CC BY
56
7. Методика развития речи на уроках русского языка: пособие для учителей / под ред. Т. А. Ладыженской. - М.: Просвещение, 1980. - 240 с.
8. Монахов В. М. Технологические основы проектирования и конструктирования учебного процесса / В. М. Монахов, Б. Т. Лихачов. - Волгоград: Прогресс, 1998. - 135 с.
9. Положення про оргатзащю навчального процесу в кредитно-модульнш систе]ш тдготовки фахiвцiв / розроб.: В. В. Грубшко, I. I. Бабин, О. В. Гузар. - Тернопшь: Вид-во ТНПУ 1м. В. Гнатюка, 2004. - 48 с.
10. Семеног О. М. Оргашзацш науково-дослвдно! роботи студенлв фiлологiчного факультету педагогiчних уншерситетав: навч.-метод. ПоЫбник; ред. В. П. Зшченко / О. М. Семеног. - К.; Гл^в: РВВГДПУ, 2002. - 96 с.
11. ^шогеЫ М. Metodyka тук о ^уки ро№т / М. ^шогеЫ. - Warszawa: Рап81шоше Wydawnictwo №икоше. - 1978. - 262 р.
УДК 372.461
о. е. гриджук
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ У ФАХОВ1Й ШДГОТОВЩ СТУДЕНТ1В Л1СОТЕХН1ЧНОГО ВУЗУ
Обгрунтовано доцыьтсть постшного удосконалення культури мовлення студентгв лгсотехтчного вузу. Проаналгзовано типовг мовленневг помилки. Запропоновано систему вправ для засвоення акцентуацшних, лексичних, граматичних, стилгстичних та тших норм сучасног украгнськог лтературног мови. Окреслено основт напрямки нормування культури мовлення студентгв.
Ключовi слова: культура мовлення, норми лтературног мови, дгалогове навчання.
О. Е. ГРИДЖУК
КУЛЬТУРА РЕЧИ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ СТУДЕНТОВ
ЛЕСОТЕХНИЧЕСКОГО ВУЗА
Обоснована целесообразность постоянного усовершенствования культуры речи студентов технического вуза. Проанализированы типичные речевые ошибки. Предложена система упражнений для усвоения акцентологических, лексических, грамматических, стилистических и иных норм современного украинского литературного языка. Определены основные направления нормирования культуры речи студентов.
Ключевые слова: культура речи, нормы литературного языка, диалоговое обучение.
o. e. hrydzhuk
CULTURE OF SPEECH IN PROFESSIONAL TRAINING OF THE STUDENTS OF THE HIGHER EDUCATIONAL FORESTRY ENGINEERING INSTITUTION
Proper constant improvement of speech culture of the students offorestry institution are substantiated in the article. Typical speech errors are analyzed. The system of exercises for mastering of accentual, lexical, grammatical, stylistic, and other standards of the modern Ukrainian literary language are presented. The main tendencies of regulation of the students' speech culture are described.
Keywords: culture of speech, standards of the literary language, interactive training.
Основним завданням вищо1 школи е готувати фахiвцiв, яю мають i високий piBeHb квалiфiкацiï, i бездоганно володшть украшською мовою як державною у професшнш
дiяльностi. Знати мову означае усввдомлено i творчо володiти нею в уснш та писемнiй формах, сприймати И в контекстi надаонально! культури, користуватися «мовою як органiчним засобом самотворення, самоствердження i самовираження, розвитку сво!х iнтелектуальних й емодайно-вольових можливостей та як засобом соцiалiзацi! ... в суспшьствЬ> [12, с. 38]. Зввдси випливае, що мовi потрiбно навчатися постшно. I саме у цьому необхiдно переконувати наших студенпв. Спефицiка навчання студенпв у вузi технiчного спрямування полягае в тому, що бшьша увага прид^еться вивченню спецiальних дисциплiн, змiстовнiй частиш, а правильнiсть формулювання, точнiсть висловлювання, дотримання орфографiчних та пунктуацiйних правил тд час написания рiзних видав роб^ нiби вiдходить на заднш план.
Тому всебiчного й комплексного аналiзу потребуе мовленнева дiяльнiсть студенпв, яка певною мiрою вiдображае i ситуацiю в кра!ш загалом i специфiку культури усного мовления у вузi зокрема.
Мета статтi полягае у виробленш напрямiв формування навичок культури мовления у студентiв техшчного вузу.
Аиалiз науково! лiтератури сввдчить, що питанням формування культури мовлення присвяченi працi укра!нських мовознавцiв (А. П. Коваль, Т. Б. Гриценко, I. М. Кочан, О. М. Семеног, Л. I. Мацько, М. С. Доротна та ш.). Так, А. П. Коваль опрацьовувала проблеми, пов'язаш з дшовим мовлениям загалом. Г. Л . Чайка дослщжувала культуру далового спiлкувания менеджера, I. М. Кочан i А. С. Токарська - культуру фахового мовлення правника, Т. Б. Гриценко - культуру мовлення студенпв ^зь призму системи данностей, О. М. Семеног, Л. I. Мацько та Л. В. Кравець - культуру укра!нсько! фахово! мови. Бшьш детального вивчення потребують напрями формування високого рiвня культури мовлення студенпв лiсотехнiчного профiлю.
За бiльш як двадцятилггтя незалежносп Укра!ни вже би мали скластися умови для повноцiнного функцiонування украшсько! мови в уах сферах полиичного, суспiльного, наукового i громадського життя держави. Проте реальна ситуащя, на жаль, е протилежною. Насправдi ми спостернаемо не лише засилля росшсько! мови, а й недбале, неяшсне використания укра!нського слова чи замiну його суржиком на найвищому державному рiвнi. Особливо! уваги «заслуговуе» мовлення наших студенпв в позааудиторний час: якщо на семшарських чи практичних заияттях вони ще намагаються використовувати норми лиературно! мови у науковому спiлкуваннi, то пiсля пар ми вже чуемо щось на зразок «жесть», замють жах, «меш торба», «ну вш i гонить» i т. п. (основним засобом спшкування стае сленг). В окремих випадках спостертаемо захопления макаронiчною лексикою типу «чао», «ес», «адйос»... На запитання: «Чому перевага вiддаеться саме такш лексицi?», студенти вiдповiдають, що !м так легше спiлкуватися, передавати емоци, розумiти одне одного, бути такими, як усг Причини цього процесу вбачаемо у впливi культурного середовища (мовлення полiтично! елiти, мас-медiа) i соцiальнiй взаемодi! молодого поколiння.
Безперечно, молодiжний сленг - це явище вiкове. Пiсля закiичения вузу колишнш студент, уже молодий спецiалiст, очевидно, усвщомить, що вiд того, як вш говорить, якою мовою чико i ясно формулюе думку, залежить те, як його будуть сприймати у колективг А отже, шльшсть сленгово! лексики стане мiнiмальною. Проте п'ять роив навчання у вузi - це перюд, коли треба працювати над мовним вихованиям студенпв на засадах «ненав'язливостi, безперервностi, комплексноси» [9, с. 72]. Цей процес складний i багатогранний: вiд засвоення мовних норм, формування навичок культури мовлення - до ввдповвдно! системи данностей, серед яких високий рiвень знания мови i якiсне використання !! посiдае належие мiсце.
Т. Б. Гриценко говорить про виховання у студенпв мовно! свiдомостi, трактуючи !! як «усвiдомления мови свого народу, держави як складово! загальнолюдських цiнностей» [3, с. 3]. Мовна сввдомють - «форма свiдомостi, яка обшмае знания, почуття, оцiнки й настанови щодо мови та мовно! дшсносп». Ыакше кажучи, «це небайдуже ставления до мови» [9, с. 13], усввдомлення власно! нацiонально! вдентичносп. I. Огiенко вважав необхiдним тднесення нацiонально! свiдомостi, яка е найкращим грунтом для знания i розвитку соборно! лiтературно! мови [8, с. 12]. Мабуть, нашим студентам треба неодноразово нагадувати про те, що юнуе псний взаемозв'язок мiж культурою i мовою: з одного боку, «штературна мова - то головний двигун розвитку духовно! культури народу» [8, с. 15], а з шшого, - «головний рвдномовний обов'язок кожного сввдомого громадянина - працювати для збшьшення культури свое!
лиературно! мови» [8, с. 15]. Зввдси висновок: працювати над розвитком культури мовлення студента означае працювати над формуванням його духовно! культури.
Майбутнш фах1вець повинен знати мову свое! спещальносп, тобто мати сформован навички у професiйнiй та повсякденнш комушкацп, володiти фаховою термiнологiею, знати специщку використання мовних засобiв офщйно-дшового, наукового, розмовного стилiв украшсько! мови.
Доцшьним, на нашу думку, е систематичне цiлеспрямоване вироблення навичок культури мовлення, культури стлкування, культури письма.
Рiвень культури спiлкування визначаеться сукупшстю якiсних характеристик культури мови, серед яких: правильнiсть i чистота, точшсть i доречнiсть мовлення, його багатство i виразнiсть тощо. Важливою складовою мовлення е його доречнiсть. Це не лише вiдбiр з усього масиву шформацп пе! 11 частини, яка ввдповвдае мовленневiй ситуацп, а й «умшня вибрати найбiльш вдалу форму спiлкування, iнтонацiйну тональнiсть, лексичш засоби» [1, с. 132]. Тому, працюючи зi студентами, необхiдно враховувати уш цi аспекти в навчальному процесi.
Правильнiсть мовлення базуеться на знанш правил i норм. Якщо правило - це своерiдна догма, яку треба вивчити, то норма - це навички застосування правил у практищ. Крiм цього, правила не можуть охопити всi норми. Процес засвоення норм е постшним. Про деяких людей кажуть, що вони мають чуття мови. «Чуття мови» означае наявнiсть природних, вроджених здiбностей до мови, вмiння ввдчувати правильнiсть чи неправильнiсть слова, вислову, граматично! форми тощо. Проте природного ввдчуття, як правило, кожна людина не мае. Тому знання правил i вироблення на 1х основi практичних навичок володiння мовою, в тому чи^ й у практичнш дiяльностi, е основною умовою формування правильного мовлення студента.
До норм належать правильна вимова звушв i звукових комплекшв, правила наголошування слш, написання вiдповiдно до правописних i пунктуацiйних норм, лексико-фразеологiчна, граматична, стилютична та синтаксична нормативнiсть.
Причиною порушення акцентуацiйних норм може бути вплив дiалектного середовища, росшсько! мови, аналопя до генетично подiбних утворень, що мають певний тип наголосу (була, везла, замють була, везла). Спецiального вивчення потребують складнi випадки наголошення слiв (наприклад, чернозем, чорнослив, добуток), слова, що мають паралельний нормативний наголос (догов!р, маркетинг, кам'яновугшьний, кедровий, марганцевий), лексеми, значення яких змшюеться разом з наголосом (артикул (роздш, стаття закону; тип виробу) i артикул (рушничний прийом), деревина (одне дерево) i деревина (речовина, матерiал)).
Якщо слова з паралельним наголосом доцшьно запропонувати студентам запам'ятати (помилка i помилка, наклад i наклад, насадка i насадка, озерце i озерце, омела i омела), то для тих випадшв, коли змiна наголосу призводить зо змши семантики слова (наргзний (окремий) i наргзний (з нарiзами), 6б1д i об!д, плавний (помiрний; заокруглений) i плавний (плавучий)), пропонуемо певну систему вправ, зокрема:
• з поданими словами скласти речення так, щоб конкретизувати 1х значення (наприклад, степний i степний, роздублювання i роздублювання, рульовий i рульовий, Самбгр i самб!р, приросток i приросток);
• у поданих реченнях знайти омографи, поставити наголос, пояснити значення (наприклад: Ця деревина росте добре. Кол1р заболонг I ядра деревини береста подгбний до Iльма ггрського).
Порушення лексичних норм виявляеться у лексичних повторах, тавтологи, плеоназмах, мовних штампах, просторiчних словах, вульгаризмах, словах-паразитах (наприклад, зг сторони виднгше, значимг результати, нести розходи тощо). Щоби лексичш норми стали стшкими у студентському мовленш, доречно на практичних заняттях запровадити так звану п'ятихвилинку культури мовлення, пропонуючи студентам замшити недоречно вжитi слова коректно сформульованими висловами (для доввдки доречно використати практичний словничок-довiдник «Еколот укра!нського слова» О. Сербенсько!, М. Бшоуса. Наприклад:
Неправильно Правильно
тдростаюче поколiиия молоде поколшня (юнь)
буде сказано нижче скажу згодом (дал1)
випадкове спiвпадiиия обставин випадковий зб1г обставин
оточуюче середовище зустр1чаються довкшля (навколишне середовище)
помилки трапляються помилки
вщпала необхщшсть немае потреби
у строгому смисл1 слова у точному значенш слова
перейшов границ можливого перебрав м1ру
З iншого боку, умовою вшьного володiння нормативною науковою мовою е знання
фахово! термшологп, а також термшологп спорiднених наук.
Подаемо приклади вправ i завдань, виконання яких сприятиме формуванню практичних навичок правильного вживання термiнiв, розумiння вiдмiнностей мiж термiнами i професiоналiзмами:
• з'ясування значения професiоналiзмiв (вiдповiдно до фаху студента), наприклад: у мисливствi (тропити зайця, курковка, помпа, втчестер (вид рушнищ), скоба reHpi, мушка, затильник);
• замша ^в професiйного жаргону нормативними термiнами (для студентш спещальносп «Комп'ютерш науки»), наприклад: втд ^нчестер), клава (клавiатура), мамка (материнська плата), юзер (користувач), сисадмт (системний адмшютратор), слимак (корпус комп'ютера slim), хард, втчестер (жорсткий диск), шахта (мюце для CD ЯОМа), яблучник (користувач комп'ютерiв Apple Macintosh), мануал (шструкщя), материнка, машка, мамка, мать (материнська плата), ломанути (зламати програмний код);
• замша ^в професiйного жаргону нормативними термшами (для студентiв спещальносп «Облш i аудит»), наприклад: дорогi грошi (грош^ купiвельна спроможнiсть яких зростае), гарячi грошi (грош^ як вимагають, щоб 1х негайно витратили або перевели в мiсце, де вони можуть дати прибуток), вти (прившейоваш клiенти), бeк-офiс (супровiд вих операцiй, як1 проводились протягом дня), айтШники (комп'ютерний ввддш у банку), бандеролити (складати грошi за купюрами), зняття верштв (установлення високо! цши на певний товар з метою швидко окупити всi затрати), золотi наручники (трудовий контракт, що прив'язуе управляючих до фiрми), крижити (ввдзначати елементи списку хрестиками чи галочками, порiвнюючи його з iншим списком);
• замша ^в професiйного жаргону нормативними термшами (для студенпв спещальносп «Люове господарство»), наприклад: смыьняк, скалка (смоляний пень), штамповка (таврування люу), шюлка (розсадник), матки (елiтнi дерева), маточник (люонасшнева плантацiя), нижнш склад (деревина на люозавод^, обрiзки (ввдходи на виробництвi), тдсочка (процес добування березового соку), вжна (прогалини мiж кронами дерев), вкняк (струг для зшмання кори при пiдсочцi), вiчка (сплячi бруньки), волок (технологiчний коридор);
• замша слш професiйного жаргону нормативними термшами (для студенпв спещальносп «Технолопя деревообробки»), наприклад: блят (поверхня столу), борiдка (поперечна зарубка тд перехрестя вшонно! рами), варене дерево (деревина, пофарбована природними вареними барвниками), майср (стамеска для токарного верстата), вершак (верхня частина дерева), вiдщeп ^чна наскрiзна трiщина, яка вщходить вiд торця круглого люома-терiалу i виникае в процесi заготiвлi або розпилювання), вткель (кутник), плшня (дерев'яний молот), гембель (рубанок), залiзко (металева пластинка з рiжучою кромкою), клювак (твкругле велике долото для видовбування в середиш колоди), тдошва (нижня частина рубанка), дыена (груба дошка, балка, брус), довбешка (дерев'яний молоток; те саме, що киянка), вiдбiрник (шструмент для вибирання пазiв), повзун (ручна подача заточувального шструмента).
Ще одним методом засвоення фахово! термшологп е робота зi спещальними словниками. Доречно, на нашу думку, використати так види завдань студентам:
У термшолопчному словнику «Лiсiвництво» (автори В. Д. Бондаренко, С. М. Землинський, Л. I. Копiй, Г. Т. Криницький, В. В. Лавний, В. Г. Мазепа) ввдшукайте термши, що мають два i бшьше значения. Зi знайденими словами складиь речення так, щоб конкретизувати кожне значения багатозначного термша.
У «Тлумачному словнику з дерево оброблення» (автори Б. В. Прокопович, I. Г. Войтович, С. С. Гайда, Б. Я. Кшивецький) ввдшукайте термiни, що мають два i бiльше значення. Зi знайденими словами складiть речення так, щоб конкретизувати кожне значення багатозначного термша.
У тлумачному словнику «Еколопя» (автори М. М. Муаенко, В. В. Серебряков, О. В. Брайон) ввдшукайте термши, що мають два i бшьше значення. Зi знайденими термшами склад^ь речення так, щоб конкретизувати кожне значення багатозначного термша.
Користуючись словником «Екофлора Украши» (автори Я. П. Дiдух, Р. I. Бурда, С. М. Зиман та ш.), вiдшукайте термiни-синонiми. Обгрунтуйте можливiсть використання синонiмiчних вiдповiдникiв у межах одше! термiносистеми.
Користуючись «Англо-укра1нським словником з деревообробно! промисловостi» (автори I. Бехта, П. Бехта), ввдшукайте термши-синошми. Обгрунтуйте можливiсть використання синонiмiчних вiдповiдникiв у межах одше! термшосистеми.
Користуючись «Украшською енциклопедiею лю1вництва» (ред. колегш С. А. Ген^рук, М. П. Горошко та iн.), ввдшукайте термiни-синонiми. Обгрунтуйте можливiсть використання синонiмiчних вiдповiдникiв у межах одше! термшосистеми.
Користуючись «Тлумачним словником з дерево оброблення» (автори Б. В. Прокопович, I. Г. Войтович, С. С. Гайда, Б. Я. Кшивецький), знайдиь термши, що мають протилежне значення. Склад^ь з такими словами речення, поясшть доцшьшсть вживання антонiмiчних пар термжв в однiй термiносистемi.
Користуючись тлумачним словником «Екологш» (автори М. М. Муаенко, В. В. Серебряков, О. В. Брайон), знайдиь термши, що мають протилежне значення. Склад^ь з такими словами речення, поясшть доцшьшсть вживання антонiмiчних пар термшв в однiй термiносистемi.
Користуючись «Украшською енциклопедiею лю1вництва» (ред. колегш С. А. Генарук, М. П. Горошко та ш.), знайдiть термiни, що мають протилежне значення. Складиь з такими словами речення, поясшть доцшьшсть вживання антонiмiчних пар термшв в однш термiносистемi.
Засвоення морфологiчних норм мае бути спрямоване на розумшня виражальних можливостей частин мови, формування системи знань з граматики. Зменшенню кшькосл граматичних помилок як в усному, так i в писемному мовленнi сприятиме система рiзноманiтних вправ, зокрема:
- вправи на утворення вiдмiнкових форм iменникiв (особливо родового i кличного вiдмiнкiв (щоб уникнути помилок типу Сергге, 1горе, Вталге);
- вправи на утворення кличного ввдмшка при звертанш до оаб (пане директоре (а не пан директор), Романе Петровичу (а не Роман Петрович), студенте Андрт (а не студенте Андрш) тощо);
- завдання на виправлення помилок стосовно поеднання чи^внишв з iменниками (наприклад, твтора центнера, а не твтора центнергв; дв1 жтки, а не двое жток; три президенти, а не трое президентгв);
- вправи на ввдтворення форм непрямих ввдмшюв складних i складених числiвникiв;
- вправи на утворення ступешв порiвняння прикметник1в (на жаль, дуже часто у засобах масово! iнформацil ми чуемо форми найвагомий, найшвидюсний, самий вдалий тощо).
Важливою складовою вироблення належного рiвия культури мовлення е «ознайомлення з функцiонуваниям мовних одиниць у рiзних сферах комунiкацil, ... усввдомлення виражальних можливостей мови» [5, с. 193], тобто формування стилютично! компетенцп. Пiд нею розумiемо розвиток навичок практичного застосування теоретичних знань з фонетики, лексики, морфологи, систаксису сучасно! украшсько! мови у процеи комунiкацil, вироблення навичок осмисленого вибору слова та синтаксично! конструкцil ввдповадно до ситуацil та умов
спшкування, доцiльностi застосувания тих чи шших мовних засобiв загалом, досягнення милозвучностi мовления. Загалом стилiстична компетенщя формуеться передусiм на рiвнi розумтня семантики термта, загальновживаного слова (з уама емоцшно-експресивними вiдтiнками), розрiзнения нормативних i ненормативних його варiантiв, а також доречносп його вживания; нарiвнi практичного застосування; нарiвнi краси та довeршeностi висловлювання.
Засвоенню студентами ститстичних норм в усному i писемному науковому мовленнi допоможе вдало скомпонована система вправ зi стилiстики. Зокрема, це можуть бути вправи щодо:
• висловления власно! думки засобами рiзних стилiв;
• складання наукових та науково-популярних текспв на запропоновану тему (з поясненням особливостей викладу шформацп та доцшьносп використания термiнiв);
• визначения стильово! приналежностi певних текстiв i з'ясування сукупност ознак, як1 вказують на таку приналежшсть;
• добору лтаратурних еквiвалентiв до студентського сленгу, наприклад: аська (ICQ), лаба (лабораторна робота), тусовка (вечiрка у молодiжиiй компанп), на шару (безкоштовно), тормозити (повшьно думати), зависнути (перебувати у певному мiсцi довгий час), гнати (жартувати).
• добору лиературних еквiвалентiв до дiалектизмiв, наприклад: тк, тес, тесина, негнш-дерево (тис); заверба, бШтжь, вiтла, ракта (верба); клей, капран (граб); дуля, дичка, лкниця, кукиш, планча (груша); смирека, с^р, с^рок, смерека, смеречина, гаджуга, йолка, свирка (ялина); яворина, сикомора, клeн-явiр (явiр); ясть, елем, падуб, ясенина, ясень (ясен); лутиця, ладина, хвоя, смерека (сосна).
Синтаксична норматившсть мовлення досягаеться правильним вибором варiантiв побудови простих i складних речень. Тут доречно враховувати особливосп координацп присудка з тдметом, узгоджения власних назв населених пунктш, держав, географiчних об'ектiв тощо iз загальними, переклад прийменникових конструкцш росшсько! мови укра1нською. При створенш текстiв наукового та офiцiйно-дiлового стилш необхiдно уникати помилок у будовi простих речень: маемо на увазi порядок сл1в у реченнi, вживання вставних слiв, однорiдних членiв, дiеприкметникових та дiеприслiвникових зворотiв; треба також знати специф^ i вмiти правильно побудувати (у разi потреби) складну синтаксичну конструкцiю.
Багатство i рiзноманiтнiсть мовлення формуються впродовж усього життя. Показник багатства мовлення - це великий обсяг активного словника, рiзноманiтнiсть уживаних морфологiчних форм, синтаксичних конструкцш.
Чистоти мовлення можна досягти, використовуючи тшьки лиературно-нормативш слова i словосполучення, правильнi граматичнi форми. Недоречним е вживання просторiчно! лексики, дiалектизмiв, надмiрне захопления запозиченнями. Також варто уникати канцеляризмамiв, мовних штампiв. Вжитi у ввдповвднш ситуацп з урахуванням стилю спшкування, вони можуть бути доречними, проте, використаш у науковому чи дшовому спiлкуваннi, роблять мову складною для сприйняття i розумiния.
Значну к1льк1сть iнформацil студенти засвоюють з науково-методично! лiтератури росiйською, англiйською, шмецькою та iншими мовами. При цьому вони часто використовують багатомовнi системи автоматизованого перекладу, не враховуючи того, що у такому словнику, як правило, подано лише основне значення слова.
Окрiм цього, комп'ютерний переклад передбачае використання синтаксичних конструкцш мови-орипналу. Тож виходить, що украшсьш слова шби «вписанi» в шшомовну синтаксичну конструкцiю.
У цьому контексп вироблення навичок перекладу науково-технiчного тексту за допомогою звичайного словника також е обов'язковим елементом практично! роботи зi студентами.
Глибинний змют вiдомого вислову Сократа «Заговори, щоб я тебе побачив» повинен усввдомити кожен студент, адже саме ввд того, як людина володiе словом (яку лексику застосовуе) чи умiе логiчно, грамотно i змiстовно висловити власнi мiркування, переконати спiврозмовника, залежить як !! сприйматимуть слухачi, чи буде вона устшною i у навчаннi, i в майбутнiй професiйнiй дiяльностi. Тому вироблення навичок спiлкувания також повинно стати складовою навчального процесу. З щею метою на практичних заняттях доцiльно застосовувати
штерактивш методики, «в основi яких лежить спiлкування. Воно мае чико визначену тему, мету, дидактичне завдання. Результатом такого спшкування е виршення проблеми, розв'язання задачi, знаходження шляхiв рiшення критичноï ситуаци» [11, с. 18]. Воно дае можливють взаемодiяти в процесi бесiди, дiалогу, а отже, вчить мислити, висловлюватися, переконувати спiврозмовника. Дидактичнi можливосп використання вiдповiдноï системи вправ для формування комушкативних навичок у процесi спiлкування е достатньо широкими.
Серед методик дiалогового навчання можемо назвати обговорення проблеми в загальному колi, технологи «Мкрофон», «Незакшчеш речення», «Мозковий штурм», «Дерево ршень», «Навчаючи - учусь», рольовi ири, дискусiï, дебати тощо.
Оптимальне використання дiалогiчних форм навчання студенпв при створеннi психологiчноï атмосфери взаемно1' поваги i рiвностi учасник1в навчального процесу стане саме тим фактором, який забезпечить розвиток комушкативних навичок студенпв.
Прюритетними напрямками навчання студенпв мають стати заходи, спрямованi на:
- формування правильного розумшня ролi державно].' мови у професiйнiй дiяльностi;
- виховання мовно1' особистостi;
- вивчення норм сучасно1' украшсько].' лиературно1' мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
- вироблення навичок самоконтролю за дотриманням мовних норм у спiлкуваннi;
- розвиток творчого мислення студентiв;
- формування навичок оперування фаховою термшолопею, складання, редагування, коригування та перекладу наукових текспв.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що долучитися до процесу формування навичок культури професшного мовлення студентiв мають викладачi спецiальних дисциплiн, зокрема, слвдкувати за правильнiстю i чистотою ввдповвдей студентiв на семiнарських заняттях, а також за виробленням навичок написания текспв наукового стилю (маемо на увазi змiст, структуру та оформлення наукових робiт). На нашу думку, мае бути реалiзована своерiдна мовна стратепя, в основi яко1' - взаемодiя викладачiв-фiлологiв i спецiалiстiв фаху.
Системне опрацювання запропонованих варiантiв вправ i завдань загалом вплине на рiвень засвоення студентами норм сучасно1' украшсько].' мови, дасть змогу тдвищити рiвень ix культури мовлення, сприятиме розвитку мовно-комунiкативноï компетентностi, необxiдноï у майбутньому професiйному спiлкуваннi.
Перспективу для майбутшх дослiджень убачаемо у створенш професiйно орiентованиx завдань для формування мовленневих навичок студенпв, розробщ курсу «Культура мови» ввдповвдно до напрямiв пiдготовки («Деревооброблювальнi технологи», «Хiмiчнi технологи», «Комп'ютерш науки», «Лiсове i садово-паркове господарство», «Екологiя, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», «Дизайн», «1нженерна меxанiкА», «Лiсозаготiвля» та iн.) у Нащональному лiсотеxнiчному унiверситетi Украïни (м. Львiв).
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. - Льв1в : Свгг, 1990. - 232 с.
2. Бехта I. Англо-украшський словник з деревообробно1 промисловосл / I. Бехта, П. Бехта. - Л^в : Свгт, 2005. - 352 с.
3. Гриценко Т. Б. Культура мовлення студенпв у формуванш системи ценностей [Електронний ресурс] / Т. Б. Гриценко. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/20_AND_2009/Philologia/48889.doc.htm.
4. Екофлора Украши : в 3 т. / Я. П. Ддух, Р. I. Бурда, С. М. Зиман та ш.; вщп. ред. Я. П. Дщух. - К.: Фггосощоцентр, 2000-2004.
5. Караман С. Методика навчання украшсько1 мови в пмназп : навч. поиб. / С. Караман. - К. : Леши; 2000. - 272 с.
6. Лiсiвницгво: термiнологiчний словник / В. Д. Бондаренко, С. М. Землинський, Л. I. Копш, Г. Т. Криницький, В. В. Лавний, В. Г. Мазепа; наук. ред. Г. Т. Криницький. - Львiв : НЛТУ Украши, 2006. - 84 с.
7. Муменко М. М. Еколопя : тлумачний словник / М. М. Муменко, В. В. Серебряков, О. В. Брайон. - К. : Либщь, 2004. - 376 с.
8. Опенко I. Наука про рвдномовш обов'язки / I. Опенко. - Л. : Фешкс; Вщродження, 1995. - 46 с.
9. Селтей П. О. Мовна сввдомшсть : структура, типологiя, виховання / П. О. Селiгей. - К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академшя», 2012. - 118 с.
10. Сербенська О. Еколопя украшського слова: практичний словничок-доввдник / О. Сербенська, М. Бшоус. - Львiв: Вид. центр ЛНУ ш. Iвана Франка, 2003. - 68 с.
11. йчкарук О. Iнтерактивнi методи навчання у вищiй школi / О. йчкарук. - К., 2006. - 86 с.
12. Струганець Л. Культура мови : словник термшв / Л. Струганець. - Тернопшь : Навчальна книга -Богдан, 2000. - 87 с.
13. Тлумачний словник з деревооброблення / Б. В. Прокопович, I. Г. Войтович, С. С. Гайда, Б. Я. Кшивецький. - Льв1в : Расмус-Пол^раф, 2002. - 280 с.
14. Укра!нська енциклопедiя лiсiвництва : у 2 т. / ред. колепя : С. А. Генмрук, М. П. Горошко, Д. М.. Гродзiнський, Я. П. Дщух , М. Д. Зерова, Л. I. Копш, Г. Т. Криницький, В. П. Кучерявий, Б. Ф. Остапенко, П. С. Пастернак, I. М. Патлай, В. П. Рябчук, В. I. Самоплавський, О. О. Созiнов, А. А. Сорочинський, О. I. Фурдичко. - Льв1в : НВФ «Укра!нсью технологи», 1999-2007.
