CC BY
27Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 286-292
УДК 811.161.2
Когнггивне пщфунтя метафоризацп росшськоТ лшгвютично! термшологп
Сел'1ванова О. О.
Черкаський нацюнальний унверситет ¡мен1 Богдана Хмельницького,
м. Черкаси, Украна
У cmammi розглянуто когттивт мехатзми застосування метафори в л1нгв1с-тичних термтах роайськог мови. З'ясовано основт донорсью домени, як постача-ють знаки до домену лтгвктики. Охарактеризовано типи метафоричних перене-сень, наявних у лтгвктичнт термiнологii: структурний, гештальтний, дифузний, сенсорний, аксiологiчний.
Ключовi слова: метафора, лiнгвiстична термiнологiя, донорський домен, реци-тентний домен, гештальт, синестезiя.
Постановка проблеми. Одшею з дискусшних проблем сучасно! метафорологп е можливють використання метафор в MOBi науки, адже метафору в лопко-фшософ-ському аспекп трактують як мисленневу операщю неютинного, фштивного позна-чення поняття. Формування метафори за принципом als ob - «шбито», полягае в тому, що вона вщкидае належнiсть об'екта до того класу, до якого вш насправдi входить, i стверджуе його залучення до категори, до яко! вiн не може бути вщнесений рацiонально [1, с. 14]. Однак, за словами Х. Ортеги-ьГассета, «метафора подовжуе «руку» штелекту; И роль у логiцi може бути подiбною до вудки чи гвишгвки [...]. Без метафори на нашому ментальному обри утворилася б цшинна зона, яка формально б тдлягала юрисдикцп нашо! думки, але фактично була б незасвоеною й необробле-ною» [6, с. 72]. Дослщник вважав метафору необхiдним знаряддям мислення, формою науково! думки [6, с. 68].
Не вш фшософи роздiляли таку оцiнку неютинно! природи метафори i 11 ролi в на-уковому пiзнаннi. Ращоналютська фiлософiя вбачала в метафорi перешкоду для вико-нання мовою свое! найважлившо! функци — вираження й передачi думки. Дж. Локк звинуватив метафору в тому, що вона вселяе неютинш ще!, збуджуе пристрасп, вводить в оману розум, тому схильшсть людини до метафор е протиприродною [5, с. 567]. Прибiчники позитивiзму й емпiризму взагалi були проти використання метафор у науковому мовленш, оскiльки метафори порушують логiку здорового глузду й вщволшають увагу вiд дiйсного стану справ. Феноменолопя, яка грунтувалася на штущи, навпаки, вiдстоювала метафоричнiсть мови як спошб вираження категорiй свщомосп людини. Метафора, на думку суб'ективних щеалю^в, вiдкривае ешсте-мiчний доступ до поняття [17].
Н. Д. Арутюнова, тдводячи тдсумок розглядовi метафори як знаряддя неправди, тдкреслюе: «Неправда i правда метафори встановлюються вщносно рiзних свiтiв: неправда — вщносно знеособлено!, перетворено! на загальне надбання дiйсностi, ор-гашзовано! таксономiчною iерархiею; правда — вiдносно свiту iндивiдiв, що сприйма-еться iндивiдуальною свщомютю людини. У метафорi протиставлено об'ективну, вщ-
сторонену вiд людини дiйснiсть i свiт людини, який руйнуе ieрархiю класiв i здатний не лише вловлювати, а й створювати подiбнiсть мiж предметами» [1, с. 18].
Вщповщно до положень сучасно! когштивно! семантики можна додати, що оскшь-ки свiдомiсть формуе погляд на дiйснiсть, утiлюючи його в мов^ то в метафорi закла-дено потужне пiзнавальне знаряддя й вщбито здатнiсть людини й етносу взаeмодiяти зi свiтом дшсносп. Тому без метафоризацп неможливо було б створити будь-яку на-укову мову, зокрема, 11 термiносистему, а також убезпечити останню вiд руйнуван-ня. Метафора служить з огляду на сучасну лшгвосинергетичну наукову парадигму потужним аттрактором, тобто параметром самооргашзацн, чинником збереження й розвитку термшолопчно! системи в мовi, забезпечуе креативш механiзми будь-яко! фахово! сфери знань, адже необмеженiсть пiзнавальних можливостей людини зумов-люе потребу в нових i нових мовних позначеннях.
Анал1з останмх досл1джень 7з проблематики. У сучасному термiнознавствi ви-значено вимоги до термша, серед яких повторюваними у працях лiнгвiстiв е сти-лiстична нейтральнiсть, вiдсутнiсть експресн, холоднiсть. Однак щодо цих вимог думки термшолопв е неоднозначними. Р. Г. Пютровський зi спiвавторами вказуе на наявшсть емоцiйно-експресивних якостей та стилютичних характеристик у термiнiв [7]. Натомють, Л. А. Капанадзе наполягае на тому, що, навт якщо термiн утворено на пiдставi метафори, образного переосмислення понять, слово, ставши термшом, втрачае образнiсть i набувае нових зв'язюв [3, с. 81-82]. Прихильники третьо! точки зору приписують термiнам експресивну нейтральнiсть, але зауважують, що термiн може мати «штенсившсть деяких семантичних складових», причинами яко! можуть бути намагання пiдкреслити елгаршсть уявлення того, хто говорить, або намагання сховати сво! намiри [2, с. 13].
Однак термшотворення здшснюеться здебiльшого шляхом семантично! деривацн всього термша або його частини, яка, поеднуючись з шшими номiнативними одини-цями мовно! системи, формуе термшолопчну сполуку, що пов'язуеться з одним денотатом й отримуе термшолопчне значення та мiсце в термшосистемь Одним iз най-поширенiших способiв семантично! деривацн е метафоризацiя, яка, з одного боку, начебто вносить до семантики термша певну експресивнють, з шшого, вбудовуючись до ново! фахово! сфери, ця експресивнiсть згасае i надае термiновi прозоростi деко-дування, а номенклатурi - диференцшно! здатностi в родо-видовiй iерархi!.
Актуальшсть досл1дження. Проблема метафори залишаеться одшею iз ключових у сучаснiй лшгвютищ, оскiльки !! традицiйна дефiнiцiя як «перенесення за схожiстю, аналогiею», що ф^уруе в бiльшостi термiнологiчних лшгвютичних словникiв i пiд-ручникiв iз лексикологi!, не витримуе нiяко! критики й потребуе перегляду зважаючи на сучасш досягнення мовознавства у галузi когнiтивно! семантики, лiнгвокультуро-логi!, психо- й етнолiнгвiстики. На нашу думку, метафора е насамперед найпродук-тившшим креативним засобом збагачення мови, виявом мовно! економi!, семiотич-ною закономiрнiстю, що виявляеться у використаннi знаюв однiе! структури знань на позначення iншо! [11, с. 388].
Вщношення подiбностi, схожостi в багатьох метафорах вщсутш, iнтеграцiя ж двох структур знань (домешв, у термiнологi! Дж. Лакоффа i М. Джонсона [16]) здшснюеться шляхом лише припущення !хньо! аналогi! на пiдставi етшчних стереотипiв, мiфологем, архетипiв колективного позасвщомого або низки асоцiацiй мiж донор-ською i реципiентною зонами [15; 18], або сферою джерела i сферою мшеш [16] цих домешв. Не випадково, Н. Д. Арутюнова наголошувала на тому, що «людина не стiль-ки вiдкривае схожють, скiльки створюе !!», а «особливосп сенсорних механiзмiв та !хня взаемодiя iз психiкою дають змогу людиш зiставляти те, що не можна зютавити, i порiвнювати те, що не можна порiвняти» [1, с. 9]. Донорська зона е постачальником мовних знаюв для рецишентно! зони i зазвичай е бiльш конкретною й доступною для
розумшня ïï нолями мови. Саме тому метафора в термшосистемах будь-яко1 мови сприяе декодуванню нового термiна за рахунок знань про узвичаене, бiльш конкрет-не та зрозумше.
Мета cmammi — схарактеризувати когштивш механiзми метафоризацiï у сферi лiнгвiстичноï термiнологiï на матерiалi росiйськоï мови. До кола завдань належать: 1) з'ясування основних донорських домешв, якi постачають мовнi знаки до домену лшгвютики; 2) опис тишв метафоричних перенесень, наявних у росшськш лшгвю-тичнiй термiнологiï, за параметром когштивного статусу метафоризованого мотиватора у структурi знань про позначене. Матерiал дослщження дiбрано зi словникiв лiнгвiстичних термiнiв росiйськоï мови i книги Д. О. Добровольского «Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике» (понад 3000 термшв). Використано методики пропозицшного та метафоричного моделювання: перша дае змогу реконструювати структуру знань про позначене, друга — пояснити мехашзм метафорично!' штеграцп донорського i рецишентного доменiв.
Лiнгвiстична термшосистема е вiдкритою системою номiнативних одиниць, яю обслуговують спецiальну сферу мовознавства й вщображають поняттеву структуру ^eï галузi науки. Розгляд термiносистеми як тзнавального знаряддя, знаковоï моделi певноï теорiï спецiальноï галузi знань чи дiяльностi, структура якоï в цшому адекватна структурi системи понять ^eï теорiï [4, с. 129], створюе пiдrрунтя для з'ясування когнiтивноï проекцiï процесiв термiнотворення, встановлення сшввщношення тер-мiносистем i вiдповiдних фрагмента науковоï картини свiту, прийнятоï св^овою спiльнотою фахiвцiв, якi е нолями певноï мови й мови для спещальних цiлей. Од-нак когштивне висвiтлення процесiв термiнотворення свiдчить про те, що поняттева сфера вiдповiдноï галузi грунтуеться не лише на науковш картинi свiту, а й залучае ншвш знання представникiв етносу для формування знакових систем термшологш та номенклатур [10, с. 125—137]. Саме на1вна картина свiту, штегрована фахiвцями до науковоï системи знань, уможливлюе використання метафор у термшосистемах.
У масивi дослiдженоï нами росiйськоï лiнгвiстичноï термiнологiï залежно вiд ме-ханiзму iнтеграцiï донорського i рецишентного домешв ми виокремили кшька рiзно-видiв метафоризацiï: структурний, дифузний, гештальтний, сенсорний та аксiологiч-ний.
Структурний рiзновид характеризуеться iнтеграцieю донорського та рецишентного домешв на пiдставi однieï спiльноï когнiтивноï ознаки, яка в штегрованих структурах знань належить до пропозицiйних ядерних складникiв. Наприклад, термш ког-нiтивноï лiнгвiстики, введений В. Чейфом, цена активации запозичуе з донорського домена ТОРГ1ВЛЯ складник кшькосп й позначае кiлькiсть затрат ментальних зу-силь необхiдних для активаци знань: найбiльше затрат необхщно для активацiï нових знань, найменше — для вже активованих рашше в поточнiй свiдомостi. Термiн слово-гибрид, що позначае складне слово з опущеним серединним компонентом i виникло в результат поеднання частин двох ^в, запозичив другий компонент iз домена бю-логiï зважаючи на сумiжне поняття — поеднати щось з чимось. Термiн аспектологп конкуренция видов отримуе перший метафоричний компонент на пiдставi сумiжного поняття змагальносп: доконаний вид витiсняe недоконаний в однш позицiï i навпаки — в шшш.
Дифузний рiзновид грунтуеться на iнтеграцiï донорськоï та реципieнтноï зон на пiдставi спшьного сценарiю або комплексу асоцiацiй, сформованих у свiдомостi но-сiïв мови. Примiром, термiни когнiтивноï лiнгвiстики сценарий i сцена, яю позна-чають структури для процедурного представлення знань про тишзовану ситуацiю (для другого термша така ситуацiя е актуально втшеною, здебiльшого вiзуальною), запозиченi з домену ТЕАТР зважаючи на аналопю структури знань iз грою за сцена-рieм як певним прототипом будь-якого спектаклю. Термш мерцающее значение, що
позначае семантичне явище актуалiзацiï у словi при його вживанш в текст одночасно двох чи бшьше значень, якi немовби «просвiчують» одне Kpi3b одне задля стилютич-ного ефекту, застосовуе метафоричний компонент на пiдставi низки асощацш, зокре-ма, рeакцiï спостeрiгача за мерехтшням свiтла i поеднанням значень в одному слов^ Тeрмiни словотвору гнездо i породжувальноï граматики гнездование використовують рiзнi асоцiативнi ланцюги донорського домена ТВАРИНА: перший базуеться на асо-цiацiï батьки, дiти — головш й пiдпорядкованi похiднiстю слова, другий — на способi формування i зчеплення гнiзда тварини, подiбного до сeмантико-синтаксичноï орга-нiзацiï речення.
1нколи пошук асоцiативного комплексу (ореолу, в термшологи В. М. Тeлiя) метафори, на базi якого вщбуваеться тeрмiнологiзацiя, потребуе залучення цшого сце-нарiю знань про позначене. Примiром, тeрмiн психолiнгвiстики эффект вечеринки позначае явище вибiркового сприйняття, здатнють людини формально брати участь одночасно у кшькох розмовах, але у разi потреби перемикати увагу лише на одну, иноруючи всi шшь Для створення цього тeрмiна застосовано сценарш донорського домена ВЕЧ1РКА, зпдно з яким особливостi сприйняття людини зютавляеться з ïï повeдiнкою, зокрема, спшкуванням на вeчiрцi.
Гештальтний рiзновид метафори полягае в застосуваннi знаюв донорських зон на позначення рецитентних структур знань на пiдставi стереотипного уподiбнeння ге-штальтiв — константних цiлiсних складникiв свiдомостi, що юнують у виглядi фiгур, структур, образiв i формуються через прагнення до структурування поля сприйняття i його усвщомлення незалежно вiд змши й варiювання ознак об'екта. В. М. Тeлiя пiдкрeслювала, що в подiбних випадках у рeзультатi сшввщнесення рiзних сутнос-тей створюеться новий гештальт iз зредукованих прототипiв, який синтезуе ознаки гетерогенних об'ектiв уподiбнeння [13, с. 50]. У лшгвютичнш тeрмiнологiï задiяно здeбiльшого зоровi гештальти: частину артикуляцiйного апарата людини у фонетищ називають альвеолярний бугор, або дуга чи гребень за вiзуальною подiбнiстю цих об'ектiв. На гештальтнш подiбностi фiгур дерева i схеми синтаксичного зв'язку грун-туються термши генеративно!' лiнгвiстики та трансформацiйного синтаксису дерево синтаксических связей, дерево зависимости, ветвление, ветвящаяся конструкция, точка ветвления. У термш телескопизм метафоричний мотиватор запозичено зi сфери астрономп, шдставою мeтафоризацiï став гештальт пристрою, у якому час-тини вставляються одна в одну — так само утворюеться i складне слово-телескотзм.
Сенсорний рiзновид метафор застосовуе як базову психiчну опeрацiю синесте-зiï, що грунтуеться на виникнeннi одного вщчуття пiд впливом нeспeцифiчного для нього подразника шшого. У мовi це представлено використанням знаюв одних вщ-чуттiв на позначення iнших. Синeстeзiя зумовлюе внутрiшньокодову перештерпре-тацiю позначень сeнсорноï сфери. Ще Аристотель вщзначав синестетичну природу мeтафоризацiï на прикладах лшгвютичних тeрмiнiв grave accent та acute accent, як грунтуються на паралeлiзмi мiж сприйнятими слухом типами наголосу i якостями, що сприймаються органами дотику та соматикою людини. Цитуючи Аристотеля, С. Ульманн вважав синестезда «найдавшшою, доволi поширеною, можливо, навiть унiвeрсальною формою метафори» [14, с. 279]. О. О. Потебня розглядав асощатив-нiсть синестетичного перенесення, яка полягае в тому, що рiзнорiднi сприйняття не знищують взаемно власну самостшнють, а зливаються в едине цше й водночас за-лишаються окрeмiшними [8, с. 46]. Синeстeзiя зумовлюе творення лiнгвiстичних термшв: острота — акустична ознака голосних переднього ряду; м'який / твердий звук (тактильш вщчуття служать на позначення слухових), тяжелая именная группа — група iмeн зi значною кшьюстю складникiв, складна за структурою (соматичне вiд-чуття iнтeгровано iз зоровим), легкий / тяжелый слог — склад, у якому рима мютить один / бшьш одного сегмента (соматичне вщчуття застосовано для позначення слухового); тонкий согласный (зорове вщчуття замшюе слухове).
Аксюлопчний рiзновид метафоризацп також представлений у лiнгвiстичних тер-мiнах. Наприклад, на позначення ощнки фонеми носiями мови у психофонетищ за-стосовують термiни светлый гласный, темный гласный зважаючи на оцшний стереотип етносвщомост щодо св^лого i темного як позитивного i негативного. Омошмiч-нi термiни, наявш в артикуляцiйнiй фонетицi, позначають акустичш ознаки тембру звука.
Донорськi зони лшгвютично! термшологп рiзноманiтнi. Найбiльш поширеними е домени родини (дочерний узел, материнский узел, сестринский узел, женская каденция, мужская / женская рифма, женская клаузула, семья языков, фамильное сходство, составляющая-супруг, правило семантического наследования, родственные слова тощо), музики (контрапункт, аранжировка концептуальной сущности, бемольный / диезный акустический признак, полифония, баритонное слово, мелодическая кривая тощо).
Останшм часом лшгвютична термшолопя росшсько! мови поповнюеться знаками зi сфер економши (коммуникативная кооперация, стоимость, депонентный глагол, объект торга, выгода сделки, ревизия, конкуренция максимы, банк знаний, ресурс тощо,) i политики (когнитивная революция, доктрина коммуникации, лексическая солидарность, господствующий член, эксплуатация максимы, сателлитная модель).
У процесах термшолопзаци застосовано також знаки донорських домешв вшни та спорту (командование составляющими, комбинаторный взрыв, дислоцирование вправо / влево, сфера мишени, тактика и стратегия речевой коммуникации, графо-тактика, разжалование), театру й кшомистецтва (ролевая грамматика / семантика, семантическая роль сценарная семантика, репертуар знаков, кадрирование внимания).
Гештальтний рiзновид метафори в лшгвютичних термшах пов'язаний переважно з аналопею моделей мовних явищ i рiзноманiтних предмета-артефакта (синтагматическая ось, обратная петля, метрическая решетка, пучок изоглосс, словобразо-вательная цепочка, узел, шарнир, профиль, семантическая сеть тощо) або частин тша людини чи тварин (ребро графа, скелетный ярус). Чимало термшв застосову-ють метафоризоваш знаки, яю вщповщають предикатам пропозицшних компонента предметних домешв (расщепление, сцепление, стертая метафора, сращение, правило переключения кодов, свертка) або !хшм термам (заякоренная информация, опоясывающая структура, морфемный шов).
Поповнення лшгвютично! термшологи здшснюеться, як вщомо, шляхом ретерм> нолопзацп зi сфер iнших наук: географи (когнитивная карта, горизонт понимания, островные ограничения, остров номинатива, пик звучности), медицини (колапс, аппендикс), живопису (окраска звука, картина мира, оттенок значения), хiмii (сюжетная молекула, катализ, фонетический индикатор), математики (конгруэнтность, семиотический треугольник, семантическая шкала), бюлоги (адаптация, корень слова, корневой узел, корневая трансформация, селекционное правило, самогнездование, субдерево, языковая ветвь) тощо.
До списку лшгвютичних термшв у словниках залучено чимало метафоризованих найменувань або !хшх частин, яю подано в лапках. Вони, безперечно, ще не е тер-мшами, а лише термшо!дами. 1х ми вiдносимо до периферii термшолопчного поля, яке розглядаемо як лшгвютичну модель термiнологii будь-яко! сфери. Ця модель мае ядерно-периферiйну структуру, ядром яко! е номенклатури i найбшьш спецiалiзова-нi термiни, а периферiею — термiноiди i професiоналiзми. Термшо!ди здебiльшого е залученими iз загальнонародно! лексики або iнших термiносистем номшативними одиницями, якi ще не отримали стабшьного мiсця в термiносистемi. Наприклад, на-йменування «теневое» местоимение позначае займенник, специфiка якого полягае в тому, що вш е шдексом (нiбито тiнню) свого попереднього експлщитного антецеден-
та: Таня, я бачу и. Термшо1'д «языковая окаменелость», що позначае демотивовану мовну конструкщю на кшталт ни зги (не видно), утворено за асощащями давнього, цшсного з незрозумiлим, неподiльним.
Висновки i перспективи досл1дження. Дослщження росшсько! лшгвютично! тер-мшологи продемонструвало надзвичайну активнiсть процесiв метафоризацп в про-цесi термiнотворення. Метафора служить засобом розширення знакових ресурсiв термiносистеми, а також знаряддям наукового пошуку, уточнення й диференщаци поняттевого апарату мовознавства. Когштивш механiзми метафоризацп в термшот-вореннi рiзноманiтнi й передбачають припущення аналоги на пiдставi сумiжного по-няття, або дифузного комплексу асощацш чи сценарних структур, або синестези, або гештальтного уподiбнення, або залучення оцiнки знакiв-мотиваторiв. Лiнгвiстична термiнологiя рiзних мов вимагае комплексного когнiтивно-ономасiологiчного анал> зу, який би показав взаемодда в процесах термiнотворення науково! та ншвно! картин свiту та з'ясував би способи штеграци рiзних за статусом складникiв структури знань в ономасюлопчних структурах мовознавчих термшв.
Список лiтератури
1. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры : сб. / Пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз.; Вступ. ст. и сост. Н. Д. Арутюновой. -М. : Прогресс, 1990. - С. 5-33.
2. Д'яков А. С. Основи термшотворення : Семантичш та соцюлшгвютич-ш аспекти / А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - К. : КМ Academia, 2000. - 218 с.
3. Капанадзе Л. А. О понятиях «термин» и «терминология» / Л. А. Капана-дзе // Развитие лексики современного русского языка : [сб. науч. тр.]. — М. : Наука, 1965. - С. 75-85.
4. Лейчик В. М. Терминоведение. Предмет, методы, структура / В. М. Лейчик.
- М. : КомКнига, 2006. - 256 с.
5. Локк Дж. Соч. : В 3 т. / Дж. Локк. - М. : Наука, 1985. - Т. 1. - 242 с.
6. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры / Х. Ортега-и-Гассет // Теория метафоры : сб. / Пер. с англ., фр., нем., исп., польск. яз.; Вступ. ст. и сост. Н. Д. Арутюновой. - М. : Прогресс, 1990. - С. 68-81.
7. Пиотровский Р. Г. Системное исследование лексики научного текста / Р. Г. Пиотровский, Н. П. Рахубо, М. С. Хаджинская. - Кишинев : Штиинца, 1981. -159 с.
8. Потебня А. А. Эстетика и поэтика / А. А. Потебня. - М. : Искусство, 1976.
- 614 с.
9. Рахилина Е. В. Основные идеи когнитивной семантики / Е. В. Рахилина // Современная американская лингвистика : фундаментальные направления / Под ред. А. А. Кибрика, И. М. Кобозевой, И. А. Секериной. Изд. 2-е, испр. и доп. - М. : Еди-ториал УРСС, 2002. - С. 370-389.
10. Селiванова О. О. Когштивне шдгрунтя термшотворення / О. О. Селiвано-ва // Св^ свщомосп в мовь Мир сознания в языке. Монографiчне видання. - Черкаси : Ю. Чабаненко, 2012. - С. 125-137.
11. Селiванова О. О. Лшгвютична енциклопедiя / О. О. Селiванова. - Полтава : Довкшля-К, 2010. - 844 с.
12. Селiванова О. О. Сучасна лшгвютика : напрями та проблеми / О. О. Сель ванова. - Полтава : Довкшля-К, 2008. - 712 с.
13. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. - М. : Наука, 1996. - 286 с.
14. Ульманн С. Семантические универсалии / С. Ульманн // Новое в лингвистике. Языковые универсалии. - М. : Прогресс, 1970. - Вып. 5. - С. 278-289.
15. Kittay E. Semantic Field and the Structure of Metaphor / Е. Kittay, А. Lehrer // Studies in Language. - 1981. - № 5. - P. 31-63.
16. Lakoff G. Metaphors We Live By / G. Lakoff, М. Johnson. - Chicago, London : University of Chicago Press, 1980. - 242 p.
17. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor / G. Lakoff // Metaphor and Thought / Ed. by Andrew Ortony. - Cambridge : Cambridge University Press, 1993. - P. 202-251.
18. Rudzka-Ostyn B. Metaphoric Processes in Word Formation : The Case of Prefixed Verbs / В. Rudzka-Ostyn // The Ubiquity of Metaphor. - Amsterdam : Benjamins, 1985. - P. 209-241.
Селиванова Е. А. Когнитивная основа метафоризации русской лингвистической терминологии // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.286-292
В статье рассматриваются когнитивные механизмы использования метафоры в русских лингвистических терминах. Освещены основные донорские домены, поставляющие знаки в домен лингвистики. Охарактеризованы типы метафорических переносов, используемых в лингвистической терминологии: структурный, гештальтный, диффузный, сенсорный и аксиологический.
Ключевые слова: метафора, лингвистическая терминология, донорский домен, реципиентный домен, гештальт, синестезия.
Selivanova O. O. A cognitive base of metaphorization of Russian linguistic terminology// Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.286-292
This article focuses on the cognitive mechanism of application of metaphor in Russian linguistic terminology. Basic donor domains which supply a signs to the domain of linguistics are found out. The types of metaphorical transferences presenting in linguistic terminology are described. Such are structural, gestalt, diffuse and sensory.
Key words: metaphor, linguistic terminology, donor domain, gestalt, synaesthesia.
Поступила доредакцп 29.04. 2013р.
