CC BY
5Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.473-479.
УДК 811.161.2'373.46:33
ПРОБЛЕМИ ТЕРМ1НОЛОГ1ЧНОГО НОРМУВАННЯ В ЕКОНОМ1ЧН1Й СФЕР1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Черемська О.С.
Харк1вський нац1ональний економ1чний ун1верситет, м. Харк1в, УкраГна
Окреслено основт проблеми та особливостi термiнологiчного нормування на матерiалi економiчноi термтолексики.
Ключовi слова: термiнологiчне нормування, економiчнi термти, запозичення, синонiмiчнi варiанти.
Сучасна еконо!шчна термшолопя — явище неоднорщне, що зумовлено походженням i розвитком багатьох економiчних термшв. У нiй паралельно функцiонують термши як нацiонального, так i шшомовного походження. Економiчнi, полiтичнi та культурш зв'язки мiж рiзними крашами е екстралiнгвiстичними чинниками мiжмовних взаемовпливiв, наслщком яких стало активне запозичення лексичних одиниць. Засвоення мовою запозичуваних термшв — складний дiахронiчний процес, у якому переплгаються взаемозв'язки й взаемодiя, з одного боку, мови, яка запозичуе, та мови, що вщдае, а з iншого боку — внутршньосистемш особливостi мови-позичальницi. Такi явища можуть спричинювати порушення лексичних норм. У зв'язку з цим актуальною е проблема подальшого внормування економiчноl термшологи.
На сучасному етапi розвитку украшсько! науково! мови активне функцюнування економiчноl термiносистеми актуалiзуе завдання дослщження проблем нормалiзацil термiнолексем [1, с. 3-14]. Однак неунормовашсть термiнологiчного фонду економiчноl сфери спонукае до його подальшого опрацювання.
Мета статт/ - з'ясувати особливостi нормативних процешв сучасного перiоду, виокремити основнi проблеми термшолопчного нормування на матерiалi економiчноl термiнолексики та накреслити шляхи розв'язання визначених проблем, що спричинюють порушення мовних норм.
Складовими економiчноl термшологи е макроекономiчна та мiкроекономiчна термшосистеми. Мiкроекономiка як наука дослiджуе поведшку iндивiдуального економiчного суб'екта, у цеи^ ж уваги макроекономiчноl теорп перебувае економiчна дiяльнiсть усього суспiльства. Кожна з цих економiчних галузей знань послуговуеться характерними ш термiнами. Однак проблеми економiчноl термшологи в цшому пов'язанi з особливостями термшолопчно1 семютично1 системи.
Термшологи як семютичнш системi властивi певнi ознаки: 1) прагнення до одно-однозначно! вiдповiдностi, тобто моносеми, яке порушуеться у всiх термшосистемах, що спричинене рiзними аспектами дослщження того самого поняття або невпорядковашстю термiнологiчного апарату певно! течи, галузi чи теори через !хню новизну; 2) прагнення до усунення синошми шляхом конкретизаци строго! дескрипцп синонiмiчних пар чи дублетiв; 3) вщкритють i динамiзм системи, що виявляеться у процесах термшолопзаци, ре- i детермшолопзаци, постiйному поповненнi системи новими термшами; 4) прозорiсть внутршньо! форми термша, що полегшуе його сприйняття i збереження у термiносистемi; 5) жорстка конвенцшшсть, що дае змогу застосовувати термши у певнiй обмеженш сферi спiлкування; 6) стилiстична нейтральшсть [13, с. 618].
З урахуванням цих ознак i мае вщбуватися термiнологiчне нормування сьогоднi. Однак через ряд причин екстралшгвютичного характеру, як наприклад, перерванiсть традицiй власнемовного термшотворення, тривала вiдсутнiсть принципiв стандартизации стандарив на укра!нсью термiни та ш. нормативнi процеси в галузi термшологи пов'язаш з багатьма проблемами.
За спостереженнями науковцiв, однiею з таких проблем став термшолопчний вибух в Укра!ш, викликаний державним статусом укра!нсько! мови та економiчними потребами, що зумовило значною мiрою «некеровану ланцюгову реакцiю творення словниюв». Ця ситуащя спричинила таю явища, як калькування росiйських термiнiв, з одного боку, та «реставращю давно забутих дiалектизмiв, оказiоналiзмiв, штучних витворiв» - з шшого. За тако! ситуацil у справi термiнотворення, як вважае Т. Кияк, важливо зважати на традищю, орiентовану на повноцiнну комунiкацiю, взаеморозумшня мiж фах1вцями як однiеl краши, так i на мiжнародному рiвm [15, с. 3].
Проблеми сучасного украхнського термiнотвору i термiновжитку, на думку В. Пшецького, зумовленi впливом двох чинниюв - глобалiзацiею сучасно! науки i пов'язаним з нею напливом iншомовноl лексики, а також iз термiнною спадщиною 30-80-х роюв ХХ столiття, коли основною засадою украшського термiнотвору була така: iз двох чи бiльше назв вибирати найближчу до росiйськоl. Нерiдко таке найменування суперечило духовi украхнсько! мови i не вiдбивало системних взаемозв'язюв украхнських назв спецiальних понять [11, с. 429]. Мовознавець виокремлюе важливi проблеми сучасного термiнознавства: спiввiдношення термшв власне укра!нських та позичених; мюце синонiмiв у термiносистемi; словотворчi проблеми украшського термшознавства; проблеми вимови i написания термiнiв [9, с. 116-118], а також вцщляе типи назв, навколо яких вiдбуваються сучаснi термшолопчш дискусil: 1. Назви процесових понять. 1.1 Назви опредметнених дш. 1.2 Вiддiеслiвнi прикметники. 2. Термiни-iнтернацiоналiзми. 3. Росiянiзми. Аиглiцизми [11, с. 429-436].
Дослщниця науково-технiчноl термiнологil Г. Наконечна, тдводячи пiдсумки термiнологiчноl роботи останшх рокiв, окреслюе такi самi термiнологiчнi проблеми: проблема спадщини, проблема запозичень, проблема перекладу термiнiв, словотворча проблема, правописна проблема, проблема трансл^ерацп, проблема
синошмп, проблема культури науково1 мови. Завдання украшських термiнологiв убачае не в укладенш едино1, незмшно1 для всiх чашв нацюнально1 термшологи, а в досягненш И стабiльностi й функцюнально1 оперативносп в певних (якомога ширших) часових межах. У зв'язку з цим важливо виробити генеральш шдходи (саме тдходи, а не термiносистеми) до називання наукових понять [6, с. 130-144]. Серед важливих завдань украшських термшознавщв-лшгвюив - з'ясування мiсця чинних i новостворених назв спецiальних понять у лексичнш пiдсистемi укра1нсько1 л^ературно1 мови, з одного боку, i вивчення умов функцiонування термiнiв у науковому тексп, з другого [10, с. 115].
Унормування термiнiв - динамiчний процес, характерний усiм термшосистемам. Унормування термiносистем укра1нсько1 мови безпосередньо залежить вщ вирiшення низки проблем: порушення лексично1 загальнол^ературно1 норми, неточне лексичне позначення наукових понять, уживання слiв, не властивих украшськш мов^ наявнiсть термшолопчно1 полюеми, омошми, синошмп, словотвiрних варiантiв тощо [12, с. 23].
Ус цi проблеми термшолопчного нормування повною мiрою властивi екожмчнш сферi. В економiчних словниках юнця ХХ - початку ХХ1 столптя [2; 16; 17] можемо спостертати частi впливи росiйськомовного посередництва: договор рамочний -догов1р рамковий, долевая собственность - часткова власшсть, развивающий маркетинг - розвиваючий маркетинг, падающий спрос - падаючий попит, оценка кредитоспособности товара - оцтка кредитоспроможност1 товару, оценка подрядчика - оцтка тдрядника, доминирующее положение - домтуюче становище, оптовая и торговая надбавка - оптова та торговельна надбавка, исключительная лицензия - виключна лщенз1я, невиключна лщенз1я, базисная цена - базисна ц1на (базист умови постачання, але базовий прибуток), баланс долгосрочных вложений -баланс довгострокових вкладень, оборот денежный - оборот грошовий, разработка плана сверху вниз - розробка плану зверху вниз та ш.
Як бачимо, на лексичному рiвнi порушення норм найчаспше спричинеш уживанням росшськомовних запозичень i кальок, наприклад: оборотш активи замють обiговi; внутрторговельний баланс замють внутршньоторговельний; денежные средства - грошовi кошти, замють кошти; поставка товар1в, умови поставки базов1 замють постава, постачання; в розстрочку замють на виплат; виручка замють виторг; недоимка страхових платеж1в замють недоплата; надбавка за розсрочку, надбавка ризикова замють надвишок; вексельна мтка замють вексельна позначка; чистий приплив катталу замють надходження, торговля посылочная - торг1вля посилочна замють посилкова.
Характерною рисою сучасного перюду, що свщчить про незавершенють нормашзацп екожмчно1 термшосистеми, е наявнють синонiмiчних варiантiв багатьох термшв. У двомовних росшсько-украшських словниках можемо спостертати часп явища синошмп: векселедержатель - утримувач векселя, одержувач векселя; безвозмездный - безплатний, безкоштовний; бессрочный - безстроковий, безтермтовий; должностной - посадовий, службовий; самоокупаемость -
самооплатшсть, самоокупшсть; способность - здатшсть, спроможшсть
(кутвельна); экономно - ощадливо, економно; убыль - збиток, втрата; укрупнение -збыьшення, укрупнення, ущыьнення; оборотные средства - оборотт кошти, обiговi кошти.
Вщкрипсть i незбалансовашсть термшолопчно! системи, мiжмовна взаемодiя, неоднозначшсть способiв вираження лексичного i граматичного значення спричинюють, окрiм синошми, рiзнi явища варiантностi, зокрема, фонетичш: неустойка - неустойка, неустшка, невсттка, недодержка, недотримка, штраф, забезпека; акцентуацшт: маркетинг - маркетинг, маркетинг; морфолопчт: тезис -тезис, теза; словотвiрнi: кредитор - кредитор, позикодавець, позичкодавець та ш.
Особливо частим е вживання словотвiрних варiантiв: единоличный - одноособовий, однооабний; казна - скарбниця, скарбiвниця; излишки - лишок, надлишок; ссуда -позичка, позика; прием - приймання, прийняття (товару, вклад1в) та т. Таю явища можна пояснити тим, що унормування термшосистем на словотвiрному рiвm пов'язане також зi словотвiрною варiантнiстю (без прибыьшень - без перебыьшень, категор1альний - категортний, благодшний - благотворний, зав1дуючий - зав1дувач, бальна система - балова система, банк довгострокових вклад1в - вкладень, зовтшньоторговий об1г - зовншньоторговельний). Варiантнi словотворчi засоби, як зауважуе К. Г. Городенська, - взаемозамшш, семантично й функцюнально тотожш афшси, пов'язанi паритетними, а не конкурентними зв'язками. Це зумовлюе !х взаемодiю, унаслiдок яко! один з них закрiплюеться як нормативний, а iншi виходять з ужитку або використовуються лише в певному стиш [1, с. 3].
Однак берегти украшське мовне довкiлля сьогоднi, як зауважують мовознавщ, означае не тшьки шукати способiв i засобiв уникати росшськомовних термiнiв. Великомасштабнi глобалiзацiйнi процеси висунули на перше мiсце у св^овш комунiкацil мову англiйську, яка не тшьки не збагачуе словник украшського науковця, але й витюняе з нього питомi слова й вирази [11, с. 436].
На початку ХХ1 столiття укра!нська термшолопчна система перебувае в станi активних змш, спричинених взаемодiею рiзномовних термшолопчних систем, що супроводжуеться термiнологiчними запозиченнями з европейських мов i, зокрема, з англшсько!. Найчисленнiшими серед англiцизмiв виявилися назви економiчноl, фiнансовоl i комп'ютерно! сфер (приблизно 32%). Як зазначено в сучасних дослщженнях шновацшних процесiв у мовi науково-технiчноl комушкацп (Г. Онуфрiенко, Т. Папенко, О. Симоненко, Д. Шапран, О. Шарапов та ш.), за цих неминучих процешв iншомовного запозичення суспiльство, однак, завжди прагне зберегти унiкальнiсть наци на мовному рiвнi. Це насамперед проявляеться в активному твореннi неологiзмiв переважно як похiдних вiд запозичень на питомому грунтi, наприклад: квотування, дилерський, офшорний, ф'ючерсний, тендерний, деттзащя внутрштй аудит, др1бний бартер та ш., яю легко входять у лексико-граматичш паридигми рiдноl мови i зберiгають цiлiснiсть та адекватшсть мовно! системи [8, с. 195-196].
Украшсью термiнологи (С. Денисенко, О. Лисенко, Т. Кияк, I. Кочан, Т. Панько, С. Симоненко та iн.) розглядають запозичення в термшологи як природний процес, властивий усiм мовам. Вш зумовлений зокрема й прагненням украшських науковцiв увiйти в европейську мовну спiльноту, мати единий термiнологiчний фонд.
Однак незважаючи на те, що укра1нська мова частково асимiлюе чужi слова, велика кiлькiсть англiцизмiв створюе загрозу для зрозумiлостi нацюнально1 термшосистеми i часто негативно впливае на яюсть засвоення термiнiв у навчальному процесс зловживанням iншомовних термiнiв за наявност укра1нських, наприклад: бартер, еквайр, еквайринг, тендер, ремтент, евальващя та ш. Зважаючи на те, що запозичення в термшологи е об'ективний i неминучий фактор И еволюци, варто пам'ятати, що вони доцшьш тiльки в тому випадку, коли вщповщають життевим потребам i не порушують нацюнально1 специфiки термiносистеми [9, с. 6].
За таких умов головним завданням сучасного термiнологiчного процесу е розроблення методики виокремлення ненормативних одиниць i вiдбору вiдповiдного варiанта термiна з-помiж синонiмiчних рядiв задля уникнення термшолопчно1 дублетностi, зокрема формулювання принципiв стандартизацп та внормування украшського термiнологiчного корпусу запозичень-англiцизмiв.
Характеризуючи термши за критерiем унормованостi — неунормованосп, до неунормовано1 економiчноl термшологи зараховують: професiоналiзми (неустойка, "гаряч1 грош1", нелтв1д), професшш жаргонiзми ("бики", "ведмед1" - бiржовi гравцi), термшощи, тобто не усталеш в мовi мiкроекономiчнi термши-неолопзми (зв'язка, випрядки, екстерналИ); до унормованих - усталеш одинищ науково1 або галузево1 термiносистеми, якi вiдповiдають лторатурним нормам мови та введенi до словниюв i довiдникiв.
Найважливiшим критерiем вiдбору термшолопчно1 одинищ з-помiж синонiмiчних варiантiв е однозначнiсть термiна у межах одше1 термiносистеми, важливими також е таю критери, як вщсутшсть експресil, стислiсть, системнiсть, повнота вираження, деривацiйна спроможнiсть, мовна коректнiсть [7].
Дослщниця економiчноl термiнологil украшсько1 мови Т. Панько стверджуе, що в перюд становлення термiнологiчних систем важливо, щоб запозичення !х не заполонили, щоб не втратилася розумна рiвновага власного i запозиченого [8, с. 9]. Потрiбне з'ясування специфши формування структури кожно1 термiнологiчноl системи, вивчення iсторil вироблення мiжнародних i власних критерilв у пiдходi до стандартизаци термiнiв_ терм1н виробляеться / виходить на стандарт у результат/ частоти його вживання в певмй фаховт сфер1. Спрацьовуе зручшсть термiнологiчноl моделi i його словотворча (термшотворча) гнучкiсть. Не спускаються зверху i критерil пiдходу до вироблення термшолопчних стандартiв, !х запровадження - лопчне завершення формування термiнологiчних систем [9, с. 10].
Висновки. Основними напрямами роботи лшгаспв у сферi унормування та унiфiкацil термiнiв, яю повиннi сприяти !х удосконаленню, Т. Михайленко вважае такi: 1) дослщження реального вживання термiнознавчих термiнiв у текстах рiзних
авторiв, представниюв рiзних термшолопчних шкiл; 2) видiлення й опис цього термшолопчного масиву; 3) видшення термiнiв-дискрипторiв, тобто одиниць, якi найточшше передають значення термiнологiчного поняття, iз дублетних (синонiмiчних) рядiв; 4) публшування термiнiв-дискрипторiв у виглядi спискiв або додатюв до термiнологiчних праць, а в майбутньому - видання словника термшознавчих термiнiв, зокрема й багатомовного [5, с. 128]. Ц завдання вважаемо актуальними й для шших термiнологiчних систем.
Список лiтератури
1. Городенська К. Словотв1рна вар1антшсть 1 процеси унормування сучасно! укра'шсько! термшологи / К. Городенська // Украшська термiиологiя i сучасиiсть: [зб. наук. праць]. - К., 2003. - Вип. V. - С. 3-6.
2. Гриньова В. М. Тлумачний словник еконо]шчних термшв: Навчальний поЫбник / В. М. Гриньова, В. О. Коюда. - Х.: ВД «1НЖЕК», 2003.- 184 с.
3. Кириленко В. Стандартизация термшологп: визначення проблем у термшологп та !х розв'язок / В. Кириленко // Украшська наукова термшолопя. [зб. матер1ал1в науково-практич. конферецп «Украшська наукова термшолопя. Проблеми перекладу»]. - К.: Вид. Наук. думка, 2009. - С. 51-56.
4. Кочан I. Украшське термшознавство на сучасному етат / I. Кочан // Украшський правопис I наукова термшолопя: проблеми норми та сучасшсть: [матер1али засщань Мовознавчо! комюп i Комюп всесвпньо! лiтератури НТШ у Львов1 1996-1997 роюв]. - Льв1в: Наукове товариство ¡м. Т.Шевченка у Львов1. Фiлологiчиа секцiя. - Том 9. - С. 101-108.
5. Михайленко Т. Про метамову термшознавства / Т. Михайленко // Мовознавч1 студп [матер1али коифереицiй]. - Льв1в: Наукове товариство ¡м. Шевченка у Львов1. Фшолопчна секцiя. - Том 13.
- 2002. - С.119-129.
6. Наконечна Г. Декшька шдсумюв термшолопчно! роботи останшх рок1в / Г. Наконечна // Украшський правопис I наукова термшолопя: проблеми норми та сучасшсть : [матер1али засщань Мовознавчо! комюп i Комюп всесвпньо! лiтератури НТШ у Львов1 1996-1997 роюв]. - Льв1в: Наукове товариство ¡м. Шевченка у Львова Фiлологiчиа секцiя. - Том 9.- с. 136-144.
7. Олшник А. Д. Роль запозичень-англщизм!в у розвитку сучасно! укра'шсько! мiкроекономiчноl термшологп: автореферат дис. канд. фшол. наук : 10.02.01 / А. Д. Олшник; Ки!в. нац. ун-т
¡м. Т. Шевченка. - К., 2002. - 20 с.
8. Онуфр1енко Г. С. Науковий стиль укра'шсько! мови: [навч. пос.] / Г.С. Онуфр1енко.- К. : «Центр навчально! л1тератури», 2006.- 312 с.
9. Панько Т. I. Украшське термшознавство / Т. I. Панько, I. М. Кочан, Г. П. Мацюк. - Льв1в: Св1т, 1994. - 216 с.
10. Панько Т. Теоретичш засади украшського термшотвореня / Т. Панько // Науково-техшчне слово: Бюлетень Видавничо-термшолопчно! комюп Льв1вського полпехшчного шституту. - 1992. - № 1.
- С. 5-10.
11. Пшецький В. Деяю лшгвютичш проблеми украшського термшознавства / В. Пшецький // Украшський правопис 1 наукова термшолопя: проблеми норми та сучасшсть: [матер1али засщань Мовознавчо! комюп' 1 Комюп всесвпньо! л1тератури НТШ у Львов1 1996-1997 роюв]. - Льв1в : Наукове товариство ¡м. Шевченка у Львов1. Фшолопчна секщя. - Том 9. - С. 115-119.
12. Пшецький В. Сучасний украшський термш (проблема збереженя нацюнальномовно! самобутности) / В. Пшецький // Вюник Льв1вського ушверситету. Сер1я фшолопчна. Льв1вський нацюнальний ушверситет ¡меш Iваиа Франка, 2004. - Вип. 34. - Ч. I. - С. 428-438.
13. Симоненко Л. Лшгвютичш проблеми унормування науково! термшологп / Л. Симоненко // Украшська термшолопя 1 сучасшсть: [зб. наук. праць]. - К., 2007. - Вип. VII. - С. 21-25.
14. Сел1ванова О. Сучасна лшгвютика: Термшолопчна енциклопед1я / О. О. Сел1ванова. - Полтава: Довкшля. - К, 2006. - 716 с.
15. Сел1гей О. П. Сучасне термшотворення: симптоми та синдроми / О. П. Сел1гей // Мовознавство.
- 2007. - № 3. - С.48-61.
16. Укра'шсько-росшсько-англшсько-шмецький тлумачний та перекладний словник термов ринково'1 економiки / [пiд ред Т. Р. Кияка]. - К.: Обереги, 2003. - 2-е вид. - 621 с.
17. Укра'шсько-росшський економiчний тлумачний словник / [авт.-упор. В. М. Копорулша]. - Х.: Факт, 2005. - 400 с.
Черемская О.С. Проблемы терминологической нормализации в экономической сфере на современном этапе // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 2. - С.473-479.
Рассматриваются основные проблемы и особенности терминологической нормализации на материале экономической терминолексики.
Ключевые слова: терминологическая нормализация, экономические термины, заимствования, синонимические варианты.
Cheremska O.S. Problems of terminologic standardization in the economic sphere today // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). -№2. Part 2. -P.473-479.
In the article the main problems and specific features of terminologic standardization in the economic sphere is presented.
Key words: terminologic standardization, economic terminology, loanwords, sinonimic variants.
Поступила до редакцп 06.04.2011 р.
