CC BY
26Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 51-56
УДК 811.161.2'373.611:050„20"
Новi вияви мовно! економп (на приклад/ матер'шл'в '¡нтернетного видання „Укранська правда")
Навальна М. I.
ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагог'чний унверситет '¡мен! Григор 'я Сковороди", м. Переяслав-Хмельницький, Укра/на
У статт1 проанал1зовано найуживаш умвербати, як функщонуютъ у мов1 ¡нтернетного видання „Украгнсъкаправда ", визначено гхн найпоширенш тематичн групи, окреслено основн структурм особливост1 суф1ксалъних умвербат1в.
Ключовi слова: умвербати, суф^ксалъш умвербати, мова ¡нтернет-видання „Украгнсъка правда", тематичн групи, мовна економ1я.
Продуктивним спо собом творення нових iменникiв стала суфшсальна ушвербащя, тобто формування мютких новотворiв на основi словосполучень та описових зворопв. Цей споиб вщбивае прагнення авторiв до образносп, штенсивност та стислостi [4, с. 37; 12, с. 7-10]. Вш пов'язаний передуем iз мовною суперечнютю, коли просте за структурою поняття назване складним за структурою позначенням. Ушвербащю вва-жають рiзновидом суфшсального способу словотворення, за якого словосполучення за допомогою суфшсацл згортаеться в слово [9, с. 209; 7, с. 72-80; 11, с. 62-66]. Вона грунтуеться на вщношенш семантично! е^валентносп мiж твiрним словосполучен-ням i похiдним словом. Основою слова стае той член мотивувального словосполучення, який виконуе роль атрибута, функщю iменника бере на себе суфшс з предметним значенням [5, с. 776]. Хоч переважае думка про ушвербащю як рiзновид суфшсального словотвору, дехто розумiе И як утворення вiд синтаксично! конструкци i видiляе такi рiзновиди: суфiксальна дериващя, абревiацiя, складання слiв i субстантиващя [3, с. 91; 6, с. 118] або як семантико-конденсащйний тип [14, с. 15-34]. Ушвербащю як пропуск компонента словосполучення треп визнають одним iз матерiально не ви-ражених словотворчих засобiв [1, с. 67-68], а подекуди його зовшм не видшяють [2, с. 67-68]. I! вважають „яскравим вираженням мовно! економп, це рацiоналiзацiя в мовному вираженш, бо унiвербати конденсують у собi не тiльки семантику, а й форму мотивувального словосполучення" [8, с. 236]. А. М. Нелюба видшяе двi групи унiвербiв: iз формантом -к-(а) та з шшими суфiксами, класифiкуючи кожну з них за семантичними типами [8, с. 236]. Дискусшнють окреслено! науково! проблеми i визначае И актуалъмстъ.
Активно в цей перюд функцiонують новотвори в мовi украшських iнтернет-видань. С. Г. Чемеркш зауважуе, що „сучасш електроннi видання послуговуються лексико-стилютичними одиницями з виразною стилiстичною марковашстю розмовного стилю. Часто автори публшащй використовують некодифiкованi мовнi засоби - нерщко на сторiнках електронно! преси з'являються швективи" [13, с. 37]. Деяю дослiдники мови електронних видань називають спшкування в 1нтернеп, виразником яко! е роз-мовний стиль, - своерщним полiгоном для випробування словоформ [10].
У пропонованш розвiдцi ставимо за мету проаналiзувати найуживанi унiвербати, якi функцiонують у мовi iнтернетного видання „Украшська правда", у поставлених
завданнях вбачаемо за доцшьне виокремити найпоширенiшi тематичнi групи, окрес-лити основнi структурш особливост суфiксальних унiвербатiв.
На початку ХХ1 ст. у мовi iнтернет-видань помине активне вживання унiвербатiв, якi означають реали, пов'язанi з виборчими процесами. Це здебiльшого деривати, „структура яких зумовлена звучанням ад'ектива, а значення - семантикою цшого прикметниково-iменникового словосполучення" [2, с. 25-26]. Пор.: мажоритарна система вибор1в - мажоритарка; система ¡мперативного мандата - ¡мперативка; масов1 виступи протесту - масовка. Напр.: „Зробити це [змти] здатм ¡нтелектуали, молодь, першочергово умверситетська, а також нов1 л1дери, яких, у чому е позитивней результат, вивела на пол1тичну сцену мажоритарка" („Украшська правда", 5.11.2012); „Мажоритарка стане лфтом для нових облич у пол1тиц1" (заг.) („Украшська правда", 12.06.2012); „Справа в тому, що саме масовка 7 е верх1вкою нашого патр1отизму" („Украшська правда", 9.01.2013).
У творенш таких деривапв можуть брати участь не тшьки прикметники i прикметниково-iменниковi словосполучення, а й слова шших частин мови, зокрема чи^вники. Пор.: сотка, двохсотка, напр.: „У його каб1нет1 е прямий спецзв'язок з президентом, прем'ером, з обладмШстращями, а також так звана „сотка" 7 „двохсотка" („Украшська правда", 27.03.2008). Дослщники вщносять до „чи^вникових ушвербапв" i т!, що означають номери транспортних маршрупв, марки автомобшв тощо (в1амка - маршрут номер в1ам, дев'ятка - дев'ята модель жигул1в) [8, с. 238]. Утворення таких ушвербапв вщбуваеться здебшьшого простим приеднанням до чи^вниково! основи суфшса -к-(а).
Набули також поширення ушвербати на позначення предмепв, що прийшли з новiтнiми технологiями: стiльниковим зв'язком, електронними нолями тощо, пор.: мобгльний телефон - мобглка, персональний комп'ютер - персоналка, флеш-карта - флешка. Напр.: „Каластаянсааренто 7 мобыка" (заг.) („Украшська правда", 24.09.2010); „...в приймальню була передана записка з номером 7 кодом камери схо-ву на Ывденному вокзал¡, у яшй знаходилася флешка з ¡нформащею" („Украшська правда", 1.10.2010). Мотивувальш словосполучення цих ушвербапв, як i багато ^в на -к-(а), утинаються i залишають ту частину, яка несе в собi акцентне семантичне навантаження словосполучення, пор.: мобыьний - мобгл-, персональний - персонал-та ш.
Поступово входять до постшного ужитку ушвербати, що утворилися вщ сло-восполучень на означення рiзних видiв систем та мереж, а також пращвниюв ще! сфери. Так, наприклад, автономка - автономне опалення; мережевики - прац1вники мереж\; системник - системний адм1шстратор та ш. Пор.: „Блог наповнений до-казами устшного життя „мережевика": риболовля в Мексиц1, кругзи на лайнер1, будиноку Кал1форнп" („Украшська правда", 14.10.2010).
Чималу групу становлять ушвербати, що означають „мехашзми й машини за при-значенням чи певною характеристикою" [8, с. 236]. До ще! групи зараховуемо й рiзноманiтнi пристро! для автомобшв, умови для водiння транспортним засобом тощо. Крiм вiдомих ств, що И наповнюють (автгвка, швидка, вгсгмка, дев'ятка), видшяемо й шш^ якими почали послуговуватися частiше як води, так i пасажири: такавка, десятитонка, маршрутка, маршрут1вка, ¡нвал1дка. Вони утвореш за до-помогою форманнв -к-, зрiдка —ик (легковик) та мвк- (вантажгвка) та ш Напр.: „Автiвка тд керуванням Культнова нагхала на бордюрний кам1нь, унасл1док цього перевернулась та полетыа в кювет" („Украшська правда", 5.05.2012); „З Нового року швидка мае пршздити за 10 хвилин" (заг.) („Украшська правда", 31.12.2012); „За словами Луценка двох актив1ст1в - Андр1я Пастушенка та Вадима Торопо-ва сильно побили. Андр1я забрала швидка" („Украшська правда", 19.12.2012); „У Чермвецьюй област1 маршрутка зткнулася з БТРом" (заг.) („Украшська правда",
Нов1 вияви мовно! економп...
28.09.2012); „На Академмгстечку вибухнула маршрутка" (заг.) („Укра!нська правда", 21.05.2012) та ш.
Унiвербат десятка, крiм вщомо! мотивацп десята моделъ жигул1в, дiстав ще наз-ви: грошова купюра десятъ гривенъ та перш1 десятъ оабу виборчому списку. Пор.: „Перша десятка „Удару" в цыому непогано сформована" („Украшська правда", 10.08.2012).
А ушвербат вгсгмка, ^м назви моделi авпвки, позначае союз восъми крагн, напр.: „Велика всмка" тдтримала ¡дею Обами про кордони 1зраглю" (заг.) („Украшська правда", 27.05.2011); „...вiсiмка" дастъ быъше 330 мыъйотв на Чорнобилъ" (заг.) („Украшська правда", 18.04.2011).
Спостершаемо тенденщю до використання в мовi укра!нсько! перюдики од-накових за звучанням ушвербапв, що мотивуються рiзними назвами, тобто унiвербатiв-омонiмiв. Так, вщ словосполуки тдземний перехгд утворено вщомий унiвербат тдземка, який журналiсти уживають також як укра!нський вiдповiдник до запозичення метро. Пор.: „Управл1ння м1съкого транспорту пов1домило, що нъю-йорксъка тдземка „ткали не переживала настыъки руйтвног катастро-фи, як минулог ноч1" („Украшська правда", 30.10.2012); „Шдземка бтя цирку ремонтуетъся" („Украшська правда", 30.10.2012).
Погоджуемося з думкою, що ушвербати подекуди можуть бути зрозумшими ильки в контексн, бо в мовнш нормi вони не зафшсоваш i не даш носiям мови як знання, „вони тiсно пов'язанi з контекстовими умовами" [8, с. 239].
Складне за структурою позначення обов'язкове страхування цивыъно-правовог вгдповгдалъностг водИв у мовi укра!нського штернетного видання називають автоцивыка. Напр.: „Автоцивыка може подорожчати для хитрих водИв" (заг.) („Украшська правда", 15.07.2011).
Вщома вже група ушвербапв зi значенням „примiщення, заклад за призначенням (публ1чка, психушка) чи певною ознакою (малометражка, тдсобка, пожежка) [8, с. 236] у мовi штернет-видання „Украшська правда" вживають зрщка. Напр.: „Прихо-дитъ молодий, весъу прищах чолов1к, тсля коротких перемовлянъ вони накидаютъся на мене, скручуютъруки за спиною 7 з1 словами „знайшли нарешт1 порушника" по-чинаютъ штурхати кудисъ у нев1дъ. „Нев1ддю" виявляетъся якасъ тдсобка, куди кидаютъ мене на лавку („Украшська правда", 16.01.2007).
Деяю ушвербати на означення „бущвель" формують синонiмiчнi пари: багатоповерх1вка - „висотка"; готелъка - малоамейка та ш. Хоч лексема висот-ка е калькою з росшсько! мови, И досить часто використовують у мовi украшсько! штернетно! публщистики. Напр.: „Практично кожна багатоповерхiвка Быог Церкви, приватний сектор закртлет за „домовими", яких куруютъ „комуткатори" (виборщв називаютъ „одиницями")" („Укра!нська правда", 21.10.2012); „Навпроти кигвсъкогоЦУМу виросте черговависотка?" (заг.) („Укра!нська правда", 29.11.2010); „...зам1стъ горбатого поля височитъ нова висотка, а у старому спортзал7 в1дкрили быъярд..." („Укра!нська правда", 16.02.2010).
Ушвербат комуналка, вщомий рашше як назва комуналъног квартири, сьогодш мае ще одну мотиващю - комуналънг послуги. Часнше в штернетному виданш його подають саме за другим значенням. Напр.: „У наступному роцг в Киевг може подорожчати комуналка" („Укра!нська правда", 10.12.2012); „Комуналка для клерюв Януковича коштуепонад 14мыъйотв нар1к" (заг.) („Укра!нська правда", 7.11.2012); „Т1г1пко пооб1цяв, що тсля вибор1в „комуналка" подорожчае" (заг.) („Укра!нська правда", 20.03.2012); „Азаров: комуналкатдвищуватися не буде" (заг.) („Укра!нська правда", 13.01.2012).
Подекуди вживають ушвербати на означення „вцщв, галузей дiяльностi" [8, с. 237]. Фшсуемо ушвербат тдтанцъовка (тдтанцъовувалъна група), що е калькою
росшського подтанцовка, та ш. У мовi „Укра1нсько1 правди" його вживають у переносному значенш щодо полiтичного життя кра!ни. Пор.: „Схоже, основт полгтичт гравц украгнського пол1тикуму та гхня ситуативна пол1тична тдтанцьовка не в1дкидають силового розв'язання политично! кризи" („Украшська правда", 6.03.2009).
Ушвербат ювел1рка журналюти використовують не тшьки зi значенням „ювелiрна робота", а й „ювелiрний магазин", напр.: „Плюс у мене ювелiрка гарна, я сама все малюю" („Украшська правда", 23.08.2011).
Щц дiею позамовних чинниюв розширюють сферу свого використання новi унiвербати соцгалка та гуматтарка. Якщо перше слово зазвичай означае соцгальт виплати, то друге вживають як вщповщник до словосполучень гуматтарна допо-мога i секондхенд. Напр.: „Сощалка"Януковича вдарить по цгнг ¡мпортних авто?" (заг.) („Украшська правда", 28.03.2012); „Рада внесла сощалку Януковича в бюджет" („Украшська правда", 12.04.2012); „...податковий тиск збыьшуеться, сощалка зменшуеться" („Украшська правда", 4.01.2013); „Часом в газет1 публ1кувалася справжня злободенна сощалка..." („Украшська правда", 23.09.2010); „Трете -„гуматтарка": медицина й осв1та. Оце - для дискуст 7 суперечок. Можлив1 поступки" („Украшська правда", 10.02.2012).
Рiзноманiтнi шформацшш вщомосн в мовi укра!нського штернет-видання також називають ушвербатами, зокрема такими, як вгзитгвка - вгзитна картка; об'ективка - об'ективна ¡нформащя та ш. Напр.: „Будь-який ¡нвестор, якого ви будете запро-шувати до себе, в1н пригде до вас, 7 зразу постане питання: ваша картка, вiзитiвка област1. Ця ¡нформащя повинна бути розроблена на р1зних ноаях ¡нформацтних, 7 вона у вас повинна бути", - сказав Янукович" („Украшська правда", 15.02.2011); „Правда, в Украгни е ще одна в1дома вiзитiвка - Мукачеве" („Украшська правда", 10.07.2004); ,,Чи всг дають у ЗМ1 об'ективку?" („Украшська правда", 1.02.2012).
А словосполуки офгцгйнг вгдомостг чи офщтна гнформацгя позначають автори ушвербатом оф1ц1алка. Напр.: „Тыьки „за оф^алкою" виробництво впало зар1к на 2 %" (заг.) („Украшська правда", 17.01.2013).
Окрему групу ушвербапв становлять слова спортивно! тематики. Пор.: виш-ка - вища л1га; молод1жка - молод1жна зб1рна та ш. Напр.: „Наш1 спортсмени ув1йшли до „вишки"? („Укра!нська правда", 19.10.2009); „Украгнська „молодiжка" буде „неаяною" тд час жеребкування Свро-2011" (заг.) („Укра!нська правда", 14.10.2010); „Украгнська „молодiжка" програла швейцарцям" (заг.) („Укра!нська правда", 12.11.2001).
Лексема вишка е омонiмiчною. I! вживають i як жаргонну одиницю, що означае „найвищу мiру покарання, розстрш". Напр.: „Чому за кожне порушення одразу „вишка"?" („Укра!нська правда", 19.10.2009).
Ушвербат молод1жка мае кшька словосполучень-вщповщниюв: молодгжний портал; молод1жний центр, молод1жна газета, молод1жна оргамзащя та ш. Напр.: ,.Молодiжка „Рег1омв" уже в1дзначила День Свободи (заг.) („Укра!нська правда", 21.01.2012); „Молодiжка" Тимошенко хоче об'еднати молодь 7 студент1в" (заг.) („Укра!нська правда", 07.08.2011). Особливо ушвербат молод1жка активно використовують тд час виборчого процесу на позначення молодiжних оргашзацш парий, напр.: „МолодiжкаЮщенкауже почаларозповсюджувати лист1вки" („Укра!нська правда", 29.12.2003); „Парт1я регютв та гг „молодiжка" проводять заходи в Маринському парку..." („Укра!нська правда", 26.04.2011). Як засвщчуе мовний матерiал, конденсащя в одному дериват кшькох функцш призводить до нсного, не-розривного зв'язку розумшня його значення з контекстом, бо мотиващя таких утво-рень за межами контексту е рiзною.
Висновки. Отже, у мовi сучасно! штернетно! публщистики спостерпаемо проце-си, що е наслщком штенсивно! суфшсально! ушвербацп, тобто формування мютких
HoBi вияви мовно'! економп.
H0B0TB0piB на 0CH0Bi словосполучень та описових зворопв. noHBi таких однослiвних утворень значною мiрою сприяла дiя в мовi закону економп лiнгвальних зусиль i засобiв. Подекуди ускладнюють сприйняття тексту ушвербати з рiзними мотивацiями, уживання яких на початку ХХ1 ст. почаспшало в мовi укра!нсько! штернетно! публiцистики. Деякi утворення зрозумiлi споживачевi шформаци тiльки з контексту. Зазвичай !х не фiксують словники.
Ушвербати формують чималу кiлькiсть тематичних груп. З'явилися новi групи унiвербатiв на означення виборчих i суспiльних процешв, новiтнiх технологiй.
Унiвербати утворюються переважно за допомогою форманта -к(а).
Ушвербащя як спосiб словотворення виходить за меж лише розмовного мов-лення, спостершаеться тенденцiя до ушвербаци словосполучень у загальномовному контекстi.
Групи ушвербапв вiдкритi для поповнення, тому новi деривати потребують по-дальших лшгвютичних розвiдок.
Список лiтератури
1. Горпинич В. О. Сучасна укра!нська лггературна мова. Морфемiка. Словотвiр. Морфонологiя / В. О. Горпинич. - К. : Вища шк., 1999. - 208 с.
2. Грещук В. Укра!нський вiдприкметниковий словотвiр. - 1в.-Франювськ : Плай, 1995. - 208 с.
3. Земская Е. А. Активные процессы современного словопроизводства / Е. А. Земская // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). - 2-е изд. - М. : Языки русской культуры, 2000. - С. 90-141.
4. Караванський С. Секрети укра!нсько! мови : Науково-популярна розвщка з додатком словничюв репресовано! та занедбано! украшсько! лексики / Святослав Караванський. - К. : УКСП „Кобза", 1994. - 152 с.
5. Клименко Н. Ф. Ушвербащя / Н. Ф. Клименко // Укра!нська мова : Енциклопедiя / [Редкол. : Русашвський В. М., Тараненко О. О. (сшвголови), Зяблюк М. П. та ш.]. - К. : Вид-во "Укр. енцикл." iм. М. П. Бажана, 2007. - С. 776.
6. Кудрявцева В. А. К проблеме имплицитности в словообразовании / В. А. Кудрявцева, Л. А. Шеляховская // Вопросы словообразовательной и номинативной деривации в славянских языках. - Гродно, 1990. - С. 118-123.
7. Лопатин В. В. Суффиксальная универбация и смежные явления в сфере образования новых слов / В. В. Лопатин // Новые слова и словари новых слов. - Л. : Наука, 1978. - С. 72-80.
8. Нелюба А. Явища економп в словотвiрнiй номшацп укра!нсько! мови : [монографiя] / Анатолш Нелюба. - Х., 2007. - 302 с.
9. Стишов О. А. Укра!нська лексика кшця ХХ столптя (на матерiалi мови засобiв масово! шформаци) : [монографiя] / О. А. Стишов. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.
10. Стрельбицька Л. 1нтернет як полшон розвитку природно! мови / Л. Стрель-бицька // Вюн. Нац. ун-ту „Львiвська полггехшка". - 2005. - № 538. - С. 33-38.
11. Уласевiч В. I. Суфшсальныя ушвербаты у сучасным перъядычным друку / В. I. Уласевiч // Весшк Беларускага дзяржавунага унiверсiтэта. Серыя 4. - Фшалопя. Журналiстыка. Педагогiка. - № 1. - 2000. - С. 62-66.
12. Чабаненко В. А. Стилютика експресивних засобiв укра!нсько! мови / В. А. Чабаненко. - Ч. I. - Запорiжжя : ЗДУ, 1993. - 216 с.
13. Чемеркш С. Г. Трансформацп розмовного стилю в 1нтернет-комушкаци / С. Г. Чемеркш // Мовознавство. - 2007. - № 4 - 5. - С. 36-43.
14. Kaliszan J. Семантико-конденсационная универбация составных наименований в современном русском языке / J. Kaliszan. - Poznan, 1986. - S. 15-34.
Навальная М. И. Новейшие проявления языковой экономии (на примерах материалов интернетного издания „Украинская правда") // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 51-56
В статье проанализированы наиболее употребляемые универбаты, которые функционируют в языке интернетного издания „Украинская правда", определены их самые употребляемые тематические группы, описаны главные структурные особенности суффиксальных универбатов.
Ключевые слова: универбаты, суффиксальные универбаты, язык интернет-издания „Украинская правда", тематические группы, языковая экономия.
Navalna N. I. The new manifastations of lingual economy, for example the materials of Internet edition "Ukrainska pravda" // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.51-56
In the article the author analyses the new univerbats, which function in language of Internet edition "Ukrainskapravda", defines their widely used thematic groups, emphasizes the main structural peculiarities of suffixal univerbats.
Key words: univerbats, suffixal univerbats, language of Internet edition "Ukrainska pravda", thematic groups, linguistic economy.
Поступила до редакцИ' 15.04. 2013 р.
