CC BY
17
12.Vandegrift L. Teaching and learning Second Language Listening. Metacognition in action / Larry
Vandegrift, Christine C. M. Goh. - NY and London: Routledge, Taylor & Francis Group, 2012. - 315 p.
УДК 371.134: [001.8: 630х+674]
о. е. гриджук
ФОРМУВАННЯ МОВНОКОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В НА ОСНОВ1 ВИВЧЕННЯ ФАХОВО1 ЛЕКСИКИ Л1С1ВНИЦТВА
Й ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ
Обтрунтовано доцшьнкть вивчення фаховог лексики студентами технгчних вищих навчальних заклад1в (ВНЗ) з метою формування термтолог1чно1 компетенцИ. Охарактеризовано два типи парадигматичних вгдношень у сучасних термтосистемах лгавництва i деревооброблення (синотмгчнг та антонiмiчнi). Визначено основнi типи термiнологiчних синонiмiчних об'еднань. З'ясовано причини розвитку термiнологiчноi дублетностi. специфк прояву антонiмii в межах до^джуваних груп лексики. Описано групи антонiмiв за семантичним критерieм. Запропоновано типи вправ для вивчення термiнiв-синонiмiв та антонiмiв у курсах «Укра'шська мова за професшним спрямуванням» i «Фахова термiнологiя».
Ключовi слова: мовнокомуткативна компетенттсть, термiнологiя лiсiвництва та деревооброблення, парадигматичш вiдношення, синонiмiя, антонiмiя.
О. Е. ГРЫДЖУК
ФОРМИРОВАНИЕ ЯЗЫКОВОЙ И КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ НА ОСНОВЕ ИЗУЧЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЛЕКСИКИ ЛЕСОВОДСТВА И ДЕРЕВООБРАБОТКИ
Обоснована целесообразность изучения профессиональной лексики студентами технических высших учебных заведений с целью формирования терминологической компетенции. Охарактеризованы два типа парадигматических отношений в современных терминологических системах лесоводства и деревообработки (синонимические и антонимические. Выделены основные типы терминологических синонимических объединений. Указаны причины развития терминологической дублетности, специфика проявления антонимии в пределах исследуемых групп лексики. Описаны группы антонимов по семантическому критерию. Предложены типы упражнений для изучения терминов-синонимов и антонимов в курсах «Украинский язык по профессиональному направлению» и «Профессиональная терминология».
Ключевые слова: языковая и коммуникативная компетентность, терминология лесоводства и деревообработки, парадигматические отношения, синонимия, антонимия.
O. HRYDZHUK
THE FORMATION OF LANGUAGE AND COMMUNICATIVE COMPETENCE OF STUDENTS BASED ON STUDY OF THE PROFESSIONAL TERMINOLOGY OF FORESTRY AND WOOD TECHNOLOGY
In the article the necessity for the students of higher technical educational institutions to study professional lexicon in order to form a terminological competence is stressed. The two types of paradigmatic relations such as synonymic and antonymic in modern forestry and wood technology terms are considered. The main types of terminological synonymous associations are also identified. Some reasons of the development of terminological doublets are explained. Some peculiarities of the functioning of antonymy in these vocabulary groups are defined. The groups of antonyms according to the semantic criterion are described. Some types of exercises for studying the terminological synonyms and antonyms in the courses "The Ukrainian Language for Proficiency" and "The Professional Terminology" are proposed.
Keywords: language and communicative competence, forestry and wood technology terminology, paradigmatic relations, synonymy, antonymy.
Ключовими компонентами формування професшно! мовнокомушкативно! компетентностi студента е фахова комушкативна та мовна компетенци. Сукупнiсть та яюсть професiйних знань залежать не лише вщ глибини вивчення базових дисциплш, а й вiд рiвня засвоення i вмiння правильно послуговуватися спещальною лексикою. Вивчення фахово! термшологи е обов'язковим компонентом яюсно! осв^и студента, який повинен володiти термшолопею обраного фаху, вмiти правильно граматично використовувати термiни у мовленнi, враховувати особливосп використання термiнiв фаху в межах певно! термiносистеми (наявнiсть кшькох найменувань для певного поняття, багатозначш термiни, антонiмiчнi пари термiнiв), !х функцiонування в умовах певного регюну (дiалектнi найменування) тощо.
Формуванню системи термшолопчних знань у студентiв техшчних спецiальностей присвяченi працi багатьох науковщв. Так, про необхiднiсть вивчення фахових термшв у процесi викладання укра!нсько! мови за професiйним спрямуванням писали Л. Барановська, I. Дроздова, Л. Кузьмша; вправи з розвитку професшного мовлення розробляли Г. Бондаренко, О. Любашенко, Т. Симоненко та ш. На доцшьшсть вивчення особливостей вияву синошми та антошми пiд час засвоення фахово! лексики вказували О. Дженджеро, О. Луценко, I. Харченко, Г. Чорновол, О. Чуешкова. Однак комплексних дослщжень, в яких спещальна лексика була б опрацьована з метою подальшого навчання студенев техшчних вишiв, наразi немае. Невивченими е лексико-семантичш процеси, що вiдбуваються у термшосистемах лiсотехнiчного профiлю, не запропоноваш типи вправ для опрацювання термiнiв-синонiмiв i термiнiв-антонiмiв.
Метою статтi е з'ясувати особливосп формування та функщонування синонiмних рядiв у межах термшологи лювництва та деревооброблення, визначити специфшу антонiмiчних вiдношень у дослiджуваних термшосистемах, обгрунтувати доцiльнiсть такого навчання студенев лiсотехнiчних спецiальностей для формування в них термшолопчно! компетенци.
Через вплив позамовних чинниюв у будь-якш термiносистемi вщбуваеться бiльшiсть лексико-семантичних процеав, властивих загальнолiтературнiй мовi, зокрема, синошми й антошми.
Антонiмо-синонiмiчнi вiдношення «творять певну цiлiснiсть лексико-семантичних зв'язкiв й шюструють вiдкритiсть категорiй протилежного та подiбного в мовЬ> [6, с. 71].
Синотм!чт вгдношення. Украшськш термшологи притаманне функцiонування кiлькох термiнiв для позначення одного i того ж поняття, предмета чи явища дшсносп, тобто синонiмiчних форм. Доцiльнiсть використання кшькох найменувань для одного спещального поняття зумовлюе дискуси серед науковщв, бшьшють з яких вважае такий процес явищем негативним. «У контекст проблем теори термшолопчно! номшаци ... синонiмiя як мовне явище, з одного боку, е дезоргашзацшним феноменом, бо руйнуе точшсть, чiткiсть i визначенiсть наукових найменувань; з шшого - е органiчним вираженням iманентних закономiрностей розвитку термiнологiчноl лексики, яка не е сталою системою, а постшно змiнюеться й пристосовуеться до потреб суспшьства», - вказуе С. Омельчук [8, с. 271]. «Ушфшащя термшолопчних систем вимагае вщбору того термша, який найбiльше вiдповiдае позначуваному поняттю. Однак в умовах единого шформацшного простору, пiд впливом рiвнодiючих тенденцiй - максимально! вiдповiдностi структурi нацiонально! мови i тенденцi! до iнтернацiоналiзацi! - це складний процес», - стверджують iншi автори [9, с. 181].
Як вважае Б. Михайлищин, «сшвюнування iнтернацiональних (бiльш точних, компактних, моносемiчних, вузькопрофесiйних) термiнiв та !х власномовних, як правило, мотивованих, семантично прозорих, зрозумiлих вiдповiдникiв дещо виправдовуе наявнiсть синонiмi! в термшологи» [6, с. 72]. Д. Лотте зазначае, що синонiмiя допустима тод^ коли з двох термшв один е короткою формою шшого, тобто мютить термшоелементи, що входять до складу шшого термша, але меншою мiрою чи у скороченому виглядi [5, с. 22].
За наявшстю/вщсутнютю семантичних вiдмiнностей Т. Михайлова виокремлюе таю типи термшолопчних синонiмiчних об'еднань: а) абсолютш; б) вiдноснi; в) комплексш [7, с. 11]. В аналiзованих термiносистемах зафiксованi абсолютнi синошми. Науковщ називають !х термiнологiчними дублетами i трактують як слова або словосполучення, об'еднаш особливою термiнологiчною сшввщнесешстю з тим же науковим поняттям i об'ектом дiйсностi [2, с. 54]. В. Гак i В. Лейчик допустимими у термiнологi! вважають дублети i морфолого-лексичнi варiанти [1, с. 48 - 49].
Розвиток термшолопчно! дублетностi зумовлений багатьма причинами, основними з яких е:
1) використання термша i загальновживаного слова (чирянки - чирки, листовик -турецький язик, буковг лгси - букняки, ялиновг лгси - смерековг лгси - ялинники - смеречники, грабов1 л1си - грабняки);
2) застосування термшолопчно! назви паралельно з дiалектною (верба - заверба -бтовать - верба бша, в'яз - берест - шьм - ульм - берестина - в'язана - в'язь - шьшняк, груша - дуля - л1сниця - кукиш - планча, липа - липина, сосна - хвоя - смерека, самшит -букшпан - гушпан - грушпан; тис - т1с - тес - тесина - нагтй-дерево, карликова сосна -косодеревина);
3) паралельне функщонування запозиченого термша i власне укра!нського (кроншнеп -кульон великий, шрникоза - норець, л^шфшащя - здерев'яншня, наличник - лиштва);
4) використання термша латинського походження i укра!нського (пол^раф (poligraphus)
- пухнастий лубогд, халькограф (chalcogfaphus) - ялиновий гравер, типограф (typographus) -друкар, псевдотсуга (pseudotsuga) - лжетсуга, трифолiя (trifolius) - бобiвник трилистий -жаб'ячi огiрки, рептили (reptilia) - плазуни);
5) використання термiнiв-варiантiв (сосновий сланник - сосна сланка, перетлка - перепел, щетина - щета, промжка - м1жтжка);
6) використання застарших i нових найменувань (фанерування - личкування, хабник -чагарник, чурак - чурбак, васервага - р1вень, штурпак - шпильчастий пеньок, тартак -л1сопильня).
Г. Мацюк, I. Кочан i Т. Панько вважають, що «запозичення i калькування, пошук вщповщних найменувань у загальновживанш мовi для запозичуваних понять - це т фактори розвитку мови, як передбачають неолопзащю термшолопчних систем» [9, с. 183].
В основу дослщження парадигматичних вщношень у сферi найменувань спещальних понять лювництва i деревооброблення доцшьно взяти «принцип групування за родовим поняттям, тобто принцип видшення тематичних груп термшв, до яких входить уся сукупшсть видових найменувань спещальних понять, об'еднаних спшьною видовою семою» [10, с. 252].
В укра!нськш лювничш термiносистемi синонiмiчнi найменування використовуються для позначення: птах1в (шчницг - летючг мишг, яструб - вгльшаник, савка - сплюшка, канюк -каня, завирушка - титвка); звiрiв (дика свиня - вепр, ондатра - мускусний пацюк, зубр - б1зон, козуля - дика коза); комах, жуюв, метелиюв (металева кузька - квгткогд - польовий хрущик, златков1 - златки - крицяки, шпанська мушка - майка, нагзники - гздщ справжм, пагов 'юни -хвоевтки); рослин (бтотка альтйська - едельвейс, яблуня л1сова - яблуня дика, ¡ван-чай -хаменерт вузьколистий, кизил - дерен справжшй, калган - перстач прямостоячий); тишв люу (лгси приполонинн - лгси прияйловг, бучняки - буковг лгси, осичняки - осиковг лгси, яличники -ялицевi лгси, в'язовики - в'язовг лгси); машин, знарядь, приладiв (садивний меч - меч Колесова, сгвалка - посгвна машина лгсова, мгрна вилка - вимгрювальна вилка, навантажувачг -л1сонавантажувальш машини,); процесiв (рубки пром1жного користування - рубки догляду -доглядов1 рубки, л1сорозведення - зал1снення, здимка - нанесення тдновок, тдрум 'янювання -обкоровування, виавання стр1чкове - авба стр1чкова); оаб за родом д1яльност1 (майстер л1су
- техтк л1сового господарства).
У термiносистемi деревооброблення у синонiмiчнi вщношення вступають найменування: матерiалiв, яю використовуються у виробнищи (балка - консоль, колода - кряж - чурбак, оцупок - чурбак, щетина - щета, сортимент середньом1рний - сортимент середньотовщинний); властивостей матерiалу (полиск - блиск - бляск, орнамент - вгзерунок, розм1р - габарит); характеристик деревини (щтьтсть - густина, структура - будова -фактура); виробiв та !х елемештв (канапа - диван, лиштва - наличник, цоколь - постамент -протжка - мiжнiжка, деталь - компонент - елемент, фацет - фасет); допусюв i посадок (зазор - люфт - просвт, припуск - шар); процеав (облицьовка - личювка, скоблення -скребтня, сколочування - споювання, пиляння - рiзання); шструмештв, пристро!в, машин (ножiвка - пилка ручна столярна, терпуг - напилок - надфть - раштль, торщвка - верстат торцювальний, пиловiдокремлювач - пиловловлювач, машина звалювально-гiлкорiзно-кряжувально-транспортувальна - харвардер, шпалорiзка - шпалорiзальний верстат); виробництв лсопильня - тартак, фабрика - завод - тдприемство) та ш.
У процес дослiдження виявлено таю типи синонiмiчних об'еднань лiсотехнiчних термшв: 1) питомий укра1нський термiн - запозичений термш (вгдвар - декокт, мохи -бр1опсиди, слуква - вальдшнеп, перегнт - гумус, друкар - типограф, живиця - терпентин, луб
- флоема, волокно деревне - л!бриформ); 2) укра1нський термш-калька - шшомовний термш (вологолюб - г^грофт, укорочений пагт - брах1бласт, видовжений паг1н - аукабласт, м 'ясогди
- зоофаги); 3) обидва термши шшомовного походження (консоль - швелер, транспортер сортувальний - конвеер сортувальний, дерматогд - дерматин, стрея - таволга, нанорельеф -рельеф карликовий, дендрарт - арборетум); 4) обидва термши власне украшсью (м1тчик -гайкор1з, пиловини - тирса, виавання грядкове - авба грядкова, л1состан - деревостан -деревост1й, пагов 'юни - хвоевтки, хвоя - шпильки - глиця).
Наявшсть в аналiзованих термшосистемах спшьно- та рiзнокореневих термiнiв-синонiмiв тдтверджуе пошук «взаемовщношення мiж планом вираження та планом змюту термшолопчних одиниць» [3, с. 46], прагнення до «точности короткост^ однозначности шформацшно! насиченостi, вiдсутностi емоцшного забарвлення термiнiв» [3, с. 45].
Спiльнокореневi термiни-синонiми О. Радченко пропонуе називати варiантами термiна i розумie пiд ними «тотожнi за значенням спiльнокореневi термiнологiчнi одиницi, що розрiзнюються деякими розбiжностями знаково! форми в межах того самого номшанта: мюцем наголосу, фонемами, афiксами або !хшм поеднанням» [11, с. 6 - 7]. Серед таких термшв визначено акцентш, фонематичнi, морфологiчнi, словотворчi та комбшоваш варiанти [11, с. 7].
До фонематичних варiантiв у термшосистемах лювництва та деревооброблення вiдносимо термши, що виникли внаслщок „тенденци до милозвучносп..., до врiвноваження вокалiзму та консонантизму в мовленневому потощ" [11, с. 8]: 7волга - вивгльга, ялгвець -яловець, букняки - бучняки, блиск - бляск, фацет - фасет, молодняк - молодник, ксеромезоф1ти - мезоксерофти.
«Виникнення морфолопчних термiнiв-варiантiв також пов'язано зi змшою звуково! оболонки слова, але тих його частин, що мають не лексичне, а граматичне значення» [11, с. 8]: шпона - шпон, рубки догляду - доглядов1 рубки, л1сова типолог1я - типолог1я л1су.
Поняття словотвiрних синонiмiв у наущ трактуеться по-рiзному: а) спiльнокореневi слова з рiзними, але синонiмiчними афiксами; б) синонiмiчнi рiзнокореневi слова з тим самим афшсом; в) синонiмiчнi словотвiрнi типи [14, с. 587]. О. Радченко пропонуе словотвiрними варiантами у термшологи вважати «сmльнокореневi одиницi, iдентичнi за денотатом i сигнiфiкатом, з синонiмiчними афшсами або вiдмiннi наявнiстю-вiдсутнiстю певного афшса» [11, с. 9]. В аналiзованих термiносистемах варiанти словотвiрного оформлення термшв реалiзованi на рiвнi синошмп префiксiв (зар1сть - прор1сть, жолоблення -пожолоблення, протжка - мгжшжка); синонiмiчних суфш^в (ласиця - ласка, тдсочування - тдсочка, л1совпорядкування - л1совпорядження, смеречники - смеренчаки, верхгвка дерева - вершина дерева); використання матерiально вираженого та нульового афiксiв (вирубка - зруб, ендем1ки - ендеми, л1гвище - л1гво,); спшьнокореневих термшв, з яких один е складним словом (тдновка - каротдновка).
Серед комбшованих варiантiв виокремлюемо морфолого-словотворчi !х рiзновиди: златки - златков1, папорот1 - папоротепод1бт, етдерм1с - етдерма, каня - канюк, перетлка -перепел, табуретка - табурет.
Загалом синонiмiчнi вщношення в термшосистемах лювництва та деревооброблення можуть виявляти себе: 1) в парi однослiвних термшв (лгсорозведення - залгснення, заповедник -заказник, горбиль - обатл, л1соматер1али - сортименти, рог1вка - крень, принаанник - арилюс
- елайосома, барл1г - л1гво - гавра); 2) в парi одно^вний термш i термшосполука (набиванка -набивна тканина, торщвка - торцювальний верстат, хлист - деревний стовбур, живичники -смолян/ кишет, вовчки - водят пагони, нектарники - медов7 залози, ордер - квиток лгсорубний); 3) в парi одно^вний термш-композит i термшосполука (фгтогндикатори -рослиничндикатори, в1брогуркт - машина сортувальна ситова, стенограф - шестизубчастий корогд, едатоп - тип л1сорослинних умов); 4) у термшах-словосполученнях на рiвнi атрибутивних компонент (липневий хрущ - мармуровий хрущ, брунька термгнальна - брунька верх1вкова, наанневий матер1ал - поавний матер1ал, верхня висота - дом1нантна висота, попнева плата - коренева плата, мармурове ядро - мозагчне ядро); 5) в термшах-
словосполученнях на рiвнi стрижневих компонент (вовчок звичайний - капустянка звичайна, зимовий гриб - лубинька зимова, букова папороть - щитник буковий, насадження на тсках -залiснення тсюв, мисливська кiнологiя - мисливське собаювництво); 6) в термшосполуках загалом (тополевi вусачi - осиковi скрипуни, соснова губка - трутовий гриб, робiнiя звичайна -акащя бта, лепеха звичайна - агр тростиновий - татарське зтля, ктьце рiчне - рiчний шар); 7) у паралельному використанш повно! та коротко! форм термша (екологiчний тип - екотип, медоносш рослини - медоноси, водозбiрний басейн - водозбiр, дворiчнi рослини - дворiчники, балансова деревина - баланси, сортимент тонкомiрний - тонкомiр).
Синонiмiчнi вщповщносп «слово - словосполучення», «словосполучення -словосполучення» та «повна форма термша - коротка форма термша» Б. Головш вщносить до синтаксичних синонiмiв - синтаксичних конструкцш, стввщносних за будовою та значенням [2, с. 54-56].
В аналiзованих термшосистемах зафшсовано явище морфолопчно! субституцп -процесу, що виражаеться у змш функцюнального класу позначення (замша частин мови) [1, с. 49]: рубки догляду - доглядовi рубки, вусачевi - вусачi, розведення дичини -дичинорозведення.
Синонiмiя стрижневих компонента термшосполук призводить до розвитку синонiмiчних /тотожних вщношень у термшолопчних словосполученнях (дефекти - вади ^ дефекти обробки деревини - вади обробки деревини, хвоя - шпильки ^ хвойна порода - порода шпилькова, балка - байрак ^ балковi лiси - байрачш лти, окоренок - вiдземок ^ окоренок вiдрiзаний - вiдземок вiдрiзаний).
Антонiмiя. У термшологп антоmмiчними, на думку Т. Михайлово!, е «вщношення двох значень, що виражеш рiзними термшами й передають iстотнi ознаки несумюних протилежних або суперечливих видових понять стосовно одного родового, тобто мають спiльну семантичну основу, а вщмшш семи цих значень замiнюють одна одну або одна з них виключае iншу» [7, с. 12].
О. Чорна зазначае: «У термшологп антонiмiя дозволяе позначити крайнi полюси термшолопчного поля, використовуючи логiчнi можливосп термiнологiчно! системи» [15]. Як «один з регулярних принципiв найменування понять з протилежним значенням» [2, с. 58] антонiмiя у термiнологi! грунтуеться «на протилежних або на суперечливих лопчних зв'язках» [7, с. 12].
«Антонiмiя у термiнологi! мае спшьш i частковi форми реалiзацi!, зумовлеш якiсно багатогранними вiдношеннями протилежностi мiж науковими поняттями., якi не е «справжшми» антонiмами, однак е ними за суттю вiдображення поляризацi! понять» [9, с. 188]. Антошми «розрiзняються за вираженням протилежностi, яка передбачае одночасно тотожшсть в якомусь вщношенш» [15]. Ми вважаемо, що термши-антошми - це видовi характеристики одного родового поняття з протилежними формами !х вияву. В аналiзованих термшосистемах -це антонiмiчнi гiпонiмiчнi вщношення, об'еднаш спiльною темою.
За семантичним критерiем антонiми подiляються на градуальш, комплементарнi, векторнi та координатнi антошми.
Градуальш антошми позначають два дiаметрально протилежш (за мiрою або ступенем вияву) видовi поняття певного родового поняття; мiж його крайнiми виявами можливi промiжнi ланки [14, с. 27]. В аналiзованих термiносистемах - це переважно поняття якост ознаки (дуже тверда деревина - [тверда деревина - м'яка деревина] - крихка деревина, обсмол жирний -[обсмол середнШ] - обсмол тсний, сухi бори - [вологi бори] - мо^ бори) та кiлькостi (макрорельеф - [мезорельеф] - мжрорельеф).
Комплементарш антошми позначають два взаемодоповнювальш видовi поняття, яю разом становлять певне родове поняття, без промiжних ланок [14, С. 28], наприклад: фанера рiвношарова - фанера нерiвношарова, опора регульована - опора нерегульована, деревина дыова - деревина недыова, обатл горбильний - обатл дощатий, справжнш трутовик -несправжнш осиковий трутовик, великий ясеневий лубогд - малий ясеневий лубогд, вибiрково-л^оЫчнарубка - суцЫьно-л^оЫчнарубка).
Векторш антошми позначають двi протилежно спрямоваш або взаемно зворотш ди, явища, ознаки, напрями, вщношення тощо [14, с. 28], наприклад: вирубка — насадження, контур випуклий - контур ув^нутий, укорочений пагт - видовжений пагт, потт води
висхiдний - потгк води нисхiдний, етажерка вивантажувальна - етажерка завантажувальна.
Координатш антошми визначають двi протилежш точки певного просторового або часового в1дазка [14, с. 28], наприклад: верховий метод рубок догляду - низовий метод рубок догляду, верхнш л1совий склад - нижнш склад, пласть пиломатер1алу внутршня - пласть пиломатер1алу зовншня, сучки вiдкритi - сучки заросла рання деревина (весняна) - тзня деревина (лгтня).
Антошми лювництва та деревооброблення можуть бути виражеш iменниками (угiддя -неугiддя, вирубка - насадження, пласть - крайка, сушшня - зволоження (деревини)), прикметниками (деревна - недеревна (продукщя лгсу), тупий - гострий (обзол), вибiрковi -суцыьш (рубки), тверда - м'яка (порода)), дiесловами (регульована - нерегульована (опора), нешлiфована - шлiфована (фанера)).
Протиставлюваш компоненти аналiзованих термшосполук виявляють антонiмiчнi вщношення i в загальновживанш лексищ (тупий обзол - гострий обзол, брак виправний -брак невиправний, попередш культури - наступнi культури, простi л1сов1 культури -складш л1сов1 культури, штучне в1дновлення дуба - природне в1дновлення дуба, сухi д1брови - мокрi д1брови).
Окремi компоненти термшолопчних словосполучень виявляють антонiмiчнi зв'язки лише у межах термшолопчно! системи (обатл горбильний - обатл дощатий, коршний деревостан - похiдний деревостан, чистi л1си - змшат л1си, деревина основна - деревина додаткова, деревостан порослевий - деревостан перестшний).
У формально-структурному аспект розрiзняють рiзно- та спiльнокореневi антошми [7, с. 27]. У термшосистемах лювництва та деревооброблення переважають рiзнокореневi здебшьшого власне украшсью термшосполуки (чистi л1сов1 культури - змшаш л1сов1 культури, тверда порода - м'яка порода, яструб великий - яструб малий, порист1сть вiдкрита - порист1сть закрита). Рiзнокореневi складеш термши iз запозиченими компонентами виявляють антонiмiчнi вщношення з незначним ступенем продуктивносп (трелювання безчокерне - трелювання чокерне, брахiбласт - аукабласт, адсорбщя мономолекулярна - адсорбщя полiмолекулярна).
Спiльнокореневi термши-антошми утворюються: 1) приеднанням частки не-, що «використовуеться як префшс» [13, с. 237] i «заперечуе наяшсть ознаки» [13, с. 245] (опора регульована - опора нерегульована, фанера нешлiфована - фанера шлiфована, обрiзна дошка - необрiзна дошка); 2) використанням протилежних за значенням шшомовних префшив (адсорбця деревини - десорбця деревини); 3) приеднанням префшса а-, що «означае заперечення, вщсутшсть» [12, с. 1] (зональна рослинмсть - азональна рослинмсть, бютичш фактори - абютичт фактори); 4) протиставленням перших компонент шшомовного походження у складних словах (макроклгмат - мiкроклiмат, макрооргамзми -мшрооргатзми, гтерплаз^я - гтоплаз1я); 5) протиставленням першого власне укра!нського кореня у складних термшах-прикметниках (низькостовбурний л1с - високостовбурний лгс, деревостани короткопохiднi - деревостани довгопохiднi, вибiрково-лiсосiчна рубка -суцЫьно-л^оЫчна рубка).
Теоретичний аналiз лексико-семантичних процешв у термшологи лювництва та деревооброблення у лекцшному курс може бути доповнений системою спещально розроблених вправ i творчих завдань, метою яких е виробити у студенев практичнi навички використання фахово! лексики у майбутньому професiйному спiлкуваннi.
Типи вправ: 1) до власне украшських термiнiв пiдiбрати еквiваленти iншомовного походження ( навпаки); 2) поданi термiни-синоmми ввести у контекст i проаналiзувати семантику; 3) зi спецiального словника виписати синонiми до поданих термшв; 4) укласти словничок фахових термiнiв-синонiмiв чи термiнiв-антонiмiв; 5) поданi антонiмiчнi пари термiнiв увести в речення; 6) описати певне наукове поняття, використовуючи термiни-синонiми i термiни-антонiми; прослщкувати, як вплине використання таких найменувань на сприйняття шформацп; 7) до запропонованих дiалектних назв рослин i тварин дiбрати науковi найменування та ш.
Засвоення термiнiв-синонiмiв та антонiмiв допоможе студентам - майбутнiм лювникам краще опанувати термiнологiю фаху, зрозум^и специфiку застосування окремих
територiальних найменувань, зробити професiйне мовлення бiльш рiзноманiтним i пристосувати його до роботи у певнш мюцевосп.
Перспективу подальших дослiджень вбачаемо в дослщженш особливостей вияву омонiмiï та парошми у термiносистемах лiсiвництва та деревооброблення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гак В. Г. Субституция терминов в синтагматическом аспекте / В. Г. Гак, В. М. Лейчик // Терминология и культура речи. - М. : Наука, 1981. - С. 47-57.
2. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах: учеб. пособие для филол. спец. вузов / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. - М.: Высшая школа, 1987. - 104 с.
3. Кияк Т. Р. Термшолопчна норма (суть, реалп, прагматика) / Т. Р. Кияк // Украшська термшолопя i сучасшсть: зб. наук. праць; вщп. ред. В. Л. 1ващенко. - К.: 1нститут украшсько1 мови НАНУ, 2013. - Вип. IX. - С. 42-47.
4. Л1сотехшчний термшолопчний словник: украшський, росшський, англшський / за ред. Ю. Ю. Тунищ, В. О. Богуслаева. - Льв1в: Шрамща. 2014. - 967 с.
5. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии: вопросы теории и методики / Д. С. Лотте. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 158 с.
6. Михайлишин Б. П. Антошмо-синошм1чш блоки в термшологи / Б. П. Михайлишин // Украшське мовознавство: м1жшдомч. наук. зб1рник. - К.: Либщь, 1992. - Вип. 19. - С. 71-79.
7. Михайлова Т. В. Семантичш ввдношення в украшськш науково-техшчнш термшологи: автореф. дис... канд. фшол. наук: 10.02.01 / Т. В. Михайлова. - Харшв, 2002. - 20 с.
8. Омельчук С. Парадигматичш ввдношення в украшськш лшгводидактичнш термшологи /
C. Омельчук // Зб1рник наукових праць Уманського державного педагопчного ушверситету. -2014. - Ч. 2. - С. 270-276. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znpudpu_2014_2_3 8.pdf.
9. Панько Т. I. Украшське термшознавство : подручник / Т. I. Панько, I. М. Кочан, Г. П. Мацюк. -Льв1в: Свгг, 1994. - 216 с.
10. Пшецька Н. Синошм1чш та аитон1м1чн1 вадношення в сучаснш чеськ1й економ1чн1й термiнологiï' / Н. Пшецька // Вюник Львiвського ун-ту. Серiя фiлологiчна - 2009. - Вип. 46. - Ч. 1. - С. 252-256.
11. Радченко О. I. Мовна норма i варiантнiсть в украшськш науковш термшологи: автореф. дис. .канд. фшол. наук: 10.02.01 / О. I. Радченко. - Харшв, 2000. - 20 с.
12. Словник шшомовних слш / уклад. : С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наукова думка, 2000. -664 с.
13. Словотвiр сучасно! украшсько1 лiтературноï' мови / вщп. ред. М. А. Жовтобрюх. - К.: Наукова думка, 1979. - 407 с.
14. Украшська мова: енциклопедiя / редкол.: В. М. Русашвський (сшвголова), О. О. Тараненко (сшвголова), М. П. Зяблюк та iн. - 2-ге вид., випр. i доп. - К.: Вид-во Укра!нська енциклопедiя iм. М. П. Бажана, 2004. - 824 с.
15. Чорна О. В. Особливосп вияву антошми в украшськш податковiй термiнологiï / О. В. Чорна // Украшська мова. - 2009. - № 4. - С. 58-64. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/ bitstream/handle/123456789/6069/07-Chorna.pdf?sequence=1.
REFERENCES
1. Gak V. G. Substitutsiya terminov v sintagmaticheskom aspekte / V. G. Gak, V. M. Leychyk // Terminologiya i kultura rechi . - M.: Nauka, 1981. - S. 47-57.
2. Golovin B. N. Lingvisticheskie osnovy ucheniya o terminakh: ucheb. posob. dlya filol. spets. vuzov / B. N. Golovin, R. Yu. Kobrin. - M.: Vysshaya shkola, 1987. - 104 c.
3. Kyiak T. R. Terminolohichna norma (sut, realii, prahmatyka) / T. R. Kyiak // Ukrainska terminolohiia i suchasnist : zbirn. nauk. prats / vidp. red. V. L. Ivashchenko. - K.: Instytut ukrainskoi movy NANU, 2013. - Vyp. IX. - S. 42-47.
4. Lisotekhnichnyi terminolohichnyi slovnyk: ukrainskyi, rosiiskyi, anhliiskyi / za red. Yu. Yu. Tunytsi. V. O. Bohuslaieva. - Lviv: Piramida. 2014. - 967 s.
5. Lotte D. S. Osnovy postroeniya nauchno-tekhnicheskoy terminologii. Voprosy teorii i metodiki /
D. S. Lotte. - M.: Izd-vo AN SSSR, 1961. - 158 s.
6. Mykhailyshyn B. P. Antonimo-synonimichni bloky v terminolohii / B. P. Mykhailyshyn // Ukrainske movoznavstvo: Mizhvidomch. nauk. zb. - K.: Lybid, 1992. - Vyp. 19. - S. 71-79.
7. Mykhailova T. V. Semantychni vidnoshennia v ukrainskii naukovo-tekhnichnii terminolohii: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01 / T. V. Mykhailova. - Kharkiv, 2002. - 20 s.
8. Omelchuk S. Paradyhmatychni vidnoshennia v ukrainskii linhvodydaktychnii terminolohii / S. Omelchuk // Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. - 2014. - Ch. 2. -
S. 270-276. [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http:IInbuv.gov.ua/j-pdfIznpudpu_2014_2_38.pdf.
9. Panko T. I. Ukrainske terminoznavstvo: pidruch. I T. I. Panko, I. M. Kochan, H. P. Matsiuk. - Lviv: Svit, 1994. - 216 s.
10. Piletska N. Synonimichni ta antonimichni vidnoshennia v suchasnii cheskii ekonomichnii terminolohii I N. Piletska II Visnyk Lviv. un-tu. Seriia filol. - 2009. - Vyp. 46. - Ch. 1. - S. 252-256.
11. Radchenko O. I. Movna norma i variantnist v ukrainskii naukovii terminolohii : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01 I O. I. Radchenko. - Kharkiv, 2000. - 20 s.
12. Slovnyk inshomovnykh sliv I uklad.: S. M. Morozov, L. M. Shkaraputa. - K.: Naukova dumka, 2000. - 664 s.
13. Slovotvir suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy I vidp. red. M. A. Zhovtobriukh. - K.: Naukova dumka, 1979. - 407 s.
14. Ukrainska mova: entsyklopediia I redkol.: V. M. Rusanivskyi (spivholova), O. O. Taranenko (spivholova), M. P. Ziabliuk ta in. - 2-he vyd., vypr. i dop. - K. : Vyd-vo Ukrainska entsyklopediia im. M. P. Bazhana, 2004. - 824 s.
15. Chorna O. V. Osoblyvosti vyiavu antonimii v ukrainskii podatkovii terminolohii I O. V. Chorna II Ukrainska mova. - 2009. - № 4. - S. 58-64. [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http:IIdspace.nbuv.gov.ua/xmlui/ bitstream/handleI123456789I6069I07-Chorna.pdf?sequence=1.
