CC BY
111
Шдсумовуючи, зазначимо, що у навчальному процесi вузу мае передбачатися робота, спрямована на формування самосвиньо! компетентности оск1льки саме у студентськ1 роки найактившше формуеться потреба самостiйно поновлювати сво! знання, доповнюючи вiдомостi, одержат на лекщях i лабораторно-практичних заняттях.
Необхiднiсть оргашзацп тако! роботи обумовлена зростаючими вимогами до рiвня загальнокультурно! i спещально! пiдготовки випускник1в вузiв, змiною загальноосвiтнiх парадигм, пiдготовкою майбутшх фахiвцiв до професiйного, компетентного входження в ринок працi з мщно сформованими потребами у постiйнiй професшнш самоосвiтi й саморозвитку.
Формування самоосвиньо! компетенцй' майбутнiх економiстiв сприяе зростанню 1хньо1 профеайно! компетентности а фахшець, який мае навички самостшно! даяльносп, спроможний брати на себе вiдповiдальнiсть за прийнят1 рiшення, знаходити конструктивш рiшення у кризових ситуацiях. Це безперервний процес навчання, який тривае навiть п1сля зак1нчення вузу.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Айзенберг А. Я. Самообразование: история: теория и современные проблемы / А. Я. Айзенберг. -М., 1986. - 126 с.
2. Бухлова Н. В. Сутшсний змкт поняття «самоосвгшя компетентшсть» / Н. В. Бухлова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ /archive.nbuv.gov.ua /portal /soc_gum/ Nsod/2008_1/ Byhlova.pdf.
3. Закон Укра!ни «Про Концепцiю Нащонально! програми шформатизаци». [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/75/98-вр.
4. Иванова Т. В. Компетентностный подход к разработке стандартов для 11-летней школы: анализ, проблемы, выводы / Т. В. Иванова // Стандарты и мониторинг в образовании. - 2004. - № 1. -С. 16-20.
5. Кадемiя М. Ю. 1нформащйно-комушкацшш технологи навчання: словник-глосарш / М. Ю. Кадемiя, М. М. Козяр, Т. е. Рак. - Л^в: Вид-во «СПОЛОМ», 2011. - 214 с.
6. Клочко А. О. Самоосвгшя дiяльнiсть вчителя як педагопчна проблема / А. О. Клочко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.narodnaosvita.kiev.ua
7. Копил О. А. Формування самоосвггньо! компетентност у студенлв немовних спецiальностей з використанням iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй: дис. ... канд. пед. наук 13.00.02 / О. А. Копил. - Черншв, 2012. - 240 с.
8. Лозовой В. А. Самообразование - важное звено перестройки высшего образования / В. А. Лозовой, В.Н.Чижиков // Вопросы общественных наук. - 1989 - Вып. 80. - С. 73-79.
9. Мовленневий компонент дошкшьно! осв^и: навч.-метод. поЫбник / уклад. А. М. Богуш. - Одеса; Ярослав, 2004. - 176 с.
10. Современные языки: изучение, преподавание, оценка. Общеевропейские компетенции владения иностранным языком / перевод выполнен на кафедре стилистики английского языка МГЛУ под общ. ред. проф. К. М. Ирисхановой / Департамент современных языков Директората по образованию, культуре и спорту Совета Европы. - М.: Изд-во МГЛУ, 2003. - 145 с.
11. Укра!нський педагопчний словник / укл. С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
12. Чеботарева Е. С. Информационные технологии в развитии самообразовательной компетентности студентов / Е. С. Чеботарева. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ito.edu.ru/2008/Kursk/II .html.
удк 811.111(07) + 81 ' 36
в. а. миськ1в
Д1АГНОСТИКА Р1ВНЯ СФОРМОВАНОСТ1 ГРАМАТИЧНО1 КОМПЕТЕНЦЙ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ П1СЛЯ Н1МЕЦЬКО1
Представлено результати дослiдження рiвня сформованостi граматичноЧ KOMnemeHmHocmi (ГК) у процеci вивчення aHaniücbKoi мови як друго! тоземно!. Встановлено критерй оцтювання рiвня cформованоcтi ГК та ix показники. Розглянуто структуру та суттсть ГК на високому рiвнi. Описано результати передекспериментального до^дження рiвня cформованоcтi ГК у процеЫ навчання
англшсько! мови тсля тмецькоi майбуттх фiлологiв. Визначено початковий pieeHb ГК у cmydeHmie експериментальних та контрольних груп.
Ключовi слова: граматична компетенттсть, критерш, друга тоземна мова, вмтня.
в. а. мыськив
ДИАГНОСТИКА УРОВНЯ СФОРМИРОВАННОСТИ ГРАММАТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА
ПОСЛЕ НЕМЕЦКОГО
Представлены результаты исследования уровня сформированности грамматической компетенции (ГК) в процессе изучения английского языка как второго иностранного. Выделены критерии оценки уровня сформированности ГК и их показатели. Рассмотрена сущность ГК на высоком уровни. Описаны результати передекспериментального исследования уровня сформированности ГК в процессе изучения английского языка после немецкого. Определен начальный уровень ГК у студентов експериментальных и контрольных групп.
Ключевые слова: грамматическая компетентность, критерий, второй иностранный язык, умения.
v. а. myskiv
DIAGNOSING THE FORMATION LEVEL OF GRAMMAR COMPETENCE IN STUDYING ENGLISH AFTER GERMAN
The article deals with the results of the research of grammatical competence formation in learning English as a second foreign language. The criteria for evaluation of grammar competence formation and their indices have been highlighted. The article presents structure and essence of grammatical competence of the highest level of mastering it. The results of the pre-experimental research of the level of formation of the intending philologists' grammatical competence in the process of studying English after German have been desribed. Students' initial level of grammar competence in experimental and control groups.
Keywords: grammatical competence, criterion, a second foreign language, skills.
Результатом ефективно! реалiзацii розроблено! методики попередження та подолання граматично! штерференцп у процес навчання англшсько! мови тсля тмецько! майбуттх фшолопв е сформоватсть високого рiвня ГК. У методищ викладання шоземних мов (1М) вона асоцшеться з управлшням лшгвютичним кодом мови [10, с. 199] - складаеться з певних ввдносно незалежних компетенцш: знания словникового запасу, морфологи, синтаксису, семантики i фонологи [9, с. 87; 11, с. 29].
Ми розглядаемо ГК як неусввдомлене вживання граматичних форм рiдно! та шоземно! мов зпдно iз законами i нормами граматики, чуття граматично! форми, наявтсть корекцшних навичок щодо правильносп вживання граматичних форм. Анатз та зютавлення вимог до рiвнiв володшня шшомовним матерiалом, запропонованих у рекомендащя Ради Свропи [3, с. 112-113] i Типовш програмi з англшсько! мови як друго! шоземно! [8, с. 48], дозволяе нам визначити рiвень, що його мають досягти майбутт фшологи у процес вивчення англшсько! мови тсля тмецько! як високий, тобто це володiння другою 1М, а також здаттсть i готовнiсть до оволодшня й оперування основними граматичними правилами англiйсько! мови з метою сприйняття, переробки i розумiния автентично! англомовно! iнформацi! на слух (зорово) i! продукування в усному та письмовому виглядi.
Мета статт - визначити рiвнi сформованостi ГК у процесi навчання англшсько! мови тсля тмецько! майбуттх фшолопв.
Розглянемо структуру та суттсть ГК, передбачено! високим р1внем. О. Вовк трактуе !! як:
а) системне знання лексичного, морфолопчного, синтаксичного, фонетичного та орфографiчного аспекпв мови для розумiния та побудови осмислених та зв'язних висловлювань;
б) володшня граматичними поияттями, а також засобами вираження граматичних категорiй;
в) знання стилютичних особливостей 1М, що вивчаеться;
г) автентичнiсть використания 1М;
д) навички та вмiння адекватно використовувати граматичш явища в мовленневiй дшльносп в рiзноманiтних ситуацiях спiлкувания для виршення комунiкативних завдань i проблем [2, с. 45].
Ввдповвдно до анатзу Типово! програми з друго! 1М i освiтньо-квалiфiкацiйно! характеристики майбутшх учителiв [1, с. 38] обсяг професшно-методичних умiнь для студенпв, яю вивчають другу 1М, не визначений. Л. Орловська, враховуючи недостатнш рiвень сформованостi комунiкативних умiнь з друго! 1М та професiйно-методичних умiнь, визначае мшмальний обсяг граматично орiентованих професшно-методичних умшь, формування яких можна рекомендувати для другого року вивчения друго! 1М [1, с. 38-39]. Сюди ввшшли вмiния, пов'язанi з реалiзацiею конструктивно-планувальних, органiзаторських та комунiкативно-навчальних функцш учителя 1М:
1) чiтко i ясно формулювати граматичне правило, користуючись граматичною термiнологiею 1М;
2) фонетично правильно демонструвати мовленневi зразки, що мютять виучувану граматичну структуру (ГС);
3) добирати навчальний текстовий та наочний матерiал до вправ за завданиям викладача;
4) готувати роздавальний матерiал за зразком;
5) укладати граматичнi таблицi, що шюструють утворения чи вживания ГС;
6) розробляти навчальну бесiду з використанням ГС;
7) укладати вправи щодо запобiгания граматичних помилок, пов'язаних з штерференщею першо! 1М та рвдно! мови за зразком;
8) проводити певнi граматичнi вправи, запропоноваш викладачем;
9) чути i коректувати граматичнi помилки в усному мовленнц
10)визначати типовi граматичнi помилки;
11)коректно використовувати вирази класного вжитку (Classroom Expressions) у методичних ситуацiях при поясненш граматичних правил, стимулюваннi учшв до виконания навчальних дiй, виправленш помилок [5, с. 64].
Отже, завданиям передексперементального до^джения е визначити у студенпв вихiдний рiвень сформованосп ГК у продуктивних видах мовленнево! дiяльностi.
При проведеннi передекспериментального зрiзу ми враховували те, що завдання зрiзу мають бути посильними для вих тестованих. Таким чином, ус студенти перебували в однакових умовах. Завдання для визначення ршия сформованосп граматичних компетенцi! полягало у виконанш тестiв, як1 мiстили завдания множинного та альтернативного вибору, для контролю правильносп утворения форм ГС. Максимально можлива к1льк1сть набраних балiв за вс завдания (120 балiв) приймалась за 100% i вiдповiдно до цього визначався рiвень сформованосп ГК студенпв експериментальних груп (ЕГ) i контрольно! групи (КГ) та середш результати в цих групах. Результати передекспериментального зрiзу та поточна оцшка рiвня сформованосп ГК у процентному ввдношеш представлено в таблицях1, 2, 3 та 4.
Для об'ективного ощиювання рiвня сформованостi ГК англшсько! мови як друго! iноземно! необхвдно визначити критерi!, якими ми будемо користуватися при вимiрюваннi та обробщ отриманих результатiв. Дослiдженню проблеми визначення критерпв оцiнювания володiния граматичними матерiалом присвячено науковi працi [2; 6]. Ми розумiемо поияття «критерш» як ознаку, на основi яко! проводиться ощнювання. Бiльшiсть авторiв подiляють критерп на якiснi та кiлькiснi, причому якiснi розглядають як основнi, а шлькюш - як додатковi. Яшсш критерi! е основою для визначення основних показнишв - характеристик, що розвиваються пiд впливом педагогiчного процесу. Вони вт1люються у мовленневому продукп студент1в: усному монолозi чи дiалозi, писемному висловлюваннi або розумiннi певного
навчального матерiалу при аудiюваннi чи читанш. Тому необхiдно визначити так критерп, котрi би спiвпадали з шнцевими цiлями навчання i вщображали характеристики, на розвиток яких спрямоване навчання [4, с. 8]. С. Пассов визначае критерiй як граматичну правильн1сть мовлення. Пiд цим вш розумiе правильне виконання всiх операцш, як! входять до репродуктивно! граматично! навички: вибiр ГС, адекватно! мовленневому замислу того, хто говорить; 11 морфолого-синтаксичне оформления; оцiнка правильного вибору й адекватност оформления [5, с. 146].
Таблиця 1
Результати передекспериментального зргзу ЕГ-1
Прiзвище, iм'я Граматична правильшсть оформлення мовлення (максимально 40 балiв) Ввдповвдшсть вибору ГС (максимально 40 балш) Точшсть розумшня (максимально4 0 балiв) Загальна сума балiв Середнш коефщент навченосп
1. 35 29 30 9 4 0,7
2. 22 20 19 6 1 0,5
3. 24 21 19 6 4 0,53
4. 26 24 26 7 6 0,63
5. 18 19 17 5 4 0,45
6. 25 27 26 7 8 0,65
7. 26 24 25 7 5 0,625
8. 28 30 27 8 5 0,71
9. 21 20 19 6 0 0,5
10. 26 25 23 7 4 0,61
11. 19 15 18 5 2 0,42
12. 18 16 17 5 1 0,4
Всього 288 270 266 8 24 6,725
Середнш бал групи 24 22,5 22 68,6 0,56
Таблиця 2
Рeзульmаmи пeрeдeкспeримeнтального 3pi3y ЕГ-2
Пpiзвищe, iм'я Гpaмaтичнa пpaвильнicьo фopмлeння мoвлeння Вiдпoвiдmcть вибopy rC кoмyнiкaтивнoмy HaMipy To4HicTb po3yMiHH^ Зaгaльнa cyMa бaлiв Cepeднiй кoeфiцieнт Hab4eHocTi
i 2 3 4 S б
i 30 i7 i9 бб 0,55
2 24 í6 is ss 0,4s
i 2 3 4 S б
3 22 i7 is 57 0,47
4 i7 is 2i S3 0,44
S i7 i4 22 S3 0,44
б is í6 23 57 0,47
У í6 is i9 S3 0,44
s is i9 is 52 0,43
9 is i4 í6 45 0,375
i0 3i 2s 2б ss 0,7
ii is is is Si 0,425
Bcboro 223 is9 2is б30 5,22
Cepeднiй бaл ^упи 20,2 i7 i9,s 57,3 0,5
Таблиця 3
Рeзультати пeрeдeкспeримeнтального зргзу КГ
Пpiзвищe, ím^ Гpaмaтичнa пpaвильнicть oфopмлeння мoвлeння Вiдпoвiднicть вибopy rC кoмyнiкaтивнoмy HaMipy To4HicTb po3yMiHH^ Зaгaльнa cyMa бaлiв Cepeднiй кoeфiцieнт Hab4eHocTi
i 32 20 23 75 0,625
2 22 i7 24 бЗ 0,525
3 24 í6 2б бб 0,55
4 2б is 20 б! 0,5
S is is 2i 57 0,475
б 25 í6 is 59 0,49
7 2б i4 is 55 0,46
s 2s i7 i7 б2 0,52
9 2i is í6 SS 0,45
i0 2б 22 20 6s 0,57
ii i9 2i i9 59 0,49
i2 is 20 is 56 0,55
Bcboro 2ss 2i4 237 736 6,205
Cepeднiй бaл ^упи 23,75 i7,s i9,7S 6i,3 0,52
До юльшсних кpитеpiïв вiдносять обсяг висловлювaння, темп мовлення, нaявнiсть aбо вiдсyтнiсть хезитaцiйних пayз тa штошцшне офоpмлення усного мовлення [2, с. 123]. Bpaховyючи метy нaшого до^дження - попеpедження тa подолaння гpaмaтичноï iнтеpфеpенцiï y пpоцесi нaвчaння am^m^^i' мови пiсля нiмецькоï мaйбyтнiх фшолопв - для встaновлення piвня сфоpмовaностi гpaмaтичних нaвичок pозyмiння i вживaння ГС ми вiдбиpaeмо певнi кpитеpiï.
Таблиця 4
Оцтка поточного рiвня сформованостi ГК
ГК Високий Сеpеднiй Hизький
ЕГ1+2 КГ1 ЕГ1+2 КГ1 ЕГ1+2 КГ1
Гpaмaтичнa пpaвильнiсть офоpмлення мовлення 3 2 10 6 10 4
14% 45% 40%
Biдповiднiсть вибоpy гpaмaтичноï стpyктypи мовленневш ситyaцiï 2 2 9 5 11 6
11% 40% 45%
Точшсть pозyмiння мовлення 2 1 11 У 10 4
9% 51% 40%
1. Гpaмaтичнa пpaвильнiсть офоpмлення мовлення. Кpитеpiй вiднесений шми до основних, оск1льки пpaвильнiсть мовлення - одш з об'ективних хapaктеpистик мовлення, необхiднiсть вpaхyвaння якоï e безсyмнiвною. Пpи оцiнцi сфоpмовaностi гpaмaтичних нaвичок мae велике знaчення aдеквaтний вибip моpфологiчно-синтaксичних елементiв. З метою збеpеження чистоти експеpиментy вpaховyeться пpaвильнiсть вживaння в мовленнi тiльки ГС, яю вивчaлися, i зaстосовyються лише письмовi зaвдaння, якi дaють змогу швидко тa економно пеpевipити сфоpмовaнiсть гpaмaтичних нaвичок. Мaксимaльнa кiлькiсть бaлiв 3a цей кpитеpiй -40. 3a ввдсутносп ГС тa ^и поpyшеннi пpaвильностi офоpмлення вживaння кожноï ГС знiмaeться 1 бaл.
2. Ввдповвдшсть вибоpy ГС мовленнeвiй ситyaцiï. 3a допомогою цього кpитеpiя можш встaновити, як певнa гpaмaтичнa нaвичкa фyнкцiонye в мовленнi. Для оцiнювaння 3a цим кpитеpieм ми пiдpaховyвaли к1льк1сть доpечно вжитих гpaмaтичних фоpм, як1 вивчaлися. Мaксимaльнa кiлькiсть бaлiв 3a цим кpитеpieм стaновить 40: по 2 бaли 3a кожну пpaвильнy вiдповiдь.
3. Tочнiсть pозyмiння мовлення. 3a допомогою цього ^m^pra оцiнюeться тa визнaчaeться piвень сфоpмовaностi гpaмaтичних нaвичок пpи пеpеклaдi. Беpyться до yвaги фyнкцiонaльнi помилки, тобто помилки у пpaвильномy pозyмiннi зшчення ГС в aдеквaтнiй мовленнeвiй ситyaцiï. Мaксимaльнa кiлькiсть - 40 бaлiв: студент отpимye 2 бaли 3a кожну пpaвильнy вiдповiдь.
Ро3глянемо пpоцедypy нapaхyвaння бaлiв 3a визнaченими кpитеpiями пpи оцiнювaннi piвня сфоpмовaностi ГК. Ми кеpyвaлися однaковим ступенем ïхньоï знaчyщостi, тому мaксимaльнa к1льк1сть бaлiв, яку може отpимaти студент 3a yсiмa кpитеpiями, - 120: по 40 бaлiв 3a кожен. Ha шшу думку, це до3волило шм aдеквaтно тa достовipно оцiнити почaтковий piвень сфоpмовaностi ГК.
Шкaлy оцшки piвня сфоpмовaностi гpaмaтичних нaвичок пpедстaвлено у тaбл. 5.
Таблиця 5
Шкала оцтки рiвня сформованосmi граматичних навичок
№ Критерп Показники Максимальна шльшсть балiв
1 Граматична правильнiсть оформлення мовлення Враховуються помилки у вживаннi граматично! форми тд дiею граматично! iнтерференцi! 40
1 2 3 4
1 2 3 4
2 Вiдповiднiсть вибору граматично! структури мовленневiй ситуацil Враховуються функцюнальш помилки 40
4 Точнiсть розумшня мовлення Враховуються правильшсть вживання ГС та функцiональнi помилки 40
Ввдповвдно до результапв проведеного експерименту у ввд 40 до 51% студенпв ршень сформованостi ГК передбачае в межах середнього. Високий рiвень зазначено лише у ввд 9 до 14%, низький рiвень - у ввд 40 до 45% студентiв (табл. 6).
Таблиця 6
Юлъюсна та ятсна характеристика рiвнiв сформованостi ГК у майбуттх фiлологiв
Рiвень сформованостi ГК Кiлькiсна характеристика Як1сна характеристика
Високий р1вень 100-120 балiв Повне та точне вираження усiх показник1в оцiнювання за кожним iз критерi!в
Середнiй рiвень 79-99 балiв Неповне, але достатне вираження ощнюваних показник1в за кожним iз критерi!в
Низький рiвень 1-78 бал1в Слабке i недостатне для ефективного спiлкування вираження ощнюваних показнишв за кожним iз критерпв
Кшьшсна та яшсна характеристика названих рiвнiв сформованосп ГК у майбутшх фiлологiв. Високий рiвень передбачае вiльне володiння мовленневими умшнями, студент вмiе прогнозувати результати комушкативного процесу, мае чiтку установку на оволодшня рiзними видами мовлення, вмiння варiювати граматичне оформлення при змш комунiкативного намiру, здiйснювати ефективш рiшення, вмiння мислити критично та творчо. Кшьшсна характеристика цього рiвня коливаеться у межах 100-120 балiв.
Середнiй рiвень: студент на достатньому рiвнi володiе мовленневими умiннями в комушкативному процесi й адекватно до цшей застосовуе !х, проте не завжди може оперативно вибирати вид мовлення. Вш умiе аналiзувати яшсть мовлення, але не завжди вмiе управляти комунiкативним процесом i коректувати окремi якосл мовлення. Водночас проявляе iнтерес до комунiкативностi, прагне удосконалювати цей процес, та не завжди знае, як це зробити; включаеться у рiзнi види комушкативно! д1яльносп, але лише за крайньо! необхвдносп. Кiлькiсна характеристика цього рiвня ввдповвдае промiжку вiд 79 до 99 балiв.
На низькому piвнi сфоpмованостi ГК ощнюваш показники за кожним iз кpитеpiïв недостатнi. В комyнiкативний процес стyдент включаеться лише за вимогами кеpiвникiв соцiально-виховноï структури. Не проявляв iнтеpесy до особливостей вказаного процесу, його полiпшення за рахунок удосконалення власних мовленневих yмiнь. Цей piвень оцiнювався вiд TS до 1 бала.
Опираючись на данi про ощнку piвня сформованосп ГК (табл. 5), можна стверджувати, що початковий ршень сфоpмованостi ГК у бшьшосп стyдентiв, як1 взяли участь в експерименп, е низьким, а також значною мipою сеpеднiм, окpiм 9 i 14% студенпв ЕГ та КГ ввдповвдно, як1 досягнули високого ршня.
Для визначення приросту коефщента навченосп володiння граматичними навичками поpiвняeмо зазначенi результати у двох ЕГ та однш КГ (табл. 7).
Таблиця 7
Порiвняння резулъmаmiв передекспериментальних 3pi3ie в ЕГ-1, ЕГ-2 та КГ
Групи Граматична правильшстьо формлення мовлення Ввдповвдтсть вибору ГС комушкативному намipy Точшсть pозyмiння Середнш бал групи Середнш коефщент навченосп
ЕГ1 24 22,5 22 68,6 0,56
ЕГ2 20,2 17 19,8 57,3 0,5
КГ 2S5 214 237 736 6,2
Максимальний показник навченосп
40 40 40 120 1
Як видно iз таблиц 7, середнш коефщент навченостi володшня граматичними навичками в ЕГ-1, ЕГ-2 та КГ е незадовшьним, осшльки жоден iз стyдентiв не набрав максимально!' шлькосп балiв.
Таким чином, як свiдчать результати передекспериментального зpiзy, сеpеднiй коефiцieнт навченостi в трьох групах е нижчим вiд мшмального достатнього 0,7 за В. Беспальком: в ЕГ-1 - 0,56, в ЕГ-2 - 0,5 та КГ - 0,62, що тдтверджуе необхвдшсть удосконалення процесу формування ГК шляхом виконання спецiально розроблених вправ.
Отже, за кшьюсними показниками початкового piвня сфоpмованостi ГК у майбyтнiх фшологш ЕГ i КГ ми виявили ïхнiй коефiцieнт piвня сфоpмованостi ГК (табл. S).
Таблиця S
Коефщент рiвня сформованостi ГК
Рiвень сформованосп ГК ЕГ КГ Коефщент ршня сформованосп
Високий 13% 8% 0,7-0,8
Середнш 34% 66% 0,49-0,65
Низький 53% 26% 0,1-0,45
За отриманими кшьшсними показниками найвищий коефiцieнт початкового piвня сформованосп ГК у майбутшх фiлологiв, як1 взяли участь у експерименп, коливаеться у межах 0,7-0,8 у S та 13% ввдповщно в ЕГ i КГ, а найнижчий виявлений в межах 0,1-0,45 у 53% студенпв ЕГ та 26% ЕГ. Середнш piвень навченосп становить 34 та 66% у ЕГ i КГ, коефщент початкового piвня сформованосп ГК склав ввд 0,46 до 0,69.
У результат проведеного дослiдження ми отримали змогу визначити початковий piвень ГК у студенпв ЕГ i КГ у процентному ввдношенш, що дало нам змогу обчислити ввд найвищого до найнижчого коефiцieнти piвнiв сфоpмованостi ГК. Отже, беручи до уваги
дiагностичнi данi, ми виявили низький piBeHb сформованостi ГК у бшьшосл студенпв, тодi як значна частина студенпв у Bcix групах продемонструвала непоганий piBeHb 11 володiння, досягнувши середнього piBra сфоpмованостi ГК. Лише у невелико! кшькосп студeнтiв виявлено високий piвeнь сфоpмованостi ГК у говоршш.
Дiагностика piвня сформованост ГК тд час констатувального експерименту свiдчать про нeобхiднiсть навчання майбутнiх фшолопв друго! 1М згiдно з розробленою нами моделю навчання та вiдповiдною системою вправ i завдань для попередження i подолання граматично! штерференцп у пpоцeсi вивчення англiйсько! мови тсля нiмeцько!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Виpобничi функци, типовi задачi дiяльностi та вмшня учителя iнозeмних мов (спещальшсть) / Кол. автоpiв пiд кер. С. Ю. Школаево!. - К.: Леши; 1999. - 96 с.
2. Вовк О. I. Формування англомовно! граматично! компетенцй у майбутшх учитeлiв в умовах iнтeнсивного навчання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. I. Вовк. - К., 2008. - 335 с.
3. Загальноевропейсью рекомендаци з мовно! освгти: вивчення, викладання, ощнювання / Наук. ред. укр. видання д-р пед. наук, проф. С. Ю. Николаева. - К.: Леши; 2003. - 273 с.
4. Контроль речевых умений в обучении иностранным языкам в средней школе / ред. В. С Цетлин. -М.: Просвещение, 1970. - 119 с.
5. Орловська Л. К. Формування граматично! компетенцй в усному мовленш на засадах штегрованого навчання у майбутшх учитeлiв англшсько! мови: дис. ...канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. К. Орловська. - К., 2010. - 278 с.
6. Пассов Е. И. Основы методики обучения иностранным языкам / Е. И. Пассов. - М.: Русский язык, 1977. - 216 с.
7. Стеченко Т. О. Формування професшно оpiентовано! англомовно! граматично! компетенцй майбутшх фшолопв: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Т. О. Стеченко. - К., 2004. - 200 с.
8. Типова програма з англшсько! мови як друго! шоземно! мови для ушверситетав (спещальшсть «Мова i лггература») / укл. I. Ф. Буфан, I. С. Гущина, В. О. Коломiець, А. В. Моренцова, Т. С. Шеченко, Н. П. Яхно. - К., 2003. - 81 с.
9. Bachman L. F. Fundamental Consideration in Language Testing / L. F. Bachman. - 3-d impression. -Oxford University Press, 1995. - 408 p.
10. Brown G. Principles of Language Learning and Teaching / G. Brown. - 2 nd ed. - San Francisco: San Francisco State University, 1987. - 277 p.
11. Byrne D. Teaching Oral English / D. Byrne. - London: Longman, 1986. - 104 p.
удк 811.111'25:37.02.
о. р. св1тлична
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕКЛАДАЦЬКО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 В УСНОМУ ПОСЛ1ДОВНОМУ ПЕРЕКЛАД1
np0aHani30eaH0 визначення поняття «перекладацька компетенттсть» в усному по^довному nepemadi. Розглянуто icнyючi nidxodu у тдготовщ майбутшх nepeKnada4ie, c^ianbm вимоги й оч^вання peциnieнтiв перекладу та питання забезпечення якocтi усного перекладу. Перекладацька компетенттсть трактуеться як багатокомпонентна кaтeгopiя, що е сукуптстю спе^альних, предметних i фонових знань у конкретнш cфepi людськоЧ дiяльнocтi, навичок та умть, ят дозволяють nepeклaдaчeвi здшснювати свою професшну дiяльнicть.
Ключовi слова: перекладацька компетенттсть, навички, умтня, знання, niдхiд, усний по^довний переклад.
