Выработка умений и навыков анализа диалектных текстов у студентов-филологов

Наливайко М.Я.

УДК 81'282=161.2+81'322.5

М. Я. НАЛИВАЙКО

ВИРОБЛЕННЯ УМ1НЬ I НАВИЧОК АНАЛ1ЗУ Д1АЛЕКТНИХ ТЕКСТ1В У

СТУДЕНТ1В-Ф1ЛОЛОГ1В

Подано методичн рекомендаци для аналiзу дiалектних текстiв. Запропоновано зразки текстiв пiвденно-захiдного нарiччя, зiбранi студентами II курсу факультету фшологи i журналктики пiд час дiалектологiчноi практики. Розроблено систему вправ, яка дасть можливкть визначати мовн особливостi пiвнiчного, пiвденно-захiдного i пiвденно-схiдного нарiч украшсь^ мови. Виокремлено зразки анал1зу фонетичних, морфологiчних, лексичних, синтаксичних дiалектних явищ. Визначено, як вправи треба рекомендувати студентам до виконання для формування умiнь i навичок та за^плення вивченого матерiалу. Детально описано вправи, в яких можна простежити фонетичнi, лексичнi, морфологiчнi дiалектизми. Обтрунтовано доречнiсть запису текстiв фонетичною транскрипщею i з детальним анализом.

Ключовi слова: дiалектологiя, дiалектизм, фонетичний дiалектизм, лексичний дiалектизм, морфологiчний дiалектизм, говiрка, говiр, нарiччя.

М. Я. НАЛИВАЙКО

ВЫРАБОТКА УМЕНИЙ И НАВЫКОВ АНАЛИЗА ДИАЛЕКТНЫХ ТЕКСТОВ У

СТУДЕНТОВ-ФИЛОЛОГОВ

Поданы методические рекоммендации для анализа диалектных текстов. Предложено образцы текстов юго-западного наречия, собраные студентами II курса факультета филологии и журналистики во время диалектологической практики. Разработана система упражнений, которая даст возможность определить языковые особенности северного, юго-западного и юго-восточного наречий украинского языка. Представлены образцы анализа фонетических, морфологических, лексических, синтаксических диалектных явлений. Определено, какие упражнения надо рекомендовать студентам выполнять для формирования умений и навыков и закрепления изученого материала. Детально описаны упражнения, в которых можна проследить фонетические, лексические, морфологические диалектизмы. Обоснована потребность записи текстов фонетической транскрипцией и с детальным анализом.

Ключевые слова: диалектология, диалектизм, фонетический диалектизм, лексический диалектизм, морфологический диалектизм, говор, наречие.

M. NALYVAIKO

DEVELOPING SKILLS OF ANALYSING DIALECT TEXTS BY PHILOLOGY

STUDENTS

The article presents guidelines for the analysis of dialect texts. Sample texts in southwestern dialect collected by second-year students of the Faculty of Philology and Journalism during dialectological practice have been provided. A system of exercises has been developed that will make it possible to determine the language features of the northern, western and, southeastern dialects of the Ukrainian language. Examples of analysis of phonetic, morphological, lexical and syntactic dialect phenomena have been singled out. It has been determined what exercises should be recommend to students to perform for the formation of skills and consolidation of the learned material. The exercises in which phonetic, lexical, morphological dialectisms can be traced have been described in detail. The necessity of writing texts by phonetic transcription and detailed analysis has been grounded.

Key words: dialectology, phonetic dialectism, lexical dialectism, morphologycal dialectism, dialect.

До важливих проблем ВНЗ гуманитарного профшю належить необхщнють вивчення дiалектних особливостей мови, вироблення у студенпв-фшолопв умiнь i навичок аналiзу дiалектних текстiв.

Дiалектологiя - це наука, яка вивчае мiсцевi рiзновиди мови, !! територiальнi дiалекти i говiрки [1, с. 3]. Це один i3 важливих курсiв iсторико-мовознавчого циклу, спрямований на розширення i формування лiнгвiстичного свiтогляду майбутнiх учителiв укра!нсько! словесностi [6, с. 3].

Укра!нська дiалектологiя мае об'ектом свого дослщження визначення i опис територiальних дiалектiв.

Метою дисциплiни е засвоення студентами понять i термiнiв дiалектологi!, вивчення класифшаци говорiв укра1нсько1 мови.

Загалом предмет «Укра!нська дiалектологiя» е специфiчним курсом, спрямованим насамперед на оволодшня студентами-фiлологами практичними навичками. Вивчаючи дiалектологiю в контекстi Болонського процесу, студент повинен ум^и: записувати тексти фонетичною транскрипцiею; виявляти дiалектнi особливостi на фонетичному, морфологiчному, лексичному та синтаксичному рiвнях мови; карткувати дiалектний матерiал; укладати дiалектнi словники; створювати дiалектологiчнi карти; користуватись словниками та атласами.

Устшне засвоення студентами навчального курсу розраховане на систематичне проведення практичних занять, на яких переважно використовуються так навчально-методичнi видання: Глiбчук Н. М. Практичт завдання з украшсько! дiалектологi!. - Львiв, 2000; Гопштер G. А. Укра!нська дiалектологiя : навчально-мнтодичний посiбник. - Горлiвка, 2005; Шеремета Н. П. Украшська дiалектологiя. Практичт заняття. - Кам'янець-Подiльський, 2005; Панцьо С. G. Укра!нська дiалектологiя: Практикум: навчально-методичний посiбник. - Терношль, 2013.

Мета статт - з'ясувати, як вправи з укра1нсько1 дiалектологi! допоможуть виробити умiння i навички аналiзу дiалектних текстiв у студенлв-фшолопв.

Мета аналiзу дiалектних текстiв - виявляти особливосп говiрки, говору, нарiччя на фонетичному, лексичному, морфологiчному, синтаксичному рiвнях. Щоб правильно його виконати, потрiбно вмiти розрiзняти дiалектизми. Залежно вiд галузi мови окреслено таю дiалектизми: акцентуацiйнi, фонетичнi, морфологiчнi, словотворч^ синтаксичнi, семантичнi, фразеологiчнi.

Для формування вмшь i навичок та закршлення вивченого матерiалу студентам рекомендуеться виконати рiзнi вправи. Наприклад:

Розподiлiть подан дiалектизми на: а) фонетичнi; б) лексичт; в) словотвiрнi; г) граматичт.

Ходилисьмо (ми ходили), тойво, шепка, сiм гривнiв, шухляда, когут (швень), возиро, калабаня (калюжа), кiсто, долейка (доленька), слшак (слiпець), допiру, сиротюк (сирота), тамка, ледар, пияк (п'яниця), дамно (давно), гiвка (дiвка), пасовиско, видаесi (здаеться), весiле, тамка, пироги (вареники), бульба (картопля).

2) Розгляньте поданий текст наддшстрянського говору. Звершть увагу на транскрипщю. Спробуйте назвати дiалектизми.

Шоб зва1рити пиеро1ги / тра на1брати з м'iшlка му|ки / |фа!но й:i проlс'iйати i |усипати у |миску lк'iл'ко тра // по1тому до lсейi му|ки |убити зо два 1або три йай|ци / |усипати 1соли / |к'ш'ко тра / до сма1ку / i то1ди 1або 1теплоу / во1доу 1або моло1ком со1лодким роз1води ти му|ку i мЧ|сити lк'iсто // тра го замЧ|сити так / би не 1було Гул'о1чок i 1було во1но не р'щ1ке i не гус1те / а йаПраз та1ке пов'iл'не // по1тому lур'iзати ку1сок lк'iста i на сlк'iл'lници lтач'iукоу розта1ч'ети веи1ликш i тон|ки! |корж / а по1тому го но1жом поlр'iзати на квад1рати i у то! квад1рат 1лишкоу чи |вилкоу 1класти йа1кус' |начиенку // то1ди скла1дати р'^жок до р'iжlка i заlл'iпл'увати та!кЧ пиеро1ги // ва1рити йiх у веи1ликому бан'е1ку у киепlл'еч'il во!д^ / би с'е не 1злипли // |вит'егати друшл'е1ком i мас1тити с1мал'цеим зо |шкварками // [4, с. 92].

Студенев потрiбно навчити аналiзувати дiалектнi явища, визначати фонетичш особливостi говiрки, говору, нарiччя. Необидно враховувати, що склад вокалiзму украшсько! дiалектно! мови кiлькiсно та яюсно в рiзних дiалектах вiдчутно рiзний, проте всю рiзноманiтнiсть вокалiзму зводять до чотирьох основних дiалектних систем: швденно-схщно!, пiвденно-захiдно!, карпатсько! i твшчноукра!нсько! [1, с. 38]. У консонантизмi «вiдмiнностi в частотi вживання приголосних фонем у рiзних дiалектах зумовлюються вiдмiнностями в

кшьюсному складi !х, що спричинюе взаемозаступлення фонем одна одною». Наприклад, заступлення фонеми р' у багатьох полюьких та подiльських говiрках (буряк - буряк), фонеми ф - у швденно-схщних (фалити - хвалити) [1, с. 60].

На заняттях пропонуемо студентам вправи на визначення особливостей голосних i приголосних фонем. Наприклад:

1) Прокоментуйте представлення фонеми /и/ у говiрках галицько-буковинсько! групи говорiв.

A. Лих'еий, дош'кеи, мо'геила (буковинсью говiрки).

Б. Ди'ветиси, мо'летеси, провод'ети (гуцульсью говiрки).

B. Ходеили до 'склепу, деи'тина, бура'к'е (покутсью говiрки).

2) Розгляньте поданi слова i з'ясуйте, якi фонетичнi особливосп у них засвiдченi.

A. Ц''век, ж''ел', 'с''в'ета, 'пiс''не (надсянськi говiрки).

Б. 'Дес'iт', 'м'iсiц', 'рiсний, 'помн'гг' (буковинськi говiрки).

B. 'К'ешко (тяжко), 'гшо, Те'к'ена (Тетяна), 'к'чений, 'гекуйу (гуцульськi говiрки).

3) Запишiть i прокоментуйте фонетичнi особливостi у системi консонантизму в надднiстрянських говiрках.

A. КЧ'нец, хлопец; н'i'мецкий, креме'нецкий, ту'рецкий.

Б. Рйа'бий, 'бурйа, зор'йа, рйас'ний.

B. Коза'чейко, 'личейко, ма'лейкий, др^б'нейкий, ста'рейкий.

4) Прокоментуйте, яке явище вiдображено в поданих нижче прикладах. К'1сто, ск'ша, ск^у (стiл), г^ра (дiра), г'iтйна, к'игнути, к'ешко, |йука (дiвка).

Подаемо зразок аналiзу фонетичних дiалектних явищ:

Зо|р'а, |з'iрка, ко|сар, квар|тир'а, кома|р'а - загалом у швденно-схщних дiалектах розрiзняються фонеми /р/, /р'/, хоч у кiнцi отав i складiв у переважнiй бшьшост говорiв виступае лише твердий /р/, проте у рядi полтавських говiрок спостерiгаеться пом'якшення /р/.

Уся «рiзноманiтнiсть дiалектних вiдмiнностей на рiвнi морфологи зведена до двох основних рiзновидiв: вщмшносп, зумовленi особливостями фонетики мюцевих дiалектiв; вiдмiнностi, зумовленi рiзними напрямами граматично! аналоги, що проявилися в ютори укра!нських дiалектiв» [1, с. 87].

Пропонуемо студентам завдання на визначення особливостей вщмшкових форм iменникiв, прикметниюв, займенникiв, числiвникiв, словозмiни дiеслiв. Наприклад:

Прокоментуйте вiдмiнковi форми iменникiв у рiзних нарiччях.

Орудний вщмшок:

A. Г|рушейу, к|ручойу, до|рогойу (швденно-схщш дiалекти).

Б. Го1ловоу, зем|л'ом, ду|шоу, |дин'ом (пiвденно-захiднi дiалекти).

B. |Рибой, зем|л'ой, до1лон'ой, г|рушой (полiськi дiалекти).

2) З'ясуйте, для яких нарiч характернi поданi форми називного i знахiдного вiдмiнкiв прикметникiв.

Б. С|тарий, |гарне, чу|же, lсинiй, ос|тан':е.

B. |Си ний, |сина, вос1татний, по|рожний.

3) Розгляньте i прокоментуйте подаш форми орудного вiдмiнка однини прикметниюв жiночого роду в галицько-буковинських говiрках. Порiвняйте !х з полюькими говiрками.

А. Гар'ноу 'хатоу, 'синьоу 'хусткоу; моло'дом 'мамом, 'бiлом стд'ниц'ом (галицько-буковинськi говiрки).

Б. З ви'сокой тра'вой, з гар'ной, з моло'дойу 'материйу (полiськi говiрки).

4) Прокоментуйте дiеслiвнi форми, наявнi в швденно-захщних говорах.

A. 'Прошу, 'ношу, 'кажу.

Б. Пи'ташш, 'слухайiш, ш'сиш, йi'ди, да'сиш, даш.

B. 'Косит, 'пр'осит, во'горит, 'хотит.

Г. Вони баче, 'робл'е, 'прос'е.

5) Прокоментуйте подаш iменниковi, числiвниковi та прикметниковi форми, характернi для карпатських говорiв.

А. Двана'ц:ети р^к, але го'дина два'наста, по 'земли, с''ва'ченом водом, трйох братиу, д'iт'ми, ко'н'ови, на 'йеден зуб, в 'груд'ох.

Б. Кул''кийс' (якийсь), ко'л'ачый (колючий), колоп'н'аний (конопляний).

Зразок аналiзу говiркових морфологiчних явищ:

Се|се, то|то - редупшковаш форма вказiвних займенниив, властивi пiвденно-захiдним говорам.

Мiж украшськими дiалектами в синтаксисi спостерiгаeться менше вщмшностей, нiж у морфологи i фонетищ, проте й на синтаксичному рiвнi в украшськш дiалектнiй мовi видшяються певнi дiалектнi системи, якi бшьшою чи меншою мiрою протиставляються одна однш (пiвденно-захiдна, пiвденно-схiдна i полюька) [1, с. 176-177].

Подаемо зразок аналiзу говiркових синтаксичних явищ:

Ж1нка, де з не! насмiхались - тдрядне означальне речення зi сполучником де, який може використовуватись i в тдрядних мiсця; подiбнi конструкци характернi для пiвденно-схiдних говорiв.

Серед вщмшностей у лексицi розрiзняють два типи: протиставш, що полягають у наявност в рiзних дiалектах рiвноцiнних вiдповiдникiв певним структурним елементам мови, та непротиставш дiалектнi явища, що не мають вiдповiдника якогось iз дiалектiв. Пропонуемо студентам наступнi завдання:

1) Прочитайте i прокоментуйте подаш дiалектнi слова.

Б. Бабшу|ватий (той, що мае жiночi риси характеру), бабра'нина (повшьна, неякiсна робота), бам'бурник (розбишака), бац'кан'е (мазання), би'чар'ш (довга жердина), бла'вучити (байдикувати), 'борше (швидше), 'бр'iга (велика колода), |бурний (прикм. до буря), 'буханец (стусан), буц'матий (повнолиций) (гуцульсью говiрки).

2) Запишггь 10 лексичних дiалектизмiв, яю вживаються в мовленнi лiтнiх людей Вашого населеного пункту, подайте 1хне тлумачення та пояснення.

Подаемо зразок аналiзу лексичних дiалектних явищ:

|Вуйко - значення слова «дядько, материн брат», поширене у дiалектах швденно-захiдного нарiччя, належить до протиставних дiалектних явищ, власне лексичний дiалектизм.

Пiсля засвоення основних вiдомостей з дiалектноl фонетики, лексики, морфологи студенти аналiзують, транскрибують тексти, подають вщповщш коментарi щодо особливостей на вшх мовних рiвнях. Наприклад:

1) Затранскрибуйте поданий текст, схарактеризуйте його особливосп на вшх мовних рiвнях (наддшстрянсью говiрки).

Ой, тежко ми колись робили. Мала м трое малих д^ий. Траба було i вдома шось зробити i на поле йти. З люа дрова на плечох носилисмо разом з дзядзем. Тий вш робив. Вон сторожом раз тий другий раз. Вагарем був довгий чис, жи важив зерно як во привозили. Там людьом видавали. I на пошв собi вiдмiрували, вiдважували. Яке траба було зерно,то вiн важив. I худобу сторожувов. Вiвщ.. .Худобу... А ще без одно! ноги був. А траба було всьо робити...

1) Розгляньте затранскрибований текст, прокоментуйте особливостi на уах мовних рiвнях.

Корисним для студенев буде опрацювання теоретичних праць iз укра1нсько1 дiалектологil [1; 2; 3; 4].

Аналiз дiалектних текспв здiйснюеться у певному порядку:

I. Фонетичш особливостi: у вокалiзмi; у консонантизма

II. Морфолопчш ocoбливocтi: в iмeнникax; у пpикмeтникax; у чиcлiвникax; у зaймeнникax; у пpиcлiвникax; у дiecлiвниx фopмax; у cлyжбoвиx cлoвax.

II. Cлoвoтвipнi ocoбливocтi: в aфiкcaльнoмy cлoвoтвopeннi; у нaбopi cyфiкciв.

V. ^т^ксичт ocoбливocтi: у бyдoвi cлoвocпoлyчeння; у бyдoвi простого peчeння; у бyдoвi cклaднoгo peчeння.

V. Лeкcичнi особливосп.

Пpиклaд викoнaння:

Ceлo Шмaнькiвчики Чортювського paйoнy Тepнoпiльcькoï oблacтi (Iнфopмaтop: Фapтyшинcький Mиxaйлo Григорович, 1926 р. н., ocвiтa 4 кл.)

Йa rnpo№yc'a lтиc'aчy lдeв'iтcoт дlвaïц'iт' lшecтoгo |року |с'омого lcичн'e y ceиlл'i 3a^'ic'a Чopтlк'iyc'кoгo palйoнy Тeиplнoп'iл'c'кoйi loблacти // дж^инс^о мolйe |було нeилeигlким // №aTO lмaли дlвaïц'iт' двa |морги lпoл'e // нa т'iм |пол'у тlpeбa |було c''e нapolбити / №aTO lмaли шe lпapy |кон^у / lкoн'i |були lфaïн'i / догш^нут^ // шe lтaтo |м8ли мalшинy / шо нa н'и в'iдбиelpaли пшeиlниц'y / |жито / тa yc''o шо зalc'iйaли // буу к'ilpaт / нa йalкoмy мoлolтилoc'e зeиplнo // йa з ^том lpaнo ycтalвay / i зaпp'alгaли lкoн'i i Уйо / y lпoлe // мolйa polбoтa lбyлa во1дити lкoн'i зa вуз^чко / // йaк ïшjлиcмo y lпoлe / то в'iд ipa^e до lcaмoгo lтeмнoгo lвeчeиpa // oï тlpaбa |було c'e таро|бити lт'eшкo / a йaк c'e жelниy / то lмaмa з ^том ро|били вeиc'ilл'e / i yбlpaн'e ми з1годили lфaïнe / шо то тalкoгo нeи yc'i xlлoпц'i мог|ли lмaти // шe ми з1годили з двox зшотж двa lпepcн'i / то йa c''e paxylвay бalгaцкиï xlлoпeиц // №aTO i lмaмa lмaли тас пlйeтиepo // ми yc'i ро|били lт'eшкo // [5, с. 75].

Особливосп. Ha фoнeтичнoмy piвнi:

у вoкaлiзмi:

- пepexiд /a/ чepeз /e/ - c''e, yбlpaн'e, моло^илос^, lт'eшкo;

- зaмiнa /e/ та /a/ - тlpaбa;

- зaмiнa /о/ нa /e/ - |вeчeиpa, lшecтoгo;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- нeнaгoлoшeнi e, и зближуються у вимoвi i peaлiзyютьcя як звуки eи, иe: xlлoпeиц,

пlйeтиepo.

у кoнcoнaнтизмi:

- oглyшeння дзвiнкиx: lт'eшкo;

- пaлaтaлiзaцiя с'' - c''e, yc''o;

- ^^рд^ня приголосного ц: бalгaцкиï, xlлoпeиц;

-вщсутшсть пoдoвжeння пpигoлocниx: Зalл'ic'a;

acимiлятивнi змши шч нa ш: шо, шe.

Ha мopфoлoгiчнoмy piвнi:

- y^ern фopмa вкaзiвнoгo зaймeнникa т'iм;

- iмeнники II вiдмiни в M. в. та 1пол'у;

- форми чиствниюв: lдeв'iтcoт, дlвaïц'iт';

- шявшсть чacтки c'i в пpeпoзицiï i постпозиций c'i ди'вили, т'iшилиc'i

cклaднa фopмa минулого чacy: ïшjлиcмo;

Ha лeкcичнoмy piвнi:

- фaïнe (rapœ);

- yб'paн'e (одяг);

- з1годили (пошили).

2) Ceлo Глyшкa Зaлiщицькoгo paйoнy Тepнoпiльcькoï oблacтi (Iнфopмaтop: Пeтpyшeвич Гaннa Iвaнiвнa, 1929 р. н., ocвiтa 3 кл.).

Пaмн'elтaйy / xoд□ж дaУlнo c'e 1було // бpaт lM'ic'кo lyчиyc'e нa 1другому ceиlл'i / lБлишчeинlц'i // до!рога в'iд cтalвoк / дe ми lмeшкaли / lбyлa нeидalлeкa / lare / кalзay lвyïкo / шо уно1чи нa н'iй 1л'убит вч'ilпитиc'e блуд / ми 1були мalл'i / тa ï розу!м'ши / шо то тalкe // 1л'уди / cтpaшlнe / некому бим нeи жalдaлa тalкe пeиpeиlжити // Удeн' ро1боти 1було бalгaтo // lШтeфкo yз'ey lrpaл'i i рис1гал' / c'iy нa 1ф^ру тa ï пojйixaУ му Щ'утти мaндиlбypкy // a lбpaтoви lтpeбa 1було в'iдlвeзти xoч lтpoxa йalкoгoc' йilд□зeн'e // тa ï п'щ lвeч'ip з'iбlpayc'e lтaтo lйixaти // шe пpиeïlшлa lcтpиïнa / rapeUana 1свому бaïcтpylкoви шос' / 1вущ'о lнaшoмy Mиelxaceиви пpиelн'ic вeиlликy lквapтy lмeдy // lгeïби yc'o гolтoвe // lтaтo c'alдaйe нa 1ффу / a ми з ce^lipoy i co|6'í // [5, с. 98].

Hay^ßi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № 1

73

Особливосп. На фонетичному рiвнi: у вокалiзмi:

- перехiд /а/ через /е/ - с'е, з^б!раус'е, 1учиус'е, уз'еу;

- збереження /а/ замють /i/ - с'а1дайе; у консонантизма

- м'якiсть шиплячих: вч'ilпитис'е ;

- заступлення звукосполучення мй на мн: памн'е1тайу;

- функцiональне посилення фонеми дПж: ходПж;

- тверда фонема т: 1л'убит;

- свистяча фонема /с/ переходить в шиплячу /ш/: |Штефко. асимiлятивнi змiни шч на ш: ше.

На морфолопчному рiвнi:

- усiченi форми займенниюв: му (йому);

- iменники I вщмши в О. в.: сеис1троу;

- iменники II вiдмiни чоловiчого роду в Д. в.: б|ратови, ба!стру|кови;

- iменники в Р. в. множини: в'iд ста1вок;

- умовний спошб дiеслiв з часткою бим: бим неи жа1дала;

- наявшсть частки с'е в постпозиций з'iбlраус'е, 1учиус'е, вч'ilпитис'е; iнфiнiтив на -ти: |шхати, в'iдlвезти.

На лексичному рiвнi: 1ву!ко (дядько);

- манди1бурка (картопля);

- йilд□зен'е (!жа);

- 1стри!на (тiтка);

- ба!стру|к (позашлюбна дитина);

- |ге!би (нiби, наче).

Отже, студенти-фшологи шляхом поеднання теори та практики засвоюють теоретичну базу дiалектологi!, вчаться розрiзняти мовнi особливосп говорiв i нарiч укра!нсько! мови.

При аналiзi дiалектного тексту робимо акцент на виявленш лексичних i семантичних дiалектизмiв, протиставних i непротиставних явищ; визначаемо особливостi на фонетичному, морфолопчному, лексичному, синтаксичному мовних рiвнях. Виявлення дiалектних змiн е кшцевою метою аналiзу дiалектних текстiв.

Студенти формують умшня та навички аналiзу дiалектних текстiв, щоб умiти викласти матерiал i навчити учнiв, коли будуть працювати у школах та шших навчальних закладах.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бевзенко С. П. Украшська д1алектолопя / С. П. Бевзенко. - К.: Вища школа, 1980. - 246 с.

2. Бичко З. М. Д1алектна лексика Опшля / З. М. Бичко. - Льв1в: Фешкс, 1997. - 136 с.

3. Матаяс I. Г. Украшська мова i !'!' говори / I. Г. Матв1яс. - К.: Наукова думка, 1990. - 168 с.

4. Матаяс I. Г. Засади украшсько!' д1алектологп / I. Г. Матв1яс // Мовознавство. - №1. - С. 3-9.

5. Матер1али д1алектолопчно1 практики: зб1рник текспв / укл. Панцьо С. £., Наливайко М. Я., Свистун Н. О., Вшьчинська Т. П., Бабш I. М., Миколенко Т. М., Кость I. Я. - Тернопшь: ТНПУ 1м. В. Гнатюка, 2013. - 160 с.

6. Панцьо С. £. Украшська д1алектолопя: практикум: навч.-метод. пос1бник / С. £. Панцьо. -Терноп1ль: Навчальна книга - Богдан, 2013. - 132 с.

REFERENCES

1. Bevzenko S. P. Ukrainska dialektologiya [Ukrainian dialectology]. - К.: Wysza shkola, 1980. - 246 p.

2. Bychko Z. M. Dialektna leksyka Opillia [The dialekt lexica of Opilla]. - Lviv: Phoenix, 1997. - 136 p.

3. Matviias I. H. Ukraiinska mova i hovoru [Ukrainian language and dialects]. - K.: Naukova dumka, 1990. - 168 p.

4. Matviias I. H. Zasadu ukraiinskoii dialektologiyi [Principles of Ukrainian dialectology] // Movoznavstvo.

- №1. - P. 3-9.

5. Materialy dialektologichnoyi praktyky: zbirnyk tekstyv [The materials of dialektological practise: collection of texts] / ukl. Pantso S. Ye. etc. - Ternopil: TNPU, 2013. - 160 p.

6. Pantso S. Ye. Ukrainska dialektologiya : Praktykum : navchalno-metodychny posibnyk [Ukrainian dialectology : practical work : educational teaching aid] / S. Pantso - Ternopil, 2013. - 132 p.

Выработка умений и навыков анализа диалектных текстов у студентов-филологов Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Наливайко М.Я.

Похожие темы научных работ по языкознанию и литературоведению , автор научной работы — Наливайко М.Я.

DEVELOPING SKILLS OF ANALYSING DIALECT TEXTS BY PHILOLOGY STUDENTS

Текст научной работы на тему «Выработка умений и навыков анализа диалектных текстов у студентов-филологов»