Научная статья на тему 'Стилістична самобутність і внормованість мовних засобів наукового тексту як детермінанта якості наукової статті'

Стилістична самобутність і внормованість мовних засобів наукового тексту як детермінанта якості наукової статті Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
327
70
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
наукова стаття / медицина / норми української мови / scientific article / iwedicine / norms of Ukrainian language

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Лещенко Т. О.

Висвітлені жанрово-змістові, структурні та мовні особливості наукової статті як самостійного цілісного наукового твору; на матеріалі мови медицини охарактеризовані типові мовні помилки в наукових статтях.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

STYLISTIC IDENTITY AND ROLE OF THE LANGUAGE AS A DETERMINANT OF SCIENTIFIC TEXT

Introduction. Modern medicine headily develops in research and introduction of the newest technologies, equipment and medications. Therefore, the awareness of the physician-scientist and practical doctor with modern scientific achievements are published primarily in scientific periodicals and has become an integral part of his professional competence and hence competitiveness in the conditions of market relations in medicine. Scientific style of modern Ukrainian language despite a set of standards has the wide range of means of expression, good possession of which will give to scientific work of exclusiveness, refinement, brightness and national stylistic identity that will help to execute the functions informative, epistemichesky, gnoseological, influence function and function of the reasoned proof. All of the above is due to the relevance of the research topic. Research aim: to highlight genre-substantive, structural, stylistic and lexico-grammatical scientific articles of medical contents as the holistic scientific works; to characterize the most typical language mistakes of research papers; to expand the knowledge of medical scientists about the scientific style of Ukrainian language; to promote the formation of young scholars stylistic competence in the possession of scientific language, the formulation of requirements in the normative use of language means the scientific style of Ukrainian language, development of language and the subtle taste of the language. The results of the research. Research paper is a type of scientific publication, which reflects the final or intermediary results of the proved methods and methods for their preparation, outlined prospects for further research. The content of the scientific article are: the actual science (a summary of the main results of the research); popular science (focused on the broad, not the narrow professional circle); scientific-educational and scientific-methodical. According to the method of describing material: survey (describe nowadays and prospects of scientific research in a certain field); the problem (provide analysis of specialized problems, which have not received the full decision); methodological (underpinning methodology of the solution). The most remarkable genre-structural feature of scientific articles are logical, clearly structured presentation in the form of descriptions of signs, reasoning and evidence. The scientific article is a complete research work. Characterized by its critical structural features and the genre in Ukrainian to achieve this integrity. Conclusions For effective research activities in modern medicine, especially for beginner, is not enough to have deep technical knowledge, to master the methodology of scientific research, the ability to extract, analyze and organize scientific facts. No less important is this substantial monocombustion training, fluency in the national normative scientific language in oral and written forms, because they are components of high culture of scientific language and professional competence.

Текст научной работы на тему «Стилістична самобутність і внормованість мовних засобів наукового тексту як детермінанта якості наукової статті»

МЕДИЧНА ОСВ1ТА

© Лещенко Т. О. УДК 161.2 + 81'38 Лещенко Т. О.

СТИЛ1СТИЧНА САМОБУТН1СТЬ I ВНОРМОВАН1СТЬ МОВНИХ ЗАСОБ1В НАУКОВОГО ТЕКСТУ ЯК ДЕТЕРМ1НАНТА ЯКОСТ1 НАУКОВОТ СТАТТ1

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)

Вступ. Сучасна медицина с^мко розвиваеться в пошуках i впровадженн новiтнiх технологiй, облад-нання, лшв. Тому обiзнанiсть лiкаря-науковця i лка-ря-практика iз сучасними науковими здобутками, як оприлюднюються насамперед у науковм перiодицi, мае стати невiд'емною частиною його професiйно,i компетентностi, а отже, конкурентоспроможност в умовах ринкових вщносин у медицинi. Наш бага-торiчний досвiд редакторсько! роботи з науковими статтями свiдчить, що часто дослщникам-авторам бракуе влучного, точного слова для характеристики основних складових науково! статп; мова багатьох наукових праць одноманггна, примiтивна, збiднена. Натомiсть пiдкреслимо, що i науковому стилю сучас-но! украшсько! мови попри нормативно задекларо-ваний високий ступiнь стандартизованостi власти-вий широкий спектр виражальних засобiв, вправне володiння якими надасть науковм працi ексклюзив-ностi, вишуканостi, яскравост^ нацюнально-стилю-тично! самобутностi, допоможе виконати II функ-цii - шформативну, епiстемiчну (наукове тлумачення явищ, з'ясування, обфунтування гiпотез, класиф^ кацiя понять, систематиза^я знань), гносеологiчну (пiзнавальну, спрямовану на розширення знань чи-тача), функ^ю впливу (прагнення автора переко-нати читачiв у правильностi свое! позици), функцiю аргументованого доказу.

УЫм вищезазначеним зумовлена актуальн1сть теми нашого дослiдження.

Мета досл1дження: висвiтлити жанрово-змю-тову, структурну, стилiстичну i лексико-граматичну специф^ науково! статтi медичного змюту як ц^ лiсного наукового твору; охарактеризувати найти-повiшi мовнi помилки наукових статей; розширити уявлення науковцiв-медикiв про науковий стиль украшсько! мови, мовн засоби наукового тексту; сприяти формуванню в науковцiв-початкiвцiв сти-лютично! компетенцiI у володiннi науковою мовою, виробленню потреби в нормативному вживанн

tetyana.57@ukr.net

мовних засобiв наукового стилю украшсько! мови; формуванню мовного смаку i тонкого мовного чуття, критичного ставлення до ненормативно! лексики.

Результати дослщження

Вiдомо, що наукова стаття - це вид науково! публкацп, в якому висвiтлено остаточнi або про-мiжнi результати дослiдження, обфунтовано мето-ди i способи !х отримання, окреслено перспективи подальших дослщжень. Науковiй статтi як жанру наукового стилю украшсько! мови притаманн «характеры мовн засоби, термши, спецiальна фразеоло-гiя, складнi синтаксичн конструкцiI; повнi речення; логiчнiсть, точнють, обфунтованють викладу» [4].

За змютом науковi статтi бувають: власне науковi (виклад основних результатiв дослiдження); науко-во-популярнi (орiентованi на широке, а не вузько-спецiалiзоване професiйне коло); науково-навчаль-нi та науково-методичнi.

За способом висв^лення матерiалу: оглядовi (характеризують стан i перспективи наукових дослщжень у певнiй галузi); проблемы (мютять аналiз вузькоспецiалiзованоI проблеми, яка не отримала повного розв'язання); методолопчы (обфунтову-ють методологiю розв'язання проблеми).

Найприкметнша жанрово-структурна риса науково! статп -лопчний, чiтко структурований виклад у формi опису ознак, мiркувань i доказiв. Наукова стаття - це цшюний науковий твiр. Охарактеризуемо II найважливiшi структурно-жанровi ознаки i мовнi засоби досягнення цiеI цшюностк

Структурна цiлiснiсть науково! статтi полягае в поеднанн II компонентiв мiж собою за змiстом за допомогою вщповщних слiв: такий, зазначений, аналопчний, подiбний. Логiчну зв'язнiсть наукового тексту забезпечують мовн одиницi, що виражають причину i наслiдок (тому що; зважаючи (з огляду) на це; через те що); умову (завдяки тому що) i наслщок (оскльки; внаслдок цього; у зв'язку з цим; згдно з цим; у цьому раз'1; за таких умов; на цй пiдставi).

Змстова членовансть статтi забезпечуеться спецiальними засобами, якi вказують на послщов-нiсть розвитку думки (насамперед, дал'1, полм); перехщ вщ однieI думки до iншоI (розглянемо; зупи-нимося на...; розглянувши..., перейдемо до...; слд наголосити, що...; варто зазначити, що...); висновок (отже; пдсумуемо, п^б'емо пдсумки).

Базова структурна одиниця тексту, а особливо наукового, - це абзац. Правильне членування тексту на абзаци свщчить про рiвень лопчного мислен-ня автора, завершенють мiркувань. Головна вимога до формування абзацу - кожний абзац мае розви-вати думку попереднього, випливати з нього i бути пов'язаним iз наступним. Абзац може складатися навгть з одного речення, якщо йому надають особливого значення. Перехщ вщ одного абзацу до шшого зазвичай означае перехщ до ново! думки.

Для науково! статт нормами передбачений ви-сокий ступнь стандартизованост1 структури i мовного оформлення завдяки використанню си-туативних клiше, яю увиразнюють уявлення про змiст наукового тексту. Але сучасна украшська мова володiе потужним арсеналом увиразнення навггь стандартизованого наукового стилю, створення ш-дивщуального авторського стилю, що, звюно, спри-ятиме кращому виконанню вЫх вищезгаданих функ-цiй науково! статтг Охарактеризуемо мовнi засоби увиразнення основних стандартизованих частин науково! статтг

Для обфунтування вибору теми та !! актуаль-ност використовують таю мовн засоби: проблема гостра; проблема... мае першорядне, наукове, тео-ретичне, практичне значення; проблема актуальна, цкава, не втратила свого значення; уважного став-лення дослщниюв останн'!м часом вимагае питання; посиленуувагудослщниюв привертае...; заслуговуе на особливуувагу; проблема. не була об'ектомспе-цального дослiдження. Обфунтовуючи актуальнють науково! проблеми, нерщко плутають, наприклад, слова суперечнсть i протирiччя, тодi як останне не характерне для укра!нсько! мови, як i словосполу-чення в першу чергу, - натомють слщ уживати сино-ыми насамперед, передус'м, найперше.

Для огляду лтератури характеры таю мовн клше: з указано)' (названо)', це') проблеми вдо-ма низка праць; наявна велика юльюсть публ'1кац'1й; недостатня юльюсть наукових праць, дослiджень; прийнято вважати, що; загальновдомо, що; цих поглядiв дотримуеться (дотримуються); ми згодн (не погоджуемося) з думкою (поглядами) автора.

Статтю, яка повнютю присвячена огляду лгтера-тури з вщповщно! теми, увиразнять таю мовн засоби: автор розглядае, розкривае, висвтлюе, порушуе (а не пiднiмае!), розв'язуе проблему; вважае, зазна-чае; наголошуе; автор стверджуе, аналiзуе, характе-ризуе, переконливо доводить, порiвнюе, зставляе, з'ясовуе, посилаеться на, наголошуе на важливосл; автор припускае, пропонуе, висловлюе припущен-ня; автор заперечуе, стверджуе, спростовуе, критично ставиться.

Огляд лгтератури заюнчуеться висновками I пропозиц/ями щодо завдань, яю необхщно до-слщити в контекст виконувано! роботи. Мовн клише

цього складника таю: на нашу думку; ми вважаемо, що; за результатами дослдження ми дйшли ви-сновку, що; результати дослiдження дозволяють нам висловити таю припущення.

Для формулювання мети доотдження використовують таю конструкций провщна мета; праця присвячена вивченню, розгляду, досл'!дженню, вирi-шенню...; мета статт - дослдити..., простежити..., визначити..., пiдсумувати..., систематизувати..., схарактеризувати..., експериментально перевiри-ти... тощо.

Завдання дослщження в сукупност мають да-вати уявлення, що слщ зробити длядосягнення (не «реалiзацi!» чи «виршення»!) мети. Серед мовних засобiв оформлення завдань переважають дiесло-ва дослдити, вивчити, проаналiзувати, визначити, встановити, обфунтувати, виявити, довести, апро-бувати; поставлена мета зумовила вирiшення таких завдань; зпдно з поставленою метою визначенi завдання дослiдження.

У науковм статт важливо показати вщмшнють одержаних результатв вщ вщомих ранше, описати стутнь науково'Г новизни, тому слщ уживати таю мовн одиници уперше одержано, вдосконалено, досл'!джено, узагальнено, визначено, встановлено, дстало подальший розвиток.

Пункт «Використовуваш методи» може мютити таю клше: для вирiшення поставлених завдань ви-користовували так методи дослiдження; для досягнення мети дослiдження використовували комплекс метод'ю; у процес дослiдження використовували методи, адекватн предмету /' завданням досл'ь дження.

Пункт «Практичне значення» допоможуть урiз-номаытнити таю словосполучення: практичне значення роботи полягае в можливост впровадження П результат'ю у.; практична цннсть дослiдження визначаеться безпосереднм зв'язком його резуль-тат'!в iз практичною охороною здоров'я; практична цннсть одержаних результатв визначаеться мож-ливстю )хвикористання в... .

Для складника науково! статп «Результати дослщження та Ухобговорення» характеры:

• вираження часово! стввщнесеност та порядку викладу: насамперед; передус 'м; перш нж; спочатку; ранiше; поряд ¡з цим; надал 'г,

• причинно-наслiдковi та умовно-наслщко-вi зв'язки, яю виражаються такими мовними формулами: тому; тому що; осюльки; завдяки тому, що; звдси випливае; зважаючи (з огляду) на це; через це; через те що; в^пов^но до цього; зпдно з цим; у цьому (такому) раз '1; е пдстави вважати;

• заперечення, зютавлення i протиставлення: але; однак; проте; напротивагу; з /'ншого боку; натомють; водночас; тод як; кр '!м того;

• визначення ступеня вiрогiдностi наукових даних: очевидно; безумовно; без сумн'!ву; безперечно; напевне; безумовно, що; е оче-видним, що; немае сумнiвiв щодо; ц факти переконують у тому; результати дослiдження тдтверджують правильнсть висловлених при-пущень.

Висновки мають вiдп0вiдати змюту i мюти-ти стислу i конкретну iнформацiю про результати виконано! роботи. MoBHi клiше цieI частини на-укового тексту можуть бути таю: за результатами дослiдження виявлено та обфунтовано...; наше дослiдження дало можливсть д'!йти таких (вд-повдних) висновюв; з'ясовано, що; отже, можна д'!йти висновку, що.; зважаючи на викладене вище; п'дсумовуючи, е пдстави твердити, що... .

Особливо! уваги в науковм статт потребують i записи цифрово! щформаци. Наводимо найголо-внш вимоги до цього виду запису.

Якщо однозначне число супроводжуеться на-йменуванням одиниць вимiру, воно пишеться цифрами (У хворих на цукровий дабет юльюсний склад мiкрофлори пюля 1 мiсяця користування зн'!мними протезами зростав i через 6 мюя^в залишався практично без змн).

Склады й складен чиотвники зазвичай запи-сують цифрами, крiм випадкiв, коли ними почина-еться речення (пор.: Було обстежено 28 па^енлв iз 2 групи i Двадцять вiсiм па^енлв iз 2 групи було обстежено протягом тижня).

Склады слова, перша частина яких - цифрове позначення, можна записувати комбшовано: 20-в'щ-сотковий i 20%; доказова медицина не е стов'щсот-ковою гарантею вщ лiкарських помилок; ^ти Б-р'н-ного вiку i дти п'ятирiчного вику).

Чи^вники, записан римськими цифрами, вво-дяться в текст без вщмшкових заюнчень (У друпй половин ХХ столття зубопротезування вийшло на вищий яксний р 'юень).

Вважаемо, що для надання науковому тексту чтеост^ лакоычност та прозорост як найхарактер-нших його рис не варто записувати з вщмшковими заюнченнями i чи^вники арабськими цифрами.

Важливо пам'ятати i про синтаксичн особли-вост науково! статтi - широке використання озна-чено-особових, узагальнено-особових, безособо-вих речень, яю активiзують читача i спонукають до осмислення матерiалу: Пропонуемо використовува-ти...; З'ясуемо це питання детальн'!ше; З цим висно-вком важко погодитися; Важливо наголосити, що... .

Особлива роль у науковому стил належить без-особовим реченням iз присудком, вираженим д^ еотвною формою на -но, -то, й об'ектом - прямим додатком у формi iменника в знахщному вщмшку без прийменника, наприклад: застосовано метод ЕМГ-дослiдження для вивчення функц'юнального стану жувальних м'яз'ю; шляхом експериментального мi-кроб'юлог'1чного дослiдження in vitro обфунтовано антибактерiальну i протигрибкову активнсть ефiр-но'олИ', отримано' з листя iсуцвть шавлп мускатной.

Пунктуацмы особливост полягають у тому, що крапку не ставимо пюля заголовюв (назв розд!тв i пщрозд^в), пiдписiв пiд рисунками, схемами, гра-фiками, а також у таблицях пюля цифр на позначення № у перший колону та мiж окремими пунктами.

Велике значення в структурi науково! статт мае !! аноташя (резюме). Показники рiвня якостi анота-цi! - це стислють i точнiсть Ыформаци про анотоване джерело, а також оформлення вщповщно до чинних мовних норм. Найпоширенш помилки в складанн

анотацiI - повтор iнформацiI, зайвi фрази, складнi конструкцiI. У резюме насамперед слщ викорис-товувати таю ктмше^еотвы форми: висвтлено, з'ясовано, акцентовано, проанал'зовано, досл'!дже-но, установлено, виявлено, систематизовано.

Пщкреслимо, що, готуючи науковий текст, автор обов'язково мусить ураховувати особливост сти-лютичних, лексичних, морфолопчних, синтаксичних, фразеологiчних норм лiтературноI мови. Осюльки на мовну особистiсть, i науковця-медика зокрема, в УкраIнi потужно впливають суспiльно-полiтичнi обставини, територiальне оточення, на жаль, за нашими спостереженнями, сучасн автори наукових праць далек вщ належного рiвня знань норм укра!н-сько! мови. Тому зосередимо увагу на найпоширеы-ших мовних помилках, якi зустрiчаються в наукових статтях (таблиця).

З таблиц! видно, що головною причиною типо-вих мовних недолив у наукових текстах дос зали-шаеться калькування з росмсько! мови, так званий «суржик», який рясно засмiчуе i розмовно-побуто-вий стиль: тезиси (потрiбно тези); наюнець (отже); вияснити (з'ясувати); зв'щки вилкае (звдки ви-пливае); в юнц юн^в (зрештою, нареш-п) i т.п.

До типових помилок у наукових текстах належить також неч^ке розрiзнення паронiмiв (^в, близьких за звучанням, але рiзних за значенням). Так, поширене в наукових статтях слово зумовлю-вати означае «бути причиною чогось, призводити до чогось, викликати щось; будучи умовою юнуван-ня, розвитку, формування чогось, визначати його характер, яюсть, специфку» [2, т.1, с.781] (карiознi руйнування апроксимальних поверхонь коронок тимчасових /' послйних зуб':в зумовлюють медаль-ний зсув позаду розташованих зуб':в, укорочен-ня зубно' дуги, неправильне положення окремих зуб':в, ¡х ретенц'!ю, порушення прикусу; генетично зумовлен модифiкацi¡' i под.). Слово обумовлюва-ти означае «ставити в залежнють вщ певних умов, обставин; визначати умови, термш чогось» [2, т.2, с.426] (терм':ни експерименту були обумовленi з кер ':вництвом перинатального центру).

Не можна ототожнювати слова напрям i на-прямок. У переносному значены, коли йдеться про шлях розвитку, перспективи до^джень, а також про наукову школу, течю угруповання [2, т.2, с.296], уживають слово напрям (Скорочення часу лiкування /' клькост вщвщань у процес'1 лiкування -перспективний напрям у ортодонтп). Щодо лши фiзичного руху на невеликих вщстанях слщ вико-ристовувати слово напрямок (волокна нейронiв третього порядку йдуть у напрямку вщ таламуса до постцентрально' звивини кори головного мозку).

Не варто плутати й слова запитання i питання. Запитання - це словесне звертання до когось, яке потребуе вщповщ, або запит, вимога, прохання дати яюсь вщомост^ роз'яснення з приводу чогось [2, т.1, с.716], Слово питання в науковому стилi слщ уживати зi значенням «положення, справа, предмет, яю вимагають розв'язання, обговорен-ня, уваги; проблема» [2, т.2, с.629] (питання про методи вимiрювання адаптац'!йно-компенсатор-

Таблиця

Найпоширенш мовн1 помилки в наукових статтях

Так уживають Так правильно

Наукова робота(роботи) Наукова праця (пращ)

Задачi дослiдження Завдання дослiдження

Ведуча оргаызащя Провiдна оргаыза^я

Об'ем дослiджень Обсяг дослiджень

Вищий учбовий заклад Вищий навчальний заклад

У першу чергу Насамперед

Пщымати проблему Порушувати проблему

Вирiшувати проблему Розв'язувати проблему

Велика проблема Гостра,нагальна,актуальна

Великий внесок Вагомий внесок

Великий потен^ал Потужний потен^ал

Привести приклад Навести приклад

Пiдводити пiдсумки Пiдбивати пiдсумки, пiдсумовувати

Прийти до висновку Дiйти висновку

Завiдуючий кафедрою (вщцтом) Завiдувач кафедри (вщдшу)

Вiдзив на дисертацiю Вiдгук на дисертацю

Розмiр статт Обсяг статтi

Робити акцент Наголошувати

Повинен бути Мае бути

До таких...вщносяться До таких... належать

Слщ вiдзначити Слщзазначити

Представляе собою Становить

Спiвпадають думки Збкаються думки

Приведем показники Наведет показники

При розглядi Розглядаючи

При оглядi На оглядi

По закiнченню дослiдження Закшчивши дослiдження

Виключно Винятково, тiльки

У той час як Тодi як

У силу того що Через те що

З того часу як Вiдтодi як

Так як Осюльки; тому що

Разом iз тим Водночас

Не дивлячись на Незважаючи на; попри те, що

У цьому (минулому) рощ Цього (минулого) року

Називати по iменi та по батьковi Називати на iм'я та по батьковi

Пщ редак^ею професора За редакцiею професора

Обрахувати за формулою Обчислити за формулою

Таким чином (узагальнення) Отже

Головна мета Провщна мета

У результат дослщження За результатами дослщження

Приведений на рисунку Зображений (показаний)

Наступне дослщження Подальше доотдження

Наступи ознаки (характеристика, кJlасифiкацiя, Таю ознаки (характеристика, класифка^я, погля-

погляди, визначення i т.п.) ди, визначення i т.п.)

Ведучий спецiалiст Провщний спецiалiст

Виключення (з правила) Виняток iз правила

Дтче законодавство (правила, програми, кла- Чинне законодавство (правила, програма, класи-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

сифка^я) фiкацiя i т.п.)

Знаходилися пiд диспансерним спостереженням Перебували пщ диспансерним наглядом

Юнцевий дiагноз Остаточний дiагноз

Попередити хворобу Запобiгти хворобi

На сьогоднiшнiй день Нинi, натепер

Область медицини Галузь медицини

Продовження таблиц!

Найпоширен1ш1 мовш помилки в наукових статтях

Так уживають Так правильно

Область серця Звертатися за медичною допомогою Приймати участь Слабють Сумюы заходи У подальшому Проткання хвороби Хворий карiесом Ряд дослщниюв (експериментв, ознак, властивостей, характеристик i т.д.) Дана патолопя (властивють, характеристика, особливють, доатдження i т.п.) 1снуе думка (твердження, класифка^я i т.д.) Провщне (важливе) мюце Звертае на себе увагу Придтити велику увагу Другорядн результати (рос. - косвенные) Ми рахуемо, що Згщно класифкацп (плану, наказу, графка i т.д.) В стадп Дглянка серця (будь-яка шша анатомiчна) Звертатися по медичну допомогу Брати участь Кволють Сшльш заходи Надалi Переб^ хвороби Хворий НА карiес 0 на будь-яку Ышу хворобу) Низка дослщниюв (експериментв, ознак, властивостей, характеристик i т.д.) Ця (така) патолопя (властивють, характеристика, особливють, доатдження i т.п.) Вщома думка (твердження, класифiкацiя i т.д.) Чшьне мiсце Привертае увагу Звернути посиленуувагу Побiчнi результати Ми вважаемо, що Згiдно з класифка^ею; вiдповiдно до класи-фiкацi!; за класифiкацiею На стадп

нихможливостей пародонта опорнихзубiв до^ за-лишаеться недостатньо досл'!дженим).

У наукових текстах часто плутають приймен-ники з огляду i з погляду. Зi значенням «через те що», «зважаючи на те що» слiд уживати приймен-ник з огляду. Наприклад: з огляду на низький р 'ь вень досл'1дженост'1 ми поставили за мету визначити основн'1 ет'юпатогенетичн'! передумови виникнення непереносимости сплавiв металiв ортодонтичних апаралв та зубних протез'!в. 1нше значення («на думку когось») передае прийменник з погляду: з погляду Куряюно)'Н.В., м'1кроорган'1зми видляють хейлатори, як е основним чинником декальцинацп та подальшого руйнування юстки альвеолярного вдростка.

Серед поширених помилок у мовi медицини вио-кремлюеться питання лопко-семантичних помилок, сполучуваност отв, зокрема прикметниюв з iмен-никами. В укра!нсьюй мовi е низка iменникiв, яю ви-магають уживання ттьки вiдповiдних прикметникiв.

Наводимо найуживанш словосполучення в на-уковм мовi медицини, де неправильно i дуже поши-рено вживають прикметник «великий»:

важлива роль (знiмних пластинкових протез'!в у повноц'!нному та я юс ному в^новленн жувально) ефективносл); вагомий внесок (учених-стомато-лопв ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академ'я» в розвиток втизняно)' iмплантологii); потужний арсенал (метод'т бактер'юлог'1чного до-слiдження протезного ложа); багатий досвд (пол-тавсько' стоматолопчно' школи в лiкуваннi кар 'есу); широкий спектр (наукових досл'!джень полтав-ських стоматолопв у галузi дитячо' стоматологи); широкий ^апазон (проблем, як розв'язуються в дисерта^йному досл'1дженн'1); висока концентра-

ця (каль^ю); високий умст (фтору в питнй водi в Полтавсьюй обл.); висока температура; високий вдсоток (лiвобiчних наскр'зних незрощень пдне-б':ння); висока частота (виявлення захворювання на СН1Д); висока ефектив^сть (використання при-ладу «Periotest» для визначення в'язко-еластичних властивостей тканин пародонта); високий рiвень (ураженост кар 'есом i його ускладненнями в рег'ю-нi з високим умстом фтору в питн'!й вод); висока вiрогiднiсть (результат'т дослiдження); висока ймо-вiрнiсть (розвитку ускладнень псля повно' втрати зубiв); високий ризик (захворти на гепатит); го-стра (актуальна) проблема стоматологи - застосу-вання С1Ц як перспективних матерiалiв ¡з широкими показаннями до застосування; широкий виб'р (ла-пароскопчного обладнання).

Натомють правильно: велике значення (мае пдвищення ефективност ортопедичного лiкуван-ня хворих ¡з дефектами коронок зубiв незнiмними конструк^ями зубних протез '!в шляхом виявлення найхарактернiшихускладнень '¡з боку марпнального пародонта опорних зуб '!в ); велика (мала) юльюсть (досл'!джень висвтлюе стан жувального апарату псля повно' втрати зубiв).

Дотримуватися слщ i чгтких норм сполучуваност окремих iменникiв, найуживанших у мовi наукового та офщмно-дтового стилiв, iз дiесловами:

• знання - засвоюють, здобувають, поглиб-люють (а не набувають);

• навички - опановують (а не оволодiвають), навички вдосконалюють, формують;

• досвщом - збагачуються, обмнюються; досвщ переймають;

• осв^у - здобувають;

• "Гжу, лши - вживають (а не приймають);

• пац1ент1в - приймають;

• попит - зростае (на ортодонтичну допо-могу й iмплантологiю) чи знижуеться (а не збтьшуеться чи зменшуеться);

• тенденц1ю - помiчають, а не «вiдмiчають» чи «вщзначають».

Типовими i дуже поширеними в науковому стилi медицини е словосполучення iменника з приймен-ником, як виражають перiодичнiсть уживання лшв, оглядiв, контрольних дослiджень i т.д. У такому разi слщ уживати прийменник за , а не на, адже «вщр^ зок часу, протягом якого що-небудь вщбуваеться, в украшсьюй мовi виражае зворот iз прийменником за. Прийменник на вживаеться у фiзицi (п'ять кг на один сантиметр)» [3]. Тому правильно, наприклад: «БАД «OsteoPlus» компанп «ЫБР», США - по 2 таблетки 2рази за день п'!д час ¡ди протягом 20 дн'!в iз моментурепозицп та фiксацi'¡ фрагменлв» [1].

Нарешт, поширеною стилютичною помил-кою наукових текс^в, яко! слщ уникати авторам, е впровадження в речення суб'екта дм у формi iменника чи займенника в орудному (а не в назив-ному) вщмшку: нами обстеженi i т.д. Правильно:

Протягом 2009-2010 рр. ми обстежили 156 па^-ент'!в iз непереносимстю сплавiв металiв; Ми проводили ортопедичне лiкування знiмними плас-тинковими протезами 54 па^енлв, як хвор ':ють на цукровий дабет; Л.М. Перзашкевич запропо-нував (а не Л.М. Перзашкевичем запропоновано) електронний динамометр i под.

Висновки

Для ефективно! науково! дiяльностi в сучаснй медицин науковцю, особливо початювцю, не до-сить мати глибок спе^альн знання, досконало во-лод™ методологiею наукового пошуку, вмшнями здобувати, аналiзувати, систематизувати науковi факти. Не менш важливi при цьому фунтовна мов-нокомунiкативна пiдготовка, вшьне володiння нормативною нацiональною науковою мовою в уснй i письмовм формах, адже вони е складовими ви-соко! культури науково! мови i професiйноI компе-тентностi.

Перспективи подальших досл1джень - ви-

значити мовну специфiку статей iз рiзних галузей медицини.

Л1тература

1. Напрний Я.П. Вплив «Ентеросгелю» I бюлопчно активно! добавки «Оз1еоР!из» на показники 1мунного статусу у хворих 1з трав-

матичними переломами нижньо! щелепи / Я.П. Напрний // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 3. - С. 37.

2. Новий тлумачний словник украшсько! мови / [уклад. В.В. Яременко,О.М. Слтушко] : у 3-х т. - К.: Акошт, 2001.

3. Паламар Л.М. Мова дшових папер1в / Л.М. Паламар, ПМ. Кацавець. - К.: Либщь, 1993. - С. 76.

4. Шевчук С.В. Укра!нське дшове мовлення / С.В. Шевчук. - К.: Вища школа, 1997. - С. 9.

УДК 161.2 + 81'38

СТИЛ1СТИЧНА САМОБУТНЮТЬ I ВНОРМОВАН1СТЬ МОВНИХ ЗАСОБ1В НАУКОВОГО ТЕКСТУ ЯК ДЕ-ТЕРМ1НАНТА ЯКОСТ1 НАУКОВО'Г СТАТТ1

Лещенко Т. О.

Резюме. Висвгглен жанрово-змiстовi, структурнi та мовн особливостi науково! статтi як самостмного цiлiсного наукового твору; на матерiалi мови медицини охарактеризованi типовi мовнi помилки в наукових статтях.

Ключовi слова: наукова стаття, медицина, норми украшсько! мови.

УДК 161.2 + 81'38

СТИЛИСТИЧЕСКАЯ САМОБЫТНОСТЬ И НОРМИРОВАННОСТЬ ЯЗЫКОВЫХ СРЕДСТВ НАУЧНОГО ТЕКСТА КАК ДЕТЕРМИНАНТА КАЧЕСТВА НАУЧНОЙ СТАТЬИ

Лещенко Т. А.

Резюме. Рассмотрены жанрово-содержательные, структурные и языковые особенности научной статьи как самостоятельного научного труда; на материале языка медицины охарактеризованы типичные языковые ошибки, встречающиеся в научных статьях.

Ключевые слова: научная статья, медицина, нормы украинского языка.

UDC 161.2 + 81'38

STYLISTIC IDENTITY AND ROLE OF THE LANGUAGE AS A DETERMINANT OF SCIENTIFIC TEXT

Leshchenko T. A.

Abstract. Introduction. Modern medicine headily develops in research and introduction of the newest technologies, equipment and medications. Therefore, the awareness of the physician-scientist and practical doctor with modern scientific achievements are published primarily in scientific periodicals and has become an integral part of his professional competence and hence competitiveness in the conditions of market relations in medicine.

Scientific style of modern Ukrainian language despite a set of standards has the wide range of means of expression, good possession of which will give to scientific work of exclusiveness, refinement, brightness and national stylistic identity that will help to execute the functions - informative, epistemichesky, gnoseological, influence function and function of the reasoned proof.

All of the above is due to the relevance of the research topic.

Research aim: to highlight genre-substantive, structural, stylistic and lexico-grammatical scientific articles of medical contents as the holistic scientific works; to characterize the most typical language mistakes of research papers; to expand the knowledge of medical scientists about the scientific style of Ukrainian language; to promote the formation of young scholars stylistic competence in the possession of scientific language, the formulation of requirements in the normative use of language means the scientific style of Ukrainian language, development of language and the subtle taste of the language.

The results of the research. Research paper is a type of scientific publication, which reflects the final or intermediary results of the proved methods and methods for their preparation, outlined prospects for further research. The content of the scientific article are: the actual science (a summary of the main results of the research); popular science (focused on the broad, not the narrow professional circle); scientific-educational and scientific-methodical.

According to the method of describing material: survey (describe nowadays and prospects of scientific research in a certain field); the problem (provide analysis of specialized problems, which have not received the full decision); methodological (underpinning methodology of the solution).

The most remarkable genre-structural feature of scientific articles are logical, clearly structured presentation in the form of descriptions of signs, reasoning and evidence. The scientific article is a complete research work. Characterized by its critical structural features and the genre in Ukrainian to achieve this integrity.

Conclusions

For effective research activities in modern medicine, especially for beginner, is not enough to have deep technical knowledge, to master the methodology of scientific research, the ability to extract, analyze and organize scientific facts. No less important is this substantial monocombustion training, fluency in the national normative scientific language in oral and written forms, because they are components of high culture of scientific language and professional competence.

Keywords: scientific article, Medicine, norms of Ukrainian language.

CTarrn HafliMmna 24.03.2016 poKy

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.