CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.239-243.
УДК 81-115
ПРОБЛЕМА ВИД1ЛЕННЯ М1ЖМОВНИХ ЛАКУН У ПРОЦЕС1 М1ЖКУЛЬТУРНО1 КОМУН1КАЦП
Флоретова е.В.
К1ровоградський державний педагог1чний ун1верситет ¡мен! Володимира Винниченка,
м. К1ровоград, Украна
У стaттi визнаються способи видтення мiжмовних лакун та важливiсть вивчення лакунарностi у процеа мiжкульщурноi комуткаци.
Ключовi слова: лакуна, лакунартсть, мiжкультурна комуткащя.
У процес 1шжкультурно1 комушкаци ]шж нолями мов виникае мовний бар'ер, що зумовлений нацiонально-специфiчними особливостями рiзних компонент культур-комунiкантiв. С. Г. Тер-Мiнасова до таких компонент вiдносить: 1) традици (або стiйкi елементи культури), звича!, обряди; 2) побутову культуру, тiсно пов'язану з традицiями, тому 11 часто називають традицiйно - побутовою культурою; 3) щоденну поведiнку (звички представниюв певно! культури, встановленi у певному сощуш, норми спiлкування, а також пов'язаш з ними мiмiчнi та пантомiмiчнi коди, що використовуються деякими носiями); 4) «нацiональнi картини св^у», котрi вiдображають специфiку сприйняття навколишнього середовища, нацiональнi особливостi мислення представникiв культур; 5) художню культуру, що вщображае художнi традици певного етносу [ 8, с. 34-35].
Зв'язок мови i культури юнуе на лексико-семантичному рiвнi мови, одинищ якого реагують на змiни у вшх сферах людсько! дiяльностi. В основi семантичних систем рiзних мов лежать понятшш системи, сформованi у свщомосп представникiв певно! культури. В лшгастичних дослiдженнях зазначають важливiсть ушверсальних, загальнолюдських факторiв для формування понятшних систем: еднiсть матерiального свiту, фундаментальш умови життя i т. д.
Однак за умови юнування загальних умов у когнiтивнiй базi народу, юнують i реали культури, побуту, середовища, яю в iншiй культурi представленi повними або частковими пробшами. Такi невiдповiдностi називаються лакунами. Мiжмовна лексична лакуна в нашому розумшш - це певний смисл, що не мае в дослщжуванш мовi однослiвного найменування або найменування у вигщщ стiйкого словосполучення на фош наявностi подiбних найменувань в мовi зiставлення. Мiжкультурна комунiкацiя не може бути здшсненою у повнiй мiрi без вивчення лексично! лакунарностi та проблеми видiлення мiжмовних лакун, цим i визначаеться актуальшсть теми. Метою статт/ е визначення способiв видiлення лакун, якi у подальшому будуть використанi для аналiзу матерiалу нашого дослiдження. Методика до^дження передбачае комплексний тдх1д до вивчення проблеми, що
полягае у використанш наступних методiв: теоретичний аналiз науково1 лтератури з теми дослiдження та метод зютавного семантичного аналiзу.
Важливiсть теоретичго1 розробки принципiв системного видiлення та опису лакун е важливим аспектом лшгвютики та теори лакунарностi, тому ïï вивченням займалися такi лшгвюти, як Г. В. Бикова, I. Ю. Марковина, З. Д. Попова, Ю. А. Сорокiн, Ю. С. Степанов, I. А. Стернш, С. Г. Тер-Мшасова, О. О. Махонша, А. М. Приходько, О. А. Крижко, Т. Д. Нiколаева, Р. Л. Траск, Г. Шредер, А. Ертельт-Фит, Ч. Хоккет.
Зютавлення семантичних просторiв рiзних мов дозволяе побачити не тшьки загальнолюдське, ушкальне, але i виявити специфiчне, нащональне, групове i iндивiдуальне в утворенш концептiв, i семем, що вид^ються з них, як певнi сукупносп ознак, ïx структурацiï та вербалiзащï/невербалiзащï. Мова дозволяе виявити «значиму» вщсутшсть неномiнованиx семем через систему словесно позначених значень як закономiрно оргашзованш сукупностi однорiдниx елементiв одного рiвня, що знаходяться у зв'язку один з одним, де кожен компонент юнуе в протиставленш iншим компонентам i характеризуеться притаманною тiльки йому релевантшстю. Таким чином, системний характер ушвербально непозначених семем (лакун) дозволяе розробити комплекс методiв ïx об'ективного виявлення, оснований на системних властивостях мови.
Що стосуеться методу встановлення мiжмовниx лакун, то Ю. А. Сорокiн вважае, що його можна штерпретувати в термiнаx iнварiанта i варiанта певноï вербальноï поведшки, властивiй тiй або iншiй локальнш культурi. Пiд iнварiантом мовознавець розумiе всю сукупнiсть вербальноï поведiнки людини, яка, реалiзуючись у певному лшгвокультурному варiантi, мае деякi вiдмiнностi i несшвпадшня в порiвняннi з шшим лiнгвокультурним варiантом поведiнки. 1ншими словами, в певному наборi правил вербальноï поведiнки виявляються вiдмiнностi та зб^и iнварiантного й варiантного характеру [6, с. 122].
Колектив учених у склавд З. Д. Поповоï, Й. А. Стернша i М. А. Стернiноï називае основним методом виявлення мiжмовниx лакун зiставлення семантично-близьких лексичних одиниць рiзниx мовних систем для виявлення факту юнування е^валентного перекладу цих одиниць iншою мовою. Якщо в мовi, що зютавляеться, вiдсутнiй перекладний еквiвалент тому або шшому слову iншоï мови, то в першш мовi фiксуеться лакуна. Учеш вiдзначають, що «сигналами» можливоï лакунарностi лексично1' одиницi (слова, стшкого словосполучення, фразеологiчноï одниницi) е: розгорнена пояснювальна дефiнiцiя слова в перекладному словнику, примака типу «в Украш», «у Росiï», «у США», «у Великобритани» i т. п., пояснення слова в перекладацькому словнику через перелiчувальний або синонiмiчний ряд [4, с. 155].
О. А. Рiвлiна для видшення як внутрiшньомовниx, так i мiжмовниx лакун, пропонуе звернутися до аналiзу метамовних коментарiв, як один з додаткових методiв виявлення лакун. Пщ метамовними коментарями розумдать особливого роду висловлювання, орiентованi на код, наприклад, гнакше кажучи, правильнше сказати, якщо так можна висловитися i тому подiбне, в тих ситуащях, коли мовщ
намагаються компенсyвaти лакуни на iнтyïтивномy рiвнi. Лiнгвiст пiдкреслюe, що метамовна рефлексiя носив мови може сприяти виявленню значного мовного мaтерiaлy [5, с. 61].
Дослщжуючи образи мовно1' свiдомостi людини, лшгвюти використовують aсоцiaтивнi методики, що працюють з так званими aсоцiaтивними нормами, яю дозволяють aнaлiзyвaти не тшьки семaнтичнi зв'язки слiв, що юнують в псиxiцi носив мови, але i отримувати шформащю про форму i оргашзащю лексикону людини. Услщ за I. Ю. Maрковiною i Ю. А. Сорокiним, мовознaвцi використовують асощативний експеримент як спосiб виявлення iнтрaмовноï лaкyнaрностi, який дозволяe виявити динам^ розвитку обрaзiв мовно1' свщомосп, пов'язану iз змiнaми в мовi i ментaлiтетi народу [3, c. 24].
Вiдзнaчимо те, що, незважаючи на юнування численниx способiв видшення лакун, ця проблема до кшця не вирiшенa i вимaгae подальшого уточнення. Як ми вже вщзначали, пiд поняттям мiжмовнa лакуна ми розyмieмо певний смисл, що не мae в дослiджyвaнiй мовi одно^вного найменування або найменування у вигщщ стiйкого словосполучення на фонi наявност подiбниx найменувань в мовi зютавлення. У зв'язку з вищесказаним, досить актуальним e питання про визначення ступеня стiйкостi словосполучень, предстaвлениx в словникax, як переклaдaцькиx еквiвaлентiв лексичниx одиниць.
Слiд зазначити, що стшю словосполучення розглядалися багатьма дослiдникaми. С. В. Булавша вiдзнaчae, що стшю словосполучення сконстрyйовaнi на основi вшьнж словосполучень на зразок тиx або шшж вiльниx синтaксичниx констрyкцiй, що юнують в мовi в даний час або що юнували у минулому [1, с. 19]. Як вiдзнaчae В. M. Телiя, будучи «знаками вторинно1' номiнaцiï, xaрaктерною межею якж e образно-ситуативна мотивовашсть, яка безпосередньо пов'язана зi свiтосприйняттям народа-ношя мови», стiйкi словосполучення вiдобрaжaють «побутово-юторичний, емпiричний i дyxовний досвiд мовного колективу» [7, c. 23]. Проте наведет визначення, як i бшьшють шшж, на жаль, не дають чггко1' вiдповiдi на питання, що ж можна вважати за «стшке словосполучення». Досить зручною для вщмежування стiйкиx словосполучень вiд вiльниx e концепция фрaзеологiзмy, запропонована M. M. Копиленко i З. Д. Поповою, зпдно яко1' вiльне поeднaння виникae як сполучення лексем, що несуть семеми Д1Д1. Фразосполучення з семемами вщ Д1Д2 до КЗКЗ e не вшьними, а, отже, стшкими [4, с.32-33]. Згiдно з прийнятою концепцieю, дволексемне сполучення красива ж!нка розглядaeться як вiльне поeднaння, оскшьки його компоненти виступають в семемax Д1Д1, а поeднaння вибухова хвиля повинно бути визнано стшким, тому що мютить семеми Д1Д2.
Приблизно щ ж думки щодо xaрaктерy не вiльного сполучення слiв висловлювала i В. M. Телiя, вщзначаючи, що природа зв'язаного значення пов'язана з побiчно-поxiдним його xaрaктером [7, с. 65].
Вщзначимо, що при розгщщ лакун методику, засновану на aнaлiзi двосклaдниx лексичниx одиниць щодо стшкоси або нестiйкостi сполyчyвaностi вxiдниx в ниx компонентiв, слiд застосовувати не тшьки до предстaвлениx в словникax переклaдaцькиx вiдповiдностей лексичниx одиниць, але i до одиниць фоново!' мови.
Так, при вивченш росшсько-англшських субстантивних лакун в нашу B^ipKy були включенi не тiльки npocTi, але i складенi слова англшсько! мови, видiленi в словниках окремою словарною статтею. Вiдзначимо, що даш складенi слова графiчно оформленi неоднаково: деяю пишуться разом, деякi - через дефю, деякi -окремо. Спостертаються випадки, коли в рiзних словниках одна i та ж лексема представлена по^зному: в одному словнику вона написана окремо, а в шшому -через дефю або в одному словнику - через дефю, а в шшому - разом, у зв'язку з чим штерпретащя цих одиниць як окремих лексем або словосполучень е досить складною. У практичному аналiзi таких одиниць ми вважаемо за необхвдне виходити з критерн цшооформленносп слова [2, с. 20] i включати до вибiрки одиницi, що мають хоч би в одному з розглянутих словниюв написання разом. Що ж стосуеться випадкiв написання окремо або через дефю, то тут виникае необхщнють визначення статусу даних одиниць, тобто чи е вони складеними словами, стшкими або вшьними словосполученнями.
Безе^валентними лексемами можуть бути визнаш, зпдно з нашим розумшням, лише одиницi перших двох категорш. Так, dog days - найспекотнiшi лiтнi днi, sand-crack - трщина на копитi у коня е стшкими одиницями, оскшьки один з !х компонентiв е переосмисленим. В той же час одинищ типу apple pie - яблучний пирщ knife-edge - вютря ножа е вшьними словосполученнями, оскiльки !х компоненти виступають в семемах Д1.
Висновок. Запропонована нами методика видшення лакун представляеться достатньо продуктивною i була усшшно апробована нами при аналiзi матерiалy i пiдготовцi англо-украшського словника безе^валентно! лексики. Перспектива до^дження полягае у подальшому вивченнi проблеми та визначеннi способiв видiлення лакун, як в майбутньому будуть використаш для аналiзy матерiалiв дослiджень з дано! тематики.
Список л^ератури
1. Булынина М. М. Сегментная межъязыковая лакунарность и способы ее компенсации (каузированное перемещение в английском и русском языке) / М. М. Булынина // Язык. Этнос. Картина мира :- Кемерово: Графика, 2003. - С. 178-181.
2. Жирмунский В. М. О границах слова / В. М. Жирмунский // Вопросы языкознания. - М., 1961. - Вып. 3. - С. 3-21.
3. Марковина И. Ю. Влияние лингвистических и экстралингвистических факторов на понимание текста: дис. ... канд. фил. наук: 10.02.04 / И. Ю. Марковина. - М., 1982. - 148 с.
4. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - Воронеж: Восток-Запад, 2007. - 320 с.
5. Ривлина А. А. Лакунарность как познавательный подход в межкультурных исследованиях/
Ю. А. Сорокин, А. А. Ривлина.// Лакуны в языке и речи. - Благовещенск, 2003. - Вып. 2. - С. 183-189.
6. Сорокин Ю. А. Взаимодействие реципиента и текста: теория и практика / Ю. А. Сорокин // Функционирование текста в лингвокультурной общности. - М., 1978. - 156 с.
7. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. / В. Н. Телия. - М.: Языки русской культуры, 1996. - 236 с.
8. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: [учебное пособие] / С. Г. Тер-Минасова. - М.: Слово, 2000. - 624 с.
Филоретова Е.В. Проблема выделения межъязыковых лакун в процессе межкультурной коммуникации // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.239-243.
В статье рассматриваются способы выделения межъязыковых лакун и значимость изучения лакунарности в процессе межкультурной коммуникации.
Ключевые слова: лакуна, лакунарность, межкультурная коммуникация.
Filoretova Е. The problem of identification of the interlanguage lacunas in the process of interlanguage communication // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P.239-243.
The article deals with the ways of definition of the interlanguage lacunas and defines the importance of lacunas' studying in the process of interlanguage communication.
Key words: lacuna, interlanguage communication.
Поступила до редакцИ' 15.04.2011 р.
