CC BY
32
Марина КЕХТЕР
ТЕНДЕРНА Р1ВН1СТЬ: 1НТЕГРАЦ1Я Ж1НОЧОГО ЯК СКЛАДОВО1 НОВО1 ЕВОЛЮЦ1ЙНО1 ПАРАДИГМ И
Розглядаеться проблема гармоншно1, конструктивноI взаемоди чолов1чого та жточого в соц1ум1, шляхи подолання гендерноI дискримтацп I негативного впливу гендерних стереотитв на конструктив-ний, творчий розвиток особистост1. Тендерна проблематика в остант роки набувае активного розвитку у фглософп, психологп, соцюлоги, полтич-них науках. Мета статт1 — привернути увагу до проблемы гендерно!р1вноспи, а також висвпплення результатов експерименту, який був проведений з1 студентами Iякий було спря-мовано на поширенняуявлень про гендерш стереотипи.
Двадцяте сторiччя залишилося у нашш пам'ят як епоха видатних нау-кових досягнень. Але двадцять перше сторiччя, на жаль, успадкувало вщ минулого чимало глобальних проблем, виршення яких вкрай необхщне для можливост подальшого еволюцшного розвитку суспшьства. Маскулшна культура, яка домшувала протягом двох останшх тисячолиь, вичерпала свш потенщал i сьогодш все бiльш наявно викривае тупикову фазу у своему розвитку. Глобалiзацiя усiх процесiв сучасного суспшьства призводить до потреби розумшня i швидкого реагування на т змiни, якi вiдбуваються на макро- i мiкрорiвнях у всiх сферах взаемоди людини i природи. Характерна для маскулшно! культури стратегiя насильництва й ^норування у будь-якiй формi опозицiонування призвела до знесилення само! себе i вступу до фази самознищення. Подальше iгнорування, маргiналiзацiя жшочих стратегiй виживання ставить пiд загрозу можливкть iснування людства як виду.
Для подолання кризи розвитку сощуму необхщна активiзацiя жiночих стратегiй виживання на вах рiвнях штелектуально! та культурно! дiяльностi людства. Характерна риса цих стратегш, що базуються на фемшнш культурi, — спрямованiсть на особисткть. Один iз шляхiв легашзацп фемш-но! спрямованостi в сощально-культурному аспектi — це iнтенсивне вклю-чення гендерно! проблематики до формування ново! освиньо! парадигми.
У процесах демократизацп, що поступово набувають незворотнього характеру в Укра!ш, проблема гендерно! рiвностi дуже важлива. Парадок-
сально, що в Укра!ш, як i в шших кра!нах пострадянського простору, жiнки змушеш вiдстоювати тi права й сощальш захисти, якi вони вже мали [4].
Сучасне суспшьство сформувалося в умовах двотисячолинього домшуван-ня патрiархатноl культури, маскулшно! за своею суттю, для яко! характерна жорстка детермшащя структури соцiальних вiдносин з перевагою авторитарного типу управлшня. В штелектуальнш юторп людства панувала мiзогiнiя — нейтралiзацiя, виключення жiночого як iз системи рацiонального фшософ-ського мислення, так i з системи оргашзацп життя суспiльства. Репрезентуючи тип мислення, маркований як «чолов1чий», наукова стратепя класично! науки зводилася до технологи контролю за природою i сустльством. Жiночий досвiд переживання та осмислення життя був повшстю швельований.
Наука занурена в соцiум, i соцiум усмоктуе в першу чергу тi 1де!, якi пiдтверджують «правильшсть» соцiальних змiн за пе! чи шшо! вторично! доби. Активне поширення ньютошвсько! системи свiтосприйняття у Захщ-нiй Сврош за доби знищення феодалiзму i наступу машинно! цившзаци яскраво демонструе спроби надати ушверсальносп законам, якi дiють у локальних сферах реальност [7]. Наука розвивалась i вiдображала дiалог лю-дини iз природою. Вiдчайдушнi спроби осягнути неможливе, страх i вiдчуття власно! безпорадност найчастiше пiдштовхували людину до бажання знайти прост пояснення складних явищ, до уявлення про природу як про велику мехашчну ^ашку. У нiй всi процеси вщбуваються у спiввiдношеннi iз закономiрностями, в яких знання вихщних умов дае гаранлю передба-чення результату. Жорсткий детермшзм, розподiлення всього, що шнуе, на частини, прихильнiсть до пошуку у всьому вертикально! iерархil выводили вiд бачення природи такою, як вона е. Кажучи «людина», ми з повним правом могли поставити знак рiвностi i сказати «чоловш». Жiнка з !! особли-вим досвщом переживання свiту, а водночас i все, що було кодифшоване в европейськiй культурi як прояв жшочого i не вписувалося у лшшне мислення, а також у межi рацiонального, вiдкидалося, прирiвнювалося до понять «природа», «стихiя», «хаос».
Наведемо уривок з фшософського есе Георга Зiммеля: «Мистецтво, патрютизм, мораль взагалi й соцiальнi ще! зокрема, правильнiсть практичного судження й об'ектившсть теоретичних знань, енерпя i глибина життя — вс цi категори за своею формою i спрямованiстю належать всьому людству, але у сво!й реальнiй шторичнш конф^урацп вони наскрiзь чоловiчi. Припуспмо, що всi цi речi, розглянут як абсолютнi, ми визначаемо одним-единим словом «об'ективнi». Тодi ми виявимо, що в кторп нашо! раси мае вагу рiвнiсть: об'ективний = чоловiчий» [10, 56].
Оскшьки жiноче маркувалося як стихiйне, хаотичне, негативне, то сама жшка шнувала без права голосу i права учасл у створеннi картини свггу. Патрiархат остаточно перемiг, але людство програло. Почалася тривала бо-ротьба людини з самою собою; були зруйноваш природш вiдносини з навко-лишнiм свiтом; домiнуюча культура набула рис особистосп з комплексом неповнощнност^ яка постiйно намагалася компенсувати проблеми свого «недорозвитку» за рахунок «когось iншого». Таким «кимось iншим» для чоловша виявилася жiнка, а для людства — природа.
Яскраве свiдчення цього — екологiчна ситуацiя на всiй земнш кулi. Людству стало важко виживати на планер через те, що основну частину свого процесу мислення воно проводить у просторi сощокультурних структур, занадто далеких вiд реального, природного життя. Щоб пiдвищити або знизити щну за барель нафти свiтовi лiдери витрачають життевi й мате-рiальнi ресурси задля компенсаци сво!х амбiцiйних iнтересiв. Незрiвняно меншi обсяги ресурсiв витрачаються на виршення справдi життево важ-ливих проблем людства.
Жорсткий детермшзм, властивий патрiархальному свiтосприйняттю, — характерна риса локальних систем, тому спроби розповсюдити закони, як ддать у локальних системах, на упорядкування свиу в цшому призводять до негативних наслщив, особливо в умовах сучасно! швидкост розвитку технологiй i можливостей впливу людини на середовище свого шнування.
Переосмислення ставлення людини до свиу, яке неможливе без прийняття жшочого як рiвноправноl складово!, стае все бшьш актуальним для сучасного розумшня устрою соцiальних систем як складних i вiдкритих, що знаходяться у постшнш взаемодп iз середовищем. Це вiдповiдае концеп-цп роботи кожно! живо! системи, а сощум повинен бути i е таким.
Фiлософiя фемiнiзму друго! половини минулого столитя зробила сут-тевий внесок у вщмову вiд практики бшарного, фалологоцентричного мислення. Вона обгрунтувала рiвноправнiсть усiх практик i форм життя, затвердила принципи вщкритост^ динамiчностi, вiдсутностi iерархiй у сферi сучасного життя i розвитку демократичних стратегш [2].
Але для чого жшщ потрiбна полiтична й економiчна влада? З погляду фшософи, сощальну систему формують об'ект i суб'ект управлшня. Система взаемодiе iз середовищем завдяки отриманню шформаци, потiм вщбуваеть-ся !! обробка, i на виходi система впливае на об'ект управлшня. У сощаль-ному управлшш об'ектом постае суспiльство в цшому, але суб'ектом пере-важно виступають чоловши. На входi в систему вся шформащя про суспшь-ство також проходить обробку в чоловiчому варiантi свiтосприйняття. При-родно, що на виходi подiбна система сощального управлiння однобiчно вiдображуе реальнiсть.
У механiзмi управлiння фундаментальна роль належить зворотному зв'язку. У загальному виглядi даний принцип формулюеться так: у будь-якш взаемодп джерело i приймач неодмшно мiняються мiсцями. Система сощального управлшня з «обличчям чоловiка» наприкшщ свое! дiяльностi знищувала i самого чоловша. Властиве чоловiкам схиляння перед силою i вi-рою у дозвш насильництва породжувала полiтичнi режими з виразними озна-ками шовшзму, наприклад, фашизм. Чоловiк, який став «гарматним м'ясом» для вiйн, вщчув на собi всю огиднiсть i неприроднiсть правоти сильнiшого.
На результат дiяльностi людини, безумовно, впливае !! особистий емшричний досвiд. Тому чоловш як суб'ект системи управлiння сво!ми дiями вiдображае лише свое емшричне уявлення про цi проблеми. Юльмсна перевага чоловiкiв у системi сощального управлшня, особливо на ключових позищях, — тендерна дискримшащя, що шяк не виправдана з погляду здорового функщонування системи управлiння.
Але тiльки мехашчне зрiвняння кшьмсно! рiвноваги не виршить сьогоднi проблеми тендерно! рiвностi. Протягом тисячолиь дискримшацш-ного ставлення до жшки саме поняття жiночого було трансформоване зпдно iз панiвною маскулшною культурою. Велика Французька революцiя, а попм i соцiалiстична впустили жшку в iнформацiйний простiр соцiального життя, але через чоловiчi дверi. «Жшоче» так i залишилося репресованим. Георг Зiммель зазначав, що оцiнювальнi стандарти не нейтралью; хоч вони не зважають на статеву рiзницю, але все ж таки за своею суттю — чоловiчi. Вiн писав, що не вiрить в суто «людську»цившзащю, в якiй не виникала б проблема стап завдяки причиш, що полягае у на!вному ототожнюваннi понять «людська iстота» i «чоловiк» — понять, якi у багатьох мовах були позначен одним i тим же словом [10].
Специфша жiночого як такого була знещнена i втрачена, що робить контакт суб'екта з реальшстю розiрваним, позбавленим тактильностi, а отже, без можливост реалiзацil творчого пристосування до середовища. Формула «жiнка рiвна чолов^» вмiщуе жiнку у «прокрустове ложе», в якому !! позбавляють всього, що не притаманне сильнш стать Але поняття «рiвнiсть» не повине означати «однаковкть». «Вiйна статей» — це безглуздя.
Криза маскулшносл полягае у прагненш протиставити чоловiче як «правильне» жiночому як «неправильному». Але, як писав Юнг, жшка — джерело шформаци про речi, непосильш для чоловiка [8]. Бiологiчна й сощальна системи вiдкритi: вони обмшюються речовиною, енергiею та iнформацiею з середовищем. Якщо уявити чоловiка шдивщом «А», а жiнку iндивiдом «В», то в контекст шформацшно! взаемодп реальна ситуацiя, коли сигнал, який надае оточуюче середовище i не детектований шдивщом «А», може бути сприйнятий шдивщом «В» i перетворений ним у сигнал шшого роду, для виявлення якого шдивщ «А» мае все необхщне [7]. Таким чином, для вщкрито! системи обмш енергiею й iнформацiею iз середовищем забезпе-чуеться тим краще, чим ширший спектр ще! взаемодil. Витискування, ^норування iнформацil, яку номiновано як жшочу, призводить до деформацil обмшних процесiв iнформацiйного простору суспiльства i середовища, i це, як наслщок, негативно впливае на розвиток сощуму.
Поняття «гендер» ключове в деконструкци соцiальних стереотипiв, сформованих пiд впливом патрiархату i здатних закласти шдгрунтя для бiльш повноцiнного пiзнання й формування суспшьства i його суб'екта. Як противага ращональному суб'екту патрiархатних стратегiй, гендер оперуе поняттям «суб'ектившсть», включаючи до рацiонального базису конотаци чутливостi (вiдчування), тактильностi.
Вперше визначення тендеру з'явилося у статл Гейла Рубша «Обмiн жiнками: нотатки з полиекономи статi». У нiй поняття «гендер» визнача-еться через комплекс узгоджень, яи регулюють бiологiчну стать як предмет суспшьно! дiяльностi. Гейл Рубш зазначае, що соцiальна стать — це форма сощального розподшу, який пов'язаний iз рiзними можливостями. Свою теорда вiн виводить iз розробки енгельсiвськоl теорil, де вчення про стать
виводиться i3 вчення про спорiдненiсть. У книзi Левi-Стросса «Основш структури спорщненосл» остання розглядаеться як накладання культурно! оргашзацп на бюлопчне вiдтворювання [3].
Тендер як дшциплша в освiтнiй системi дозволяе створити новий куль-турний рiвень, який сприятиме засвоенню жiночих стратегiй виживання i розвитку, вiдмiнних вiд патрiархатних, подiбно до того, як еволющя вiдрiзняеться вiд революци. Це шдтверджують дослiдження Хофстеда, згiдно з якими високий стушнь маскулiнностi, притаманний данш культурi, означае високу цiннiсть у нш матерiальних речей, влади i представництва. Культури, в яких головну щншсть становить сама людина, !! виховання, вважають фемiнними, або заснованими на «жшочому шдходЬ [9].
Англшське слово Gender означае рiд як граматичний рщ, або вид у сенсi вiдношення до певного класу, а в людському суспiльствi — до родинно! традици спорiднення, до того, що встановлюе зв'язок поколшь або генерацiй. Воно покликане вiдрiзняти «соцiальну стать» вiд бюлопчно! стап, яку позначають словом Sex.
Полем для тендерних дослщжень виявляються психолопчш, сощокуль-турнi особливостi, якi приписуються однiй чи iншiй статi в той або шший iсторичний перюд i стають приводом для виникнення тендерних стерео-типiв. Коли говорять про тендер, то припускають рiзницю в соцiальному становищi чоловiка i жiнки, яка встановлюеться у процес формування пе! чи шшо! культури.
«Ми можемо вiдрiзнити «стать» (sex) у сенсi бiологiчних й анатомiчних вiдмiнностей мiж чоловiком i жшкою вiд сексуально! активностi... Якщо стать мае ввдношення до фiзичних, тшесних вiдмiнностей мiж жiнкою i чоловшом, то поняття «тендер» торкаеться !х психологiчних, соцiальних i культурних особливостей. Розмежування статi i тендеру фундаментальне, тому що багато вщмшностей мiж чоловiком i жiнкою не бюлопчш за своею природою. Якщо стать шдивща бiологiчно детермiнована, то рщ (тендер) культурно i соцiально заданий» [5, 130].
До кшця шктдесятих рокiв двадцятого сторiччя соцiальна теорiя ^но-рувала тендернi вiдносини i навiть не розглядала жiнок як дискримшовану соцiальну группу. Але ж ще Адлер зазначав, що чоловши вимагають i отри-мують за свою роботу бшьшу платню, шж жiнки. «... Це положення ввдо-бражене у розумах бiльшостi людей у виглядi думки, що жшки створенi задля чоловiкiв i задля !х обслуговування, але це вигадане припущення, яке засно-ване на штучному розподш...» [1, с. 76].
Багато в чому перевага чоловтв не мае природного характеру, i тому !! довелося закршити низкою закошв. Тривалий час жiнки не мали права на-вчатися в ушверситетах; в Росп до 1917 року жшкам було заборонено викла-дати. Жiнки, якi брали участь у Великш Французькiй революци, обурю-валися, що права людини i громадянина iснують лише для чоловтв, у вщпо-вiдностi з доктриною Руссо. Англшський фiлософ i економшт Джон Стюарт Мiлль одним iз перших висунув концепцiю рiвноl ста™, але у Сврош XVIII—XIX столиъ рiвнiсть мiжчоловiками й жшками була поширена тiльки
на сплату податмв, права ж на володiння власшстю були iстотно обмеженi. В Англи жiнка, виходячи замiж, втрачала право розпоряджатися сво!м майном. Вiдношення у шлюбi в Роси у середньовiччi регламентувалися Домостроем, в якому положення жшки визначалося як положення старшо! служницi. У перiод страшного середньовiччя в Сврош загинули мiльйони жшок у вогнищах ш^зицп.
Нерiвнiсть виливалася в насилля. Трiадис зазначав, що насильство щодо дружин розповсюджене приблизно у 84% кра!н, що доро^ жшки з найбшь-шою вiрогiднiстю стають жертвами насильства, а доро^ чоловiки — винними у його спричиненш, що побиття дружин вщбуваеться найчастiше у тих суспiльствах, де чоловш користуеться найбiльшою економiчною владою i волею у прийняттi ршень, на вiдмiну вiд дружини [11].
Серйозним результатом мiфу про неповноцшшсть всього, що несе у собi риси жiночого пiдходу, виявляеться своерщна полярнiсть позицiй. Усе чоловiче просто щентифшуеться зi значущiстю, силою i непереможнiстю; жiночiй половинi вiдведено помрливкть, невiльництво i другоряднiсть [1]. Подiбнi стереотипи зберегли свiй вплив i в нашi часи.
З метою вивчення впливу та меж поширення уявлень про тендерш стереотипи у студентському середовищi нами було проведено констатуючий i формуючий експерименти. Задля дослщження факторiв самооцiнки використовувалась методика диференщалу особистостi (ДО). Методика розроблена на основi сучасно! росшсько! мови i вiдображае сформованi у нашш культурi уявлення про структуру особистосп. Методика ДО адапто-вана сшвробиниками психоневрологiчного iнституту iменi В. М. Бехтерева як компактний i валщний iнструмент вивчення певних властивостей особистосп, !! самосвщомость З метою дослщження тендерно! iдентичностi застосоване анкетування зпдно з опитувальником, який розроблено Сандрою Бем (в лiтературi вживаеться як анкета статевих ролей ББШ). Опиту-вальник використовуеться задля вияву ступеня притаманност маскулшних i фемiнних характеристик, що дозволяе визначити тип особистосп: маску-лiнний, фемшний, андрогiнний. Згiдно з теорiею Сандри Бем, можна гово-рити про шнування як мiнiмум восьми тишв тендерно! iдентичностi: чоло-вiка з виявленими маскулшними якостями, не виявленими фемшними; чоловiка з виявленими фемшними якостями, не виявленими маскулшними; андрогшний тип, якому властивi першi i другi якостi, що виявлеш слабко; андрогiнний тип, якому властивi першi i другi якостi, що виявлеш сильно; те саме щодо жшок [6].
У констатуючому експерименп було опитано 50 студенпв 4 курсу: 20 студенпв Економiчного ушверситету, ЗО студентiв Академil дизайну i мис-тецтв. Критерiями вiдбору студенпв цих вузiв були наступнi: однаковий вш i закiнчення одного з еташв освiти (бакалаврат), однаковий сощальний статус — студентство. Рiзниця професiйноl спрямованостi студентiв двох вузiв дозволяе порiвняти, як цей фактор впливае на диференщал особистостi i показники фемiнностi й маскулiнностi.
Формуюча частина експерименту була проведена на основi Академи дизайну i мистецтв. Критерiями вiдбору експериментально! i контрольно! груп були: однакова група за вiком, однаковий сощальний статус, однакова професiйна спрямованiсть. Експериментальну групу склали 10 студентiв Академи дизайну i мистецтв; критерiй ввдбору групи був вiльним, за ступенем зручносп розкладу. Контрольну групу склали 20 студенпв Академи дизайну i мистецтв.
У межах формуючого експерименту зi студентами експериментально! групи проводилися заняття, метою яких було виявлення й аналiз уявлень студентлв про тендерш стереотипи i розширення цих уявлень за допомогою лекцшних i тренiнгових занять. Нашi дослiдження показали, що тендерна щентичшсть переважно! бшьшосл студентiв, незалежно вiд професшно! спрямованосл, вiдповiдае андрогiнному типу. Це стосуеться як юнаюв, так i дiвчат. Оскiльки виявилося, що показники сили, активности спiлкування, якi свiдчать про розвиток вольових сторш особистостi, в експериментальнш групi збiльшились у позитивний бш пiсля проведених занять, можна зробити висновок, що розширення меж уявлень про тендерш стереотипи позитивно впливае на самооцшку особистосп, що збшьшуе можливост !! самореаизацп в суспшьста.
Нашi дослiдження пiдтвердили, що спроби жорстко! детермшаци за тендерною приналежшстю особистостi в соцiумi не мають природного характеру i виявляються наслщками iснуючих тендерних стереотипiв, як ми успадкували вiд патрiархатноl культури. Низький рiвень фактору активностi у юнаюв свiдчить про проблему кризи маскулшносл в сучасному суспiльствi. Можливо, це наслщок того, що на сьогодш вiдповiдати тради-цiйним тендерним стереотипам складно також i самим чоловшам. Бiльше того, тендернi стереотипи обмежують самореалiзацiю особистостi. Досль дження, проведет у студентському середовищi, показують, що сьогодш не-мае шдстав для iснування в нашому суспшьсга ситуаци дискримшаци жь нок. Така ситуащя — наслiдок iснування тендерних стереотишв. Змiна цiеl ситуацil в Укра!ш можлива через комплекс заходiв, в тому числi i через поширення уявлень про тендернi стереотипи, через послщовну змiну самих стереотишв, включення тендеру як дисциплши до системи освли. Це по-трiбно як для жiнок, так i для чоловiкiв, для суспiльства в цшому.
Також необхiдне подальше розширення i поглиблення тендерних дослi-джень, активна адаптащя !х результатiв у вах сферах i на вах рiвнях соцiаль-ного, наукового, культурного, полиичного життя суспiльства, популяри-защя iдей гендерно! рiвностi. Iнтеграцiя жшочого в соцiум, змiна уявлень про тендерш стереотипи, яю сьогоднi обмежують розвиток особистосп i сприяють тендернш дискримiнацil, дозволить виробити новi стратеги еволюцшного розвитку соцiуму. Важливу складову гумашстичних стратегiй розвитку суспiльства становить нова освлня парадигма, до яко! входить тендерна освгта. Так, наприклад, у С1ЛА тендернi дослiдження вже протягом десяти роив мають статус офщшно! навчально! i науково! дисциплши, обо-в'язково! для вивчення, зокрема, майбутшми соцiальними робiтниками й державними службовцями.
В Украш тендерна освгга також мае стати найважлившим стратегiчним фактором упровадження iдей плюралiзму, чинником формування нового свiторозумiння, що поеднуе щею цiлiсностi з рiзноманiтнiстю чисельних образiв нашого свiту, розумшня життя як багатоскладового процесу синергiйноï взаемодiï.
Лiтература:
1. Адлер А. Воспитание детей. Взаимодействие полов. — Ростов-н-Д.: Феникс, 1999. — 320 с.
2. Введение в тендерные исследования. / Под ред. И. Жеребкиной. — СПб.: «Алетейя», — 2001. — 708 с.
3. Гапова Е., Установа А. Антология тендерной теории. — Минск: Пропилеи, 2000. — 208 с.
4. Жеребшна И. Женское политическое бессознательное. — СПб.: «Алетейя», 2002. — 224 с.
5. Костикова И. Введение в тендерные исследования. — М.: МГУ, 2000. — 306 с.
6. Практикум по тендерной психологии. / Под ред. И. С. Клециной. — СПб.: Питер, 2003. - 480с.
7. Пригожий И., Стенгенрс И. Порядок из хаоса. — М.: Editorial УРСС, 2002. — 432 с.
8. Юнг Г. Аналитическая психология и психотерапия. — СПб.: Питер, 2001. — 508 с.
9. Hofstede G. Culture's consequencences: international differences in work-related values (Beverli Hills, 1984).
10. SimmelG. Pliiliosophische Kultur.
11. Triadis H. C. (1994). Culture and social behavior, N. Y., McGrow - Hill.
Марина Кехтер. Тендерное равенство: интеграция женского как составляющей новой эволюционной парадигмы
Дается анализ сформированного в европейской традиции патриар-хатного образа мышления, характерной чертой которого является маргинализация женщины и всего, что было номинировано в культуре как женское. Современное развитие общества требует смены архетипов бинарного, авторитарного патриархатного мышления, придающего ценностный статус объекту в зависимости от его принадлежности «мужскому» или «женскому». Актуальность этого назрела и с точки зрения понимания социума как сложной, открытой системы, отличной от ньютоновских механистических представлений, и с точки зрения понимания развития основной составляющей социума — самого человека. Осознание процессов развития на новом уровне открывает возможность и делает необходимым принятие понятий «хаос», «женское» без негативной окраски и открывает перспективы налаживания естественных отношений с природой. Изменение стереотипов мышления, по мнению авто-
pa статьи, позволит актуализировать креативность, даст возможность более адекватного своим возможностям и потребностям развития личности и социума в целом.
MarynaKehter. Gender Equality: integration of feminine as a constituent of a new evolutionary paradigm
The article is devoted to studying the harmonious interaction between masculine and feminine in society, the ways of overcoming the gender discrimination and negative influence of gender stereotypes on personality's intellectual and creative development. Gender issues nowadays draw more and more attention ofphilosophers, physiologists, sociologists, and political scientists. To show the results of experiment on student's attitude toward the gender stereotypes is the goal of the article.
