CC BY
62
УДК 371.3:81373.45
В. Г. ТЕРЕЩУК
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНО1 ЛЕКСИЧНО1 КОМПЕТЕНЦП МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В БЕЗПЕКИ ЖИТТбДШЛЬНОСП
Описано методичний експеримент, в xodi якого за допомогою статистичного критерю Стьюдента (t) перевiрено гтотезу про незначну вiдмiннiсть мiж рiвнями сформованостi англомовно! лексичног компетенцп у студентiв експериментальног та контрольног груп. Проаналiзованорезультати експериментального навчання та тдтверджено, що розроблена методика формування англомовно! лексичног компетенцп майбуттх фахiвцiв безпеки життeдiяльностi в умовах вiртуального навчального середовища е ефективною.
Ключовi слова: англомовна лексична компетенщя, вiртуальне навчальне середовище, методичний експеримент, майбуттй фахiвець безпеки життедiяльностi.
В. Г. ТЕРЕЩУК
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА МЕТОДИКИ ФОРМИРОВАНИЯ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ЛЕКСИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ БУДУЩИХ
СПЕЦИАЛИСТОВ ПО БЕЗОПАСНОСТИ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Описан методический эксперимент, в процессе которого с помощью статистического критерия Стьюдента (Ь) проверена гипотеза о том, что разница между уровнями сформированности англоязычной лексической компетенции у студентов экспериментальной и контрольной групп незначительная. Проанализированы результаты экспериментального обучения и подтверждено, что разработанная методика формирования англоязычной лексической компетенции будущих специалистов по безопасности жизнедеятельности в условиях виртуальной обучающей среды является эффективной.
Ключевые слова: англоязычная лексическая компетенция, виртуальная обучающая среда, методический эксперимент, будущий специалист по безопасности жизнедеятельности.
V. H. TERESHCHUK
EXPERIMENTAL VERIFICATION OF METHODOLOGY OF TEACHING ENGLISH VOCABULARY TO STUDENTS SPECIALIZING IN VITAL ACTIVITY
SAFETY
In the article the methodological experiment has been described. With the help of statistic Student criteria (t) the hypothesis concerning the insignificant difference between the level of English lexical competence of students in control and experimental groups has been tested. The results of the experimental teaching have been analyzed and it has been proved that the created methodology of teaching English vocabulary to students specializing in vital activity safety in virtual learning environment is effective.
Keywords: English lexical competence, virtual learning environment, methodological experiment, future specialist in safety of vital activity.
Спрямування освггньо! програми на задоволення свиових вимог ринку пращ та nepeopieHraiiTO навчально! дальност студентв з пасивно-тзнавально! у професшно-практичну суттево актуалзуе потребу у формуванн англомовно! лексично! компетенци, адже знання англомовно! лексики та здаттсть и використання слугують пропускним засобом до розумшня змютово! шформаци усних i письмових текств та актуалзацц майбуттми фанвцями вилучено! шформаци у власному мовлент.
Зростаючi вимоги до р1вня сформованосп англомовно!' лексично! компетенцп майбутшх фахшцш безпеки життeдiяльностi, з одного боку, та вщсутшсть надежного дидактико-методичного супроводу, здатного пiдвишити у студенпв наявний р1вень вододiння ангдомовною лексикою, з iншого, посидюе потребу в створенш вiртуадьного навчадьного середовища (ВНС), iмерсивна вдастивiсть якого забезпечуе iнтенсифiкацiю навчадьного процесу у вишому навчадьному заклада (ВНЗ).
Про посилену увагу сучасних теоретик1в i практикiв вищо! освии до ВНС свiдчить значна наукова датература (О. О. Андреев, М. I. Вайндорф-Сисоева, О. В. Горбачов, В. М. Кухаренко, Е. I. Сарафанюк, П. С. Царевський, C. Aldrich, S. Coquillart, A. Craig, D. Crookall, P. Dillenbourg, D. Hansen, J. Kim, W. Sherman). Роль ВНС в оволодант iноземною мовою досдаджували Л. I. Бронзова, Л. П. Варенша, Р. С. Гуревич, М. М. Gвстiгнеев, О. А. Обдалова, П. В. Сисоев, О. В. Шестопал, L. Aniola-Jedrzejek, D. Boehm, P. Ferris, H. Godar, A. Irala, R. Marriott та ш.
Незважаючи на велику шльшсть досдiджень, присвячених вказанiй проблем^ траекторiя формування англомовно! лексично! компетенцп майбутнiх фахiвцiв безпеки життедiядьностi в умовах ВНС не була розроблена. Тож створена нами методика формування англомовно! лексично! компетенцп згаданих фахiвцiв в умовах ВНС дозволяе заповнити юнуючу прогалину.
Метою статп е опис експериментально! перевiрки авторсько! методики формування англомовно! лексично! компетенцп майбутшх фахiвцiв безпеки життедiяльностi в умовах ВНС.
Щд час органiзацi!' експерименту нами було перевiрено гипотезу, що ефективне формування англомовно! лексично! компетенцп в умовах ВНС е можливим у разi застосування методики формування ще! компетенцi!' майбутнiх фахiвцiв безпеки життедаяльносп в умовах ВНС, яка Грунтуеться на системi вправ, спрямованих на досягнення високого рiвня iмерсивностi ВНС та активiзацiю провiдних псимчних процес1в студентiв, поетапнiсть оволодання англомовною лексикою з урахуванням комплексу адекватних науково-педагогiчних пiдходiв, принципiв i метода навчання.
У нашому дослiдженнi визначет вимоги до системи вправ зумовлеш передусiм закономiрностями оволодiння англомовною лексикою, цшьовою аудиторiею та особливостями функцюнування ВНС, в умовах якого формуеться англомовна лексична компетенцiя.
По-перше, вправи повиннi бути спрямованi на оволодання студентами правилами сполучуваностi англомовних слш мiж собою. У зв'язку з цим англомовна лексика у вправах мае бути представлена у склада рiзноманiтних контекспв, що дасть змогу студентовi не лише засво!ти широту сполучуваносп англомовного слова, а й простежити тiснi синтагматичнi зв'язки мiж конкретними словами, виявити, як слова поеднуються мiж собою у визначених професiйно-орiентованих фахових текстах i комушкативних ситуацiях.
По-друге, вивчення англомовно! лексики майбутшми фахiвцями безпеки життедiяльностi орiентоване на !хню професiйну дiяльнiсть, отже, система вправ повинна забезпечувати перенесения предметних знань у ситуацi! шшомовно! професiйно!' взаемодi! з використанням фахово! лексики, а також вiдтворювати проблемш та конфлiктнi ситуацп, що вимагають самостшного критичного мислення та аналiзу, прийняття рiшень з боку студента.
По-трете, створення та пiдтримка функцюнування вiртуального навчального середовища передбачае не лише виршення навчальних завдань рiзного рiвня проблемностi, а передусiм «особиспсне привласнення» студентом тiе! чи шшо! представлено! проблеми. Таким чином, вправи повинш спонукати суб'ектiв навчання до саморефлексп та використання професшно-особиспсного досвiду, що активiзуе !х власну позицiю та зумовить актуалiзацiю засвоено! майбутнiми фахiвцями англомовно! лексики у мовленневш дiяльностi.
По-четверте, з метою реалiзацi! iнтегрованого пiдходу англомовнi слова у системi вправ мають взаемопов'язано ввдпрацьовуватися в усiх видах мовленнево! дiяльностi. Так, система вправ для навчання лексики повинна включати спещальш аудювправи, виконання яких спрямоване на виокремлення студентами англомовних слiв iз звукового мовленневого потоку та сшвввднесення цих слiв з !хнiм контекстним значенням. При цьому аудiовправи необхвдно проводити на рiвнi мiкроаудiотекстiв (мшродаалопв i мiкромонологiв) та орiентувати слухач1в здебiльшого не на деталiзоване, а глобальне розумшня змiсту.
Доцiльнiсть використання мшроаудютекспв, не для прикладу окремих речень, зумовлена впливом контексту на розумшня незнайомо! англомовно! лексики, що проявляеться через:
- синтаксичну зумовлешсть контексту, яка визначае наявнiсть певних зв'язшв мiж мовними одиницями;
- семантичну зумовлешсть контексту як смислового цiлого, що визначае характер i сполучуванiсть мовного матерiалу;
- логiчну зумовленiсть контексту, яка визначае певну послiдовнiсть думки;
- наочшсть контексту, що виявляеться у властивостi викликати у сввдомосп студента наочнi уявлення, як1 вщображають змiст почутого [3, с. 119].
На основi анал1зу методик даагностики, розроблених Ю. К. Бабанським, В. П. Беспальком, П. Б. Гурвiчем, В. В. Краевським, I. Ф. Харламовим, Е. А. Штульманом й шшими науковцями, було визначено тип експерименту i його характер - природний, вертикальний, кореляцiйний [2, с. 43].
Методичний експеримент проводився у три етапи - констатувальний, формувальний i контрольний - серед студенпв I курсу денно! форми навчання зi спецiальностi «Пожежна безпека» Львiвського державного унiверситету безпеки життедiяльностi. Вс етапи експерименту тривали впродовж двох навчальних семестрiв у процесi вивчення студентами навчально! дисциплiни «Професшна шоземна мова».
Неварiйованими умовами експерименту стали: склад учаснишв експериментального навчання; юльюсть годин, вiдведених на практичнi заняття i самостiйну роботу; ВНС; критери оцiнювання сформованостi англомовно! лексично! компетенци; методика формування англомовно! лексично! компетенци майбутшх фахiвцiв безпеки життедiяльностi в умовах ВНС. Варшованими його умовами були рiвень сформованостi англомовно! лексично! компетенци студенпв зi спецiальностi «Пожежна безпека» та ефективнiсть експериментально! методики.
З метою дiагностування рiвня сформованосп англомовно! лексично! компетенцй' студенпв ми провели передекспериментальний зрiз, за результатами якого ви академiчнi групи були розподшеш на експериментальнi (ЕГ) i контрольнi (КГ). При цьому для полегшення обрахунк1в ЕГ i КГ об'еднали в одну експериментальну пару. Визначення рiвнiв сформованосп англомовно! лексично! компетенци проводилося за 100-бальною шкалою СКТС (табл. 1).
Таблиця 1
Показники сформованосmi англомовно'1 лексично'1 компетенцИта ii складових (лексичних знань i лексичнихумть) в студентiв експериментальних та контрольних груп на початку
експерименту
Експериментальна група
Контрольна група
Середнш показник р1вня сформованосп лексичних знань
Середнш показник р1вня сформованосп лексичних вмшь у видах
мовленнево! д1яльносп
Середнш показник р1вня сформованосп лексичних знань
А
Ч
П
Г
Середнш показник р1вня сформованосп лексичних вмшь у видах мовленнево! д1яльносп
А
Ч
П
Г
10,657
12,4 21
12,210
6,947
7,947
11,078
12,4 21
12,105
7,105
8,4 21
39,525
40,052
Сума бал1в середшх показниюв р1вня сформованосп англомовно! лексично! компетенци 50,18
Сума бал1в середшх показниюв р1вня сформованосп англомовно! лексично! компетенци 51,13
Максимальш показники
100
100
Примгтка: А, Ч, П, Г означае ввдповвдно ауддавання, читання, письмо, говоршня.
Наведет дат свiдчать, що рiвень сформованостi англомовно'1 лексично'1 компетенци у студентiв на момент вступу до ВНЗ не вiдповiдав вимогам державного освтнього стандарту про володтня iноземною мовою на рiвнi В1 (нижчий середнього). Рiвень сформованостi англомовно'1 лексично'1 компетенци у студентiв ЕГ був квалiфiкований як ттродуктивний (А1), у студентiв КГ - як елементарний (А2)
Псля завершення експериментального навчання нами було проведено тсляекспериментальний зрiз, результати якого дали можливють виявити позитивну динамiку зростання середн1х показник1в ршня сформованосп англомовно! лексично! компетенци у студентв ЕГ пор1вняно iз середтми показниками р1вня сформованосп ще! компетенци у студенпв КГ (рис. 1).
81
90 80 70 60 50 40 30 20 -\ 10 0
II передекспериментальний зрiз
тсляекспериментальний зрiз
експериментальн! групи
50
81
контрольн! групи
51
65
Рис. 1. Динсшка зростання середтх показниюврiвня сформованостi англомовноI лексично'1 компетенцИу студентiв ЕГ i КГ На основi аналiзу середшх показниюв рiвня сформованостi лексичних умiнь у студентiв експериментально! пари на початку та тсля завершення методичного експерименту була проаналiзована динамша зростання рiвня сформованосп лексичних вмшь у рецептивних i продуктивних видах мовленнево! дiяльностi у студентiв ЕГ i КГ за весь перюд тривалосп формувального етапу експерименту (рис. 2, 3).
Нарощення
. . _ . II ЕГ (доекспериментальний зр1з)
шлькосп балiв
'А ЕГ (тсляекспериментальний зр1з)
18 14,9 13,5 124
6 71 -в
18,1
17,6
1
Говоршня Письмо Ауд1ювання Читання
Види МД
Рис. 2. Динсмжс зростання рiвня сформовсностi лексичних вмшь у в^х видах мовленнсво'1 дiяльностi в студентiв ЕГ
нарощенн1 кг (доекспериментальний зрiз)
кiлькостi бaлiв
Ш КГ (ысляекспериментальний зр^з) 1s 1s
Говорiння Письмо Ауд^вання Читання
Види МД
Рис. 3. Динамжа зростання рiвня сформованостi лексичних вмшь у всiх видах мовленнсвоЧ
дiяльностi в студентiв КГ Haведенi дaнi яcкpaвo демoнcтpyють пеpевaгy ««даннею!' napa^mH» нaвчaння aнглoмoвнoï лекcики в студента КГ, щo виявляeтьcя у дoмiнyвaннi дедyктивниx метoдiв нaвчaння, a, вадговадго, у вищиx пoкaзникax piвня cфopмoвaнocтi лекcичниx вмiнь у pецептивниx видax мoвленнeвoï дiяльнocтi. Ток, cеpеднiй гопник кiлькocтi нapoщениx бaлiв у гoвopiннi тa пиcьмi в cтyдентiв КГ жив 2,5 i 2,2, года як у чигант тa ayдiювaннi вш був вищим - 2,9 i 2,6. Haтoмicть в cтyдентiв ЕГ знaчнo зpocли пoкaзники pißra cфopмoвaнocтi лекcичниx вмiнь у пpoдyктивниx видax мoвленнeвoï дiяльнocтi, зoкpемa, зpocтaння пoкaзникa piвня cфopмoвaнocтi лекcичниx умшь гoвopiння тa пиcьмa cклaлo 7 i 6,6 боло, тoдi як у чигант тa ayдiювaннi - 5,4 i 5,7.
Рaзoм з тим для пеpевipки дocтoвipнocтi oтpимaниx емпipичниx дaниx пoтpiбнo пiдтвеpдити, щo piвнi iншoмoвнoï пiдгoтoвки у cтyдентiв ЕГ i КГ пpaктичнo не вiдpiзняютьcя. Для цьoгo пpoведенo мaтемaтичнi oбpaxyнки pезyльтaтiв пеpедекcпеpиментaльнoгo зpiзy з викopиcтaнням кpитеpiю Cтьюдентa [1, c. 233-244]. Гiпoтезa пpo cтaбiльнicть cеpеднix знaчень у КГ то ЕГ мoже бути xибнoю, якщo ^m^pm Cтьюдентa t буде бiльшим зо aбcoлютнy величину кpитичнoгo poзпoдiлення Cтьюдентa jtj > tKp. пpи cтyпенi знaчyщocтi (а) для tHp. 0,05. Отже, згiднo з табличними aбcoлютними величинaми кpитичнoгo poзпoдiлення Cтьюдентa tKp. (0,05; 38+38-2) = 1,99. ^H-repm Cтьюдентa oбчиcлювaвcя зо фopмyлoю:
t =
JE - У
enK + HkRr ^
■V/ï " Г\-; - 2 .: [1, c. 240-244].
Емпipичне зтачения кpитеpiю Cтьюдентa пicля пpoведення пеpедекcпеpиментaльнoгo зpiзy для ЕГ i КГ cклaлo 0,3 < 1,99. Отже, мотемотичний aнaлiз пiдтвеpдив, щo p^rn пiдгoтoвки у циx гpyпax да пoчaткy екcпеpиментy був пpиблизнo oднaкoвим.
Оcкiльки вiдмiннicть мiж piвнями cфopмoвaнocтi aнглoмoвнoï лекcичнoï кoмпетенцiï у студента o6ox вкaзaниx гpyп e незшчшю, зо дoпoмoгoю уже згaдyвaнoгo дами пapaметpичнoгo кpитеpiю Cтьюдентa мoжнa виздачити дocтoвipнicть piзницi cеpеднix пoкaзникiв piвня cфopмoвaнocтi aнглoмoвнoï лекcичнoï кoмпетенцiï у студента ЕГ i КГ (табл. 2).
Таблиця 2
Результати тсляекспериментальних зрiзiв в експериментальнш i контрольнш групах
^упи К-сть cтyден-тiв Дж-пеpciя Cеpеднi пoкaзники здачения poзпoдiлення Cтьюдентa tKp. Кpитеpiй Cтьюдентa t
ЕГ 38 103,07 81,078 1,99 6, 28
КГ 38 137,31 65,052 1,99
Значения критерш Стьюдента I доршнюе 6,28. Як було зазначено вище, критичне значения розподшення Стьюдента 1кр. становить 1,99. Отриманий показник критерш Стьюдента I потрапляе в меж1 критичних значень i доводить бшьшу ефективнiсть формування в студентiв ЕГ англомовно! лексично! компетенцп (рис. 4).
Рис. 4. Спiввiдношення основной гтотези з альтернативними щодо формування в студентiв
англомовно! лексично! компетенщ.
Отже, проведений тд час методичного експерименту шльшсний аналiз даних дiагностування рiвнiв сформованосп англомовно! лексично! компетенцi! у студенпв ЕГ i КГ за критерiем Стьюдента дав можливiсть зробити висновок про перевагу використання запропоновано! нами методики пор1вняно з традицшними пiдходами до навчання лексики як загальнопобутового характеру, так i термшосистеми метамови. Цьому великою мiрою сприяло забезпечення вiдповiдних психолого-педагогiчних умов навчання, занурення студента у ВНС, коректно визначеш етапи й механiзми формування англомовно! лексично! компетенцп майбутнiх фахiвцiв безпеки життедiяльностi, реалiзацiя розроблено! системи вправ для оволодiния цими фахiвцями англомовною лексикою в умовах ВНС.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барковський В. В. Теорiя ймовiрностей та математична статистика / В. В. Барковський, Н. В. Барковська, О. К. Лопатш. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 424 с.
2. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков / П. Б. Гуревич. - Владимир: Владимир. гос. пед. ин-т, 1980. - 104 с.
3. Мокреева Н. Г. Про вплив контексту на розумшня незнайомо! лексики при читанш / Н. Г. Мокреева // Методика викладання iноземних мов: Респ. наук.-метод. збiрник. - 1970. - Вип. 5. - С. 119-123.
УДК 371.315:811.111
Л. О. МАКСИМЕНКО
В1ДБ1Р АУДЮТЕКСТ1В ДЛЯ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В ПРОФЕС1ЙНО СПРЯМОВАНОГО Д1АЛОГ1ЧНОГО МОВЛЕННЯ
Висвтлено один з актуальних нспрямiв методичних до^джень навчання профестно спрямованого дiслогiчного мовлення мсйбуттх менеджерiв невиробничог сфери, с саме: вiдбiр фахових автентичних судiотекстiв. Визначено вимоги, яким мають вiдповiдсти нсвчсльш судитивш мстерiсли. Наведено визнсчення фсхового свтентичного судiодiслогс. Розглянуто проблему природи текстiв тс Чх свтентичностi. Просн^зовсно критери вiдбору судiотекстiв, яш вiдобрсжено в методичних до^дженнях, тс уточнено, яш з них вiдnовiдсють принципам, цыям тс умовсм навчання тоземноI мови зi спецiсльностi.
Ключовi слова: фсховий свтентичний судiодiслог, усне профестно спрямовсне дiслогiчне мовлення, критери вiдбору.
