CC BY
46
Завдання 4. За опорною схемою зютавте словосполучення i складне слово. 3po6iTb висновок про ix сшльш i вiдмiннi ознаки.
З метою вироблення практичних умiнь i навичок утворювати складнi слова i використовувати ix у текстах, здшснювати синонiмiчнi замiни мiж одиницями синтаксичного i словотвiрного рiвнiв пропонуемо таку систему вправ:
I. Трансформацiйнi вправи
• Поясниъ значения композипв i юкстапозипв шляхом виведення трансформ.
• Поясниъ правопис складних слiв.
• Подаш синтаксичнi висловлювання трансформуйте в ушверби.
II. Доповнення мовного матерiалу
• У текст уведиь композитнi прикметники. Як змiнився текст?
III. Анал^ично-стилктичш завдання
• Як1 i3 складних прикметникш у цъому текстi можна вважати xудожиiми неологiзмами? Замiнiтъ ix власними.
IV. Створення власного висловлювання
• Опишiтъ зовнiшнiстъ та характер свого товариша (товаришки), використовуючи складш прикметники.
Загалом стверджуемо, що деривацшне розумiния словотвiрного процесу складних ^в забезпечуе засвоення лiнгвiстичниx знань як системних. Вивчення складних слш на основi виведення синтаксичних трансформацiйниx форм — ефективний i надiйний споиб встановлення твiрноi бази композитних похщних. Методологiя мiжрiвневиx дослiдженъ в системi мови, а також методика вивчення мови на основi iнтеграцiйниx зв'язшв мiж одиницями мови е перспективною для подальших лiнгводидактичниx студiй, осшльки вони репрезентують динамiчне життя мови в процес ii функцiонувания.
Л^ЕРАТУРА
1. Адливанкин С.Ю. К вопросу о системности словообразования // Словообразовательные и
семантико-синтаксические процессы в языке. — Пермь: Перм. гос. ун-т, 1977. — С. 37-55.
2. Василевская Е.А. Словосложение в русском языке. — М.: Учпедгиз, 1962. — 136 с.
3. Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис. — М.: Наука, 1979. — 264 с.
4. Горпинич В.О. Украшська словотвiрна дериватолопя. — Дншропетровськ: ДДУ, 1998. — 189 с.
5. Клименко Н.Ф. Словотворча структура i семантика складних ^в у сучаснш украшськш мовг —
К.: Наукова думка, 1984. — 251 с.
6. Сахарный Л.В. Структура слова-универба и контекст // Словообразовательные и семантико-
синтаксические процессы в языке. — Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та, 1977. — 156 с.
7. Смирницкий А.И. К вопросу о слове // Вопросы теории и истории языка: Сб. — М.: Изд-во АН
СССР, 1952. — С. 58-62.
Мирослава КРИСЬК1В
ВИЯВИ ШТЕРФЕРЕНЦИ У ПРАВНИЧ1Й ТЕРМШОЛОГИ
Ведомо, що важливими показниками рiвня культури людини, ii мислення, штелекту е мова, яка повинна ввдповвдати мовним нормам. Високооргашзована мовленнева дiяльнiсть передбачае ввдсутшсть уих титв помилок, тому робота з запоб^ання мовленневим помилкам i защкавила нас як важлива частина загальноi' роботи з розвитку мовлення студентiв (зокрема, майбутшх правник1в). Ми зробили основний акцент на помилках, пов'язаних iз явищем iнтерференцii, у писемному мовленш студентiв.
Вiлъне ж володiния рвдною мовою сприяе розумовому i загальному розвитковi студенпв, успiшному засвоенню ними шших предметiв як юридичного, так i будь-якого циклу, формуванню ixньоi нацiоналъноi самосвiдомостi, украi'нсъкоi менталъностi, моральних переконань.
У процес контактування близькоспорвднених мов iнтерферентному впливовi пiддаютъся вс мовнi рiвнi, однак лексика е пею частиною мовноi системи, що зазнае найбiльшоi илькосл порушень. Саме лексичш помилки ми i спробуемо проаналiзувати.
На сьогодшшнш день в Укра!ш е ще багато людей, як не розмовляють державною мовою, велика кшьшсть i тих, хто послуговуеться не лиературною, рiдною мовою, а користуеться так званим суржиком — мшаниною укра!нсько! та близькоспорiднених, зокрема росшсько!, мов. Масштаби цього лиха давно переросли шдив^дуальш параметри i досягли загальнонародних. I студенти-правники не е винятком.
Щоб успiшно протидiяти цьому згубному процесовi, що змушуе замислитися над майбутнiм нашо! мови i 11 носiя — укра!нського народу, треба знати його витоки i принципи, механiзм його дл.
Суржик виникае на грунтi двомовносл, головним чином близькоспорвднено!. За ввдсутносп чико! установки на чистоту мови, на розрiзнення мовних систем у мовнш свiдомостi людини змiшуються елементи двох мов, назви одних i тих же понять в обох мовах сприймаються як синонiми — слова, що можуть замiнювати одне одного.
Розумiючи обидвi мови, людина у власному мовленнi користуеться !х сумiшшю. "Користуватися сумiшшю iз двох мов — це одне з найтривожшших явищ загальнонародного характеру. Говорити такою скатченою мовою — це все одно, що грати на розладнанш скрипщ. Все одно, що з дерева красуню рiзьбити тупою щербатою сокирою. Скалiчена мова отуплюе, оглуплюе людину, зводить 11 мислення до примiтива. Бо мова — це лад мислення, це вшонця, через як1 людина бачить свгг. Що ж вона бачить, коли вшонця у кiптявi, заснованi павутинням, засиджеш мухами"[4, 52].
Недостатнiй рiвень володiння рiдною мовою i поверхневе знания росшсько! призводять до того, що майбутш юристи часто-густо плутають обидвi мови, створюючи тим самим мшанину слiв — росiйських в укра!нському оформленнi за росiйським зразком. Так вiдхиления трапляються i в процес створення власних висловлювань рiзних титв мовлення. У сучаснiй лшгвютищ iснуе дек1лька визначень штерференцп, кожне з яких в тш чи шшш мiрi доповнюе попередне, проте i до сьогоднiшнього дня це визначення продовжують з'ясовувати i в^едаговувати.
Замiсть потрiбних опорних даних, характерних мовi висловлювання, у пам'ял студента спливають аналогiчнi факти з шшо! мови. Негативний вплив одше! мови на шшу мае назву штерференцп, ступiнь i характер яко! залежать ввд того, у яких взаемодаях перебувають не тiльки мовнi системи, а й стутнь структурних вiдмiнностей мiж ними". Таке визначення штерференцп дае 1ван Хом'як у стати "Навчання орфографи в умовах штерферуючих впливiв" [8, 52].
Широковiдомим е визначення Л. Баранниковой "Iнтерференцiя — це змша в структурi або елементах структури одше! мови тд впливом шшо! мови" [2, 46]. Це визначення тдкреслюе характерну рису, притаманну штерференцп, — взаемодiю структур i структурних елементiв двох мов.
Шюдливють iнтерференцil посилюеться непомiтнiстю, шдступшстю дЦ. "Початковим 11 етапом е вкраплення окремих сл1в iншоl мови у нашi висловлювання. Кожен iз тих, хто володiе i користуеться двома мовами, знае ситуац!1, коли у пам'яп своечасно не спливае потрiбне слово чи вираз, а вживаеться слово iншоl, зрозумiлоl для стврозмовника мови..." [2, 32].
На сьогодш мовленневий розвиток майбутнiх правниюв не завжди е достатнiм. Серед студенив е i тi, хто в позанавчальний час послуговуеться суржиком, таким чином проявляючи зневагу до державно! мови. У таких мовщв спостер^аеться слабке володшня укра1нською лиературною мовою, 11 термiнологiею.
Щоб подолати цю проблему, майбутнiм правникам слад працювати зi зразковими текстами, старанно добирати кожне слово, створюючи власш висловлювання; в тому числi документи, з якими матимуть справу у подальшому професiйному та особистому житп. Цей пiдхiд вимагае i ввдповвдно! лiнгвiстично! пiдготовки, здатностi помiчати мовш недолiки.
Метою статт1 е вияв лексичних i граматичних помилок (на синтаксичному рiвнi) у писемному мовленш студентiв юридичного факультету, аналiз причин !х появи.
Особливо шкодлива неуважшсть до вживання термiнiв сфери свое! даяльност!
Юридична термiнологiя як сукупшсть номiнацiй (найменувань) правових явищ i понять, що функцiонують у мовно-правових сферах законодавства, дiлово! документацi! та правничих наук, являе собою великий i надзвичайно важливий фрагмент лиературного словника будь-яко! нацiонально! мови з погляду його соцiально-комунiкативно! та шформацшно! значущостi.
"Увага до мови права, юридично! термшологп та И функцiонування — це ознака рiвня розвитку правово! держави, наци, 11 свiдомостi (а точшше — прасвiдомостi), нацюнально! духовно! культури у рiзних 11 проявах: правовiй, полiтичнiй, мовнiй, штелектуальнш" [1,50-53].
Правнича термiнологiя е необидною складовою частиною кожного документа, тому вона е важливим чинником досконалостi системи законодавства Украши. Проте у цш галузi е чимало проблем. Серед них — вплив росшсько! термiнологil, безпiдставне запозичення i калькування.
Студентам юридичного факультету було запропоновано декшька контрольних завдань. Проаналiзувавши роботи, бачимо, що перша група — семантичш помилки — е наслiдком лексико-семантично! штерференци. Сплутування значень росiйських та украшських слш пов'язано з уживанням юристами мiжмовних омонiмiв. Наприклад, "Майор мшци звернувся на рахунок скарги", "На протязi року скоено 15 убивств", Ми розглянемо любу Вашу заяву". Тому займенник "любу" (рос. "любую" ) вжито в значенш будь-яку. "Поняття не маю" — в значенш "уявлення не маю".
Калькування росiйських ^в в украшськш мовi: командировочне посвiдчення — посвiдка про вiдрядження ^дрядна посвiдка); бойове дежурство — бойове чергування; мнима угода — фштивна угода; виписка з протоколу — витяг з протоколу.
Мiжмовна паронiмiя призводить до неоднозначностi формулювань: Злочинець своши вчинками, поведiнкою выявив (проявив) себе як пронозлива, шахраювата людина. Зростаюча злочинтсть (щораз бiльша злочиншсть) серед пiдлiткiв. Вступае в силу (набирае чинностi, сили) закон про мовну освiту в Укрш'ш.
Окремо! уваги заслуговуе мовленнева надмiрнiсть, використання зайвих слш (плеоназмш): моя автобiографiя; справжнi факти; останнiй день мюяця, а також i мовленнева недостатшсть, пропуск потрiбного слова: Начальника ввддшення премiювали i повкили на дошку пошани; всiх злочинцiв зобов'язали щепитись ввд дифтери.
Явище штерференци проникае i у сферу правничо! фразеологи. Але ж фразеологiзмiв перекладати не можна. Наприклад, "зшти з розуму" (сойти с ума) — замють збожеволти; "у будь-який час" ( в любое время) — замють коли завгодно; "вбити собi в голову" (вбить себе в голову) — замють узяти собi до голови. У студентських роботах е i таи о^хи: приймати участь, здшснити злочин, приймати мiри. Треба: брати участь; вчинити злочин; вживати заходав.
Допускаеться значна к1льк1сть помилок у словотворенш. Вони стосуються ^в, що в обох мовах мають стльний корiнь, але рiзнi префшси i суфiкси. Наприклад, "потратив" — витратив; "появився" — з'явився; "надати" — вiддати; "вдавав iз себе" — удавав iз себе.
Причиною таких помилок е ввдсутшсть роботи над попередженнчм штерференци, вiдведення програмою недостатньо! кiлькостi часу на вироблення мiцних навичок украшського професiйного словотворення та незначна кiлькiсть вправ у тдручниках та посiбниках на порiвняння лексем укр. i росiйськоl мов, що вiдрiзняються словотворчими елементами.
Помилки у вживанш граматичних форм ^в студенти допускають в усному i писемному мовленнi. Так, у контрольних завданнях вони неправильно вживають зашнчення сл1в: у Кл. вiдмiнку iменникiв II вiдмiни (полковник — замють полковнику; правопорушник — правопорушнику; громадянин — громадянине; сержант — замють сержанте; судмедексперт — судмедексперте.
Одна з причин цих помилок — недостатня увага вчителiв, викладачiв та авторiв шкiльних, вузiвських пiдручникiв з украшсько! мови до специфiчних i протилежних росiйськiй мовi явищ граматики.
Порушення норми спостерiгаеться при творенш ступенiв порiвняння прикметник1в, наприклад: Серед неповнол^шх злочинцiв Микола найпрофесштший кишеньковий злодiй. Слово професшний позначае ввдношення до професil. Тому ступенi порiвняння вiд нього утворити не можна. Ми живемо в найдемократичтшш держава Сонячний масив — найкримтальтший у мюп. Кримiнальний — ступiнь злочинносп. Це не якiснi прикметники, вщ яких можна утворювати форми ступешв порiвняння.
У писемному мовленнi студенти вживають застарш форми, як1 залишаються нормативними у рос. мовi: самий вдаажний; самий небезпечний; бiльш добре; бшьш зiпсований. Неправильно утворюють безприйменниковi порiвняльнi конструкцil: масштаби
значншi наших замють значнiшi за нашГ; система Чх роботи досконалша нашоЧ замють досконалша вiд нашоЧ.
Окремо хотшось би видшити прийменник по. "МонополАя" прийменника "по" в укр. мовi е досить вщчутною, функцюнальне поле його стае дедалi ширшим. Адштстративна система нашого способу життя, бюрократизащя економiки, освии, культури, науки спричинили появу неймовiрно! юлькосп словосполучень Аз "по", що входять до граматичних кальок з росшсько! мови.
Звичайно, названий прийменник уживався А ранiше, та й тепер вш у багатьох конструкщях — на мющ. СкажАмо, правильним е функцюнування прийменника "по" в сполученнях типу " наказ по ввддшу"; "ходити по алеях". Однак, росшським словосполученням Аз по вщповвдають в укр. мовА рАзш за будовою сполуки. Наприклад: "прибыл по приказу" — прибув за наказом, "дежурный по части" — черговий частини; "по поручению майора" — за дорученням майора. Отже, вибАр, як бачимо, досить широкий, А немае потреби штампувати неправильш конструкци, надаючи !м гшертрофованого фуждюнування.
Неправильними словосполученнями з "по" рясше А мовлення наших правник1в. Наприклад: Судячи по протоколу (зпдно з протоколом; на тдставА протоколу)обшуку в квартирА шчого не знайдено. По наказу начальника (за наказом начальника; зпдно з наказом) тдозрюваного выпустили.
Названих утворень так багато, що, здаеться, ми школи не зможемо зупинити цей брудний потш, що тече в наш мовний океан. Однак треба щоденно виполювати такий бур'ян. Проте за браком часу цш робот надаеться мало уваги, хоч у навчальних поабниках Аз виучуваного курсу, практичний матерАал для тако! роботи е (вправи А завдання на спостереження аналопчних мовних явищ в украшськш та росшськш мовах, редагуання тексту, переклад Аз росшсько! мови тощо). Зокрема, у поибнику А. Токарсько! "Дшове мовлення юриспв у схемах та тестах" вмщений ввдповвдний теоретичний матерАал А рАзномаштш усш й письмовА вправи, тести, спрямоваш на самостшну творчу роботу. Виконання багатьох вправ потребуе роботи зА словниками, шшою довАдковою лпературою, вчить працювати з науковими джерелами.
Серед завдань, як1 сприятимуть уникненню помилок, пов'язаних Аз явищем штерференци, знаходимо так1:
1. Поясшть правильний варАант словосполучення, користуючись словником. Вкаж1ть порушення норм мовлення (калькування, суржик, сплутування сл1в, синошмАв, парошмАв; трансформащя фразеолопзмАв).
а) подали запит; а) злочинець лютий;
б) подали запрос; б) злочинець жорстокий;
в) подали запита; в) злочинець жестокий;
а) безкарний випадок; а) виявлено ¡збиток;
б) випадок безнаказанний; б) виявлено надлишок;
2. Вкажиь варАант правильного словосполучення, прокоментувавши свш вибАр:
а) спасти ввд розбшного нападу; а) явитися з повинною;
б) врятувати ввд розбою; б) з'явитися для покаяння;
в) врятувати ввд розбшного нападу; в) явитися з покаянням;
а) зафшсоване вимагательство; а) мотив вАдказу;
б) зафшсоване вимагання; б) мотив ввдмови;
3. Вкаж1ть правильний варАант речення, у якому уникаемо парошмАчних сплутувань, значень слова та калькування лексем з росшсько! мови:
а) Тут зосереджеш валютш махшаци, проститущя, вуличш пограбування, розборки злочинних груп.
б) Тут зосереджеш валютш махшаци, проститущя, вуличш пограбування, розбори злочинних груп.
а) Суб'ектом даного злочину являеться фАзична осудна особа.
б) Суб'ектом даного злочину е фАзична осудна особа.
4. Вкажиь варАанти речень без мовностилютичних помилок:
а) у pa3i неявки без поважних причин сввдок згiдно ст. 70) КПК Украши може бути шдданий приводу;
б) у pa3i неявки без поважних причин сввдок зпдно ст. 70) КПК Украши може бути приведений примусово.
Можна зробити висновок, що проникнення роаяшзмш у нашу мову досить помине явище, яке викликае повне занепокоення серед людей, яким не байдужа доля украшського слова.
Опрацювавши достатню кшьшсть лiнгвiстичноï лiтератури про причини виникнення iнтерференцiï та ïï наслвдки; проаналiзувавши найбiльш типовi помилки у писемному мовленш студенпв юридичного факультету, спричинеш iнтерферентними явищами (на основi творчих робiт), пропонованих при вивченш курсу "Украшська мова (за професшним спрямуванням)", робимо висновки:
1. У писемному мовленш майбутшх юристiв переважають таи помилки: вживання слова у невластивому йому значеннi; помилки у вживанш граматичних форм украшських ^в; помилки у словотвореннi; вживання в украшському мовленнi росiйських слiв (лексичш росiянiзми). Слiд лише зауважити, що найбшьше у студенив помiчено помилок, пов'язаних з функцюнуванням iменникiв, рвдше дiеслiв, прикметник1в, числiвникiв, службових ^в i зовсiм рiдко з функцюнуванням дiеприкметникiв.
2. Причинами цих помилок е недостатня робота над лексичним значенням слова; недостатня увага правнишв до роботи з попередження порушень, спричинених iнтерферентними явищами; невмiння студенпв-правниюв розрiзняти специфiчнi явища в двох мовах.
3. Щоб уникнути помилок, спричинених штерференщею, потрiбно розвивати усне i писемне мовлення майбутнiх юрислв рiзними методами i прийомами вивчення украшсько1 мови, оск1льки невдовзi сьогодшшш студенти самi послуговуватимуться юридичною термшолопею, законодавчими документами, текстами законопроекпв. Однак уживання в мовленнi студенпв юридичного факультету велико1' юлькосл росiйських ^в свiдчить про низький р1вень мовно1 культури, невибагливiсть при виборi слова, обмежений запас правничих слiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артикуца Н. Проблеми i перспективи вивчення юридично1 термiнологiï // Украшська термiнологiя i сучаснiсть. — К., 1997. — С.50-53.
2. Бабич Н.Д. Навчи мене, вчителю, розмовляти. — К.: Знання, 1992. — 48 с.
3. Баранникова Л.И. Сущность интерференции и специфика ее проявления // Проблемы двуязычия и многоязычия. — М., 1988. — С.87- 90.
4. Плева В. Правовi питання визначення принципу нащональжй мови в кримшальному судочинстш // Право Украши. — 1999. — №4. — С.66-67.
5. Сухомлинський В.О. Слово рiдноï мови // Украшська мова i лггература в школг — 1987. — №7. — С.52-56.
6. Токарська А.С. Культура дiлового мовлення юриста: стан i проблеми // Право Украши. — 1999. — №11. — С.58-60.
7. Токарська А. С. Навчальний помбник з удосконалення мовжй тдготовки для курсантiв i студештв вищих навчальних закладiв освгга МВС Украïни. — Львiв, 2001. — 162 с.
8. Токарська А.С. Укр. мова в таблицях i тестах. — Льв1в, 2005.
9. Хом'як I. Навчання орфографп в умовах iнтерферуючих впливiв //Дивослово. — 1997. — №1. — С.52-56.
10. Черемська О.С. Лексична та граматична iнтерференцiя в сучаснш украïнськiй лiтературнiй мовi як настдок украïнсько-росiйського бiлiнгвiзму: Автореферат дис. канд. фш. наук. — Харк1в, 2002. — 16 с.
Дмитро 1ЩЕНКО, Наталя МОРОЗ
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ЛIНГВОСОЦIОКУЛЬТУРНОÏ КОМПЕТЕНЦIÏ МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В
Нове сощальне замовлення суспiльства сьогоднi полягае в тому, щоб навчити курсанпв iноземноï мови як засобу мiжкультурноï комунiкацiï, як способу пiзнання досягнень впчизняно].', европейськоï та загальнолюдськоï культури, шдготувати курсанта до толерантного сприйняття виявiв чужоï культури, емпатiï, до розумшня умовностей нацiональних стереотипiв
