CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 323-326
РАЗДЕЛ 5. ГЕНДЕРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ В ЛИНГВИСТИКЕ
УДК 811.161.2'276.3
Сексизми в мовi сучасно''' украшсько'Г поезп Корольова В. В.
Дшпропетровський нацональний унверситет '¡мен'! Олеся Гончара, м. Днiпропетровськ, Украна
Стаття присвячена досл1дженню вияв1в мовного сексизму в сучаснт украгнсьюй поезп. Розглянуто гендерну асиметр1ю на морфолог1чному й лексичному р1внях, проанал1зовано найпродуктивмший приклад сексизму - мовну асиметр1ю щодо родовог категоризацп ¡менника, з'ясовано особливост1 використання лексич-них сексизм1в у сучасних поетичних текстах. Схарактеризовано асиметр1ю у використанм паралельних словосполучень щодо ж1нок 7 чолов1юв, розглянуто конкретм випадки так званог «невидимост1» ж1нок у мов1.
Ключовi слова: сексизми, категор1яроду, гендерна асиметр1я, ж1ноча й чолов1ча стат1.
Проблема дискримшаци одше! особи шшою за статевою приналежшстю дослщжуеться в гендерологп. Принципи гендерних дослщжень, що визнають сощальну й культурну обумовленють стал, дозволяють розглядати феномени мужносп й жшочосп як явища, що шддаються сощальнш машпуляцп й моделюван-ню. Вiдповiдно до цього iснування мовно! асиметри в планi вербально! презентаци осiб чоловiчо! й жшочо! статей е важливою проблемою не лише мовознавства, як й культурологи та сощологп.
Доведеним фактом у мовознавсти вважаеться андроцентричнють багатьох мов, серед яких й укра1нсько1. У мовнш структурi iснуе низка патрiархальних стереотитв, що нав'язують И носiям картину св^, у якiй жшкам выводиться другорядна роль. Гендернi ознаки мовно! картини св^ - це сутшсш прояви пiзнання свiту крiзь призму чоловiчого й жшочого бачення [4, с. 30]. За аналопею до термша «расизм», що означае приниження осiб на основi расово! приналежностi, у гендернiй лiнгвiстицi юнуе термiн «сексизм» як дискримiнацiя за статтю в мовi. Це поняття вживаеться стосовно жiнок, проте мовний сексизм може бути спрямованим i на чоловшв [1, с. 460].
Спроби дослiдження виявiв мовного сексизму знаходимо в працях А. В. Васшо!, Ю. П. Маслово!, О. О. Чистяк та ш. Аналiз сексизмiв у мовi сучасно! укра!нсько! поези залишаеться поза увагою мовознавщв, що й зумовлюе актуальшсть наукових розвщок з обрано! теми.
У пропонованш статтi маемо на метг здшснити аналiз виявiв мовного сексизму в поетичних текстах. Поставлена мета передбачае розв'язання таких завдань: розгля-нути найпоширенiшi вияви сексизму в мовi сучасно! поезi!; простежити асиметрда в родовiй категоризацi! iменника; визначити особливосп сексизму в структурi по-
етичного тексту. Джерельною базою дослщження стали збiрки сучасно1 украшсько1 поезп: «Дю тонни: антолопя поезп двотисячниюв» [2] i «ЛяЛяК (Львiвська лтературна кршвка)» [3].
Найпоширешшими прикладами сексизму е гендернi стереотипи, асиметрiя у використаннi паралельних висловiв стосовно чоловiкiв i жiнок, «невидимють» жiнок у мовi [1, с. 460].
Категорiя роду, пов'язана з семютикою статi, е однiею з основних bmbíb гендерно! асиметрп в мовь На думку Г. М. Яворсько!, категорiя роду зазнае критики, оскшьки «вiдбивае тисячолiтню дискримiнацiю жшки й водночас закрiплюе 11» [5, с. 147].
Яскравим прикладом виявiв сексизму щодо родово! категоризаци е особовi номшаци професiй, посад, сощальних статусiв. У дослiджуваному матерiалi серед професшних номiнацiй переважну бiльшiсть становлять словоформи чоловiчого роду (администратор, арх1тектор, буд1вельник, кер1вник, контролер, л1кар), напр.: «Лтар мае ращю // Але щоб виткуватись // Кожен готовий шдписати кров'ю взаемоневигiдну // Угоду з найчортопиюшим дияволом» [3, с. 113].
Навгть якщо словоформа чоловiчого роду професшно1 номшаци не асощюеться з особою чоловiчоl статi, усе ж послщовна замiна назв професш жшочого роду при-зводить до того, що жiнки «зникають з мовного простору, стають «непомiтними» в мовЬ> [1, с. 462]. Так, у проаналiзованих текстах, де йдеться про лiричну герошю, автори все одно використовують форми чоловiчого роду для позначення професи, напр.: «вш не став пiротехнiком - // тепер працюе в мшщи; вона не стала //художником - батько рано помер, i вчитися // довелося поближче...» [2, с. 135].
Серед назв професш, ужитих у формi жшочого роду, зафшсовано лексеми офщантка, перекупка, поетеса, поштарка, пров1дниця, проститутка, стюардеса, напр.: «.. .сумуй, сльозини об^ре довготелеса // в салош лгтака блакитна стюардеса» [3, с. 152]. Зазначеш лексеми ч^ко вiдтворюють стереотипне розумiння сощальних ролей чоловшв i жшок, у якому жшка традицiйно асоцiюеться з приватною сферою, а чоловш - з бiзнесом, кар'ерою, тобто публiчною сферою.
Крiм назв професiй, в аналiзованих поетичних текстах зустрiчаемо номшаци жiночого роду на позначення рiзних ролей жiнок у суспiльствi (подружка, монашка, суадка, ствробтниця), напр.: «Навпроти ствробтниця вщомого часопису не хоче 1сти котлету.» [2, с. 115]. Найбшьшу групу серед особових лексем у формi жiночого роду утворюють назви, пов'язанi з магiчними дiями (ведунка, вгдьма, ворожка, ча-клунка), напр.: «в селi е вгдьма праведна родима // ночами сходить у якусь ясу...» [2, с. 199].
Незначну частину лексем-сексизмiв представляють маскушшзми, пiд якими розумiемо iменник чоловiчого роду або форми чоловiчого роду, переважно nomina proffessionalia, що може виступати i як фемшний домшант, типу гАд, президент, посол, фыософ, фотограф, напр.: «то куди ж ти шдеш? дромомашя невилiковна // ця хвороба бомжiв, провiдниць, полководцiв i гдв...» [3, с. 199].
Чисельною е група найменувань осiб, що представлена формою чоловiчого роду й мае сшввщносш iменники жшочого роду (пасажир - пасажирка, вегетар1анець -вегетар1анка, патент - пащентка). Однак сучасш автори, незважаючи на юнування дериватiв жшочого роду з позбавленим емощйно-експресивного забарвлення суфшсом -к-, уживають на позначення особи жшочо1 статi словоформу чоловiчого роду, напр.: «Вiн в асшрантур^ сподiваеться, // що все минеться. Вона класний спецгалгст, // за кордон не випускають, а тут немае роботи» [2, с. 135].
Найбшьшу групу сексизмiв, пов'язаних з категорiею роду, становлять словоформи чоловiчого роду, ужитi у формi множини з узагальнювальною функцiею, напр.: «гспанцг до гробу доведуть // дiакритичними знаками // мiж латинян купа пропусюв // хтось певно букви економив // французы ще можуть бути // але ж переклад щютський
Сексизми в мов1 сучасно! украшсько! поезп
// а греки боже правий // в саму душу лiзуть» [3, с. 77]. Таю лексеми, хоча формально й не е гендерно маркованими, сприймаються як таю, що стосуються насамперед чоловшв. У результат цього виникае дистрибутивна й функцшна обмежешсть форм жшочого роду, яка призводить до дефщиту самощентифшаци ошб жiночо! статi засо-бами мови, що може трактуватися як мовна дискримiнацiя.
У жаргонному мовленш, що е органiчним для чоловiчо! мовно! картини свiту, чоловiчо! цiннiсно! шкали, бiльшiсть iнвективно! лексики навпаки мае граматичну форму жшочого роду (курва, сука), напр.: «життя коротке, а долар довгий // замерз-лим сукам хочеться хотдопв // голодних приматiв тягне на пальми» [2, с. 152].
Продуктивним засобом вираження сексизму е займенники чоловiчого роду, що вживаються з функщею узагальнення. Такi займенники поеднуються з дiесловом ми-нулого часу чи з дiеприкметником (прикметником) у формi чоловiчого роду, напри-клад: «Тут, неначе в юно, хтось раптово замкнув // Вс летовища, траси, вокзали i пристанi» [3, с. 27]; «квтень навiщось сюди приперся // камшь складати на камшь - i тiльки // хтось невгдомий тримае гшку // дерево - але здаеться, що - серце» [2, с. 49]. Потенщал мовно! дискримшаци за статтю зростае прямо пропорцшно до юлькосп вживаних дiеприкметникових чи дiеслiвних форм, осюльки посилюеться сприйман-ня зазначених вище займенниюв як таких, що позначають не двi статi, а що стосуються лише чоловша.
Проявами сексизму вважаемо й випадки, коли форми жшочого й чоловiчого родiв гшотетично е рiвноправними, але в парах таких лексем форма чоловiчого роду май-же завжди передуе формi жшочого роду, напр.: «твое мюто знесилюе бранцгв г бранок // якi гинуть, як ласивки - все на льоту» [3, с. 187]; «чоловж г жтка це доведення цiлiсностi свгтобудови // крик не зможе торкатись до шюри як жiнка» [2, с. 105].
Вияви сексизму на лексичному рiвнi представленi небагатьма прикладами й стосуються сфери особистих вщносин чоловтв i жiнок, а також !хньо! сексуально! поведiнки (гей, мамин синок, тдкаблучник, фриггдна), напр.: «бо тобi не хочеться щоб тво! дiти // були маминими синками» [2, с. 70]; «Мюяць лютий минае так шби все проститься // Бродячим собакам i геям...» [2, с. 249]; «а листи не доходять напевно !х знищуе пошта // чи можливо гортають ночами фритлдт поштарки» [3, с. 199].
Висновки. Отже, проаналiзованi вияви мовного сексизму вщображають традицiйнi гендернi стереотипи, що функцюнують у суспiльствi. Родова категоризацiя iменника пiдтверджуе iснування гендерно! асиметрi! й перевагу словоформ чоловiчого роду в найменуваннях ошб. Перспективою подальшого наукового пошуку можна вважати порiвняльний аналiз виявiв мовного сексизму в шших дискурсах.
Список лiтератури
1. Агеева В. Основи теори гендеру : навчальний поабник / В. Агеева, Л. Коби-лянська, М. Скорик. - К. : К. I. С., 2004. - 536 с.
2. Двi тонни : антолопя поези двотисячниюв / упоряд. Б.-О. Горобчук, О. Рома-ненко. - К. : Вид-во Романенка «Маузер», 2007. - 304 с.
3. ЛяЛяК. (Львiвська лтературна кри!вка) : антолопя поези 2000 рр. / упоряд. М. Шунь. - Львiв : ЛА «Ирамща», 2010. - 264 с.
4. Ставицька Л. Мова i стать / Леся Ставицька // Критика. - 2003. - 6. - С. 29-34.
5. Яворська Г. М. Прескриптивна лшгвютика як дискурс : Мова, культура, влада. - К. : В1ПОЛ, 2000. - 288 с.
Королёва В. В. Сексизмы в языке современной культурной поэзии // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.323-326
В статье рассматриваются проявления сексизма в современной украинской поэзии. Исследована гендерная асимметрия на морфологическом и лексическом уровнях, проанализирован самый продуктивный пример сексизма - языковая асимметрия в родовой категоризации существительного, выяснены особенности использования лексических сексизмов в современных поэтических текстах. Охарактеризована асимметрия в использовании параллельных словосочетаний про женщин и мужчин, рассмотрены конкретные проявления так называемой «невидимости» женщин в языке.
Ключевые слова: сексизмы, категория рода, гендерная асимметрия, женский и мужской пол.
Koroliova V. V. Sexism in modern Ukrainian poetry// Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.323-326
The article is devoted to one of the major problems of modern gender linguistics -manifestation of linguistic sexism in modern Ukrainian poetry. It investigates gender asymmetries on morphological and lexical levels, analyzes the most productive example of sexism - language asymmetry in generic noun categorization. It clarifies the use of lexical features of sexism in contemporary poetic texts. The article illustrates existing gender stereotypes on the examples of manifestations of sexism, the asymmetry in the use ofparallel phrases about women and men, it considers the specific manifestations of so-called «invisibility» of women in the language. The article brings up cases of sexism in jargon. The drawn examples prove that linguistic sexism is aimed at women, but it can also be related to males. A striking example of the manifestations of sexism in generic categorization is personal nominations of professions, positions and social statuses. Most of professional nominations in the studied poetry are masculine wordforms. Lexical items used in feminine gender prove the stereotypical understanding of social roles of men and women in which women are traditionally associated with private sphere and men with business, career, i.e. the public sphere.
Key words: sexism, the category of gender, gender asymmetry, female and male.
Поступила до редакцп 15.04. 2013 р.
