CC BY
24
19. Shovyn, V. A. (2015) Metody vrashcheniya faktornykh struktur [Methods of rotation of factor structures]. Matematicheskie struktury i modelirovanie, 2(34), 75-84.
20. Chand Sultana & Nasim Aktar (2016) Regional Imbalances in the Levels of Socio-Economic Development: A Case Study of Malda District, West Bengal. The NEHU Journal. VolXIV, No. 1. pp. 69-86.
21. Jeremic, V.; Isljamovic, S.; Petrovic, N,; Radojicic, Z,; Markovic, A. & Bulajic, M. (2011) Human development index and sustainability: What's the correlation? Metal Int, 16. pp. 63-67.
22. Slepneva, L. R., Tsyrenov, D. D., Kokorina, A. A., Slepneva, J. V. & Munkueva I. S. Socio-economic Development of Regions of Russia: Assessment of the State and Directions of Improvement. International Journal of Economics and Financial Issues. 2016, 6(S2). pp. 179-187.
23. Usenko, L. N., Usenko, A. M., Uryadova, T. N., Bashkatova, T. A. & Beliaeva S. V. (2017) Monitoring methodology for socio-economic development of a region (through the example of the South of Russia regions). Espacios-2017, Vol. 38 (N° 23). p. 24.
24. Z. Radojicic, S. Isljamovic, N. Petrovic & V. Jeremic (2012) A Novel Approach to Evaluating Sustainable Development. Problemy Ekorozwoju - Problems of Sustainable Development. vol. 7, no 1. pp. 81-85.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Шевченко Ольга Валерпвна, кандидат eKOHOMi4HMx наук, старший науковий ствроб^ник, завщувач вщдту репонально'Т пол^ики Нацюнального шституту стратепчних дослщжень,
e-mail: olganiss@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Шевченко Ольга Валериевна, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, заведующая отделом региональной политики Национального института стратегических исследований,
e-mail: olganiss@ukr.net
DATA ON AUTHOR
Shevchenko Olga, Ph D in economic sciences, the National Institute for Strategic Studies, e-mail: olganiss@ukr.net
Senior researcher, Head of Regional Policy Department of
Подано до редакци 29.03.2019 Прийнято до друку 22.04.2019
уДК 347.27.01: 338.28 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-121-129
АКТИВ1ЗАЦ1Я 1НФРАСТРУКТУРНО1 1ПОТЕКИ ПРОЕКТ1В ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Григорська О. С.
В останшй час в'дчуваеться гостра потреба в створенн або модершзацп об'ект'в нфраструктури - транспортноУ, енергетичноУ, комунальноУ, соцальноУ та iнших УУ вид'в, на тлi дефiциту фiнансових ресурсв бюджет'в усх рiвнiв та в умовах бюджетних обмежень. Така ситуац'я в цлому обумовлюе пошук додаткових джерел фнансування в сферi державно -приватного партнерства. В цьому контекст/ все бльшоУ актуальност'1 та значущост/ набувае використання iнфраструктурноУ iпотеки.
Метою даноУ роботи е систематиза^я переваг / недолiкiв iнфраструктурноУ потеки, визначення основних моделей перетворення довгострокових зобов'язань у активи та обфунтування доцльност/ створення спец/'ал/'зовано'У установи проектного фнансування, що концентруватиме свою д'яльн'ють на компетентному в/'дборI', структуруванн та монторингу проект'т.
У досл'дженн'! використовувались загальнонауков та спецiальнi методи: анал'зу та синтезу, аналогй' та порiвняння, узагальнення, графiчний метод.
У статт/ визначено особливост/ iнфраструктурноУ iпотеки та сформовано УУ переваги й недолки. Представлено основн чотири модел/ перетворення довгострокових зобов'язань у активи, що обертаються. Схематично подано модел/ прямого / непрямого рефнансування потечних кредит'т через довгостроков! боргов! зобов'язання первинного кредитора та модель переуступки прав вимог за iпотечними кредитами (заставними) оператору вторинного ринку. Доведено необх'дн'ють стандартизаци iнфраструктурноУ iпотеки задля полегшення процесв рефнансування таких проект'т, формування до складу окремих груп та подальшу Ух сек'юритизац'ю. Розроблено комплекс державних заход'т щодо зниження ризиюв / витрат '¡нвестор 'т iнфраструктурноУ iпотеки.
Ключов'1 слова: потека, нфраструктурна потека, пряме рефнансування, непряме рефнансування, переуступка прав вимог, формування загального фонду, державно-приватне партнерство, центри в'дпов'дальност'!.
© Григорська О. С., 2019 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 42 121
АКТИВИЗАЦИЯ ИНФРАСТРУКТУРНОЙ ИПОТЕКИ ПРОЕКТОВ ГОСУДАРСТВЕННО-ЧАСТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Григорская Е. С.
В последнее время ощущается острая потребность в создании или модернизации объектов инфраструктуры - транспортной, энергетической, коммунальной, социальной и других ее видов, на фоне дефицита финансовых ресурсов бюджетов всех уровней и в условиях бюджетных ограничений. Такая ситуация в целом обусловливает поиск дополнительных источников финансирования в сфере государственно-частного партнерства. В этом контексте все большую актуальность и значимость приобретает использование инфраструктурной ипотеки.
Целью данной работы является систематизация преимуществ и недостатков инфраструктурной ипотеки, определение основных моделей преобразования долгосрочных обязательств в активы и обоснование целесообразности создания специализированного учреждения проектного финансирования, концентрирующего свою деятельность на компетентном отборе, структурировании и мониторинге проектов.
В исследовании использовались общенаучные и специальные методы: анализа и синтеза, аналогии и сравнения, обобщения, графический метод.
В статье определены особенности инфраструктурной ипотеки и сформированы ее преимущества и недостатки. Представлены основные четыре модели преобразования долгосрочных обязательств в оборачиваемые активы. Схематично представлены модели прямого и косвенного рефинансирования ипотечных кредитов через долгосрочные долговые обязательства первичного кредитора и модель переуступки прав требований по ипотечным кредитам (закладным) оператору вторичного рынка. Доказана необходимость стандартизации инфраструктурной ипотеки для облегчения процессов рефинансирования таких проектов, формирования в состав отдельных групп и дальнейшую их секьюритизацию. Разработан комплекс государственных мер по снижению рисков и затрат инвесторов инфраструктурной ипотеки.
Ключевые слова: ипотека, инфраструктурная ипотека, прямое рефинансирование, косвенное рефинансирование, переуступка прав требований, формирования общего фонда, государственно-частное партнерство, центры ответственности.
REVITALIZATION OF INFRASTRUCTURAL MORTGAGE OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP PROJECTS
Hryhorska O. S.
Recently, there is an acute need for the creation or modernization of infrastructure facilities - transport, energy, utilities, social and other types of infrastructure, against the background of a lack of financial resources of budgets of all levels and under budgetary constraints. This situation as a whole leads to the search for additional sources of funding in the field of public-private partnership. In this context, the use of infrastructure mortgages is becoming increasingly important and relevant.
The purpose of this work is to systematize the advantages and disadvantages of infrastructure mortgages, identify the main models for converting long-term liabilities into assets and justify the feasibility of creating a specialized project finance institution concentrating its activities on competent selection, structuring and monitoring of projects.
In the study the author used general scientific and special methods: analysis and synthesis, analogies and comparisons, generalizations, graphical method.
In the article the author identifies the features of the infrastructure mortgage and forms its advantages and disadvantages. The four main models for converting long-term liabilities into assets to be turned around are presented. The models of direct and indirect refinancing of mortgage loans through long-term debt obligations of the primary lender and the model of transferring the rights of claims on mortgage loans (mortgages) to the secondary market operator are schematically presented. The need for standardization of infrastructure mortgage to facilitate the refinancing of such projects, the formation of separate groups and their further securitization are proved. A set of state measures has been developed to reduce the risks and costs of infrastructure mortgage investors.
Keywords: mortgage, infrastructure mortgage, direct refinancing, indirect refinancing, assignment of rights of claims, formation of a common fund, public-private partnership, responsibility centers.
JEL Classification: Q38, C41; G21
Актуальшсть дослщження. В останнш час вщчуваеться гостра потреба в створенн або модершзаци об'екпв шфраструктури - транспортноТ, енергетичноТ, комунальноТ, со^альноТ та шших и в^в, на ™i дефщиту фшансових ресурав бюдже^в уах рiвнiв та в умовах бюджетних обмежень. Така ситуа^я в цтому обумовлюе пошук додаткових джерел фшансування в сферi державно-приватного партнерства. В цьому контекст все бшьшоТ актуальност та значущост набувае використання шфраструктурноТ тотеки.
Аналiз останжх дослщжень i публшацш. Проблематика тотечного кредитування широко висвгглюеться в сучаснш економiчнiй л^ературк Даному напряму наукових дослщжень присвячено прац таких вчених-дослщниш, як В. Д. Базилевич, О. Д. Вовчак, I. О. Лютий, В. 1.Савич, Л. А. Свистун [1-5] та багатьох шших економютв. Водночас проблемы питання запровадження та розвитку такого рiзновиду
iпотечного кредитування, як шфраструктурна iпотека, можливостей ТТ застосування для фшансування проекпв державно-приватного партнерства, лишилися поза увагою вчених, що обумовлюе необхiднiсть поглибленого вивчення окреслених питань.
Метою статт е систематиза^я переваг i недолiкiв шфраструктурноТ тотеки, визначення основних моделей перетворення довгострокових зобов'язань у активи та обГрунтування доцшьносл створення спецiалiзованоТ установи проектного фшансування, що концентруватиме свою дiяльнiсть на компетентному вщбор^ структуруваннi та мошторингу проектiв.
Предметом дослiдження е сукупнють економiчних вiдносин, що виникають у процесi використання шфраструктурноТ тотеки для фшансування проеклв державно-приватного партнерства.
Виклад основного матерiапу. Ключовою ознакою класичноТ iпотеки останньоТ е те, що вона являе собою довгостроковий кредит на нерухомють, який оформлюеться пщ ТТ заставу з тривалим термшом погашення, як правило 15-20 ромв. У разi iпотечного кредитування вщразу вiдбуваеться користування нерухомiстю, при цьому вартють виплачуеться поступово, невеликими платежами впродовж тривалого перюду. Найбтьш застосовуваною в практичнiй дiяльностi е представлення тотечних кредитiв у розрiзi двох позицiй:
- комерцiйна тотека, що надаеться для придбання нерухомосп для пiдприемницькоТ дiяльностi;
- со^альна iпотека, - призначена для громадян, як потребують покращення житлових умов.
У випадку ж реалiзацiТ проекту «шфраструктурноТ тотеки» приватний швестор мае можливють прокредитувати iнфраструктурний проект, отримуючи гарантований щорiчний дохiд. При цьому, важливим е те, що об'ект реалiзуеться не за рахунок закладених у бюджет фшансових ресурав на його будiвництво, а зважаючи на акумульован кошти iнвесторiв, звичайно ж, якщо це вщбуваеться в штересах держави. Але, зрозумiло, що погашення кредиту вщбуваеться впродовж певного часу.
Зауважимо, що процеси реалiзацíТ шфраструктурноТ тотеки полягають у тому, що приватний партнер, який зацкавлений в розвитку шфраструктури на певнм територп укладае угоду з регiональною владою, видтяе кредитнi ресурси, а держава вибудовуе шфраструктуру з огляду на реалiзацiю конкретних проектiв. При цьому, гарантован щорiчнi платеж1 з повернення видтених кредитiв здiйснюються за рахунок експлуатацп iнфраструктурних об'ектiв основними вигодонабувачами, а саме з бюдже^в рiзних рiвнiв - вiд монополiй та шших державних структур. Так, швестор (держава) бере кредит, здмснюе бу^вництво об'екту та експлуатуе його за призначенням, при цьому поступово погашае борг кредитору (банювсьш установi або шшм комерцiйнiй оргаызацп).
Варто зазначити, що до фшансування проеклв можуть долучатися широке коло iнвесторiв - банмвсьм установи, iнвестицiйнi компанiТ, пенсшш фонди та iн. Припускаеться, що шфраструктурш проекти, в своТй бшьшосп, передбачатимуть вигiднi умови як для вкладення грошових коштiв, так i для здiйснення розрахункiв. Оскiльки шфраструктурна тотека е одним iз видiв заставного кредитування, за якого право розпорядження предметом застави залишаеться у боржника, тобто у держави, то це дозволяе приватному швестору кредитувати державы проекти пщ м^мальну кредитну ставку, та, як наслщок, отримувати вщ користувачiв (державного сектору) гарантований щорiчний дохiд, при цьому поступово погашаючи кредит.
На пiдставi вище зазначеного, сформуемо переваги та недолги шфраструктурноТ тотеки (табл. 1).
На нашу думку, для пщвищення спйкосп проекпв «шфраструктурноТ iпотеки» та ефективного управлiння ними, конче важливим е активiзацiя використання механiзму сек'юритизацГТ. Найширшого розповсюдження в свгтовм практицi отримали чотири моделi перетворення довгострокових зобов'язань у активи, що обертаються (рис. 1).
Табпиця 1. Систематизащя переваг та недолги шфраструктурноТ iпотеки
Переваги Недоп1ки
- наявнють гарантiй держави щодо повернення швестицш iз обумовленою дохщнютю; - мiнiмiзацiя ризику за рахунок Грунтовано! перевiрки пропозицiй з боку держави на ефективнють та окупнють проектiв; - поява для приватних iнвесторiв нового механiзму отримання доходiв - кредитування; - пщвищення конкурентно! боротьби в банювництв^ - активiзацiя дiяльностi недержавних пенсiйних фондiв; - можливiсть недовиконання гарантш держави через погiршення дохщно'Т частини бюджету; - пропонованi державою умови шфраструктурноТ' тотеки можуть бути не випдними приватному швестору; - скпаднють обчислення ризимв повернення тотеки через тривалють iнфраструктурних проектiв, що не дозволяе визначити наперед дохщну частину проекту. lнодi неможливо i розрахувати термiн окупностi проекту; - незацiкавленiсть банкiвських установ обслуговуванням реального сектору
- зростання кiлькостi iнфраструктурних новобудов; - акумуля^я iнвесторами своТх фшансових ресурав на единих умовах задля зниження ризиюв; - стандартиза^я вах етапiв iнвестицiйного проекту за уама напрямками; - можливiсть створення державою шфраструктурних фондiв, в яких зосереджуватимуться податковi та iншi надходження вщ iнфраструктурного об'екту та потiм виплачуватимуться приватним кредиторам вщповщно до встановленого графку. економки, зокрема в частин кредитування iнфраструктурних проектiв. Це зумовлюе дефщит кредитних ресурсiв для малого та середнього бiзнесу; - висока ймовiрнiсть пiдвищення кошторисноТ вартостi в процес реалiзацií iнфраструктурних проектiв; - вщсутнють у державних та мюцевих органiв влади гарантованих доходiв у розмiрi iнфраструктурноí iпотеки вiд експлуатацп шфраструктурних проекпв; - наявнiсть пол^ичних ризикiв.
*Джерело: складено автором
Рисунок 1. Основы моделi перетворення довгострокових зобов'язань у активи
*Джерело: складено автором за [6]
Розглянемо зазначен моделi бтьш докладно. Модель прямого рефiнансування тотечних кредитiв через довгостроковi борговi зобов'язання первинного кредитора схематично представлена на рисунку 2.
платеж! за ем1ая
кредитом ¡потечних
обл1гацш
-- грошовi потоки;
-------- рух цшних паперiв, документiв та дм суб'eктiв кредитних вiдносин.
Рисунок. 2. Схематичне представлення прямого рефшансування тотечних креди^в через довгостроковi зобов'язання первинного кредитора
*Джерело: побудовано автором
Зважаючи на iнформацiю, представлену на рисунку 2, можна трактувати, що тотечний банк, який видав кредит самостшно рефшансуе довгостроковi зобов'язання за рахунок випуску цшних паперiв обл^ацшного типу, що забезпеченi пулом тотечних креди^в. Надання кредиту суб'екту господарювання пiд заставу земельно! дтянки або виробничих фондiв виступае основою для випуску обл^ацш, забезпечених заставною пiд землю або нерухомiсть.
На рисунку 3 представлено специфку формування моделi непрямого рефiнансування iпотечних креди^в через довгостроковi борговi зобов'язання первинного кредитора. Варто зазначити, що в даному випадку непряме рефшансування фунтуеться на тому, що особам, як мають намiр придбати об'ект нерухомосп, видаються обл^ацп, якi вони продають на вiдкритому ринку, отримуючи таким чином необхщы ресурси.
За функцюнування моделi непрямого рефiнансування iпотечних креди^в платеж1 позичальникiв використовуються банкiвською установою напряму для фiнансування тримачiв обл^ацм. При цьому, дох1д первинного кредитора формуеться з рiзницi вiдсоткiв, отримуваних за кредитом, та сплачуваних утримувачам обл^ацм.
За моделi переуступки прав вимог за тотечними кредитами (заставними) оператору вторинного ринку, як правило, спецiалiзованому агентству з тотечного кредитування, передбачаеться розмежування функцш первинного кредитора та емггента вторинних облiгацiй. Сек'юритизаци належать однотипнi iпотечнi кредити, що пщпадають пiд стандартнi характеристики. При цьому, первинний кредитор продае належн йому зобов'язання за тотечними кредитами, тобто уступае права вимоги, спецiалiзованому агентству, яке проваджуе дiяльнiсть з акумуляци ресурав для iпотечного кредитування шляхом обл^ацшних запозичень, забезпечених платежами за тотечними кредитами. Варто вщм^ити, що фшансове становище позичальникiв не змшюеться, а характер та величина !х зобов'язань зберiгаеться.
- грошовi потоки;
-------- рух цiнних паперiв, документiв та дм суб'ектiв кредитних вщносин.
Рисунок 3. Модель непрямого рефшансування iпотечних кредитiв через довгостроковi зобов'язання первинного кредитора
*Джерело: побудовано автором
Схематичне уявлення розглядуваноТ модели наведено на рисунку 4.
Кредитна оргашза^я (первинний кредитор)
1 1 1
договiр iпотеки заставна
тотечний | кредит
1
Позичальники
(покуп^ нерухомостi)
Спецiалiзоване агентство з тотечного кредитування
1 -
_1
^_____котировка. пулу _.
тотечних кредитiв
I 1_
регулювання i контроль дiяльностi
гаранти за облiгацiями
страхування операцiй з обл^а^ями
Порядок взаемовiдносин з швестором е аналогiчним до першоТ моделi
Рейтингове агентство
Уповноважений орган влади
Страхова компанiя
ен
2
4
3
-- грошовi потоки;
-------- рух цшних паперiв, документiв та дм суб'ектiв кредитних вщносин;
1 - договiр довiрчого управлiння;
2 - грошi вщ продажу прав;
3 - переуступка прав вимог за кредитами (заставними);
4 - платежi за кредитом.
Рисунок 4. Схематичне представпення модел переуступки прав вимог за шотечними кредитами (заставними) оператору вторинного ринку
*Джерело: побудовано автором
За наведеною моделлю, укладання договору довiрчого управлiння придбаними правами вимоги, дозволяе кредитору продовжувати контролювати позичальника та отримувати комiсiйнi за обслуговування кредиту. У свою чергу, первинний кредитор гарантуе законнють та вщповщжсть встановленим стандартам креди^в та заставних, забезпечуе доступ агентства до необхщно!' фiнансовоï iнформацiï та документ, що окреслюють взаемовiдносини первинного кредитора та позичальниш. В разi виявлення агентством пiд час контрольних перевiрок неузгодженостей та невiдповiдностей договорiв iпотеки встановленим параметрам в частит поеднання з заставними, кредитор зобов'язаний усунути порушення або викупити кредити та заставш.
Якщо кредитор порушуе умови договору довiрчого управлiння, то агентство мае право розiрвати з ним договiр про спiвробiтництво та передати кредити на обслуговування шшому кредитору. Зрозумто, що в рамках договору довiрчого управлiння кредитор забезпечуе контроль за своечаснютю сплати позичальником податш та закладене майно та страхових внесш. При цьому, на увагу заслуговуе те, що мехашзм довiрчого управлiння придбаними правами вимоги за кредитами у випадку банкрутства первинного кредитора захищае штереси агентства, осктьки такi права вимоги не входять до складу майна кредитора, що складае конкурсну масу.
Сформований агентством пул або шшими словами однорщний портфель тотечних креди^в пщпадае пiд котирування рейтинговими агентствами. На цш основi вiдбуваеться створення нових фшансових iнструментiв - облiгацiй, забезпечених тотечними кредитами, як мають державы гаранти та пiдлягають обов'язковому страхуванню. звiдси логiчним i зрозумiлим е те, що формування комерцшних цшних паперiв, забезпечених заставними, з рiзним рейтингом якостi та с неоднаковою дохiднiстю дозволяе пропонувати ïх широкому спектру шституцшних iнвесторiв.
I, наприкшець, модель формування загального фонду баншського управлiння, дозволяе розмiщувати в ньому цшш папери та грошовi кошти мiсцевих органiв влади, банкiвських установ, недержавних пенсшних фондiв, суб'ектiв господарювання та домогосподарств, якi спрямованi на пщтримку iпотечного кредитування.
Варiантизацiй схем рефшансування тотечних креди^в через загальний фонд баншського управлiння е чимало, але представимо найбтьш розповсюджений варiант (рис. 5).
На нашу думку, основними етапами моделi формування загального фонду баншського управлшня е: по-перше, видача кредитором iпотечного кредиту та оформлення заставно!', яка переходить до кредитора з вщповщною державною реестра^ею прав на нерухоме майно та угод iз ним; по-друге, засновники загальних фондiв банкiвського управлiння вносять грошовi кошти, при цьому в швестицшнш декларацп управляюча компанiя даного фонду зазначае, що акумульован таким фондом фiнансовi ресурси спрямовуватимуться на придбання заставних; по-трете, управляюча компашя фонду придбае заставш у кредитних оргашзацш за рахунок грошових кош^в, переданих фонду його засновниками, з письмовим повщомленням про змiну кредитора; по-четверте, формування портфеля заставних вщбуваеться управляючою компашею фонду з метою забезпечення стабтьним доходом засновникiв такого фонду, в тому чи^ за рахунок рефшансування через емiсiю тотечних цшних паперiв.
-- грошовi потоки;
-------- рух цшних паперiв, документiв та дiï суб'еклв кредитних вiдносин;
Рисунок 5. Схематичне представлення моделi формування загального фонду банювського управлiння
*Джерело: побудовано автором
За нашими переконаннями, для розвитку шфраструктурноТ тотеки актуальним е здшснення стандартизацп' проекпв для того, щоб полегшити процеси рефшансування таких проекпв, формування до складу окремих груп та подальшу ïx сек'юритизацiю. З цiею метою доцтьним е створення спецiалiзованоï установи проектного фшансування, до завдань якоТ входитиме виршення основних трьох завдань: в^р проектiв та ïx пiдготовка, структурування проектiв та ïx монiторинг. Це сприятиме скороченню термiнiв прийняття ршень та обфунтуванню ефективностi вкладень в державы шфраструктури проекти. Так, до функцш центру компетенцп' вiдноситься здшснення галузево!' експертизи, проведення маркетингового аналiзу, складання бiзнес-плану, проведення теxнологiчного та цшового аудиту, побудова фiнансовоï моделi реалiзацiï проекту, оцiнювання значного спектру ризиш, тощо. Центр структуризации в свою чергу, вщповщае за формування единого шформацшного поля з даними по проектах (data room), визначення оптимально!' структури фшансування, обфунтування можливих заxодiв державно!' пiдтримки, формування документацп' по угодах, тощо.
До завдань центру мошторингу вiдноситься контроль за реалiзацiею окремих проектiв, у тому чи^ шляхом участi в органах управлшня позичальника, монiторинг ринкiв, аналiз та робота над вiдxиленням фактичних показниш вiд планових, постiйна актуалiзацiя фiнансовоï моделi та бiзнес-плану, операцшний контроль, надання iнвесторам доступу до шформацшних ресурсiв iз даними щодо реалiзацiï проектiв, тощо.
Правильним, на нашу думку, е твердження про те, що спецiалiзована установа проектного фшансування повинна надавати позичен ресурси вщразу дектьком кредиторам, iз залученням державного субсидування ставок та державних гарантш за обл^ацшними випусками. Це дозволить значно розширити коло потенцшних iнвесторiв для вкладень у важливi для економiки проекти та наростити обсяг швестицш. В результатi спостер^атиметься зниження ризикiв при кредитуваннi проеклв не лише за рахунок розподту часток мiж декiлькома кредиторами, але i за рахунок того, що проекти повинш будуть аналiзуватися дектькома фiнансовими установами. Окрiм того, таю проекти можуть перепродаватися. Тому, конче актуальним i важливим е те, що в шфраструктурнш тотец повинш приймати участь баншськ установи, як вже мають досвiд структурування кредилв.
Отже, вважаемо, що створення спецiалiзованоï установи проектного фiнансування сприятиме формуванню ефективного меxанiзму залучення коштiв учасниш фiнансового ринку в iнвестицiйнi проекти, зробивши його загальнодоступним i провщним iнвестицiйним iнструментом економiчного розвитку кра'ши. Можливим також е створення Фонду шфраструктурноТ тотеки, який надаватиме капггальш гранти приватним партнерам, а залучення кошлв вщбуватиметься через облiгацiйнi позики, забезпечен державними гарантiями. Обслуговуватися випущен таким Фондом обл^ацп можуть за рахунок як поточних витрат бюджету, так i нових бюджетних надходжень, включаючи л, якi будуть отримаш в процесi експлуатацiï побудовано!' шфраструктури.
Разом iз тим, iнструменту шфраструктурноТ тотеки властивим е певна сукупнють ризиш як для бюджету, так i для приватного швестора. Говорячи про ризики для бюджету, потрiбно зважати на такк пщвищення бюджетних витрат, в тому чи^ на утримання Фонду iнвестицiй в шфраструктури проекти; недостатнiсть якiсного вiдбору проекпв; виникнення необxiдностi вiдстрочки платежу за шфраструктуру; зменшення доxодiв через введення податкових доxодiв, отримуваних вiд реалiзацiï iнфраструктурного проекту; тощо.
Якщо мова йде про ризики для приватного швестора, то ïx, насамперед, обумовлюють проблеми недостатньо!' швестицшно!' активности що викликаш вiдсутнiстю якiсниx проектiв та неготовнютю публiчно-правових утворень надавати бюджеты кошти в виглядi ствфшансування частини затрат iнвестора або гаранти мiнiмальноï доxодностi, без чого й неможливо забезпечити фiнансування iнфраструктурного проекту.
При цьому, в якост ключового ризику виступае недостатня захищенють швестора вщ ризикiв дефолту публiчниx партнерiв ДПП. Звичайно, такий ризик може бути знижений, якщо спостер^атиметься формулювання державно!' позици' з питання пщтримки приватного iнвестора. Логiчним е той факт, що залучення державних гарантш можливо лише в тих випадках, коли проект е особливо цкавим для економки в цтому.
Варто зазначити, що iнфраструктурнi проекти мають певну особливють, яка й формуе додатковi ризики при ïx реалiзацiï для приватного партнера. Зазначена особливють виявляеться у тому, що шфраструктурний комплекс характеризуеться високим ступенем державного регулювання з огляду на застосування спе^альних норм та положень галузевого законодавства. Для швелювання таких ризиш доцтьним е: часткове усунення угод про ДПП в галузi шфраструктури вщ норм галузевого регулювання на регюнальному ринку; визначення для шфраструктурних проекпв у сферi ДПП тарифiв та стандарт надаваних послуг на основi спецiально визначеноТ послiдовностi; надання гарантш приватним швесторам у тому, що в разi несприятливо!' змши галузевого законодавства щодо предмету проекту ДПП, визначально сформульоваш умови збер^аються.
Таким чином, на нашу думку, державы заходи щодо зниження ризиш та витрат iнвесторiв шфраструктурноТ тотеки (рис. 6) е вельми важливими та необхщними для пщвищення привабливосл проекпв ДПП для iнвесторiв. Також це дозволятиме актившше залучати зовншне фiнансування для реалiзацiï iнфраструктурниx проекпв через облiгацiйнi запозичення.
Наявнiсть державних гарантш в проектах «шфраструктурноТ тотеки» пщвищить ïx привабливють для участ в них як iнвесторiв, так i кредиторiв. Надiйнiсть державних гарантш досить висока, тому при ïx отриманш вщбуваеться зниження ризику у кредитора щодо повернення каштальних вкладень, а отже, зниження вартост залучених ресурав та, як наслщок, пщвищення привабливост проекту.
Рисунок. 6. Державн заходи щодо зниження ризикiв i витрат iHBecTopiB шфраструктурно'| iпотеки
*Джерело: складено автором
Для успшноТ реалiзацN шфраструктурно'Т тотеки npoeKTiB державно-приватного партнерства, на наш погляд, необхщне ухвалення вщповщного Закону про iнфраструктурну тотеку, що створить юридичне пщфунт для ще одного варiанту спiвпрацi держави та бiзнесу.
Використання шфраструктурноТ' тотеки може стати додатковим стимулом розвитку державно-приватного партнерства, що дозволить перенаправити вивтьнеш бюджеты швестици в розвиток со^альноТ' сфери, передавши розвиток об'еклв iнфраструктури приватним iнвесторам. В умовах обмеженост бюджетних iнвестицiй об'еднання зусиль державного та приватного сектора дозволить спрямувати зусилля на виршення найбтьш гострих соцiально-економiчних завдань держави.
Для повноцшного запровадження iнфраструктурноТ тотеки проек^в державно-приватного партнерства необхiдна державна пщтримка у напрямi видiлення сшвфшансування, розвитку нормативно-правового забезпечення, надання консультацшно'Т, аналггичноТ пiдтримки при розробцi докуменлв стратегiчного планування та визначення прюрите^в розвитку економiки.
Висновки. Пiдводячи пщсумок, зазначимо, що у роботi набув подальшого розвитку науковий пiдхiд до активiзацN iнфраструктурноТ iпотеки проектiв державно-приватного партнерства в частит створення спецiалiзованоТ установи проектного фiнансування, що концентруватиме свою дiяльнiсть на трьох центрах вщповщальностк компетентному вiдборi, структуруваннi та мошторингу проектiв. Це дозволить стандартизувати швестицшш проекти для Тх подальшоТ сек'юритизацiТ в цiлях рефiнансування.
Список використаних джерел
1. Базилевич В. Д., Погорельцева Н. П. 1потечний ринок: монограф'я. КиУв: Знання, 2008. 717 с.
2. Вовчак О. Д. Система ¡потечних обл1гац1й як механ1зм рефнансування ¡потечних кредит'т: европейська практика, та впровадження в УкраУн'!. Банк'тська справа. 2008. № 3. С. 56-65.
3. Лютий I. О., Савич В. I., Кал1вошко О. М. 1потека: сучасн концепци, тенденцИсуперечностi розвитку: монографя. КиУв: Центр учбово'Ултератури, 2009. 548 с.
4. Савич В. I. 1потечне кредитування в умовах трансформацй' економки УкраУни: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.08. Тернопть, 2008. 40 с.
5. Свистун Л. А., Довгаль Ю. С. 1потечне кредитування в УкраУн'!: сучасн проблеми та фактори розвитку: монографя. Полтава: ПолтНТУ, 2014. 162 с.
6. Шушков В. В. Финансовые схемы секъюритизации ипотечных кредитов. Проблемы прогнозирования. 2007. № 1. С. 159-163.
References
1. Bazylevych, V. D. & Pohorieltseva, N. P. (2008). Ipotechnyi rynok [Mortgage market]. Kyiv: Znannia [in Ukr.].
2. Vovchak, O. D. (2008). Systema ipotechnykh oblihatsii yak mekhanizm refinansuvannia ipotechnykh kredytiv: yevropeiska praktyka, ta vprovadzhennia v Ukraini [The system of mortgage bonds as a mechanism for refinancing mortgage loans: European practice, and implementation in Ukraine]. Bankivska sprava - Banking, 3, 56-65 [in Ukr.].
3. Liutyi, I. O., Savych, V. I. & Kalivoshko O. M. (2009). Ipoteka: suchasnikontseptsii, tendentsii superechnosti rozvytku [Mortgage: modern concepts, trends, superschestnost rozvitku]. - Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukr.].
4. Savich, V. I. (2008). Ipotechne kredytuvannia v umovakh transformatsii ekonomiky Ukrainy [Mortgage lending in the conditions of transformation of the economy of Ukraine]. Extended abstract of doctoral thesis. Ternopil [in Ukr.].
5. Svystun, L. A. & Dovhal, Yu. S. (2014). Ipotechne kredytuvannia v Ukraini: suchasni problemy ta faktory rozvytku [Mortgage lending in Ukraine: modern problems and development factors]. Poltava: PoltNTU [in Ukr.].
6. Shushkov, V. V. (2007). Finansovye shemy sekjuritizacii ipotechnyh kreditov [Financial schemes for securitization of mortgage loans]. Problemy prognozirovanija - Forecasting problems, 1, 159-163 [in Rus.].
ДАН1 ПРО АВТОРА
Григорська Олена Станiславiвна, астрант КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка
e-mail: elenagrigorska@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Григорская Елена Станиславовна, аспирант Киевского национального университета имени Тараса Шевченко
e-mail: elenagrigorska@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Hryhorska Olena, post-graduate student of Kyiv National Taras Shevchenko University
e-mail: elenagrigorska@gmail.com
Подано до редакци 28.03.2019 Прийнято до друку 18.04.2019
УДК 351:364.446 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2019-42-129-135
ОРГАН1ЗАЦ1ЙН1 Й Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧН1 1НСТРУМЕНТИ ДЕМОКРАТИЗАЦП УПРАВЛ1ННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ П1ДПРИ6МСТВ СОЦ1АЛЬНО-КУЛЬТУРНО1 СФЕРИ В УКРА1Н1
Жучшський О.Ю.
Предметом досл'дження е теоретичн й практичн1 аспекти демократизацИ управлння й регулювання розвитку п1'дприемств со^ально-культурно'У сфери Укра'Уни з використанням орган1зац1йних та ф'нансово-економ'чних iнструмент'т i механ1'зм1в.
Метою роботи е виявлення i врахування виклиюв та проблем розвитку со^ально-культурно'У сфери для удосконалення управл'1ння й регулювання УУ п1'дприемств i заклад'т на засадах демократизацИ' в умовах децентрал'зацИ' влади, евроiнтеграцiйних вплив1в та з використанням органiзацiйних й ф'нансово-економ'чних iнструмент'т.
Методолог'чною основою cmammi стали як загальнонауковi, так i спецiальнi методи наукового пзнання. Були використанi методи: д'алектичний, монографiчний, сторичний, системно-структурного анал'зу й синтезу, проблемно- та програмно-цльового п'дход'т.
Результати роботи. У статтi виявлено, що децентралiзацiя влади в УкраУш i прагнення до европейських стандарт'¡в життед'яльностi ставлять нов вимоги до розвитку, отже, й управлння нацональним со^ально-культурним простором. Встановлено, що управлння пiдприемствами та орга^за^ями у со^ально-культур^й сферi мае здшснюватися на основ '1 посл'довно'УдемократизацИ'ва'е'У системи управлння. З цею метою обфунтовано доцтьнсть впровадження державно-громадсько'У модел'1 у систему управлння ними, залучення тструмент'т со^ального пiдприемництва й соц'ально'У в'1дпов'1дальност'1. Виявлено виклики й позитивнi тенденцИ розвитку со^ально-культурно'У сфери. Запропоновано нов'1 д/'евi механiзми, методи й нструменти управлння, пов'язаш з прогнозуванням, проектуванням i впровадженням нновацй, програмно-цльового планування у режим!' постшного корегування цлей i завдань та монторингу со^ально-культурного простору.
Галузь застосування результатiв. Висновки й результати статтi можуть бути використанi у навчально-науковому процес економ'чних факультет'в вищих навчальних заклад'т. ïx доцльно передати для практичного використання в управлiннi культурно-мистецькими закладами, п!дприемствами соц'ально'У нфраструктури на селi. Також вони представляють практичний iнтерес для роботи сльських територiальниx громад, розвитку сльських територiй.
© Жучшський О.Ю., 2019
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 42
129
