CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.106-112.
УДК 811.112.2'366.52'282.2(430.21)
ПРОБЛЕМИ ВАР1ЮВАННЯ ФОРМ РОДУ 1МЕННИК1В У БЕРЛ1НСЬКОМУ М1СЬКОМУ Д1АЛЕКТ1
Кв 'ренко Л. О.
1нститут ф1лологн Кивського нац1онального ун1верситету ¡мен! Тараса Шевченка,
м. Ки1в, Украна
Стаття присвячена до^дженню проблем вартвання форм роду iменникiв у берлтському мкькому дiалектi. На пiдставi аналЧзу граматичноЧ категоргЧ роду берлiнського мкького дiалекту виявлено чотири групи переходу iменникiв з одтеЧ родовоЧ форми до тшоЧ та встановлено, що розширена граматична парадигма жточоЧ родовоЧ форми е найбтьш стiйкою тдсистемою граматичноЧ категори роду мови мкта Берлт.
Ключовi слова: варювання форм роду, категорiя роду, родова форма, групи переходу iменникiв, морфологiчна система.
Морфолопчна система берлшського мюького дiалекту (БМД) зазнае постшних змш тд впливом як лшгвютичних, так i екстрашнгвютичних фактс^в [12; с. 250-252]. Однак щ процеси не повною мiрою вщображеш у працях лiнгвiстiв [7; 10; 4], основна увага яких зосереджена на опис мовно! системи мiста Берлш у певний перiод переважно Х1Х-ХХ столiть. У статтi здiйснено спробу аналiзу категори роду сучасного БМД на матерiалi статей щоденно! газети «Берлшер Моргенпост» (ВМ) -найбшьш репрезентативно! для цього мiського дiалекту.
Об'ектом дослiдження е морфологiчнi особливосп БМД, тодi як предметом виступае процес варiювання форм роду iменникiв.
Актуальшсть визначаеться розвитком сучасно! дiалектологil, И спрямованiстю на поглиблене вивчення структурних елементiв мовно! системи та потребою дослщити як сучасний стан, так i динамiку розвитку категори роду у БМД.
Основною метою дослщження е аналiз варiювання форм роду iменникiв у БМД i встановлення основних груп переходу iменникiв з однiе! родово! форми до шшо!.
Загальна проблема полягае у вщсутносп цiлiсного дослiдження категорi! роду БМД, що передбачае розв'язання таких завдань:
1) розкрити природу вардавання форм роду iменникiв;
2) визначити причини вардавання форм роду iменникiв;
3) встановити основш групи переходу iменникiв у БМД;
4) проаналiзувати вплив варiювання форм роду iменникiв на морфологiчну систему БМД.
Граматична категорiя роду е однiею з основних морфолопчних ознак iменника, як вiдрiзняють його вiд iнших частин мови. Вона вщграе вагому роль у словозмш, словотворi та синтаксичному узгодженш членiв речення. Основними способами
вираження граматично! категори роду е артикль, афшсащя, суфiксацiя, внутрiшня флексiя, синтаксичний словотвiр та субстантивацiя. Мовознавцi [6; с. 154-168] видшяють три основнi фактори визначення категори роду iменникiв - семантичний, морфолопчний i фонологiчний. Вщповщно до значення, складових елементiв iменника або його фонолопчно! структури iнодi можна визначити його рiд.
Граматичний рщ у сучаснiй нiмецькiй мовi е стiйкою категорiею, однак вш змiнюеться та розвиваеться. Тому виникае процес варiювання форм роду, що проявляеться у появi подвiйних, а iнодi й потрiйних форм роду. Пщ поняттям «вардавання форм роду» необхщно розумiти лише тi випадки вардавання форм роду, у яких категорiя роду служить не для розрiзнення лексем, а для представлення двох або трьох форм роду одного iменника без змiни його значення [9; с. 174], [11; с. 79]. Таким чином, розбiжнiсть родiв у der/das Datum [5; с. 355] вважатиметься вардаванням форм роду, тсд як мiж der Bauer («селянин»)/ das Bauer («клтка») [5; с. 237] розглядатиметься як омонiмiя, адже щ лексичнi одинищ мають рiзну семантику. Варiювання категори роду е проявом динамiки формально! сторони граматично! категори, руху вщ декiлькох родових форм до едино! форми без змши семантичного аспекту [2; с. 11].
У бшьшост випадюв варiювання форм роду викликане запозиченням слiв iз iнших мов, в яких наявна або вщсутня ця граматична категорiя. Тодi визначальними стають семантичнi, морфологiчнi та фонолопчш фактори, а також форма роду мови, з яко! походить запозичення [6; с. 169-170]. Однак процес вардавання форм роду тюно пов'язаний також iз iсторичними передумовами [6; с. 169]. Якщо розглянути розвиток шмецько! мови у ширшiй перспектив^ то зустрiчаються непоодинокi випадки вардавання роду давно запозичених та ошмечених слiв [6; с. 170]. Часто на певних територiях спостерiгаеться тенденщя використання ранiше вживаних форм роду [6; с. 170].
Вщповщно до сучасних дослщжень нiмецько! мови [8; 3] можна визначити таю причини вардавання форм роду: конфлшт схем присвоення роду (семантично!, морфологiчно! та фонолопчно!), регiональнi розбiжностi, соцiальнi розбiжностi, тривалiсть запозичення, контекст вживання, частота вживання, наявнiсть лексичних еквiвалентiв у цшьовш мовi, двомовнiсть, знання значення слова.
У БМД, як i в шмецькш лiтературнiй мовi, категорiя роду представлена трьома родовими формами - чоловiчого, жiночого та середнього родiв. У деяких випадках категорiя роду iменника у дiалектi Берлша не спiвпадае iз вiдповiдною категорiею у лiтературнiй нiмецькiй мовi. В результат варiювання форм роду деяю iменники БМД можуть набувати девiантно! вiд стандарту родово! форми. Цей процес переважно пов'язаний iз тенденщею до вживання релiктних, застарiлих форм. В рамках вардавання категори роду у БМД ми видшили чотири групи переходу iменникiв з одше! родово! форми до iншо!.
До першоТ групи належать iменники, як у нiмецькiй лiтературнiй мовi мають чоловiчий рiд i не мають вардавання родових форм, а у БМД набувають середньо! родово! форми, таким чином, мають двi родовi форми - чоловiчу та середню. Такi iменники не е запозиченнями, оскiльки бiльшiсть з них походить з
давньоверхньошмецько! (ДВН), зазнають вардавання категорп роду за територiальною ознакою та внаслiдок конфлiкту схем присвоення роду. Так, наприклад, у шмецькш лiтературнiй мовi слово «мгсяць» походить з ДВН mänöd, що в свою чергу походить вщ ДВН mäno («небесний MandpienuK»), та мае чоловiчий рiд (der Monat), а в БМД набувае форми середнього роду (das Monat). У таблиц наведет iншi приклади переходу iменникiв середнього роду до чоловiчого роду (див. Табл. №1, (BM), [5; с. 1095, 1070, 394, 1028, 1105, 1835, 453, 1159, 1315].
Таблиця №1. Перша група переходу ÍMeHHMÍB
iMeHHHKH I-oi rpynu Мова Слово, вщ якого Значення
nepexogy der^das походження походить
Monat ДВН mänöd мiсяць
mäno небесний ман^вник
Mensch ДВН mannisco чоловiче
Draht ДВН drät, dräen кручений, крутити
Lohn ДВН lön здобич на полюванш
або в бою
Müll ДВН mullen розтирати, стирати
Wurm ДВН wurm плазуни, 3MÍ!, комахи
Ekel ДВН ekel жах, вщраза
Ohrring шдогерманська öre вухо
(h)ring коло
Друга група включае iменники чоловiчого роду, яю у БМД переходять до жшочого роду. 1менники ще! групи не мають варiювання форм роду у шмецькш лтературнш мовi, бiльшiсть з них не е запозиченнями, тому вони вардають у БМД за територiальною ознакою, внаслiдок домiнування вщмшно! вiд стандарту схеми присвоення роду та характеризуются стiйкiстю середньовiчно! тмецько! мови [1; с. 410]. Таким чином, у мовi мiста Берлш виникае варiювання чоловiчо! та жшочо! родово! форм. Вiдповiдно до критерда запозичення цю групу умовно можна подшити на двi пiдгрупи, серед яких домiнують незапозиченi слова (див. Табл. №2, (BM), [5; с. 556, 991, 1267, 1385, 1267, 699, 880, 1267]). Так, наприклад, слово der Floh походить вщ ДВН flöh, що позначае «тварину, що швидко emime; порiвняння швидког витрати грошей iз втечею блохи», отримуе у БМД властиве жшочш родовш формi заюнчення -e i переходить до жшочого роду - die Flehe. Однак у цш груш зус^чаються i запозичення. Наприклад, слово Rabatt «знижка» у сучаснш шмецькш мовi належить до чоловiчого роду (der Rabatt) i походить вщ галшського/французького rabattere/rabattre «збивати, вiдсiкаmи, вiдрубуваmи», тсдо як внаслiдок конфлшту схем присвоення роду у БМД воно переходить до жшочо! родово! форми (die Rabatt).
Таблиця №2. Друга група переходу iменникiв
1менники П-о! групи переходу der^die Мова походження Слово, вщ якого походить Значення
а) Flehe (Floh) ДВН flöh тварина, що швидко втiкае; порiвняння швидко! витрати грошей iз втечею блохи
Lappe (Lappen) ДВН lappo,lappa обвислий, кволо звисаючий
Rabe ДВН hraban крехтшня пiсля хриплого кличу птаха
Schlitze (Schlitz) ДВН sliz, sli3 розрiз, що виник внаслщок розривання
Keile (Keil) ДВН kîl прилад для розколювання
Hake (Haken) ДВН hako вютря, кiлок
Karpe (der Karpfen) ДВН karpho короп
б) Rabatt галшська/ французька rabattere/ rabattre збивати, вщикати, вiдрубувати
Третя група переходу iMeHHmiB е найбшьш репрезентативною у nopiBHHHHi з шшими групами. Для не! характернi iменники, якi у нiмецькiй лтературнш MOBi належать до середнього роду, тодi як у БМД вони мають чоловiчий рiд. Оскiльки до не! належать iменники, якi мають як стшку категорiю роду, так i варiювання в рамках ще! категорн, а також можуть бути запозиченими з iнших мов, ми подшили цю групу на двi шдгрупи - iменники, що мають або не мають вардавання форм роду у шмецькш лiтературнiй мовi, що в свою чергу дшяться на тдгрупи вiдповiдно до наявностi або вщсутносп процесу запозичення (див. Табл. №3, (BM), [5; с. 1024, 1075, 689, 617, 261, 355, 1200, 502, 600, 867, 1161, 673, 166, 230, 297]). У першш шдгруш переважають слова шоземного походження, що мають вардавання у стандарт^ наприклад, слово Liter («лтер») у сучаснш нiмецькiй мовi може набувати як середнього, так i чоловiчого роду, що пов'язано iз його походженням. Внаслiдок конфлiкту схем присвоення роду слово грецького походження mUra («фунт») ще не набуло едино! граматично! форми роду у стандарта Процес становлення едино! форми вщповщно вiдобразився у граматичнiй формi мови мiста Берлiн, де домшуе форма чоловiчого роду, проте не виключене варiювання мiж чоловiчим i середнiм родами. Друга пiдгрупа представлена як запозиченнями, так i власними словами, що не мають вардавання роду у стандарта Benzin («бензин») у сучаснш лтературнш мовi мае лише одну родову форму, походить вщ латинського benzoë «яванський ладан», а у БМД в результат конфлшту схем присвоення роду набувае чоловiчого роду. У сучаснш шмецькш мовi слово «трава» належить до середнього роду (das Gras) i походить вщ ДВН gras «щось, що проростае та впадае в oni», тсдо як у БМД воно переходить до чоловiчо! родово! форми (der Jras).
Таблиця №3. Третя група переходу iменникiв
iMeHHHKH III-oi rpynn nepexogy das^der Мова походження Слово, вщ якого походить Значення
1a) Liter грецька mitra фунт
Meter грецька metron вiршовий розмiр, метр
Jummi грецька kommi каучук
16) Jehalt середньоверх-ньошмецька gehalt зберiгання, внутршня цiннiсть
2a) Benzin середньовiчна латина benzoe яванський ладан
Datum латина datum даний, цей, вщ давати, виготовляти, писати
Petroleum грецька латина petros oleum камшь олiя
Examen шзня латина examen допит, розслiдування; вiдхилення на вагах
Jas грецька chaos пусте примiщення
Kaleika польська kolejka послiдовнiсть
Ol грецька elaion олiя
26) Jras ДВН gras щось, що проростае та впадае в очi
Armband ДВН band стрiчка
Blei (Bleistift) ДВН bli(o) виблискуючий блакитним
До останньо!, четвертоТ групи вiдносяться iменники, яю у нiмецькiй лiтературнiй мовi не мають варiювання форм роду та представлеш переважно словами, що походять з ДВН, хоча зустрiчаються й запозичення, вiдповiдно до чого здшснено подiл на двi пiдгрупи (див. Табл. №4, (ВМ), [5; с. 917, 900, 120, 554]). 1менники ще! групи у стандартi належать до середнього роду, тсд як у БМД переходять до жшочого роду. Наприклад, «тдбор1ддя» походить вщ ДВН кгпт та у шмецькш лiтературнiй мовi належить до середнього роду, а в БМД набувае жшочо! родово! форми. Грецьке слово gдny «кол1но» внаслiдок конфлiкту схем присвоення роду у нiмецькiй лтературнш мовi набувае середнього роду, а у мовi мiста Берлiн отримуе характерне для жшочого роду заюнчення -е та переходить до жшочо! родово! форми.
Таблиця №4. Четверта група переходу iменникiв
IMeHHHKH IV-oi rpynn Мова Слово, вщ якого Значення
nepexogy das^die походження походить
a) Kniee (Knie) грецька gony колшо
6) Kinne (Kinn) ДВН kinni шдборщдя
Alte (Alter) ДВН altar вiк
Flicke (Flick) СВН vlicken нашити латку
Висновок. Для граматично! категорi! роду БМД характерний процес варiювання родових форм, що проявляеться у вище описаних чотирьох групах переходу iменникiв. Цей процес спричинений як iсторичними чинниками, так i внутрiшньою формою слова. У мовi мiста Берлiн сформувалася розширена граматична парадигма жiночо! родово! форми за рахунок вiдсутностi переходу ^в iз ще! парадигми та переходу ^в у цю парадигму iз чоловiчо! та середньо! родових форм, а отже, найпродуктившшою е форма жшочого роду. Таким чином, граматична категорiя роду БМД мае вщкритий характер, де найбiльш стiйкою шдсистемою е жiноча родова форма. Вивчення ще! категорi! виявило необхiднiсть подальшого дослiдження як синхронiчного, так i дiахронiчного аспектiв iнших елементiв морфолопчно! системи БМД (категорi! означеностi, числа, вщмшку тощо). Такi дослiдження сприятимуть вивченню не лише морфологiчних особливостей, а й !х реалiзацi! у комушкативнш системi БМД.
Список л^ератури
1. Жирмунский В. М. Немецкая диалектология / В. М. Жирмунский - Ленинград: Изд-во АН СССР, 1956. - 636 с.
2. Савельева О. С. Формальные и содержательные свойства грамматической категории рода существительных: дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: 10.02.01 / О. С. Савельева.
- Челябинск, 2006. - 187 с.
3. Callies M. A cross-linguistic comparison of variation in gender assignment to English loanwords in German and Polish. [Електронний ресурс] / M. Callies, E. Ogiermann,
R. Szczesniak. - Режим доступу: http://www.cl.uni-heidelberg.de/~holler/bamberg/gender.assignment. bamberg2008_CalliesEtAl.pdf. - Назва з екрану.
4. Dittmar N. Wandlungen einer Stadtsprache. Berlinisch in Vergangenheit und Gegenwart / N. Dittmar, P. Schlobinski. - Berlin: Colloquim Verlag, 1988. - 237 S.
5. Duden. Deutsches Universalwörterbuch // hrsg. von der Dudenredaktion. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 2003. - 1892 S.
6. Duden. Die Grammatik // hrsg. vom Wissenschaftlichen Rat der Dudenredaktion. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 2005. - 1343S.
7. Lasch A. Berlinisch. Eine berlinische Sprachgeschichte // A. Lasch. - Berlin: Hobbing, 1928. - 354 S.
8. Ogiermann E. Der/die/das Jingle: Investigating gender variation of anglicisms in German [Електронний ресурс] / E. Ogiermann, M. Callies, A. Onysko. - Режим доступу: http://www.staff.uni-mainz.de/ mcallies/talks/gender.assignment.ESSE2010.pdf. - Назва з екрану.
9. Onysko A. Anglicisms in German: borrowing, lexical productivity, and written codeswitching. / A. Onysko // Linguistik - Impulse & Tendenzen.- Berlin: Walter de Gruyter, 2007. - 23. - 381 p.
10. Schlobinski P. Stadtsprache. Berlin. Eine soziolinguistische Untersuchung / P. Schlobinski. - Berlin/New York: Walter de Gruyter, 1987. - 299 S.
11. Schulte-Beckhausen M. Genusschwankung bei englischen, französischen, italienischen und spanischen Lehnwörtern im Deutschen: Eine Untersuchung auf der Grundlage deutscher Wörterbücher seit 1945. / M. Schulte-Beckhausen // Regensburger Beiträge zur deutschen Sprach- und Literaturwissenschaft.
- Frankfurt/Main: Peter Lang, 2002. - Reihe B, Bd. 83. - 430 S.
12. Siebenhaar B. Horizontal convergence of linguistic varieties in a language space. / P. Auer, J.E. // Schmidt Language and space: theories and methods: an international handbook of linguistic variation.
- Berlin/New York: Walter de Gruyter, 2010. - 241-258 p.
Джерела шюстративного матерiалу
13. (BM) Die deutsche Zeitung „Berliner Morgenpost" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.morgenpost.de/kolumne/kasupke/. - Назва з екрану.
Квиренко Л. А. Проблемы варьирования форм рода существительных в берлинском городском диалекте // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология.Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №2. Часть 1. - С.106-112.
В статье исследуются проблемы варьирования форм рода существительных в берлинском городском диалекте. На основании анализа грамматической категории рода берлинского городского диалекта выделено четыре группы перехода существительных из одной родовой формы в другую и установлено, что расширенная грамматическая парадигма женской родовой формы является наиболее стойкой подсистемой грамматической категории рода в диалекте города Берлин.
Ключевые слова: варьирование форм рода, категория рода, родовая форма, группы перехода существительных, морфологическая система.
Kvirenko L. O. Gender variation of nouns in the Berlin urban dialect // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 1. - P. 106-112.
The article offers a research of gender variation of nouns in the Berlin urban dialect. On the basis of analysis of the grammatical category of gender in the Berlin urban dialect we disclose four groups of transition of nouns from one gender to another. We have come to conclusion that extended grammatical paradigm of feminine gender form is the most stable subsystem of the grammatical category of gender in the urban variety of Berlin.
Key words: gender variation, category of gender, gender form, groups of transition of nouns, morphological system.
Поступила до редакцп 22.03.2011 р.
