CC BY
78
ЛШГВОДИДАКТИКА
УДК 811.11136243]:378.09
ОКСАНА ДАНИЛЕНКО
[email protected] аспiрантка,
Тернопiльський нацiональний педагогiчний ушверситет iменi В. Гнатюка
м. Тернопшь, вул. М. Кривоноса 2
ПСИХОЛ1НГВ1СТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ АНГЛ1ЙСЬКО1
МОВИ П1СЛЯ Н1МЕЦЬКО1
Дослiджено специфiку навчання другоi тоземно1 мови в умовах штучного субординативного трилiнгвiзму. Розглянуто пiдходи до встановлення мови-джерела мiжмовного переносу при навчаннi другоI iноземноi мови та узагальненi моделi взаемодП окремих мовних засобiв трьох контактних мов. Встановлено, що переважний вплив на процес засвоення другой iноземноi мови вiдбуваeться з боку першо'1' iноземноi мови. Висвiтлено психолiнгвiстичнi аспекти формування граматично^ компетентностi у процес навчання англiйськоi мови пiсля нiмецькоi. Обтрунтовано, що у результатi взаемодП контактних мов iснують явища iнтерференцii та мiжмовного переносу. Доведено, що iнтерференцiя негативно впливае на формування граматично'1' компетентностi, а перенос розглядаеться як позитивне явище та основа для подолання негативних наслiдкiв iнтерференцii. Проаналгзовано суть iнтерференцii та переносу, науковi пiдходи до I.х вивчення, особливостi впливу iнтерференцii та переносу на формування англомовно^ граматично^ компетентностi. Визначено умови та фактори пiдвищення ефективностi формування англомовноi граматичноi компетентностi у процесi навчання другой iноземноi мови, а саме: попередження та подолання впливу iнтерференцii граматичних систем контактних мов; врахування позитивних аспектiв переносу при формуваннi граматичноi компетентностi; усвiдомлений аналiз явищ, як спричиняють морфологiчну та синтаксичну iнтерференцii; врахування граматичних розбiжностей у рiзних мовних системах контактних мов; використання набутого студентами лiнгвiстичного досвiду при вивченнi першоi iноземноi мови.
Кпючот слова: друга тоземна мова, граматична компетенттсть, ттерференця, перенос, мультилiнгвiзм.
ОКСАНА ДАНИЛЕНКО аспирантка,
Тернопольский национальный педагогический университет имени В. Гнатюка
г. Тернополь, ул. М. Кривоноса 2
ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ГРАММАТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДНТОВ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ ПОСЛЕ НЕМЕЦКОГО
Исследована специфика обучения второго иностранного языка в условиях искусственного субординативного трилингвизма. Рассмотрены подходы к установлению языка-источника межъязыкового переноса при обучении второму иностранному языку и обобщенные модели взаимодействия отдельных языковых средств трёх контактирующих языков. Установлено, что преобладающее влияние на процесс усвоения второго иностранного языка происходит со стороны первого иностранного языка. Освещены психолингвистические аспекты формирования грамматической компетентности в процессе обучения английскому языку после немецкого. Обосновано, что в результате взаимодействия контактирующих языков имеют место явления интерференции и межъязыкового переноса. Интерференция оказывает негативное влияние на процесс формирования грамматической компетенции, а перенос рассматривается как
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
положительное явление и основа для преодоления негативных последствий интерференции. Проанализированы суть явлений интерференции и переноса, научные подходы к их изучению, особенности влияния интерференции и переноса на формирование англоязычной грамматической компетентности. Определены условия и факторы повышения эффективности формирования англоязычной грамматической компетентности в процессе обучения второму иностранному языку, а именно: предупреждение и преодоление влияния интерференции грамматических систем контактирующих языков, учет позитивных аспектов переноса при формировании грамматической компетентности, осознанный анализ явлений, вызванных морфологической и синтаксической интерференцией, учет грамматических расхождений в разных языковых системах контактирующих языков, использование приобретенного студентами лингвистического опыта при изучении первого иностранного языка.
Ключевые слова: второй иностранный язык, грамматическая компетентность, интерференция, перенос, мультилингвизм.
OKSANA DANYLENKO Graduate Student,
Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
Ternopil, M. Kryvonosa 2 St.
PSYCHOLINGUISTIC PECULIARITIES OF FORMING STUDENTS GRAMMAR COMPETENCE IN TEACHING ENGLISH AFTER GERMAN
The article focuses on psycholinguistic aspects of forming and developing grammar competence in the process of teaching English as a second non-native language for students, native speakers of Ukrainian, majoring in German. The aim of the investigation is to analyze the psychological and linguistic factors that determine the process of second foreign language acquisition and grammar competence development under the conditions of artificial subordinate trilingualism. The analysis of psycholinguistic studies in the field of second and third language acquisition has been carried out. The concern of our investigation is the process of cross-linguistic influence of Ukrainian, German and English. A general overview of scientific approaches to understanding the models of multilingual interaction has been provided. The problem of dominant language in the process of acquiring another foreign language has been studied. The current research has suggested that the process of acquisition of the second non-native language is predominantly influenced by the first non-native language. It has been determined that cross-linguistic influence results in the phenomena of interference and transfer. Interference is regarded as a negative phenomenon resulting in production of mistakes by students and hindering the process of forming English grammar competence. Transfer is looked upon as a positive phenomenon that facilitates the development of grammar competence in one language on the basis of another. The processes of grammatical interference and transfer in the areas of morphology and syntax have been examined. The issues of preventing the negative influence of interference and facilitating the positive effects of transfer have been explored. Our survey has put forward for consideration the necessity to develop students linguistic awareness and ability to enhance the positive transfer effects. The educational background facilitates reducing the negative effect of interference as well. For this reason, the students knowledge acquired in one foreign language should be used to minimize the negative transfer while learning another foreign language. It is important to take into account typological closeness of English and German in order to increase students proficiency and awareness of similar and different aspects peculiar to morphology and syntax of English and German.
Keywords: second foreign language, grammar competence, interference, transfer, multilingualism.
1нтеграцшт процеси, aKraBi3a^H aKa4eMi4mi мобшьносп студенив спричинили явище мультилiнгвiзму в освт. Спостертасться тенденщя до заохочення студенпв до вивчення кшькох шоземних мов, що зумовлено вимогами сучасного ринку пращ. Вщповщно помгтне зростання кшькосп дослщжень з питань мульташнгвального навчання.
Оволодiння англшською як другою шоземною мовою здшснюеться на основi навичок i вмшь володшня рщною мовою та першою шоземною мовою. При формуванш у студенев англомовно! граматично! компетентносп необидно враховувати психолшгвютичш особливосп оволодшня другою шоземною мовою.
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
Питаннями мовних контакпв займались У. Вайнрайх, Ю. А. Жлуктенко, К. З. Закирьянов, В. Ю. Розенцвейг, С. В. Семчинський та iн. Працi з теорп мовних контактiв вплинули на дослщження психолiнгвiстичних аспектiв оволодiння другою шоземною мовою, яю висвiтленi у роботах Дж. де Ангелiс, У. Джесснер, Л. В. Засeкiноï, Ш. Мерф^ Л. Селшкера, Х. Ршгбома, Б. Хеммерберга, Дж. Ценоз та ш Особливосп вивчення другоï iноземноï мови дослщжували М. В. Баришнiков, I. Л. Бiм, Н. П. Жовтюк, Ю. М. Кажан, I. I. Ютроська, Б. А. Лапiдус та ш. Проблему формування граматичних навичок при вивченнi другоï iноземноï мови вивчали А. О. Андрущенко, А. О. Антамова, Т. А. Лопарева, Л. К. Орловська, Д. А. Руснак, Н. М. Чичерша та iншi науковцi.
Попри значну кшьюсть дослiджень з проблем методики навчання друго1' iноземноï мови, недостатньо вивченими е психолiнгвiстичнi особливостi навчання граматики англiйськоï мови як друго1' шоземно1' пiсля нiмецькоï.
Метою статт е визначення психолiнгвiстичних особливостей формування граматично1' компетентностi у процесi навчання англшсько1' мови тсля нiмецькоï.
У процеа навчання друго1' iноземноï мови необхщно враховувати психолiнгвiстичну специфiку розумово1' та мовленнево1' дiяльностi студентiв, котрi вже володiють рiдною та першою шоземною мовами. Дослщники проблем викладання друго1' iноземноï мови стверджують, що для забезпечення ефективного, рацiонального i гнучкого процесу навчання друго1' iноземноï мови слщ ураховувати природу трилiнгвiзму [1; 3; 4; 7]. Традицшно у мовних ВНЗ вивчення англшсько1' мови як друго1' iноземноï пiсля тмецько1' мови вiдбуваеться в умовах контакту рщно1' мови, першо1' iноземноï мови та друго1' iноземноï мови.
З метою визначення механiзмiв взаемодiï контактних мов при оволодiннi другою шоземною мовою А. О. Ашамова розглядае сутнiсть трилiнгвiзму крiзь призму функцюнування бiлiнгвiзму [1, с. 18-19].
Як вщомо, вiдповiдно до способу зютавлення двох мов у свiдомостi бшнгва розрiзняють координативний (бiлiнгв володiе двома мовами однаково i переключаеться з одше1' на iншу залежно вщ ситуацiï спiлкування) i субординативний (бшнгв вiльно володiе лише рiдною мовою, яка шдпорядковуе в його свщомосп другу, нерiдну мову) бiлiнгвiзм.
На думку А. О. Ангамово1', у випадку з координативним бiлiнгвiзмом iндивiд, одержуючи повiдомлення на однiй iз двох мов (рiдноï мови або першо1' iноземноï мови), формуе i формулюе свое повiдомлення цiею мовою, i аналопчна мовленнево-мисленнева дiя вщбуваеться при одержаннi повщомлення мовою третьо1' системи (друго1' iноземноï мови). А субординативний бшнгазм передбачае, що рщна мова мае переважне значення. 1ндивщ, одержуючи повщомлення iноземною мовою, спочатку перекладае його рщною мовою, осмислюе вiдповiдь рщною мовою, у памят тсля цього перекладае його першою шоземною мовою i дае вщповщь щею мовою [1, с. 18-19]. А. О. Ашамова припускае, що при субординативному бiлiнгвiзмi студент, який вивчае другу iноземну мову, мае високий рiвень володiння рiдною мовою i певний рiвень володiння першою шоземною мовою, тому при вивченш друго1' iноземноï мови в осмисленш отриманого повiдомлення й у формулюванш вiдповiдi на нього задiяна не тшьки рiдна мова, а й перша шоземна мова [1, с. 19].
Дослщники [6; 10; 11; 12; 13 та ш] погоджуються, що мiжмовна взаемодiя першо1' шоземно1' мови та друго1' iноземноï мови в^^зняеться вiд взаемодiï при засвоент першо1' iноземноï мови п1сля рщно1' мови. Процес оволодiння другою шоземною мовою тдтримуеться здобутим студентами л^вютичним досвiдом з рiдноï мови та першо1' iноземноï мови i вщбуваеться у взаемодiï трьох контактних мов, зокрема, у нашому випадку, украшсько1', нiмецькоï та англiйськоï. У результат цiеï взаемодiï виникае явище, яке у рантх дослiдженнях мовних контакпв позначалося термiном iнгерференцiя. Зазначений термш зявився у дослiдженнях У. Вайнрайха i його визначення зосереджувалось винятково на тому, що пiзнiше назвуть негативним переносом, так як учений розглядав вплив рiдноï мови як перешкоду засвоенню та продукуванню коректних лiнгвiстичних форм мовою, що вивчаеться [14, с. 3].
Оск1льки в результап взаемодiï контактних мов може вщбуватися i сприятливий влив на вивчення наступно1' мови, зявляеться поняття переносу. Пiзнiше, з розвитком дослщжень у сферi мультилiнгвiзму, у заруб1жних дослiдженнях вживаеться термiн негативний перенос на позначення iнтерференцiï. Згiдно з визначенням Т. Одлiна, перенос - це вплив, який е результатом взаемодп подiбностей та вiдмiнностей мiж мовою, яка вивчаеться, та мов, яю були попередньо (i можливо
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
недосконало) 3acBoeHÎ [15, с. 27]. Тобто це визначення передбачае i позитивнi, i негативш аспекти взаeмодiï мов.
У наукових доcлiдженнях, присвячених мiжмовнiй взаемодiï, здшснено спроби зясувати, що спричиняе iнтерференцiю i вiдповiдно помилкове вживання мови, яка вивчаеться, та що може слугувати основою для позитивного переносу i ефектившшого засвоення наcтупноï iноземноï мови.
H. М. Чичерiна узагальнюе пiдходи до встановлення мови-джерела мiжмовного переносу при навчаннi другоï iноземноï мови та видiляе у своему дослщженш три пiдходи: 1) урахування прiоритетного впливу з боку першо1' iноземноï мови; 2) урахування впливу як з боку першо1' iноземноï мови, так i можливого впливу з боку рщно1' мови; 3) урахування прюритетного впливу з боку рщно1' мови i можливого впливу з боку першо1' iноземноï мови [7, с. 9-10].
Прихильники першого пщходу вважають, що основним завданням навчання друго1' iноземноï мови у ВНЗ е попередження iнтерференцiï з боку першо1' iноземноï мови, тобто обектом засвоення повиннi стати випадки, що вiдображають розбiжноcтi у структурах двох мов. А сшльш явища повиннi використовуватись як пiдrрунтя для позитивного переносу [7, с. 12].
Друга група дослщниюв вважае закономiрними помилки з боку i першо1' iноземноï мови, i другой тобто мае мюце подвiйна iнтерференцiя, визнаеться cильнiша iнтерференцiя з боку першо1' iноземноï мови, незважаючи на те, що навички та вмiння з рщно1' мови мiцнiшi за навички та вмiння з першо1' шоземно1' мови [7, с. 13].
Третя група дослщниюв визнае як позитивний, так i негативний вплив з боку першо1' iноземноï мови, але визначальним вважае вплив рiдноï мови [7, с. 15].
У своему дослщженш Ш. Мерфi керуеться принципом множинних впливiв, запропонованого Л. Селшкером та У. Лакшманан, i вцщляе змiннi, яю не лише впливають на процес взаемодй' контактних мов i факторiв, що визначають процес засвоення мови, а й створюють умови для реашзацп переносу [14, с. 6]. Це змiннi, що залежать вiд iндивiда, який вивчае мову, та змiннi, що визначаються мовою, яка вивчаеться. Перша група змшних включае рiвень вмiнь та навичок, поширення i вплив друго1' iноземноï мови та ïï використання, стан мови (рiвень активацiï вщомих студенту мов), лiнгвicтичну уcвiдомленicть, вш, оcвiтню пщготовку, контекст. До друга групи змiнних належать мовна типологтя, чаcтотнicть, категорiя cлiв, морфологiчний трансфер [14, с. 7-16].
На оcновi анашзу сучасних джерел [6; 10;11; 13; 14 та iн.] та спостереження за навчальним процесом ми зробили висновок, що у випадку навчання англiйcькоï мови пicля шмецько1' cтудентiв факультетiв iноземних мов домiнувальним буде вплив саме першо1' шоземно1' мови (нiмецькоï). Такий пiдхiд зумовлений юлькома факторами. По-перше, реалiзуетьcя рiвень активацiï першо1' iноземноï мови, який е вищим у порiвняннi з рщною мовою в умовах навчального процесу або так званого особливого когнитивного стану (talk foreign mode) [14, с. 10]. По-друге, студенти проявляють cхильнicть до використання шоземно1' мови пiд час занять та свщомо намагаються зменшити використання рщно1' мови, оcкiльки у них вже сформован навички та вмiння анашзувати лiнгвicтичнi явища першо1' iноземноï мови, i навчання вщбуваеться за схожих умов [4; 10]. Треим вагомим фактором е типолопчна близьюсть мов, що зумовлюе бшьший вплив першо1' iноземноï мови у порiвняннi з рщною [4; 6; 14].
Осюльки англшська та нiмецька мови належать до групи германських мов, вони е типолопчно близькими, на вiдмiну вiд украшсько].', яка належить до словянсько1' групи. Звiдcи ми робимо висновок про важливють урахування особливостей першо1' iноземноï мови пiд час навчання граматики англiйcькоï мови шсля нiмецькоï. Хоча, у науковiй лiтературi е спостереження, що вплив першо1' iноземноï мови може бути пов'язаний не з типологiчними особливостями контактних мов, а з близьюстю у чаа засвоення попередньо1' iноземноï мови [13, с. 35-37]. Та в нашому випадку i цей фактор спрацьовуе на користь домiнувального впливу шмецько1' мови. Попри те, варто врахувати фактор рiвня володiння шоземною мовою. Чим вищий рiвень володшня англiйcькою мовою, тим менше студенти послуговуються нiмецькою чи рiдною мовами при граматичному оформленнi висловлювань англшською. Отже, переважний вплив першо1' шоземно1' чи рiдноï мов cпоcтерiгаетьcя на нижчому рiвнi володiння другою шоземною мовою [9; 11].
I. Л. Бiм узагальнила взаемодiю деяких мовних заcобiв рiзних контактних мов i представила ïï за допомогою наступних моделей:
1. Конкретне мовне явище або мовний заciб мае подiбнicть з в1дпов1дним явищем i в рщнш мовi, i в першш iноземнiй мовi, що створюе велию можливоcтi для переносу.
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
2. Мовне явище друго1' шоземно1' мови не мае подiбностей, а нi в рщнш, а нi в першiй iноземнiй мовах.
3. Мовне явище в другш шоземнш мовi мае подiбнiсть у рщнш мов^ але не мае подiбностi в першiй iноземнiй мовг У цьому випадку опорою може виступати рiдна мова, а перша шоземна мова здебiльшого е джерелом ^ерференцл.
4. Мовне явище мае подiбнiсть з аналогiчним явищем в першш iноземнiй мовi, але не мае подiбностi в рiднiй мовг У цьому випадку опорою може слугувати перша iноземна мова [3, с. 8].
Аналiз трьох контактних мов, спостереження за студентами на заняттях дозволили нам зробити висновок, що у випадку коли граматика англшсько1' мови вивчаеться тсля шмецько1" украшомовними студентами, найбiльш поширеною е остання модель, хоча i першi три теж мають мiсце у навчальному процесi.
Зясувавши та обгрунтувавши домiнувальний вплив нiмецькоï мови на вивчення англшсько1', проаналiзуемо явища штерференцп i переносу.
Iнтерференцiя проявляеться в тому, що вже сформоваш i бшьш стiйкi навички взаемодiють з новими, i це спричиняе помилки. Iнтерференцiя може проявлятися як мiжмовна, а також як внутрiшня в межах одша мови. Залежно вщ лiнгвiстичного рiвня мови видiляють фонетичну, граматичну, та лексичну iнтерференцiю. Розглянемо докладшше граматичну iнтерференцiю, вияви яко1' важливi для врахування при формуванш граматично1' компетентностi.
Пiд граматичною штерференщею розумiються змiни у граматичних формах, моделях, вщношеннях i функцiях, що вщбуваються внаслiдок мовного контакту [2, с. 158]. Граматичну штерференщю в науковш лiтературi спiввiдносять з галузями морфологiï й синтаксису.
Явище морфолопчно1' iнтерференцiï зумовлюеться категорiальними особливостями частин мови у контактних мовах. Виникнення морфологiчноï iнгерференцiï можна спостерiгати, наприклад, при утвореннi рiзних форм дiеслова; при використаннi заперечення (в украшськш мовi може бути декiлька заперечень в реченнi, в нiмецькiй та англшськш мовах — лише одне); при використанш прийменникiв; при вживанн числiвникiв (розбiжностi форм утворення чисшвниюв в нiмецькiй мовi та англшськш мовх).
Прикладом iнтерференцiï нiмецькоï мови на висловлювання англiйською мовою може бути речення, де замiсть тепершнього тривалого часу вжито теперiшнiй неозначений час:
What do you look at? [16, с. 42]
Приклади неправильного вживання прийменниюв:
You remind me at/on your father.
Dressed with a dark suite [16, с. 47]
Замша студентом правил синтаксичного оформлення висловлювання англшською мовою синтаксичною формою, характерною для шмецько1" мови або украшсько1', е проявом синтаксично1' штерференцп. Цей тип штерференцп спостер^аеться у порушенш правил порядку слiв у рiзних типах речень:
On Tuesday have we a holiday.
This car have I very cheap bought.
Did I tell you, that my mother English speaks? [16, с. 45]
Загалом спостертаеться, що на початковому рiвнi засвоення друго1' шоземно1' мови переважае штерференщя з боку першо1' шоземно1" мови, i синтаксичне конструювання вiдбуваеться за правилами цiеï мови. Зi зростанням рiвня пiдготовки спостер^аються порушення порядку у реченнi пщмета та присудка. На вищих рiвнях пiдготовки спостерiгають помилки при вживанш прислiвникiв, а саме 1'х мюця у реченнi, та побудовi iменникових або дiеслiвних фраз [9, с. 34].
Натомють у дослiдженнi К. Боувi зазначено, що синтаксичнi помилки загалом е нечисленними, а морфолопчш помилки дослiдниця подiляе на морфо-синтаксичш та морфо-семантичнi помилки [11, с. 146].
Попередження та подолання впливу iнтерференцiï контактних мов покращують ефективнiсть навчання друго1' iноземноï мови. Дослщники стверджують, що для попередження штерференцп свщомого вiдпрацювання потребують елементи, що не мають вiдповiдникiв ш в рiднiй мовi, нi в першш шоземнш мовг Аналiз явищ, яю спричиняють морфологiчну та синтаксичну iнтерференцiï, дозволить студентам враховувати морфолопчш i синтаксичш розбiжностi у рiзних мовних системах контактних мов [1, с. 23].
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
Розвиток лiнгвicтично-орiентованого мислення у cтудентiв, а саме здатносп здiйcнювати лiнгвicтичний аналiз рiзних мовних явищ, вцщляти головне та другорядне, робити висновки за результатами анашзу, узагальнювати отриманi данi, порiвнювати лшгвютичш факти, сприяе уcпiшному оволодiнню граматикою друго1' iноземноï мови [8, с. 87].
Мовш унiверcалiï вiдiграють важливу роль для вивчення iноземноï мови, тому що вони стосуються граматично1' будови мови. Саме вони роблять можливим контрастивне та типологiчне порiвняння явищ рiдноï та iноземних мов при вивченш граматики друго1' шоземно1' мови, що допомагае спрогнозувати труднощ в оволодiннi мовним матерiалом, передбачити можливi помилки, попередити та подолати ïх. Крiм того, таке порiвняння може бути основою для глибшого, усвщомленого оволодiння граматичними явищами як i друга! iноземноï мови, так i першо1' iноземноï мови.
Як уже зазначалося, у процеci оволодшня другою iноземною мовою вiдбуваетьcя i позитивний вплив з боку першо1' шоземно1' мови, внаcлiдок чого навичок з рiдноï чи першо1' шоземно1' мови переносяться на другу шоземну мову.
Як стверджуе Л. I. Бiм, позитивний перенос може проявлятися на чотирьох рiвнях: 1) на рiвнi розумово-мовленнево1' дiяльноcтi: чим бшьшою юльюстю мов володiе людина, тим розвиненiшi у не1' механiзми розумово-мовленнево1' дiяльноcтi; 2) на рiвнi мови: схож лiнгвicтичнi явища в рщнш мовi та першiй iноземнiй мовi переносяться студентами на другу шоземну мову i таким чином полегшують 1'х засвоення; 3) на рiвнi навчальних умiнь, якими студент оволодiв при вивченнi рiдноï мови, а особливо першо1' iноземноï мови, i яю переносяться ним на оволодшня другою шоземною мовою; 4) на соцюкультурному рiвнi: cоцiокультурнi знання, набут в процеci вивчення першо1' нерщно1' мови, i на цiй оcновi новi cоцiокультурнi навички поведiнки можуть бути обектами переносу [3, с. 23].
Видшяють два типи позитивного переносу: мимовшьний (спонтанний) та довшьний (керований) перенос. На думку М. В. Щербаково1', про мимовiльний (спонтанний) граматичний перенос можна говорити у випадку повного (чи майже повного) зб^ граматичних явищ в двох шоземних мовах. Граматичний мiжмовний трансфер, який включае корекцiю граматичних навичок i вмшь у випадку певних 1'х розбiжноcтей у контактних мовах, що базуеться на порiвняльному анашз^ характеризуеться як довiльний (керований) граматичний мiжмовний перенос [8, с. 88].
Ш. Мерфi зазначае, що чим типолопчно ближчi перша та друга шоземш мови, тим бiльше вщбуваеться мiжмовний перенос пiд час засвоення граматики друго! шоземно! мови. Морфолопчний перенос доcлiдник трактуе як суперечливе явище i зазначае, що бшьшому впливу пщпадають функцiональнi частини мови та зв'язаш морфеми [14, с. 14].
Перенос теж виявляеться на р1внях морфологiï та синтаксису. Правильно сформован граматичнi навички в рщнш мовi та особливо першш шоземнш мовi у тих аспектах, де спостер1гаеться збiг граматичних явищ, мають позитивний вплив на процес навчання друга iноземноï мови.
Згiдно з твердженням Дж. де Ангелic, незважаючи на скептичне ставлення науковцiв щодо морфолопчного переносу, оcтаннi доcлiдження наводять бшьше емпiричного матерiалу щодо переносу зв'язаних морфем. Щодо сфери синтаксису спостершаеться протистояння гiпотези повного переносу та гшотези часткового переносу. Остання передбачае, що лише лекcичнi категорп першоï мови пiдлягають переносу на початковш cтадiï, а функцiональнi категорп розвиваються пiзнiше в процеci засвоення введеного матерiалу, оcкiльки конструювання можливе пicля опанування морфемiкою. В свою чергу гiпотеза повного переносу передбачае, що студенти вже на початковш стадп засвоення другоï мови мають доступ до лексичних i функцюнальних категорiй, що вiдповiдае структурному шдходу. На початковому етапi засвоення новоï мови вже наявнi граматичш уявлення, визначенi першою мовою. Сдиним виключенням е сфера зв'язаноï морфемiки. Надалi студенти реструктурують граматику шд впливом матерiалу з новоï мови, який подаеться для засвоення [13, с. 59-60].
Позитивний вплив переносу можливий завдяки типологiчнiй близькоcтi англiйcькоï та нiмецькоï мов, наявноcтi в англшсьюй та нiмецькiй мовах схожих граматичних категорш. Вiдповiдно частини мови у англшсьюй, тмецьюй та украшсьюй мовах подiляютьcя на повнозначнi ^менник, прикметник, займенник, чиcлiвник, дiеcлово, приошвник) та cлужбовi (прийменник, сполучник, частка). Граматичш категорп теж переважно загальш. Для iменника в уciх контактних мовах характерш наявнicть однини, множини, роду, вiдмiнка. Дiеcлово в контактних мовах мае категорп часу, особи, числа, способу, стану. У синтаксис контактних мов спостершаються схож1 способи синтаксичного зв'язку мiж членами речення [1, с. 24].
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
Перехщ з одше! мови на шшу, за твердженням О. О. Леонтьева, е змшою «старих» правил переходу вщ програми до !! реал1зацй на «новЬ> правила. При цьому опосередкованою ланкою виступае «рщна» система правил реал1зацй програми, яка в подальшому все бшьше редукуеться. Юнцевою ланкою цього процесу актив1зацИ нових правил стае встановлення прямого зв'язку м1ж програмою та системою правил шоземно! мови [5, с. 222—223].
Для встановлення алгоритму дш, що забезпечить оптимальний шлях переносу навичок та вм1нь на нову мову, О. О. Леонтьев вважае за доцшьне будувати м1жмовну зютавну модель, яка пщкреслюе те спшьне, що е в рщнш та шоземнш мов1, що е спшьного у продукувант висловлювань цими мовами, а також те, що !х розд1ляе. Перехiд на правила «ново!» мови може бути трьох вид1в: 1) актуал1защя навичок на баз1 нового мовного матер1алу; 2) корекщя рашше сформованих навичок вщповщно до ново! мови, 3) формування принципово нових навичок, невластивих рщнш мов1 або мов1, яка вивчалась рашше [5, с. 223].
Отже, причиною граматичного переносу е схожiсть контактних мов та спещально оргашзоване навчання, яке враховуе цю схожiсть.
Лшгвютична усвщомлешсть, когштивна гнучкють, л^вютичш уявлення студенев, сформоваш тд час оволодшня першою шоземною мовою, дозволяють студентам спочатку тд кер1вництвом викладача, а пот1м i самостшно визначати аналоги м1ж граматичними явищами рщно! мови, першо! шоземно! мови та друго! шоземно! мови, знаходити вiдповiдностi, проводити порiвняння, помiчати схож та вiдмiннi характеристики, робити вщповщш висновки, що сприяе повному та правильному розумiнню граматичного матерiалу та е доброю основою для його подальшого вiдпрацювання i пiдвищення позитивного впливу переносу [14, с. 11].
Отже, процеси ^ерференцл та переносу е вагомими чинниками, що впливають на ефективнiсть формування граматично! компетентностi студентiв з друго! шоземно! мови. Процес навчання граматики англшсько! мови тсля нiмецько! повинен: 1) передбачати формування у студенпв ум№ аналiзувати явища, як1 спричиняють морфологiчну та синтаксичну iнтерференцi!; 2) здшснюватись з урахуванням факторiв, що створюють умови для реалiзацi! позитивного переносу та використанням набутого студентами лшгвютичного та навчального досвiду при вивченш першо! iноземно! мови.
Перспективу подальших дослiджень вбачаемо у вивченш питання формування продуктивно! граматично! компетентносп майбутнiх учителiв у процесi самостшно! роботи при вивченнi англiйсько! мови тсля шмецько!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Атамова А. О. Формування граматичних навичок говоршня нiмецькою мовою п1сля англтсько! у майбутнiх переклалач1в: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / А. О. Анклмова. - К., 2010. - 443 с.
2. Бейла А. I. Методика навчання активного граматичного мшмуму англшсько! мови як друго! спещальносп / А. I. Бейла // Проблеми навчання та викладання практично! граматики шоземно! мови у вищому навчальному заклада Матер1али науково-практично! конференций (Дрогобич, 14-15 жовтня 2004 р.). - Дрогобич: Коло, 2005. - С. 158-161.
3. Бим И. Л. Концепция обучения второму иностранному языку (немецкому на базе английского): Учебное пособие / И. Л. Бим. - Обнинск: Титул, 2001. - 48 с.
4. Лапидус Б. А. Обучение второму языку как специальности / Б. А. Лапидус. - М.: Высшая щкола, 1980. - 173 с.
5. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики: учебник для студ. вузов, обуч. по специальности «Психология». - 3-е изд. / А. А. Леонтьев. - М.: Смысл; Спб.: Лань, 2003. - 287 с.
6. Тарнопольский О. Обучение второму иностранному языку в вузе / О. Тарнопольский, О. Нестеренко, А. Кухаренко. - LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. - 496 с.
7. Чичерина Н. Н. Особенности обучения грамматике немецкого языка как второго иностранного в старших классах средней школы: (при первом английском языке): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. Н. Чичерина. - М., 1997. - 199 с.
8. Щербакова М. В. Особенности обучения второму иностранному языку студентов языковых факультетов / М. В. Щербакова // Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2003. - № 2. - С. 85-88.
9. Angelovska T. Written L3 (English): transfer phenomena of L2 (German) lexical and syntactical properties / T. Angelovska, A. Hahn // Crosslinguistic influences in multilingual language acquisition; ed. by D. Gabrys-Barker. - Heidelberg: Springer, 2012. - PP. 23-40.
.IHrBOflHflAKTHKA
10. Bardel C., Falk Y. The L2 status factor and the declarative/procedural distinction // Third language acquisition in adulthood; ed. by J. Cabrelli Amaro, S. Flynn, J. Rothman [Studies in Bilingualism 46]. -Amsterdam: John Benjamins, 2012. - PP. 61-78.
11. Cenoz J. English in Europe: The Acquisition of a Third Language / Jasone Cenoz, Ulrike Jessner. -Clevedon, UK: Multilingual Matters, 2000. - 271 p.
12. De Angelis G. The development of psycholinguistic research on crosslinguistic influence / Gessica De Angelis, Jean-Marc Dewaele // The Exploration of Multilingualism: Development of research on L3, multilingualism and multiple language acquisition; ed. by Aronin L., Hufeisen B. // AIL A Applied Linguistic Series. - 2009. - Vol. 6 - PP. 63-77.
13. De Angelis G. Third or Additional Language Acquisition / Gessica De Angelis. - Clevedon, UK: Multilingual Matters, 2007. - 152 p.
14. Murphy Sh. Second Language Transfer During Third Language Acquisition / Shirin Murphy // Working Papers in Tesol and Applied Linguistics.- 2003. - Vol. 3. - № 1. - PP. 1-21.
15. Odlin T. Language Transfer: Cross-Linguistic Influence in Language Learning / T. Odlin. - Cambridge, Cambridge University Press, 1989. — 210 p.
16. Swan M. Learner English: A teachers guide to interference and other problems / [edited by] Michael Swan and Bernard Smith. - 2nd ed. - Cambridge, Cambridge University Press, 2001. - 362 p.
REFERENCES
1. Anisimova A. O. Formuvannya hramatychnykh navychok hovorinnya nimetskoyu movoyu pislya anhliyskoyi u maybutnikhperekladachiv: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 [Future Transalators Grammar Skills Development in Speaking German as a Second Foreign Language]. Kyiv, 2010. 443 p.
2. Beyla A. I. Metodyka navchannya aktyvnoho hramatychnoho minimumu anhliyskoyi movy yak druhoyi spetsialnosti [Methods of teaching active grammatical minimum of English as a second specialty]. Problemy navchannya ta vykladannya praktychnoyi hramatyky inozemnoyi movy u vyshchomu navchalnomu zakladi: Materialy naukovo-praktychnoyi konferentsiyi (Drohobych, 14-15 zhovtnya 2004 r.) [The problems of teaching foreign language practical grammar at a higher educational institution: Proc. of Sci. Conf (Drohobych, October 14-15, 2004)]. Drohobych, Kolo Publ., 2005, pp. 158-161.
3. Bim I. L. Kontseptsiya obucheniya vtoromu inostrannomu yazyku (nemetskomu na baze angliiskogo) [The Concept of Teaching a Second Foreign Language (German on the basis of English)]. Obninsk, Titul Publ., 2001. 48 p. (in Russian)
4. Lapidus B. A. Obuchenie vtoromu jazyku kak specialnosti [Teaching a Second Foreign Language as a Specialty]. Moscow, Vysshaja shhkola Publ., 1980. 173 p.
5. Leontev A. A. Osnovy psiholingvistiki [Fundamentals of Psycholinguistics]. 3rd ed. Moscow, Smysl Publ., Saint Petersburg, Lan Publ., 2003. 287 p.
6. Tarnopolskij O. Obuchenie vtoromu inostrannomu jazyku v vuze [Second Foreign Language Teaching at Higher Educational Establishments]. LAP LAMBERT Academic Publishing, 2015. 496 p.
7. Chicherina N. N. Osobennosti obucheniya grammatike nemetskogo yazyka kak vtorogo inostrannogo v starshikh klassakh srednei shkoly: (Pri pervom angliiskom yazyke): dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 [Peculiarities of teaching grammar of German as a second foreign language in high school: (English as a first foreign language)]. Moscow, 1997. 199 p.
8. Shcherbakova M. V. Osobennosti obucheniya vtoromu inostrannomu yazyku studentov yazykovykh fakultetov [Peculiarities of teaching a second foreign language to students of philological departments]. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Lingvistika i mezhkulturnaya kommunikatsiya, 2003. Vol 2. pp. 85-88.
9. Angelovska T., Hahn A. Written L3 (English): transfer phenomena of L2 (German) lexical and syntactical properties. Crosslinguistic influences in multilingual language acquisition / ed. by D. Gabrys-Barker. Heidelberg: Springer, 2012. pp. 23-40.
10. Bardel C., Falk Y. The L2 status factor and the declarative/procedural distinction. Third language acquisition in adulthood; ed. by J. Cabrelli Amaro, S. Flynn, J. Rothman [Studies in Bilingualism 46]. Amsterdam: John Benjamins, 2012, pp. 61-78.
11. Cenoz J. English in Europe: The Acquisition of a Third Language / ed. by Jasone Cenoz, Ulrike Jessner. Clevedon, UK: Multilingual Matters, 2000. 271 p.
12. De Angelis G., Dewaele J.-M. The development of psycholinguistic research on crosslinguistic influence. The Exploration of Multilingualism: Development of research on L3, multilingualism and multiple language acquisition / ed. by Aronin L., Hufeisen B. (AILA Applied Linguistic Series). 2009. Vol. 6. pp. 63-77.
13. De Angelis G. Third or Additional Language Acquisition / Gessica De Angelis. Clevedon, UK: Multilingual Matters, 2007. 152 p.
14. Murphy Sh. Second Language Transfer During Third Language Acquisition. Working Papers in Tesol and Applied Linguistics. 2003. Vol. 3(1). pp. 1-21.
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
15. Odlin T. Language Transfer: Cross-Linguistic Influence in Language Learning. Cambridge, Cambridge
University Press, 1989. 210 p.
16. Swan M. Learner English: A teachers guide to interference and other problems / [edited by] Michael
Swan and Bernard Smith. 2nd ed. Cambridge, Cambridge University Press, 2001. 362 p.
УДК 371.314
ОКСАНА СЕРНЯК
[email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет iменi В. Гнатюка
м. Тернопшь, вул. М. Кривоноса, 2
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 СТУДЕНТ1В ФАКУЛЬТЕТУ 1НОЗЕМНИХ МОВ ДО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГ1ЧНО1 ПРАКТИКИ У ШКОЛ1
До^джено формування готовностi студентiв факультету iноземних мов до проходження педагогiчноi практики у школi. Проаналiзовано науково-методичнi джерела щодо готовностi студентiв факультету iноземних мов до проходження педагогiчноi практики у школi, яка е важливою складовою у структурi пiдготовки майбутнього вчителя до професiйноi дiяльностi. Доведено, що пiдготовка вчителя iноземноi мови передбачае усвiдомлення майбутнiм фахiвцем свое'1' майбутно'1' професшно'1' дiяльностi як управлiння процесом вивчення iноземноi мови його учнями. Продемонстровано особливостi формування готовностi студентiв факультету iноземних мов до проходження педагогiчноi практики у школi. Обгрунтовано методичнi засади формування означено'1' якостi в майбутнiх вчителiв iноземноi мови, як передбачають професшну компетентнiсть майбутнього вчителя, його ставлення до педагогiчноi дiяльностi, знання предмета, навички i вмiння 1'х практичного втiлення, а також наявнiсть комунiкативноi i дидактично'1' потреби спшкування та передачi досвiду iншим. Визначено складовi готовностi студентiв факультету iноземних мов до проходження педагогiчноi практики у школi. Розроблено та апробовано на практицi критери оцiнювання уроку англшсько'1' мови пiд час проходження педагогiчноi практики студентами факультету iноземних мов.
Ключовi слова: педагогiчна практика, управлiння навчально-пгзнавальною дiяльнiстю учнiв, готовнiсть до здшснення педагогiчноi дiяльностi, критери оцiнювання уроку англшсько '1' мови.
ОКСАНА СЕРНЯК
кандидат педагогических наук, доцент, Тернопольский национальный педагогический университет имени В. Гнатюка
г. Тернополь, ул. М. Кривоноса, 2
ФОРМИРОВАНИЕ ГОТОВНОСТИ СТУДЕНТОВ ФАКУЛЬТЕТА ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ К ПРОХОЖДЕНИЮ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ
ПРАКТИКИ В ШКОЛЕ
Исследовано формирование готовности студентов факультета иностранных языков к прохождению педагогической практики в школе.Осуществлен теоретический анализ научно-методической литературы по вопросам готовности студентов факультета иностранных языков к прохождению педагогической практики в школе, которая является важной составляющей в структуре подготовки будущего учителя к профессиональной деятельности. Доведено, что подготовка учителя иностранного языка предполагает осознание будущим специалистом своей профессиональной деятельности как управление процессом изучения иностранного языка учениками.Исследованы особенности формирования готовности студентов факультета иностранных языков к прохождению педагогической практики в школе. Обоснованы методические основы формирования указанного качества у будущих учителей иностранного языка, которые предусматривают профессиональную компетентность будущего учителя, его отношение к педагогической деятельности, знание предмета, навыки и умения их практического воплощения, а также наличие коммуникативной и дидактической потребности общения и передачи опыта другим. Определены составляющие готовности студентов факультета иностранных языков к прохождению педагогической практики в школе.Разработаны и
