CC BY
99
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
мови факторами е можливють сповiльнення темпу демонстраций наявтсть пауз мiж кадрами, можливiсть повторного показу окремих кадрiв, повна ввдповвдшсть зорово1 i слухово! шформацп тощо. Кiнофiльм — це найважче аудiовiзуальне джерело шформацп. Справа в тому, що темп мовлення в ньому завжди стабшьний i не може бути сповшьненим, як в дiафiльмi. Змiна кадрiв проходить без пауз, а його повторна демонстращя неможлива. Кiнофiльми, незважаючи на !хню складшсть, е дуже важливим i необхiдним джерелом шформацп, оск1льки тiльки вони можуть вiдтворити живу ситуацiю спшкування, ту реальну дiйснiсть, в якш iноземна мова використовуеться як заиб природно! комушкацп.
Найскладнiшу групу становлять аудитивш джерела шформацп. Як ведомо, знайомi голоси аудiюються легше незнайомих. Роботу з аудюзаписами починають з прослуховування мови викладача, потiм переходять до слухання незнайомих голосiв: чоловiчих, жiночих i дитячих. Пред'явлення шформацп може легко перериватися i в паузах здшснюеться контроль розумiння. Так можна забезпечити доступшсть мовлення, що аудшеться. Вже в процесi навчання студенти користуються мовою як засобом природного спшкування, одержують нову щкаву iнформацiю, знайомляться з життям краши, мова яко! вивчаеться. Бажання зрозумии змiст прослуханого стимулюе психiчну дiяльнiсть i примушуе слухача прикладати максимум зусиль для осмислення шформацп, що його щкавить. Труднощi розумiння пов'язаш iз швидким темпом мовлення дикторiв, однократнiстю пред'явлення шформацп, вiдсутнiстю зорово1 опори, насиченням передач новою, часто складною шформащею.
Таким чином, трудшсть процесу аудiювання полягае в тому, що вш е поеднанням аналиико-синтетичних операцiй з розпiзнавання мовно1 форми i розумiння змiсту. Вiдпрацювання дш та операцiй проходить поступово, а здшснюються вони в комплексi. Заключним етапом при проведеннi вправ на аудшвання варто вважати контроль розумшня прослуханого тексту. Отже, розумiння на слух шоземно1 мови не виникае автоматично, а формуеться в процес ефективного навчання. Навчання аудiювання неможливе без врахування труднощiв цього виду мовленнево1 дiяльностi. Формуванню необхiдних умшь i навичок аудiювання сприяе виконання дуже складних, але посильних фонетичних, лексичних i граматичних вправ, спрямованих на подолання пе1 чи шшо1 перешкоди аудiювання. Всебiчний розгляд умов реалiзацil цього складного процесу е перспективою наших подальших розвiдок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гаврилова А. В. Обучение аудированию иноязычной речи в условиях неязыкового вуза: дис. ... канд. пед. наук: 13. 00. 02 / А. В. Гаврилова // - СПб. , 2006. - 182 с.
2. Гордеева А. Й. Навчання аудтовання англомовних автентичних текстав в умовах лшгафонно-акустичноl лабораторп / А. Й. Гордеева // 1ноземш мови. - 2007. - № 2. - С. 62-65.
3. Драб Н. Л. Комплекс вправ для навчання шшомовного професшно спрямованого монолопчного мовлення студенлв-економк'лв / Н. Л. Драб // 1ноземш мови. - 2002. - № 1. - С. 22-25.
4. Елухина Н. В. Основные трудности аудирования и пути их преодоления / Н. В. Елухина // Иностранные языки в школе. - 1977. - № 1 - С. 37-42.
5. Миловидова Р. В. Аудирование как один из видов речевой деятельности / Р. В. Миловидова // - В кн. : Вопросы методики и лингвистики, - М. , 1980. - С. 69-72.
6. Рогова Г. В. Содержание обучения иностранному языку в школе / Г. В. Рогова // Иностранные языки в школе. - 1974. - №3. - С. 73 - 78.
7. Семиченко В. А. Психолопя педагогiчноl дiяльностi: Навч. поибник / В. А. Семиченко - К. : Вища школа. , 2004. - 335 с.
УДК 811. 111-26+81 342
В. А. МИСЬК1В
ФОНЕТИЧНА 1НТЕРФЕРЕНЦ1Я ЯК МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ П1СЛЯ НШЕЦЬКО1 СТУДЕНТАМИ ФАКУЛЬТЕТУ 1НОЗЕМНИХ МОВ
Розглянуто особливостi артикуляцшноI бази укратськог, англшськоI та тмецьког мов. Розкрито вплив вимовних навичок рiдно'i та тмецькоI мови на англшське мовлення укратщв. Визначено i дослiджено
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
поняття «фонетична ттерференщя» як комплекте. Воно означав перенесення особливостей звукового складу слова, орфоетчних норм вимови i осмислення, фонологiчнdi системи рпднся мови у процеа вивчення англшськоi мови тсля нжецькт студентами факультету тоземних мов.
Ключовi слова: ттерференщя, трансференщя, фонетична ттерференщя, артикуляцшна база, вокалiзм, консонантизм.
В. А. МЫСЬКИВ
ФОНЕТИЧЕСКАЯ ИНТЕРФЕРЕНЦИЯ КАК МЕТОДИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА ПОСЛЕ НЕМЕЦКОГО СТУДЕНТАМИ ФАКУЛЬТЕТА ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ
Рассмотрены особенности артикуляционной базы украинского, английского, немецкого языков. Раскрыто влияние произносительных навыков родного и немецкого языка на английскую речь украинцев. Определено и изучено как комплексное понятие «фонетическая интерференция» — перенесение особенностей звукового состава слова, орфоэпических норм произношения и осмысления, фонологической системы родного языка в процесс изучения английского языка после немецкого студентами факультетов иностранных языков.
Ключевые слова: интерференция, трансференция, фонетическая интерференция, артикуляционная база, вокализм, консонантизм.
V. A. MYSKIV
PHONETIC INTERFERENCE AS A METHODOLOGICAL PROBLEM IN TEACHING ENGLISH AFTER THE GERMAN TO FOREIGN LANGUAGE
DEPARTMENT STUDENTS
The article deals with the peculiarities of Ukraininan, English and German articulatory bases and discloses the influence of the native and German languages pronunciation habits on the English speech of Ukrainians. The term «phonetic interference» has been defined. This concept includes a complex, means the transfer characteristics of sound words, orthoepic rules of pronunciation and comprehension, phonological system of their native language while teaching English after the German students to foreign languages department students.
Key words: interference, transference, phonetic interference, articulatory base vocalism, consonantism.
Вивчення явищ штерференци у мовному контакт е актуальним завданням сучасно! соцюлшгвютики, психологи, педагопки, лшгвютики та методики навчання шоземних мов. 1нтерес до ще! проблеми в ру^ зазначених наук не випадковий. В умовах розширення i поглиблення зв'язшв мiж кра!нами i народами свиу гостро постае питання про ефективтсть комушкаци мiж людьми - нолями рiзних мов i культур. Основне завдання вчених полягае в тому, щоб вивчити можливi шляхи шдвищення ефективносп мовно! комушкаци та досягнення повного взаеморозумшня мiж людьми. Сьогодш науковщ говорять як про позитивний, так i про негативний вплив мов одна на одну в середовищi бшнгвш.
Явище, яке ввдображае позитивний вплив одше! мови на шшу, визначаеться лшгвютами як «трансференщя». Але бшьшють дослвджень проводяться в галузi порушень мови бшнгвш, тобто негативного впливу певно! мови на шшу, що визначаеться термшом «iнтерференцiя». На думку А. Малишева, iнтерференцiя як процес i результат процесу е порушенням носiем правил двомовносп та багатомовносл, спiввiдношення контактуючих мов, як1 проявляються в його мовi у виглядi вiдхилень ввд норми. У. Вайнрайх, аналiзуючи перспективи до^дження штерференци, наголошуе на тому факп, що чим бiльша рiзниця мiж системами мов, тобто чим бшьше у кожнiй з них виявляються властивi лише !й форми та модел^ тим актуальнiшою е проблема вивчення та потенцшна галузь штерференци [2, с. 29]. 1нтенсившсть розвитку та вияву мiжмовноl штерференци залежить вiд багатьох чинник1в, одним з яких е ступiнь
спорвдненосп мов. Близька спорвднешсть контактуючих мов, за CBi^eHHHM багатьох дослiдникiв, е вирiшальним фактором легкого виникнення iнтерференцiï.
Метою статт е розглянути процес виникнення фонетично1 iнтерференцiï у тримовному середовищi та особливосп впливу артикуляцiйноï бази украшсько", нiмецькоï та англiйськоï мов.
У. Вайнрайх розглядае фонетичний, граматичний та лексичний рiвнi iнтерференцiï [2, с. 3]. О. Ватгура систематизувала мовну штерференщю за загальжшжвютичними ознаками. За засобами комуткаци iнтерференцiю вона розрiзняе таких титв: 1) л1гвальну - фонетична, лексична, граматична та графiчна; 2) позал1нгвальну - жестикуляц1йну, позову та мiмiчну) [3, с. 107].
На думку дослвдниюв, недостатня вивчешсть фонетично1' iнтерференцiï пояснюеться тим, що стутнь системно!' органiзацiï фонологiчного рiвня мови е значно вищим порiвняно з iншими, зокрема, лексичним, а змши, як1 вiдбуваються на рiвнi фонетичноï системи, не обов'язково супроводжуються залученням iншомовних фонем.
Лiнгвiстична природа фонетичноï iнтерференцiï закладена в особливостях структур i взаемовпливi фонетичних систем конкуруючих мов i залежить ввд специфiки когнiтивних процесiв, як1 ввдбуваються у мовнiй свiдомостi бiлiнгва шд час iншомовноï комунiкацiï, що, вiдповiдно, передбачае мовний, комунiкативний i соцюкультурний компоненти. Фонетична iнтерференцiя поширюеться i на сегментну, i на просодичну пiдсистеми фонетичноï системи мови та проявляеться у процесi породження i сприйняття усного дискурсу бiлiнгвами [3, с. 108].
Як свiдчить практика навчання англiйськоï мови на базi нiмецькоï, успiшному оволодшню другою мовою на початковому етап1 сприяють таю л1нгвютичт особливоси: генетична спорiдненiсть нiмецькоï й англiйськоï мов; латинська спорiдненiсть; деяк1 спiльнi аспекти у вимовц наявнiсть сп1льного пласту лексики германського походження; аналогiчнi граматичнi явища, близью за структурою та значенням; схожi мовленневi зразки, що вивчаються на початковому рiвнi. На думку Н. Гальсковоï та Н. Гез, основною умовою усшшного навчання вимови е визначення зон позитивного переносу та штерференщя, а також встановлення можливих труднощш на основi поршняльного анал1зу дослiджуваноï та рiдноï мов [4, с. 274].
Фонетична штерференщя найбшьш поширена на початковому етапi навчання iноземноï мови. Вона торкаеться як звукових, так й штонацшних особливостей мови. Порiвнюючи склад фонем нiмецькоï й украïнськоï мов, варто, насамперед ввдзначити велику к1льк1сть i рiзноманiтнiсть голосних у нiмецькiй мовi (15 монофтонпв i 3 дифтонги) i невелику к1льк1сть голосних в украшськш мовi (6 монофтонгiв). Нiмецькi голосш класифiкуються: а) за як1стю (акустичними особливостями звучания); б) за юльюстю (тривалiстю звучання); в) за участю губ (лабiалiзацiя); г) за ступенем просунення язика в горизонтальнiй площинц д) за ступенем пiдйому язика у вертикальнш площинi [12].
На вiдмiну вiд нiмецького, украшський вокалiзм не мае диференцiйноï ознаки тривалосп i пов'язаних з нею явищ закритостi / вiдкритостi, напруженосл / не напруженосп.
Лабiалiзацiя нiмецьких голосних [o:], [u:], [у:] загалом енергiйнiша, нiж лабiалiзацiя украшських голосних [у] i [о], проте слабша.
В украшському вокалiзмi немае лабiалiзованих фонем переднього ряду. Артикуляцiï украшських голосних поршняно з нiмецькими вiдбуваються менш напружено. Крiм того, в украшсью мовi немае екстремальних артикуляцш переднього ряду, властивих нiмецьким [i:] та [e:]. В артикуляц1ях укра1нських голосних тшо язика не таке сконцентроване, як при вимовi иiмецьких довгих голосних, а контури язика плавтш^ Завдяки цьому укра1нськ1 голоснi в цшому за сво1м артикуляц1йним укладом загалом ближчi до коротких голосних нiмецькоï мови [ ], [ ], [ ], [ ].
На ввдмшу вщ иiмецьких, украшсью голосш вимовляються з м'яким (слабким) приступом i переважно зi слабким вщступом.
Таким чином, вiдмiнностi тмецького вокал1зму вiд укра1нського позначаються на особливостях даяльносп язика, губ i горташ й полягають у:
1) наявносп екстремальних артикуляц1й;
2) бшьшш м'язовiй напруженост1 при довгих голосних;
3) енергшшших рухах губ (лабiалiзацiï i розтягненнi);
4) наявностi сильного приступу i сильного ввдступу;
5) бшьшому розкритт1 рота (щелепному куп кут) [12].
Вiдмiнностi артикуляцiйноï бази визначають основш труднощi i помилки, якi виникають в украïнцiв при засвоенш голосних нiмецькоï мови.
Передуем вiдзначимо, що украшцям важко даеться напруженiсть i закрипсть голосних високо i середнього пiдйому: [1:], [е:], [о:], [и:]. На це треба звертати увагу, бо вимова з недостатньою напружешстю артикуляци часом призводить до помилково! дифтонгоИдно! вимови цих монофтонгiв.
Нелегко даються украшцям лабiалiзованi голоснi переднього ряду. Хоча в украшськш мовi е лабiалiзованi голоснi заднього ряду [у] i [о], однак це не усувае труднощш при вимовi цих нiмецьких голосних фонем. Треба стежити за тим, щоб губи при вимовi лабiалiзованих голосних витягувалися наперед iз достатньою енергiею. Коротка голоснi н1мецько1° мови за сво!м артикуляц1йним укладом наближаються до украшських голосних, проте через наявнiсть сильного ввдступу вимовляти 1х укра!нцям набагато важче, шж довгi голосн1. Так само, як i у випадку з довгими голосними, короткость голосного засвоюеться легко, проте важко даються iншi фонетичн явища, що ствюнують з коротк1стю, зокрема, сильний вщступ, пов'язаний з явищем сильнопочатковосл наступного приголосного.
I, нареши, до основних специфiчних труднощiв, як1 виникають в украшщв при засвоеннi нiмецького вокалiзму, варто зарахувати засвоення сильного приступу [12].
У галузi консонантизму обиды мови мають бшьше спiльних рис, шж у галузi вокалiзму. Це яскраво видно при порiвняннi приголосних фонем шмецько! та украшсько! мови (табл. 1, 2).
Опис артикуляцшного укладу англшсько! мови охоплюе там риси: 1) язик лежить глибоко в ротовш порожниш, не торкаючись шднебшня; 2) язик у сво!й середнiй i задн1й частинi лежить плоско, торкаючись нижшх зубiв боковими частинами; 3) язик розташований за нижшми зубами, не торкаючись !х, та вiдтягнутий назад; 4) шнчик язика загнутий догори; 5) губи дещо розтягнутi [8, с. 8].
Динамiчний аспект АБ регулюе артикулящю всiх звуков англшсько! мови та мае так характеристики: 1) установка оргашв мовлення, близька за звучаниям до /э/ у вимовi голосних i приголосних [14, с. 102]; 2) тенденцiя англiйських голосних зазнавати редукци в ненаголошенiй позици [14, с. 252]; 3) довга (витягнута) й широка форма резонаторно! порожнини у вимовi голосних заднього ряду [8, с. 30]; 4) незначна рухливють губ з невеликим заокругленням, розтягуванням i вип'ячуванням [13, с. 157]; 5) глоталiзацiя мовлення як установка на уичення голосних i приголосних [8, с. 73]; 6) ввдтягнупсть маси язика вiд нижшх зубiв, що мае два наслвдки: апiкально-альвеолярна вимова певних груп приголосних i нерелевантнiсть палаталiзацil приголосних [8, с. 26].
Таблиця 1
Приголосш фонеми ммецьког мови_
Мкце утворе- ння Губнi Язиковi Язичковi (увулярнi) Фари нга- льш
Двогубнi Губно-зубнi Передньо-язиковi Середньо-язиковi Задньо-язиковi
Дзвiнк. гл. дз. сн. гл. дз. гл. дз. сн. гл. дз. гл. дз. сн. гл. дз. сн. гл.
Спосiб утв.
Змично-проривнi P Б Т Б К С
Щiлиннi f V 8 т г 3 9 J X У Н
Змично -щшинш р
Зми чно-про-хвдш Бок овi Ь
Нос овi М N Ч
Вiбранти г К
Таблиця 2
Приголосш фонеми укратсъко! мови_
За способом творення Губ-н! Язиков! Фарин-гальн!
За активним мовним органом Передньо-язиков! Середньо-язиков! Задньо-язиков!
Шумш З!мкнеш глух! П Т Т' К
дзвшш Б Д Д' Г
Афри-кати глух! Ц, Ч Ц'
дзв!нш ДЗ, ДЖ ДЗ'
Щшинт глух! Ф СШ С'
дзв!нк! В ЗЖ З' Г
Сонорнi З!мкнеш носов! М Н Н'
Щ!линн! Середин! И
Боков! Л Л'
В!бранти Р Р'
Артикуляцшному укладу укра!нсько! мови властив! так1 риси: 1) язик у сво!й середньо-переднш частит тднятий догори; 2) кшчик язика торкаеться нижшх зубш - установка на дорсальтсть; 3) губи злегка округлен й в!дходять вщ зубш - установка на лаб1ал1защю [9, с. 54].
Зютавний анал!з вищенаведених рис артикуляцшних баз англшсько! та укра!нсько! мов дае тдстави виокремити так1 прогнозоваш ввдхилення ввд англшсько! нормативно! вимови:
1) у систем! вокал!зму:
нев!дтворення в мовленш англ!йського артикуляц!йного укладу з ор!ентащею артикуляц!! голосних ! приголосних на нейтральний голосний /э/, що викликае в!дхилення у вимов! найб!льш нейтрального голосного, довгих монофтонпв, г!перкоректну вимову англшських голосних переднього ! заднього рядш;
б) б!льш передне й високе мюце артикуляц!! низьких англшських голосних заднього
ряду;
в) просунення артикуляц!! англшських голосних наперед як наслвдок штерференцп навичок артикуляц!! укра!нських голосних;
г) порушення в!дтворення ступеня лаб!ал!зацп англ!йських звук!в, а саме надм!рне заокруглення й вип'ячування губ укра!нцями у вимовлянн! звук!в /о/, /и:/, /и/, /эи/, /аи/, /то/;
д) неввдтворення ознаки ус!ченост! вимови англшських голосних у закритому склад! внаслвдок впливу укра!нського складового стереотипу - ПГ, а також ввдсутносп глотал!зацп;
е) в!дсутн!сть редукц!! у ненаголошених складах [6, с. 372];
2) у систем! консонантизму:
а) дентально-дорсальна замють альвеолярно-аткально! артикуляц!! англ!йських приголосних /1/, /8/, /г/, /п/, /1/;
б) палатал!зац!я англ!йських приголосних;
в) веляризащя англ!йських приголосних;
г) неввдтворення глотал!зац!!, що спричиняе некоректну вимову з!мкнених приголосних ! африкат, вщсутшсть асп!рац!! сильних проривних приголосних у сильнш позиц!! [6, с. 373] (табл. 3 ).
До основних позицшних й комбшаторних змш, як! викликають модиф!кац!! голосних у шмецькш, англ!йськ!й та укра!нськ!й мовах, належать положения голосного в наголошеному чи ненаголошеному склад! (англ!йська мова - редукщя голосних у ненаголошенш позиц!!; н!мецька мова - чишсть голосних у будь-як!й позиц!!, наявнють редукованого [э] як самост!йно! фонеми; укра!нська мова - в!дсутн!сть редукц!! ненаголошених голосних, проте певн! яшсш зм!ни звук!в у ненаголошен!й позиц!!) та поеднання голосного ¿з приголосними: 1) сус!дство з губними (найбшьше огублення нелаб!ал!зоваих голосних н!мецько! мови, менше
- укра!нсько! мови, найменше - англ!йсько!); 2) сус!дство з передньоязиковими ! задньоязиковими (б!льш передня ! б!льш задня вимова голосних); 3) вплив носових сонант!в
(назалiзацiя голосних звуков всiх мов, що розглядаються); 4) поеднання iз палаталiзованими приголосними (палаталiзацiя голосних укра!нсько! мови, в англiйськiй та шмецькш мовах палаталiзацiя вiдсутия).
Англшська мова Шмецька мова Укра!нська мова
Голосш
12 голосних фонем. Голоснi проти проставляю-ться по довготi та короткосл. Вiдсутнiсть твердого приступу. Голоснi вимовляються при нейтральному положенш губ. 9 дифтонпв. Редукцiя голосних в перед наголошених i пiсля наголошених складах. Довп голоснi [и:] та [о:] вимовляються без випинання губ. Наявшсть фонем [ж] та [Л] характерна тшьки для англшсько! мови. 18 голосних фонем. Голосш проти проставляються по довгота та короткости Наявшсть твердого приступу. Фонеми вимовляються з великим напружуванням губ. 3 дифтонги. Редукщя голосних в перед наголошених i пiсля наголошених складах. Довп голосш [и:] та [о:] вимовляються огубленно з випинанням губ вперед Наявшсть фонем [у], [у:], [и], [ё], [ге] характерна тшьки для шмецько! мови. 6 голосних фонем: Не властива така яюсть, як довгота / коротюсть. Вiдсутнiсть твердого приступу. При продукуванш голосних звукiв губи менш активш Лише монофтонги. Лише кшьюсна редукцiя голосних. При твореннi звукiв [о] та [у] губи витягуються вперед i трохи заокруглюються. Наявшсть фонем у i у — алофони (тук i тюк [т'ук].
Приголосш
26 приголосних фонем. Ввдсутшсть палаталiзацil. Аспiрацiя глухих приголосних [р], [1], [к]. Дзвшку приголоснi не гублять свое! дзвшкоста, нi на початку, нi в кшщ слова. Сонанти [т], [п], [1], [д] дзвiнкi i довп. Передньоязиковi [1], [d], [п], [1] характеризуются альвеолярним укладом. Носолiзацiя звука [д]. Сонант [г] какуминальний. Ввдсутшсть подвоення приголосних при вимов^ Наявнiсть фонем [ш], [0], [б], [dz], характерних тшьки для англшсько! мови. 21 приголосна фонема. Ввдсутшсть палаталiзацi!. Аспiрацiя глухих приголосних [р], [1], [к]. Нашвдзвшюсть на початку та оглушення в кшщ слова або складу. Напiвдзвiнкiсть на початку та оглушення в кшщ слова або складу. Передньоязиковi [1], [п], [1], характеризуются альвеолярним укладом. Носолiзацiя звука [т], [п], [д]. Сонант [г] - вибрант. Вщсутшсть подвоення приголосних при вимов^ Наявнiсть фонем [£], [18], [z], [рЬ], характерних тiльки для нiмецько! мови. 32 приголосних фонеми. Наявшсть палаталiзацi! Щ. Вiдсутнiсть аспiрацi!. Дзвiнку приголосш не гублять свое! дзвшкосп ш на початку, нi в кшщ слова. Ум сонорнi приголоснi звуки належать до дзвшких i не мають парних глухих. Носолiзацiя звука [н], [м], [н']. Сонант [г] - вибрант. Ввдсутшсть подвоення приголосних при вимов^ Наявнiсть фонем [^], [18], [рЬ], характерних тiльки для укра!нсько! мови.
Табл. 3. Основт выдмi вокалiзмунностi та схожостi мiж системами англшського, ншецького та укратського вокальзму
Отже, штерференщя - це неввд'емна складова процесу повшьного, поступового проникиения того чи шшого iншомовного елемента в систему сприймаючо! мови. Знизити р1вень фонетично! штерференци допоможе порiвияльна артикуляцiйна база англшсько! та шмецько! мови, оскiльки будь-яка фонетична база е системою, i засвоюватися вона повинна як система, а не як окремо ввдбраний елемент. Тому фонетична iнтерференцiя тддаеться корекци бiльшою мiрою на початковому етапi навчання i саме в цей час иридаляеться значна увага фонетищ. Специфiчна потреба у вивченш фонетично! iнтерференцi! зумовлена не тшьки вимогами соцiально! дiйсностi, а й когштивними та соцiокультурними чинниками, що визначають особливоси взаемовпливу фонетичних систем контактуючих мов.
До преспективних напрямшв подальшого наукового пошуку в галузi дослiдження можна вiднести вивчення питань, повязаних i3 грунтовним зiставленням фонетичних систем англшсько!', шмецько! та укра!нсько! мов.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бим И. Л. Концепция обучения второму иностранному язику (неметкий на базе английского) // И. Л. Бим. - Обнинск: Титул, 2001. - 48 с.
2. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / У. Вайнрайх // Новое в лингвистике. Вып. 6: Языковые контакты. - М. , 1972. - C. 25-60.
3. Вал^ура О. Р. Систематизащя ознак мовно! штерференци / О. Р. Валнура // Нова фiлософiя / за ред. Манаюна В. М. - Запорiжжя: ЗНУ, 2009. - № 36. - С. 104-110.
4. Гальскова Н. Д. Теория обучения иностранным языкам: лингводидактика и методика / Н. Д. Гальскова. - М. : Академия, 2004. - 336 с.
5. Подлинева К. Б. Сопоставление фонетических структур английского и немецкого языков / К. Б. Подлинева // Иностранные языки в школе. - 2003. - № 3 - С. 37-41.
6. Кочубей В. Вплив артикуляцшно! бази рвдно! мови на актуалiзацiю вимовного акценту / В. Кочубей // Науковi записки. - Вип. 81 (1). - С. 370 -374.
7. Крижашвська М. В. Взаeмодiя фонетичних систем укра!нсько! та англшсько! мов: комушкативний аспект / М. В. Крижашвська // Мова i культура: Матерiали п'ято! мiжнародноl науково! конференци. - К. : Collegium, 1997. - Т. 3. - С. 93-94
8. Кулешов В. В. Сопоставление артикуляционных баз английского и русского языков и фонетическаяинтерференция / В. В. Кулешов. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1987. - 118 с.
9. Сучасна укра!нська лггературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. I. Бшодвда. - К. : Наукова думка, 1969. - 436 с.
10. Сучасна укра!нська л^ературна мова: шдручник / А. П. Грищенко, Л. Мацько, М. Плющ та ш. ; за ред. А. П. Грищенка. - 2-е вид. - К. : Вища школа, 1997. - 493 с.
11. Ющук I. П. Укра!нська мова: шдручник для студенпв фшолопчних спещальностей вищих навчальних закладiв I. П. Ющук. - К. : Либвдь, 2003. - 640 с.
12. Яцюк I. Я. Порiвняльна типолопя укра!нсько! i шмецько! мови / I. Я. Яцюк. - [Електроний ресурс]. Режим доступу: www. old. tnpu. edu. ua/kurs/225.
13. Jenkins J. The Phonology of English as an International Language. / J. Jenkins - Oxford: Oxford University Press, 2000. - 258 p.
14. Pennington M. C. Phonology in English Language Teaching. M. C. Pennington - L. , NY: Longman, 1996. - 282 p.
УДК 378. 14+37. 01. 31+811. 111
О. П. ДАЦК1В
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕТОДИКИ ФОРМУВАННЯ ВМ1НЬ ГОВОР1ННЯ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ ЗАСОБАМИ ДРАМАТИЗАЦИ
Описано методичний експеримент,в якому порiвнюються два eapiaHmu методики формування вмть говортня у майбуттх учителiв англшсько1 мови засобами драматизаци. Наведено дат передекспериментального та тсляекспериментального зрiзiв, проаналiзовано результати експериментального навчання. Зроблено висновок про загальну ефективтсть методики формування вмть говортня у майбуттх учителiв англшсько1 мови засобами драматизаци. Пiдтверджено за допомогою методiв математичног статистики быьшу ефективтсть першого варiанта методики.
Ключовi слова: вмтня говортня, майбутнт вчитель, засоби драматизаци, методичний експеримент.
