CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 97-105.
УДК 81.161'373
КАТЕГОР1Я „Ж1НОЧ1СТЬ" У СУЧАСНОМУ УКРА1НСЬКОМУ СЛОВОТВОРЕНН1
Кислюк Л. П.
У статп розглянуто новотвори на позначення жшок на матерiалi ЗМ1 та творiв художньо! лiтератури. Проаналiзовано особливост !х творення й функцiонування в узус й iдiолектi та корелящю мовно! практики й словотвiрноl норми у вживанш категори «жшочють».
Ключовi слова: категорiя «жiночiсть», узус, щолект, словотвiрна норма, новотвiр.
Постановка проблеми. 1. Iсторiя вивчення. Украшсью дослiдники неодноразово зверталися до вивчення назв ошб жшочо1 стал, 1хшх словотвiрних особливостей. В украшському мовознавствi словотвiр iменникiв - назв жшок об'еднав у деривацш-ну пiдсистему I. I. Ковалик, який розглядав таю найменування в межах словотвiрних розрядiв назв осiб зi сво!ми словотвiрними типами i словотвiрними моделями у межах словотвiрноl категори назв осiб i назв не оаб [12, с. 269]. Вчений розглядав суфшса-льнi деривати назв жшок як «утвореш вiд паралельних назв живих iстот чоловiчоl стал», враховуючи, що суфiкси для !х творення мають «ще й вщповщне словотворчо-розрядне (агентивне, професiйне чи шше) значення» [14, с. 33]. Якщо порiвняти твер-дження I. I. Ковалика з думкою М. В. Панова, шдтриманою О. А. Земською, про те, що своерщшсть категори жiночостi полягае в тому, що вона не модифшуе семантику твiрного слова, а закреслюе один семантичний компонент ("чоловш") i додае шший ("жшка") [6, с. 148], то суперечностей тут немае. Справд^ вщбуваеться замiна одного з семантичних компонентiв словотвiрного значення, але компонент агентивносп, професiйностi у дериватi залишаеться, адже бiльшiсть найменувань жшок, зокрема й серед новотворiв (похвдних ств, не зафiксованих академiчними словниками украшсь-ко! лторатурно1 мови до 1991 року) - це професшш найменування.
I. I. Ковалик вбачав у дериватах - назвах ютот жшочого роду вияв типологiчних рис украшського словотвору: «Словотворчою рисою, спiльною для украшсько1, бшо-русько1 i ще деяких слов'янських мов порiвняно з росшською, е спосiб творення похь дних назв жшочого роду вщ основ чоловiчого роду на -тель за допомогою емоцшно-го (фемшзуючого) суфiкса -к-а» [13, с. 397]; «украшська i пiвденнослов'янськi мови з чеською i словацькою включно в порiвняннi з iншими слов'янськими мовами, в тому чи^ з росшською та бшоруською, характеризуються наявшстю назв жшочого роду на -ки(е)н-я» [13, с. 398]. Важливо, що щ типологiчнi риси пiдтриманi сучасною мовною практикою у творенш й функцюнуванш новотворiв.
У сучасних дослщженнях цю категорiю розглядають у рiзних аспектах: проана-лiзовано словотвiрну семантику назв ошб жшочо1 статi в дiахронil [3-5], новотвори - назви жшок розглянуто в гендерному аспект [1; 2; 16], виявлено морфонолопчш особливостi творення ще1 словотвiрноl категори [20] тощо.
Ця проблематика актуальна для дослщниюв шших слов'янських мов: О. А. Земська розглядае категорда «жшочють» як корелятивну до назв чоловшв i одну з найактившших модифiкацiйних словотвiрних категорiй у сучаснш росiйськiй мовi, яка вiдрiзняеться регулярнютю [6, с. 148]. Хоча дослщження пiдтверджують що регулярнiсть творення И у росiйськiй мовi значно менша, анiж в iнших слов'янських мовах, скажiмо, в польськiй, чеськiй [15]. О. А. Земська визнае, що в росшськш протиставлеш кодифiкована лтературна мова, де на вживання наймену-вань жiнок накладено iстотнi нормативш обмеження, й розмовна, де таю наймену-вання часто вживанi [6, с. 148].
Украшська мова належить до синтетичних мов з елементами анал^изму. Наяв-нiсть узгодження за категорiею роду зумовлюе, зокрема, в iменниках лексико-семантично! групи ютот розрiзнення iстот за статевими ознаками, що дае змогу го-ворити про певну семантичну функцiю роду. Якщо розрiзнення за статтю вщсутне у багатьох iменниках-назвах фауни (жайворонок - ластгвка), то значення роду при потребi може реалiзуватися синтаксично за допомогою узгоджуваних прикметникiв.
Якщо послщовне творення нейтрально-стилiстичних фемiнних назв юнуе в багатьох слов'янських мовах, скажмо, в болгарськiй або чеськш, то в украшськш мовi таке творення вiдбуваеться за потреби. У росшськш мовi сучаснi дослщники розг-лядають це явище в контекст тенденци мовно! економи, порiвнюючи зi складними назвами типу женщина-космонавт, або з явищами мовно! гри (пор. рос. творчиня вщ творец), натомють укра!нсью дериватологи (О. Пономарiв, М. Федурко) вважа-ють активiзацiю творення моцiй виявом тенденци укра!шзаци або нацiоналiзацil.
2. До питання термшологп. При аналiзi праць з окреслено! проблеми можна спостерiгати цший спектр застосовуваних дослiдниками термiнiв на позначення предмета дослiдження, отже проблема метамови наукових текста, зокрема устале-носп й однозначностi лшгвютично! термшологп залишаеться актуальною.
За визначенням енциклопеди «Укра!нська мова», моцiя (вiд лат. мойо - рух) -це спошб афiксального словотворення iменникiв зi значенням жшочо! статi вiд iменникiв чоловiчого роду суфiксальним, рiдше флексшним способом [11, с. 354]. Дослщники використовують або термiни питомого походження: «назви осiб жшочо! статЬ», «назви жшок» (А. М. Архангельська), категорiя «жшочють», найменування жшок (О. А. Земська), «назви ютот жшочого роду», «назви жшочого роду» (I. I. Ковалик), «назви ошб жшочо! статЬ> (Л. О. Роднiна); або термши латинського походження: «категорiя „nomina feminina"», фемiнатив (вiдповiдно «маскулiнiзм»), а також «фемшшний домiнант», «фемiнiнний новотвiр» (А. М. Архангельська), «мощя» (Н. Ф. Клименко), «фемшггив» (М. Брус, С. Семенюк), «фемiнатив» (М. Ю. Федурко) тощо. Термiни «емоцiйний», «фемiнiзуючий» вживав I. I. Ковалик. Аналiз спектру термшв виявляе особливостi, характернi для термшосистем зага-лом: тяжiння до одно^вност (мовна економiя) та однозначность Це видно й на питомому матерiалi (категорiя «жiночiсть»), i на запозиченому («фемiнатив», «фе-мiнiтив» вщ «nomina feminine»). Не прижився й запропонований латинський термш «моцiя» як единий термш. Додаеться також вплив термшоапарату гендерно! лшгвю-тики, хоча в украшськш мовi деякi словотворчi «лакуни» зайнятi: не можна побуду-вати вiдповiдник до «маскулiзм» з тим самим суфшсом i значенням, бо вш викорис-
98
таний на позначення фемшзму як жшочого руху за píbhí права з чоловшами. У цьому значенш вживаються в загальномовних словниках i похщш: фемгшзацгя, фемгшзуватися, фем1шст(к)а, фемгшстичний тощо. Порушуючи вимогу вщсутнос-tí синонiмiв у термiна, для словотвору в ieрархiï термiнiв видаються нейтральними: категорiя «жшочють» i категорiя nomina feminina. Щодо найуживанiших одно^в-них термiнiв «фемшатив» i «фемштив», зауважимо, що наявнiсть варiантiв супере-чить вимогам до словотвiрноï системностi термшв. Серед продуктивних у термiнологiï титв дериватi дослiдники називають i з суфшсом -ат-, i з суфшсом -ít-. Обидва цi словотвiрнi типи утворюють вiд твiрних iменникiв зi значенням або назв xíмiчниx сполук (нтрат), мшератв (фосфорит), або назв осiб (деканат), або назв хвороб (м1окардит) [18, с 88-89]. Серед термшв латинського походження маемо, зокрема: акузатив (вщ лат. acusativus), предикатив (praedicativus), вокатив (вщ лат. vokativus), локатив (вщ лат. lokativus), суперлатив (вщ лат. superlatives), homí-натив (вщ лат. nominativus) i гентив (вщ лат. genitivus), ¡нфттив (вiд лат. infiniti-vus < infinitus). Тут вщприкметниковий суфiкс залишаеться, як у латинському ори-гiналi, а термш утворено усiченням фiналi. Видаеться лопчним, що при твореннi iменника вщ латинського прикметника femininus мае залишатися суфiкс -in-, отже, за аналопею: femininus^■femini(n)-us+тив=фемiнiтив. Очевидно, при твореннi вар> анта фемшатив (який мав би утворитися вщ латинського iменника femi^) також спрацьовуе словотвiрна аналогiя.
3. Активш процеси в сучасному словотворенш найменувань жшок: система - узус - щюлект. Для пропонованого дослщження важливе розумiння взаемо-пов'язаност елементiв трiади: система - узус - гдюлект у контекст анатзу явищ сучасноï словотвiрноï номiнацiï, що потребуе анатзу ï^ у двох напрямках: вiд наяв-ностi одиниць у ^CT^i до реалiзацiï ix в узусi й iдiолектi, а також вiд творення но-вих одиниць до входження \х у систему (щюлект ^ узус ^ система). Узус розумiе-мо як загальноприйняте носiями певноï мови вживання мовних одиниць на певному еташ розвитку мови, зокрема як нормовану й кодифшовану загальноприйняту реат-защю словотворчих ресурсiв системи мови, а гдюлект - як сукупнють особливос-тей, що характеризують мовлення чи текст окремого iндивiдуума, як шдивщуальне, авторське використання словотворчих ресурсiв.
Матерiалом дослiдження слугують тексти украïнськомовниx перюдичних дру-кованих та електронних видань, яю ввiйшли в Комп'ютерний фонд шновацш вщд> лу структурно-математичноï лшгвютики 1нституту украïнськоï мови НАН Украши, який налiчуе понад 20 тисяч реестрових одиниць, а також твори сучасноï украшсь-коï xудожньоï лтератури (Л. Костенко, О. Забужко, В. Шевчук). Для надання статусу новотвору похщним одиницям, зiставляемо \х iз матерiалом академiчниx словни-юв сучасноï украïнськоï лiтературноï мови, виданих до 1991 року.
На позначення назв оаб жíночоï статi в украшськш мовi iснують рiзнi вщменш модифiкацiйнi моделi iз суфiксами: -к(а) та його складеними варiантами -анк(а) (вакханка), -енк(а) (француженка); -иц(я) (черниця), -ин(я) (грекиня), -ен(я) (туркеня), ш-шомовнi -ис(а) (директриса), -ес(а) (принцеса). Окрiм модифiкацiйного, таю назви iз малопродуктивними суфiксами -их(а), -ин(я), -ин(а), -н(а)/-iвн(а) можуть мати значен-ня «дружина або дочка особи, названоï мотиватором» (старостиха, своякиня, панна,
99
бондаргвна), деяю з таких назв, як найменування оаб за родинними зв'язками (вуйна, стрийна, дядина) вщйшли на периферда укра!нського лексикону. Обмежеш розмов-ним стилем назви ¿з суфшсами -ш(а), -ух(а)/-юх(а) (гетьманша, балакуха), деякi найменування з шшомовними суфшсами -ис(а) (директриса) { -ес(а) (полгтикеса). Деяю з таких утворень ¿з суфксами -юх(а), -ах(а)/-аг(а) або суфксо-флекаею -а за формою вщповщають назвам оаб жшочо! стал, проте вживаються з1 значенням спшьного роду, називаючи особу незалежно вщ !! стать сплюха «людина, яка любить спати», розумаха «розумна людина», базжа «людина, яка любить базшати».
Змша рол! жшки у суспшьств! передбачае набуття осв1ти, обшмання кер1вних посад аж до найвищих державних поспв, професшну д1яльшсть жшок, яю зареко-мендували себе як фах1вщ найвищо! квал!ф!каци у р1зномаштних галузях. Чи вщо-бражае мова суспшьш змши, \ чи змшився суспшьний статус жшки? Адже за умови вщсутност або мало! поширеност самого описуваного явища, тобто позначуваного, вщсутнш \ знак: автори публшацш у ЗМ1 надають назви чолов1чого роду з уточню-вальним компонентом жшка-: жтка-академж, жгнка-х1м1к (а не, скагамо, хгмгчка, яка мае знижено-ощнну конотащю).
У сучаснш укра!нськiй мов!, як вважають л!нгвюти, шд впливом офщшного дь лового стилю використовують для найменування жшок за родом занять та сощальним становищем !менники чолов1чого роду: академж, директор, ф!зик. Внаслщок цього з'являеться граматична 1 синтаксична неузгоджешсть родових форм присудка чи означення, коли при !менниках чолов1чого роду використовують д1еслова минулого часу або прикметники чи займенники у жiночому родь академж написала, справедлива директор, вона - талановита ф1зик тощо. Це явище називають синтаксичною фе-мшзащею. Воно набуло поширення в мов! за радянських чашв: перша жгнка-космонавт (про В. Терешкову), однак залишаеться в активному вживанш й у сучас-них ЗМ1 або з уточненням дiва-, дiвчина-, ж1нка-: д1ва-рекрут, ттернет-д1ва, д1вчи-на-новобранець, ж1нка-канцлер (про Ангелу Меркель), жтка-л1дер, жтка-тлот, жгнка-полгтик, жгнка-президент, сткер-жгнка або тшьки у форм! !менника чоловь чого роду: арт-директор зазначила, залишилася на посад1 шеф-редактора.
Це буде перша спжер-жтка в ¡сторп США... (Високий замок, 9-15.11.2006); Перша жтка-тлот косм1чного шаттла (День, 23.06.06); Рол1 пом1нялися: скоро Был може стати першим джентльменом при першШ жгнцг-президентов! (Високий замок, 9-15.2006).
Зауважимо наявшсть у вс1х прикладах уточнення «перша», яке сигнал1зуе початок зрушень у суспшьних стереотипах стосовно рол! жшки на ключових постах держави. З р1зних причин мовного характеру тут не завжди можливо вжити суфш-сальш форми, бо скажiмо, семантична шша лексеми тлотка уже зайнята, що поро-джувало би небажану омошмда, а з останнього прикладу стае зрозумшим, чому не-можливо використати лексему президентша - бо вщбуваеться змша ролей: президентша чи перша ледг - це дружина президента, а не сама жгнка-президент тощо.
Системш вимоги узгодженост! родових форм, змша гендерних ор1ентащй су-часного укра!нського суспшьства, прагматичш фактори впливають на посилення характерно! для укра!нсько! мови тенденц!! до суфшсального творення сшввщнос-них з ¿менниками чолов1чого роду сл1в жшочого роду з1 збереженням нейтральнос-
100
тк автор - авторка, астрант - астрантка, викладач - викладачка. Ц процеси мо-жемо спостер^ати в динамщ, коли паралельно на позначення жiнок використову-ють iменники як чоловiчого, так i жшочого роду: лгдер i лгдерка, еврокомжар i евро-ком1сарка, прес-секретар i прес-секретарка, сткер-жтка 7 сткерка:
В1дкрив св1й робочий день Янукович смданком з евроком1саркою Бемтою Фер-реро-Вальднер, тсля чого в1дбулася прес-конференц1я (Украшська правда,
15.09.2006); За словами прес-секретаря Глави держави 1рини Геращенко... (Украша молода, 03.06.2006); Прес-секретарка з1рки поки що не коментуе под1бт розмови. (Украша молода, 20.06.2006); Про це пов1домила сткерка парламенту Грузп Нто Бурджанадзе. (www.rbc.ua, 13.03.2009); Це буде перший сткер-жтка в ¡сторп США. (Високий замок, № 208, 2006).
Почасти творення таких назв у дшовому, офщшному чи нейтральному стат стримуе накладання додаткових емоцшно-експресивних конотацш зi зниженою семантикою, iронiею. Активiзацiя фемiнiтивiв впливае на граматику й синтаксис, пор.: викладач прийшла i викладачка прийшла.
Найпродуктившшим е суфшс -к(а) на позначення нових назв за профешею, видом дiяльностi: б1гунка, гендиректорка, дизайнерка, ттелектуалка, колежанка, кросменка, модельерка, «профеаоналка» (представниця «найдавшшо1» професп), режисерка, рестораторка, тележурнал1стка, сержантка, службовка, фристайл1-стка; за належшстю до чого-небудь: в1агр1вка (учасниця групи В!А «Гра»), «рег1о-налка» (член «Партп регiонiв», про Ра1су Богатирьову), кандидатка, конкурсантка, «фабрикантка» (учасниця передачi «Фабрики зiрок»), за уподобаннями: байкерка, фанатка, фр1райдерка:
Шсля свята байкерки прогхалися центром м1ста. (Газета по-укра1нськи, 12.03.2008); ... почнеться активна ротащя незвичайного стльного в^деоклту коли-шмх в/ар/вок. (УкрЮвгт, №13, 2006); Потрапляння Шиловог на посаду гендирек-торки обласног держтелерад1окомпамг стало справою техмки... (Украша молода,
25.04.2007); ... в обидв1 щоки розцыовуе дизайнеркуДгану Дорожюну. (Газета по-украшськи, 25.12.2008); «Основи» нерозривно пов'язат з ¡менем СоломиПавличко, яскравог украгнськог штелектуалки... (Украша молода, 20.04.2007); Б1гунка на се-редм дистанцИ, кросменка (Украша молода, 6.04.2007); Кигвська модельерка Юл1ана Денисенко виготовляе маски (Газета по-укра1нськи, 24.09.2008); Молода режисерка цьогор1ч брала участь у молод^жнт частим Берл1нського кинофестивалю (Украша молода, 15.03.2008); Марго Нукшевиця, сержантка: «Працювати у ар-мпвЛатви престижно». (exo.at.ua, 03.12.2008).
Найбшьше новотворiв у ЗМ! зафшсовано шд час дiяльностi Юли Тимошенко на посту прем'ер-штстра: л1дерка, ораторка, попул1стка, прем 'ерка. Лексему л1дерка викорис-товують у словосполученнях лгдерка фемгтсток (про Соломда Павличко), лгдерка блоку, партИ, фракцп, руху, БЮТ (про Ю. Тимошенко), лщерка ПСПУ (про Н.Впренко): Там розташовано музей лщеркицього громадськогоруху. (Хрещатик, №65, 2006).
Продуктивним е суфшс -иц(я) також на позначення назв за профешею, видом дiяльностi: байкерниця (жшка, яка 1здить на байкерах), державниця (прихильниця державносп), детективниця (жшка, яка пише детективи) i паралельно жлнка-детективниця (де з формального погляду маемо дублювання вказiвки на жшочий
101
рщ, тобто, елемент надлишковосп: Жгнка-детективниця заслуговуе на довгру... (ПЖ, 1999, №5)); ескортниця (жшка, яка супроводжуе чоловшв-б1знесмешв на свггсью прийоми), колШниця (профес1я на зал1знищ), мгтингувальниця, «оскароно-сиця» (жшка, яку нагородили «Оскаром»), очгльниця (кафедри) (жшка, яка очолюе якусь структуру), петеушниця (учениця ПТУ), тарниця, речниця (жшка, яка займае посаду речника), переможниця (жшка-переможець), чиновниця тощо.
Менше продуктивними у новотворах е суфшси -ин(я): бардиня, драматургиня, мисткиня, плавчиня, продавчиня, творкиня, творчиня, членкиня, шефиня; -ш(а): барменша; шшомовний -ес(а), який надае лексемам знижено-1рошчну оцшку: крити-кеса, полгтикеса та -их(а), теж з1 знижено-експресивним, оказюнальним забарвлен-ням: бомжиха, смгхачиха.
Серед новотвор1в е приклади активносп префшав, яю характеризуюсь якiсть озна-ки, зокрема, з вшовим компонентом: супербаба, суперж1нка, суперд1вка (та з префшсо!-дом вш-: У1Р-ж1нка) { водночас виконують диференцшну функщю: екс-приятелька.
Не оминула назви ос1б жшочого роду й нова хвиля англщизм1в, поповнивши !х новими назвами жшочих професш, яю е як ново запозиченнями, так { новотворами. Скажiмо, лексему модель, з р1зновидами супермодель, топ-модель, фотомодель та експресивно-оцшним дериватом моделька, яю в контекст трапилися винятково на позначення жшок у значенш «манекеннищ», жшки, що професшно займаеться де-монструванням одягу, взуття, аксесуар1в, фах1вщ вважають прихованим запозичен-ням з англшсько! мови [7]:
Топ-модель носить тд серцем перв1стка; Супермодель Л1нда Свангел1ста -одна з найкращих манекенниць св1ту... » (Укра!на молода, 21.06.2006, с.12); ... Уро-стськог модельки та гг чолов1ка, англтського лорда Джастта Портмана, тдрос-тають п 'ятир1чний син Лукас 7 донечка Нева... (Укра!на молода, 12.04.2007).
Нов1 номшацп жшок поповнили також англщизми, часто незмшюваш, з оцш-ним компонентом: барбг (про жшку ляльково! зовшшносп), вще-мгска (вщ вще-мгс), лед1 Ю (про Ю. Тимошенко) люмпен-лед1 (про Н. Вггренко):
Позищя люмпен-лед1, яка очолюе прогресивних соц1ал1ст1в, не викликае сумм-в/в... (Укра!на молода, 10.06.2006, с.4).
З'явилися неозапозичення за видом д1яльност1: бгзнес-вумен, бгзнес-ледг, шоу-вумен, яю екзотичною формою передають частково й новизну тако! д1яльносп жь нок в укра!нському сощумь
Жоден ¡з приступних словниюв не ф1ксуе лексем на позначення ос1б жшочо! стат, яю е серед авторських новотвор1в у текстах сучасно! художньо! л1тератури: творителька, творкиня, творчиня, { до того ж, за визначенням I. I. Ковалика, тдт-римують типолопчш риси укра!нсько! мови у словотворь
«Жтка перш за все - життя творителька...» (В. Шевчук. На пол! смиренному, онлайн б1блютека, http://www.erlib.com); «Зг1дно 7з сучасними свтовими тенде-нщями гендерног р1вноправност1 посл1довно вживаемо ж1ночих суф1кав: мистець -мисткиня, творець - творчиня, (со)творитель - (со)творителька, (со)творительниця, в1дтворник / в1дтворювальник - в1дтворниця / в1дтворювальни-ця.» (Ю. Семенов З музиколопчно-перекладацько! робггш..., http://www.ua_pereklad.org/ua/theory/yuriysemenov).
102
У живому мовленш, тобто в y3yci функцюнують i утвореш за регулярними сло-вотвiрними моделями: творкиня, творчиня, мисткиня, креативниця, артовичка, спотворювачка тощо.
У Л. Костенко новотвори - назви жшок yтворенi за продуктивними словотвiрними моделями, отже вщповщають вимогам сучасно1 словотвiрноï норми: бомжиха, ¡нту'г-тивгстка, письмачка, шахгдка i юкстапозити з уточнювальним компонентом: жлнка-сапер, ж1нка-охоронець (Лша Костенко. Записки украшського самашедшого, К., 2011).
4. Новотвори на позначення жшок i сучасна словотв1рна норма
Словотвiрна норма закршлюе передбаченi словотвiрною системою вибiр, пос-лiдовнiсть, особливостi сполучення елеменпв похiдних слiв та ïхнe узагальнене словотвiрне значення, вiдповiднiсть структури похщних наявним словотвiрним моделям. Розрiзняeмо словотвiрнy норму - мовну, системну, прескриптивну i словот-ворчу норму як ïï живлення й шдтримку - мовленневу, практичну, дескриптивну. Для визначення нормативностi новотвору важливими е системна та комушкативна пiдтримка такоï одиницi. Для визнання явища нормативним обов'язковим е дотри-мання вимог системи мови, якщо певне мовне явище поширене та визнане суспшьс-твом, тобто узусом.
Вимоги офiцiйно-дiлового стилю украшсько1' мови до нейтральност номшати-вних одиниць i позамовш чинники, серед яких: практика офщшного дiловодства радянського перюду, гендернi стереотипи, непослiдовнiсть засвiдчення таких одиниць лексикографiчними працями, - шдтримують практику вживання на позначення ошб жiночоï статi складених найменувань (жгнка-космонавт) або найменувань чоловiчого роду (особливо в так званих титульних iменах - заслужений працгвник осв1ти, Герой Украгни). Практика публщистичного стилю, засобiв масово1' шформа-ци, художнього стилю, зокрема новотвори на позначення ошб жшочо1' статi демон-струють тенденцiю до вживання одно^вних афiксальних одиниць.
Водночас iснyе сформоване у сyспiльствi упродовж декiлькох десятилпъ упере-дження проти нейтральностi таких номшацш, яке дослiдники пояснюють нашаруван-нями експресивностi, незвичностi, тобто вщчуттям оказiональностi таких лексем. Вживання таких одиниць мае бути продиктоване принципом дощльносп та вiдповiдностi системним критерiям мови. Аналiз новотворiв показуе, що саме вiдсyтнiсть офiцiйних найменувань на позначення жшок за профеаею спричиняе розлогу варiантнiсть розмо-вних утворень, серед яких чимало i словотвiрних варiантiв: байкерка - байкерниця, творителька - творкиня - творчиня, бо е суспшьна потреба в таких номшащях.
Серед варiантiв можна спостер^ати протиставлення стилiстично нейтральних моделей з суфшсами -к(а) i розмовних, стилютично знижених на -ш(а), -их(а), -ис(а), -иц(я), -ес(а): депутатка - депутатша, професорка - професорша; директо-рка - директриса, директорша; докторка - докториця, доктореса, докториха, докторша; письменниця - писачка. З погляду норм лтературно1' мови, таю розмовш утворення - це вияв надлишковосп у формi варiантiв-дyблетiв. При визначенш сту-пеня розмовност варiанта вагому роль вiдiграють позамовш фактори, традищя, уз-вичаенiсть вживання. Скагамо, в науковому й офщшному стат украшсько1' мови прийнято писати лише доктор, професор - i тут будь-який iз наведених варiантiв
103
стилюти будуть вважати неприйнятним, незважаючи на порушення граматично! уз-годженостi: доктор написала, професор сказала.
З мiркувань уникнення експресивност не рекомендовано утворювати iменники жшочого роду з використанням суфшса -к(а) вiд найменувань-композитiв з кшце-вою основою -лог, оскiльки внаслiдок чергування утворюеться фiналь -ложк(а), що в украшськш мовi мае предметне значення, яке надае новотворам негативного, сти-лiстично зниженого забарвлення, пор.: бюлогиня, фыологиня - *бголожка, *фшоложка. Перше утворення цшком можливе з погляду морфотактики (пор. гре-киня, богиня), проте не пiдтримане практикою вживання, оскiльки для багатьох назв спещальностей, занять осiб ознака статi е нерелевантною, пор. гумашст, теоретик, аналггик. Друге заблоковане морфонологiчною нормою украшсько! мови. Тут появу назви особи жшочо! стат можна розглядати як надлишковють у номiнацiï.
Наявнiсть категорн «жшочють» в украïнськiй мовi е природною й гармонiйною. Збiльшення кшькосп новотворiв та неозапозичень на позначення ошб жiночоï статi свiдчить, зокрема, i про зростання суспiльноï, професiйноï та творчоï активностi жь нок, змшу 1'хньо1' ролi та ваги в суспшьствь Поява яскравих лщерок у полiтичному життi краши та св^у, популярнiсть окремих представниць шоу^знесу та мистецтва вимагае творення вщповщних найменувань ïхнiх посад, звань, професш у синтетич-них мовах флективного типу, якою е украшська мова, через творення афшсальних новотворiв на позначення жшочо1' статi
Список л^ератури
1. Архангельська А. М. Маскулшзоване вираження nomina feminin та фетшзоване вираження nomina masculina у слов'янських мовах взаемод1я свого i чужого / А. М. Архангельська // Мовознавст-во. - 2007. - №1. - С. 23-38.
2. Архангельська А. М. Новотвори-фемшативи в украшськш мов1 новоï доби: неолопзми, оказю-нал1зми чи ефемеризми? / А. М. Архангельська // Неолопчш назви оиб у сучасних слов'янських мовах : [монографш]. - Ршне - Оломоуць, 2011. - С. 67-121.
3. Брус М. Словотв1рна семантика фемшггив1в украшсьюл мови XVI-XVII столптя / М. Брус // Актуальш проблеми украшського словотвору. - Iвано-Франкiвськ : Плай, 2002. - С. 403-413.
4. Брус М. Фемштивний словотв1р у працях I. I. Ковалика / М. П. Брус // Вгсник Прикарпатського национального утверситету Им. В. Стефаника. Фiлологiя. Випуск XV-XVIII. - 1вано-Франювськ, 2007. - С. 19-23.
5. Брус М. Фемшггиви украшсьюл мови в переплетенш давшх i сучасних тенденцш / М. П. Брус // Вгсник Львiвського утверситету. Серiя фiлологiчна. - 2009. - Вип. 46. - Ч. 1. - С. 61-69.
6. Земская Е. А. Наименования женщин / Е. А. Земская // Словообразование как деятельность. -М. : URSS , 2009. - С. 148-156.
7. Карпшовська £. А. Тенденци засвоення англщизм1в у сучаснш украшськш мов1 / £. А. Карпшовська // Вюник Кшвського национального лшгвютичного унiверситету. Сер1я Фшолопя. -2007. -Т. 10. - №2. - С. 78-84.
8. Кислюк Л. П. "Категорш "моцш" у сучаснш украшськш мовГ' / Л.П.Кислюк // Матер1али четве-ртоï М1жнародшл науково-практичноï конференцiï «Жшка в наущ та освт: минуле, сучасшсть, май-бутне».- К., 2008. - С. 167-171.
9. Кислюк Л. П. Динамжа словотвiрноï норми: тенденцiя нацюнал1заци / Л. П. Кислюк. // Slovensko-ukrajinské vzfahy v oblasti jazyka, literatùry a kultury. Zost. Jarmila Kredâtusovâ. Acta facultatis Philosophicae Presoviensis. - Presov : Filozofickâ fakulta 2012. - S. 193-208.
10.Кислюк Л. П. Диференщацш словотворчих ресурав у сучаснш украшськш номiнацiï / Л. П. Кислюк // Зборник радова «Творба речи и аени ресурси у словенским jезицима».- Србща, Белград : Филолошки факультет универзитета у Београду, 2012. - С. 109-120.
104
11.Клименко Н. Ф. Категорiя «Моця» // Енциклопедiя «Украшська мова». - К. : Вид-во «УЕ» iM. М. Бажана, 2000. - С. 354.
12.Ковалик I.I. Про деяю питання слов'янського словотвору / Ы.Ковалик // Вчення про словотвiр. Вибранi працi. / Упорядник та автор передмови В.Грещук. - I.-Ф. - Л.: Мюто НВ, 2007. - С. 261-287.
13.Ковалик I.I. Своерiднi особливостi iменникового словотвору украшсько! мови // Ы.Ковалик // Вчення про словотшр. Вибраш працi. / Упорядник та автор передмови В.Грещук. - I.-Ф. - Л.: Мтсто НВ, 2007. - С. 381-400.
14.Ковалик I.I. Словотворчий розряд суфiксальних загальних назв живих iстот жшочо! стат у cxi-днослов'янських мовах у поршнянт з шшими слов'янськими мовами / 1.1.Ковалик // Питання украшського мовознавства. - Львiв : Вид-во Львiвcького ун-ту, 1962. - Кн. 5. - С. 3-34.
15.Нещименко Г.П. Тенденции употребления существительных женского рода со значением лица в литературном чешском языке / Г.П.Нещименко // История славянских литературных языков. Краткие сообщения института славяноведения. - М. : Наука, 1965. - Вып. 43. - С. 51-65.
16.Пономарш О.Д. Мовний аспект тендерно! проблеми / О. Д. Пономарiв // Матерiали четверто! Мгжнародно! науково-практично! конференцп «Жшка в наущ та оcвiтi: минуле, cучаcнicть, майбут-не». - К., 2008. - С. 165-167.
17.Пузиренко Я. В. Агентивно-професшш назви оciб жшочо! стат в лекcикографiчному опиci та узус : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фiлол. наук: спец. 10.02.01 «укра!нська мова» / Я.В.Пузиренко. - К., 2005. - 20с.
18.Роднша Л.О. Суфжсальний cловотвiр iменникiв / Словотвiр сучасно! украшсько! лггературно! мови. - К. : Наук. думка, 1979. - С. 57-118.
19.Семенюк С.П. Формування cловотвiрноl системи iменникiв з модифiкацiйним значенням жшо-чо! cтатi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «украшська мова» / С.П.Семенюк. - Зап^жжя, 2000. - 20 с.
20.Федурко М.Ю. Словотвiрна морфонолопя украшських фем1натив1в у лiнгвокультурологiчному аcпектi / М.Ю.Федурко // В1дображення icторil та культури народу в cловотвореннi: Доповщ ХП М1жна-родно! науково! конференцп Комicil зi слов'янського словотворення при Мйжнародному комiтетi cлавic-т1в (25-28 травня 2010 р., Ки!в, Укра!на). - К. : Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2010. - С. 433-442.
21.Фекета I.I. Жiночi оcобовi назви в укра!нськ1й мовi (творення i вживання): дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «укра!нська мова» / I. I. Фекета. - Ужгород, 1968. - 369 с.
22.Янко-Триницкая Н.А. Наименование лиц женского пола существительными женского и мужского рода / Н.А.Янко-Триницкая // Развитие словообразования современного русского языка. - М. : Наука, 1966. - С. 167-210.
Кислюк Л. П. Категория «женственность» в современном украинском словообразовании / Л. П. Кислюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 97-105.
В статье рассмотрены неологизмы для обозначения женщин на материале СМИ и призведений художественной литературы. Проанализированы особенности их создания и функционирования в узусе и идиолекте, а также корреляция языковой практики и словобразовательной нормы в употреблении категории «женственность».
Ключевые слова: категория «женскость», узус, идиолект, словообразовательная норма, неологизм.
Kysliuk L. Category of Nomina Feminina in Modern Ukrainian Word-formation / L. Kysliuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 97-105.
The article presents new appeared words describing women in mass media and fiction literature. Their formation and usage are analyzed within the uzus and idiolect and as a correlation between language practice and word formative rules applied to the category of «nomina feminine».
Key words: category of "nomina feminina", uzus, idiolect, word formative rules, new derivate.
Поступила в редакцию 14.10.2012 г.
105
