CC BY
8
УДК 81'276.6=811.161/2]:69
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.271118.118.374
МОВНА П1ДГОТОВКА ФАХ1ВЦ1В БУДIВЕЛЬНОÏ ГАЛУЗ1
РОЩИНА Ю. М., канд. наук держ. упр.
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Приднгпровська державна академiя будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського 24-а, 49600, Дтпро, Украша, тел. +38(0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-7502-4347
Анотащя. Постановка проблеми. Одним i3 важливих чинникiв становлення украïнськоï державностi е застосовування державноï мови в уах сферах. З огляду на це перед вищою школою постае питання вдосконалення мовних знань та мовленневих навичок студенпв. Адже мовнi компетенци е запорукою успiху майбутнiх фахiвцiв як у професiйному, так i в соцiальному середовищi. Анал1з публшацш. Питання мовноï шдготовки дослiджували Волощак М., Кульбабська Ю. В., Мацько Л., Ярмоленко С., Пентилюк М., проте, на нашу думку, бшьш детального дослвдження потребуе саме практичний аспект лексичних, морфологiчних та синтаксичних складових у професiйнiй дiяльностi студентiв-будiвельникiв. Мета статти Дослвдити особливостi викладання украшсько1' мови професiйного спрямування для студенпв будiвельних професiй. Висновки. Отже, можна з впевненiстю твердити, що основою мовщн пiдготовки фахiвцiв будiвельноï галузi е лексика, адже комушкативна компетенцiя залежить передусiм вiд правильного використання певних усталених виразiв. Умшня правильно вибирати форми родового вщмшка однини iменникiв чоловiчого роду друго1' вiдмiни, дотримуватися норм уживання конструкцш iз прийменниками в професiйному мовленш студентiв-будiвельникiв сввдчить про як1сний рiвень 1'хньо1' подготовки.
Ключов1 слова: мовна тдготовка; лексика; будiвельнi термти
ЯЗЫКОВАЯ ПОДГОТОКА СПЕЦИАЛИСТОВ СТРОИТЕЛЬНОЙ СФЕРЫ
РОЩИНА Ю. Н., канд. наук гос. упр.
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. +38(0562) 46-94-98, e-mail: [email protected] ORCID ID: 0000-0001-7502-4347
Аннотация. Постановка проблемы. Одной из составляющий в становлении украинского государства есть использование государственного языка во всех сферах. Учитывая это, перед высшей школой возникает вопрос об усовершенствовании языковых знаний и языковых навыков среди студентов. Именно языковые компетенции являются залогом успеха будущих специалистов как в профессиональной, так и в социальной среде. Анализ публикаций. Вопросы, связанные з языковой подготовкой исследовали Волощак М., Кульбабская Ю. В., Мацько Л., Ярмоленко С., Пентылюк М., однако, мы считаем, что более детального рассмотрения требует именно практический аспект лексических, морфологических и синтаксических составляющих в профессиональной деятельности студентов-строителей. Цель статьи. Исследовать особенности преподавания украинского языка профессиональной направленности для студентов строительных специальностей. Выводы. Таким образом, можно с уверенностью утверждать, то основой для языковой подготовки специалистов строительной сферы является лексика, так как именно коммуникативная компетенция зависит прежде всего от правильного применения определенных устойчивых выражений. Умение правильно выбирать формы родительного падежа единственного числа существительных мужского рода второго спряжения, придерживаться норм использования конструкций с предлогами в профессиональном общение студентов-строителей указывает на качественный уровень их подготовки.
Ключевые слова: языковая подготовка; лексика; строительные термины
LANGUAGE TRAINING OF BUILD INDUSTRY PROFESSIONALS
ROSHCHINA Y. N., Candidate of Public Administration (Ph. D.)
Department of Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka Academy of Civil Engineering and Arhitecture», 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine, phone: +38(0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-7502-4347
Summary. Setting the problem. Formulation of the problem. One of the important factors in the formation of Ukrainian statehood is the use of the state language in all spheres. In this regard, before the high school, the question arises of improving the language skills and language skills of students. After all, language competences are the key to the success of future professionals both in professional and in the social environment. Analysis of publications. Questions of language training were studied by Voloshchak M., Kulbabskaya Yu.V., Matsko L., Yarmolenko S., Pentiluk M. However, in our opinion, a more detailed study requires the practical aspect of lexical, morphological and syntactic components in the professional activity of students- builders. The aim of the article is to analyze the peculiarities of teaching Ukrainian professional language for students of construction professions. Conclusions. Consequently, it is safe
to assert that the basis of language training of specialists in the construction industry is vocabulary, because communicative competence depends primarily on the proper use of certain established expressions. Ability to correctly choose the forms of generic case singularities of nouns of the masculine second-order abandonment, adhere to the norms of use of designs with prepositions in the professional language of student-builders testifies to the qualitative level of their training.
Key words: language preparation; vocabulary; construction terms
Одним i3 важливих чинниюв становления укра!нсько! державносп е застосовування державно! мови в ycix сферах. З огляду на це перед вищою школою постае питання вдосконалення мовних знань та мовленневих навичок студенпв. Адже мовш компетенцп е запорукою устху майбутшх фахiвцiв як у професшному, так i в сощальному середовищь
Проблема мовно! тдготовки студенпв техшчних спещальностей е важливою i спрямованою на умшня практично застосовувати здобутi знання. Як зазначив вщомий мовознавець Л. Блумфшьд: «Мж знаннями про мову i володiнням нею немае жодного зв'язку. Володшня мовою - це не питання знань. Володшня мовою - це питання практики» [5; С.165-166].
Питання мовно! тдготовки дослщжували Волощак М., Кульбабська Ю. В., Мацько Л., Ярмоленко С., Пентилюк М., проте, на нашу думку, бшьш детального дослiдження потребуе саме практичний аспект лексичних, морфологiчних та синтаксичних складових у професшнш дiяльностi студенпв-будiвельникiв.
Метою статт1 е дослщити особливостi викладання укра!нсько! мови професшного спрямування для студентiв будiвельних професiй.
Мовна пiдготовка - це сукупнють теоретичних знань i практичних навичок з мови, набутих у процес навчання. Синтезом цих освiтнiх компоненпв складникiв е мовленнева компетенцiя, яка е Знання формують мовну особистють, яка дбае про мову та сприяе !! розвитку.
Саме тому курс укра!нсько! мови за професшним спрямуванням - це комплексне вивчення державно! мови з урахуванням !! лексичних, граматичних, морфологiчних та стилютичних особливостей.
Так, наприклад, одним iз важливих аспектiв щодо формування i вдосконалення
професiйного мовлення студентiв е збагачення !хнього лексичного складу. Комушкативна компетенцiя залежить передусiм вiд правильного використання певних усталених виразiв, зокрема таких: брати участь замють приймати участь; уважати за потр1бне замють вважати необх1дним; зг1дно з наказом замють зг1дно наказу; ухвалити ршення замють прийняти ршення; увести до складу замють ввести в склад; розв 'язувати проблему замють виршувати проблему; обтмати посаду замють займати посаду; закон набрав чинностг замють закон вступив у силу; усунути з посади замють зм1стити з посади; тдбивати тдсумки замють тдводити тдсумки; зактчивши роботу замють по зактченню роботи; брати (взяти) до уваги (в1дома) замють приймати до уваги (в1дома) тощо.
Одним iз дiевих способiв збагачення лексичного складу кожно! мови е слова шшомовного походження. Проте не завжди виправдано вживати шоземш лексеми, коли в мовi е власне укра!нський е^валент. Тому доречно залучати до професшного мовлення саме укра'шсью вщповщники. Наприклад, до мовно! дiяльностi фахiвцiв будiвельно! галузi таю, як: консультування замють консалтинг, прямовисний замють вертикальний; поземний замють горизонтальний; запас замють резерв; дощльно замють рацюнально; х1дник замють тротуар; вгдбудова, в1дтворення, перебудова замють реконструкция; оновлення замють модернгзацгя; торг1вля замють маркетинг; керування замють менеджмент;
боргувальник, позикодавець замють кредитор тощо.
Морфолопчш особливосп укра!нсько! мови полягають в обмеженосп використання одних граматичних форм i повторюваносп шших. За допомогою морфолопчш норм
упорядковують уживання форм ошв, морфем тощо.
Найбiльш поширеними в професшному мовленнi е iменники. Значна кшькють помилок зумовлена вибором форми родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду друго! вiдмiни. У професшному мовленш студентiв-будiвельникiв уживаними е термши iншомовного походження, яю означають елементи будови чогось, конкретш предмети, геометричш фiгури та !хш частини. Для цих лексем характерне закшчення -а, -я: портика, балкона, карниза, еркера тощо. Назви будiвель, споруд, примщень та !хшх частин переважно мають закiнчення -у,-ю: мезонту, будинку, ганку, поверху, залу, пасажу, порталу, але: ангара, хл1ва, гаража, млина, сажа, куреня, порога, вестибюля, нефа, тамбура. У рядi iменникiв закшчення залежить вщ значення слова: акта (документ) - акту (^я); апарата (пристрш) - апарату (установа); блока (частина споруди) - блоку (об'еднання); елемента (деталь) - елементу (абстрактне); знака (позначка, марка, лпера, сигнал) - знаку (слщ, вщбиток, прикмета); ¡нструмента (одиничне) - Iнструменту (збiрне); каменя (окремий уламок) - каменю (маса, матерiал); раза ^з твтора та дробовим числом) - разу (iншi випадки); рахунка (документ) - рахунку ^я); сектора (у математищ) - сектору (пщроздш).
Вiдповiдно до мовних правил неслушно вживати вiддiеслiвнi iменники з суфiксом -к(а), що позначають об'екти, суб'екти та наслщок ди, на позначення ди чи поди. Наприклад: оцгнка (наслщок ди), оцгнювання (дiя), оцгнення (подiя), а не оцгнка (дiя); викрутка (шструмент), викручування (дiя), викручення (подiя), а не викрутка (дiя); розробка (наслщок дп), розробляння, розроблювання (д1я), розроблення (под1я), а не розробка ^я); зв1рка (наслщок ди), звгряння ^я), звгрення (подiя), а не зв1рка ^я); в1дбиток (наслiдок ди), в1дбивання (дiя), в1дбиття (подiя), а не в1дбиток ^я); переробка (наслщок ди), переробляння (дiя), перероблення (подiя), а не переробка (дiя); розв'язок (наслщок ди), розв'язування (дiя), розв 'язання (подiя), а не розв 'язок ^я).
Варто зазначити, що в текстах професшного спрямування вживають переважно вiдноснi прикметники
(компромгсний, аналтичний,
концептуальний, експериментальний), що максимально точно вказують на ознаки, а для передачi ступеневого значення - якюш. Бiльш прийнятними е аналггичш форми вищого й найвищого ступешв порiвняння (бгльш ефективний, менш критичний, найбгльш доцгльний), рщше - синтетичш (найефективнший, найкритичнший,
найдоцыьнший). Складена форма найвищого ступеня, утворена за допомогою слова самий (самий продуктивний, самий досконалий), мае в укра!нськш мовi просторiчний характер. Нормативними е таю вщповщники: найбгльш продуктивний, найбгльш досконалий. Правильним в укра!нськш мовi е вживання вищого ступеня порiвняння з прийменниками в1д, за, пор1вняно з, проти, над або зi сполучниками н1ж, як. Найуживанiшими е стилютично нейтральнi побудови з прийменником вщ i сполучником н1ж: Нова архтектура як1стша,тж стара ^д старог).
Серед мовних недоречностей е вживання прикметниюв чи дiеприкметникiв в iменниковому значеннi, наприклад: напрямник (напрямниця, замють напрямний (напрямна), напрямляючий (напрямляюча);
комплектування, комплектгвка замють комплектуючг (комплектуюча); складник замють складова, але складова частина. Зазвичай, замють активних дiеприкметникiв та прикметникових форм на -уч(ий), -юч(ий), функцюнування яких в укра!нськш лпературнш мовi обмежене, слщ використовувати:
а) описовi конструкци з який або що: проживающий по адресу - який
проживав за адресою;
собирающий налоги - який збирае податки;
влияющий на развитие - який впливае на розвиток;
информирующий - який Iнформуе.
б) вiддiеслiвнi iменники на -ач, -ник: заведующий отделом - зав1дувач в1дд1лу;
командующий армией - командувач армИ;
нападающий - нападник; в) прикметники, займенники: следующее решение - таке ршення; следующий месяц - наступний мгсяць; вышестоящая организация - вища оргатзащя;
текущий ремонт - поточний ремонт. Щодо чисшвникових форм, то найпоширешшими е помилки в узгодженш !х з 1менниками. Важливо пам'ятати, що з чисшвниками два, три, чотири слщ уживати 1менники у форм1 називного вщмшка множини: два документи, три об'екти, чотири плани. Чисшвник п1втора керуе 1менником у родовому вщмшку: твтора в1дсотка, твтора року, твтора м1сяця, твтора раза. У м1шаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначаеться чиошвником, який виражае цшу частину: два з половиною в1дсотки, с1м з половиною метргв. Керуе 1менником дробова частина, якщо вона приеднуеться сполучником Г два г половина в1дсотка, с1м I половина метра.
До синтаксичних складнощ1в у професшних текстах можна вщнести порушення норм уживання конструкцш 1з прийменниками по, при.
Вщповщно до мовностилютичних норм прийменник по слщ уживати лише тод1, коли вш означае просторов1 вщношення: черговий по району, колеги по робот1, наказ по Iнституту, б1гати по стадюну, гуляти по мгсту. В шших контекстах цей прийменник мае таю украшсью вщповщники: на позначення напрямку - йти за втром пливти за теч1ею, у напрямку до м1ста; способу називання - називати на гм'я та по батьков1; причини - в1дпустка через хворобу, через непорозумтня, з нагоди, через родиннг обставини, завдяки щасливому випадку; часу - у вих1дн1 дн1 (вих1дними днями), цглими днями (цт дн1), у (на) свята (святами); мети, призначення - комгсгя для складання резолюци, заходи щодо (до, для)
полтшення, викликати в службових справах; понять, що окреслюють певне коло знань, галузь науки тощо - агентство з постачання, фах1вець 1з державного права; властивосп, якосп, вщношення - важливий за значенням, добрий за вдачею (доброг вдач1), за единою формою, станом на 1 сгчня; часових вщношень - тсля прибуття погзда, тсля заюнчення термту (як вийде термт); засобу зв'язку - послами по поштг (поштою), пов1домити по телефону (телефоном); вщповщносп - з Iнщативи, за наказом, за дорученням, за правилами, за свгдченнями. 1нод1 для стислост та ч1ткосп тексту необхщно вилучати слова з прийменником по. Найчаспше це зайв1 канцеляризми робота по..., досл1дження по... Наприклад: проведено досл1дження впливу (краще - досл1джено вплив), а не проведено роботу по досл1дженню впливу.
Застосування прийменника при е доречним у словосполученнях 1з значенням «указування на наявшсть чогось поряд, а також указування на службу десь»: залишити при штаб1, проводити стажування при кафедр1 академи, бгблготека при або безприйменниковими конструкщями. Для правильносп перекладу слщ звернути увагу на так1 росшсько-украшсью прийменников1 вщповщники: при условии невыполнения обязательств - за умови невиконання зобов 'язань; при этих словах - сказавши це; при исполнении служебных обязанностей - тд час виконання службових обов'язтв (виконуючи службов1 обов 'язки); при подписании договора - тд час тдписання договору (тдписуючи догов1р); при принятии решения - ухвалюючи ршення; при изучении - тд час вивчення (вивчаючи); при жизни - за життя; при первом появлении - щойно з'явиться; при обнаружении - у раз1 виявлення; при возникновении - у раз1; при всём уважении/желании - хай як хто поважае\бажае; при том, что - тод1, коли (тод1, як); при всём том (этом) - попри те (це) все.
З-пом1ж прийменниюв незважаючи на 1 попри в професших текстах слщ уживати незважаючи на (незважаючи на помгчет
недолти, незважаючи на попередш зауваження), а з-помiж щодо i стосовно (тотожнi за значенням) - стосовно (стосовно цього питання).
Характерними синтаксичними
особливостями професшного мовлення е вживання предикативних форм на -но, -то, утворених вщ пасивних дiеприкметникiв. 1х уживають у безособових реченнях iз прямим додатком, зазвичай, без дiеслова бути, коли увагу зосереджують на дп особи, яку не називають. Наприклад: Тему дослгджено (хтось дослщив). Форми на -но, -то е безособовими i не можуть мати при собi навiть пасивного суб'екта, вираженого формою орудного вщмшка. Наприклад: Ми виявили, а не нами виявлено.
для укра!нсько! мови бшьш прийнятними е активнi дiеслiвнi конструкцп. Тому слiд, де це можливо, надавати перевагу
саме таким словоформам. Наприклад: Ком1с1я складае план, а не План складаеться ком1с1ею; Вас запрошуе директор, а не Ви запрошуетеся директором; Пристрт, призначений охолоджувати, а не Пристрт, призначений для охолоджування; Змгнюючи параметри, отримуемо..., а не при змтюванш параметр1в отримуемо.
Висновки. Отже, можна з впевнешстю твердити, що основою мовно! пщготовки фахiвцiв будiвельно! галузi е лексика, адже комушкативна компетенщя залежить передуам вщ правильного використання певних усталених виразiв. Умшня правильно вибирати форми родового вщмшка однини iменникiв чоловiчого роду друго! вщмши, дотримуватися норм уживання конструкцiй iз прийменниками в професшному мовленнi студентiв-будiвельникiв свщчить про якiсний рiвень !хньо! пщготовки.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Котеньова З. I. Архитектура 6уд1вель i споруд : навч. пос. для студ. 6уд1в. спец. / З. I. Котеньова. - Харшв : ХНАМГ, 2007. - 170 с.
2. Волощак Мар1я. Неправильно - правильно : довщ. з укр. слововживання : за матер1алами засоб1в масово! ш-формацп / Мар1я Волощак. - Ки!в : Просвпа, 2000. - 128 с.
3. Довщник з культури мови : [поабник] / С. Я. Ермоленко, С. П. Бибик, Н. М. Сологуб [та ш] ; за ред. С. Я. Ермоленко. - Ки!в : Вища шк., 2005. - 399 с.
4. Кульбабська Ю. В. Проблеми викладання курсу "Украшська мова професшного спрямування" у ВНЗ Украши / Ю. В. Кульбабська // Науков1 записки Нац1онального ушверситету "Киево-Могилянська академ1я". Сер. Пе-дагопчш, психолог1чн1 науки та соц1альна робота. - 2005. - Т. 47. - С. 36-38.
5. Основные направления в методике преподавания иностранных языков в XIX-XX вв. / под ред. И. В. Рахманова. - Москва : Педагогика, 1972. - 318 с.
6. Чередник Н. Г. Украшська мова професшного спшкування : [навч. поаб.] / Н. Г. Чередник, Ю. М. Рощина ; Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши, Дншропетр. репон. ш-т держ. упр. - Дншропетровськ : ДР1ДУ НАДУ, 2014. - 324 с.
REFERENCES
1. Koten'ova Z.I. Architectura budivel i sporud [Architectures building and construction]. Kharkov: KhNAMG, 2007,
170 p. (in Ukrainian).
2. Voloshchak Mania Nepravilno -pravilno [Wrong and right]. Kyiv: Osvita, 2000, 128 p. (in Ukrainian).
3. Jermolenko S.J. Ed., Bybyk S.B. and Sologub N.M. Dovidnyk z kultury movy [Reference book on cultural language]. Kyiv: Vyshcha shk., 2005, 399 p. (in Ukrainian).
4. Kulbabska Y. V. Problemy vykladannia kursu "ukrainska mova profesiynogo spriamuvannia u VNZ Ukrainy [Problems of teaching the course «Ukrainian language of professional orientation» in higher educational institution]. Available at: http://ekmair.ukma.edu.ua . (in Ukrainian).
5.Rakhmanova I.V. Ed. Osnovnye napravlenyya v metodyke prepodavanyya ynostrannykh yazykov v XIX-XX vv. [The main directions in methods of foreign language teaching]. Moskva: Pedahohyka, 1972, 318 p. (in Ukrainian).
6. Cherednyk N. H. and Roshchina Yu.M. Ukrainska mova profesiynoho spilkuvannia [Ukrainian Language of professional speaking]. Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrayiny, Dnipropetr. rehion. in-t derzh. Upr [Nat. acad. of state administer.by President of Ukraine, Dnipr. region inst. of admin. publ.]. Dnipropetrovsk: DRIDU NADU, 2014, 324 p. (in Ukrainian).
Рецензент: Свсеева Г. П., д-р наук держ. упр., проф.
Надшшла до редколегп: 21.09.2018 р.
