CC BY
344
формування трудових ресурЫв i примноження людського потенщалу краши. Одержанi пiсля завершення циклу навчання професшш знання та навички не достатш для забезпечення повнощнно! професшно: дiяльностi й особистюно: самореашзаци. Статусна роль тако! освiти девальвуеться прямо пропорцiйно li масовостi, що, своею чергою, пов'язане з наростанням сощального невдово-лення i претензш до системи вищо!' освiти.
Лггература
1. Д1яльн1сть пщприемств сфери послуг: Стат. бюл. - К.: Держкомстат Украши, 2007. - 175 с.
2. Статистичний щор1чник УкраТни за 2004 рiк. - К.: Держкомстат Украши, 2005. -
591 с.
УДК 811.111:81 '276 Асист. Л. T. Миклаш -НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 АМЕРИКАНСЬКОГО ВАР1АНТА АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ: 1СТОРИЧНЕ ТЛО
Розглядаються основш вiхи iсторичного розвитку, що зумовили появу амери-канського варiанта анг^йсь^ мови.
Ключов1 слова: юторичний розвиток, нацiональна мова, мовна система, формування нацп, дiалект, мова-метрополп.
Assist. L.T. Myklash -NUFWTof Ukraine, L'viv
Peculiarities of the American Variant of the English Language:
Historical Background
The article considers the main points in the historical development that caused the specific features of the American variant of the English language.
Keywords: historical development, national language, language system, nation formation, dialect, metropolitan language
Тривалий час бшьшють англомовних друкованих видань була зо-рiентована на британський варiант англшсько!' мови. Рекомендована вимова, словниковий запас чи iншi складники у вивченш мови залишаються британо-мовними. Вплив англшсько!', якою розмовляють у США, зумовлений поси-ленням значення ще1 держави на мiжнароднiй ареш тсля Друго!' Свггово1' вiйни. З огляду на пожвавлення туристичних подорожей, фахових стажувань, обмшв iнформацiею, пресою, л^ературою чи продукцiею кiнематографу, те-лебачення, реклами i т. ш., дедалi частiше натрапляемо на невщповщносл, якi дещо рiзняться вiд загального британського слововжитку.
Всебiчний розгляд питань мовно!" диференцiацii в контекстi лшгвю-тичних та екстралiнгвiстичних чинникiв е предметом для глибоких мовознав-чих дослщжень i узагальнення рiзних думок i позицiй. Дослiдженню питання варiантологii англiйськоi мови i, американського варiанта зокрема, присвяче-но чимало праць як закордонних науковщв (R. Berndt, A. Markwardt, R. Quirk, D. Crystal, R. McDavid, К. Janicki), так i вггчизняних вчених (Ю. Зацний, Р. Крiцберг, О. Швейцер, Ю. Жлуктенко). Однак не вдалося вiдшукати у вгг-чизняних публжащях чiткого, стислого i менш-бiльш лопчного викладу юто-
рично! канви появи BapiaHTa англ^сь^' мови на американському континент^ З огляду на це, вмотивованою е актуальнiсть цього дослщження. Автор ро-бить спробу коротко подати юторично-мовознавчий аспект виникнення аме-риканського варiанта англ^сь^' мови, а саме окреслити т чинники, як спричинили появу основних вiдмiнностей мiж британським i американським варiантами1. Така описова розвщка е водночас щкавою i пiзнавальною для за-гального ознайомлення з цим мовним явищем у час зростання популярностi американського варiанта англ^сь^' мови.
Базовими джерелами для написання ще! працi були дисертацшш дос-лiдження Ю. Зацного i Р. Крiцберга, а також статт Енциклопеди Британiка, К. Ятцю, М. Блюмфiльда, О. Швейцера i Ю. Жлуктенка. Поряд з основними джерелами, використовувались академiчнi пiдручники з мовознавства. Хоче-мо додати, що метою працi було не детальне дослiдження особливостей варь антностi англшсько! на усiх мовних рiвнях, а лише стисла характеристика появи цього мовного феномена.
Американський варiант не мае статусу окремо! мови i його розгляда-ють як особливий, окремий варiант англ^сь^', якою спiлкуються у Сполу-чених Штатах. Американський варiант не е зовшм унiкальним явищем, юну-ють також iншi варiанти англ^сь^' мови, вщмшт вiд британського. Це ан-глшська, якою говорять у Канадi, Грландй, Шотландп, Австрали, Новiй Зе-ландп,1нди i т. iн. Необхщно також зауважити, що рiзнi варiанти англ^сь^' мають власнi особливi риси. Вщомо, що процеси варiантностi мови дуже по-ширенi. Для прикладу, юпанська мова, якою розмовляють в 1спанй, доволi вiдрiзняеться вiд т1е1, якою спiлкуються у Пiвденнiй Америщ. Французька, якою розмовляють у Францй, виявляе численнi вiдмiнностi вiд канадського варiанта. Нiмецька, якою розмовляють в Шмеччиш, Австри чи Швейцари, теж виявляе багато розходжень.
Для того, аби зрозумгти особливост американського варiанта, прига-даймо основнi вiхи юторично1 канви:
• перш1 групи ем1грант1в, що прибули в Америку в XVII ст., - пуритани, як намагались уникнути пересл1дування через релтйну иетолераиттсть та ре-лтйт вшни, розмовляли мовою Шекстра i його сучасиикхв;
• иовоприбулi потрапляли у таке середовище, якого вони не могли бачити в Сврот. 1м доводилось давати иазви багатьом рослинам, тваринам i природ-иим явищам. Колоиiсти вживали мовиi ресурси iидiаиськоi мови чи мов емiграитiв, що згодом прибували з шших краш, зокрема з Фраици, 1спаии, Голлаиди, Нiмеччиии. Воии також були змушет повиiстю чи частково вво-дити у мовиий вжиток шшомовт слова чи оперувати безпосередиiми оригi-нальними запозиченнями;
• заселения американського континенту збйлося в чаш з поширенням загаль-иоосвгтиьоХ коицепци, а вииахiд киигодрукуваиия иадав змогу в Америцi читати книжки, як друкувалися здебiльшого в Англи. Читаючи аигломовиi кииги, зокрема Бiблiю, колоиiсти, звичайио, вiдчували сильиий зв'язок зi
1 Розглядаючи особливостi зазначимо, що беремо до уваги стандартну мову, а саме нормативну англшську (British English - ВЕ) i нормативну американську (American English - АЕ). Традицшно вважаеться, що ВЕ е мовою преси, нею говорять диктори i коментатори радiо ВВС i освiчена верства мешканцiв Лондона i його околиць. Щодо АЕ, то це мова i мовлення бшьшосл освiчених мовцiв всiеi територи Сполучених Штатiв.
своею метропол1ею. Американцi на загал здобували ocBiTy у престижних англiйських унiверситетах, де офщшною мовою була англiйська.
Зосередимо увагу на ознаках мови, як легко можна зауважити у пов-сякденному спшкуванш, а саме - на особливостях американського вар1анта ан-гл1йсько1 мови на трьох основних р1внях: фонетичному, лексичному i грама-тичному. Вимова е ознакою, яку люди одразу ж помiчають, коли зустрiчають носiя iншого мовлення. АЕ i ВЕ мають спiльну вокашчну систему, але амери-канська фонетична система несе вщбитки рис старо1 англiйськоï фонетики. Звучне рокитливе "r" е одшею з ознак вимови, характерноï для XVII ст.
Американська орфографiя вiдбила принцип Ноя Вебстера (1758-1843), за яким граматика формуеться на основi мови, а не мова на основi граматики. За Вебстером, мову необхщно розвивати на основi мовлення, а правопис мае виходити з живоï мови, а не базуватися на штучно сформованих правилах граматики. Шсля того, як американсью колони стали незалежними, багато реформаторiв мови пропонували низку змш до правопису. Серед них Бен-джамiн Франклiн (1706-1790), який у 1768 р. розробив схему нового алфавпу i правопис, який мав би спростити орфографш як тшьки можливо. Вш запро-понував таю змши: waz (вiдповiдно замiсть was), riten (written), wil (will), helth (health)1.
Лексично-семантичний словник АЕ назагал зб^аеться з ВЕ: кiлькiсть подiбних слiв набагато перевищуе численнiсть розбiжностей. Мова постiйно змiнюеться. Найбiльш чутливою дiлянкою е лексичний фонд. Наслщки мов-них контактiв найпомiтнiшi на лексико-семантичному рiвнi. Крiм того, певш лексичнi одиницi можуть зникати або поступово замщатись iншими. Витво-рюються новi поняття i, вiдповiдно, карбуються новi слова, щоб ïx наймену-вати. 1снування невiдповiдностей свiдчить про те, що:
• в американському вар1ант1 вживаються слова давньо1 англшсько1 мови. AE fall служить очевидним прикладом, на ввдм1ну ввд BE autumn. Пор1вняймо: староукрашське падолист до сучасного листопад;
• слова, частково введет у мовний вжиток, стали природним наслвдком в1-дображення шшого оточення сощальних i иол1тичних умов, специфши гос-подарства i напрямшв провадження б1знесу. Наприклад, особливост державного устрою, творення р1зноматтних шституцш молодо1 демократично! держави, як наслвдок, знайшли ввдображення у словнику адмшстративно-уиравлiиського характеру (president, administration, executive, Congress, the House of Representatives, Senate State Secretary), чого, напевно, не могло бути в аристократичтй англшськш монархи;
• неабияк вплинули запозичення з шших мов, а саме з шд1ансько1, французь-ко1, 1спансько1, голландсько1, тмецько12.
Iндiанськi запозичення становили ботанiчну термiнологiю, назви тва-рин, риб, культурологiчнi поняття: pecan, moccasin, sequoia, raccoon, toboggan, chicory, moose.
До лексикону введено слова французь^ мови, таю як: pumpkin, praline, prairie, chute, bureau, depot, cent, dime.
1 New Encyclopaedia Britannica. - Vol. 4. P. 941; Vol. 12. P. 550-551.
2 Детальшше: Janicki K. Elements of British and American English. - C. 20-22.
Про вплив юпансько1 мови на мовний фонд свщчать лексеми: marijuana, cockroach, mustang, sombrero, cafeteria, bonanza, canyon, rumba, tornado.
Голландськ запозичення теж посщають належне мiсце у словнику АЕ: spook, Santa Clause, dope, Yankee, boodle, coleslaw.
До цього перелжу можна додати шмецью запозичення: delicatessen, frankfurter, hamburger, noodle, prezel, pumpernickel, kraut, wiener, seminar1.
Згадаш вище запозичення не вплинули на фонолопчш i граматично-синтаксичш особливостi мови. Поглинання таких маленьких словесних по-ичюв iнших мов сприяло формуванню лексичного фонду американсько1 ан-глшсько^ яке Альберт Марквардт назвав феноменом "плавильного казана" . В американському варiантi англшсько1 мови знайшли свое вiдображення пев-ний тип сощально1 поведiнки, а також особливост^ що характеризують спе-цифiку життя краши. Всi процеси мовного розвитку проходять у тюному
i 3
зв язку з сощально-юторичними умовами. .
Варто зауважити, що юнуе значна кшьюсть слiв, якi в АЕ вживаються для окреслення вщмшних понять або зовсiм не вживаються в ВЕ. Найбшьш вiдчутнмими виявляються вщмшноси рiзних мовних форм для однакового понятшного змiсту (AE mail BE post; AE line BE queue)4. Також юнують деяк лексичнi одиницi, якi вийшли зi слововжитку або зазнали певного звуження чи розширення семантики. Наприклад, public school в Британп - прившейова-нi i високооплачуванi школи, як зберiгають середньовiчнi традици навчання. Public school в Америщ - звичайш державнi школи, доступнi кожному. Як розширення значення слугуватиме приклад слова pavement, яке американщ вщносять до sidewalk - шшохщна бокова дорiжка, тротуар, узбiччя. Для аме-риканцiв pavement - брукiвка, поверхня вимощено1 дороги. Homely в ВЕ оз-начае простий, гарний, приемний, таке мюце, що робить перебування неви-мушеним. В АЕ homely - незугарний, непоказний5.
До XIX-XX ст. чисельнiсть лексичних розбiжностей зростала дуже швидко, а з 1925 р. спостер^аеться помiтне проникнення американiзмiв у ВЕ. Цьому значно сприяють iндустрiя кiно, обмiн пресою, радю, телебачення, реклама. Засво1вши значну кшьюсть слiв у повсякденний вжиток, британщ не завжди свiдомi щодо ix американського походження. З iншого боку, вплив британiзмiв на АЕ незначний. На цей час лексикон англшсько! мови розви-ваеться завдяки обом нащям. 1снують сталi американiзми в ВЕ, i сталi англь
цизми в АЕ. Лише мовознавщ можуть твердити про належшсть тiеï чи шшо!
•• -6
лексичноï одинищ до певного варiанта .
1Тут слщ сказати, що шший тип запозичень. Шмецьке hamburger [hamburge] асим1лювалось у американське [hœmbarga] i з часом запозичилось ВЕ. Проте, саме з американського вар1анту, а не безпосередньо з шмецьког
2 Janicki K. Elements of British and American English. - C. 20.
3 Жлуктенко Ю. О. Украшсько-англшсьш мiжмовнi ввдносини. Украшська мова в США i Канадг - К.: В-во Кшвського унiверситету. 1964. - C. 9.
4 Крицберг Р. Я., Дивергенция и конвергенция региональных вариантов современного английского языка. -Киевский государственный лингвистический университет, 2000. - С. 57.
5 Janicki K., Elements of British and American English. - P. 70.
6 Див. там само, с. 56-57, 72, 106.
Yci фундаментальш мовш процеси, яких зазнала англшська в Америцi, були головним чином завершеш до 80 рр. XIX ст. Припускають що, якби коло-нiзацiя американського континенту вiдбулася кшька сторiч ранiше, АЕ вiдрiз-нялася б вiд ВЕ, як французька вiд палшсько1, позаяк романськi мови е наслщ-ком взаемоди латинсько'' з субстратами iнших мов1. Усталення американського варiанта в Америцi зумовили сощальний, полiтичний i економiчний розвиток нового суспшьства. Специфiчнi американськi природш умови i полiтичнi об-ставини спричинили виникнення певних урядових i економiчних структур та реалiй, як знайшли свое вiдображення у мовi ново! наци. Незважаючи на те, що ментальшсть i культурне шдгрунтя носив мови також вiдображаються в ад-омах i фразеологiзмах - "крих^них спалахах життедайностi мови", бшьшють помiтних розходжень мiж двома варiантами можна спостерiгати лише у вимо-вi, правописi, i лексицi2.
Англшська мова е нащональною мовою англшщв, що виникла i роз-винулася на основi одного з територiальних дiалектiв племен, що жили в око-лицях Лондона в Британп. Вона мала власну мовну систему (власш фонетич-нi, лексичнi i граматичнi одиницi), якi з часом розвинулася в л^ературну мо-ву в перюд формування наци в XIV ст.
Американський варiант англшсько! мови-метрополн розглядають як особливий сощальний дiалект (дуже умовно!) , який в силу полггичних, еко-номiчних i культурних обставин трансформувався в новий варiант англшсь-ко!' мови на американському континентi, не порушуючи l'i мовно!' системи. Мова як iншi важливi сфери людсько!' поведiнки повiльно, проте неперервно, еволющонуе вiд старих до нових форм. Коли рiзнi групи людей, носив одше! мови, роздiляють географiчнi, пол^ичш чи соцiальнi бар'ери, кожна група поступово розвивае свш власний варiант мови, який називаемо дiалектом. Мовознавщ називають такi феномени окремими фшальними варiантами мови-метрополн без самобутньо!' нащонально! основи з огляду на численш власнi риси i особливост^. Два варiанти становлять дiалекти одше! мови, до-поки вiдмiнностi помiж ними унеможливлюють взаемне розумiння (хоча мо-жуть створювати труднощi), i доки носн кожного з варiантiв вважають, що вони не розмовляють рiзними мовами5.
Вiдтак, будучи перенесеною на новий континент, колишня англшська мова як живий оргашзм зазнала рiзноманiтних впливiв, як можна вщстежити на фонетичному, лексичному, граматичному (орфографiчному i морфолопчно-
1 Мостовий М.1. Лексиколопя англшсько1 мови. - Харшв: Основа, 1993. - С. 209-214.
2 Janicki K., Elements of British and American English. - С. 105
3 Дiалектом вважають рiзновид мови з характерними рисами, що властивi певному соцiальному або географiчному прошарку, верствi чи категориям людей. Розрiзняють дiалекти: територiальнi (зааб спiлкування роду, племенi, що в епоху творения народностi переростае в лггературну загальнонацiональну мову - прамова) i соцiальнi (мова окремих категорш людей певно1 професй' чи роду занять. Наприклад, мова рибакiв, шахтарiв, злодив). Див. Семчинський С. В., Загальне мовознавство. - Кш'в: Вища школа, 1988.
4 Крицберг Р.Я. Дивергенция и конвергенция региональных вариантов современного английского языка. -Киевский государственный лингвистический университет, 2000. - С. 8.
5 Morton W. Bloomfield, A brief History of the English Language// The American Heritage Dictionary of the English Language, Willam Morrison, Editor. - American Heritage Publishing Co, Inc and Houghton Mifflin Company, New York, 1971, 9th printing. - XIV-XVIII.
му) рiвняx, однак щ вiдмiнностi не мають системного характеру. Американський варiант зберй стару англiйську мовну систему, оскшьки першi поселенцi були людьми англшського походження. Можемо побачити аналогiю - молода генеращя американцiв украïнського походження, не маючи контактiв з ма^р-ним субстратом мови, говорила мовою своïx прародичiв, тобто такою, якою розмовляли в Украïнi в час ем^ацшних хвиль кiнця Х1Х - початку ХХ ст.
Питання мови е не лише лшгвютичним, але полiтичним, соцiальним i культурним. Дискурс американського варiанта англiйськоï мови постав у чаш боротьби колонш Нового Свпу за незалежнiсть. Серед американських лексиког-рафiв i мовознавцiв, як зробили посильний внесок у формування американського варiанта, були политики (Б. Франклiн, Н. Вебстер). Будучи перенесеною на американський континент, англшська мова набула специфiчно нових рис. Тут важили внутрiшнi i зовшшш чинники еволюцiï. Першi, власного розвитку i ста-бiлiзацiï, вiдобразились у граматищ. Другi, зовнiшнi, полягали у впливi iншиx мов через стосунки полiтичного, соцiального i економiчного характеру.
Отже, вщмшносп мiж АЕ i ВЕ незначш. Обидва варiанти належать до цшсного мовного тiла i насправдi нiвелюються переважною бiльшiстю подiб-ностей, як все-таки помiтно домшують. Вiдомi сучаснi лiнгвiсти твердять, що "два варiанти англiйськоï нiколи так не рiзнилися, як люди собi уявляли, i домь нантною тенденщею упродовж кiлькоx десятилiть е збй i значна подiбнiсть"1. Бiльшiсть британщв i американцiв можуть легко порозум^ися, хоча можуть виникнути яюсь проблеми з огляду на вимову чи семантику ^в. Писемна мова дуже подiбна в обидвох варiантаx. Проте, щ два варiанти iстотно змшилися упродовж останнix трьох столгть, i природно, що вони не розвиваються щентич-но. Найбiльш стшю вiдмiнностi мiж двома варiантами виявляються не в дифе-ренцiйованiй денотаци, а в рiзнiй словеснiй реакци на тi самi екстралшгвютич-m фактори2.
Яких вiдмiнностей i подiбностей можна очiкувати в майбутньому, за-лежатиме тiльки вiд мовлення i письма в обох варiантаx, оскшьки немае чгт-ко1' однозначностi щодо цього питання. За припущеннями, кшьюсть вщмш-ностей мiж обома варiантами не збiльшуватиметься3.
Знання iноземноï мови i надалi залишаеться показником сощального престижу. Поширенню британського варiанта сприяв статус Англи як велико:' колошально1" держави й авторитет англ^сь^ традицй, тому сьогоднi, поза сумшвом, говоримо про англiйську як одну з основних мiжнародниx мов. Проте, з огляду на тенденцп до спрощення, зближення письмово-лiтератур-ноï форми з усним мовленням i впливовоï ролi США у свгтовш економiцi, по-лiтицi i повсякденному житп, американський варiант як зашб мiжнародного спiлкування i друга мова також мае чимало симпатикiв.
1 Janicki K., Elements of British and American English. - P.107.
2 Задний Ю.А. Особенности влияния американского варианта английского языка на британский вариант на лексико-семантическом уровне. - С. 60-61.
3 Janicki K., Elements of British and American English. - P. 106.
Лггература
1. Бабенко А.П., Христенко Е.В. Американський вариант английского языка. - Харьков: Рубикон, 1991. - 256 с.
2. Жлуктенко Ю.О. Украшсько-англшсью м1жмовш вщносини. Украшська мова в США i Канадг - К.: Вид-во Кшвського ун-ту. 1964. - 164 с.
3. Зацний Ю.А. Особенности влияния американского варианта английского языка на британский вариант на лексико-семантическом уровне: Дисс. ... канд. филол. наук. - К., 1975.
4. Крицберг Р.Я. Дивергенция и конвергенция региональных вариантов современного английского языка. - К.: Киевский государственный лингвистический университет, 2000. -282 с.
5. Мостовий М.1., Лексикология анг^йсь^ мови. - Харюв: Основа, 1993. - 255 с.
6. Семчинський С.В., Загальне мовознавство: Пщручник для фшолопчних факультетсв утверситет1в. - К.: Вища шк., 1988. - 327 с.
7. Швейцер А.Д., Американский вариант литературного английского языка: пути формирования и современный статус// Вопросы языкознания. - 1995, № 6. - С. 3-16.
8. Janicki Karol, Elements of British and American English. - 3 Wyd. - Warszawa: Panstwo-we Wydawnisto Naukove, 1977. - 138 s.
9. Morton W. Bloomfield, A brief History of the English Language// The American Heritage Dictionary of the English Language, Willam Morrison, Editor. - American Heritage Publishing Co, Inc and Houghton Mifflin Company, New York, 1971, 9th printing. - P. XIV-XVIII.
10. New Encyclopaedia Britannica, the. - 15 th Edition. - Chicago, 1993. - Vol. 4. - P. 941; Vol. 12. - P. 550-551.
11. Raven I. McDavid, Usage, Dialects, and Functional Varieties// Random House Dictionary of the English Language, the. College Edition, Laurence Urdang Editor in Chief. - Random House/New York, 1968. - P. XIX-XXI.
