CC BY
56
14. The Global Innovation Index 2014. The Human Factor In Innovation. - 2014. - 400 p.
15. Павлов, П.Н. Технологическая динамика: институциональный подход / П.Н. Павлов. - М.: Издательский дом «Дело» РАНХиГС, 2013. - 190 с.
16. Srholec, М. А multilevel analysis of Innovation In developing countries. Industrial and Corporate Change, 20(6). - 2011. -P. 1539-1569.
17. Фатеев, В. С. Инновационная, промышленная и региональная политики Ев-ропейского союза: опыт применения и новые перспективы их координации в 2014-2020 гг. / В. С. Фатеев // Экономический рост Республики Беларусь: глобализация, инновационность, устойчивость: материалы V Междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 17-18 мая 2012 г.): в 2 т. - Минск: БГЭУ, 2012. - Т. 1. - С. 217-218
18. Слонимский, А.А. Трансграничное предпринимательское сотрудничество: природа, инновационная активность и вклад в региональное развитие / А.А. Слонимский // Белорусский экономический журнал. - 2013. - №2. - С. 102-117
References
1. Nekhorosheva L.N. Innovatsionnyie sistemyi sovremennoy ekonomiki [Innovative systems of a modern economy]. Mn.: BGEU, 2003. 209 p.
2. Nikolaev A. Innovatsionnoe razvitie i innovatsionnaya kultura [Innovative development and innovative culture]. Problemyi teorii i praktiki upravleniya [Problems of the theory and practice of management], no.5 (2001). http://vasilievaa.narod.ru /ptpu/9_5_01.htm.
3. Kuralenko O.G. Metodologicheskie voprosyi innovatsionnogo razvitiya ekonomicheskih sistem [Methodological issues of innovative development of economic systems]. Molodoy uchenyiy [Young scientist], no 10 (2011): 127-130.
4. Azriliyan A. [et al.]. Bolshoy ekonomicheskiy slovar[Great Dictionary of Economics]. M.: Publisher: Institute of the New Economy, 2010. 1472 p.
5. Pugachev A.V. Osobennosti regulirovaniya innovatsionnogo resursa razvitiya sovremennoy ekonomiki [Features of regulation of innovative resource development of the economy]. Vestnik ChGU [Bulletin of the CSU], no 3 (2009): 498-504.
6. Sklyarova E.E. Genezis teorii innovatsionnoy ekonomiki [The genesis of the theory of innovation economy]. Sotsialno-ekonomicheskie yavleniya i protsessyi [Socio-economic phenomena and processes], no 7-8 (2012): 161-168.
7. Bazylevych V.D. IstorIya ekonomIchnih uchen: pidruchnik [History of economic studies: a tutorial]. Kyiv: Kyiv National Taras Shevchenko University, 2004. 1250 p.
8. Katigrobova, O. Rozvitok teoriyi innovatsiy v konteksti institutsionalizmu [The development of the theory of innovation in the context of institutionalism]. Ekonomika [Economy], no 146 (2013): 39-42.
9. Ketova N.P., Ovchinnikov V.N. Strategiya kapitalizatsii innovatsionnyih resursov periferiynyih regionov Rossii s uchetom ih ogranichennosti [Strategy for innovative resources Capitalization in the peripheral regions of Russia, given its limited nature]. Prostranstvo ekonomiki [Terra economicus], no 1 (2014): 92-105.
10. Abalkin L. Nuzhna politicheskaya volya [Political will]. Innovatsii [Innovations], no 5(62) (2003): 34-35.
11. Litovskih A.M. Finansovyiy menedzhment: konspekt lektsiy [Financial Management: lecture notes]. Taganrog: TSURE, 1999. 76p.
12. Topsahalova F.M-G. Investitsii [Investment]. M.: Publisher «Academy of Natural Sciences», 2010. 173 p.
13. Lavrov E.I., Kapoguzov E.A. Ekonomicheskiy rost: teorii i problemyi: uchebnoe posobie [Economic Growth: Theory and problems: a tutorial]. Omsk: Omsk State University Publishing House, 2006. 214 p.
14. The Global Innovation Index 2014. The Human Factor in Innovation. 2014. 400 p.
15. Pavlov P.N. Tehnologicheskaya dinamika: institutsionalnyiy podhod [Technological dynamics: an institutional approach]. M.: Publishing House «Delo» RANHiGS, 2013. 190 p.
16. Srholec, M. A multilevel analysis of innovation in developing countries. Industrial and Corporate Change, no 20 (6) (2011): 1539-1569.
17. Fateev V.S. Innovatsionnaya, promyishlennaya i regionalnaya politiki Ev-ropeyskogo soyuza: opyit primeneniya i novyie perspektivyi ih koordinatsii v 2014-2020 gg. [Innovation, Industry and Regional Policy of the European Union: experience with new perspectives and their coordination in 2014-2020]. Materialyi V mezhdunar. nauch.-prakt. konf. [The V intern. scientific and practical. Conf.]. Mn: Belarusian State Economic University, 2012. P. 217-218
18. Slonimskiy, A.A. Transgranichnoe predprinimatelskoe sotrudnichestvo: priroda, innovatsionnaya aktivnost i vklad v regionalnoe razvitie [Cross-border business cooperation: nature, innovation activity and contribution to regional development]. Belorusskiy ekonomicheskiy zhurnal [Belarusian economic journal], no 2 (2013): 102-117.
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Гордейчик Мария Владимировна, научный сотрудник, аспирант ГНУ «НИЭИ Министерства экономики Республики Беларусь» г. Минск, Республика Беларусь e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Hardzeichyk Maryia, Research Associate, Ph.D. student SSI «Scientific Research Institute of Economy of the Republic of Belarus» Minsk, Republic of Belarus e-mail: [email protected]
УДК 334+336.648
СЕК'ЮРИТИЗАЦ1Я ЯК 1ННОВАЦ1ЙНИЙ МЕТОД Ф1НАНСУВАННЯ ПРОЕКТ1В ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРА1Н1
Гордшчук 1.С.
Предметом роботи е дослiдження сек'юритазацИ' як одного iз найпоширенших в свiтi механiзмiв фнансування нфраструктурних прое^в на засадах державно-приватного партнерства.
Метою роботи е визначення економiчноi' сутностi сек'юритизацИ' та и ролi в процес реалiзацii' масштабних та со^ально значущих прое^в.
© Гордшчук 1.С., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
21
Методологiчною основою е системний nidxid та система загальнонаукових методи дослiдження
Результати роботи. Визначено eK0H0Mi4Hy сутнсть сук'юритиза^Т' як мехамзму залучення нвести^й в проекти державно-приватного партнерства, мсце та роль учасниюв даного процесу, передумови, переваги та недолки, перспективи та особливой його провадження в УкраТ'м. Наведен пропозиц/'i щодо внесення змн в снуючу процедуру меxанiзму ТТ реалiзаuJ'í та чинне законодавство з метою стимулювання розвитку ринку сек'юритизац/Т' в Укра'iнi.
Висновки. Дослiдивши сутнсть, особливостi та роль мехамзму сек'юритизаци в процес залучення фнансових ресурав в нфраструктурн проекти на засадах державно-приватного партнерства, було встановлено необxiднiсть у впровадження даного меxанiзму на теренах УкраТни з подальшим законодавчим урегулюванням цього питання, шляхом прийняття нових та внесення ряду змн до вже функц1онуючих нормативно-правових а^в.
Ключов'1 слова: сек'юритиза^я, державно-приватне партнерство, нфраструктурн облiгаui'i, державн агентства, iнфраструктурнi проекти, кооперац1я.
СЕКЬЮРИТИЗАЦИЯ КАК ИННОВАЦИОННЫЙ МЕТОД ФИНАНСИРОВАНИЯ ПРОЕКТОВ ГОСУДАРСТВЕННО-ЧАСТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАИНЕ
Гордийчук И.С.
Предмет работы является исследование секьюритазация как одного из самых распространенных в мире механизмов финансирования инфраструктурных проектов на основе государственно-частного партнерства.
Целью работы является определение экономической сущности секьюритизации и ее роли в процессе реализации масштабных и социально значимых проектов.
Методологической основой является системный подход и система общенаучных методы исследования
Результаты работы. Определена экономическая сущность сукьюритизации как механизма привлечения инвестиций в проекты государственно-частного партнерства, место и роль участников данного процесса, предпосылки, преимущества и недостатки, перспективы и особенности его внедрения в Украине. Продоставлены предложения по внесению изменений в существующую процедуру механизма ее реализации и действующее законодательство с целью стимулирования развития рынка секьюритизации в Украине.
Выводы. Исследовав сущность, особенности и роль механизма секьюритизации в процессе привлечения финансовых ресурсов в инфраструктурные проекты на основе государственно-частного партнерства, была установлено необходимость внедрении данного механизма на территории Украины с последующим законодательным урегулированием этого вопроса, путем принятия новых и внесения ряда изменение в уже функционирующих нормативно-правовых актов.
Ключевые слова:секьюритизация, государственно-частное партнерство, инфраструктурные облигации, государственные агентства, инфраструктурные проекты, кооперация.
SECURITIZATION AS AN INNOVATIVE METHOD OF FINANCING PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS IN UKRAINE
Hordiichuk I.S.
The subject of the research is securitization as one of the most common mechanisms for financing public-private partnership infrastructure projects in the world.
The aim of the article is to determine the economic essence of the securitization and its role in the implementation ofwide-scaleand socially important projects.
The methodological basis of the research is a systematic approach and a system of scientific methods
Results.In article was determined the economic essence of securitization as a mechanism of attracting investment to the public-private partnership projects, the place and the role of participants in the process, prerequisites, advantages and disadvantages, prospects and thefeatures of its implementation in Ukraine. Theproposals of changing the existing procedures of this mechanismrealizationand legislation for stimulate the development of the securitization in Ukraine were defined.
Conclusions. The essence, features and the role of securitization in the process of attracting financial resources in thepublic-private partnership infrastructure projects were researched, and as a result the necessity ofintroduction this mechanism in Ukraine was established, but only with the making changesin the existinglegislation and make new bills.
Key words: securitization, public-private partnerships, infrastructure bonds, government agencies, infrastructure projects, cooparation. Постановка проблеми. Розвиток Ыфраструктури в буды-яш краТни супроводжуеться низкою факторiв таких як: ктыкюты зафяних учасниюв процесу, високий piBeHb його оргаызацмноТ складносп, а також значним обсягом залучення необхщних pecypciB та ризиками, яга виникаюты в процес реалiзацiТ масштабних та со^алыно значущих, за своею сутнютю, проек^в, забезпечення яких виключно державним коштом, як показуе практика, не можливо.
Державно-приватне партнерство - ДПП) пропонуе альтернативу у вигг^ залучення нових джерел фЫансування, розширюючи Ыструменти Тх забезпечення, а також пщвищуе ефективнюты використання бюджетних коштв та управлЫня, збер^аючи за державою права власност на реализован^ таким способом, об'екти.
Одним iз Ыновацмних Ыструменлв, який створюе привабливi умови для залучення фЫансових ресурав, управлЫня ризиками та ефективноТ реалiзацiТ Ыфраструктурних проекпв в межах ДПП е сек'юритиза^я, розвиток якого на теренах пострадянсыкого простору е актуальним на сыогоднк
Метою роботи е виявлення перспектив застосування мехаызму сек'юритизаци для фЫансування Ыфраструктурних проекпв ДПП та активiзацiТ Ывестицмного процесу в УкраТнк
Аналiз останых дослщжень i публшацш. Дослщженню теоретико-методолопчних аспек^в мехаызму сек'юритизаци придтяюты значну увагу як зарубiжнi так i в^чизняы вчени Х.П.Бер, П.С.Роуз, Ю.Е.Туктаров, А.Ю.Рачкевич, О.М.Адамова, А.Ю.Петровичева, О.С.Новак, М.В.Котова, А.А.Дорошенко, В.А.Фурсова, О.М.Кузымак.
Разом з тим, без пилыноТ уваги та вивчення в роботах авторiв залишаетыся питання щодо перевагах та необхщност впровадження Ыструменту сек'юритизаци як одного з найперспективнших алытернатив традицмному методу залучення фЫансових ресурав в Ыфраструктуры проекти в межах ДПП.
Виклад основного матерiалу дослщження. Досвщ застосування сек'юритизаци для максимiзацiТ припливу капралу в Ыфраструктуры проекти е розповсюдженою практикою у таких краТнах як США, Австралия, lндiя та Чилу а також набирае широкого використання на теренах пострадянсыкого простору: в Казахстану Роси та УкраТ'ы.
На сыогодншнм дены н в середови!щ теоретиюв, н серед практикуючих учасниюв ринку не юнуе единого пщходу у визначенн сутност даного явища. Тлумачення термЫу «сек'юритизащя» формуетыся пщ впливом багатыох факторiв: сфери його застосування, вщсутносп загалыновизнаноТ кпасифкаци, особливостей розвитку фiнансово-кредитноТ системи в крашу та
iнших елементiв, якi експерти вважають основними його перевагами.
У зв'язку з цим при визначенн даного термшу, оды автори (I.О.Бланк [1], А.А.Казаков [2], П.С.Роуз [3]) видтяють сек'юритизацю активiв як спосiб «перетворення» необоротних активiв в оборотнi за допомогою фондових ринюв.
Iншi фахiвцi (Н.В.Александрова [4], Х.П.Бер [5], група авторiв М.Бабiчев, Ю.Бабичева, О.Трохова [6]) визначають сек'юритизацю активiв як ряд послiдовних кроюв, концентруючи свою увагу на стадiях реалiзацií даного процесу: вибiр активiв, ix вiдокремлення, випуск цiнних паперiв пiд ix забезпечення.
Проаналiзувавши запропонован авторами тлумачення термiну та врахувавши сучаснi реалп його застосування в Украшу можна стверджувати, що сек'юритиза^я - це iнновацiйна теxнологiя залучення фшансових ресурсiв та мiнiмiзацií ризиюв iнфраструктурниx проектiв в межах ДПП, яка розширюе коло потенцiйниx iнвесторiв. Твердження е узагальнюючим у зв'язку з вщсутнютю на даному етап як самого меxанiзму реалiзацií сек'юритизацп на засадах кооперацп, так i його законодавчого забезпечення в цтому, в свою чергу автор в статт розглядае необxiднiсть його впровадження.
Поява тако'!' специфiчноí теxнiки фшансування, як сек'юритизацiя, е логiчним наслщком загально1 тенденцп до пiдвищення ролi цiнниx паперiв. З економiчноí точки зору дана опера^я поеднуе в ra6i тенденцiю до оптимiзацií джерел фшансування з урахуванням зростаючоí ролi iнструментiв ринку цiнниx паперiв та управлшня ризиками активiв за рахунок вщокремлення íx один вiд одного; з ^^дично^ - пошук забезпечення та зниження рiвня вiдповiдальностi [7].
Як вже зазначалось, единое класифтацп сек'юритизацií в сучаснiй економiчнiй лiтературi немае. 1снуе багато пiдxодiв щодо вирiшення даного питання, кожен з яких мае сво^х приxильникiв серед науков^в та практикуючих економiстiв:
- в сво^х публiкацiяx Н.В.Александрова [4], Е.Демушюна [8] е прибiчниками видтення позабалансовоí, балансовоí i синтетичноí сек'юритизацп;
- таю вчен як: О.С.Новак [9], А.А.Казаков [2], О.М.Кузьмак [10] виокремлюють класичну i синтетичну сек'юритизацю;
- iншi експерти (М.В.Котова [11], В.В.Бобиль та Г.О.Сторожик [12]), акцентуючи свою увагу на вiдображеннi операцм на балансi, видiляють: класичну (позабалансову), синтетичну (балансову) сек'юритизацю та накопичувальну - банк формуе кредитний портфель, а по™ вщповщно до його обсягу випускае обл^ацп, ям розмщуються серед iноземниx банкiв. Таким чином, видан кредити стають безпосереднiм забезпеченням за випущеними цiнними паперами - продаж позик не вщбуваеться [11].
На нашу думку, виокремлення видiв сек'юритизацп необхщно здiйснювати за таким критерiем як мета реалiзацií даного процесу (рисунок).
Рисунок. Види сек'юритизацп
Сьогодн сек'юритиза^я як форма фiнансування iнфраструктурних проекпв поширена у свiтi з цтого ряду причин:
1) виступае в якост iнструменту залучення фiнансових ресурав в галузi
економiки з низьким рiвнем привабливостi для суб'ектiв приватного сектору;
2) диверсифтуе джерела фшансування за рахунок розширення набору фшансових iнструментiв;
3) надае можливiсть залучення ресурав на початкових етапах проекту - сек'юритиза^я майбутнiх грошових потоюв;
4) зменшуе витрати на залучення фшансових ресурсiв за рахунок:
- формування капралу за рахунок фондового ринку, вартють якого вiдносно нижча у порiвняннi з традицiйними схемами, що е одыею з ключових умовою при реалiзацií довгострокових шфраструктурних проектiв та способом урiзноманiтнення джерел фшансування;
- вищого у порiвняннi з iншими рейтингу цiнних паперiв, якi випускаються на засадах сек'юритизацп. Як правило, таким шструментам фондового ринку надаеться високий кредитний рейтинг завдяки стабтьност 1'х виконання пщ час змiн макроекономiчноí ситуацií;
5) забезпечуе ефективне управлшня ризиками, яке здмснюеться за рахунок розширення кола потенцмних iнвесторiв, диверсифiкуючи таким чином фiнансовi ризики iнфраструктурних проектiв. Дан цiннi папери особливо привабливi для таких шституцмних iнвесторiв як страховi компанií i пенсiйнi фонди, ям схильнi до придбання активiв з певним кредитним рейтингом на тривалий строк, i не е активними держателями традицмних цшних паперiв;
6) забезпечуе ефективне управлшня лiквiднiстю - завдяки сек'юритизацп майбутн грошовi потоки вщносно швидко трансформуються в ресурси, як можна реiнвестувати, або розрахуватися за поточними зобов'язаннями;
7) створюе умови для отримання податкових преференцм;
8) сприяе виникненню мультиплiкативного ефекту, що розширюе можпивосп залучення коштв в бiльшу кiлькiсть проектiв;
9) сприяе поглибленню та розширенню нацюнальних ринкiв капiталу.
Серед негативних момен^в можна видiлити скпаднiсть i високу вартють реалiзацií подiбних операцiй.
Вигiднi умови фжансування, ефективнiсть перерозподiлу ризикiв, пщвищення прозоростi проведених угод та Ышл переваги зробили сек'юритизацiю поширеною свтовою практикою залучення iнвестицiй. Загальний обсяг цнних паперiв, що обертаються на мiжнародних ринках та випущених на засадах сек'юритизацп, за три квартали 2014 року в европ склав 154,8 млрд. евро, в США 753,3 млрд. евро. За структурою европейського ринку лщером е Франця - и об'ем випущених цнних паперiв, забезпечених активами склав 45% вщ загального об'ему емiсií в европ, далi Великобританiя - 29, 7%, Нщерланди - 20% [13].
Найнижчий обсяг ринку сек'юритизацп в США був зафксований на пку фшансовоТ кризи в 2008р. i налiчував близько 933 млрд. евро, в европ ж навпаки в цей рiк мав найбiльший обсяг 819,2 млрд. евро, завдяки тому, що технка сек'юритизацп активiв там ще не настiльки була розвинена. На сьогодншнм день, на вщмжу вiд США, де ринок сек'юритизацп ттьки збiльшуе свiй об'ем, в европ вiн мае тенденцiю до зменшення - в 2014 роц вiн скоротився майже в 4 рази порiвняно з 2008 роком. Така динамка спричинена пщвищеним недовiрою до банкiв з боку вкладниюв пiсля подiй фiнансовоí кризи, яка була спричинена, як вважають експерти, паджням iпотечного ринку США [13].
Незважаючи на руйнiвнi наслiдки кризи для фжансового сектору, роль такого фжансового механiзму як сек'юритизацiя залишаеться значною, поступово вiдновлюючи докризовi показники. Невичерпним залишаеться сфера застосування сек'юритизацп (транспортна, енергетична, житлово-комунальна, соцальна Ыфраструктура, тощо) та активи i грошовi потоки, якi можуть бути сек'юритизованими (потечн позики, авто кредити, лiзинговi активи, та iншi). Можливiсть здмснення сек'юритизацií завжди iснуе в тих випадках, коли може бути отримана певна сума коштв протягом певного, довготривалого перюду часу.
Досвщ зарубiжних кра'н свiдчить, що учасниками вщносин сек'юритизацií е рiзнi господарюючi суб'екти, так як банки, промисловi та фiнансовi компанií, а також держава. Держава е активним учасником процесу сек'юритизацп, забезпечуючи виконання покладених на не! функцй:
- виступае в якост iнвестора - фiнансуе Ыфраструктурн проектiв ДПП, роздiляючи разом iз iншими суб'ектами кооперацií ризики, пщвищуючи тим самим рiвень привабливостi проекту для приватного капталу;
- виступае в якост регулятора - створюе сприятливi умови для проведення угод сек'юритизацп, включаючи податковi пiльги та Ышл преференцií;
- виступае в якост гаранта - забезпечуе випуск сек'юритизованих цнних паперiв державними гарантями безпосередньо, або через спецiально створене державне агентство, яке також може здмснювати функцп регулятора ринку;
- виступае в якост емiтента - безпосередньо або через афтмоваы з нею структури здiйснюе емiсiю цнних паперiв.
В залежностi вiд законодавчоí бази, iсторично сформованоí ситуацií та Ыших особливостей кожноí краíни, в якост емiтента, окрiм держави, можуть виступати заручен и пiдтримкою агентства (США, Австралiя), спецiально створенi компанп (БРУ), якi мають статус юридично: особи, а íх дiяльнiсть регулюеться спецiалiзованими законодавчими актами з питань сек'юритизацп активiв (lталiя, Великобританiя), або жвестицмн фонди без створення юридично^ особи (Францiя, lспанiя) [9].
Прикладом успiшноí реалiзацií проектiв застосовуючи Ыструмент сек'юритизацп за пiдтримки державних агентства е досвщ 1ндп, де в Ыфраструктурнм сек'юритизацií бере участь Заглзнична фiнансова корпорацiя lндií (!КРО), яка була створена в 1996 р. для залучення фжансування в будвництво залiзничноí iнфраструктури i в 2006 р закрила першу в кран угоду сек'юритизацп рентних платежiв як базового активу, яю виплачуються МУстерством залiзничного транспорту lндií за оренду транспортное iнфраструктури. За результатами випуску цнних паперiв було залучено майже 2 млрд. Ыдмських рупiй, а цнн папери одержали рейтинг АаА. Окрiм залучення бiльше 500 млрд. рупiй приватних iнвестицiй в ыфраструктуру, дiяльнiсть !КРО дозволила скоротити вартють запозичень для Мiнiстерства залiзничного транспорту 1ндп з 14,97% в 1996-1997 рр. до 9,49% в 2008-2009 рр.. [14]. Такий же досвщ роботи агентств можна зустр™ в Республщ Корея та Гонконгу. Даний приклад дiяльностi державних агентство позитивно впливае як на розвиток Ыфраструктури, так i ринку сек'юритизацп.
Осктьки сек'юритизаця з успiхом використовуеться окремими кражами для залучення капталу в Ыфраструктурн проекти, вона може стати ефективним фжансовим Ыструментом, створюючи сприятливi умови, для iнвестування на укра1нських ринках капiталу. Застосовуючи цей фжансовий механiзм украíнськi компанií та банки, а також державы пщприемства й Ышл органiзацií державного сектора могли б отримати доступ до вщносно недорогого фжансування, а iнституцiйнi Ывестори, такi як пенсiйнi фонди, жвестицмн i страховi компанií могли б Ывестувати своí кошти та отримувати дохщ вiд активiв з низьким ризиком.
В Укра^н для розвитку сек'юритизацп, спрямованоí на рефiнансування державних Ывестицм в iнфраструктурнi проекти, е ктька передумов:
- висока вартють традицйних схем залучення ресурсiв;
- негативний вплив на економку Украши застарiлих iнфраструктурних об'ектiв та 1х брак в цiлому, що стримуе економiчне зростання;
- низький рiвень зацкавленосп з боку приватного сектору в Ывестуванн iнфраструктурних проектах, особливо в тих, в яких держава не приймае участь, у тому числ, у ролi Ывестора, гаранта, тощо;
- обмежений обсяг необхщних Ывестицм як у держави, так i у приватного сектору, стислi строки, за як необхiдно лiквiдувати юнуючий дефiцит iнфраструктури, роблять особливо важливим наявнiсть ефективного механiзму рефiнансування Ывестицм.
Незважаючи на досвiд застосуваннi сек'юритизованих цнних паперах (потечних облiгацiй, тотечних сертифiкатiв, якi е аналогом Ыфраструктурних облiгацiй в будiвельних проектiв) в Укран, даний механiзм на и теренах тiльки зароджуеться. Основними бар'ерами на шляху його розвитку е вщсутнють законодавчого регулювання даного процесу на всх його стадiях та Ыструментв його реалiзацií, а також необхщнють у внесенi ряду змЫ до супровiдних нормативно-правових актiв.
Для впровадження в Украíнi сучасних фЫансових iнструментiв сек'юритизацií, необхiдно законодавчо врегулювати дане питання шляхом прийняття спецального Закону Украíни «Про сек'юритизацiю», в якому доцтьно виокремити:
- поняття, призначення та механзм сек'юритизацií;
- визначити види цнних паперiв, як обслуговують процес сек'юритизацií в цтому та враховую також специфiку реалзацп проектiв ДПП - запровадити Ыфраструктурн облiгацií;
- визначити спецiалiзованих учасникв процесу та íх роль (рейтингових агентств, ем^ентв цiнних паперiв, та Ыших фiнансових установ);
- встановити форми контролю за цтьовим використання залучених фiнансових ресурсiв;
- встановити процедуру та умови надання державних гарантй, та iнших форм забезпечення позик.
Також необхщним е внесенням змЫ до ряду дiючих законв про цiннi папери та фондовий ринок, Ывестування та державно-приватне партнерство; формування сприятливого середовища для в^чизняних, iноземних iнвесторiв та кредиторiв з метою подальшого здiйснення ринкових перетворень та економiчного розвитку кражи; виокремлення серед юнуючих, або створення спецального суб'екта-емiтента цiнних паперiв, випущених на засадах сек'юритизацп.
В Укра^н склалась неоднозначна ситуацiя з приводу вибору того чи Ышого суб'екта в якост емiтента цiнних паперах в межах сек'юритизацп. Формування державних агентств потребуе додаткових витрат з боку органв влади, створення БРУ - спецiальних регуляторних нормативно-правових актв, iнвестицiйнi фонди - змiн у законодавствi щодо розширення íх прав та обов'язкв.
Виходячи з того, що державнi агентства створюються, як правило, для стимулювання розвитку ринку сек'юритизацп, здмснення дiяльностi з пщвищення лiквiдностi ринку iнфраструктурних паперiв, а також виконання ролi його регулятора, та зважаючи на початковий етап зародження даного механзму в УкраТн е необхiдним заснування державного агентства, яке може виступати, в якост гаранта, регулятора, ем^ента, Ывестора, в залежностi вiд функцiй покладених на нього. З метою зменшення витрат державного бюджету та пщвищення рiвня управлiння як даним суб'ектом, так i ринком в цтому, вш може бути створений на основi змшано'Т форми власностi.
^м того неминучим е запровадження та законодавче закртлення iнституту iнфраструктурних облгацм як необхiдноТ умовою для розвитку шфраструктурних проектiв в межах ДПП та одного iз найпоширенiших закордоном шструментом залучення фiнансових ресурсiв. ВЫ вважаеться одним iз оптимальних способiв задоволення потреб держави та приватного сектору в швестицмних ресурсах в умовах дефщиту коштiв та е новим видом цнних паперiв з довготривалим строком та високою доходнютю.
В УкраТнi на сьогоднiшнiй день шфраструктурн облiгацiТ як самостiйний шструмент не регламентованi на законодавчому рiвнi та замiщуються корпоративними облiгацiями i обл^ацями мiсцевих позик, проте суттево вiдрiзняються вiд попереднiх.
lнфраструктурнi обл^ацп вирiзняються помiж традицiйних цiнних паперiв характерними ттьки даному iнструменту рисами [15]:
- цльове використання залучених ресурсв через емiсiю облiгацiй в межах конкретного проекту;
- швестор несе ттьки ризики конкретного проекту, а не вс корпоративнi ризики позичальника;
- участь iнституцiйних iнвесторiв. Пов'язано це насамперед з тим, що вимоги до складу та структури Тх активiв е досить жорсткими (пенайн накопичення можуть швестуватися виключно в цiннi папери, включен у вищий котирувальний список);
- довгостроковий перюд обiгу, прив'язаний до термшу будiвництва (модернiзацiТ) iнфраструктурного об'екту i до перiоду його експлуатацп/окупносту що в середньому становить 15-25 рокв;
- забезпечення облiгацiйного випуску, в тому чисгл: державними гарантями, заставою майнових прав, страхуванням ризикв, банкiвськими гарантiями, iншими способами забезпечення;
- виплати за обл^ацям здмснюються за рахунок доходу емiтента вщ експлуатацiТ iнфраструктурного об'екта, тобто за рахунок майбутнх грошових потокiв.
Висновок. Стримуючим фактором економiчного розвитку УкраТни е дефiцит фiнансування iнфраструктурних об'ектв, що спонукае до пошуку нових джерел ресурсв. Поширення застосування механзму сек'юритизацiТ та здiйснення перших крокв його запровадження в УкраТнi було спричинено рядом вигщних умов у порiвняннi iз класичним кредитуванням: можливють перерозподiлу ризикiв, бiльш високi рейтинги по емтованим забезпеченим цiнним паперам, збтьшення кiлькостi iнвесторiв, прозорiсть угод по залученню фiнансових ресурсiв та як результат пщвищення довiри до iнiцiаторiв з боку iнвесторiв. Так особливост механiзму позитивно впливають на збтьшення об'емiв фiнансування iнфраструктурних проектв ДПП, розширення кола потенцiйних iнвесторiв, активiзацiТ iнвестицiйних процесiв в Украшу та розвитку ТТ економiки в цтому.
Список використаних джерел
1. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.2. К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001 С. 448
2. Казаков А. Секьюритизация активов - эволюция института /А. Казаков // РЦБ. - 2003. - No 19. - С. 26-36.
3. Роуз П.С. Банковский менеджмент /Пер. с англ. М.: Дело, 1997.-С.429.
4. Александрова Н.В. Понятие и виды секьюритизации/Н.В.Александрова//Финансы и кредит. - 2007. - N5. - С.36-42.
5. Бэр Х.П. Секьюритизация активов: секьюритизация финансовых активов - инновационная техника финансирования банков /Х. Бэр / Пер. с нем. Ю.М. Алексеева, О.М. Иванова. - М. : Волтерс Клувер, 2007. - 624 с.
6. Банковское дело: справоч. пособие / М.Ю. Бабиичев, Ю.А. Бабичева, О. В. Трохова и др.; под ред. Ю. А. Бабичевой. - М.: Экономика, 1995. - 164 с.
7. Фурсова, В.А. Анал1з фундаментальних п1дход1в щодо визначення сутност1 сек'юритизацИ'/ В.А. Фурсова, С. В. Знченко // Всник економ1чного транспорту i промисловост1. - 2012. - №37 - С .82-86
8. Демушкина Е., Концептуальные подходы к определению правового статуса ипотечных ценных бумаг [Текст] / Е. Демушкина // Рынок цен бумаг. - 2004. - № 1/2. - С. 67-72
9. Новак О.С. Свiтовi та втчизнян тенденцИ' сек'юритизацИ' активiв фнансових iнститутiв / О.С. Новак // Всник Житомирського державного технологiчного унiверситету. Сер.: Економiчнi науки. - 2013. - № 2. - С. 277-287.
10. Кузьмак О. М. Проблеми та перспективи розвитку сек'юритизацИ' в Укра'н [Електронний ресурс] / О. М. Кузьмак // 1нновац1йна економка. - 2013. - № 2. - С. 269-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/inek_2013_2_61.pdf
11. Котова М.В. Сек'юритиза^я як нструмент управлння активами / М.В. Котова // Прац ОНПУ. Економка управлння. - 2012. - №39. - С. 305-308
12. Бобиль В.В. Сек'юритиза^я банювських активiв у системi ризик-менеджменту /В.В. Бобиль, Г.О. Сторожик //Всник ДНУЗТ - Д., 2011. - № 36. - С. 222-225.
13. Securitization Data Report Q3, Q4: 2014 [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.afme.eu/Documents/Statistics-and-reports.aspx
14. Петровичев, А.Ю. Развитие секьюритизации в условиях рыночной экономики / А.Ю. Петровичев // Банковское дело. -2011. - N 3. - С. 57-61
15. Никифорук, О.1. 1нфраструктурн облiгацii' як нструмент залучення нвести^й для потреб модернiзацii' в практиц зарубiжних кра'н / О.1. Никифорук, 1.К. Чукаева // Ефективна економка. - 2014. - № 4.
References
1. Blank, I.A. Osnovy investitsionnogo menedzhmenta [Fundamentals of Investment Management]. Kyiv: Elga; Nika-Tsentr, 2001. s. 448
2. Kazakov, A. A. «Sekiuritizaciya aktivov - evoliutsiia instituta» [Asset securitization - the evolution of the Institute]. RCB. 2003. № 19.-C. 26-36
3. Rouz, P.S. Bankovskiy menedzhment. Predostavlenie finansovykh uslug [Bank management. Provision of financial services]. Moskva: Delo,, 1997.-С.429.
4. Aleksandrova, N.V. «Poniatie i vidy sekiuritizatsii aktivov» [Concept and types of asset securitization].// Finansy i kredit, 2007. № 5.-C.36-42
5. Ber,Kh.P. Sekiuritizatsiia aktivov: sekiuritizatsiia finansovykh aktivov - innovatsionnaia tekhnika finansirovaniia bankov [Asset securitization: securitization of financial assets - innovative techno- logy financing banks]. Moscow: Volters Kluver, 2007.
6. Bankovskoe delo: spravoch. posobie / M. Yu. Babiichev, Yu.A. Babicheva, O.V. Troxova i dr. ; pod red. Yu.A. Babichevoj. [Banking]. Moscow: Ekonomika, 1995. 164 s.
7. Fursova, V.A., Zinchenko S.V. Analiz fundamentalnix pidxodiv shodo viznachennya sutnosti sekiyuritizasii [Analysis of the fundamental approaches to determining the essence of securitization]. // Visnik ekonomichnogo transportu i promislovosti.2012. №37 s.82-86
8. Demushkina E., Kontseptual'nye podkhody k opredeleniyu pravovogo statusa ipotechnykh tsennykh bumag [Conceptual approaches to determination of the legal status of mortgage-backed securities]. // Rynok tsen. bumag. 2004. № 1/2. S. 67-72.
9. Novak O.S. Svitovi ta vitchiznyani tendencii sek'yuritizacii aktiviv finansovix institutiv
[The world and national trends of asset securitization of financial institutions.]. // Visnik zhitomirskogo derzhavnogo texnologichnogo universitetu. ser.: ekonomichni nauki. 2013. № 2. s. 277-287.
10. Kuz'mak O.M. Problemi ta perspektivi rozvitku sek'yuritizatcii v Ukraini [Problems and prospects of development the securitization in Ukraine]. //Innovatsiyna ekonomika. 2013. - №2. S. 269-271 : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/inek_2013_2_61.pdf
11. Kotova M.V. Sek'yuritizatsiya yak instrument upravlinnya aktivami [Securitization as an instrument of management of assets]. // Pratsi ONPU. Ekonomika upravlinnya. 2012. №39. S. 305-308.
12. Bobil' V.V., Storozhik G.O. Sek'yuritizatsiya bankivs'kikh aktiviv u sistemi rizik-menedzhmentu [Securitization of bank assets in the system of risk management //Visnik DNUZT D., 2011. № 36. S. 222-225.
13. Securitisation Data Report Q3:2014 : http://www.afme.eu/Documents/Statistics-and-reports.aspx
14. Petrovichev A.Yu. Razvitie sekyuritizacii v usloviyah rinochnoi ekonomiki [Securitization development in a market economy]. // Bankovskoe delo. 2011. N3. S. 57-61.
15. Nykyforuk O.I., Chukaeva I.K. Infrastrukturni obligacii yak instrument zaluchennya investicij dlya potreb modernizaciï v praktici zarubizhnix krain [Infrastructure bonds as a tool for attaracting investment for needs of modernization in practice of foreign countries]. // Efektivna ekonomika. 2014. № 4.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Гордшчук 1рина Сергмвна, асПрант Науково-дослщного економлчного ¡нституту МЫютерства еконо|Мчного розвитку i торгiвлi Украши,
бульвар Дружби Народiв, 28, м. Кшв, 01008, Укра'ша, e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Гордийчук Ирина Сергеевна, аспирант Научно-исследовательского экономического института Министерства экономического развития и торговли Украины,
бульвар Дружбы Народов, 28, г. Киев, 01008, Украина, e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Hordiichuck Iryna Sergiivna, postgraduate student of Scientific and Research Economic Institute of Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
Druzhby Narodiv Boulevard, 28, Kyiv, 01008, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 331.101.38(476)
ПРОБЛЕМИ СТИМУЛЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1' Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРАЦ1ВНИК1В ПРОМИСЛОВИХ ПЩПРИеМСТВ
Довидова О. Г.
Ключов'1 слова: нновацИ', нновацйна активнсть, 1нновац1йна д1яльн1сть, система стимулювання, системи оплати працi, економ1чний прибуток.
ПРОБЛЕМЫ СТИМУЛИРОВАНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РАБОТНИКОВ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Довыдова О.Г.
Тема статьи актуальна, так как на современном этапе становления социально ориентированной рыночной экономики в Беларуси требуется создания действенного механизма оплаты, мотивации и стимулирования труда, обеспечивающего повышение эффективности производства при наиболее полном учете интересов работников и трудовых коллективов. Предметом исследования являются направления повышения эффективности системы стимулирования работников, направления совершенствования инновационной деятельности работников предприятий. В ходе исследования были применены такие методы, как сравнение, статистический анализ, индукция и дедукция. Основной целью работы является обоснование необходимости совершенствования, использование гибких систем оплаты труда в современных условиях, способствующих повышению эффективности инновационной деятельности работников. Организация инновационной деятельности на предприятиях и обеспечение их глубокой интеграции с научной сферой является важнейшей задачей формирующейся национальной инновационной системы Беларуси. Также внимание в статье уделено проблемам активизации инновационной деятельности персонала, решению проблем оплаты труда по конечным результатам деятельности предприятий, стимулирования инновационной активности персонала автор обосновывают необходимость совершенствования, использование гибких систем оплаты труда в современных условиях. Особый интерес представляет оценка динамики оплаты труда в Республике Беларусь. Проанализирован зарубежный опыт в данной области, даны рекомендации по его использованию в практике управления белорусских предприятий.
Ключевые слова: инновации, инновационная активность, инновационная деятельность, система стимулирования, системы оплаты труда, экономическая прибыль.
THE PROBLEMS OF STIMULATING INNOVATIVE ACTIVITY OF WORKERS INDUSTRIAL ENTERPRISES
Dovydova O.G.
On the stage of a socially oriented market economy in Belarus requires the creation of an efficient payment system to enhance the effectiveness of production and take into consideration interests of employees. The subject of the research is to improve the workers motivation system, wage system and employees innovation activity. The purpose is to substantiation of the need to improve the flexible wage systems in modern conditions, enhance the effectiveness employees innovation activity. The article are considers the problems of
26
Економiчний вюник унверситету | Випуск № 26/1
© Довидова О.Г., 2015
