CC BY
16Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 336-342.
УДК 811.161.2: [81'373.43'74.3]
ОСНОВН1 ФУНКЦЮНАЛЬН! ГРУПИ ЛЕКСИКИ У МЕЖАХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ВХОДЖЕНЬ В УКРА1НСЬК1Й МОВ1 (НА МАТЕР1АЛ1 ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА УКРА1НСЬКО1 МОВИ
В 20-ТИ ТОМАХ)
Стратулат Н. В.
Нацюнальна академiя внутршшх справ, м. Кив
Статтю присвячено вивченню основних функщональних груп лексики шнова-цiйних входжень в украшськш мовi (на матерiалi Тлумачного словника украшсько! мови в 20-ти томах). У межах цих груп на основi активного процесу розвитку су-часно! украшсько! мови - деривацшно! неолопзаци - проаналiзовано iменниковi, прикметниковi, а також дiеслiвш неологiзми. Визначено основнi продуктивнi спо-соби творення нових слiв.
Ключов1 слова: функцiональнi групи, лексика, iнновацiйнi входження, дерива-щйш неологiзми.
Постановка проблеми. Постiйний розвиток суспшьства потребуе змiн i вдос-коналення мовних форм, якi найбшьш вiдповiдають новим соцiально-культурним завданням та умовам мовленнево! комушкаци: «Мова у вщомому смислi служить барометром суспшьного розвитку, оскiльки в нiй вщображаються основнi коливан-ня, змiни в житп суспшьства» [3, с. 55-56].
Сьогодш змiни в рiзних сферах життя соцiуму: суспiльно-полiтичнiй, науково-техшчнш, духовнiй, культурнiй та iн., вплив нових суспшьних умов - становлення Украши як незалежно! держави, входження кра!ни до органiзацiй свiтового рiвня, розширення мiжнародних зв'язкiв, змiни в полггичнш ситуацп, економiчнi перетво-рення, демократизащя суспiльства тощо породжують новi об'екти називання i фор-мують потребу в неологiзмах. У свою чергу мова як системно-структурне утворення характеризуеться такою внутршньою органiзацiею, яка чинником динамiчних процесiв. Зрозумiло, що головним законом розвитку мови е взаемодiя зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв [2, с. 43]. На цьому неодноразово наголошують вченi, досл> джуючи загальний механiзм мовно! динамiки.
Як вщомо, лексичний склад мови безпосередньо звернений до позамовно! дiйсностi та пов'язаний з нею, вш е найбшьш чутливим до зовшшшх факторiв: «... при значнiй стiйкостi й традицшност вiн безперервно реагуе на найменшi змiни в природi та суспшьсга» [5, с. 8]. Усе нове, потребуючи вербатзаци, створюе пере-думови розширення i збагачення лексично! системи: «Процес народження ново! номшаци вiдзначаеться закономiрною двоступеневiстю - суб'ективащею нового найменування у мовнiй свщомост колективу, а згодом об'ективацiею його в словнику, галузевому чи загальномовному. Внаслiдок цього те, що фшсуе мовна
свщомють, фшсуеться водночас i мовною пам'яттю, стаючи по^м мовною традицieю. Тим самим збагачусться змiст мови, тобто !! лексичний склад, i вдосконалюеться форма мови, або системшсть лексики» [4, с. 35].
Змши в лексичнш системi, пoв'язанi з iннoвацiйними входженнями, що вiдoбражають сoцiальнi перетворення, завжди були i лишаються об'ектом дослщження мoвoзнавцiв, oскiльки «... як постшний процес суспшьно! дiяльнoстi мова розвиваеься протягом уше! ютори людства» [7, с. 6]. Проте у перюд останшх десятилiть, коли словниковий склад укра!нсько! мови пiд впливом зовшшшх чинникiв зазнав суттевих мoдифiкацiй, постала нагальна потреба детального аналiзу нових ^в як результату процесу неолопзаци, а також визначення тенденцiй, характеру та шляхiв розвитку лексичного складу украшсько! мови.
Питання розвитку лексико-семантично! системи украшсько! мови кшця ХХ -початку ХХ1 столггь висвiтленo в працях багатьох вчених. У сучасному мовознавст-вi рiзнi аспекти мовно! динамiки розгоянуто такими лшгвютами, як Т. О. Бевз, Л. А. Лисиченко, С. С. Лук'яненко, Д. В. Мазурик, Л. Б. Мартинова, О. Г. Муровцева, I. А. Самолова, О. А. Стишов, О. О. Тараненко, Л. М. Фшюк та ш. Проте питання оновлення словникового складу мови на сучасному еташ !! розвитку лишаеться актуальним.
На сьогодш можливють провести об'ективний аналiз динамши укра!нсько! лексики надае новий Словник укра!нсько! мови в 20-ти томах (надалi - СУМ-20). Ця лексикoграфiчна система являе собою найбшьш повне зiбрання лексики укра!нсько! мови - понад 180 тис. реестрових словникових одиниць, а також з максимальною повнотою представляе неoлoгiчнi входження в рiзних сферах функщонування укра-!нсько! мови. СУМ-20 укладено вченими Нацioнальнo! академп наук Укра!ни та викладачами вищих навчальних закладiв у межах нацioнальнo! програми «Словники Укра!ни». В його основу л^ тлумачний Словник укра!нсько! мови в 11-ти томах, матерiали лшгвютичного корпусу Укра!нського мoвнo-iнфoрмацiйнoгo фонду НАН Укра!ни, що нараховуе понад 76 млн слововживань, та лексично! картотеки 1нституту укра!нсько! мови НАН Укра!ни, яка мiстить понад 6 млн карток. СУМ-20 створений iз використанням ново! комп'ютерно! технологи лексикографування, розроблено! в Укра!нському мoвнo-iнфoрмацiйнoму фoндi НАН Укра!ни.
Безперечно, входження ранiше не вщомих слiв i словосполучень, спричинене неoбхiднiстю найменування значно! кiлькoстi нових предме^в, явищ та понять, по-значилось на пoпoвненнi саме тих груп лексики, як характеризуються найвищим ступенем екстралiнгвiстичнo! детермiнoлoгiзoванoстi на сучасному еташ розвитку мови. Матерiали дослщження СУМ-20 демонструють, що лексична система укра!нсько! мови поповнилася новими вербальними одиницями, як вiдoбражають найактивнiшi на сьогодш сфери життедiяльнoстi людини, зокрема, це пол^ика, екoнoмiка, юриспруденцiя, а також рiзнi галузi знань (медицина, бюлопя, фiзика, iнфoрматика, технiка та ш.).
Однiею iз таких дiевих стoрiн життя укра!нського суспiльства, що характеризуемся найвищим ступенем перетворень, е фiнансoвo-екoнoмiчна сфера. Зупинемося на аналiзi нових слiв цiе! сфери, яю увiйшли до словникового складу укра!нсько! мови.
337
Як показало дослщження матерiалу СУМ-20, потенцп укра1нсько1 мови анатзованого перiоду особливо потужно виявилися у появi деривацiйних неологiзмiв. Новий Словник репрезентуе близько 42 тис. утворень цього типу (це бшьш, шж половина усiх iнновацiй). При цьому слщ зауважити, саме деривацшш новотвори були й залишаються основним джерелом розширення мовного дiапазону словника (О. А. Земська, Н. З. Котелова, А. В. Мамрак, О. Г. Муромцева, Ю. С. Сорокш, О. А. Стишов, Ф. П. Фшш, М. М. Шанський та ш.). Як пишуть дослiдники про роль у розвитку лексично! системи словотворчого потенщалу, «... виконати завдання, яке ставить перед мовою суспшьство, вона може лише шляхом утворення нових ^в зi свого власного будiвельного матерiалу, коли використову-ються всi iснуючi, досить рiзноманiтнi словотворчi засоби» [9, с. 131].
Оскшьки специфiка словотворчих процесiв перебувае в безпосередньому зв'язку iз лексико-граматичною класифшащею слiв, явище деривацшно! неолопзацп (^ як результат, новотвори) розглянемо в рамках лексико-граматичних класiв, а саме iменникiв, прикметникiв та дiеслiв.
Проанатзуемо новi мовнi форми, що вщображають реалп зазначено! сфери соцiально-економiчного життя суспiльства у групi iменнникiв. Анашз iменникових неологiзмiв показав, що дiапазон реашзацп потенцiалу суфiксальних утворень iз вiдповiдними словотвiрними значениями в дослщжуваному матерiалi досить широкий.
Так, у системi нових найменувань iз значенням «особа» значне мюце займають - назви дiячiв, утворенi суфiксальним способом. При цьому спостереження над су-часними шноващями демонструе, що у межах зазначено! групи лексики функцюнуе значна кшьюсть iменникiв-новотворiв на позначення ошб жiночо! статi. Поява ба-гатьох iз них викликана зростанням активностi та ролi жiнки в сучасному суспшьсга, виконанню нею таких функцш, якi ранiше були прерогативою чоловшв, зокрема i в сферi фiнансiв. Iменниковi неологiзми на позначення жшочо! статi, як правило, мають у мовленш вiдповiдники на позначення чоловiчих назв. Групу нових деривацшних утворень становлять найменування жiнок, мотивоваш iменниками чоловiчого роду зi значенням особи, для творення яких використову-ються суфiкси -к-а та -иц-я. Наприклад, акцюнер - акцюнерка (фiн.), корупцгонер -корупщонерка, банюр - баншрка (розм.), валютник - валютниця (розм.).
До групи найчастотшших новотворiв слщ вщнести також iнновацiйнi утворення на позначення опредметнено! ди або процесу. Новi слова становлять групу iменникiв середнього роду на -нн-я iз загальним словотвiрним значенням опредметнено! ди (процесу): банкрутування, легалiзування.
У творенш iменникiв не менш продуктивними е iнновацiйнi одиницi iз словотвiрним значенням опредметнено! дi!, де роль словотворчого форманта виконуе суфшс шшомовного походження -ац1-я, а новоутвореш лексеми мотивованi дiеслiвними та iменниковими основами. Новi лексеми цiе! групи позначають понят-тя, пов'язанi з фшансами та економiкою, якi сьогодш досить активно проникають в мову: валютизащя (фт.), доларизащя, конвертащя (фт.).
Також у реестрi СУМ-20 з'явилися деривацшш утворення, де виявив продуктившсть словотвiрний тип iз суфiксом -кть (-н1сть), який задiяний для утворення номшацш iз загальним словотвiрним значенням «абстрактна ознака». Дерива-
338
ти цього класу мотивуються вщносними прикметниками з суфшсом -н-, як приклад назвемо одинищ бартермсть (екон.), ол1гарх1чтсть.
Меншу актившть виявили деривацiйнi неологiзми, представлеш iменниками, що виражають властивiсть, стан або заняття особи, утворенi за допомогою суфiкса -ств- (аудиторство).
Крiм того, у поповненнi лексичного складу мови значну роль вдаграють деривацiйнi неологiзми, що являють собою групу складних iменникових утворень. Адже одшею iз характерних для сучасно! епохи рис е пошук найбшьш ращональних засобiв номiнацiï, що й визначило характерну сучасну тенденцiю у системi слово-творення.
Так, серед неолопчних входжень значною активнiстю характеризуються складноскорочеш слова. Для утворення абревiатур (частковоскорочених) найчаспше вживаються такi компоненти шшомовного походження, як евро-(евродолари, евровалюта) та економ- (економзона), а також украшсью словотворчi елементи держ- (держкредит, держбюджет, держпозика). Сощальна обумовленiсть таких новотворiв цiлком очевидна, адже с^мкий розвиток рiзних сторiн фiнансовоï та економiчноï дiяльностi людини привiв до збшьшення кiлькостi вербальних знакiв, що доповнили склад ще1" лексичноï групи.
Серед буквених та звукових абревiатур, що характеризують процес розширення складу груп на позначення понять сфери економiчних вiдносин, е такi, як СЕС -Свропейське економ1чне ствтовариство, ВЕЗ - выьна економ1чна зона.
Спостер^аеться значне поповнення лексичного складу мови iменниковими композицшними одиницями на позначення ошб за певною профешею, видом занять, посадою. Серед словотвiрних типiв, що послужили творенню нових композит, якi демонструють фiнансову лексику, виявлено настуш: iз суфiксом -ач, (авансотримач (фт.), авансоутримувач (фт.), балансоутримувач, векселетримач (фт.), векселе-утримувач (фт.), л1зингоотримувач), а також iз постпозитивного словотворчого форманта - давець (заставодавець, л1зингодавець, грошодавець).
1нтенсивному творенню складних ^в послужив спошб словоскладання, у результат якого утворилася низка iменникових юкстапозипв. У СУМ-20 фшсуються новi слова, утворенi внаслщок процесу юкстапозизiï, що мiстять словотворчий еле-мент банк-, який виявив значну продуктившсть (банк-гарант, банк-дилер, банк-акцептант, банк-емтент). 1нновацшш iменники з'явилися також унаслщок слово-творчо1' активносп компонентiв 6i3Hec- (б1знес-кл1мат, б1знес-процес, б^знес-елта, б1знес-каталог, б1знес-карта) та брокер- (-брокер) (брокер-аутсайдер (фт.), бро-кер-комШонер (фт.), бы-брокер (ф1н.)). Лексична семантика аналiзованих деривацшних неологiзмiв, представлених у Словнику в 20-ти томах, мае досить широкий дiапазон уживання. У груш iменникiв iз зазначеними вище словотворчими компонентами назвемо семантичнi об'еднання iз таким значенням: фiнансовi операци, види комерцiйноï дiяльностi, установи, особи, пов'язаш зi сферою бiзнесу.
Виникнення дериващних неологiзмiв фiнансовоï та економiчноï сфери вщбуло-ся також за разунок прикметниюв, зумовлене перш за все потребами вербалiзацiï рiзних ознак, властивостей, якостей об'екпв, явищ, процешв тощо. Крiм того, поява нових iменникових найменувань вимагае породження вщповщних означень, оскшь-
339
ки номшативна функщя прикметниюв реалiзуeться через поеднання з iменниками -назвами предметiв, яю мають певнi ознаки. Простежимо np^MeramoBi новотвори, хаpактepнi для сучасно! епохи анатзовано1' лексично! групи.
Як i для iмeнникoвих, так i прикметникових iннoвацiй властивий суфiксальний слoвoтвip. Мовознавщ, вивчаючи oсoбливoстi утворення нових лексичних одиниць, зазначають, що «суфiкси прослщковуються як активнi твipнi морфеми у вшх проду-ктивних катeгopiях ^в» [10, с. 45]. Значною продуктивнютю вiдзначаеться тип словотворення зi значенням загально! вiднoснoстi, що мiстить словотворчий формант -ов-. За допомогою цiеï мoдeлi утворюються слова, що формують лeксичнi oдиницi сфери фiнансiв (гот1вковий, акцептовий (фт.), банковий, б1знесовий).
Також деяю iннoвацiйнi вiднoснi прикметники утворилися за допомогою суфiкса -н-, мoтивoванi iмeнниками чoлoвiчoгo роду iз нульовою флeксiею фiнансiв (авальний (фт.), активний (eid актив)).
Вiдiмeнникoвi пpикмeтникoвi новотвори, утвopeнi за допомогою форманта -ськ- (-цьк-), демонструють лексику стосовно пpoфeсiйнoï зайнятoстi особи, пoв'язанoï з бiзнeсoм та фiнансами: аудиторський, бiзнесменський (розм.), бро-керський (фiH.).
Менш активно представлеш лексеми фiнансoвoï сфери, де при ix твopeннi задiянo слoвoтвopчi форманти -альн- (балансувальний), -арн- (депозитарний (фт.)).
Кpiм того, у слoвoтвopeннi нових прикметниюв вагоме мiсцe займае префшсальний спoсiб творення. Так, наприклад, активним елементом сучаснoï слoвoтвipнoï системи е префшс анти-. Вiн служить формуванню семантики, яка заперечуе ознаку, виражену мотивуючим прикметником, протиставлена цiй ознащ, направлена проти не].'. Поняття фiнансoвo-eкoнoмiчнoï сфери знайшли вiдoбpажeння в таких мовних одиницях: антидемтнговий (екон), антшнфляцтний (фт.), антикомерцтний, антикризовий, антиринковий.
Менш продуктивним серед препозитивних форманта е словотворчий елемент пост- що виражае значення «тсля того, що названо твipнoю основою», наприклад, постiндустрiальний.
Серед прикметникових деривапв слщ назвати й ri, що утворилися префшсаль-нo-суфiксальним способом, в основу яких л^ слoвoтвipний тип iз префшсом без- та суфiксoм -ов-. Тут можна видiлити слова на позначення понять сфери фшаншв, якi е найчастотшшими: безвiдсотковий, безавансовий.
У межах прикметникових нeoлoгiзмiв видiлимo також групу ^в, утворену способом основоскладання. СУМ-20 репрезентуе нoвi кoмпoзитивнi oдиницi, де першою частиною е промислово- (промислово-експериментальний, промислово-економiчний, промислово-фiнансовий), а також високо- (високобюджетний).
Нoвi форми суспшьних i виробничих вiднoсин, пoв'язанi iз пiдпpиемницькoю активнiстю, новими способами дш в eкoнoмiцi, piзнoвидами дiяльнoстi та ш., зви-чайно, також е вщображенням нових позначень, серед яких вщому роль вiдiгpають дiеслiвнi утворення. У межах цих лексичних шновацш найбiльшoю пpoдуктивнiстю вiдзначаються суфiксальний та префшсальний способи.
Найчисeльнiшу групу нових одиниць, що виникли внаслщок суфшсацп, становлять деривати дiеслiв iмeнникoвoгo походження. При цьому спoстepiгаеться
340
актившсть словотвiрного типу з суфшсом -ува-, що вщноситься до власне украшських засобiв творення. Ця група представлена такими одиницями, як акцюнувати (фш.), банкротувати, спонсорувати (розм.), тендеризувати, комерц1ал1зувати, приватизувати, сертифтувати.
У префшасальному словотворi дieслiв значною активнiстю видiляeться запози-чений словотворчий компонент ре- зi словотвiрним значенням «змiнювати, повто-рювати дда», «змiнювати щось» ре1нвестувати (екон.), реф1нансувати (фт.). Як бачимо, фшсоваш у СУМ-20 новi дieслiвнi одиницi, засвщчили появу нових реалiй, стосовних економши та фiнансiв.
Проведене дослiдження шновацшно! лексики дозволяе стверджувати, що змши у словниковому складi украшсько! мови спричинеш рiзноманiтними особливостями конкретних суспшьних реалiй сучасно! Укра!ни: певнi стимули сощально-економiчного характеру викликали вщповщну «реакцiю» мови, що вiдобразилася у нових вербальних знаках. Як випливае з наведених прикладiв нових лексичних оди-ниць, словотворення мае велике значення в оновленнi словника украшсько! лексики: «саме воно дозволяе мовi мати вiдповiдний розвитку суспшьства словниковий склад» [9, с. 131]. При утворенш деривацiйних неологiзмiв вагому роль вщкрали суфiксальний, префiксальний та складний способи творення, менш активним вия-вився префiксально-суфiксальний спосiб, що демонструе виявлення в мовi власних деривацшних можливостей, а також дда «закону мовно! економи».
Висновки. Вивчення процесу неолопзаци у лексико-семантичнiй системi сучасно! украшсько! мови дозволило визначити основш тенденцii 11 розвитку на сучасному етат. Наявна в аналiзованiй групi iнновацiй фiнансово-економiчноi сфери термшолопя свiдчить, що суттевим напрямком розвитку мови е штелектуал> защя як результат виникнення значно! кшькосп спецiальноi лексики. Крiм того, ш-шою стороною, яка розвиваеться у сучаснш мовi, е експресивнiсть та емоцшшсть, що вiдобразилася у появi в реестрi СУМ-20 нових одиниць з ремаркою «розмовне».
Список л^ератури
1. Баранник Д. Х. Украгнська мова на пороз1 ХХ1 столптя / Д. Х. Баранник // Дослвдження з лексикологи та граматики украшсько! мови : [зб. наук. пр. ; Т. 2. / за ред. Д. Х. Баранника]. - Дтпропет-ровськ : Навчальна книга, 2000. - С. 6-15.
2. Волгина Н. С. Активные процессы в современном русском языке : [учеб. пособие] / Н. С. Валгина. - М. : Изд-во «Логос», 2003. - 303 с.
3. Дешериев Ю. Д. Проблема функционального развития языков и задачи социолингвистики / Ю. Д. Дешериев // Язык и общество ; [под ред. Ф. П. Филина]. - М. : Наука, 1968. - С. 55-61.
4. Жайворонок В. В. Лексична тдсистема мови [ значення мовних одиниць / В. В. Жайворонок // Мовознавство. - 1999. - № 6. - С. 32-46.
5. Лисиченко Л. А. Лексикологш сучасно! украшсько! мови. Семантична структура слова : [монография] / Лщя Андривна Лисиченко. - Харкв : Харк. ун-т, 1977. - 114 с.
6. Мацько Л. Украгнська мова в кшщ ХХ ст. (змши в лексищ) / Любов Мацько // Дивослово. -2000. - № 4. - С. 15-20.
7. Мельничук О. С. Мова як суспшьне явище [ як предмет сучасного мовознавства / О. С. Мельничук // Мовознавство. - 1997. - № 2-3. - С. 3-19.
8. Непийвода Н. Ф. Мова украшсько! науково-техшчно! лггератури (функцюнально-ститстичний аспект) : [монография] / Наталш Федоргвна Непийвода. - К. : М1жн. фш. агенщя, 1997. - 345 с.
9. Панько Т. I. Украгнське термшознавство : [тдручник] / Т. I. Панько, I. М. Кочан , Г. П. Мацюк. - Львш : Свщ 1994. - 216 с.
341
10. Шанский Н. М. Очерки по русскому словообразованию и лексикологии / Н. М. Шанский. -М. : ГУППИ, 1954. - 310 с.
11. Шанский Н. М. Основы словообразовательного анализа / Н. М. Шанский. - М. : Учпедгиз, 1953.
Стратулат Н. В. Основные функциональные группы лексики в пределах инноваций в украинском языке (на материале Толкового словаря украинского языка в 20-ти томах) / Н. В. Стратулат // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 336-342.
Статья посвящена изучению основных функциональных групп инновационной лексики в украинском языке (на материале Толкового словаря украинского языка в 20-ти томах). В пределах этих групп на основе активного процесса развития современного украинского языка - деривационной неологиза-ции - проанализированы неологизмы имен существительных, имен прилагательных, а также глаголов. Определены основные продуктивные способы образования новых слов.
Ключевые слова: функциональные группы, лексика, инновации, деривационные неологизмы.
Stratulat N. V. Main functional groups of vocabulary within innovative occurrences in Ukrainian language (based on 20 volume Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language) / N. V. Stratulat // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. -Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 336-342.
This article describes the investigation of the main functional groups of vocabulary within innovative occurrences in Ukrainian language (based on Explanatory Dictionary of the Ukrainian Language in 20 volumes). Noun, adjective as well as verbal neologisms were analyzed within those groups on the basis of active process of development of the modern Ukrainian language which is called derivative neologization. Main productive ways for creating of new words were determined.
Key words: functional groups, vocabulary, innovative occurrences, derivative neologisms.
Поступила в редакцию 21.10.2012 г.
342
