CC BY
121
УДК 81.11:81'36:378.147
Л. I. МОРСЬКА
1НТЕРФЕРЕНЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ В НАВЧАНН1 ГРАМАТИКИ АНГЛ1ЙСЬКО1 ТА Н1МЕЦЬКО1 МОВ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В
np0aHani30eaH0 чинники, що зумовлюють мiжмовну ттерференщю у процеЫ вивчення контактних тоземних мов, i специфк певних класиф^ацш титв ттерференцп. Розглянуто негативний вплив на граматичному рiвнi укратськоЧ та тмецькоi мов на англшську мову. Запропоновано клaсифiкaцii грaмaтичноi ттерференцп. Обгрунтовано морфологiчну та синтаксичну граматичш ттерференцп у процеЫ навчання граматики англшськт мови тсля тмецьmi майбуттх фiлологiв та охарактеризовано iх типи. Визначено подт грaмaтичноi iнтерференцii за психолiнгвiстичними чинниками. Запропоновано можливi шляхи попередження зaзнaченоi ттерференцп у ходi одночасного вивчення зазначених тоземних мов.
Ключовi слова: граматична ттерференщя, синтагматична (синтаксична) ттерференщя, парадигматична (морфологiчнa) ттерференщя, свiдомa та пiдсвiдомa ттерференцп.
Л. И. МОРСКАЯ
ИНТЕРФЕРЕНТНЫЕ ПРОЦЕССЫ В ОБУЧЕНИИ ГРАММАТИКИ АНГЛИЙСКОГО И НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКОВ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ
Проанализированы факторы, обуславливающие межязыковую интерференцию в процессе обучения контактирующих иностранных языков, и специфику ряда коассификаций типов интерференции. Рассмотрено негативное влияние на грамматическом уровне украинского и немецкого языка на английский. Предложены классификации грамматической интерференции. Обосновано морфологическую и синтаксическую грамматические интерференции в процессе обучения грамматики английского языка после немецкого будущих филологов и охарактеризовано ее типы. Определено деление интерференции за психолингвистическими признаками. Предложены возможные пути предупреждения указанной интерференции в ходе одно временного обучения даннях языков.
Ключевые слова: грамматическая интерференция, синтагматическая (синтаксическая) интерференция, парадигматическая (морфологическая) интерференция, сознательная и подсознательная интерференции.
L. I. MORSKA
INTERFERENCE PROCESSES IN TEACHING ENGLISH AND GERMAN GRAMMARS TO FUTURE PHILOLOGISTS
The analysis of factors influencing the interlanguage interference in the course of the study of contact foreign languages has been carried out, which laid the basis for further analysis of a set of classifications of interference types. The negative influence of Ukrainian and German grammars on English grammar has been analyzed. The interference classifications have been characterized. Morphological and syntactic grammar interferences in the process of teaching and learning English grammar after German of future philologists have been substantiated, their types have been characterized. The division of grammar interference according to psycholinguistic aspects has been defined, possible ways for the defined interference prevention in simultaneous study of the mentioned foreign languages have been suggested
Keywords: grammar interference, syntagmatic (syntactic) interference, paradigmatic (morphological) interference, conscious and subconscious interference.
Протягом багатьох рокш вчеш напрацювали значну юлькютъ теоретичного й експериментального матер1алу з питань досл1дження мовних контакпв i динам1ки взаемодп мов. Процес ттерференцп стае одним з И ключових проблем. Науковщ придмють особливу увагу причинам ттерференцп, И функцт та начдив у мовлент. 1нтерференцтш процеси вщбуваються на вах мовних рiвнях, проте рiзною мiрою ввдповвдно до характеристик мовного контакту.
Метою статп е розглянути класифшащю та характеристику типiв граматично! штерференци у процесi навчання англшсько1 мови тсля шмецько1.
Дослiдники вважають, що iнтерферентнi явища виявляються насамперед на рiвнi мовлення, на рiвнi породження висловлювання, на рiвнi реалiзацil тих мовних ресурив, якими володiе студент, що, безперечно, робить штерференщю мовленневим явищем [2, с. 4; 11, с. 70]. Для ефективного навчання граматики англшсько! мови пiсля шмецько! мае виявлення та пояснения 11 типiв.
У працях Е. Хаугена розглядаються змши, якi вiдбуваються при контактуванш мов. Вчений подiляе !х на три групи: перемикания, штерференщя й iнтеграцiя. Вiн звертае увагу на те, що iнтерференцiя вщбуваеться тодi, коли перехiдиа межа мiж двома мовами не дуже зрозумша [11, с. 69]. У. Вайнрайх подiляе iнтерференцiю на мовну та мовленневу, тобто на штерференщю в мовi (штегращю) та iнтерференцiю в мовлент (власне iнтерференцiю). Автор це пояснюе тим, що в мовленш iнтерференцiя виникае у висловлюваниях двомовного iндивiда як наслiдок його особистого знайомства з шшою мовою; у мовi ж ми знаходимо п явища штерференци, як1 в результата багаторазово! появи в мовленнi бшшшв стали звичними i закрiпились у вживант й подальше використания яких не залежить вiд двомовностi [3].
Беручи до уваги той факт, що прояви лшгвютично! штерференци е доволi рiзноманiтними, варто розглянути рiзнi види 11 реалiзацil.
Ю. Жлуктенко видiляе так1 основi типи штерференци:
- використання нiмецького мовного матерiалу в контекстi англшсько1 мови;
- створення власних граматичних одиниць з англомовного матерiалу за зразком укра1нсько1 та шмецько1 мов;
- надшения граматичних одиниць англшсько1 мови функщями, що властивi шмецькый та украшськый мовам;
- стимулювания впливу граматичних одиниць шмецько1 та украшсько1 мов на функщонувания одиниць чи моделей англшсько1 мови;
- нiвелювания впливу з боку простших i чишших моделей граматично1 системи шмецько1 мови на аналопчш, але складнiшi моделi англшсько1 мови;
- копiювания моделей одше1 системи за допомогою засобiв шшо1 [6, с. 65].
Загальш принципи, класифiкацiя явища штерференци розроблеш у працi А. Карлинського. Класифшащю типiв штерференци на лексичному рiвнi дослiджували М. Нiкiтiн та Ю. Жлуктенко. О. Валiгура подае систематизащю загальнолiнгвiстичних ознак мовно1 штерференци, в якш розрiзняе iнтерференцiю за: сферою функцюнування (мовна, мовленнева); ильшстю охоплюваних мов (проста, складна); чинниками (психолшгвютична -свiдома та шдсввдома, соцiолiнгвiстична - релiгiйна, полiтична та комушкативна); засобами комунiкацil (лiнгвальна - фонетична, лексична, граматична та графiчна, позалiнгвальна -жестикуляцiйна, позова та мiмiчна) [4, с. 107]. У. Вайнрайх розглядае таш рiвнi штерференци: фонетичний, граматичний i лексичний [2, с. 3]. В. Алiмов виокремлюе фонетичний, морфологiчний, синтаксичний, лексичний i семантичний рiвнi iнтерференцil [1, с. 19]. Н. Мечковська констатуе, що штерференщя може торкатися будь-яких мовних рiвнiв: фонетики, морфологil, словотворення, лексики, синтаксису [9, с. 105]. Отже, дослвдники одностайш в думцi, що лшгвютична iнтерференцiя мае вiдношения й до основних аспекпв мови (фонетики, граматики та семантики). Е. Хауген визначае штерференщю як лшгвютичне сшвпадшня, за якого мовна одиниця е елементом двох систем [11, с. 62].
На основi розумiния граматично1 iнтерференцil як мовного явища, причиною виникнення якого е особливостi систем контактних мов, Л. Ковилша класиф^е И на основi усвiдомления того, що граматичний рiвень мови, як i iншi рiвнi (фонологiчний та лексичний), складаеться з певних наборiв елементiв (парадигматика) i правил поеднуваносп елементiв у мовному ланцюгу (синтагматика), тобто парадигматичне спiввiдношения е об'ектом вивчения морфологil, синтагматичне - синтаксису. Ввдповщно до цього дослiдник розрiзняе граматико-морфологiчну (парадигматичну) i синтаксичну (синтагматичну) iнтерференцiю [8, с. 29].
Шд парадигматичною (морфологiчною) iнтерференцiею розумшть вiдхиления вiд норм, як1 спостертаються у мовленнi та пов'язанi з порушениям категорiйних ознак частин мови, що
виникають тд впливом вiдповiдних категорш шмецько! та укра!нсько! мов. При цьому по^бно розрiзняти:
• штенсивну парадигматичну iнтерференцiю, яка передбачае ^норування бiлiнгвом категорiйних ознак англшсько! мови у зв'язку з тим, що ця граматична категорiя вiдсутня у шмецькш та укра!нськш мовах;
• екстенсивна парадигматична iнтерференцiя передбачае приписування англiйськiй мовi категорiйних ознак шмецько! та укра!нсько! мов;
• недодиференщащя або нерозпiзнавання бiлiнгвом двох чи бшьше елементiв граматичних категорiй англшсько! мови тому, що в шмецькш або укра!нськш мовах ця категорiя вживаеться за допомогою одного елемента;
• передиференцiацiя або надлишкове розпiзнання ознак: приписування одиницям i явищам англшсько! мови характеристик, ввдсутшх у нiй, пiд впливом шмецько! та укра!нсько! мов [8, с. 31].
Синтагматична (синтаксична) iнтерференцiя пов'язана з порушенням сполучуваностi елементiв англшсько! мови тд впливом вiдповiдних моделей шмецько! та укра!нсько! мов. Основними типами синтагматично! iнтерференцi! е плюс-сегментащя, мiнус-сегментацiя та репласацiя. Плюс-сегментацiю та мiнус-сегментацiю вперше дослiдив Б.Захар'!н тд час вивчення мiжмовних вiдносин на фонолопчному рiвнi. Плюс-сегментацiя - це збшьшення послiдовностi елементiв англiйсько! мови тд впливом розподiльних правил шмецько! та укра!нсько! мов. Мiнус-сегментацiя - це зменшення елементiв у сегмент! англшсько! мови тд впливом вщповвдних моделей нiмецько! та укра!нсько! мов. Репласащя - це перестановка елеменпв моделей англiйсько! мови пiд впливом правил шмецько! та укра!нсько! мов [7, с. 118].
Л. Ковилша запропонувала таку класифiкацiю типiв граматично! iнтерференцi!:
- за характером ввдносин мiж граматичними системами (лiнгвiстичний аспект);
- за видами мовленнево! дiяльностi (психолiнгвiстичний аспект);
- за впливом на акт комушкаци (соцiолiнгвiстичний аспект).
За характером ввдносин мiж граматичними системами граматична штерференщя подiляеться на п'ять титв.
Парадигматичну (морфологiчну) штерференщю, яка пов'язана з порушенням категоршних ознак частин мови (категорi! числа, ввдмшка, роду iменникiв, часу та виду дiеслова i т. д.), вона реалiзуеться переважно у недодиференщаци та передиференцiацi!. Треба зазначити, що морфолопчна iнтерференцiя найбiльш дослiджена на рiвнi морфем. Е. Хауген, вважае, що мiжмовне ототожнення поширюеться на значущi елементи, якi ми будемо називати морфемами (корiнь, основа слова, префшс, суфiкс). Iнтерференцiя морфем виникае внаслвдок iдентифiкацi! звуков фонологiчних складових або !х значения [11].
Синтагматична (синтаксична) штерференщя пов'язана з порушенням правил сполучуваносп елеменпв у мовленневому потощ, вiдношень мiж членами речення i репрезентуеться плюс-сегментацiею, мiнус-сегментацiею та репласащею. Плюс-сегментацiя подiляеться на: а) суплементащю - це ускладнення моделi англiйсько! мови пiд впливом шмецько! та укра!нсько! мов без порушення норм англiйсько!; б) частотну штерференщю, що проявляеться у вживаннi частотшшого варiанта висловлювання.
Пiдтипом мiнус-сегментацi! е симплiфiкацiя, яка е спрощеною моделлю англшсько! мови без порушення грамотносп висловлювання, коли iдiоматичне спiввiдношения ще! мови перетворюеться у вiльне за моделлю шмецько! або укра!нсько! мов.
У нашому дослiдженнi на основi роботи С. Сорок1но!, яка вивчала синтаксичну iнтерференцiю у нiмецькiй мовi [10], ми видiляемо три тдтипи синтаксично! iнтерференцi! у процесi навчання англiйсько! мови пiсля нiмецько!:
1) конструктивний пiдтип, що передбачае порушення в: обов'язковш синтаксичнiй двоскладносп (опущення пiдмета в пiдрядних реченнях, у неповних ввдповдах, опущення формального тдмета); дiеслiвностi англiйського речення (опущення частки to, або вживання частки to тсля модальних дiеслiв); способах вираження заперечення (подвiйне заперечення, невживання some у питаннях);
2) тдтип синтаксично1 позицiï, що виражаеться в порушеннi порядку сл!в: неправильне вживання у реченш присудка речення та його елеменпв; неправильне вживання у реченш додатшв i обставин; неправильний порядок слiв у шдрядних реченнях;
3) пiдтип синтаксичного узгодження, що передбачае порушення в нормах узгодження.
Граматична iнтеркатенцiя - це ri випадки iнтерференцiï, де збер^аеться основна модель,
але окремi елементи вiдрiзняються сво1ми категорiальними ознаками. Морфолопя (набiр елементiв) i синтаксис (правила об'еднання елеменпв у речення) становлять дiалектичну еднiсть, що це в окремих випадках зумовлюе труднощi чикого розмежування парадигматичноï i синтагматичноï iнтерференцiï, оск1льки категорiальнi ознаки (ввдмшок, число, рiд, час i т. д.) не можуть реалiзовуватися поза реченням, а модель речення включае в себе компоненти з певними категорiальними ознаками. Тому розглядати синтаксичш моделi речення практично неможливо без врахування категорiальних ознак елементiв (особливо таких, як ввдмшок, стан, перехвдшсть/неперехвдшсть). Iнтеркатенацiя е сумiжнiстю мiж парадигматичними та синтагматичними випадками, що ввдображаеться в нероздiльному видi дiалектичного зв'язку морфологи i синтаксису [8]. Шдтипами штеркатенаци можна вважати стилiстичну штерференщю, яка виражаеться в порушеннi стилютичних норм висловлювання пiд впливом лексичного заповнення кореспондуючо1' моделi.
Дистрибутивна штерференщя - це iнтерференцiя, пов'язана з порушенням валентно-дистрибутивних вiдношень, в яких можна видiлити два тдтипи:
- реакцiйна iнтерференцiя виникае, коли збтаються еквiвалентнi лексеми, але це сполучення вживаеться диференцiйовано через р!зницю в керуваннях;
- валентнiсна штерференщя виникае, коли екшвалентне значення виражаеться асиметричним поеднання лексем.
Субститущя - це тип ттерференцп, пов'язаний iз замiною лексико-граматичного ядра речення англшсько1' мови при збереженш еквiвалентностi речення.
За видами мовленнево1' дiяльностi граматична iнтерференцiя пов'язана з психолопчними механiзмами кодування (говорiння, письмо) i декодування (аудiювання, читання) мовлення. Вiдповiдно до специфiки мовленнево1' дiяльностi студента А. Карлiнський запропонував таку класифшащю: 1) експресивна iнтерференцiя, яка виникае в результатi iншомовного мовлення; 2) iмпресивна iнтерференцiя виникае при розумшш [8, с. 36].
Залежно вiд характеру спiлкування та впливу на акт комунiкацiï iнтерференцiю подмють на: 1) комунiкативно релевантну, коли помилки бiлiнгва в iноземнiй мовi ускладнюють взаеморозумiння або роблять його неможливим; 2) комунiкативно нерелевантну, коли штерфероване мовлення бiлiнгва видае його шоземний акцент, не порушуючи при цьому взаеморозумiння [8, с. 36].
Типи штерференцп за специфiкою мовленнево1' дiяльностi трилiнгва на англiйську мову i типи штерференцп за особливостями впливу на комушкативний акт пов'язаш мiж собою.
Уся iмпресивна штерференщя (неправильне розумшня суп) - комуткативно-релевантна; експресивна iнтерференцiя може бути комуткативно-релевантною (спврозмовник на другой мовi неправильно сприйматиме суть висловлення) i комушкативно нерелевантною (вiдхилення ввд норми не впливають на iнтерпретацiю висловлювання стврозмовника - носiя другсл мови) [8, с. 37].
За психолшгвютичним аспектом штерференщю подаляють на свiдому та шдсввдому.
Свiдомi мовнi iнтерференцiï, як е результатом штучного втручання в розвиток мови, ввдбуваються за необхвдноот, оск1льки мова завжди сл^гуе потребам ïï носiïв. Специфiка свiдомих мовних штерференцш полягае в тому, що ви вони грунтуються на шдсввдомих мовних iнтерференцiях. Цей тип охоплюе таш види мовних iнтерференцiй, як, наприклад, втручання в мову тд впливом релiгiï, полiтичноï орiентацiï, мовних контагагв з носiями розвинут1ших мов, а також мовне будiвництво (мовне планування), тобто заходiв, спрямованих на сввдоме втручання у структуру мови, насамперед в ïï фонетику, лексику i граматику.
Пiдсвiдомi мовш штерференцп ввдбуваються спонтанно, пiд впливом мовних контакт1в. Пiдсвiдомi мовнi iнтерференцiï' подшяються на двi велик! категорiï:
1) шдсввдом! iнтерференцiï, що лежать в основ! свщомих (мовна орiентацiя тд впливом релiгiйноï або полiтичноï орiентацiï чи моди на мову, мовш контакти з нолями 6!льш розвинених мов);
2) n^CB^OMi штерференцй, що лежать в 0CH0Bi сввдомих, а спричиненi мовною невiдповiднiстю на граматичному (через невiдповiднiсть граматично! будови) piBHi.
Пiдсвiдомi мовнi штерференцй на граматичному piBm можливi також при переклада з укра!нсько! iноземними мовами, коли студенти пiдсвiдомо (часто мехашчно) переносять особливостi граматично! будови укра!нсько! мови на iнозенмi мови. Це, наприклад, вiдбуваeться, коли iснують розбiжностi в граматичному родi еквiвалентiв у мовi оригiналу та мовi перекладу: укр. книга (жшочий рiд) — шм. Buch (середнiй рiд).
На думку А. Д'якова, mдсвiдомi граматичт iнтерференцi! можуть бути також акцентними, коли в мову рецитента разом i3 новими запозиченнями вносяться змiни у граматичну систему, та безакцептними, коли таких нововведень у мовьрецитеип немае, а, навпаки, засвоений граматичний матерiал повнiстю асимiлюеться, пiдпорядковуючись граматичним особливостям мови-реципiента [5, с. 77]. Акцептн пiдсвiдомi мовнi iнтерференцi! на граматичному ршт можна спостерiгати на приклада наслщування форми множини та деяких iнших форм мови-продуцента. Однак граматичнi iнтерференцi!, пов'язанi з мовними контактами, мають iнколи свiдомий характер. Будь-яка мовна iнтерференцiя може мютити в собi елементи як тдсвщомого, так i свiдомого втручання, тому тип мовних iнтерференцiй визначаеться, як правило, з урахуванням того, яю елементи в тому чи шшому випадку превалюють.
Оск1льки iнтерференцiя е складним i багатоплановим явищем, то межi мiж розглянутими типами штерференцй не е чггкими i постшними, вони часто пересiкаються, в одному мовленневому зразку трилiнгва англiйською мовою можуть бути встановлет калька рiзних титв штерфереицд. Внаслiдок цього штерференщя може бути простою (парадигматична або синтагматична) чи комбiнованою (об'еднуе парадигматичну або синтагматичну чи !хнi типи) [8, с. 38].
Аналiз розглянутих типiв граматично! iнтерференцi! засвiдчуе, що причиною граматично! штерференцй е неввдповщшсть граматичних систем. У нашому до^дженш ми розрiзняемо морфологiчну та синтаксичну граматичнi iнтерференцi!, як1 за психолшгвютичними чинниками можуть бути свiдомими та шдсввдомими.
Пошук методичних процедур для ефективного навчання англiйсько! мови тсля нiмецько! з метою попередження та подолання граматично! iнтерференцi! стануть предметом наших подальших наукових пошукiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алимов В. В. Явление лингвистической интерференции при изучении специального перевода (на примере русского, английского и французского языков в военном, техническом и юридическом переводе): дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / В. В. Алимов. - М., 1998. - 196 с.
2. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / У. Вайнрайх // Новое в лингвистике. - М., 1972. - Вып. 6: Языковые контакты. - C. 25-60.
3. Вайнрайх У. Языковые контакты: состояние и проблемы исследования: пер. с англ. / Уриель Вайнрайх. - К.: Вища школа, 1979. - 263 с.
4. Вал^ура О. Р. Фонетична штерференщя в англшському мовленш укра!нських бЫшгав: моногрофiя / О. Р. Вал^ура. - Тернопшь: Шдручникик i поЫбники, 2008. - 288 с.
5. Д'яков А. С Принципи класифжацп мовних iнтерференцiй / А. С. Д'яков // Науковий вкник Чершвецького ушверситету. Германська фшолопя: зб. наук. праць. - 1996. - Вип. 2. - С. 76-81.
6. Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия / Ю. А. Жлуктенко. - К.: Вища школа, 1974. - 176 с.
7. Захарьин Б. А. Фонологические изменения при языковых контактах (на примере гласных фонем в английских заимствованиях в хинди) / Б. А. Захарьин // Народы Азии и Африки. - 1966. - № 5. -С. 110-126.
8. Ковылина Л. Н. Синтаксическая интерференция и способы её изучения: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 /Л. Н. Ковылина. - Алма-Ата, 1981. - 226 с.
9. Мечковская Н. Б. Языковой контакт / Н. Б. Мечковская // Общее языкознание; под общ. ред. А. Е. Супруна. - Минск, 1983. - С. 359-376.
10. Сорокина С. С. Пути преодоления и предупреждения грамматической интерференции синтаксических подтипов в немецкой речи студентов I курса языковых факультетов (на материале подтипа управления): автореф. дис. ... канд. пед. наук / С. С. Сорокина. - Л., 1971.- 26 с.
11. Хауген Э. Языковой контакт / Э. Хауген // Новое в лингвистике. - М., 1972. - Вып. 6: Языковые контакты. - С. 62-98.
