CC BY
104
5. Кухаренко В. М. Дистанцшне навчання: навч.-метод. посiбник / В. М. Кухаренко. - К.: ТОВ «Редакцш «Комп'ютер», 2007. - 128 с.
6. Носов Н. А. Виртуальная психология / Н. А. Носов. - М.: Аграф, 2000. - 432 с.
7. Сарафанюк Е. I. Педагопчш умови тдвищення якост загальновшськово! пiдготовки курсантiв вищих вiйськових навчальних закладiв з використанням вiртуального моделювання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Е. I. Сарафанюк. - Одеса, 2005. - 221 с.
8. Шестопал О. В. Формування професшних знань майбуттх учителш шоземно! мови засобами мультимедiа : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Шестопал. - Вшниця, 2011. - 20 с.
9. Шмвдт В. В. Етапи формування шшомовно! лексично! компетенцп студента немовних спецiальностей / В. В. Шмвдт [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2009/108-95-26.pdf
10. Образование и виртуальность - 2000: сб. науч. трудов 4-й Международной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования / под общ. ред. В. А. Гребенюка и В. В. Семенца. - Харьков-Севастополь: УАДО, 2000. - 262 с.
11. Образование и виртуальность - 2006: сб. науч. трудов 10-й Международной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования / под общ. ред. В. А. Гребенюка, Д. Р. Киншука, В. В. Семенца. - Харьков-Ялта: УАДО, 2006. - 464 с.
12. Nation I. S. P. Teaching and learning vocabulary / I. S. P. Nation. - Boston: Heinle & Heinle, 1990. - 275 p.
13. Singleton D. Vocabluary learning strategies and foreign language acquisition: second language acquisition 27/ David Singleton. - Visnja Pavicic Takac, 2008. - VIII + 197 p.
14. Thornbury S. How to teach vocabulary / S. Thornbury. - Harlow: Longman, 2002. - 185 p.
УДК 81'243
Н. П. ЖОВТЮК
ПСИХОЛШГВ1СТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ П1СЛЯ
Н1МЕЦЬКО1
Обгрунтовано специфк навчання друго! тоземно! мови в умовах трилiнгвiзму. Розглянуто класифiкацiю лексичних одиниць за рiвнем складностi. Висвiтлено психолiнгвiстичнi аспекти формування лексичноi компетентностi у процеci навчання англшськоi мови тсля тмецькоi.
Ключовi слова: навчання, пcихолiнгвicтика, ттерференщя, перенос, багатомовтсть, англшська
мова.
Н. П. ЖОВТЮК
ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЛЕКСИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ ПОСЛЕ НЕМЕЦКОГО
Обоснована специфика обучения второму иностранному языку в условиях трилингвизма. Рассмотрена классификация лексических единиц за уровнем сложности. Осветлены психолингвистические аспекты формирования лексической компетентности в процессе обучения английскому языку после немецкого.
Ключевые слова: обучение, психолингвистика, интерференция, перенос, многоязычие, английский
язык.
N. Р. ZHOVTYUK
PSYCHOLINGUISTIC ASPECTS OF FORMING LEXICAL COMPETENCE IN TEACHING ENGLISH AS A SECOND FOREIGN LANGUAGE AFTER GERMAN
The peculiarities of teaching the second language in the conditions of multilingualism have been founded. Psycholinguistic aspects of forming lexical competence in teaching English as a second foreign language after German have been shown.
Keywords: teaching, psycholinguistics, interference, transfer, multilingualism, English.
Внесения вивчення друго! шоземно! мови до осв^шх програм By3iB базуеться на принципах багатокультурносп i варiативностi освiти. Реалiзацiя процесу навчання у вищiй школi англшсько! мови як друго! шоземно! тсля шмецько! вiдбyваеться в умовах трилiнгвiзмy, тобто оволодiння новою мовою здшснюеться на основi вже сформованих навичок i вмiнь володiння рiдною мовою та першою iноземною мовою (в нашому випадку - нiмецькою).
Проблеми навчання друго! шоземно! мови до^джували чимало вчених. Так, методи, принципи, специфша навчання друго! iноземно! мови в середнш i вищiй школi дослiджyвалися в роботах А. О. Ашамово!, М. В. Баришнiкова, М. О. Бодонь!, T. Голлана. Г. В. Давиденко, E.-Б. Мiхаела, Б. А. Лапiдyса, Б. М. Маруневич, В. В. Сафоново!, Н. С. Форкун, С. П. Шатшова. Психолiнгвiстичнi аспекти оволодiння другою шоземною мовою розглянуто у працях С.-M. Гасса, А. А. Залевсько!, А. С. Маркосян, Г. Найнера. Т. I. Руднево! та ш. Питання багатомовносл вивчали У. Вайнрайх, G. М. Верещагiн, Б. В. Беляев та iншi наyковцi.
Незважаючи на значш досягнення у галyзi методики навчання друго! iноземно! мови, недостатньо вивченими залишаються психолiнгвiстичнi аспекти навчання лексики англшсько! мови як друго! шоземно! тсля шмецько! у вузах.
Метою статп е до^дження психологiчних i лiнгвiстичних аспектiв формування лексично! компетентностi стyдентiв у процес навчання англiйсько! мови пiсля шмецько!.
Зпдно з положеннями Рекомендацiй Ради Gвропи з мовно! освiти всебiчний розвиток лiнгвiстичного репертуару, що включае в себе yсi мовнi здiбностi, становить мету навчання iноземних мов. При цьому основою вивчення мов е мyльтилiнгвiзм i багатокультурний розвиток студента [7, с. 47-49]. Оволодшня шоземною мовою в аспекп багатомовносп сприяе розвитку лiнгвiстично! та комушкативно! свiдомостi майбутнього фахiвця, допомагае йому yсвiдомити спiльнi та вiдмiннi риси мов, що вивчаються, сприяе поглибленню знань i полегшенню навчання загалом [3, с. 15].
Володшня шоземними мовами спрямоване не лише на даю та спiлкyвання мовця, а й на його особиспсть. Це явище, за твердженням О. О. Леонтьева, пов'язане з такими особиспсними аспектами, як мотиващя, установка, проблема особиспсно! та групово! iдентичностi, i при цьому вкрай важливими е ставлення людини до мови та !! позитивна чи негативна установка на мовлення [13, с. 56, 58]. Розвиток рвдно! мови починаеться з !! вiльного спонтанного використання та завершуеться yсвiдомленням й оволодшням мовними формами, а розвиток шшомовного мовлення - з yсвiдомлення мови та довшьного оволодiння нею. Завершуеться цей процес вiльним спонтанним стлкуванням. Згаданi два шляхи, на думку Л. С. Виготського, спрямованi протилежно [6, с. 129].
Особливiсть мовного досв^ стyдентiв при вивченнi англшсько! мови як друго! шоземно! на базi шмецько! полягае в тому, що в !х сввдомосп взаемодшть три мовнi механiзми, а саме: мехашзми рiдно! мови, нiмецько! мови як першо! iноземно! та англшсько! мови як друго! шоземно!. При цьому знання, навички i вмшня рiдно! мови е повнiстю сформованими, першо! шоземно! мови перебувають на етат удосконалення, а друго! шоземно! мови (англшсько!) - на еташ становлення [18, с. 48].
Володшня шлькома мовами, як вживають !хш носi! залежно вiд ситyацi! мовлення, визначаеться поняттям «мультилшгвальна компетенщя». У методищ викладання iноземних мов мультилш^зм розглядаеться як здатнiсть користуватися трьома або бiльше мовами, використовуючи ту з них, що найбшьше ввдповвдае метi комyнiкацi! [4, с. 124]. Аналiз джерел, в яких до^джуються питання багатомовностi (А. G. Карлшський, С. НайсiнГер Б. М. Маруневич, В. Ю. Розенцвейг, Т I. Руднева, E. Хайген, Л. А. Щерба й iн.), дае змогу визначити два основш пiдходи до вивчення друго! шоземно! мови: лшгвютичний i психолiнгвiстичний [14, с. 27].
Становлення двомовносп мае динамiчний характер, що зумовлений психолшгвютичним пiдходом, осшльки враховуеться фyнкцiонyвання психолiнгвiстичних механiзмiв на рiзних ступенях розвитку [14, с. 38]. Вплив мyльтилiнгвально! компетенцИ' суб'екпв навчання на засвоення друго! шоземно! мови до^джували Б. Абель, Ф. Ернст, А. Камю та iншi заруб1жш вченi. Здiйснено порiвняння здабностей до засвоення iноземних мов в умовах монолшгазму, бiлiнгвiзмy i
трилштзму, вивчено типовi помилки. Однак у працях науковщв увагу звернуто здебiльшого на фактичне вiдображення попереднього мовного досвiду у сферi знань, навичок i вмiнь.
Методика багатомовного навчання, на думку О. К. Бобршево1, мае базуватися на положениях психолшгвютики i враховувати принципи дп й особливоси формування та функщоиувания мисленневих i мовленневих механiзмiв, як мають свою специфiку [4, с. 126]. У процес навчання друго1 iноземноï мови необхiдно враховувати психолшгвютичиу специфiку розумово1 та мовно1 дiяльностi студентiв, котрi вже володають двома мовами (рiдною та першою шоземною).
Дослiджения питань, пов'язаних з навчанням друго1 iноземноï мови, вимагае визначення такого лiнгвiстичного явища, як трилiнгвiзм. М. В. Баришнiков i М. О. Бодоны визначають його як сшвюиувания трьох мов у мовленнево-мисленневш сферi суб'екта, що використовуе ix у рiзниx комунiкативниx цiляx вiдповiдно до мети спiлкувания. Згiдно з твердженням науковцiв, пiд час збоïв в однiй iншомовнiй системi виникають паузи, зумовленi дублюваниям операцiй формулювання думок рiдною мовою та перекладом одшею з iноземниx мов у процес формулювания мовленневого продукту [1, с. 30]. А. В. Щетлова наголошуе, що мультилiнгвiзм дае можливють для постiйного порiвняння, спiввiднесения (сввдомого i несвiдомого) засоб1в висловлювания думки рiзними мовами. Володiния студентами мехашзмами рiдноï та нiмецькоï мови як першоï iноземноï пов'язано з такими процесами, як мисления, пам'ять, лшгвютичний досвiд, що е основою для мисленнево-мовленнево1' дiяльностi людини [19, с. 17].
У результата взаемодiï трьох контактуючих мов, зокрема укра1'нсько1', шмецько1' та англiйськоï, виникають так1 явища, як штерференщя i перенос (трансфер). 1нтерференщю дослiджували О. Ю. Алексеева, I. Л. Бiм, I. I. Кггросська, Л. М. Ковiлiна, Г. Лайнер, В. М. Ярцева й ш. Вчеш по-рiзному трактують це поняття. Так, А. G. Карлшський називае iнтерференцiю «найбшьш унiверсальним проявом мовно1' взаемодп». Оск1льки остания характеризуеться рiзнобiчнiстю, то iнтерференцiю можна розглядати з психолопчно1', лiнгвiстичноï, соцiологiчноï i методично!' точок зору [9, с. 27]. Л. I. Бараншкова, Ю. Д. Дешерiев, I. Ф. Протченко, С. В. Семчинський та деяк iншi науковцi вважають ïï «взаемодiею та взаемопроникнениям контактуючих мов». У. Вайнрайх, О. I. Рабiнович, В. Ю. Розенцвейг пiд iнтерференцiею розумшть «вiдxиления вiд норми».
Явище мовноï iнтерференцiï розглянуто i проаналiзовано, зокрема виявлено причини ïï появи та встановлено особливосп розвитку, в працях I. К. Бшодвда, Н. С. Борисенко, G. М. Верещагша, Ю. О. Жлуктенка та iншиx вчених. При взаемодп близьких мовних систем штерференщя проявляеться легше. Чим бшьша рiзниця мiж системами мов, тобто чим бшьше у кожнiй з них виявляються властивi лише ш форми i моделi, тим бшьшою е проблема вивчения iнтерференцiï [5, с. 164].
З псиxологiчноï точки зору уявлення про iнтерференцiю формуеться на основi зв'язку мови з мисленням. У цьому разi треба брати до уваги закон формування навички, суть якого полягае в тому, що людина, з^киувшись з новим завданням, намагаеться використати т прийоми, якими володiе. У мовленш першочергову роль вiдiграе використания наявного досв^ на несвiдомому рiвнi. З метою ввдповвдносп конкретним умовам i смисловим завданням мовлення вiдбуваеться постшна перебудова мовленневого досвiду [10, с. 22].
Штерференщя охоплюе всi лшгвютичш рiвнi мови. Всебiчний аналiз ïï вказуе на можливють визначения наступних типiв iнтерференцiï (вiдповiдно до мовних i мовленневих рiвнiв, де вона виникае): мовна (графiчна, орфографiчна, фонетична, лексична, морфологiчна, фразеологiчна, граматична); мовленнева (стилютична, нормативна, узуальна); комунiкативна (тематична, ситуативна); екстралiнгвiстична (реалiï, мова жеспв, немовна поведiнка) [11, с. 20].
Залежно ввд мовленневоï дiяльностi штерференщя е iмпресивною (рецептивною) чи експресивною (продуктивною); залежно вiд форми прояву - очевидною чи прихованою, виутршньою чи зовнiшньою (мiжмовною), першоï чи другоï, третьоï i т. д. мови; залежно ввд результату - такою, що заважае, порушуе висловлювання.
Iси^е також подш iнтерференцiï на фонетичний, морфолопчний, синтаксичний, лексичний та семантичний рiвm. Семантична iнтерференцiя, зокрема, розглядаеться як неправильне або неточне вживания слш однiеï' мови через вплив iншоï [21, с. 38].
Учет вважають лексичну iнтерференцiю найактившшою, оск1льки вона виникае на будь-якому рiвнi репрезентаци - фонолопчному, орфографiчному, синтаксичному, семантичному [21, с. 42]. Вплив штерференцп першо! шоземно! та рвдно! мов виявляеться на вих рiвнях: на рiвнi слова (плани висловлювання, «фальшивi конотати»); на рiвнi фрази (структура та узгодження); на рiвнi понадфразово! едностi (побудова i правила використання); на ршш тексту (побудова, стиль i використання). Стутнь i частота прояву штерференцп залежать вiд рiвня пiдготовленостi студенпв з першо! та друго! шоземних мов i вiд ступеня навчання.
На початковому етапi навчання, на думку З. М. Нттенко i О. М. Осiяново!, транслексичний вплив незначний i виявляеться, коли плани вираження частково або повнiстю ствпадають, а плани змiсту лексичних одиниць в англiйськiй i нiмецькiй мовах розходяться (go - gehen, become - шеМеп, also - auch). Вчеш вважають недоречним пряме зютавлення неправильних когнантiв, але вказують на необхвдшсть спецiальних вправ, оск1льки помилки, як1 допускають студенти, здiйснюються до завершения вивчення мови [15, с. 23-24]. Однак зютавлення плану змюту не забезпечуе володiння лексичними одиницями друго! iноземно! мови; тодi постае завдання навчити студентiв асоцiювати цей змют з його новою формою вираження (run — laufen) [12, с. 15].
Лексичш одинищ класифшуються за рiвнем складностi:
• «легш» лексичнi одиницi, якi збiгаються зi сво!ми вiдповiдниками у нiмецькiй мовi повнiстю або частково. До них належать iнтернацiоналiзми (demonstration, argument), слова загальногерманського словникового фонду (green, blue, hair, hand), мовш клiше, що мають аналогiчний лексичний склад i подабну функцiю у мовленнi (in 2 Minutes — in zwei Minuten, My name is Igor — Meine Name ist Igor). Слiв, яким властива повна ввдповщшсть денотативного значення корелятам нiмецько! мови, небагато [16, с. 44-48];
• «складш» лексичш одинищ, котрi подiбнi за вимовою та значенням з шмецькими вiдповiдниками, але не збтаються за узгодженням, графiчною формою та морфолопчною структурою: наприклад, одне слово у шмецькш мовi мае декшька значень в англiйськiй (receive, get, obtain — bekommen, cry, weep — weinen). Цей вид лексики е базою для позитивного переносу [8, с. 32];
• «найскладшшЬ» лексичш одинищ, як не мають ввдповщнишв у шмецькш мовi з точки зору !хнього значення, узгодження та форми. До них належать явища-iнтернацiоналiзми, безекшвалентна лексика, слова-реалп тощо. Особливо! уваги вимагають слова, яш подiбнi за графiчною формою i вимовою, але вiдрiзияються сво!м значенням (bekommen (одержувати) — become (ставати), also(також) — also(отож), white (бтий) — weit (далеко)) [8, с. 32-34].
Процеси навчання першо! шоземно! мови та навчання друго! шоземно! значно вiдрiзняеться, незважаючи на те, що в !х основу закладеш схожi психолопчш мехашзми. Шд час навчання друго! шоземно! мови мовнш сввдомосп особистосл протидiють мовш навички не лише рiдно!, а й першо! шоземно! мови. У такому разi на вивчення англшсько! мови значний вплив мають набуп знання, навички й умiния укра!нсько! та нiмецько! мов. Як вказувалося вище, внаслiдок поеднання трьох контактуючих мов одним iз психолiнгвiстичних аспекпв навчання англiйсько! мови як друго! шоземно! на базi нiмецько! е мiжмовний перенос. Психолiнгвiстика визначае перенос як результат взаемодп iснуючих механiзмiв перенесення навичок за наявностi попереднього досв^ вивчення iноземних мов [4, с. 124].
Питання позитивного переносу вивчали багато науковцiв, оск1льки це явище вагомо впливае на засвоення будь-яко! мови. Так, Б. А. Латдус пропонуе використовувати мимовiльний перенос навичок з першо! шоземно! мови [12, с. 102]. Як стверджуе Л. I. Бiм, перенос може проявлятися на чотирьох рiвиях: розумово-мовленнево! дiяльностi; мови; навчальних умiнь; сощокультурному [3, с. 23]. I. I. Ютросська розглядае позитивний перенос як складне явище людсько! психiки i стверджуе, що прихований механiзм мiжмовного переносу дае змогу використовувати в розумовш i моторнiй дiяльностi те, що вже ведомо у нових обставинах [10, с. 131]. Вона зазначае, що юнують певш внутршш та зовшшш фактори, як1 впливають на процес мiжмовного переносу. Серед них можна назвати подiбнiсть матерiалу, ступiнь його засвоення, тривалiсть вивчення обох шоземних мов, рiвень володшня першою iноземною мовою, лiнгвiстичний досввд, iндивiдуально-психологiчнi особливостi студент1в, установку на перенос тощо [10, с. 132]. Мехашзм переносу - це процес узагальнення, який е
заглибленням у сутнiсть предмета, зв'язшв i вiдношень предметiв та явищ об'ективноï дiйсностi [10, с. 136].
Серед учених, ям дослiджували проблеми переносу, в тому числi мiжмовного варто згадати В. А. Артемова, В. С. Ващенка, Б. А. Бенедштова, Б. В. Беляева, I. А. Зiмнюю, I. М. Сеченова, I. П. Павлова та багато шших.
Урахування специфiки мiжмовного позитивного переносу сприяе тдвищению мотивацiйноï основи навчання лексики англiйськоï мови як другоï iноземноï пiсля першоï имечко". Англiйська та нiмецька мови належать до однiеï групи германських мов, отже, мiж ними юиуе чимало спшьних рис i явищ з точки зору рiзниx аспектiв. Так, схожють алфавiтiв вказаних мов, наявшсть запозичень, iнтернацiоналiзмiв, схожих за формою i значениям слш сприяе бшьш успiшному оволодшию лексикою при вивченш англiйськоï мови пiсля нiмецькоï (long - lang, gold - Gold, international - international).
Отже, ефектившсть процесу навчання англiйськоï мови як другоï iноземноï пiсля нiмецькоï зумовлена врахуванням природи трилiнгвiзму. Iнтерференцiя та перенос е одними з найважливших психолшгвютичних аспектiв оволодiния другою шоземною мовою. Шд час вивчения другоï iноземноï мови врахувания ролi рiдноï та першоï iноземноï мов мае бути одним з виршальних чиннишв у визначеннi виxiдниx теоретичних положень навчання.
Перспективу подальших наукових до^джень вбачаемо у вирiшеннi проблеми формування лексичноï компетентностi в майбутнix вчителiв у процесi навчания англiйськоï мови тсля нiмецькоï.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барышников Н. В. Английский язык как доминантный в обучении многоязычию / Н. В. Барышников, М. А. Бодоньи // Иностранные языки в школе. - 2007. - № 5. - С. 29-33.
2. Беляев Б. В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам / Б. В. Беляев // Психологические основы обучения неродному языку: хрестоматия; сост. А. А. Леонтьев. - М. Изд-во Москов. психол.-социал. ин-та; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. - С. 51-62.
3. Бим И. Л. Концепция обучения второму иностранному языку (немецкому на базе английского): учеб. пособие / И. Л. Бим. - Обнинск: Титул, 2001. - 48 с.
4. Бобришева О. К. Теоретичш та практичш передумови впровадження мультилшгвального вивчення шоземних мов на економiчниx факультетах ВНЗ Украши / О. К. Бобришева // Теоретичш питания культури, освгти та виховання: зб. наук. праць. - К., 2002. - № 23. - С. 122126.
5. Вайнрайх У. Языковые контакты: состояние и проблемы исследования; пер. с англ. / У. Вайнрайх. - К.: Вища школа, 1979. - 263 с.
6. Выготский Л. С. Мышление и речь: психолингвистические исследования / Л. С. Выготский. -М.: Лабиринт, 1996. - 416 с.
7. Загальноевропейсью Рекомендаци з мовно1 освгти: вивчення, викладання, ощнювання / пер. з англ. О. М. Шерстюк; наук. ред. укр. видання С. Ю. Школаева. - К.: Ленвш, 2003. - 273 с.
8. Калашникова Л. О. Вправи для навчання читання нiмецькою мовою як другою шоземною тсля англшсько1 / Л. О. Калашникова // !ноземш мови. - 2005. - № 2. - С. 31-37.
9. Карлинский А. Е. Специфика естественного и искусственного билингвизма и теория обучения иностранным языкам / А. Е. Карлинский // Зарубежное языкознание и литература. - Алма-Ата, 1972. - Вып. 2. - С. 26-34.
10. Китросская И. И. Некоторые вопросы методики обучения второму иностранному языку (в свете психолингвистического анализа явлении переноса): дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / И. И. Китросская. - М., 1970. - 227 с.
11. Кубрякова Е. С. Лексикализация грамматики: пути и последствия / Е. С. Кубрякова // Язык -система. Язык - текст. Язык - способность: сб. статей. - М.: РАН, Ин-т рус. языка им. В. В. Виноградова, 1995. - С. 17-24.
12. Лапидус Б. А. Обучение второму иностранному языку как специальности: учеб. пособие / Б. А. Лапидус. - М.: Высшая школа, 1980. - 173 с.
13. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики: учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. «Психология» / А. А. Леонтьев. - 3-е изд. - М.: Смысл; СПб.: Лань, 2003. - 286 с.
14. Маруневич Б. М. Методика навчання лексико-граматичному аспекту шмецько1 мови як спещальност в умовах штучного бiлiнгвiзму (мовний вуз, початковий етап): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Б. М. Маруневич. - К., 1995. - 168 с.
15. Никитенко З. Н. К проблеме выделения культурного компонента в содержании обучения английскому языку в начальной школе / З. Н. Никитенко, О. М. Осиянова // Иностранные языки в школе. - 1993. - № 3. - С. 23-25.
16. Реутов Н. И. Методика обучения языковому материалу немецкого языка как второго иностранного на базе английского на начальном этапе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. И. Реутов. - К., 1986. - 222 с.
17. Руднева Т. И. Экспериментальная работа по обучению двум иностранным языкам: психолого-педагогические проблемы / Т. И. Руднева // Иностранные языки в школе. - 1995. - № 4. - С. 12-15.
18. Форкун Н. С. Обучение активной лексике немецкого языка как второго иностранного с учетом методической типологии: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. С. Форкун. - К., 1991. - 2200 с.
19. Щепилова А. В. О проблеме обучения второму иностранному языку в общеобразовательной школе / А. В. Щепилова // Содержание обучения иностранным языкам в школе и вузе. - М.: МИОО, 2003. - С. 16-21.
20. Щерба Л. А. Опыт преподавания английского языка в билингвальной школе: генезис, сущность, некоторые результаты / Л. А. Щерба // Опыт билингвального образования средствами родного и иностранного языка в России: тезисы межрегион. науч.-метод. конференции. - М., 1999. - Ч. I. -С. 59-60.
