CC BY
28
Слщ впроваджувати европейсью принципи оргаызацп вищоУ ocbîtm, забезпечуючи збереження власних традицм, як довели високу спpoмoжнiсть у реальый пpaктицi господарювання.
У сфеpi бюджетного фЫансування дiяльнoстi вищих навчальних зaклaдiв слiд розвивати технoлoгiï програмно-цтьо-вого управлшня, в першу чергу в напрямку запровадження pеaлiстичних пoкaзникiв оцшювання отриманих pезультaтiв.
Загальна модель оргаызацп iннoвaцiйнoгo процесу у сфеpi вищо)' oсвiти мае бути побудована з врахуванням при-оритетних нaпpямiв державно)' пoлiтики щодо розвитку вищoï осв^и. Серед таких нaпpямiв деpжaвнoï пщтримки ви-дiлимo нaступнi:
- поспйне пiдвищення якoстi вищо) oсвiти, оновлення ïï змiсту та форм оргаызаци навчально-виховного процесу;
- забезпечення екoнoмiчних i сoцiaльних гapaнтiй для профеайно[ сaмopеaлiзaцiï педaгoгiчних, науково-педагопч-них пращвниюв, пiдвищення ïх сoцiaльнoгo статусу;
- оргаычне поеднання oсвiти i науки;
- запровадження осв^ых iннoвaцiй, Ыформацмних технoлoгiй;
- створення iндустpiï сучасних зaсoбiв навчання i виховання, повне забезпечення ними вищих навчальних зaклaдiв;
- пеpеopieнтaцiя функцioнувaння ринку осв^ых послуг на oснoвi належного науково-методичного забезпечення;
- штегращя вiтчизнянoï вищoï oсвiти до европейського та свтевого oсвiтнiх пpoстopiв.
Вiдтaк, нова модель оргаызаци та деpжaвнoï пiдтpимки iннoвaцiйнoï дiяльнoстi у сфеpi вищoï ocâi™ мае передбачати:
- визначення державного фшансування та iнвестувaння вищoï ocâi™ як пpiopитетнoгo напряму видaткiв бюджету;
- формування бaгaтoкaнaльнoï системи швестицмного забезпечення вищoï oсвiти;
- повноцшне фiнaнсувaння державою здобуття вищoï осв™ в державних i комунальних навчальних закладах у об-сязi, визначеному державними стандартами;
- стимулювання швестицм юридичних i фiзичних oсiб у розвиток вищoï oсвiти;
- визначення прюритетних нaпpямiв iнвестувaння вищoï осв™ i кoнцентpaцiя фiнaнсoвих pесуpсiв для (х pеaлiзaцiï;
- забезпечення ефективного використання кошлв на функцioнувaння та розвиток вищoï oсвiти.
Пiдтpимкa шновацмного процесу у сфеpi вищoï ocâi™ мае грунтуватися на pеaлiзaцiï прогресивних управлЫських технoлoгiй, в тому чи^ мехaнiзмiв державно-приватного партнерства, апробованих у розвинутих кражах.
Перспективи подальших розвщок. У подальшому слiд розробити методичн пiдхoди для моделювання розвитку сфери вищoï oсвiти в зaлежнoстi вщ змiни мaкpoекoнoмiчнoï динaмiки, а також пpaктичнi pекoмендaцiï щодо програм-но-цтьового планування iннoвaцiйних пpoектiв у сфеpi вищoï oсвiти з урахуванням прюритетних завдань деpжaвнoï сoцiaльнo-екoнoмiчнoï пoлiтики.
Л1тература
1.EKOHOMi4Hi аспекти проблем розвитку вищоï ocbîth в Укра/н1 [монограф1я] / за ред. чл.-кор. НАПНУ 1.М.Грищенка. Хмельницький: ХНУ, 2010. - 478 с.
2.Каленюк I.C. ErnHOMiка ocâirn [навчальний поабник]/ 1.С.Каленюк. - К.: Знання Укра)'ни, 2003. - 316 с.
3.Коровський А.В. Еволюшя людського фактора економiки та проблеми його формування [монографiя]/А.В.Коров-ський. - К.: КНЕУ, 2004. - 184 с.
4.Комарова О.А. ОсвШй потеншал: теоретико-методологiчнi та практичнi аспекти формування/О.А.Комарова. - К\-ровоград: ДЛАУ, 2009. - 336 с.
5.Eкономiчнi основи ннова^йного розвитку вищих навчальних закладов Украни / за ред. акад.НАПНУ В.1.Лугового. -К.: Педагопчна преса, 2009. - 384 с.
6.Инновационная политика высшего учебного заведения/под ред. д.э.н. Р.Н.Федосовой. - М.: Экономика, 2006. -178 с.
7.Заха^н С.В. 1нвести^йне забезпечення iнновацiйно-технологiчного розвитку економiки [монографiя] / С.В.Заха-рн. - К.: КНУТД, 2011. - 344 с.
8.Боголiб Т. М. Фiнансове забезпечення розвитку вищоï ocBim i науки в трансформа^йний перюд. - К., 2006. - 324 с.
УДК 336.767
Новак О.С.,
асистент кафедри фшанав Житомирського державного технолопчного университету (м. Житомир)
ОСОБЛИВОСТ1 СЕК'ЮРИТИЗАЦП АКТИВ1В НА ОСНОВ1 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ФОНД1В
У статтi розглянуто особливостi та перспективи сек'юритизацИ актив1в на ochobî ¡нвестицшних фонде. Ключовi слова: сек'юритизашя активiв, компанiя-оригiнатор, спещально створений фiнансовий посередник, iicm-тут спльного iнвестування.
В статье рассмотрены особенности и перспективы секьюритизации активов на основе инвестиционных фондов Ключевые слова: секьюритизация активов, компания-оригинатор, специально созданный финансовый посредник, институт совместного инвестирования. The article discusses the features and prospects of asset securitization based on investment funds. Keywords: asset securitisation, originator, special purpose vehicle, collective investment institutions. Актуальнють теми. Розвиток фшансового ринку характеризуемся появою на ньому рюного роду фшансових ¡н-новацм, особливу увагу серед яких привертае процес сек'юритизацп актива, яким уже зацкавилась бтьшють в^чиз-няних банюв. Нов^ня технка фЫансування та мЫЫзаци ризиюв у закордоный практик дозволяе фшансовим ¡нсти-
© Новак О.С., 2012
Eкoнoмiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 129
тутам не ттьки покращити структуру балансу, а й вщкривае HOBi, перспективы джерела фшансування. Проте на шляху впровадження сек'юритизацп активiв у вiтчизняну практику постае ряд перешкод, зокрема вщсутысть норма-тивно-правовоТ бази та дieвих механiзмiв ТТ проведення.
Анал1з останн1х дослщжень i публшацш. Серед наукових праць, у яких дослiджуються питання сек'юритизацп ак-тивiв, слiд виокремити роботи таких зарубiжних та в^чизняних учених, як Х.П. Бер, Т.У. Кох, П.С. Роуз, Дж. Сшю, Ю.Е. Туктаров, О.В. Яблонська, М.В. Рябокiнь, В.А. Фурсова та rnrni. У вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi, найбтьшу увагу науковцi звертають на дослдаення питань сутностi сек'юритизацií активiв та закордонну практику ТТ проведення. Проте наявн публiкацiТ не дають ч^кого розумiння методики ТТ проведення.
Мета до^дження. Метою дослiдження е систематизацiя захiдного досвiду сек'юритизацiТ активiв та розробка механiзму сек'юритизацiТ активiв на основi iнвестицiйних фондiв, який би дозволив мiнiмiзувати витрати та ризики, пов'язан з ТТ оргаызащею та проведенням у вiтчизняних умовах.
Виклад основного матеpiалу дослiдження. Початок розвитку ринку сек'юритизацп припав на 1970-i роки в США. Вперше термш "сек'юритизацiя" з'явився у Wall Street Journal в 1977 р. i був "винайденим" Льюiсом Ранiерi (Lewis S. Ranieri), головою тотечного департаменту Salomon Brothers, який запропонував використати цей термш репортеру Wall Street Journal Анн Монро (Ann Monroe) в статл, присвячеый опису андеррайтингу першого випуску цшних папе-рiв, забезпечених заставою прав вимоги за тотечними кредитами [1, ст. 118]. Сьогодн механiзм сек'юритизацiТ фь нансових активiв продуктивно функцiонуe у розвинених краТнах свiту, першi кроки на шляху його впровадження зро-била Роая та деякi краТни СНД. Першими з активiв, як пiдлягали сек'юритизацiТ, були iпотечнi кредити, тзыше цей механiзм поширився на споживч^ а з 1990-их роюв практично на всi види фшансових активiв, що генерують майбут-н грошовi надходження.
Сек'юритизацiя активiв - це iнновацiйна технiка фiнансування та/або передачi фiнансових ризикiв, за допомогою якоТ оригiнатор трансформуе нелiквiднi активи у високолквщы цiннi папери з метою залучення додаткових джерел фь нансування та/або мiнiмiзацiТ ризикiв, пов'язаних з цими активами. В економiчнiй лiтературi видiляють два основних ТТ види, в залежност вiд того, залишаються на балансi оригiнатора сек'юритизован активи чи нi.
Класичний вид сек'юритизацп характеризуемся тим, що активи орипнатора продаються спецiально створеному для цих цтей посереднику (SPV) i повнiстю списуються з балансу пщприемства. Такий фiнансовий посередник купуе активи за рахунок кошлв, отриманих вщ емiсiТ та розмiщення забезпечених боргових цшних паперiв серед швесто-рiв. В подальшому, оригiнатор отримуе платежi за сек'юритизованими активами та перенаправляе Тх на виплату вщ-сотюв та погашення основноТ суми боргу швесторам за борговими цiнними паперами, випущеними SPV. При проведены синтетичноТ сек'юритизацп активи, як правило, залишаються на баланс компанп-оригшатора, але вщбуваеть-ся передача ризикiв швесторам за допомогою специфiчних сек'юритизацiйних цшних паперiв, у банкiвськiй сферi мо-жуть використовуватись кредитнi дефолтовi свопи, кредиты зв'язан ноти, iпотечнi обл^ацп тощо. Таким чином, вщ-буваеться процес перерозподiлу ризикiв за сек'юритизованими активами мiж оригiнатором та швестором.
Схема синтетичноТ сек'юритизацiТ е бтьш прийнятною до застосування в УкраТы, оскiльки вона не передбачае складних механiзмiв продажу сек'юритизованих активiв та не потребуе високих затрат в порiвняннi з класичною. Проте в межах в^чизняного законодавства неврегульованими залишаються особливост здiйснення як синтетичного, так i класичного видiв сек'юритизацп активiв.
Через вiдсутнiсть законодавчоТ бази та дieвих механiзмiв проведення операцм сек'юритизацiТ активiв вiтчизнянi банки з метою проведення таких операцм вимушен виходити на мiжнароднi ринки капралу. В УкраТнi вперше забез-печен цiннi папери були випущенi у 2007 рощ Приватбанком, який сформував пул тотечних кредилв та уклав угоду з емтентом облiгацiй про продаж права вимоги за ними на суму близько $185 млн. (тобто банк е оригшатором). Сек'юритизовано було близько 10 тис. тотечних кредилв, виданих у доларах США фiзичним особам у Днтропетров-сьюй, КиТвсьюй, Закарпатськiй, Харкiвськiй, Донецькiй та шших областях. Eмiтентом облiгацiй, забезпечених житло-вою iпотекою, е SPV, створена вщповщно до законодавства Об'еднаного Kоролiвства Велика Британiя та Уельс пщ назвою "Ukranian mortgage loan finance No.1 Plc" [2]. А у травы 2008 року Приватбанк провiв розмщення на мiжна-родному ринку обл^ацм, забезпечених портфелем автокредилв. Eмiсiя забезпечених облiгацiй включала два транши перший транш - обсягом 85,8 млн. дол. США, другий - на 18,7 млн. дол. США. Перша серiя облтацм ПриватБан-ку мае рейтинги агентств Fitch BBB- i Moody's Baa3 (що на три рiвнi перевищують рейтинг краТни), за другою серieю привласнен рейтинги B (Fitch) та Вa3 (Moody's) [3].
Hаведенi приклади здмснених операцiй класичноТ сек'юритизацiТ активiв показують, що у вiтчизняних фшансових iнститутiв е активи належноТ якосл, а цiннi папери, забезпеченi такими активами, мають попит серед iнвесторiв на мiжнародних ринках. Тому впровадження у в^чизняну практику механiзму сек'юритизацп активiв дозволить не тiльки розширити структуру джерел фiнансування вiтчизняних суб'еклв господарювання, а й мiнiмiзувати частину ризиюв, пов'язаних з активами, яю вони утримують. Kрiм того, шструменти, якi емiтуються пiд час операцм сек'юритизацiТ ак-тивiв, е ефективним напрямом швестування коштiв для шституцмних iнвесторiв, оскiльки вони характеризуються ви-сокою доходнiстю та мiнiмальними ризиками у порiвняннi з традицiйними шструментами ринку цiнних паперiв.
Першим кроком у створены нормативно-правовоТ бази операцм сек'юритизацiТ активiв в УкраТнi стало прийняття у 2005 рощ Закону УкраТни "Про тотечы облiгацiТ". Цей закон регламентуе випуск звичайних та структурованих тотечних обл^ацм, який по своТй сутi подiбний мехаызму сек'юритизацiТ активiв.
Eмiсiя звичайних тотечних обл^ацм за своею сутнiстю подiбна синтетичнiй сек'юритизацiТ, проте тут виникають певы суперечностi вiтчизняного законодавства та свтового досвiду при застосуваннi щеТ схеми. Основна мета як класичноТ, так i синтетичноТ сек'юритизацп активiв, полягае у максимальному вщокремлены пулу однорiдних активiв вiд ризиюв та дiяльностi оригiнатора, при цьому схема синтетичноТ сек'юритизацп передбачае сплату вщсотюв та основноТ суми за борговими цшними паперами виключно за рахунок надходжень, генерованих активами, яю виступають в
130 Eкономiчний вюник унiверситету | Випуск № 18/2
якост IX забезпечення. Що стосуеться в^чизняного законодавства, то стаття 3 ЗУ "Про ¡потечн обл^ацп" стверджуе, що емтентом звичайних ¡потечних обл¡гац¡й е ¡потечний кредитор, що несе в¡дпов¡дальн¡сть за виконання зо-бов'язань за такими ¡потечними обл¡гац¡ями ¡потечним покриттям та вам ¡ншим своУм майном, на яке вщповщно до законодавства може бути звернено стягнення [4]. Причому, емтент виконуе грошов¡ зобов'язання за звичайними ¡потечними обл^ацтми за рахунок дохода як в¡д ¡потечного покриття, так ¡ за рахунок ¡ншого свого майна. На нашу думку, емгаю звичайних ¡потечних обл^ащй не можна в¡дносити до синтетично! сек'юритизацп, оск¡льки такий мехаызм не забезпечуе максимальне в¡докремлення пулу актива в¡д його первинного власника, а випущеним цшним паперам характеры як ризики актива, що виступають забезпеченням, так ¡ ¡нш¡ ризики дтльност Ух власника.
ЗУ "Про ¡потечн обл¡гац¡í" визначае також певн особливост¡ класичноУ сек'юритизац¡í актив¡в, зокрема, можли-в¡сть створення спец¡ал¡зованоí ¡потечноУ установи, виключним видом д¡яльност¡ якоУ е придбання ¡потечних актив¡в та випуск структурованих ¡потечних обл^ащй. Схема випуску структурованих ¡потечних обл^ащй наведена на рис. 1.
Ориннатор (банк) 3
С лец га Л13 о вана шотечиа установи
1нвестпри
Паз ичальники
Де: 1 - оформления договор^ позики та издания кошлв у тимчасове користування; 2 - визнання грошових зоВов'язань; 3 - формування пулу одмор'дних акгивш; 4 - продаж пулу активе спец1ал1зован!Й ¡потечнш установи 5 - емюя спец1ал1зованою ¡потечною установою структурованих ¡потечних о6л1гацш; 6 - оплата вартосп структурованих ¡потечних оВл¡гацт; 7 -- погашения вартосп придВанопо пулу актива; 8- погашения заВоргованосп за договорами (оплата вщсотив та основноТ оуми Воргу); 9 - оплата вщсотюв за структурованими ¡потечними оВлгацтми та № погашения по заюнчены термЫу обгу.
Рисунок 1. Схема випуску структурованих ¡потечних обл1гацш*
*Джерело: власна розробка
Законом також визначено, що виконання зобов'язань ем^ента за структурованими ¡потечними обл^ацыми здй снюеться за рахунок ¡потечного покриття, що е характерною ознакою сек'юритизацп актива. Проте, не дивлячись на те, що Закон УкраУни "Про ¡потечн обл¡гац¡í" був прийнятий у 2005 рощ, жодною фшансовою установою не було емь товано структурованих ¡потечних обл^ащй. Це передуам пов'язано з особливостями створення та функцюнування спец¡ал¡зованоí ¡потечноУ установи. Кр^ того, значним недол¡ком в¡тчизняного законодавства в частин регулювання механ¡зм¡в сек'юритизацп актива е те, що врегульовано лише питання сек'юритизацп ¡потечних актива. Саме тому найб¡льш¡ в¡тчизнян¡ банки з метою сек'юритизацп автокредилв та ¡нших актив¡в змушен¡ виходити на мжнароды ринки, а для ¡нших в^чизняних ф¡нансових установ ця технка е практично недоступною.
Таким чином, проблеми здмснення класичного виду сек'юритизацп актива в Украíн¡, в першу чергу, пов'язан з вщсутнютю обслуговуючого ¡нституту, який би м^ виконувати роль ЭРУ та вщповщноУ нормативно-правовоУ бази регулювання дыльносп такого ¡нституту.
Досл¡дивши особливост¡ функцюнування фшансових ¡нститут¡в в Украíн¡, пропонуемо модель проведення сек'юритизац¡í актив¡в на основ¡ ¡нвестиц¡йних фонд¡в (рис. 2).
Запропонована модель проведення сек'юритизацп актива на основ¡ пайового ¡нвестиц¡йного фонду передбачае, що пул актив¡в, сформований орипнатором, спочатку продаеться компан¡í з управлшня активами, яка проводить ре-eстрац¡ю пайового ¡нвестиц¡йного фонду та здмснюе ем¡с¡ю його сертиф¡кат¡в, забезпечених сек'юритизованими активами орипнатора. Кошти в¡д розм¡щення сертиф¡кат¡в пайового ¡нвестищйного фонду направляються на погашен-ня вартосп пулу сек'юритизованих актив¡в, а також за рахунок цих кошлв сплачуеться ком¡с¡йна винагорода компан¡í з управлшня актива та в¡дшкодовуються трансакции витрати, пов'язан¡ з наданими послугами реестратора, депози-тар¡я, профес¡йного оцшювача та аудиторськоУ компан¡í. 0ск¡льки права вимоги за договорами позики разом ¡з пулом сформованих актива були передан компан¡í з управлшня активами, то на неУ також будуть покладатись обов'яз-ки щодо обслуговування операцп: д¡яльн¡сть з вщображення операц¡í сек'юритизац¡í актив¡в в бухгалтерському обль ку, ¡нкасо, стягнення непогашеноУ заборгованост¡ та контроль за станом грошових вимог, а також управлшня випла-тами ¡нвесторам за сертифкатами пайового ¡нвестиц¡йного фонду. Ком¡с¡йну винагороду за здмснення операц¡й з обслуговування сек'юритизацп актива компан¡í з управлшня активами сплачуе ориг¡натор. Така схема сек'юритизацп актива на основ¡ ¡нвестиц¡йного фонду дозволяе максимально вщокремити пул актив¡в в¡д його первинного власника та ризиюв його дтльносл, а також не передбачае права регресу на орипнатора у раз¡ дефолту за сек'юритиза-щйними ц¡нними паперами.
Можливий ¡ ¡нший вар¡ант сек'юритизац¡í актив¡в на основ¡ ¡нвестиц¡йного фонду, який передбачае, що спочатку вщбуваеться реeстрац¡я пайового ¡нвестищйного фонду та формуються його ф¡нансов¡ ресурси за рахунок паУв ¡нве-
Державна кам1сшз регулюнання ринк!в ф1нанспвих па слуг
Укра'ши
Ресстратпр
Д еныитарш
Комгашя ] управлшня активам*?
Лудитарсыса камшшя
Прпфенйний □цшювач
Оригшатор
3
1 1 2
П из тальники
Пайовий ¡нн ее тицшний фонд закритого типу
1нвестори
Де: 1 - оформления договорю позики та надання кошпв у тимчаоове гористування; 2 - визнання грошових зобов'язань; 3 - формування пулу сдмор¡Д||их акгивт; 4 - продаж пупу актива та передача прав вимогза договорами позики КУА пайового ¡нвестицшного ф онду; 5 - реестрацп пайового ¡нве сти [Много фонду КУА; 6 - емМя ¡нвестицшним фондом цжмих папер1в; 7 - оплата вартосл цшних паперт ¡нвестицшного фонд!. 3- погашения вартосл придбаного пулу актив1в; 9 - погашения заборгованоот! за договорами (оплата вщеотюв та основноТ оуми боргу); 1 □ - оплата вщеотюв за цшними паперами ¡нвестнцшного ф онду та Тх погашения позаинченштермшу об1гу та л^дацп ¡нвестицшного фонду.
Рисунок 2. Адаптована схема класичноУ сек'юритизацп актив1в на основ! ¡нвестицшного фонду*
*Джерело: власна розробка
сторю, а полм за рахунок цих кошлв купуеться пул сек'юритизованих актива, як виступають забезпеченням за цш-ними паперами такого фонду. Проте, щоб врегулювати особливост ¡з забезпеченням активами за сертифкатами пайового ¡нвестицшного фонду потр¡бно в ¡нвестиц¡йн¡й декларацп ч¡тко визначити, що единим напрямом ¡нвестуван-ня кошт¡в мають бути сек'юритизован активи ф¡нансових ¡нститут¡в та ч^ко визначити Тх склад для забезпечення мь н¡м¡зац¡T ризик¡в ¡нвестор^. Таким чином, ¡нвестори вкладатимуть кошти безпосередньо в активи, не приймаючи на себе ризики фонду, осктьки вш не зд¡йснюe ¡ншоТ дальности
Як у випадку попередньоТ реестрацп фонду, так ¡ у випадку реестрацп фонду п¡сля придбання сек'юритизованих актива, роль ЭРУ повинен виконувати ттьки ¡нвестиц¡йний фонд закритого типу, осктьки зг¡дно статт¡ 4 ЗУ "Про ¡н-ститути сп¡льного ¡нвестування" див¡денди по ц¡нним паперам 1С1 в¡дкритого та ¡нтервального типу не здмснюються, а в¡дпов¡дно до мехаызм^ сек'юритизац¡T ¡нвесторам повинн¡ сплачуватись вщсотки, як¡ генерують сек'юритизован¡ активи. Вщповщно до вимог чинного законодавства та згщно з функц¡ями, як¡ покладаються на ЭРУ в процес класич-ноТ сек'юритизац¡T, роль такоТ компани в УкраTн¡ може виконувати пайовий ¡нвестицмний фонд закритого типу [6].
Використання модел¡ класичноТ сек'юритизац¡T актива на основ¡ закритого пайового ¡нвестицшного фонду дозво-ляе вид¡лити ряд переваг як для орипнатор^, так ¡ для ¡нвестор¡в. По-перше, у якост ориг¡натора в так¡й схем¡ може виступати будь-який суб'ект господарювання, який мае у власност однорщы активи, що генерують регулярн¡ надхо-дження, у першу чергу, це банювсью установи, ф¡нансов¡, л¡зингов¡ компани, страхов¡ компан¡T та ¡нш¡ ф¡нансов¡ ¡нсти-тути. По-друге, використання схеми класичноТ сек'юритизацп актив¡в на основ¡ закритого пайового ¡нвестиц¡йного фонду дозволить сек'юритизувати не ттьки ¡потечн активи, але й пули автокредилв, споживчих, люингових креди-т¡в, кредит¡в на навчання та ¡нш¡ придатн¡ до сек'юритизацп активи.
Для орипнатор^, дтльнють яких регулюеться нормативами (переважно комерцмы банки) можна вид¡лити так¡ переваги:
- покращення лквщност та структури балансу за рахунок списання з балансу сек'юритизованих активу як зде-б¡льшого е довгостроковими та низьколквщними;
- передача ризик¡в за сек'юритизованими активами ¡нвесторам - учасникам закритого пайового ¡нвестицшного фонду;
- зниження витрат, пов'язаних з формуванням обов'язкових резерв^ за виданими кредитами (у тому чи^ про-строченими);
- передача обтяжливих функцШ по робот з обслуговування сек'юритизованих актива, у тому чи^ проблемних компани з управлЫня активами закритого пайового ¡нвестицШного фонду;
- отримання додаткових фшансових ресурса в¡д сек'юритизац¡T актив¡в на розширення д¡яльност¡;
- в ориг¡натора не виникае бази оподаткування податком на прибуток, осктьки проценти за кредитами, штрафи та пеня передаються на баланс фонду.
Кр^ того, якщо комерцШний банк бажае частково залишити контроль за сек'юритизованими активами та одно-
часно мЫЫзувати витрати на формування резерв1в за кредитами i покращити структуру власних актив1в, то BiH мо-же придбати частину паТв закритого пайового швестицмного фонду i виступити одночасно у ролi оригiнатора та шве-стора. Таким чином, пул активiв переходить до складу активiв закритого пайового швестицмного фонду, в облковм полiтицi якого зазначаеться, що його паТ оцiнюються за справедливою вартютю. Банк обмiнюe сек'юритизованi акти-ви на паТ, тобто цiннi папери закритого пайового швестицмного фонду, як оцiненi за справедливою вартiстю, а отже не потребують створення резерву, а також повнютю списуються резерви, що сформовав за сек'юритизованими активами. Також за банком, при отриманн швестицмних сертифкалв залишаеться можливють управлiння майном фонду через збори учасниюв та наглядову раду.
З позицп iнвесторiв, використання схеми сек'юритизацп активiв на основi закритого пайового фонду теж мае ряд переваг. Так, сертифкати закритого пайового швестицмного фонду, забезпечен сек'юритизованими активами, е бiльш надiйними та лквщними у порiвняннi з звичайними борговими цшними паперами. Kрiм того, вкладаючи кошти в паТ такого фонду, швестор приймае на себе лише ризики, пов'язан з сек'юритизованими активами. Також спрощу-еться процес оцшки надiйностi емiтента, оскiльки iнвестора буде цкавити не вся господарська дiяльнiсть оригшато-ра, а лише якють сек'юритизованих активiв, оцiнка якоТ проводиться профеайним оцiнювачем в момент Тх передачi компанiТ з управлiння активами.
Проте, для використання схеми сек'юритизацп активiв на основi iнвестицiйного фонду у в^чизняый практицi, необхiдно шщювати змiни до чинного законодавства. Доцтьно внести змiни до закону УкраТни "Про iнститути сптьно-го швестування (пайовi та корпоративнi iнвестицiйнi фонди)" направленi на розширення перелiку майна, яке може вхо-дити до складу активiв iнвестицiйних фондiв, за рахунок прав вимог за грошовими зобов'язаннями, що виникли за ци-втьно-правовими договорами, у тому чи^ за кредитними договорами, договорами позики тощо. Пропонуемо внести такi основы змши до Закону УкраТни "Про шститути спiльного iнвестування (пайовi та корпоративн iнвестицiйнi фонди)":
1) встановити можливють включення до складу майна швестицмних фондiв прав вимог за грошовими зобов'язаннями, що виникли за цивтьно-правовими договорами;
2) встановлення зобов'язань депозитарю по збереженню оригiналiв цивiльно-правових договорiв, права вимоги за якими входять до складу активiв швестицмних фондiв;
3) врегулювання протирiч закону з законами УкраТни "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" та "Про страхування", що стосуються правового режиму банювськоТ таeмницi та таемниц страхування.
Також в цiлях мiнiмiзацiТ ризикiв iнвесторiв, за схемою сек'юритизацп активiв на основi iнвестицiйних фондiв до-цiльно включити до складу активiв iнвестицiйного фонду виключно права вимог за кредитними (шшими) договорами та грошовi кошти. При цьому випущен iнвестицiйним фондом цiннi папери (паТ) за своТми фiнансово-економiчними характеристиками повинн вiдповiдати критерiям, встановленим для цшних паперiв, забезпечених активами (Asset-Backed Securities).
Висновки. Динамiка розвитку в^чизняного фiнансового ринку та його особливост потребують аналiзу свiтового досвщу у сферi розробки та застосування фшансових шновацм, серед яких все бтьшоТ уваги привертае механiзм сек'юритизацп активiв. Результати проведеного дослiдження свщчать про вiдсутнiсть в УкраТнi дieвих механiзмiв здй снення операцiй сек'юритизацп активiв. Запропоновано схему сек'юритизацiТ активiв на основi iнвестицiйного фонду (в якост SPV), яка дозволить в^чизняним суб'ектам господарювання проводити операцiТ класичного виду сек'юритизацп активiв рiзного виду. З метою впровадження схеми сек'юритизацп активiв на основi швестицмного фонду у в^-чизняну практику запропоновано внести змши до Закону УкраТни "Про шститути спiльного швестування (пайовi та корпоративнi iнвестицiйнi фонди)" направлен на: розширення перелiку майна, яке може входити до складу активiв ш-вестицiйних фондiв, за рахунок прав вимог за грошовими зобов'язаннями, що виникли за цивтьно-правовими договорами; встановлення зобов'язань депозитарю по збереженню оригiналiв цивтьно-правових договорiв, права вимоги за якими входять до складу активiв швестицмних фондiв; врегулювання протирiч закону з законами УкраТни "Про банки i банювську дiяльнiсть" та "Про страхування", що стосуються правового режиму банювськоТ таемниц та таем-ницi страхування. Таю змши у в^чизняному законодавствi дозволять усунути юридичнi перешкоди в застосуваны схеми сек'юритизацiТ активiв на основi iнвестицiйних фондiв. В подальшому дослiдження мають бути направлен на роз-робку установчих докуменлв iнвестицiйних фондiв створених з метою сек'юритизацп активiв, визначення основних напрямiв Тх дiяльностi та iнвестування, порядок створення та лквщацп, а також визначення оргаыв державного регу-лювання дiяльностi таких фондiв та Тх повноваження.
Л1тература
1.Кишакевич Б.Ю. Управл1ння кредитним ризиком через сек'юритизашю актив1в банку / Б.Ю. Кишакевич // Еконо-м^чний прост1р. - 2008. - № 11. - С. 117-125.
2. Деяю питання сек'юритизацп актив1в // Газета Ц1нн1 папери Украни. - 2007. - № 48 (491) [Электронный ресурс] / Режим доступу: http://www.securities.org.ua/securities_paper/review.php?id=491&pub=3322.
3. Оф1шйний сайт ПАТ КБ "Приватбанку" [Электронный ресурс]/ Режим доступу: http://www.privatbank.ua.
4.3акон УкраТни "Про ¡потечн1 обл'1гаци" вщ 22.12.2005, № 3273-IV[Электронный ресурс]/Режим доступу: www.ra-
da.gov.ua
5.3акон УкраТни "Про ¡нститути спшьного ¡нвестування (пайовi та корпоративн1 ¡нвестищйн фонди)" в^д 15.03.2001, № 2299-III [Электронный ресурс]/ Режим доступу: www.rada.gov.ua
Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 133
