CC BY
86
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика / Алексеева И. С. - СПб.: Союз, 2004. - 278 с.
2. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / Комиссаров В. Н. - М.: ЭТС, 2002. - 421 с.
3. Латышев Л. К. Структура и содержание подготовки переводчиков в языковом вузе / Л. К. Латышев, В. И. Привоторов. - Курск: РОСИ, 1999. - 136 с.
4. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 684 с.
5. Миньяр-Белоручев Р. К. Последовательный перевод / Миньяр-Белоручев Р. К. - М.: Воениздат, 1969. - 288 с.
6. Ребрш О. В. Основи перекладацького скоропису: навч. поиб. для студ. вищ. навч. закл. за ред. Л. М. Черноватого, В. I. Карабана. - Вшниця: Нова книга, 2006. - 152 с.
7. Чужакин А. П. Прикладная теория устного перевода и переводческой скорописи: курс лекций / Чужакин А. П. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Р. Валент, 2003. - 232 с.
8. Albl-Mikasa M. (Non-) Sense in note-taking for consecutive interpreting / М. Albl-Mikasa // Interpreting. - Amsterdam: John Benjamins, 2008. - Vol. 10. - № 2. - Р. 197 - 233.
9. Capaldo S. An Apology for Consecutive Interpretation / S. Capaldo // Meta: journal des traducteurs / Meta: Translators' Journal. - Montréal: Université de Montréal, 1980. - Vol. 25. - № 2. - Р. 244 - 248.
УДК 378.147:811.111
Ю. О. СЕМЕНЧУК, О. Я. НИЧКО
ВРАХУВАННЯ ЛШГВ1СТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ AHrAmCbKOÏ EKOHOMI4HOÏ ЛЕКСИКИ ПРИ НАВЧАНН1 СТУДЕНТ1В
np0aHani30eaH0 Mi^eicmuum oco6nueocmi aHani^bKoï eKOHOMÎHHOï лексики, яю повинн враховуватись в процеЫ навчання cmydemmie з метою формування у них amaMOMoemoï Memcuumoï компетенци. Вказано mруднощi при вивченш aнглiйcькоï економiчноï лексики, встановлено cmuлicmuчну нейтральтсть та вiдcуmнicmь cuнонiмiв у термтах, ïx семантичне навантаження, визначено факти синотмп, омотмп, бaгamознaчноcmi mермiноcucmем. Охарактеризовано явища метафоризаци та приклади описового перекладу фiнaнcово-економiчнux реалш. Використано зaкономiрноcmi навичок правильногоутворення та структурування семантичних обрaзiв лексичних одиниць.
Ключовi слова: лексична компетенщя, aнглiйcькa економiчнa лексика, лтгвктичний aнaлiз, методична muпологiя.
Ю. А. СЕМЕНЧУК, О. Я. НИЧКО
УЧЁТ ЛИНГВИСТИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ АНГЛИЙСКОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЛЕКСИКИ ПРИ ОБУЧЕНИИ СТУДЕНТОВ
Проанализированы лингвистические особенности английской экономической лексики, которые должны учитываться в процессе обучения студентов с целью формирования у них англоязычной лексической компетенции. Указаны трудности при изучении английской экономической лексики, установлено стилистическую нейтральность и отсутствие синонимов в терминах, их семантическую нагрузку, выделены факты синонимии, омонимии, многозначности терминосистем. Охарактеризованы явления метафоризации и примеры описательного перевода финансово-экономических реалий. Использованы закономерности навыков правильного образования и структурирования семантических образов лексических единиц
Ключевые слова: лексическая компетенция, английская экономическая лексика, лингвистический анализ, методическая типология.
YU.O. SEMENCHUK, O.YA.NYCHKO
CONSIDERING LINGUISTIC PECULIARITIES OF ENGLISH ECONOMIC TERMS WHEN TEACHING STUDENTS
Linguistic features of English economic vocabulary are analyzed that should be taken into account in the process of teaching students to develop their English lexical competence. Difficulties in studying English
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
economic vocabulary are argued, stylistic neutrality and lack of synonyms in terms, their semantic load are established, facts of synonymy, homonymy, polysemy of terminology are outlined. The phenomenon of metaphorization and examples of descriptive translation of financial and economic realities is characterized. Normalities of skills of correct pattern formation and structuring of semantic images of lexical units are used.
Keywords: lexical competence, English economic vocabulary, linguistic analysis, methodical typology.
Сучасний ринок пращ вимагае ввд фахiвцiв досконалого володшия шоземною мовою з метою ефективного стлкування та виконання сво1х функцш у сферi певно1 професшно1 дiяльностi. KprnepieM устшносп навчання i високого рiвня професшно-комушкативно1 компетенцiï е знання студентами фахово1 термiнологiï та вмiння ïï використання у виробничих ситуацiях, готовнiсть та здатшсть здiйснювати професiйно-дiлову комунiкацiю з представниками шших культур. Для забезпечення такоï можливостi нагальною потребою вищоï немовноï школи е формування у студенпв iншомовноï лексично1' компетенцiï, що вважаеться основною складовою професiйноï тдготовки майбутнiх спецiалiстiв, головним компонентом 1'хньо1' iншомовноï комунiкативноï компетенцiï.
У контексп навчання студентiв-економiстiв актуальним завданням методики е аналiз лiнгвiстичних особливостей англшсько1' економiчноï лексики, проведения ïï методичноï' типологiï, визначения труднощш ïï засвоення, розробка ефективних вправ для забезпечення лексичноï' сторони iншомовноï професiйно спрямованоï' мовленневоï дiяльностi тих, хто навчаеться.
Метою статт е проаналiзувати лiнгвiстичнi особливоси англiйськоï економiчноï лексики, щоб врахувати ïx у процесi навчання студеипв-економюпв i таким чином пiдвищити яюсть ïxньоï iншомовноï пiдготовки для конструктивного виршення професiйниx завдань.
Методику навчання студеипв iншомовноï лексики розробляли I. В. Баценко, I. М. Берман, В. Д. Борщовецька, М. О. Бурлаков, В. А. Бухбшдер, Ю. В. Гнаткевич, Н. G. Лаптева, I. I. Липська, I. П. Макаренко, Е. В. Мiрошниченко, О. П. Петращук, Н. С. Саенко, О. Б. Тарнопольський, Н. С. Форкун, Р. Картер, Р. Еллю, Н Смт та iн. В багатьох до^джениях наголошуеться на роль i значення термiнологiчноï лексики у формуванш iншомовноï комунiкативноï компетенцiï студеипв немовних ВНЗ, на необxiдиостi функционального засвоення iншомовноï лексики з використанням iнновацiйниx теxнологiй навчання, розглядаються стратеги оволодшня iншомовним лексичним матерiалом в рамках когштивно-комушкативного та особистiсно-зорiентованого шдходш до органiзацiï навчальноï дiяльностi.
Умовою оптишзаци процесу навчання iншомовноï' лексики е здатшсть студеипв накопичити та надшно закрiпити в пам'ятi свш лексичний запас, вмiния проаналiзувати та систематизувати нову лексичну iнформацiю, щоб адекватно до комушкативного намiру та ситуаци спiлкувания вiдреагувати на отриманий сигнал i використати потрiбну лексичну одиницю в усному чи писемному мовленнi. Оскiльки навчання англiйськоï' мови студеипв немовних ВНЗ мае професшну спрямованiсть вiдповiдно до фаху, то визначальним моментом е орiентацiя на засвоення ними галузевоï' термiнологiï, оволодшня термшосистемою своеï спецiальностi як головноï' передумови розвитку iншомовниx вмiнь для забезпечення предметного змюту дiлового стлкування. Щоб зняти або зменшити труднощi студентiв при вивченнi англiйськоï економiчноï лексики i сприяти мiцному запам'ятовуванню ними термiнiв, необxiдно знати ixm лiнгвiстичнi характеристики, розумiти закономiрностi ïx функцiонувания в економiчному дискурсi.
Термш - це слово або словосполучення, яке використовуеться для номiнацiï спещального наукового поияття i вiдзначаеться характером дефштивносп, системностi, однозначностi в складi впорядкованоï термiносистеми, [1, с. 36]. Змют термiна, як вважае О. I. Дуда, повшстю розкриваеться тшьки через його реальне функцiонувания, тобто лише тод^ коли вiн е елементом субмови, фаxовоï комунiкацiï, дискурсу [4, с. 122]. Провiвши дослщжения лiнгвiстичниx особливостей англiйськоï економiчноï лексики, В. Д. Борщовецька довела, що англшська лексика субмови економши е складним меxанiзмом, в якому, крiм суто економiчноï, функцiонуе лексика, запозичена з iншиx термiносистем, i вона характеризуеться наявшстю iнтернацiоналiзмiв, рiзниx деривацшних утворень, абревiатур. Субмова економiки англшсь^' мови, вважае дослiдниця, складаеться зi слш, що вживаються вииятково як термши, i слш, котрi
мають як термшолопчне, так i загальновживане значения, а миращя загальновживано! лексики в субмову економiки слугуе основою формування спещально! економiчно! лексики i е ядром термшолопчно! системи [2, с. 4].
При до^дженш лiнгвiстичних особливостей англшсько! економiчно! лексики нами встановлено, що у термiнiв немае ознак багатозначносп та експресивносл, !м властива стилютична нейтральнiсть та вiдсутнiсть синонiмiв. Термши пiдмови економiки - це елемент загально! лексично! системи англшсько! мови з парадигматичними i синтагматичними зв'язками, що юнують у загальновживанiй лексищ. В термiносистему економiки входять термши-слова i термiни-словосполучения, а характерними способами !х творения е префiксальний, суфшсальний та складания окремих слiв або !х основ. Розумiния структури термшв, умiния проводити !х морфолого-синтаксичний анатз дозволяе продукувати новi термiнологiчнi одинищ й варiювати способи лексико-граматичного вираження думки англiйською мовою. Сучаснi тенденци iнтернацiоналiзацi! англiйських економiчних термiнiв сприяють розвитку мовно! здогадки студентiв, розширюють i'xKi можливостi для безперекладно! семантизацп спещально! лексики, швидкого И запам'ятовування та довготривалого зберiгания у потенцшному словнику. Так, працюючи з фшансово-економiчними текстами, студенти легко перекладають проси економiчнi термiни з латинською i французькою основами, безпосередньо транслперуючи !х укра!нською мовою, наприклад: productivity, competence, investor, manager, specification, deposit, stevedore, force-majeure, laissez-faire тощо.
Лшгвютичний анатз термшолопчно! лексики полягае у проведенш дослвджения !! семантично-морфолопчно! структури, вивченш способу утворения певних термiнологiчниx одиниць, що, ввдповвдно, допомагае збагнути значения i зрозумiти смисл кожного термша, створюе сприятливi передумови для формування стшких лексичних навичок рецептивного i продуктивного характеру. За допомогою цього аналiзу мовних закономiрностей термшолопчно! лексики студенти можуть розвинути власнi шшомовш здiбностi i розробити свiй iндивiдуальний стиль роботи з вивчення тако! лексики. Iндивiдуальна стратегiя студента з вивчения лексики може включати систему роботи з визначения потенцiйниx можливостей словотвiрниx елеменпв слiв (префiксацiя, суфшсащя), аналiзу деривацiйниx моделей односкладових та багатоскладових термiнiв, проведения !х граматичних трансформацiй, порiвняння термiнологiчниx словосполучень з аналопчними в рiдиiй або шоземнш мовi, що вивчають студенти-економiсти, розшифровки значень абревiатур та пошуку адекватних вiдповiдникiв у рiднiй мовi, виокремления випадк1в конверси з пояснениям особливостей вимови таких термiнiв. Зважаючи на складш процеси становления укра!нсько! термшосистеми, важливим е розгляд iнтернацiональниx термшв з метою визначения доцiльностi !х калькувания в украlнськiй мовi, а також варто, за можливост1, проаналiзувати випадки використания у фаxовiй мовi жаргонiзмiв i сленгу. Варто вказати на можливосл транскодувания певних англомовних термшв, явища !х метафоризацil, використания описового перекладу деяких реалiй. Так, наприклад: red tape (канцелярська тяганина), blue sky laws (закони штат1в (США) вщ 1993 р., ям регулюють випуск цiнниx паперiв та !х реалiзацiю в межах штатiв), lame duck policy (невдала пол^ика), maiden trip (перший рейс), bearish course (курс на знижения цш), seed money (стартовий капiтал), old money (спадковi грошi), smart money (грошi за таемно надану шформащю), money for old rope (легкий споаб заробити грошi), price leader (виробник, що встановлюе найнижчу цшу на товар), loss-leader item (товар, що продаеться за низькою цшою для залучения покупцiв), off-even pricing (цша, яка не доходить до кругло! цифри i стимулюе покупця купити товар), trade-in-allowance (сума грошей за стару рiч i включена в рахунок покупки ново!) та ш.
Дискусшними е випадки полюеми, синонiмi! та омонiмi! термiнiв, рiвень !хньо! спiввiднесеностi з поияттями, яш вони виражають, тому робота з аналiзу таких явищ на заияттях з iноземно! мови може бути предметом подальших наукових пошук1в студенлв. Так, багатозначнiсть ускладнюе його розумшия i потребуе розширеного контексту. Прошюструймо слово draft, що вiдоме студентам як «план», «проект», а у фiнансово-економiчному контексп означае «трата» (перевiрений вексель), наприклад: draft for acceptance (прийиятна трата). Паралельно iснуе i його синонiмiчний термiн bill of exchange з тим же значениям. Наведемо й iншi приклади: слово estimate, ввдоме студентам у значенш «оцiнка», в контекстi торгово-
eKOHOMi4HOMy воно набувае значения «кошторис», у словосполученнi estimate funds (кошторис на грошовi асигнування). Iнодi так1 знайомi студентам слова, як report, protocol, у бiзнесово-економiчномy контекстi перекладаються 3i значенням «акт»: acceptance report - акт прийняття, acceptance protocol прийомно-здавальний акт.
Особливу складнiсть викликае у студенпв розyмiння i переклад таких сл1в, як, наприклад, outstanding, що здебшьшого вiдоме 1м у значенш «видатний», «визначний», але у фiнансово-економiчномy текстi воно мае у значення «несплачений рахунок», «непоставлений товар», «невирiшyване питання». Слово irrevocable (невиправний) у наступному словосполyченнi irrevocable letter of credit носить у со61 неоч^ваний для студента переклад, як «безввдзивний кредит». Подiбнy трyднiсть у перекладi спостерiгаемо зi словом target (мшень) -наявна планова цифра; to reach the targets - виконати планове завдання. Аналопчно перекладаються словосполучення import targets, export targets, sales targets, production targets.
Синонiмiчнi термши перевантажують пам'ять, оск1льки студентам доводиться засвоювати велику к1льк1сть спецiальних понять фахового тексту. При цьому виникае певна смислова небезпека при 1х розмежуванш: deferment, respite, postponement, adjournment, delay - увесь синонiмiчний ряд пропонуе значення «вiдстрочка». Аналогiчнi смисловi розмежування помiчаемо у таких прикладах: venture, enterprise i undertaking (шдприемство, справа), dealing, bargain, transaction (угода, операщя), range, assortment, mix (асортимент) та iн.
Ознайомлення стyдентiв iз загальними принципами словотворення в системi шоземно! мови дае 1м можливють проникнути в структуру термiнiв, розвинути, на думку О. М. Шамова, лексичну креативнiсть i лексичну саморефлексш [7, с. 25]. Спостереження за певним термшом у контекстi дае можливють зрозyмiти, як цей термш поеднуеться з iншими словами, в яких ситyацiях i в якому значеннi його доцiльно вживати. Для прикладу вiзьмемо термiн rate i прослiдкyемо, як змiнюеться його значення залежно вiд контексту: interest rate (ввдсоткова ставка); exchange rate (обмшний курс); inflation rate (темпи шфляци); rate of return (коефiцiент окупносп); rate risk (ризик, пов'язаний з ввдсотковими ставками); rate-sensitive investments ^нвестици, чyтливi до курсових коливань); ratable property (оподатковувана нерухомють); rated bond (боргове зобов'язання, яке мае рейтинг); rates (розцшки; тарифи); rating agency (рейтингове агентство). Наведет приклади наочно шюструють думки лшгвюпв про те, що суть i значення термша можна зрозyмiти лише в контекст^ тодi як лiнгвiстичне значення слова легко знайти у словнику.
Термшологи у сво1х дослiдженнях довели, що термш несе високе семантичне навантаження i е вагомим орiентиром при визначеннi iнформативностi та тематично! спрямованосл наукового тексту. Знання лшгвютичних особливостей термiнiв дозволяе розвинути у студенпв вмшня виокремлення смислових одиниць та побудови мiж ними лопчних зв'язк1в, сприяе yсвiдомленню певних закономiрностей, що важливо i необхiдно для правильного сполучення термiнiв з шшими словами, 1х структурування i утворення семантичних образiв лексичних одиниць, як1 пiдлягають засвоенню. Методично термiнологiчний анал!з, вважае О. I. Жорнова, спрямований на виявлення здатностi термiна до деривацп. розум1ючи таку осо6лив1сть, студенти можуть знаходити i утворювати похвдш термiнiв, що вивчаються, а також розширювати свою семантичну мережу сшвввднесених до певно! теми сл1в, формувати власну систему «у словесному позначенш кола понять, як1 в1дносяться до певно! проблеми» [5, с. 79]. Наприклад, видшивши словотв1рн1 елементи термша investment, можна здогадатись про його значення, а також утворити пох!дш термши investor, investee, investible, investing й активно використати !х окремо або у склад! термшолопчних словосполучень (investment environment — ^естицшний ммат, investing activities — iнвестицiйна д1яльшсть, investee — об'ект iнвестyвання) в шшомовнш комушкаци. Лексична компетентнiсть передбачае також здатшсть студенпв утворювати нове слово в1д в1домого кореня за допомогою суфшив i/або префiксiв, правильно вживати прийменники з фразовими дiесловами, будувати iменники i прикметники, тому за допомогою лшгвютичного аналiзy можна добитись вмшь словотворення, важливих при лексичному оформленнi усних i/або письмових висловлювань.
У до^дженнях термiнологiв вiдзначаеться висока продуктившсть синтаксичного та морфолог1чного спосо61в термшотворення, наголошуеться на наявностi фактiв синошми, омошми, багатозначностi термiнiв. Активiзацiя штелектуальних зусиль стyдентiв п1д час
аналiзу структури i семантики термiнiв розширюе можливостi щодо !х безперекладно! семантизацii дае змогу краще пiдiбрати вдалий украшомовний ввдповвдник термiна пiд час його перекладу, створюе психолопчш передумови для усввдомленого запам'ятовування i осмисленого оволодiння термшолопчною лексикою. Розумiння студентами таких положень тд час лiнгвiстичного аналiзу лексики дозволяе допустити, що експлiцитне вивчення вокабуляру може призвести до глибшого знания значения слiв i бшьших здобуткiв у !х продуктивному використанш, нiж при iмплiцитному навчаннi. Тому О. Ю. Дигтяр рекомендуе тдсилити роль свiдомого оволодiния лексикою шляхом виконання неконтекстних лексичних вправ, як в едностi з контекстними комушкативними вправами утворюють еднiсть «довшьно-сввдомих i комунiкативних засад при засвоеннi словникового запасу» [3 с. 20].
Отже, лшгвютичний аналiз лексики дае можливють усвiдомлено викоиувати лексичнi вправи на вибiр лексично! одиницi, и тдстановку i трансформацiю, звужения i розширення, розпiзнавания та диференцiацiю, спiввiднесения з певним поняттям i/або порiвияния з аналопчним явищем в рiднiй або шшш мовi, яку вивчають студенти-економюти. Лексичнi вправи, що забезпечують усввдомлений пiдхiд до засвоения лексики через !! багаторазове повторения, не суперечать вде! комунiкативностi, оск1льки розвивають умшия студентiв «висловлювати сво! думки на мов^ яка вивчаеться, в межах програмно! теми i вести беседу у вiдповiдностi до задано! ситуацп» [6]. Неодноразове вживания визначеного слова або словосполучения на рiвнi фрази або надфразово! едностi сприяе мщному засвоению лексики, що е Грунтовною пiдготовкою студентiв до реально! шшомовно! комунiкацii. За даними деяких дослвдниюв, частка мовних вправ не повинна перевищувати 10 %, але вони мають бути частиною комплексу або системи вправ, оскшьки формують лексичш навички, що слугуе необхiдною передумовою розвитку у студентiв мовленневих умшь iншомовного спiлкувания в уснiй чи писемнш формах.
Таким чином, проведения лшгвютичного аналiзу англiйськоi економiчноi лексики, врахувания !! лiнгвiстичних особливостей розвивае мовиу i контекстуальиу здогадку студенпв стосовно значень нових слiв, сприяе побудовi асоцiативних зв'язк1в i розширюе можливосл студенпв щодо запам'ятовування i швидкого вiдтворения засвоено! лексики, допомагае правильно здшснити вибiр необхiдних лексичних одиниць тд час мовления, дозволяе втзнати та вiдрiзнити !х ввд iнших термiнiв пiд час слухания або читания фахових текстiв. Виявлеш та проаналiзованi лiнгвiстичнi особливостi термшолопчно! лексики мають бути покладеш в основу розробки методично! типологii ввдбраних лексичних одиниць i визначения методичних труднощiв !х засвоения студентами.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Антонюк Л. А. Белорусская терминология (становление, развитие, структура): автореф. дис. ... д-ра. филол. наук: 10.02.02 / Л. А. Антонюк. - Минск, 1992. - 46 с.
2. Борщовецька, В. Д. Навчання студентав-економютав англшсько! фахово! лексики: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / В. Д. Борщовецька. - К., 2004. - 20 с.
3. Дигтяр, О. Ю. Организация лексического материала и его усвоения как фактор, соопределяющий эффективность обучения иностранному языку: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. Ю. Дигтяр. - Владимир, 2009. - 23 с.
4. Дуда, О. I. Процеси термiнологiзацii в сучаснш англшськш мовг дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 / О. I. Дуда.. - Львiв, 2001. - 258 с.
5. Жорнова, О. I. Формування понятшного мислення студента в контекста його становления суб'ектом культури // О. I. Жорнова. / Новi технологи навчання. - К.: Наук.-метод. центр вищо! освгти, 2004. - Вип. 39. - С. 77-82.
6. Павлова, Л. П. Формирование иноязычной лексической компетенции у студентов экономического вуза / Л. П. Павлова // Инновационные образовательные технологии. - 2011. [Электрон. ресурс]. -Режим доступа: Ьйр://11Ъгагу.т1и.Ъу/]оигпа18/~/йет/1о1/188ие.26/8ес11оп.125/аг11с1е.7.Ь1ш1
7. Шамов, А. Н. Лексические навыки устной речи и чтения - основа семантической компетенции обучаемых / А. Н. Шамов. / Иностранные языки в школе. - 2007. - № 4. - С. 19-25.
