CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.365-370.
РАЗДЕЛ 8. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКОЗНАНИЯ
УДК 811 '373:33
ОМОН1М1Я В УКРА1'НСЬК1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й ТЕРМ1НОСИСТЕМ1 ЯК ПРОЯВ АСИМЕТРП МОВНОГО ЗНАКА
Архипенко Л.М., Казимир 1.1.
Харк1вський нац1ональний економ1чний ун1верситет, м. Харк1в, УкраГна
Стаття присвячена лтгвктичному аналiзу лексико-семантичного процесу омотм1заци в межах украЧнськоЧ економiчноi термтосистеми.
Ключовi слова: термтосистема, економiчна термiнологiя, омонiмiя.
Важливою частиною лексики укра!нсько! лтературно! мови е термшолопя. Останшм часом штерес до вивчення термшологш рiзних галузей знань значно посилився. Проблеми формування й функцюнування окремих термiносистем розглядалися у дослщженнях О. Реформатського, Д. Лотте, Д. Баранника, Л. Полюги, В. Калашника, Г. Сергеево!, Т. Михайлово! та iнших. Зокрема, актуальним залишаеться дослiдження лексико-семантично! систематизацп економiчно! термшологп з урахуванням новiтнiх процешв, що сприяють !! постiйному поповненню.
Метою статт/ е аналiз лiнгвiстичного явища омошми в укра!нськш економiчнiй термшологп, що виникае при порушенш однозначно! вiдповiдностi термiна й поняття.
Вiд явищ багатозначностi варто вiдрiзняти явище омошми. Омонiмiя належить до тих лшгастичних понять, як вiдзначаються неоднозначнiстю пiдходiв та трактувань. Саме тому це явище школи не втрачало свое! актуальностi, а отже й защкавлень мовознавцiв. Ще О. Потебня у працi «1з записок з росшсько! граматики» вщзначав наявнiсть омошми та вiдсутнiсть полюеми за умови наявностi бiльше, шж одного значення у мовного знака: «Ми вважаемо багатозначшсть поняттям хибним: де два значення, там два слова» [11, с. 33].
У сучаснш наущ про мову загальновизнаним е те, що омонiмiя - абсолютна унiверсалiя. Наявшсть омонiмiв у мовi е обов'язковою й закономiрною, до того ж глибинно зумовленою як фiзiологiчно, так i самою природою мови як системи. Л. Булаховський [4, с. 48] якось написав, що "омошми - таю ж законш д^и мовного мистецтва, як i вс шшГ'. Значно шзшше Л. Малаховський [9, с. 25], дослщжуючи проблему подачi омонiмiв у словниках, вiдмiтив, що "саме у широкому розповсюдженш омошми й закладена одна з найважливiших вщмшностей будь-яко!
мови, що складалася стихшно протягом втв i тисячолт вщ "семантичних систем", створених людиною".
Довгий час омон1м1я розглядалась "як хвороба, яку необхщно лшувати". Поширеною думка про те, що синон1м1я та пол1сем1я - законом1рне явище в мовах, що саме функщонування мови як засобу спшкування й тзнання неможливе без цих явищ. Що ж стосуеться омон1м1в, то, навпаки, цей аспект асиметрп мовного знаку багатьма вважаеться мовною аномал1ею, вадою в комушкаци. Часто слухач опиняеться в складнш ситуаци, коли з кшькох р1зних значень, виражених певною мовною формою,
слщ вибрати одне для правильного розумшня повщомлення. Омон1м1я вносить труднощ1 й у звичайний процес засвоення мови, коли той, хто и вивчае наштовхуеться на те, що одна й та ж мовна форма може мати абсолютно р1зн1 значения, - факт, на який у сво!й рщнш мов1 вш, зазвичай, не звертае уваги. Анал1з таких форм суттево ускладнюе сприйняття шшомовного тексту.
Лшгвюти вцщляють наступш причини появи антон1м1в. Так В. Виноградов, вказуючи на непродуктившсть цього явища, вважав, що «ще менше омон1м1в зобов'язаш сво!м утворенням семантичному розпаду едино! лексеми на декшька омошмютичних одиниць» [6, с. 141]. Ф. Реформатський стверджуе, що у певш мовнш систем1 «бшьше за все омон1м1в, що виникли завдяки запозиченням», хоча вш визнае факт активност процесу похвдно! омошмп [12, с. 195]. Визнаючи достатню актившсть омон1м1в, що виникають у результат! потсемл, О. Ахманова вказуе в той же час i на бшьш! труднощ^ сумшви, з якими пов'язаш пошуки об'ективних критерив ощнки завершення процесу омон1м1зацИ [3, с. 69-74].
За способом утворення Л. Новиков подшяе омошми на етимолопчш (звуковий зб1г р1зних за походженням сл1в), семантичш (розпад багатозначного слова) i словотв1рш (зб1г сл1в у результат! словотв1рних процес1в) [10,с. 105-106]. В. Абаев [1, с. 79] висловив думку про те, що «поява нових омон1м1в, !х «розмноження» походить в основному за рахунок полюеми». Основним джерелом поповнення мови омошмами А. Смирницький уважае випадков1 звуков1 зб1ги [14, с. 44-46].
Явище термшолопчно! омошми, як i у загальнол1тературнш мов1, «е категор1ею негативною, а сам1 вщношення сл1в, однакових за формою й непов'язаних за значенням, - нерегулярними й виняткоивми» [10, с. 49]. О. Ахманова з цього приводу зазначала, природшм було б, коли кожнш одинищ мовного змюту вщповщала б окрема й суворо закршлена за нею одиниця мовно! оболонки [10, с. 5]. Але цього насправд1 не юнуе. Зазвичай одинищ зовшшньо! оболонки виявляються шби розтягнутими, легко допускають спiввiднесения !х з новими р1зновидами й вщтшками мовного змюту в межах одного слова досить рiзноманiтних лесико-семантичних його варiантiв, якi все ж таки не руйнують його тотожностi. Вщ цього положення, яке представляе загальний закон функщонування й розвитку мовних одиниць, принципово вiдрiзияються тi випадки, коли одинищ зовшшньо! оболонки виявляються шби продубльованими, а iнодi навггь потроеними. Це вiдбуваеться тодi, коли вони виявляються пов'язаними (чи сшввщнесеними) з настшьки рiзними одиницями змюту, що наявнють для кожно! окремо одше! й тiе! ж зовшшньо! оболонки в результат! будь-якого зб^у обставин. Оскiльки загальним правилом
функцюнування мовних одиниць е закрiпленiсть дано! зовшшньо! оболонки за окремими одиницями значення, факт об'еднання в однш i тiй же одиницi зовшшньо! оболонки абсолютно рiзних значень потребуе окремого вивчення.
Омонiмiя як лексична категорiя - це семантичне вщношення внутрiшньо не пов'язаних (немотивованих) значень, що виражаються формально схожими знаками (лексемами), яю розрiзняються у текст завдяки контекстуальному оточенню [10, с. 209].
У термшологи омонiмiя мае сво! вiдмiннi особливостi порiвияно з омонiмiею в лексицi лiтературно! мови. Явище термшолопчно! омонiмi!, на думку К. Авербуха, породжуеться у бшьшосп випадкiв трьома факторами: 1) наявшстю у рiзних, достатньо поиятiйно вщдалених одна вiд одно! термiносистемах, (однакових за написанням) одиниць номiнацi!, семантика яких абсолютно рiзна, а мотивовашсть тотожностi !х знакiв або зовшм вiдсутия, або втрачена у процес тривалого функцiонування у рiзних сферах; 2) метафоричним уживанням того чи шшого термша чи загально мовного слова в шшш спецiальнiй шдмов^ що супроводжуеться входженням цiе! лексично! одиницi в iншу термiносистему; 3) наявшстю у того чи шшого складного, багатоаспектного об'екта щентичних найменувань, що позначають у кожнш спещальнш пiдмовi рiзнi поняття залежно вщ того, пiд кутом зору яко! з професiй розглядаеться ця реалiя [2, с. 34-49].
Для термiнiв-омонiмiв П. Новиков i В. Даниленко вважають обов'язковими двi ознаки: 1) наявшсть у термiнiв рiзних, не пов'язаних одна з одною дефшщш; 2)використання спiвзвучних термiнiв у рiзних термiнологiчних системах. На цiй тдсташ, видiляють два основнi типи термiнiв-омонiмiв: мiжнауковi (мiждисциплiнарнi, мiжгалузевi) i мiжсистемнi (лексичнi омонiми) [10, 7].
Специфша виявлення загальномовного процесу омонiмi! в термшолопчнш лексицi полягае в тому, що в цьому пласт вона представлена в основному так званою мiжнауковою ^ждисциплшарною, мiжгалузевою) омонiмiею термшв, коли онде й те ж матерiальне вираження, один i той же фонетичний комплекс спiввiдноситься, здаеться, з одним i тим же об'ектом дшсност, але наповнюеться рiзним змiстом, оскшьки цей об'ект виступае як предмет вивчення рiзних наук. Тут йдеться про тi випадки, коли одна й таж одиниця е конструктивним членом декшькох термiносистем певно! мови, тобто «полiсемiя настiльки розходиться, що стае омонiмiею» [12, с. 88]. У межах окремо! галузево! термшологи омонiмiя як результат семантичного розвитку слова не розвиваеться [7, с. 72]. Омошмда в межах термшолопчно! лексики можна схарактеризувати як мiжсистемне явище рiзних слiв як системних одиниць рiзних функцiональних систем мови i як мiжиаукову омонiмiю (омонiмiя рiзних термiнiв як приналежностi термшосистемам рiзних пiдмов).
Отже, традицiйно вид^ються два основнi типи термiнiв-омонiмiв: мiжгалузевi й мiж системнi.
Мiжгалузева омонiмiя - це термiни однiе! галузi знання, якi пiддалися переосмисленню увшшли в термiносистему iншо! науки. Для мiжгалузево! омонiмi! характернi, на крайнш випадок, двi обов'язковi ознаки: за термшами повиннi бути закрiпленi рiзнi дефiнiцi! й цi термiни функцюнують у рiзних термiнологiчних
системах. Бшьшють учених вважае, що в основному сшвюнувания мiжгалузевих омонiмiв стало можливим через !х утворення вiд латинського кореня.
Розглянемо приклади мiжгалузевих омонiмiв.
а) Омонiми з техшчно! термшологи й економiчно!. Амортизация - (amortisatia -зниження) - пом'якшення ди поштовхiв, ударiв у машинах, лгаках i т.iн. за допомогою спещальних пристро!в(тех.) [5, с. 1228). Амортизацгя - поступове зниження вартост основних фондiв (устаткування, будинкiв i тлн.) внаслiдок !х зношування, а також поступове перенесення варттостiмашин, будинкiв та ш. на вироблювану продукцiю (ек.) [5, с. 16].
б) Омошми з медично! термшологи й економiчно!. Ремгсгя (remissia -зменшення, послалення) - тимчасове послаблення проявiв хвороби (мед.) [14, с. 494]. Ремгсгя - знижка, яку постачальник робить платниковi для округлення суми платежу (ек.) [5, с. 1025].
в) Омошми з лшгвютично! термшологи й економiчно!. Редукцгя (reduccia -скорочення) - значне ослаблення або втрата ненаголошених звуюв при !х вимовлянш (лiнгв.) [5, с. 1021]. Редукцгя - зниження бiржового курсу валюти, цшних паперiв чи бiржових цш (ек.) [13, с. 402].
г) Омошми з дипломатично! й економiчно! термшологи. Трансакцгя (transaccia -звершення) - операщя, угода (пол^ична, юридична), що супроводжуеться взаемними поступками (дипл.) [14, с. 582]. Трансакцгя - банювська операщя щодо переведення кош^в з одного рахунку на шший, зокрема й за кордон (ек.) [8, с.472].
д) Омонiми з геолопчно! термiнологi! й економiчно!. Конгломерат (konglamerat -нагромадження, об'еднання) - осадова прська порода, що складаеться з гальки йгалунiв, зцементованих глиною, окисами залiза тощо (геол.) [5, с. 447]. Конгломерат - одна з форм монополш, для яких не характерна спшьшсть вироблювано! продукци i технологi! (ек.) [16, с. 163].
Наведеш вище приклади показують, що при створенш термiна обираеться не будь-яке «абстрактне слово», а те, яке вважаеться адекватним певному термшолопчному поняттю.
М1жсистемну термiнологiю складають термши, якi утворенi вiд загальнолiтературних ^в i е омонiмами стосовно !х. В. Даниленко називае цей вид «лексичною омонiмiею» й пiдкреслюе0 що таких термшв багато в рiзних термiносистемах [7, с. 156]. Наведемо приклади мiжсистемних омонiмiв.
Акцгя - дiя, дiяльнiсть спрямованi на досягнення яко!-небудь мети [5, с. 13]. Акцгя - цшний папiр без визначеного часу об^у, що засвщчуе участь цього власника у статутному фондi акцiонерного товариства, пiдтверджуе членство в акцюнерному товариствi та право на участь в управлшш ним, дае власниковi право на одержант частини прибутку у виглядi дивщенду, а також на участь ум розподш майна в разi лшвщаци акцiонерного товариства [8, с.399].
Кулгса - Частина театрально! декораци, що розмщуються з бокiв сцени; лаштунки [5, с. 472]. Кулгса - неофщшна бiржа, ну якiй укладаються угоди без посередництва офщшних бiржових маклерiв. В обiгу на нш перебувають цiннi папери, не допущеш на офiцiйну бiржу. Угоди укладаються безпосередньо мiж продавцями i покупцями або через неофiцiйних маклерiв; обороти досягають
значних розмiрiв; курси цiнних паперiв у таких операщях вiдрiзияються вiд куршв офiцiйно! бiржi [8, с. 251].
Такса - порода мисливських або юмнатних собак, що мають коротю кривi ноги й довгий тулуб [5, с. 1228]. Такса - точно встановлений державою чи органами самоврядування рiвень тарифiв, цiн, оплати пращ [16, с. 19].
Приклади омошмп термiнiв i загальнолiтературних сл1в свiдчать про те, що у вищезазначених термiнiв вiдсутнi будь-якi елементи, що дозволяють говорити про наявш мiж ними семантичнi контакти. Та все ж таки не в ушх випадках можна стверджувати про абсолютну вщсутшсть семантично! спiльностi мiж загальнолiтературним словом i економiчним термшом. У деяких прикладах простежуеться семантична близьюсть аналiзованих одиниць, яка проявляеться то бiльшою, то меншою мiрою, про що свiдчить порiвияния дефшщп термiна й тлумачення загальнолiтературного слова. Так, наприклад, слово «провгзгя» мае значення «продовольство, !стiвнi припаси» [5, с. 963], термш «пров1з1я» означае «запас у пасивах фшансового балансу, перш за все банюв, з метою передбачити можливi збитки як у валютних, так i кредитних операщях» [13, с. 361]. Обидвi лексеми об'еднуе значення «запас».
Висновки. Подiбне «порушення» iзоляцi! омонiмiв один вщ одного вiдображае свiдомий тдхщ до побудови термiна. Автор термша обирае знайоме, близьке слово, у результат чого виникае певна семантична близьюсть мiж загальнолiтературним словом i створеним термiном (що бувае не завжди). Це не руйнуе уяву про омошмда у термiносистемах у цшому, а тiльки пiдкреслюе !! специфiчнiсть у порiвияннi з загальнолтературною мовою.
Отже, основна риса термшв-омошвмв полягае в тому, що це факти рiзних семантичних полiв. Це перешкоджае !х зiткненню у схожих контекстах, а сам факт юнування омонiмiв не може перешкоджати правильному розумшню тексту.
Пiдсумовуючи проведений аналiз, можна стверджувати, що з штенсивним процесом глобалiзацi! укра!нська економiчна термшолопя перебувае у станi постiйного розвитку й удосконалення, а подальший аналiз термiнiв-омонiмiв як на рiвнi системи, так i на рiвнi функщонування вкрай необхiдний i актуальний для укра!нсько! лiнгвiстики.
Список лiтератури
1. Абаев В.И. О подаче омонимов в русском языке / В.И. Абаев // Вопросы языкознания - 1978.
- № 4. - С.75-85.
2. Авербух К.Я. Терминологическая вариативность: теоретический и прикладной аспекты // ВЯ.
- 1986. - № 6. - С. 34-49.
3. Ахманова О.С. Экстралингвистическиу и внутрилингвистические факторы в функционировании и
развитии языка / О.С. Ахманова // Теоретические проблемы современного яыкознания.
- М. : Наука, 1964. - С. 69-74.
4. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка / Л.А. Булаховский. - К. : Радянська школа,
1952. - 249 с.
5. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови / [уклад. 1 голов. ред. В.Т. Бусел].
- К. : 1ртнь: ВТФ «Перун», 2001. - 1440 с.
6. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). [Учебное пособие для вузов по специальности «Русский язык и литература»] 3-е изд. испр. / В.В. Виноградов. - М. : Высшая школа, 1986. - 639 с.
7. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лЬнгвистического описания / В.П. Даниленко.
- М.: Наука, 1977. - 246 с.
8. Завгороднш А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Завгороднш, Л.Г. Вознюк, Т.С. Смовженко. - К. : Т-во "Знання", КОО, 2000. - 587с.
9. Малаховский Л.В. Теория лекической и грамматической омонимии / Л.В. Малаховский.
- Ленинград, 1990. - 238 с.
10. Новиков Л.А. Семантика русского язика : [учебное пособие для филологических специальностей университетов] / Л.А. Новиков. - М. : Высшая школа, 1982. - 272 с.
11. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике / А.А Потебня. - М. : Наука, 1958. - 242 с.
12. Реформатский А.А. Мысли о терминологии. Современные проблемы русской терминологии / А.А. Реформатский. - М. : Наука, 1986. - С. 163-198.
13. Словник банювських термов (Банювська справа: термшолопчний словник) / А.Г. Завгороднш, О.М. Слшушко, Г. Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - К. : Акошт, 2000. - 608 с.
14. Словник шшомовних ^в / Уклад. : С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. - К. : Наук. думка, 2000.
- 680 с.
15. Смирницкий А.И. Лексикология английского язика / А.И. Смирницкий. - М. : Просвещение, 1956.
- 259 с.
16. Сухарський В.С. Економiчний словник-довщник / В.С. Сухарський. - Тернопшь : Навчальна книга-Богдан, 2002. - 608 с.
Архипенко Л.М., Казимир И.И. Омонимия в украинской экономической терминосистеме как проявление асимметрии языкового знака // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). -№2. Часть 2. - С.365-370.
Статья посвящена лингвистическому анализу лексико-семантического процесса омонимизации в украинской экономической терминосистеме.
Ключевые слова: терминосистема, экономическая терминология, омонимия.
Arkhipenko L. M., Kazymyr I. I. Homonymy in Ukraininan economic term system as a display of language sign asymmetry // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P.365-370.
The article deals with linguistic analysis of lexical-semantic process of homonymization in Ukrainian economic term system.
Key words: term system, economic terminology, homonymy.
Поступила до редакцп 06.04.2011 р.
