CC BY
15Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.148-154.
УДК 811.112.2'373.423: 641.5
ФАХОВА МОВА Н1МЕЦЬКО1 КУЛШАРП: ПОЛ1СЕМ1Я ТА ОМОН1М1Я
Мелех Г. Б.
Дрогобицький державний педагогiчний ушверситет ш. 1вана Франка, м. Дрогобич
У стата подаш квантитативш та квалттивш показники багатозначних та омонiмiчних лексем фахово! мови шмецько! кулшари. Видшеш типи полюеми, види зв'язку мiж окремими елементами системи полюеманта, визначенi чинники розподiлу центральних та перифершних значень. 1нша частина статп присвячена характеристицi кулiнарних омонiмiв.
Ключовi слова: омошм, полюемант, система, семантичний об'ем.
Постановка проблеми. Фахов1 мови доцшьно розглядати у системному ключ!, причому явища полюемп та омошмп е у цьому зв'язку значними системо утворювальними чинниками. Огляд науковоТ лггератури. Зокрема полюемда як категорда заперечували К. Аксаков, Н. Некрасов, Г. Штейнталь, Р. Якобсон; О. Потебня вважав, що багатозначне слово реал1зуе сво! значення лише в контексп; В. Звепнцев, С. Ульман, Л. Щерба висловлювали щею про те, що слово може мати лише одне значення. Проте найбшьш важливими та плщними для дослщження ще! важливо! мовознавчо! категорп мають пращ Р. Будагова, У. Вейнрейха, В. Виноградова, С. Кацнельсона, М. Муравицько!, А. Уф1мцево!, В. Шмщта, О. Огуя та ш.
Якщо вважати лексичний склад мови макросистемою, то за аналопею багатозначне слово з ус1ма його значеннями слщ розум1ти як лексико-семантичну мшросистему (ЛСМ) полюеманта за наявност стльно! семи або розглядаючи вщношення м1ж значеннями у вигляд! так званих семантичних переход1в. Варто звернути увагу на те, що багатозначне слово - явище не константне, а вщкрита система, що не виключае виникнення нових значень (регулярна полюем!я) або розпад на омошмда (при значному розходженш значень). Багатозначне слово представляе пучок декшькох семантичних вар1ант1в значень, що сшввщносяться з одшею лексемою [2, с. 101]. 1снуе чимало причин виникнення багатозначносп, зокрема це недостатня кшьюсть сл1в для найменування величезно! кшькост предмет1в та понять дшсносп, щодо термшолопчно! полюемп, то розвиток певно! галуз! надае додаткового значення словам { робить !х багатозначними (розширення значення) та ш.
Дослщження мае на мет провести кшьюсний та яюсний анал1з багатозначних сл1в та омошм!в у межах фахово! мови шмецько! кулшари, виявити зв'язок м1ж довжиною слова, мюцем гастрошма у систем! пол!сем!чного слова, його належшстю до морфолог!чного шдкласу, походженням та к!льк!стю лексико-семантичних вар!анпв (ЛСВ); зробити спробу розр!знення полшексем та омон!м!в.
Хоча багатозначнiсть у фахових мовах е явищем небажаним, «через те, що порушуе намагання мови зберегти однозначну вiдповiднiсть мiж референтом i номiнуючим його знаком» [3, с. 227], однак у фаховш мовi шмецько! кулшарп багатозначнi слова презентоваш у значному обсязi: iз 5211-ти усiх гастронiмiв 595 (11,4 %) мають бiльше двох ^в.
Полiсемiя. Пiд полiсемiею розумiють наявшсть у слова декiлькох взаемопов'язаних значень, що характеризуются спiльнiстю одного або бшьше семантичних компонентiв. Багатозначнi слова, у мiкросистемi яких е кулшарний компонент, можуть мати достатньо велику кшьюсть значень:
Таблиця 1. Кшьюсть значень у багатозначних словах
1. 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11-15 16-18 21-48
II. 264 123 61 44 27 14 18 16 4 14 4 6
III. 45 20 10 7,5 4,6 2,4 3,3 3 0,7 2,2 0,7 1,4
I. - кшьюсть значень у словц II. - кiлькiсть слiв; III. - кшьюсть слiв у вщсотках;
Майже половину усiх слiв становить бюемантична фахова лексика, яка належить, на думку I. Г. Ольшанського [5: 132], до активно! полюеми; значна частина аналiзованого лексикону - це зона продуктивно! полюеми (3-7 значень); лише невеликий вщсоток (7,7%) припадае на так звану «насичену» полiсемiю (8 i бiльше значень).
Для аналiзу полiсемi! важливою е також належнють слова до морфолопчного пiдкласу: iменник - 367 (61,7%): чолов1чий р1д - 140 (23,5%); ж1ночий р1д - 145 (24,4%); середнШ р1д - 82 (13,8%); дiеслово - 185 (31%); прикметник - 43 (7, 3 %). Для визначення семантичного об'ему багатозначного слова використовуемо формулу (формула для визначення семантичного об'ему слова)
г
[4: 178]
де X Р - кшькють значень ^в; 1 - кшькють ^в; К - середне число значень слова (або семантичний об'ем), зпдно яко! для кулшарп загалом К = 4,03; для iменникiв К = 3,3; для дiеслiв К = 5,1; для прикметниюв К = 4,8.
Слщ враховувати також словотвiрнi особливост слiв та !хнiй взаемозв'язок iз кiлькiстю значень.
Таблиця 2. Деривацшш характеристики багатозначних слiв
похщш слова кореневi слова складш слова
кiлькiсть слiв 290 247 58
кшькють ^в (%) 48,8 41,5 9,7
семантичний об'ем (К) 3,8 4,8 2,05
Як бачимо з таблищ, юнуе зв'язок мiж словотвiрною моделлю слова та середньою кшькютю його значень: найбiльш продуктивними е KopeHeBi багатозначнi кулiнаронiми (4-5 значень), 3-4 значення мають похiднi слова, утвореш за рiзними деривацiйними моделями, i практично бiсемантичними (за винятком одного тризначного слова) е складш слова. Словотворчi моделi: преф!ксальт утворення -110: ab- (19), an- (9), auf- (9), aus- (13), be- (8), bei- (1), durch- (7), ein- (11), ent- (1), ge- (6), hinein- (1), über- (2), unter- (1), ver- (12), zer- (8), zu- (2); суфтсальт утворення -180: -al (1), -chen (9), -e (85), -el (24), -en (3), -er (26), -ich (1), -ie (2), -ig (9), -in (1), -l (3), -ler (1), -li (1), -lich (3), -ling (2), -los (1), -n (1), -on (1), -sel (1), -t (1), -ung (1), -ur (1), -us (2); префтсально-суфтсальш утворення - 8 (щ слова пораховаш у префшсах та суфшсах). Серед поидних ^в найпродуктившшим способом словотвору е суфшсащя. 1з вищесказаного можна зробити висновок, що, по-перше, мiж структурою термша та полiсемiею юнуе прямий зв'язок, по-друге - чим складшша структура гастрошма,тим меншою е полiсемiя.
Багатозначними можуть бути не тшьки автохтонш, а й шшомовш слова - 137 (23%), як е запозиченнями iз: французько! мови - 50, латинсько! мови - 29, англшсько! мови - 15, шдерландсько! мови - 14, ггалшсько! мови - 14, грецько! мови - 9, юпансько! мови - 3, португальсько! мови - 1, персько! мови - 1, чесько! мови - 1; автохтонш слова - 458 (77%). Для запозичень К = 2,2, для автохтонних ^в К = 4,4. Семантичний об'ем власне шмецьких ^в вдвiчi бшьший, нiж середня кiлькiсть значень у запозичених словах, якi, як правило, входять до лексичного складу мови-рецишента iз тiею кiлькiстю значень, який вони мали у мовi-донорi i лише зрiдка пiд впливом екстра- та штралшгвютичних чинникiв запозичення утворюють новi значення.
Незначна кiлькiсть значень мютить територiальне маркування - 27 (4,5%): österr. - 6; österr.-schweiz. - 5; norddt. - 5; süddt. - 4; schweiz. - 2; berlin. - 1; rhein. - 1; westdt. - 1; nordostdt. - 1; bayr.-österr. - 1. Ще меншим за обсягом е кшькють стилiстичних маркерiв -15 (2,5%): landsch. - 7; ugs. - 3; Fachspr. - 3; bildungsspr. - 1 та лише одна темпоральна колокащя veraltend - 1. Маркування у бюемантичних словах е подекуди причиною утворень нових значень (abliegen, Banane, Backfisch), а у словах продуктивно! та насичено! полюемп це - зашб збшьшення семантичного об'ему слова (abgießen, Menage), але лише у тому випадку, коли тд маркування не тдпадае мшросистема полюеманта повнiстю: Hendl, bayr., österr.: a) junges Huhn; b) Brathuhn, -hähnchen.
1снуе також взаемозв'язок мiж довжиною слова й кшькютю його значень. Це можна побачити, порiвнявши семантичний об'ем слiв рiзних за довжиною (для визначення поняття довжини слова було взято кшькють лтер у словi): слово iз 2 лiтер, мае семантичний об'ем 7,1; 3 лггери - 3,8; 4 лггери - 3,8; 5 лггер - 4,3; 6 лггер -
4,2; 7 лiтер - 3,8; 8 лiтер - 4,6; 9 лггер - 4,1; 10 лггер - 3,3; 11 лггер - 3,1; 12 лiтер 2,5; 13 лггер - 2,5; 14 лггер - 2; 15 лггер - 2.
7,1
4,3 4,2 3,8 3,8 3,8
■ ■Iii
4,6
4,1
3,3
3,1
2,5 2,5
22
10 11 12 13 14 15
1з даних пстограми можна простежити, що коротю слова типу Öl, Ei можуть мати досить багато значень, але таких ^в у нашш вибiрцi дуже мало, тому таю результати не слщ вважати показником. Найбшьший семантичний об'ем мають слова з восьми лтер (для нашо! вибiрки ïx можна вважати словами i3 середньою довжиною), коротшi слова мають не надто менший об'ем, а ось у довгих словах кшьюсть значень зменшуеться пропорцiйно до збшьшення слова. У пiдсумку можна констатувати, що коротшi слова, як вживаються як фахова кулiнарна лексика, е продуктившшими у планi кшькосп значень, нiж слова iз 10-15 лггер. Хоча при обчисленнi семантичного об'ему важливим фактором е кшьюсть слiв тiеï чи iншоï довжини, так найбшьше слiв (108) складаеться iз шести лiтер, 84 слова - 5 лггер; 82 ^в - 8 лiтер; 79 ^в - 9 лiтер; 73 слова - 7 лггер; 48 ^в - 4 лгтери; 46 ^в - 10 лiтер; 35 ^в - 11 лiтер; 18 слiв - 12 лггер; 9 ств - 3 лгтери; 2 слова - 2 лгтери. Середня довжина слова - 7 лггер.
На основi зв'язюв мiж ЛСВ багатозначного слова традицшно видiляють три типи полгеемп: а) радгальна полгсемгя - 40,5% (вс значення слова мотивованi центральним значенням): Brigade 1. (Milit.) selbstständige größere Truppenabteilung aus Verbänden verschiedener Waffengattungen. 2. (Gastronomie) Gesamtheit der in einem Restaurationsbetrieb beschäftigten Köche u. Küchengehilfen. 3. kleinste Arbeitsgruppe in einem Produktionsbetrieb; б) ланцюгова пол1сем1я - 17% (кожне нове значення мотивоване попередшм значенням): Kakao 1. Kakaobaum, -pflanze; 2. Samen des Kakaobaumes; 3. aus gemahlenen Kakaobohnen hergestelltes Pulver; 4. aus Kakaopulver, Milch u. Zucker bereitetes Getränk; в) рад1ально-ланцюгова пол1сем1я - 42,5% (у словниках це, як правило позначення типу 1. а); б); 2 а); б); i т. д.): Sprudel 1. a) stark kohlensäurehaltiges Mineralwasser; b) (österr.) alkoholfreies Erfrischungsgetränk.
2
3
4
5
6
7
8
9
2. (veraltet) Quelle, Fontäne. У равдально-ланцюговш полюеми iз наростанням значень вщбуваеться !хня спецiалiзацiя i з'являються вщповщш маркування.
У нашiй вибiрцi ми зафшсували такi види зв'язкiв мiж ЛСВ:
1. метон1м1чне перенесення (51,6%);
2. метафоричне перенесення (35,6%);
3. гтеро-гтотм1я (12,8%).
Прийнято вважати, що метонiмiя - це перенесення за сумiжнiстю, метафора -перенесення подiбнiстю функцiй та ознак [6, с. 16]. Метонiмiя е пiдкатегорiею функцюнальних змiн у рамках регулярно! полюеми. Серед тишв транспозицп за зовшшньою схожiстю окреслюеться така додаткова конотащя як колiр (blau, Braune, Grüne, Helle, Weiße). Продуктивними видами зв'язку мiж ЛСВ багатозначних кулiнарних гастронiмiв е метонiмiчне перенесення з процесу на процес, а також метонiмiчне перенесення за зовнiшньою схож!стю.
Важливу шформащю про багатозначне слово надае визначення мюця кулiнаронiма у систем! полiсеманта. Перше (центральне) значення кулшарошм займае у 340 (57%) словах: 14 - !з кулiнарним маркуванням (Kochkunst, Gastronomie), 326 - без маркування; на периферп системи полюеманта знаходиться 255 (43%) сл!в !з кулiнарним значенням: 39 - !з маркуванням, 216 - без маркування. Кр!м того iснуе залежнiсть м!ж мiсцем, яке кулiнаронiм займае у мiкросистемi багатозначного слова, та кшькютю значень. Обчисливши семантичний об'ем полюемаппв у словах, як!, презентуючи кулшарну лексику, займають перше мiсце у перелшу (тобто мають центральне значення) та у таких, як! знаходяться на периферп мшросистеми багатозначного слова - вщповщно К = 3,09 та К = 5,06 - ми дшшли висновку, що слова !з перифершним значенням мають бшьшу кшькють ЛСВ. Очевидно це можна пояснити тим фактом, що бшьшють полюемаппв, у яких кулiнаронiм займае перифершну позиц!ю (у словах !з 10-30-ма значеннями довол! вiддалено вщ центрального значення), належать до зовшшньо! пол!сем!!, тобто в межах одше! м!кросистеми пол!семантичного слова виявляються тюш зв'язки м!ж загальновживаною лексикою, яка схильна до бшьшо! к!лькост! ЛСВ, та фаховою кулшарною лексикою, яка тяж!е до терм!нолог!! з тенденщею до мш!м!зацп к!лькост! ЛСВ. Значну к!льк!сть багатозначних сл!в !з кулшарошмом як пох!дним значенням можна пояснити зокрема тим фактом, що багато з них (20,1% на противагу 7,6% у центральних значеннях) мають локальне маркування (landsch. -24; österr. - 16; süddt.-österr. - 5; norddt., österr.-schweiz. - 2; bayr.-österr., berlin., regional, schweiz., süddt. - 1).
Омонiмiя. Омон!м!я неодноразово була предметом дослщження ф!лолог!в, зокрема таких як Р. Л!б!х, Е. Р!хтер, Л. Блумф!льд, Ш. Балл!, Л. Булаховський, О. Потебня та ш. Омошм!я - зв'язок м!ж двома чи б!льше словами, план вираження яких однаковий, проте план змюту в!др!зняеться [5: 137]. Пропоноване дослщження виконане п!д впливом традицшних лексикограф!чних метод!в, базою для з'ясування семантики слова е н!мецьк! тлумачш словники. Серед кул!нарних лексем ми визначили 96 сл!в, як! е омошм!чними. 80 !з цих сл!в утворюють так зван! омон!м!чн! пари, тобто мають два значення, 15 мають по три значення i дв! лексеми мають чотири р!зш значення. Майже ус! омон!ми - !менники (89), чотири д!еслова,
двi пари прислiвник-прикметник i одна пара дieслово-числiвник. Що стосуеться iменникiв, то деякi з них можуть бути навт ycix трьох родiв (die Bar, das Bar, der Bar): найбшьше iMeHHmiB одного роду (51омонiм), 42 слова двох родiв i лише три слова ушх трьох граматичних родiв. Серед видiлених омонiмiв у 46 парах кожне слово е однозначним, у 38 - одне слово однозначне, шше багатозначне, у восьми -два слова багатозначш, у чотирьох - два однозначш, одне багатозначне i у трьох -два багатозначш, одне однозначне. Серед омонiмiв трапляються також запозичення (25%): з англшсько! (Bar, Export, Hickory, Negus, Präserve, Service, Shake, Silk, Talk), французько! (Chartreuse, Frappee, Grenadine, Kaper, Krepp), ^алшсько! (Espresso, Rhabarber, Stracciatella,), грецько! (Fasel), латинсько! (Gloria, Jus,Oblate), шдерландсько! (Granat) та гепансько! мов (Mate).
Омонiмами часто е слова, утвореш вiд топонiмiчних назв: Florentiner: 1. Einwohner zu Florenz. 2. Damenstrohhut mit breitem, schwingendem Rand. 3. flaches, rundes, halbseitig mit Kuvertüre überzogenes Gebäckstück aus einer Mischung von Zucker, Honig, Fett u. Milch, der gehackte Mandeln od. Nüsse hinzugefügt sind. Florentiner indekl. Adj.: zu Florenz. 1нколи кулшарошми можуть утворювати омонiмiчнi пари iз композитами або словосполученнями iз сфери загального вжитку: 1Donauwellen - назва вщомого торта, 2Donauwellen - хвилi Дунаю; lArmer Ritter - гршка, 2armer Ritter - бщний лицар (наприклад матерiально). Таким чином у нашш вибiрцi можлива омонiмiя слiв загальновживано! лексики та окремi випадки омонiмiя всерединi фахово! мови кулшари (Chartreuse, Espresso, Präserve, Stracciatella).
Основними джерелами омошми А. В. Суперанська вважае: 1) дивергеншю як розходження значень багатозначного слова; 2) конвергеншю як змiнy ^в iз рiзним звучанням; 3) запозичення, калькування i переклад [7, с. 45]. Зважаючи на те, що омошми - це факти рiзних семантичних полiв, традицiйно !х подшяють на гомогеннi (розходження полiсемi!) - 34% та гетерогенш (етимологiчно не пов'язаш) - 66%. Бiльшiсть омонiмiв повнi, тобто збiгаються в ушх граматичних формах (60%), неповнi (40%) вiдрiзняються здебiльшого граматичним родом. За лексико-граматичними характеристиками половину омонiмiв слiд вважати лексичними, 49% - лексико-граматичними та лише 1% (1 слово) належить до граничних омонiмiв. За формальним критерiем yсi омошми, ^м пари sieben-sieben - це омографи або так зваш достеменш омонiми.
Висновки. Вимога однозначностi до термша та фахово! лексики е явищем радше бажаним, нiж реально генуючим. Важливiшими питаннями у цьому клкта е кiлькiснi та яюсш показники полiсемi! та омонiмi!. Опираючись на квантитативнi данi, можна стверджувати, що мiж довжиною слова, його належнгетю до певного морфологiчного тдкласу, походженням, деривацiйними особливостями з одного боку, та кшьюстю значень, з шшого, iснyе взаемозалежнiсть. Центральний пласт полгеемп утворюють бiсемантичнi похiднi iменники чоловiчого роду, yтворенi сyфiксальним способом, за походженням автохтонш, складаються iз 6-7 лiтер. Домiнантною групою е повш лексичнi омонiми, якi розглядають як iнформацiйнi масиви, що мають тотожний акyстично-графiчний код у вшх сво!х формах i повну вшмшшсть в iнформацiйнiй наповненостi по суп iнформацi!, яка передаеться чи
збершаеться у конкретний часовий перюд. У перспективi планусться дослiдження полюемп та омошми у дискурс^ беручи до уваги частотшсть багатозначних слiв та омош]шв, а також особливосп 1хнього функцiонування у текстах рiзних стилiв.
Список л^ератури
1. Кримець О. Конструкцп полюемп в укра'шськш техшчнш термшологп (на матер1ал1 прикметниюв) / О. Кримець // Вюник Нацшального ушверситету «Льв1вська пол^ехшка». Сер1я «Проблемы укра'шсько! термшологп». - 2009. - № 648. - С. 16-23.
2. Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка / Э. В. Кузнецова. - М.: Высшая школа, 1989. - 216 с.
3. Куделько З. Б. Лексико-семантичш особливосп термшосистеми дипломатп: пол1сем1я /
З. Б. Куделько // Науков1 пращ Кам'янець-Подшьського нацюнального ушверситету 1мен1 1вана Опенка: Фшолопчш науки. Випуск 22. - Том 1. - Чершвщ: Книги - ХХ1, 2010. - С. 227-230
4. Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике / В. В. Левицкий. - Винница: Нова книга, 2007. - 264 с.
5. Огуй O. Д. Лексиколопя шмецько! мови / О. Д. Огуй. - Вшниця: Нова книга, 2003. - 416 с.
6. Огуй О. Д. Системно-квантитативш аспекти полюеми в шмецькш мов1 (синхрошя, д1ахрон1я та панхрошя) / О. Д. Огуй // Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора фшолопчних наук. - К., 2000. - 36 с.
7. Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории / А. В. Суперанская, М. В. Подольская, Н. В. Васильева. - М.: Высшая школа, 1989. - 246 с.
Мелех Г. Б. Профессиональный язык немецкой кулинарии: полисемия и омонимия // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т. 24 (63). - № 4. Часть 2. - С.148-154.
Статья посвящена исследованию качественных и количественных показателей многозначных и омонимических единиц языка немецкой кулинарии. Выделены типы полисемии, виды отношений между отдельными элементами в системе многозначного слова, выявлены показатели распределения центральных и периферических значений. В меньшем количестве представлены кулинарные омонимы.
Ключевые слова: омоним, многозначное слово, система, семантический объем.
Melekh G. Professional language of German cookery: polysemy and homonymy //
Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V. 24 (63). - № 4. Part 2. - P.148-154.
The article analyzes polysems and homonyms consisting of food terms. Quantitative and qualitative indices are defined, the types of polysemy and relation between their elements are determined. The homonyms are presented as well as polysems. Key words: homonym, polysem, system, semantic volume.
Поступила до редакцп 11.09.2011 р.
