CC BY
26
7. Структура постшного населення за статтю. Юльюсть i склад населення 2003-2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.database.ukrcensus.gov.ua/statbank_lviv /Dialog.
8. Чайковська В.В. Стан оргашзаци герiатричноi допомоги населенню лггаього вiку в Украiнi (2005 р.) / В.В. Чайковська, Н.В. Вержиковська, Н.А. Хаджинова // Проблемы старения и долголетия. - 2006. - Вип. 15, № 4. - С. 358-366.
9. Чайковська В.В. Стан оргашзаци герiатричноi допомоги населенню лггнього вжу в Украта : монографiя / В.В. Чайковська, Н.В. Вержиковська, Н.А. Хаджинова. - К. : Вид-во 1н-ту геронтологи АМН Украши, 2005. - 308 с.
Бачинская М.В. Минимальная потребность населения в гериатрической помощи: анализ и методика определения
Исследовано старение населения и необходимость поиска путей решения проблем по повышению качества жизни пожилого населения. Проанализирована численность пожилых людей в Львовской области, а также определены минимальные потребности пожилого населения и степень удовлетворенности качеством гериатрических услуг, что необходимо для определения путей усовершенствования системы гериатрической помощи в регионе.
Ключевые слова: старение населения, качество жизни, организация системы гериатрической помощи, гериатрическая услуга, престарелые, минимальная потребность.
Bachinska M.V. Minimum population the need in geriatric care: analysis and methodology of determining
Study investigates the widespread problem nowadays aging population and the need to find solutions to the problems of improving the quality of life of elderly population. Analyzed the number of elderly people in the Lviv region, and also the minimum needs of elderly population, and the degree of satisfaction with the quality of geriatric services that are necessary to identify ways of improving the system of geriatric care in the region.
Keywords: aging population, quality of life, the organization of the system of geriatric care, geriatric service, the elderly, the minimum requirement.
УДК 001.4:630* Асист. В.М. Ридаш - НЛТУ Украши, м. Льв1в
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИЗАЦН Л1СОТЕХН1ЧНО1 ТЕРМШОЛОГН В КОНЦЕПЦП ПЕРЕКЛАДУ
Викладено основш принципи систематизаци люотехшчно! термшологи, роз-глянуто проблеми термiнологп у стандартизаци лiсоматерiалiв, подано мюце i роль термов у единш мовнш система Додано аналiз iнварiантного значення термша-си-ношма, описано структурно-смисловий аналiз термов та лексичну систему шдмови люово! галузг
Ключовг слова: термiнополе "лю", системний тдхвд, люотехшчш шдмови, стандартизащя лiсоматерiалiв.
Лшгвюти розглядають мову як систему, що е чимось цшим, яка мае певну структуру складових компонента. Внаслщок того, що науково-техшч-ш шдмови - складна система мовних 1 немовних чинниюв, взаемод1ючих по-р1зному, тд час вивчення тдмови люоматер1ал1в ми користувалися систем-ним тдходом. Цей тдхвд до вивчення мовних явищ обумовлюеться систем-ними якостями об'екта, що вивчаеться.
"Системшсть" припускае вивчення конкретних одиниць мови, певних його сфер, а також вказуе на постшно д1кта законом1рш зв'язки 1 стосунки
окремих одиниць i сторт мови. Уся лексика тдмови люозагопвельно! про-мисловостi утворюе цiлiсну систему. Вивчення лексично1 системи полягае в тому, що насамперед висуваються слова як самостiйнi мовт одиницi й ос-новш, найбшьш характернi зв'язки 1х значень, що виявляються у словосполу-ченнях i дериватi слiв. Найбiльш iстотним для системи мови взаг^ i тдмови зокрема, видом стосунюв, на думку В.М. Солнцева, е парадигматичш зв'язки мiж ll одиницями. Цей дослщник упевнений, що "на основi парадигматичних зв'язюв утворюються групи, об'еднання, класи".
Найчисленнiшим класом серед уше! лексично! системи пiдмови люо-матерiалiв е клас iменникiв, який утворюе вщповщну пiдсистему. Усi лексич-нi одинищ пiдмови люозагопвельно! промисловостi дiляться на три основних пласта: 1) загальновживаний (14 %); 2) загальнонауковий (18 %); 3) термто-логiчний (68 %>). Термiнологiчний пласт розумiемо як сукуптсть слiв i сло-восполучень, що виступають термiнами для вираження люотехтчних понять. Останнiй лексичний пласт е найважлившим серед iнших ознак лексики тдмови лiсоматерiалiв. Термт (вiд лат. terminus - межа) - слово або словоспо-лучення, що означають поняття спещально! T^^i знання або дiяльностi. Термiн входить в загальну лексичну систему мови, але лише за допомогою конкретно! термшолопчно! системи (термтологп).
З огляду на те, що термiни по сво!й природi динамiчнi, оскiльки дина-мiчна сама лiсотехнiчна галузь знань, важливо знати динам^ лiсотехнiчних термшв. Стосовно люотехтчно! термшологп, складово! термтосистеми, термiнологiчна лексика пiдмови лiсозаготiвель, будучи складовою частиною ще! термiносистеми, утворюе мжросистему, сфера яко! бiльше обмежена. За-гальновiдомо, що лексику з обмеженою сферою вживання певних галузей громадсько! дiяльностi, називають галузевою. Розглядаючи тематичну класи-фiкацiю як один iз чинникiв, що е виявленням системного характеру термшологп, ми, спираючись на положення Ф.П. Фшша, видшяемо п'ять тематичних груп найбшьш вживаних iменникiв англшсько! пiдмови люозагопвельно! промисловостi.
Першу тематичну групу складають слова, що означають технiчнi поняття, пов'язат з позначенням люозагопвельно! технiки. Другу - слова, що вщбивають поняття лiсозаготiвельного процесу. Третю - слова, що означають пальне, паливо, сировину i матерiали. Четверту - слова для позначення промислових тдприемств i служб, зайнятих загопвлею i транспортуванням лiсу. I п'яту - слова, що означають професто, рщ заняття.
Однiею з ютотних ознак термшолопчно! системи е взаемозв'язок рщ-но! i запозичено! термшолопчно! лексики. Разом iз термтами, створеними за допомогою мовних засобiв вiд англiйських слiв, тут е i значна група запози-чених термшв. Було визначено кiлькiсне стввщношення одвiчних i запози-чених термшв пiдмови люозагопвельно! промисловостi. На частку запозиче-них лексичних одиниць припадае 78,6 %> усiх запозичених ^в. У цю кшь-кiсть входять "чисп" однокореневi запозичення, що становлять 27,8 %, i "пб-ридт" - 50,6 %, слова, утворет на англiйському rрунтi вiд шшомовних основ
шляхом деривату i словоскладання. Проникнення запозичень в англшську ль сотехшчну термiнологiю обумовлено екстралшгвютичними чинниками.
1нвар1антне значения термша-синошма. 3MicT i обсяг нового поняття уточнюються шляхом видiлення необхвдних i достатнiх ознак термшова-ного поняття. Таким чином, утворюеться термш, який найбiльше вiдповiдаe поставленим вимогам серед шших. З-помiж цих термiнiв-синонiмiв необхвд-но розрiзняти абсолютнi синошми - тi, значення яких однаков^ i вiдноснi -тi, значення яких зб^аються лише частково. Тому в процеш розвитку системи термшологп ще! галyзi, як i iнших, вiдбyваеться або випадання абсолют -них синонiмiв, або диференцiацiя !хшх значень шляхом утворення декiлькох родових понять з одного основного поняття. Наприклад, (sweeper) якщо в ос-новi е ознака достатня, але вона не е необхiдною, то надалi смислова структура термша може вже не вiдповiдати реальному змюту. Так, наприклад, вщбу-лось з англшським термiном "sweeper", який тепер означае не тшьки мехашч-ну щiткy для пiдмiтання стружки, але й пневматичну.
Тiльки сукупшсть необхiдних i достатнiх ознак повшстю характеризуе предмет i вiдмежовyе його поняття i вiд родового поняття як основного, так i вщ iнших, що входять у цей синонiмiчний ряд. При перекладi варто знати, що в смисловому складi термiна е лексичне i термшолопчне значення, тобто власне значення термша. Шд значенням "термiн" ми розyмiемо одиницю лек-сичного значення, уточнену й обмежену визначенням у цш системi термшологп. Наприклад, лексичне значення термша "convertible furniture action"-дiя, ефект трансформацп меблiв, а значення термiна, тобто його термшолопчне значення, - мехашзм трансформацп меблiв. Лексичне значення термша "assembly"- сукупшсть, комплект, агрегат. Термшолопчне значення - скле-ювання фанери, складання шпона. "Built-in-assembly" - вбудоваш меблi.
Однiею з основних властивостей термша е його здатнють наступного термшотворення, тобто утворення похщних термiнiв i його вживання у скла-дi термiнологiчних словосполук. Ця риса показуе, наскiльки yспiшним е ви-бiр словотвiрноl моделi. Термш повинен бути коротким, оскшьки коротю од-нослiвнi термiни легко утворюють похiднi, на вiдмiнy вiд великих термшв-словосполук.
Помилка, яку найчастiше роблять шд час перекладу невiдомого термь на, - дослiвна передача буквального значення термша. Наприклад, application adhesive - в перекладi не застосування клею, як свщчить нам буквальне значення, а нанесення клею, як свщчить термшолопчне значення; article - предмет, стаття, але furniture article - вирiб меблiв. Щоб уникнути помилок iз бук-вальним значенням пiд час перекладу, потрiбно знати, що це значення вказуе тшьки на одну з ознак, характерних рис предмета i е складовою частиною дiйсного термшолопчного значення.
Розглянемо, наприклад, як пов'язаш мiж собою буквальне i дшсне значення термiна "analogue technique ". Буквальне значення компонента analogue вказуе на ознаку, яка характеризуе прилади цього типу; числа, з якими прово-
дяться рiзнi операцп, моделюються у цих пристроях фiзичними величинами -аналогами". У деяких випадках, коли в шоземному та укра!нському термiнах застосовуеться одна i та ж ознака, яка характеризуе предмет чи е явною, бук-вальне значення iноземного термша вiдповiдае буквальному значенню укра-1нського i переклад не мае труднощiв.
В англiйськiй мовi е термши, що складаються iз кiлькох елеменлв або компонентiв. Такi багатокомпонентнi термши належать до двох тишв. До першого типу належать термши, в яких вщсутне граматичне оформлення (структура) компонента. Термiни другого типу, в яких кожний компонент оформлений граматично (наприклад, наявнiсть закшчення чи суфшса), нази-вають термiнологiчними сполуками. Термшолопчна словосполука, на вщмь ну вщ складних слiв, утворюеться поеднанням прикметника з iменником, прислiвника з iменником, з'еднаних мiж собою прийменником. Основний компонент термша сто!ть переважно завжди в кiнцi, виражае поняття (катего-рiю) роду, родовий клас, у який входить об'ект - термш. Тому структурно-смисловий аналiз потрiбно проводити по-рiзному, залежно вiд типу термша. Спочатку розкриваемо значення основного компонента, тсля цього - внут-рiшнi компоненти термiна, визначаемо ознаки, яю характеризують предмет (явище, процес).
Наукове розроблення проблеми. Попри те, що ще не здшснювався комплексний опис ЛГТ, е немало робгг росiйських i зарубiжних лiнгвiстiв, у яких розглянуто деякi мовнi особливостi ще! термшологп. Виявилось, що найбiльш вивченими е назви рослин. Зазвичай, дослщження у сферi термiнiв лiсового господарства вiдрiзняються iсторико-етимологiчною спрямованю-тю. Так, наприклад, М.К. Шарашова, Т.А. Боброва звертаються до питань по-ходження росшсько! науково1 боташчно! номенклатури. Лiнгвiсти вщзнача-ють, що нацiональна ботанiчна номенклатура створена на базi грецько1 i ла-тинсько1 мов. М.К. Шарашова, описуючи назви рослин, утворених вщ влас-них iмен, вказуе на те, що росшсью найменування будуються за принципом бiнарностi. Цей принцип полягае в тому, що видовi найменування познача-ються через родовi (акалифа австралiйська, черемха азiатська). Принцип по-будови росiйських наукових найменувань було запозичено з мiжнародною латинсько! номенклатури.
Боброва Т.А. розглядае походження назв рослин на - иц/а / i вщзна-чае, що ниш налiчуеться 43 таких назв (калюжниця, болотниця, анемона i тому подiбне). Назви виникли внаслщок "прямого калькування" як одного iз способiв словотворення та е поморфемним перекладом з латинсько! мови на росшську. Найменування та словотворчi елементи грецько! i латинсько! мов використовували не лише для позначення дерев, кущiв i iнших лiсових рослин, але також i для позначення комах-шюдниюв, хвороб лiсу, що ниш зали-шаеться практично невивченим.
Проблему запозичення з тюркських мов у росшських назвах рослин висвилюе у сво!й робот А. Жаримбетов. Вiн дае всебiчний аналiз тюркських лексичних елементiв в назвах дерев i кущiв. Серед тюркiзмiв, пише А. Жа-
римбетов, варто розрiзняти власне тюрюзми, до яких вщносять слова тюрксь-кого походження або слова, генетично пов'язаш з тюркськими мовами (карагач, саксаул, айва, чинара i тому подiбне), i власне росiйськi утворення, що виникли на базi тюркiзмiв (бирючина, вовчi ягоди, бухарець, бiсерний кущ).
У ЛГТ е термiни тюркського походження, проте кiлькiсть 1х незначна. Значно бшьше е термiнологiчних одиниць, утворених на базi грецько1 i ла-тинсько1 мов, а також термшв i слiв захiдно европейських кра1н. Виявлення запозичених термiнiв набувае важливого значення, коли термшолопя опи-суеться з позицiй росшсько1 мови як шоземно!. Загальновiдомо, що семанти-зацiя спрощуеться, якщо термiни або елементи, 1х складовi, мають шшомовне походження.
Специфiчною рисою ЛГТ е те, що в нш переважна кшьюсть термiнiв з'явилася внаслiдок використання загальновживаних ^в. Внаслiдок термшо-лопзацп нерщко вiдбуваються деякi зрушення в лексичних значеннях ^в за-гального фонду, що, водночас, може привести до появи у них нових лексико-граматичних зв'язюв. Таким чином, анатз термiнологiзацiйних слiв, а також визначення способiв 1х семантизацп, стае первинним завданням тд час опису пе1 або шшо1 термшологп. ЛГТ як складова частина входить у сшьськогос-подарську термiнологiю. Питання щодо функщонування загальновживано1 i дiалектноl лексики в термшологп сшьського господарства розглянуто в роботах З.1. Комарово1, Д.К. Нуржаново1.
Системнiсть термшологп визнають ус лiнгвiсти, але водночас досi не-мае едино1 думки, на чому вона Грунтуеться. Однi дослiдники вслщ за Д. С. Лотте вважають, що системшсть термшологп обумовлюеться передусiм екстралшгвютичними чинниками, оскiльки термiнологiя мае на мет виража-ти поняття певно1 науки. Дослiдники пояснюють 11 системшсть тшьки мовни-ми причинами, що, на думку, наприклад, Г.О. Винокура, проявляеться в регулярной! моделей термшотворення. Проте пiд час з'ясування природи будь-яко1 термшологп потрiбно враховувати обидва чинники, на що вказу-ють В.П. Даниленко i Л.1. Шпакiв. Екстралiнгвiстичний чинник обумовлений залежшстю термшологп вiд розвитку само1 науки, лiнгвiстичний - специфь кою певно1 термшолопчно1 системи, що виявляеться за умови вивчення 11 як елемента ширшо1 системи, як рiзновиду загальнонародно! лггературно1 мови. Внутрiшня системшсть виражаеться i в особливостях словотворчих моделей, i в рiзному ставленш до семантичних процесiв, а зовшшня (яка встанов-люеться на рiвнi об'ективно1 дiйсностi) в тому, що одна термшолопя вiдрiз-няеться вщ шшо1 змiстом понять, що виражаються ними.
Система загальновживано1 лексики i система спещально1 лексики не вщокремлеш непрохiдною гранню - мiж ними вщбуваеться постiйний обмiн словниковими одиницями. Так, слова загального фонду можуть переходити в термiнологiю, що виражаеться в термшолопзацп загальновживаних слiв.
Водночас, термшолопчш одиницi можуть детермiнологiзовуватись i перейти в розряд загальновживаних ^в. Взаемнi переходи нерiдко супрово-джуються рiзними семантичними процесами, що вщбуваються в лексичних значеннях загальновживаних ^в i термiнiв.
Факт юнування лексичних значень у термшв, як вщомо, визнають не Bci лшгвюти. Це пояснюють насамперед тим, що дослiдники термiнологiчних систем не змогли доки досить чике визначення термша. Характеристики, якi приписуються термiнам (точнють значення, однозначнiсть, строга систем-нють, вiдсутнiсть синонiмiв), на дiлi виявляються лише "тенденцieю i бажа-ними якостями", як справедливо зауважив А.1. Моiсеeв.
Деякi лексикологи протиставляють термши словам, посилаючись на те, що вони виконують рiзнi функцiï: термши - дефшггивну, слова - номша-тивну. В.В. Виноградов, А.С. Герд, Л.А. Капанадзе, прибiчники цieï точки зо-ру, позбавляють термiни лексичних значень. Ми погоджуемось з тими дос-лiдниками, якi не вбачають iстотноï рiзницi мiж термiнами i словами i, таким чином, надшяють i ri, i iншi одиницi лексичними значеннями. Слова i термь ни виконують одну i ту ж функщю - номiнативну. Специфжа термiнiв поля-гае передусiм у тому, що термши означають особливi поняття - науковi, що тдкреслюе Ф.П. Сороколетов.
Запеклi дискусiï спричиняють навiть такi основоположнi поняття, як: лю, деревина, лiсоматерiали. Наприклад, слово лю у знаменитому словнику В. Даля мае кшька значень: Лю (мн. - лiси) 1) просйр покритий ростучими та зрослими деревами, 2) лю на корiннi, 3) зрубаш та очищенi вiд суюв i верхь вок дерева, колоди, 4) лю у зрубi. Невеликий охайний люочок - це гай.
У словниках Ушакова та Ожегова також подано кшька тлумачень слова лю, але лаконiчнiших: Лю (мн. - лiси): 1) Просйр, що зарiс деревами. 2) Зрубаш та приготоваш для рiзних потреб дерева та Лю (мн. - люи): 1) Безлiч дерев, що ростуть на великому просторi та в яких замкнеш крони. 2) Зрубаш дерева як будiвельний i промисловий матерiал. Наприклад, енциклопедiя "Britannica" наводить наукове визначення поняття лю: складна еколопчна система, у якш дерева е домiнантною формою життя. ФАО дае визначення люу як площi понад 0,5 га зi зрiлими деревами висотою не менше нiж 5 м. Наводять й iншi ознаки лiсу. У Люовому кодексi Украïни: Лiс - тип при-родних комплексiв, у якому поеднуються переважно деревна та чагарникова рослиннють з вiдповiдними Грунтами, трав'яною рослиннютю, тваринним свiтом, мiкроорганiзмами та шшими природними компонентами, що взаемо-пов'язанi у своему розвитку, впливають один на одного й на довкшля.
Уперше в Украïнi на негативш наслiдки вузькопрофесiйних досль джень проблеми термшологп в лiсовiй галузi звернули увагу в Украïнському НД1 механiчноï обробки деревини (УкрНД1МОД). У цьому iнститутi викону-вали роботи з узагальнення термшологп в рiзних сферах перероблення деревини. З 1992 р. функцп стандартизацп термшологп в люовш галузi передано Техшчному комiтетовi Украïни зi стандартизацiï люових ресурсiв (ТК 18 "Лi-совi ресурси").
За участю фахiвцiв УкрНД1МОДа, як експертiв ТК 18, видано багато-мовнi словники i розроблено електронний росшсько-англшський лiсотехнiч-ний словник, який використовуе компашя ABBYY Lingvo у своïх багатомов-них словниках. У пращ проаналiзовано причини термшолопчних проблем iз
використанням системного тдходу, а також подано рекомендацп з ïxHboro рiшення.
На вщмшу вiд iнших праць, розглядаемо 3i системного погляду причини проблем термшологп в лiсовоï галузi. Актуальшсть цих проблем збшь-шуеться з огляду на посилений розвиток комп'ютерних програм автоматизо-ваного перекладу. Багатозначшсть понять, що iснуе в сучасних електронних словниках, не дае змоги отримати правильного прямого i зворотного перекладу техшчного тексту.
Мовний бар'ер по^зному намагалися долати на рiзних юторичних етапах розвитку мiжнародноï торгiвлi деревиною. Зокрема, для виршення цiеï проблеми використано латинську мову. Цей шдхщ виявився дуже ефек-тивним i поширився в дендрологи, бюлогп та багатьох iнших науках. Сьогод-нi латинську мову вдало застосовують у стандартах на лiсоматерiали для опису порiд деревини та ïï вад дендрологiчноï й бiологiчноï природи.
Для Украïни актуальнiсть проблеми перекладу мае особливу значу-щють внаслiдок гармонiзацiï нацiональних стандартiв з европейськими й мiжнародними. Оскiльки в галузi стандартизацiï лiсоматерiалiв дуже мало фахiвцiв, якi досконало володiють двома й бшьше мовами, техшчний комггет ТК 18 "Лiсовi ресурси" залучав для гармошзацп фахiвцiв, якi недостатньо добре володтть iншою мовою, але можуть правильно передавати змют шо-земного тексту рiдною мовою.
У таких обставинах фахiвець мае змогу вибрати з великоï кiлькостi си-нонiмiв саме той, що найточшше вiдображае змiст поняття. Однак цей спошб непридатний для значно складшшого зворотного перекладу. Проблема мов-ного бар'еру е актуальною у сферi мiжнародноï стандартизацiï лiсоматерiалiв.
Вона юнуе тому, що вiдсутня мова мiжнацiонального спiлкування, по-дiбна до латинськот Важлива причина - вiдсутнiсть у крашах-членах ISO/TC 218 розумiння необхщносп розрiзняти лiтературну (розмовну) i офщшну (державну) мови. Офiцiйна мова краши повинна бути основою для правильного двостороннього комп'ютерного перекладу стандарпв.
Л1тература
1. Чушлша G.I. Мюце термша в лексико-сематичнш систем1 мови / G.I. Чупшна. -Вшниця, 1982. - С. 25.31.
2. Дерев'янко В. Роль терм1нологи у стандартизаци люоматер1ашв / В. Дерев'янко. - К., 2007. - С. 38-41.
3. Васькша Н.В. Облж системного характеру люотехшчно!' лексики / Н.В. Васьюна // Вюник РДПУ ¡м. A.I. Герцена. - 2009. - № 102. - С. 138-140.
4. Шегельман И.Р. Бизнес-словарь лесной промышленности / И.Р. Шегельман. - СПб. : Изд-во "Профи-информ". - 2005. - 512 с.
Рыдаш В.М. Актуальные проблемы систематизации лесотехнической терминологии в концепции перевода
Изложены основные принципы систематизации лесотехнической терминологии, рассмотрены проблемы терминологии в стандартизации лесоматериалов, представлены место и роль терминов в единой языковой системе. Добавлен анализ инвариантного значения термина-синонима, описан структурно-смысловой анализ терминов и лексическая система подъязыка лесной отрасли.
Ключевые слова: терминополе "лес", системный подход, лесотехническии подъязыки, стандартизация лесоматериалов.
Rydash V.M. Actual problems of organizing forestry-engineering terminology concept of translation
The main principles of forestry-engineering terminology systematization, the problems of terminology standardization of equipment, the place and role of terms in a single language system are given. Invariant meaning analysis of the terms-synonyms are described, the structural and semantic analysis of terms and lexical timber system are added.
Keywords: term-field "wood", system approach, forest-logging sublanguage, timber standardization.
УДК347.77 Астр. Я.О. Тотльницька1 - Львкська
державна фтансова академш
МЕТОДИКА ОЦ1НЮВАННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Проаналiзовано методичш шдходи до ощнювання штелектуального кашталу шдприемства. Систематизовано i типолопзовано методи ощнювання штелектуального кашталу. Зроблено порiвняльний аналiз дточих методик ощнювання та виявле-но головш проблеми вимiру штелектуального кашталу. Запропоновано рекомендаци щодо визначення критерпв оптимального вибору та практичного використання мето-дiв ощнювання штелектуального кашталу.
Ключовг слова: штелектуальний каштал, методи ощнювання штелектуального кашталу, методи прямого вимiрювання штелектуального кашталу, методи шдрахунку балiв, методи ринково! каттатзацл, методи вщображення активiв основних фондiв.
Актуальнiсть дослiдження. Визначальним чинником забезпечення конкурентоспроможносп сучасних економж е штелектуальний каттал, ос-кшьки розвиток технологш прив1в до того, що основними конкурентними перевагами тдприемств стали ствробиники, !х знання, досвщ, вмшня, навики та штелектуальш продукти, створеш ними. Тому прюритетним завданням, актуальним для вс1х тдприемств, е ефективне управлшня штелектуальним катталом.
Для управлшня штелектуальним катталом 1 отримання економ1чних вигод в1д нього, необхщно iдентифiкувати компоненти, що входять до його складу, та ощнити ефективнють !х використання. Оцiнка штелектуального кашталу дае змогу визначити реальну вартiсть компанп, що е необхщним для iнформацiйних потреб зовшшшх користувач!в, прийняття рацiональних уп-равлiнських ршень.
За останне десятилiття iнтелектуальний каттал став об'ектом багатьох дослiджень. Значний внесок у становлення теорп штелектуального кашталу здшснили П. Друкер, Л. Едвшсон, В. 1ноземцев, М. Мелоун, Т. Стюарт та ш. Однак в Укра!ш питання побудови шституту iнтелектуального капiталу ще недостатньо висвилене. Через це бшьшють вггчизняних компанш не можуть адекватно ощнити сво! активи та сформувати виважену стратепю управлiння
1 Наук. керiвник: доц. Н.С. Ситник, канд. екон. наук - Львiвська ДФА
