CC BY
116
УДК 336.71
В. В. БОБИЛЬ, Г. О. СТОРОЖИК (ДПТ)
СЕК'ЮРИТИЗАЦ1Я БАНК1ВСЬКИХ АКТИВ1В У СИСТЕМ1 РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ
У статп дослвджуеться MexaHÍ3M сек'юритизацй' баншвських активiв у якосп сучасного шструменту управлiння фiнансовими ризиками кредитно1 установи.
Ключовi слова: баншвсьш активи, сек'юритизащя, кредитна установа, управлiння фiнансовими ризиками, ризик-менеджмент
В статье исследуется механизм секьюритизации банковских активов в качестве современного инструмента управления финансовыми рисками кредитного учреждения.
Ключевые слова: банковские активы, секьюритизация, кредитное учреждение, управление финансовыми рисками, риск-менеджмент
In the article the mechanism of securitization of bank assets as the modern tool of management of financial risks of a bank is investigated.
Keywords: bank assets, securitization, bank, financial risk management
Вступ
Вщомо, що в сучасних кризових умовах перед системою ризик-менеджменту фшансового сектору стоять наступш завдання: диверсиф> кащя джерел фшансування; зменшення кредитного ризику; збшьшення власно! лшвщносп. Одним з шструменпв виршення цих завдань е сек'юритизащя банювських активiв.
Значний вклад у дослщження проблем сек'юритизацй активiв здшснили такi захiднi та вiтчизнянi економюти, як Ф. Маршал, С. Фрост, Г. Фонбаер, Ф. Фабощ, Д. Барт, Т. Френкел, Т. Кох, П. Бер, Е. Жуков, Б. Кишакевич, О. Чуб, О. Селiванiвський, Ю. Туктаров, О. Ковальов.
Постановка завдання
Незважаючи на значну кшьюсть наукових праць, присвячених сек' юритизацй активiв, практичний аспект застосування цього шструменту у системi ризик-менеджменту в них роз-глянуто загально i потребуе подальшого досл> дження.
У звязку з цим у статп ставиться завдання проаналiзувати мехашзм сек'юритизацй бан-кiвських активiв у контекст системи ризик-менеджменту кредитних установ.
Результати
Вiдомо, що процес сек'юритизацй активiв наприкiнцi 80-х роюв був викликаний такими економiчними факторами:
- посиленням конкуренцй мiж фшансово-кредитними установами;
- зростанням вартостi залучених ресуршв;
- зниженням операцшно! маржi, що призве-ло до зменшення доходiв банкiвських установ;
- погiршенням якост кредитних портфелiв, що, в свою чергу, викликало пiдвищення вимог регулюючих органiв до розмiрiв власного кат-талу банюв.
Пiонером розвитку сек'юритизацй' е США, де, з метою створення вторинного ринку заста-вних, у 1970 рощ були утвореш державнi аген-цй. 1х дiяльнiсть допомогла стандартизувати оформлення документiв i пiдписання шотеки. Разом з тим сек'юритизацiя викликала iнтерес i в iнших фшансових установах, тому що забез-печила новими фшансовими iнструментами таких потенцшних iнвесторiв, як страховi ком-панй та пенсiйнi фонди.
Наприкiнцi 80-х роюв сек'юритизацiю упровадили в Канад^ Великобританй, Австралй i Японй, на початку 90-х роюв - у всш Захiднiй Gвропi, ПАР, Гонконзi та 1ндй. У 2000-х рощ техшка сек'юритизацй активiв стала викорис-товуватися в Центральнiй i Схщнш Gвропi, Пiвнiчнiй Африцi i на Близькому Сход1 У 2003 рощ першi такi операцй вiдбулися в Польщ^ Чехй й Казахстанi, в 2004 рощ - у Росй i Латвй, у 2005 рощ - у державах Ивденно-Схщно! Азй [1].
Розглянемо, що мiстить поняття «сек'юритизащя».
Базельський комiтет розглядае сек'юрити-зацiю як «структурованi угоди, в яких банки використовують кредитш деривативи для того, щоб передати кредитний ризик певного пулу
© Бобиль В. В., Сторожик Г. О., 2011
активiв трепм особам, в тому чи^ страховим компанiям, iншим банкам i нерегульованим особам» [2].
У мiжнародних стандартах фшансово! зв№ ностi № 39 «Фшансовi iнструменти: визнання i ощнка» сек'юритизацiя трактуеться як «процес трансформаци фiнансових активiв у цшш папери» [3].
Ю. Туктаров також зазначае, що сек'юритизащя - це перерозподiл ризикiв шляхом трансформаци активiв банку у цшш папери для продажу швесторам [4].
О. Селiванiвський стверджуе, що сек'юри-тизацiя - це фiнансування або рефшансування будь-яких активiв компани, що приносять до-хiд, за допомогою «перетворення» таких акти-вiв у лшвщну форму шляхом емюи облтацш або iнших цiнних паперiв [5].
О. Чуб визначае сек'юритизащю як опера-цiю, у процесi яко! банк «продае» повнiстю або частково виданий кредит, списуючи його зi свого балансу до настання строку погашення, i передае право одержання основного боргу та вiдсоткiв по ньому новому кредиторов^ причо-му не обов'язково банку [6].
Враховуючи вищевказане, можна зробити висновок, що сек'юритизащя - це трансформаци нелшвщних активiв в бiльш лiквiднi - грош^ що вiдповiдно веде до покращення лiквiдностi та зменшення кредитного ризику фшансово! установи.
Вiдомо, що у системi ризик-менеджменту до методiв управлшня кредитного ризику та ризику лшыдносп вiдносяться: диверсифiкацiя, л> мггування, створення резервiв, сек'юритизацiя.
Метод диверсифшаци полягае у розподiлi кредитного портфеля серед широкого кола по-зичальниюв, якi вiдрiзняються умовами дiяль-носп, такими, як галузь економiки та географ> чний регiон.
Метод лiмiтування полягае у встановленнi максимально припустимих розмiрiв наданих позичок, що дозволяе обмежити кредитний ри-зик. Лiмiти можуть встановлюватися за видами кредитiв, категорiями позичальникiв або гру-пами взаемопов'язаних позичальниюв, за най-бiльш ризикованими напрямами кредитування, такими, як надання довгострокових позичок, кредитування в шоземнш валют тощо. Лiмiти визначаються як максимально допустимий розмiр позички i виражаються як в абсолютних граничних величинах (сума кредиту у грошовому вираженш), так i у вiдносних показниках (коефiцiенти, iндекси, нормативи).
Метод резервування полягае в акумуляци частини коштiв, якi надалi використовуються для компенсацп неповернених кредита. З одного боку, резерв шд кредитнi ризики е захис-том вкладникiв, кредиторiв та акцiонерiв банку, а з iншого - резерви шдвищують надiйнiсть i стабшьшсть банювсько! системи в цiлому.
Сек'юритизащя, у свою чергу, включае три методи:
- класичний, при використанш якого банк продае сво! активи спецiалiзованiй юридичнiй компани SPV (special purpose vehicle), яка ф> нансуе кутвлю цих активiв шляхом випуску щнних паперiв на ринку кашталу. SPV повинна бути повнiстю вщокремлена вiд первинного власника активiв, щоб не допустити включення ii в консолщовану групу з фiнансовою устано-вою i уникнути можливих наслщюв неплато-спроможностi первинного власника акцш;
- синтетичний, який характеризуеться тим, що активи залишаються на баланс кредитно! установи. Цей метод дощльно використовувати у випадку, коли пул активiв формуеться з низко ризикових кредита i !х списання може попр-шити якiснi характеристики (нормативи) кредитного портфеля банку;
- накопичувальний, який, завдяки простш реалiзацii, е найпопулярнiшим серед невеликих банюв. При застосуваннi накопичувально! сек'юритизацii банк формуе кредитний портфель, а поим на його обсяг випускае облiгацii, якi розмщуються серед iноземних банкiв. Ви-даш кредити е забезпеченням за щнними папе-рами (фактично продаж позик не вщбува-еться) [6].
Основними учасниками сек'юритизаци е: банк-оригiнатор, гарант, андерайтер, спещал> зована юридична компашя, консалтинговi та рейтинговi компанii, швестори (див. табл. 1).
Вiдзначимо, що сек'юритизащя як елемент системи ризик-менеджменту застосовуе ш-струмент внутршнього або зовшшнього збшь-шення кредитно! якост випущених цiнних па-перiв. Мехашзм зовнiшнього збiльшення кредитно! якосп передбачае участь третьо! сторо-ни у формi гаранта, поручителя. Мехашзм внутршнього збiльшення кредитно! якостi здшснюеться за рахунок банку-оригiнатора або спецiалiзованоi юридично! компанii.
На кредитну яюсть i лiквiднiсть цiнних па-перiв впливае також i питання власност на сформований пул активiв. Залежно вiд цього критерiю цiннi папери класифшуються на два класи з рiзними структурами сек'юритизацii активiв, а саме:
1. Структура прямого розподшу, за яко! ш-вестор пiсля покупки щнних паперiв одержуе й частку в портфелi активiв. Грошовi потоки, що генеруються пулом активiв, передаються влас-никам цiнних паперiв без змш в обсягах або
Учасники
Банк-орипнатор
Спещал1зована юридич! компан1я (8РУ)
Гарант (банк, страхова в пашя)
Андерайтер
Консалтингов1 компанй
Рейтингов! компанй
1нвестори
Зазначимо, що незважаючи на складшсть реатзацй процесу сек'юритизацй активiв банк-оригiнатор при цьому отримуе значш переваги стосовно управлiння фiнансовими ризиками, а саме:
- замють строкових активiв банк одержуе лiквiднi кошти, якi можна використати для по-дальшого розвитку. Досить часто банки мають значш обсяги недостатньо лшвщних активiв, продаж яких у потрiбний момент не завжди можлива. Це може призвести до втрати плато-спроможностi банку. З ще! точки зору сек'юритизащя являе собою важливий шстру-мент управлiння активами, уможливлюючи !х реалiзацiю з надежною швидюстю й ефективш-стю в умовах насиченого конкуренщею ринку;
- розширення кола потенцiйних iнвесторiв;
- зменшення ймов1ршсп виникнення у банку процентного та кредитного ризиюв, а також ризику лшыдносп. Сек'юритизащя перерозпо-дiляе такi банкiвськi ризики мiж кредитною установою, iнвестором { посередником;
- полшшення дiючих нормативiв (напри-клад, вiдношення зобов'язань до власного каш-талу);
- можливiсть позицiонувати себе, як фшан-сову установу, котра здатна працювати з склад-ними мiжнародними фшансовими iнструмен-тами;
В Укра!ш за класичною схемою сек'юритизацй у березш 2007 р. Приватбанк реалiзував
строках.
2. Структура по управлшню платежу, за яко! спещальна юридична компашя зберiгае пул ак-тивiв у сво'й власностi й випускае щнш папери, використовуючи пул активiв як забезпечення.
Таблиця 1
операцiю з випуску еврооблiгацiй на суму 180 млн дол. США. Цшш папери були забезпечеш iпотечними кредитами (ця операцiя стала одш-ею з найбшьших у Схiднiй Gвропi). До портфелю увшшли близько 10 тисяч кредитов позича-льникiв з рiзних регiонiв Укра'ни, причому се-редня величина одного кредиту складала при-близно 17 тис. дол. США. Висока яюсть шотечного портфеля Приватбанку забезпечила високий рейтинг за цими паперами - вш був встановлений вищим за рiвень суверенного рейтингу Укра'ни. Основними iнвесторами ви-ступили банки й швестицшш компанй з Свро-пи i Ившчно! Америки, причому британсью iнвестори викупили 28 % випуску, швестори з Шмеччини i Австрй - по 21 %, в пулi iнвесторiв випуску також взяли участь французью, порту-гадьськi, росiйськi, iтадiйськi, грецькi i канад-ськi iнвестицiйнi банки та компанй. На думку експер^в, завдяки проведенню устшно! операцй сек'юритизацй шотечних активiв, Приват-банк змш на той час понизити ставки по кредитах на кушвлю житла i таким чином полшшив сво! позицй на iпотечному ринку.
У 2006 р. вггчизняний банк Дельта Банк, використовуючи накопичувальний метод, реат-зував операцiю сек'юритизацй портфеля спо-живчих кредитiв на суму 100 млн дол. США.
Однак, бшьшють укра'нських банкiв не по-спiшають реалiзовувати сек'юритизацiю сво'х
Функци основних учасникiв процесу сек'юритизацй
Функци
Формування пула актив1в (кредити)
I Покупае пул актив1в у банку - орипнатора та робить ешсгю цшних папе-р1в
м- Надання фшансових ресурав у випадку, коли банк - орипнатор не в змоз1 обслуговувати видаю кредити
Оцшка й тдтримка вщповвдно! цши емггованих цшних папер1в
Надання консультацш з питань оподатковування, фшансово! звггаоеп й т.д.
На шдстав! анал1зу яшсно-кшькюних характеристик пула актив1в 1 фшансово! стабшьност! учаснишв процесу сек'юритизацй визначае рейтинг емь тованих цшних папер1в
Вкладають грошов1 кошти в емгговаш цшю папери
aKrnBÎB, що можна пояснити декшькома причинами.
По-перше, нерозвиненою законодавчою базою. Нормативне регулювання сек'юритизацiï активiв повинно вiдповiдати правовому вирь шенню питань з передачi прав вимог, корпоративному законодавству, законодавству щодо банкротства, податкового i банювського зако-нодавству тощо. На тепершнш час в украшсь-кому законодавсга вiдсутня унiфiкована доку-ментацiя оформлення подiбних операцiй. Чи-малi труднощi виникають i при встановленi правового статусу SPV.
У Закош Украши «Про iпотечнi обл^аци» вказаний тшьки один механiзм сек'юритиза-цiï - сек'юритизащя шотечних позик. Актуаль-ним залишаеться питання розробки i впрова-дження закону, який регламентуе ус форми сек'юритизацiï, а також внесення необхiдних поправок в чиннi законодавчi акти.
По-друге, в Украïнi вщсутня ефективна ри-нкова iнфраструктура. Недостатшсть лiквiдних фiнансових iнструментiв, негнучкiсть податко-во1' системи, обмежена кiлькiсть кредитоспро-можних учасникiв фiнансового ринку - вс цi неринковi чинники заважають розвитку проце-су сек'юритизацiï.
По-трете, низький рiвень стандартизацiï кредитiв. Втизняним банкам бракуе алгоритму формування пулiв з однорiдних активiв.
Вчетверте, низький суверенний рейтинг Украши. У травш 2008 р. мiжнародне рейтин-гове агентство «Fitch Ratings» знизило прогноз рейтингу Украши з «позитивного» до «стабшь-ного». У жовтш того ж року прогноз був ще раз зменшений зi «стабiльного» до «негативного». В обох випадках рейтинг був переглянутий у зв'язку з пол^ичною невизначенiстю, вщсутш-стю постшно дiючого законодавчого органа, високим рiвнем iнфляцiï та зростаючим деф> цитом плаижного балансу.
Однак головною проблемою щодо ефектив-ностi розвитку сек'юритизаци активiв е незадо-вiльний рiвень системи ризик-менеджменту у фiнансових установах.
Висновки
Одним з варiантiв виршення проблеми бан-кiв щодо ^CT^i фiнансових ресурсiв е розви-ток системи рефшансування банювських акти-вiв на основi сек'юритизацiï.
За своею суттю, сек'юритизацiя знижуе вар-тють позикових грошових коштiв, «очищае» баланс кредитно1' органiзацiï, покращуе ïï ф> нансовi показники i е шчим iншим, як трансфо-рмацiею нелшвщних активiв у лiквiднi цiннi
папери. Але щ переваги можливi тшьки при ефективному використанш методiв оцшки кредитного ризику та ризику лшвщносп. Тому державнi органи регулювання мають бути активно задiянi не тiльки у розробках методик оцшки ризикiв, але й у контролi за ïx викорис-танням у системах ризик-менеджменту кредит-них установ.
Сучасна фшансова криза довела необхщ-нiсть розвитку локальноï сек'юритизаци. Для цього необхщна присутнiсть на фшансовому ринку, у якостi активних гравцiв, пенсiйниx фондiв, страхових компанш та крупних корпо-ративних iнвесторiв, що у свою чергу потребуе вiдповiдноï змiни правового поля.
Наступний крок - це розробка та впрова-дження единих стандарта формування кредит-них пулiв, державний контроль за ïx дотриман-ням.
Також необxiдно розглянути схеми держав-roï пiдтримки учасникiв iпотечного ринку, шляхи створення спецiалiзованиx фiнансовиx установ як iз кредитування, так i з мобшзацп довгострокових ресурсiв населення.
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Ковалев, А. Секъюритизация - финансовая инновация в Украине [Текст] / А. Ковалев // Финансовый директор. - 2006. - № 11 (51). -С. 46-53.
2. ISDA Margin Survey 007 [Электрон. ресурс] / Аналитический обзор. - Режим доступа: http://www.isda.org/c_and_a/pdf/
3. Голов, С. Ф. Бухгалтерський облж i фшансова звггшсть за мiжнародними стандартами [Текст] / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. - Х.: Фактор, 2007. - 976 с.
4. Туктаров, Ю. Синтетическая секьюритиация [Текст] / Ю. Туктаров // Рынок ценных бумаг. -2007. - № 13. - С. 22-28.
5. Селивановский, А. Правовые риски ипотечного агента [Текст] / А. Селивановский // Хозяйство и право. - 2005. - № 8. - С. 9-10.
6. Чуб, О. До питання використання банками ме-xанiзмiв сек'юритизаци активiв [Текст] / О. Чуб // Баншвська справа. - 2009. - № 3(87). -С. 69-70.
7. Трахтман, Д. Мировой финансовый кризис: причины, профилактика, дальнейшие меры [Электрон. ресурс] / Д. Трахтман. - Режим доступа: http://www.america.gov/st/econrussian/ 2009/June/20090508162301naneerg0.5007898. html
8. Л1ГА Online [Электрон. ресурс] / Аналитический обзор. - Режим доступа: http://www.liga.net
Надшшла до редколегп 27.04.2010.
Прийнята до друку 30.04.2010.
