CC BY
70
позитивний вплив прийомiв драматизацп на особиспсть студенпв, що виявилось у розвитку !хшх творчих здiбностей, уяви, емоцiйного iнтелекту.
Результати експериментального навчання пiдтвердили висунуту нами гшотезу, що включения вправ iз застосуванням драматизацп у навчальний процес з дисциплiни «Практичний курс англшсько! мови» з метою формування вмшь говорiния у студентiв I - II курив дозволить студентам досягти вищого рiвия володiния вмiниями говоршия, нiж за вiдсутностi таких вправ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беспалько В. П. Опыт разработки и использования критериев качества усвоения знаний / В. П. Беспалько // Советская педагогика. - 1968. - № 4. - С. 52 - 69.
2. Гурвич П. Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков (спецкурс) / П. Б. Гурвич. - Владимир: ВГПИ, 1980. - 104 с.
3. Дацюв О. П. Драматизащя у навчанш шоземних мов у педагопчних вищих навчальних закладах / О. П. Дацюв // Науковi пращ Кам'янець-Подшьського нащонального ушверситету iменi 1вана Опенка: Фшолопчт науки. Вип. 20. - Кам'янець-Подшьський: Аксюма, 2009. - С. 159 - 162.
4. Мясникова О. В. Организация процесса обучения в вузе средствами драматизации: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук: спец. 13. 00. 08 «Теория и методика профессионального образования» / О. В. Мясникова. - Новокузнецк, 2009. - 21 с.
5. Побежимова З. А. Драматизация как средство формирования коммуникативной культуры будущего педагога: автореф. дис. на стиск. науч. степени канд. пед. наук: спец. 13. 00. 02 «Теория и методика обучения и воспитания» / З. А. Побежимова. - Екатеринбург, 2007. - 23 с.
6. Самарич В. В. Драматизация как средство развития коммуникативных способностей будущих педагогов: дис. . . . кандидата пед. наук: 13. 00. 08 / Виктория Викторовна Самарич. - Ставрополь, 2000. - 174 с.
7. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии / Е. В. Сидоренко. - СПб. : ООО «Речь», 2002. - 350 с.
8. Укра1нська О. О. Методика тестування р1вня сформованосп мовленнево! компетенцй майбутшх викладачiв у говоршт французькою мовою: дис. ... канд. пед. наук: 13. 00. 02 / О. О. Укра!нська. -К. , 2009. - 193 с.
УДК 811. 111=0381'255. 4:81'253+371/134
Т. В. ГАЛЬЧАК
ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ МОВЛЕНН6ВО1 ПОВЕД1НКИ УСНОГО
ПЕРЕКЛАДАЧА
Розглянуто деяю гендерн аспекти мовленневоI поведтки усного перекладача. Проаналiзовано особливостi усного мовлення чоловтв i жшок на фонетичному, морфологiчному, лексичному та граматичному рiвнях. Розглянутi гендерш вiдмiнностi не е ключовими факторами, що впливають на яюсть та адекваттсть перекладу.
Ключовi слова: мовленнева поведтка, гендерю стереотипи, гендерю ролi, чоловiче мовлення, жточе мовлення, гендерлект.
Т. В. ГАЛЬЧАК
ГЕНДЕРНЫЙ АСПЕКТ РЕЧЕВОГО ПОВЕДЕНИЯ УСТНОГО
ПЕРЕВОДЧИКА
Статья посвящена проблеме изучения гендерного аспекта речевого поведения устного переводчика. Проанализированы особенности устной речи мужчин и женщин на фонетическом, морфологическом, лексическом и грамматическом уровнях. Сделан вывод, что рассмотренные гендерные отличия не являются ключевыми факторами, влияющими на качество и адекватность перевода.
Ключевые слова: речевое поведение, гендерные стереотипы, гендерные роли, мужская речь, женская речь, гендерлект.
T. V. HALCHAK GENDER ASPECT OF INTERPRETER'S VERBAL BEHAVIOR
The article is devoted to the problem of gender aspect study of interpreter's verbal behavior. The peculiarities of male and female oral speaking on phonetic, morphological, lexical and grammatical levels are analyzed. It is concluded that the examined gender differences are not crucial factors that influence quality and adequacyof interpreting.
Key words: verbal behavior, gender stereotype, gender role, male oral speaking, female oral speaking, genderlect.
Сучасний етап розвитку перекладознавства характеризуемся штенсивним зростанням його теоретичних основ для штеграци з педагопкою, психологею та мовознавством. Схожа картина постае з вивченням гендерного аспекту в усному переклад^ який здшснюють iз застосуванням педагогiчних та психолiнгвiстичних дослiджень, що висвiтлюють новi особливостi мовленннево! поведшки iндивiдiв, зокрема усних перекладачiв. Вивчення гендерно! проблематики в педагогiцi та перекладознавств постае одним з прюритетних напрямiв дослiджень сучасних вiтчизняних та зарубiжних мовознацiв.
Метою статп е встановлення певних особливостей зiставлення одте мови з iншою чи одного вихвдного тексту з iншим.
Варто зазначити, що спроби дослiдити гендерш вiдмiнностi фахiвцiв рiзних сфер дiяльностi проводились у рiзних галузях знань: психологи, бюлоги, медицинi, менеджментi, маркетингу та ш. Перекладознавство не е винятком. 1снуе загальноприйнята думка, що науковi дослiдження на тему ввдмшностей мiж мовленням чоловiка i мовленням жiнки почались лише в 60-70 роках XX ст. Проте, £. Митрохша i А. Бесарабенко вважають, що певш напрацювання у галузi дослiдження статi i 11 значения в мовi з'явились значно рашше [15].
Вперше чинник статi в поеднанш з мовленням виник в античносп пiд час осмисления категори граматичного роду. Подальшим стимулом до^джения гендерного чинника в мовi стало ввдкриття в XVII ст. екзотичних первiсних мов, в яких юнував подiл на чоловiчий i жшочий варiанти чи навiть тотожнi чоловiчi i жiночi мови. Накопичена шформащя про наявнiсть вiдмiнностей в мов^ пов'язаних зi статтю, в !! носив у народах, як1 перебували на стадiях первiсного розвитку, наштовхнула лiнгвiстiв i фiлософiв на думку про можливють iснувания гендерних ввдмшностей i в «цившзованих» мовах £вропи. В 1922 р. О. Есперсен присвятив цiлий роздiл фундаментально! пращ про походження i розвиток мовних особливостей жшочо! мовно! компетенци [22, с. 57-66]. Зауважимо, що в нього ввдсутнш роздiл про чоловiчу мову, яку вiн сприймав як норму, а жшочу як вщхилення вiд норми.
Бiльш iнтенсивно i систематичнi дослiджения почались в 60-70-i роки XX ст. Вони були спрямоваш на аналiз мовления з метою виявлення статево зобумовлених особливостей мовно! поведшки чоловтв та жшок [19, с. 84-92].
Одним з результапв розвитку цього напрямку до^джень стало виникнения теорi! дефiцитностi жшочого мовления в порiвняннi з чоловiчим [4, с.75-92], а в подальшому - теорi! диференцiацi! чоловiчо! i ж1ночо! вербально! поведiнки [12, с.253]. Прихильники цих теорiй прийшли до висновку про iснувания в чоловiчiй i жiночiй мовленневiй дiяльностi особливих рис, як1 не дозволяють ототожнювати одну мовленневу практику з шшою. Н.Пушкарьова пише, що теорiя диференщаци чоловiчо! i жiночо! мов створила концепцш гендерлектiв (за аналогiею з дiалектами - чоловiчо! i жшочо! мов i вiдповiдно двох культур - чоловiчо! i жiночо! [17, с. 3140]. Прихильники ще! концепцi! закликали дослiдникiв зосередити увагу не на «мехашзмах пригнiчения жшок через мову», а на комушкативних невдачах, яш трапяються i з чоловшами i з женками.
Проте, як зазначае С. Табурова, в 1990-i роки було вiдкинуто юнування особливих чоловiчо! i жiночо! мов, тобто гендерлекпв, з константними ознаками [19, с. 84-92]. Лшгвюти зрозумши, що необхiдно вивчати мовления чоловтв i ж1нок в конкретному контексп. «Словник гендерних термiнiв» додае, що ввдмшносп в чоловiчому i жшочому мовленнi незначнi, не проявляються в жодному мовленневому акт1 i не адчать, що стать е виршальним фактором комунiкацi!. Встановлено також, що одна i та ж людина в рiзних комунiкативних ситуацiях виявляе рiзну мовленневу поведiнку, що отримало назву перемикания коду.
Вивчення комушкаци оиб одшех статi, але рiзного сощального i професiйного статусу також виявило ряд вiдмiнностей. Мовленнева поведiнка будь-яко1 особи вдома i на робоп, за знайомих i незнайомих осбставин також ввдмшна.
Як вже зазначалось, проблема «мова i стать людини» в лiнгвiстицi довго не розглядалась. Окремi спостережения, як1 И стосувалися, мiстились в лiтературi, але при цьому чоловiче мовлення розглядалось як норма, а жшоче - як ввдхилення вiд норми. А. Беляева вважае, що щ уявления властивi i народнiй свiдомостi [1]. Вони тдтверджуються в приказках, приповiдках, сталих виразах, орiентованих на цю проблематику. Часто щ уявления не тдкршлеш фактами, отриманими на дослiджениях конкретного матерiалу. Але все-таки вони вщграють немалу роль в суспiльствi, оскшьки можуть:
• накладати певний ввдбиток на сприймания жiночого мовления, особливо представниками протилежно1 статi;
• по-друге, впливати на мовления ж1нок тд час засвоения ними правил мовно1 поведiнки.
Найпоширенiшими «народно-лiнгвiстичними» уявлениями щодо жiночого мовления е
наступнi: жшки балакучi; жiнки люблять задавати питания; жшки менше вживають ненормативну лексику i рiдше використовують рiзкi висловлювання, нiж чоловiки; жiнки ввiчливiшi [1].
Лшгвютичш гендернi дослiджения мовления чоловiкiв i жiнок наприкiнцi XX ст. встановили, що ввдмшносп мiж чоловiчим i жiночим мовлениям лежать в рiзних галузях мовления: фонетицi, фонологи, граматищ. 1снують також розбiжностi в тактиках ведения бесвди. Г. Двiнянiнова помiтила, що жiноче мовления менш категоричне порiвняно з чоловiчим. Це проявляеться застосуваниям мовних засобiв «самозахисту», а також засобiв, як1 демонструють невпевненiсть комунiканта в спiлкуваннi (наприклад, питания-уточнения «чи не так?», питальна iнтонацiя в стверджувальних висловлюваниях i т.д.) [6].
С. Горошко додае, що жшкам властиво частiше задавати питания, оскшьки вони бiльше защкавлеш в продовженнi бесiди. Свою незгоду з думкою спiврозмовника ж1нка частше висловлюе мовчаниям, а не ввдкритим словесним протестом. За деякими даними, вважаеться, що засоби вербальное' агреси Х'й менш властивi, нiж чоловшу. 1снуе також «чоловiче» i «жшоче» розумшня вербально1 агреси: ж1нки вважають и спрямованою особисто проти себе i схильнi перебивати спiлкувания, чоловiки вбачають в нiй спосiб штенсифшаци бесiди [5].
I. Кавшкша вважае, що уснi тексти чоловтв i жiнок мають такi собливостг
• теми розмов, як1 пропонують чоловiки, частше отримують розвиток, Х'хш висловлювания рiдше залишаються без ввдповвднох вербально1 реакцн; жiнкам ще властива бшьша кiлькiсть мiнiмальних реакцiй-вiдповiдей типу так, ага, мм-м, шж чоловшам;
• прагматичний смисл реакцiй-вiдповiдей чоловiкiв i жiнок вiдрiзияеться: якщо жшки використовують Х'х для пiдтримания розмови, як знаки уваги та штересу, то мiнiмальнi реакци-вiдповiдi чоловтв сигналiзують про вiдсутнiсть iнтересу;
• ж1нки легше перемикаються, «змiнюють» ролi пiд час акту комушкаци, проявлляючи бiльшу психологiчну пiдготовленiсть та гнучшсть;
• типова риса побудови тексту, властива жшкам; включения в хвд розмови, бесвди, дiалогу на будь-яку не пов'язану з ситуацiею тему пех тематики, яку створюе сама ситуащя (обставини мовления, дн, що ввдтворюють мовцi т.д.); чоловiкам, навпаки, властиве небажания перемикатись на побутовi теми, зумовленi ситуацiею [8].
Аналiзуючи мовленневу поведiнку парламентарш, реплш iз залу на адресу вистутв депутатiв-жiнок, С. Табурова стверджуе, що чоловши бiльш схильнi до конфлштнох комушкаци, тодi як жiнки вiддають перевагу гармонiчнiй комушкаци, метою якох е прояв солiдарностi i тдтримки [19]. Конфлiктнi емоцix важливi для них переважно для самозахисту i тдтримки товариша по партix, але не для утвердження власного iмiджу. Чоловiки значно частiше прагнуть перевести конфлшт з дiлового на мiжособистiсне пiдгрунтя, виражаючи при цьому спектр емоцш за шкалою «гарний» - «поганий». Жiнки вiдповiдно вiддають перевагу диспуту, в ходi якого вщбуваеться пошук iстини, чи конфлiктним переговорам, у ходi яких проявляеться план дш. Вони вербалiзують емоцix за шкалою «правда» - «брехня» чи «правильний» - «неправильний». Мовленнева поведшка жiнок бiльш прямолiнiйна, однозначна i вiдкрита, як i належить в конструктивному дiалозi рiвним за статусом. Видима м'яшсть i
прихильшсть чоловiкiв, як вважае С. Табурова лише прояв покровительства «сильного» по вiдношенню до «слабкого» i пiдкреслюе статусну нерiвнiсть [19, с. 67].
Аналiзом мовлення чоловiкiв i жiнок на рiзних рiвнях мови (фонетичному, морфологiчному, лексичному i т. д.), дослiдники роблять висновок про вiдмiнностi в жшочому й чоловiчому мовленнi. Однак, вима визнаеться неунiверсальнiсть цих вiдмiнностей. 1накше кажучи, всi визнають, що помггш особливоси не е усталеними законами, а лише тенденщями вживання. Це властиво ж1нкам, це типово для жшок, а це типово для чоловтв - можна говорити лише, не стверджуючи, що так i тiльки так говорять чоловiки або жшки.
Пiдсумовуючи спостереження деяких американських i англiйських дослiдникiв i грунтуючись на власних дослiдженнях, М. Китайгородська та Н. Розанова визначають наступш просодичш риси, як бiльшою мiрою властивi жiнкам, нiж чоловiкам: бшьш високий рiвень основного тону; ширший голосовий дiапазон; здатнiсть легше змiнювати голосовий реестр; широке використання плавних нисхвдних i висхiдних тонiв; менша гучнiсть; придих, лабiлiзацiя, назилiзацiя. Жшки також частше застосовують для вираження емоцiй iнтонацiю, тодi як чоловiки вiддають перевагу використанню лексичних засобiв [7, 90-136].
На морфологiчному рiвнi I. Кавiнкiна називае наступнi ввдмшностг
• жiнки використовують бшьшу кшьюсть зменшувально-пестливих суфiксiв пор1вняно з чоловшами. Очевидно це явище вiдображае потребу жiнок в розширеннi набору засобш для передання рiзних вiдтiнкiв пестливосп, зменшуваносл, збiльшення степеню прояву емоцшно-ощнно! ознаки, пiдкреслення характерних особливостей означуваного, а також висловлювання ставлення до нього;
• зменшувально-пестливi форми в чоловiчому мовленнi застосовуються в ситуацiях, коли описуються маленьш дiти i близью люди або вказуються маленьш розмiри та обсяги означуваного. Жiнки частше використовують димiнутиви для емоцшно! передання сво!х багатогранних стосунк1в з навколишшм свiтом. Письмове мовлення чоловiкiв бшьшою мiрою мiстить зменшувальний акцент на вiдмiну вiд жiночого мовлення, яке мютить в рiвнiй степенi i зменшувальнi i пестливi форми iменникiв [8].
При детальному вивченнi лексичного рiвня виявляеться, що вiн найбшьш тдвладний впливу гендерних стереотипiв, гендерних ролей, осшльки вони визначають сферу традицшних iнтересiв чоловiкiв i жшок. Як вважають Е. Земська, М. Китайгородська, Н. Розанова, «рольовий» фактор необхвдно враховувати тд час до^дження переважаючо! i специфiчноl тематики бесвд (ж1нки - мода, кулiнарiя, дии; чоловiки - спорт, технiка, полиика) [7, с. 110]. Наслiдком таких ввдмшностей е рiзний ступiнь володшня лексикою певних тематичних груп.
О. Есперсен першим помнив, що за сво!м обсягом «жiночий» словник вадносно менший, оскiльки жiнка користуеться так би мовити «ядром» словника (сталим шаром лексики), тобто лексичними одиницями з бшьшою частотою вжитку в мовленш, тодi як чоловiк використовуе бiльше неологiзмiв, професiоналiзмiв та арха1чних форм слiв, не будучи спроможеним пiдшукати 1м бiльш загальновживане слово чи ви^в. Е. Земська, М. Китайгородська, Н. Розанова ввдзначають також наступш ввдмшностг
• для чоловiчого мовлення в побутових ситуацiях характерна тенденщя до точност номшаци, термшолопчносп слововживання. Жiнки в таких випадках часто використовують приблизне позначення, ерзацномшаци;
• в чоловiчому мовленнi порiвняно з жiночим, помiтний сильнiший вплив фактора «професiя». Це виявляеться, зокрема, в тенденци широкого використання тд час невимушеного спiлкування фахово! термшологи. Очевидно можна говорити про актившше використання чоловiками багажу професiйних знань поза сферою професшного спiлкування. Це може слугувати непрямим свщченням значно вищого статусу професiйноl ролi в наборi соцiальних ролей у чоловтв порiвняно з жiнками:
• чоловiчому мовленню, порiвняно з жiночим, властива тенденцiя до використання експресивних, стилютично знижених засобiв. Типовим для нього е також часто навмисне жарлвливе огрубшня мовлення; особливо це характерно для ситуацш, де, зазвичай, проявляються нiжнi почуття (розмови з диьми, тваринами). У жiночому мовленнi в ситуащях фамiльярного спiлкування теж можливе навмисне вживання стилiстично знижено! лексики, що слугуе, як правило, демонстращею невимушеностi спiлкування, психологiчноl розкутостi;
• типовою стилютичною характеристикою жшочого мовлення е тенденщя до гiперболiзованоl експресп. Це виявляеться в широкому функцiонуваннi слiв-iнтенсивiв. Вказана особливють слововживання характерна для висловлення оцiнних значень. Вона чiтко прослвдковуеться також в специфiчно жiночих стереотипних дiалогiчних реакцiях i у засобах налагодження контактiв;
• жiноче мовлення, поршияно з чоловiчим, вiдрiзняе вища концентрацiя емоцiйно оцiнних слiв i конструкцiй в текстах. В чоловiчих текстах частiше присутня стилiстично нейтрально оцшна лексика;
• жiнки широко використовують прикметники i прислiвники, яю виражають загальну позитивну оцiнку, використовуючи при цьому експресивш синонiми загальнооцшного прикметника гарний. До таких типово жшочих оцiнних слiв належать позитивш оцiнки -прикметники i ввдповвдш прислiвники: чудовий, 4apieHuü, прекрасний, надзвичайний, дивовижний [7, с. 114-115].
Якщо говорити про словарний склад i асощативш ряди, то Н. Е. Болтенко вважае, що оск1льки жшки бшьше, нiж чоловiки зосередженi на своему внутршньому свiтi, то в 1'х словниковому запасi трапляеться бшьше ^в, як1 описують почуття, емоцп, вони частiше використовують дiеслова, що передають емоцiйно-психологiчний стан людини [3]. Як зазаначае А. Юршна, жшоче асощативне поле виглядае бiльш узагальненим i «гуманютичним» (природа, тварини, повсякденне життя), тодi як чоловiки асоцшють себе зi спортом, мисливством, професшною i вiйськовою галузями [10, с.18-27].
В галузi граматики, за свiдченнями I. Кавшкшо!, були зробленi наступш спостереження:
• жiнки використовують бшьше займеннишв, часток, iменникiв, нiж чоловши;
• жiнки, порiвняно з чоловiки, бiльш схильнi до використання вигушв, найчастшим з яких е «ой»;
• типово жшочими е конструкцп iз займенниками такий, так, який, помiченi як позитивною, так i негативною конотацiею;
• «чоловiчi» тексти часто коротшi вiд ж1ночих, менш динамiчнi i предметшшц
• жшки частше вiд чоловiкiв користуються ^ериею в порядку слiв;
• ж1нки частше використовують окличнi i питальш речення [8].
Таким чином, гендер - це складний соцюкультурний конструкт, який активно вивчаеться останнiм часом в соцюлогп, психологи, ютори, антропологи, фшософп, культурологи, педагогiцi, лiнгвiстицi. Запозичений з лiнгвiстичного контексту в 70-i роки XX ст., зараз вш означае нинi соцiальну стать, тобто вшмшносп мiж чоловiками i жшками, що залежать не вiд бюлопчних факторiв, а вiд соцiальних, культурних умов. Вiн протиставляеться таким поняттям, як стать (бiологiчнi вiдмiнностi) i рiд (лiнгвiстична, граматична категорiя).
Шдсумовуючи сказане вище, вiдзначимо, що вс вказанi характеристики не е ушверсальними i часто залежать вiд обставин, в яких ввдбуваеться спiлкування, вш соцiального i культурного рiвня комушканпв. 1накше кажучи, мовленню деяких жшок властиво багато рис чоловiчоl мовленнево! поведшки i навпаки. Тому на яшсть i адекватнiсть перекладу впливають не лише характерологiчнi властивостi мов, вiдмiнностi мiж мовою оригiналу i мовою перекладу, й особистiснi, культурш, соцiальнi та гендернi властивостi перекладача.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беляева А. Ю. Речь и речевое поведение мужчин и женщин / А. Ю. Беляева / // http ://hclub .cluster.sgu.ru/lingvistic/14. html
2. Болтенко Э. Н. Стереотип как основание гендерных исследований в лингвистике / Э. Н. Болтенко / //http://bspu.ab.ru/Journal/vestnik/ARHIW/N4_2002/1_sekz/ boltenko.html
3. Болтенко Э.Н. Вербализация эмоциональной сферы в современном немецком языке с гендерных позиций / Э. Н. Болтенко / // http://gasu.asu.ru/izdgagu/K0/10_11_2002/ ew-scien11.shtm
4. Брандес М. Стиль и перевод / М. Брандес // Тетради переводчика № 5. - М., 1983 - С. 75 - 92.
5. Горошко Е. Гендерная проблематика в языкознании / Е. Горошко / //http://owl.ru/win/ books/articles/goroshko.htm
6. Двинянинова Г. С. Язык, речь, коммуникативное поведение индивидов в призме англоязычных гендерных исследований / Г. С. Двинянинова / //http://language.psu.ru/bin/view.cgi?art=0056=rus
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
7. Земская Е. А., Китайгородская М. А, Розанова Н. Н. Особенности мужской и женской речи / Е. А. Земская, М. А. Китайгородская, Н. Н. Розанова // - Русский язык в его функционировании. Коммуникативно - прагматический аспект. - М.: Наука, 1993 - С. 90 - 136.
8. Кавинкина И. Проявление гендерного фактора в русском языке / И. Кавинкина // http://envila.by.iatp.org.ua/nfo/courses/conference99/a2_6.html.
9. Кирилина А. В. Гендерные исследования в зарубежной и российской лингвистике (Философский и методологический аспекты) //http://ons.rema.ru:8100/2000/4/15.htm
10. Кирилина А. В. О применении понятия гендер в русскоязычном лингвистическом описании / А. В. Кирилина // Филологические науки, - 2000. - №3. - С.18 - 27.
11. Кирилина А. В. Развитие гендерных исследований в лингвистике / А. В. Кирилина // Филологические науки, - 1998. - №2 - С.51 - 58.
12. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение./ В. Н. Комиссаров // - М.: ЭТС, 1999.- 192 с.
13. Комиссаров В. Н. Теория перевода. / В. Н. Комиссаров / - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.
14. Майер Д. Социальная психология. / Д. Майер / - СПб.: Питер, 2002. - 752 с.
15. Митрохина Е.В., Бессарабенко А.В. Проблема гендера в истории языка // http://teneta.rinet.ru/rus/me/mitrobes_gender.
16. Пушкарев Л. Н. Гендерный анализ и его применение к изучению истории культуры / Л. Н. Пушкарев // Отечественная история. - 1999. - № 1. - С.19-29.
17. Пушкарева Н. Л. Гендерная лингвистика и исторические науки / Н. Л. Пушкарева // Этнографическое обозрение. - 2001. - № 2. - С. 31-40.
18. Пушкарева Н. Л. Гендерные исследования: рождение, становление, методы и перспективы / Н. Л. Пушкарева // Вопросы истории. - 1998. - № 6. - С. 76-78.
19. Табурова С. К. Гендерные аспекты поведения парламентариев (на материале парламентских дебатов в ФРГ) / С. К. Табурова // Социологические исследования. - 1999. - № 9. - С. 84-92.
20. Словарь гендерных терминов // http ://www. owl.ru/gender/index.htm
21. Longman Dictionary of English Language and Culture. - UK: Longman, 1999. - 1568 p.
22. Jespersen, O. Language, its nature, development and origin, Allen & Unwin, — London, 1922.
23. The Chambers Dictionary. - Cambridge: Chambers, 1995. - 2062 р.
УДК 371. 315:373. 5+004. 738. 5=111
Т. О. ПЕТРОВА
ВИКОРИСТАННЯ ПРОЕКТНИХ РОБ1Т СТУДЕНТАМИ ДРУГОГО КУРСУ
ФАКУЛЬТЕТУ ПЕРЕКЛАДАЧ1В
У cmammi розглянуто питання do^MbHocmi застосування проектних po6im у процеci навчання англшсько! мови на другому Kypci факультету перекладачiв. Увагу зосереджено на cтруктурi проектног роботи, оcобливоcтi усног презентацй, правильноcтi та поcлiдовноcтi застосування додаткових матерiалiв. А також запропоноваш уст та пиcьмовi комуткативш взаемозв'язаш завдання з теми «Преса», за допомогою яких студенти можуть тдготуватися до проектног роботи.
Ключовi слова: проектна робота, усна презента^я.
Т. О. ПЕТРОВА
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРОЕКТНЫХ РОБОТ СТУДЕНТАМИ ВТОРОГО КУРСА
ФАКУЛЬТЕТА ПЕРЕВОДЧИКОВ
В статье рассматривается вопрос о целесообразности использования проектных работ в процессе обучения английскому языку на втором курсе факультета переводчиков. Внимание сосредоточено на структуре проектных робот, особенностях устной презентации, правильности и последовательности использования дополнительных материалов. Также предлагаются устные и письменные взаимосвязанные коммуникативные задания по теме «Пресса», с помощью которых студенты могут подготовиться к проектной работе.
Ключевые слова: проектная работа, устная презентация.
