CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.37-41.
УДК 811.161.2:001.4
ВЗАеМОДш ПИТОМИХ ТА чужомовних лексичних одиниць
У СКЛАД1 ТЕРМ1НОСПОЛУК
Емельянова С. С.
Хартвський нацюнальний техшчний утверситет сшъсъкого господарства iMeHi Петра Василенка,
м. Хартв
У статп висв1тлено питання взаемоди питомих та чужомовних лексичних одиниць у складi термшолопчинх словосполук сучасно! укра!нсько! л1тературно! мови. Запроваджено комплексний тдхщ до розкриття загальних закономiрностей процесiв. Установлено продуктивнi способи утворення термшоосполук i3 залученням компонента чужомовного походження, виявлено та визначено !х структурнi типи та характеры риси. Схарактеризовано основнi елементи та подано найтипов1ш1 моделi дослiджуваних бшарних та багатокомпонентних термiносполук.
Ключовi слова: сучасна термшолопя, термiносполука, питомi та чужомовш лексичнi одиницi, тип, модель.
Тенденщя стр1мкого зростання обсягу спещально! лексики е ознакою сьогодення. У пол1 уваги сучасного мовознавства перебувае науково-техшчна термшолопя - вщкрита система, що постшно розвиваеться й розширюе свш функцюнальний статус, одним ¡з потужних засоб1в поповнення яко! е чужомовш запозичення.
Огляд науковоТ лiтератури. Сучасш терм1нологи вважають, що термшолопя кожно! мови е национальною, адже !! компонент штернацюнального характеру асимшюеться вщповщно до структури нащонально! мови [10, с. 18-19]. В. Акуленко наголошуе: «Як доводить весь хд свгтового мовного процесу, зм1цнення у мовах !х 1нтернац1онально! сутносп не лише поеднуеться з !х прогресивним розвитком, але й е його невщ'емною складовою частиною» [1, с. 12]. Отже, запозичення розглядаемо у термшологп як об'ективний i неминучий фактор !! еволюцл. Одночасно, за даними сучасних термiнологiв [3-7; 10-12] понад 70% термiнiв у рiзних термшосистемах -словосполуки. Це зумовлене перш за все швидким розвитком рiзних галузей сучасних знань та ускладненням наукових i виробничих понять, адже в сучасному свiтi в середньому кожнi 25 роив число наукових дисциплш подвоюеться (за данними британсько! енциклопедп в ХХ ст. з'явилося близько 2,5 тис. нових наук та наукових дисциплш) [2, с. 22]. С. Гриньов визначае термш як «номшативну лексичну одиницю (слово чи словосполуку) спецiально! мови, прийняту для точного найменування спецiальних понять» [3, с. 33]. Складна внутршня сшввщнесешсть у колi сучасних понять, !х багатоаспектнiсть викликають збiльшення комплексних мовних одиниць. Удаватися до послуг цього способу термiнотворення змушуе фах1вщв i той факт, що термшами-словосполуками легше, нiж iншими словотвiрними засобами, передати
належшсть до класифшащйного ряду, яка грунтуеться на родо-видовому сшввщношенш понять. В. Овчаренко тдкреслюе, що значення термiна «безпосередньо випливае зi значення компонентiв i ла структурно! чи структурно-семантично! моделi, за якою вони поеднуються» [8, а 24].
Викладенi положення обгрунтовують актуальшсть нашо! розвiдки, метою яко! е встановлення продуктивних способiв утворення термшосполук iз залученням компонентiв чужомовного походження, виявлення та визначення !х структурних типiв, подання найтиповiшiх моделей дослщжуваних одиниць.
Як вiдомо, термiн юнуе у двох сферах: фшсацл i функцiонування. А. Лемов наголошуе, що кшьюсть праць, у яких дослщжено термiни в тому виглядi, як !х зафiксовано у словниках, набагато бшьша за кiлькiсть дослiджень, присвячених специфiцi функцiонування термiна в текст [7, с. 33]. Але класифшувати, систематизувати термiнологiю можливо лише при вивченш термiнiв у природному для них середовищ^ тобто в наукових текстах, адже лише в процес функцiонування наукового термiна виявляеться дiалектика вiдношень мiж елементами його системи, яю можуть перебувати у статищ чи змiнюватися [7, c. 33-34]. Враховувати сферу функщонування надзвичайно важливо, тому що саме це, на думку В. Даниленко, е найбшьш природне вживання термшологп, тобто те основне джерело, де з'являються новi термiни та набувають обгрунтування та право на життя [5, ^ 41]. Спираючись на викладенi положення, джерельною базою дослiдження було обрано тексти фахових видань останнiх роюв (2008-2011), пiдручникiв та монографiй.
Аналiз доводить, що серед усього масиву дослщжуваних термiносполук кiлькiсно переважають двокомпонентш, якi подiляються на двi основш групи: субстантивно-субстантивнi та субстантивно-ад'ективнi. Найпоширешшими серед двокомпонентних термiносполук е субстантивно -ад 'ективш. При цьому означальна частина може виражатися чужомовним прикметником як термшолопчного походження (барботажне змащення, футкулерна вода), так i нетермшолопчного (активний контроль, гндивгдуальний станок). Що стосуеться порядку ^в у таких конструкщях, то прикметники частiше знаходяться в препозицп (87%). Специфiчною рисою в дослiджуваних одиницях е те, що лексеми чужомовного походження, яю виступають у ролi визначальних елеменпв, як правило, е вiдносними прикметниками, що конкретизують, уточнюють родове значення термша^менника, надаючи всш конструкцп видового термшолопчного значення.
Двокомпонентш термшосполуки субстантивно-ад'ективного типу утворенi за найтиповiшою моделлю «прикметник + iменник» (A+N). При цьому лексеми чужомовного походження можуть входити до складу термшолопчних словосполук цього типу як: 1) прикметники (балансова проба, дгелектрична проникшсть); 2) iменники (багатоколовий апарат, бшкова молекула); 3) утворювати сполуку «аменник+прикметник» (екстракцШна колонка, гмгтацШне моделювання). Серед атрибутивних бшарних термшосполук виокремлюемо сполуку iменника з ад'ективованим дiеприкметником, найчастше пасивним. Активш дiеприкметники вживаються значно рщше, що властиво й загальнолтературнш мовi. З метою
надання термшологи бiльш виразних нацiональних рис, и унормування, пропонуемо, зокрема, обмежити використання дieприкметникiв теперiшнього часу активного стану типу екрануючий, маркуючий, поширюючи вiддiеслiвнi прикметники на позначення властивостей предмеив i виконавцiв ди типу екранувальний, маркувальний.
Широко розповсюджеш субстантивно-субстантивнi гештивш термiнологiчнi словосполуки, побуцованi за моделлю «iменник у називному вiдмiнку+iменник у родовому вщмшку» (Кп+КЁ). При цьому чужомовш лексеми можуть бути як у називному вщмшку (реле напруги, катод пристрою), так i в родовому (мщшсть гзоляцИ, емнiсть конденсатора). Окрему групу генiтивних термiносполук становлять одинищ з вiддiеслiвними iменниками. У таких конструкщях найчiткiше вираженi об'ектш вiдношення, наприклад: емульсування сумiшi, фшьтрування рщини.
З розвитком i удосконаленням науки i технiки пов'язане виникнення бшьш складних типiв термiнологiчних сполук (три, чотири- та багатокомпонентних). Трикомпонентш термiни, до складу яких входять лексеми чужомовного походження, мають, вщповщно, структури:
1) «iменник+прикметник+прикметник» (Кп+А+А) (агрегат дезинфекц1йний автомобгльний, природний гнфекцгйний фон); 2) «прикметник+iменник+iменник» (А+Кп+КЁ) (еколог1чний ефект енергоощадност1, вих1дний 1м1танс чотириполюсника); 3) «iменник+прикметник+iменник» (Кп+Л+КЁ) (вит1к сигнального графа, деб1т дренажних вод); 4) «iменник+iменник+iменник» (Кп+КЁ+КЁ) (Шдив1дуальтсть м1нливост1 показниюв, цикл оперування апарата). Основним елементом для творення подiбних структур може бути i словосполука, i окреме слово. Так, на основi моделi „прикметник+iменник" твориться трикомпонентний термiн моделi А+А+Кп, наприклад: оцгнна модель > педотрансферна ощнна модель; електрична пров1дтсть > комплексна електрична провгдшсть. На основi моделi «iменник+iменник» твориться модель А+(Кп+КЁ), наприклад: власна ¡ндуктивтсть конденсатора, ¡муногенетичний проф!ль коней. Вихщним словом для моделей Кп+Л+КЁ, е iменник,
тобто однослiвна структура, наприклад: дебет > дебет дре нажних вод; режим > режим роботи енергосистеми.
Зi збшьшенням кiлькостi компонент збiльшуеться i можливiсть рiзноманiтних !х комбiнацiй. Чотирикомпонентнi термiни в складi сучасно! науково-техшчно! термшологи менш частотш. Основнi моделi: Кп+Л+Л+КЁ (консерващя зрошуваних земельних дыянок); Кп+КЁ+Л+КЁ, (витримка часу електричного реле); (тангенс кута втрат конденсатора); Кп+Л+КЁ+КЁ (експертиза репродуктивног частини пор1д); Кп+Л+Л+Л (типова нормативна технолог1чна карта); Л+Кп+Л+КЁ (вих1дне коло електричного реле); Л+Л+Кп+КЁ (промивний водний режим грунту); Л+Кп+КЁ+КЁ (експлуатацтний резерв потужност1 енергосистеми). У складi дослщжувано! термшологи функцiонують також п'яти- i шестикомпонентнi термiни, але подiбних термшв небагато i вони частiше збтаються з дефiнiцiями. Наприклад: власна в1дновлювальна напруга зм1нного струму; комплексний б1олог1чний препарат полгфункцгональног бгопестицидног дИ\ Таю термшосполуки також творяться на
0CH0Bi iMeHHmiB або словосполук нижчого порядку, компоненти яких можуть поеднуватися рiзними видами шдрядного зв'язку. Найпоширенiшим для двокомпонентних термшосполук е узгодження (власна ¡ндуктивтстъ, календарна фумггацгя) та керування (аерацгя повгтрям, синтез кола). Для складшших одиниць характерне поеднання цих видiв зв'язку.
Висновки. Таким чином, аналiз основних структурно-граматичних титв термшолопчио! лексики науки та техшки дае можливiсть стверджувати, що на сучасному етапi кшьюсна перевага належить лексикалiзованим термiносполукам, компоненти яких базуються на лексичних запозиченнях. Близько 95 % вщ загально! кiлькостi термiнiв-однословiв чужомовного походження можуть входити до складних найменувань, серед яких визначаемо таю групи: а) несталi термшосполуки, де кожний з компонент - термш; б) так зваш зв'язанi словосполуки, в яких компоненти, взят iзольовано, можуть бути i не термiнами. Проте стаття висв^люе лише окремi аспекти дослщжувано! проблеми. Перспективним вважаемо продовження розвщок у цьому напрямку, зокрема детальний аналiз неоднослiвних науково-технiчних термiнiв, до складу яких увiходять лексеми чужомовного походження, з метою подання низки практичних рекомендацш щодо унормування сучасно! укра1нсько1 термшологи.
Список лiтератури
1. Акуленко В. В. Стввщношення нацюнального та штернацюнального у мов1 / В. В. Акуленко // Мовознавство. - 1976. - № 1. - С. 3-12.
2. Гринев-Гриневич С. В. О терминологических аспектах языковой политики / C. В. Гринев-Гриневич // Термшолопчний вюник: зб1рник наукових праць / |шдп. ред. В. Л. 1ващенко]. - Вип. 1.
- К.: 1УМ НАНУ, 2011.- С. 19-27.
3. Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев. - М.: МГУ: МПУ, 1993. - 309 с.
4. Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности терминов
/ В. П. Даниленко // Исследования по русской терминологии. - М.: Наука, 1971. - С. 7-67.
5. Даниленко В. П. Русская терминология: опыт лингвистического описания: [монография] / В. П. Даниленко. - М.: Наука, 1977. - 246 с.
6. Д'яков А. С. Основи термшотворення: семантичш та сощолшгвютичш аспекти: [монограф1я] / А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - К.: КМ Akademia, 2000. - 216 с.
7. Лемов А. В Система, структура и функционирование научного термина (на материале русской лингвистической терминологии): [монография] / А. В. Лемов. - Саранск, 2000. - 192 с.
8. Овчаренко В. М. Структура i семантика науково-техшчного термша / В. М. Овчаренко.
- Х.: Вид-во ХДУ, 1968. - 71 с.
9. Осипенко З. М. Р1зновиди термов i !х семантичш особливоси / З. М. Осипенко // Мовознавство.
- 1974. - № 2. - С. 65-69.
10. Панько Т. I. Укра!нське термшознавство: [монограф1я] / Т. I. Панько, I. М. Кочан, Г. П. Мацюк.
- Льв1в: Св1т, 1994. - 216 с.
11. Скороходько £.Ф. Термш у науковому текси / £. Ф. Скороходько. - К.: КМ Akademia, 2006. - 99 с.
12. Sager J. A practical course in terminology processing / Sager J. - Amsterdam / Philadelphia, 1990. - 254 s.
Емельянова Е. С. Взаимодействие национальных и иноязычных лексических единиц в составе терминосочетаний // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». -2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.40-41.
В статье освещены вопросы взаимодействия национальных и иноязычных лексем в составе терминосочетаний современного украинского литературного языка. Применен комплексный подход к раскрытию общих закономерностей процессов. Установлены продуктивные способы образования терминологических словосочетаний, имеющих в составе компоненты иноязычного происхождения, выявлены и определены их структурные типы и специфические черты. Охарактеризованы основные элементы и наиболее частотные модели исследуемых бинарных и многокомпонентных терминологических словосочетаний.
Ключевые слова: современная терминология, терминологическое словосочетание, национальные и иноязычные лексемы, тип, модель.
Yemelyanova Y. Interaction of national and foreign lexical elements in terminological word-combinations // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.40-41.
The paper deals with the problems of interaction of national and foreign lexical elements constituting terminological word-combinations of the contemporary Ukrainian language. The complex approach method to process regularity exposure has been applied. The productive ways of formation of terminological word-combination with foreign origin components have been determined, their structural patterns and typical features have been revealed and defined. The basic elements and the most frequent models of binary and multi-component terminological word-combinations under consideration have been characterized.
Key words: modern terminology, terminological word-combinations, national and foreign lexical elements, a pattern, a model.
Поступила до редакцИ' 03.09.2011 р.
