CC BY
11
5. Кохно Н.А. Каталог дендрофлори Украши. - К.: Фггосоцюцентр, 2001. - 72 с.
6. Озеленение населенных мест./ Под ред. Барбарича А.И., Хорхота А.Я. - К.: А.А.УССР, 1952. - С. 233-236.
7. Пояркова А.И. Род Caragana Lam./ Флора СССР. М .-Л. 1945, т. 11. С. 327-368.
УДК 630*892 Ст. наук. ствроб. Ю.Г. Гринюк, канд. с.-г. наук1;
наук. ствроб. Я.Я. БЫик - Страдчiвська ЛДС, УкрДЛТУ
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ДЕРЕВНИХ 1НТРОДУЦЕНТ1В У НАСАДЖЕННЯХ ЯН1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Ще з позаминулого столбя у люах Яшвського Розточчя розпочалися акшмати-зацшш пошуки. Найбшьш перспективними для впровадження деревними штроду-центами тут можна вважати дуглааю, дуба червоного, деякi види горiхiв, сосон та модрин, тую пгантську, американськi клени, багато декоративних дерев та кущiв.
Yu. Grynyuk; Ya. Bilyk - Stradch Forest research station of UkrSUFWT Distribution of exotic dendrospecies in Yaniv Rostochya forest plantings
Starting the century before last in Yaniv Rostochya forest plantings have begun of acclimation research of the delivered trees. As most perspective for introduction there are: Pseudotsuga menziesii, Quercus rubra, some kinds of Juglans, Pinus and Larix family, Thuja gigantea, some american maples and many decorative trees and bushes.
Яшвське люництво, де у 1940 р. видатним укра!нським вченим-лшв-ником А.П'ясецьким була заснована люодослщна станщя та започатковано довготриваш типолопчш дослщження [4], було у 1945 р. перетворено на нав-чально-дослщний люокомбшат - базове люогосподарське шдприемство для проведення практик Льв1вського люотехшчного шституту. Важко знайти в Укра!ш мюце, де б люи настшьки були насичеш науковими об'ектами, експе-риментальними культурами, пробними площами [2, 5]. Одним з прюритетних напрям1в дослщницьких робгг було впровадження та випробовування в умо-вах Укра!нського Розточчя р1зноман1тних деревних та чагарникових екзот1в, що могли би полшшити продуктившсть наших лшв або використовуватись як декоративш породи в озелененш. У Ычш 1998 р. наказом ректора УкрДЛТУ з метою вивчення люових насаджень Розточчя, тдвищення !х продуктивности стшкост та бюр1зномашття, збагачення перспективними видами штродуценлв, збереження та поповнення колекцшних насаджень арборетуму, сприяння проведенню навчальних практик студенлв люогосподарського факультету, екопросвггньо! роботи вщтворено д1яльн1сть Страдч1всько! люодос-лщно! станци i затверджено 11 штат як вщдшу Ботсаду люотехшчного ун-ту.
Л1сов1 культури Стра^вського навчально-дослщного лiсокомбiнату, якi впродовж десятилiть створювалися з урахуванням передово! науково! думки, е одним iз найважливiших об'ек^в дослiджень люодослщно! станци. Ще з позаминулого столбя тут розпочалися акшматизацшш пошуки. Найбiльш перспективними деревними штродуцентами на Розточчi вважаються дугласiя, дуб червоний, горiхи, сосни та модрини рiзних видiв, туя гiгантська, деяк види американських кленiв, багато декоративних порщ.
1 заввдувач Страдч1всько1 люодослвдно! станци (chief of Stradch Forest research station of UkrSUFWT)
Найактившше впровадження iнтродуцентiв за планами дослщницьких робiт учених лiсогосподарського факультету ЛЛТ1 розпочалося у 50-тi роки. Закладено багато експериментальних дiлянок з участю модрини сибiрськоl, европейсько! та японсько!, кедрових сосен (европейсько!, сибiрськоl), дугла-сИ, сосен Веймутово! та Банкса, дугласи, смереки. Почалися експерименти та промислове вирощування таких листяних екзо^в як дуб червоний, горiхи чорний, шрий та iншi, бархат амурський робшя i т.д. На жаль, практично не збереглася документащя щодо цих дослiдiв, але багато висаджених порщ добре прижилися й збагатили рiзноманiття янiвських лiсiв.
На початку роботи Страдчiвськоl ЛДС головна увага придшяеться власне вивченню стану штродуценлв у насадженнях заповiдника та люоком-бiнату, що обумовлено специфiкою плашв науково! роботи ботсаду, шдроздь лом котрого е станщя.
Результати проведених обмiрiв на монiторингових стацiонарах представлено в табл. 1. З наведених даних видно, що люорослинш умови на вшх дшянках сприяють доброму росту представлених тут деревних порщ, що по-силюе напругу конкурентно! боротьби мiж ними.
Табл. 1. Зведеш дат таксацШних показнишв мошторингових стацiонарiв
заповiдника "Розточчя "
Шифр Тип л1су Склад насадження В1к Кшькшть дерев/га Запас (м /га)
МС-11 С29а С2ГСД С4Дч4КлГ 40 1360 293.5
МС-11С29б С2ГСД 6Дч2Кл2Г+С, Влч, Лп, Бр, Бк 40 1300 236.0
МС-11С29в С2ГСД 7Мд2КлДч+ С, Г, Бр 40 1248 429.16
МС-16В9а С2БС 2БкМдДгС2КлЯв2Г+Б, Лп 30 3876 154.0
МС-16В9б С2БС 5БкМдКлСЯвГ+Б, Дг 30 3268 141.0
МС-16В9в С2БС 4Мд2С2ДгБкГ+Д, Кл 30 3032 226.0
Шсля припинення з часу виникнення заповщника доглядових рубань, динамiчнi процеси формування насаджень цшком обумовлюються характером бюлопчних можливостей видiв, що його становлять. На стацiонарi МС-16-В9 сформувався головуючий ярус зi швидкоростучих модрини, дугласи, поодиноких дерев смереки i самосiвних сосни i берези, причому модрина займае наддомшуючу роль, далеко обiгнавши в рост всi iншi породи. Другий ярус складаеться з дуба, бука, явора, граба та шших аборигенних видiв. На всiх секцiях стацiонару МС-11-С29 також домшують швидкорослий штроду-цент дуб швшчний та модрина. Сосна практично повшстю випала з насад-ження, хоча екземпляри, що залишилися, характеризуються добрим ростом. У головному ярус опинилися також клени [3].
З метою порiвняльного дослiдження особливостей росту культур сосни звичайно!', дуба черещатого, бука лiсового, модрини японсько! (гiбридна форма?), дуба червоного та бархату амурського в умовах Украшського Розточчя закладено лiсiвничий стащонар (Страдчiвське л-во, кв.40 вид. 10, 11, 13, урочище "Палатки").
Закладено лiсiвничi пробш площi також у молодих змшаних культурах (.№ 5: Страдчiвське л-во, кв 55, вид.8; № 6: Страдчiвське л-во, кв.55, вид.11). Данi обмiрiв вказаних пробних площ вмiщено в табл. 2.
Табл. 2. Основш таксацйш показники лкових культур стацюнару "Палатки " _та урочища "Старий розсадник"_
Деревна порода Таксацшш показники Яшст показники
Б13, см Н13, м Усер, м3 п/га, шт. Ярус Тех.яшсть Перспект.
Пробна площа № 1
Модрина 36,9 23 1,05 245 1 Сучкат! Домшант
Сосна зв. 24,1 21,5 0,44 290 1 Добра Ствдомш.
Дуб черв. 24,0 21 0,46 120 1 Д.добра Ствдомш.
Дуб звич. 17,0 18 0,21 115 2 Добра Другоряд.
Граб зв. 8,9 10 0,04 85 3 - Пвдгш
Пробна площа № 2
Бархат ам. 21,3 17 0,32 115 2 Низька Другоряд.
Сосна зв. 27,0 21 0,51 365 1 Добра Домшант
Дуб черв. 23,1 20 0,41 180 1 Д.добра Домшант
Дуб звич. 22,4 18,5 0,34 85 1 Добра Другоряд.
Граб зв. 8,6 9 0,03 35 3 - Пвдгш
Пробна площа № 3
Сосна зв. 23,2 21,0 0,44 1 Добра Домшант
Дуб черв. 20,7 20,5 0,34 1 Д.добра Домшант
Дуб звич. 16,0 14 0,15 2 Добра Другоряд.
Граб зв. 11,8 11 0,06 3 - Пвдгш
Пробна площа № 5
Сосна зв. 3,4 3,1 960 1 Домшант
Модрина 5,6 5,4 120 1 Домшант
Дуб зв. 2,6 3,6 1140 1 Ствдом.
Яв1р 2,9 4,6 290 1 Ствдом.
Пробна площа № 6
Сосна зв. 6,1 5,2 830 1 Домшант
Модрина 8,3 8,0 100 1 Домшант
Осика 3,5 6,1 420 1 Другоряд.
Береза 3,6 5,6 360 1 Другоряд.
Дуб зв. 3,7 4,9 710 1 Ствдом.
Проведений попереднш таксацшний аналiз зазначених пробних площ свiдчить про загалом добрий стан дослiджених культур i високу вiрогiднiсть формування тут високопродуктивних стшких штучних деревостанiв у майбутньому. Експеримент з бархатом амурським (п\п № 2) показав, що ця порода цшком адаптувалась в умовах Розточчя i може входити до складу ль сових культур. Необхщно, проте, зазначити, що бархат не варто садити разом з сосною звичайною, котра iстотно випереджуе його по росту i врештi-решт починае пригнiчувати. Найкращими супутниками бархата на Розточч^ очевидно, е дуб звичайний, липа, граб.
З метою вивчення динамжи люокультурного виробництва у Страд-чiвському НВЛК ми провели аналiз проектiв лiсових культур на предмет впровадження штродуцентв (табл. 3). Як видно з представлених даних, най-бшьший асортимент деревних порщ використано у культурах 1970-го року, найбшьше екзотiв, натомiсть, висаджувалось у культури у 50-т роки. На жаль, згодом видовий набiр дерев зменшуеться, тiльки вже у 2000 р. спосте-рiгаеться збiльшення рiзноманiття в лiсових культурах, що створювалися...
Табл. 3. Породний складл'шових культур Страдчiвського НВЛК
Р1к посадки 1957 1970 1980 1990 2000 2001 2002
Площа, га 49,1 41,3 27,7 31,2 44,6 50,5 55,4
Кшьшсть посадкових м1сць
С 39700 58400 31700 74500 55300 67240 79250
Д 42000 44000 31700 22500 86700 71860 63660
Бк 22100 27000 12800 28400 19590 21160
нн к й В с ^ И о Яв 4500 13100 7200 18300 12200 6160
Кл 6300 11300 2700 7700 11750 22290
Яс 8600 3200 3400 3100 120 2620
К а Рц о Лп 3700 4100 330 500
О с Влч 3200 1630
< Б 1000
Г 2300
Чрш 3500
Всього 96600 153500 113300 117000 203600 183090 197270
Площа, га 46,5 30,2 25,5 31,2 11,1 21,8 26,6
Мдс 119300
Мде 5300 5600 3300 2200 720 880
См 6800 500 5600 2300 2090 8100
^ к 2 * Дч 14500 25700 5700 2500
Гор 600
РЦ о Н С Брх 6100
К нн Сб 3100
Акб 7200
Всього 150800 37800 11800 8900 4500 2810 11480
Разом 247400 191300 125100 125900 208100 185900 208750
Позитивним фактом е те, що у 50-70-т роки широко впроваджувались в насадження цшш, хоч i другоряднi в люогосподарському вiдношеннi абори-геннi дерева, наприклад, черешня, та iнтродуценти, особливо таю цшш, як горiхи Ырий i чорний, бархат амурський, дуб червоний, смерека. У той же час, невиправдано багато (без апробаци) садили у 50-т роки модрини си-бiрськоl, котра в умовах Розточчя не прижилася i практично повшстю випала з насаджень вже через 15-20 роюв пiсля посадки. З 70-х роюв замiсть си-бiрськоl садять европейську (судячи з фенотипу дерев у посадках - також японську та пбридш мiж ними форми) модрину, котрi прекрасно ростуть, пе-реганяючи усi мiсцевi породи вже з перших роюв шсля посадки.
Розташованi на рис. 3 дiаграми i графiки наочно демонструють дина-мiку участi штродукованих порiд у створюваних за останш 40 рокiв культурах Стра^вського навчально-виробничого лiсокомбiнату.
Враховуючи, що за останш десятирiччя в насадженнях люокомбшату проведено достатню кiлькiсть дослiджень щодо люогосподарсько! та бюло-пчно! цшносл iнтродуцентiв, така ситуацiя неприпустима. Адже таю породи, як горiхи чорний та Ырий, дугласiя, модрини европейська й японська, смерека, сосна кедрова европейська, дуб червоний (на бщних едатопах) цшком позитивно себе проявили в умовах Украшського Розточчя i заслуговують на як-найширше впровадження в мiсцевi люи [1].
60
300000
250000 д
200000
150000
100000
л я
и
и о с
л н и
"2
I Площа загальна I Площа з iнтродуцентами ■Посадкових мюць всього ■Iнтродуцентiв
50000
1 2 3 4 5 6 7 Р1к посадки
Рис. 1. Динамжа участi iнтродуцентiв у л^ових культурах, що створено у
Страдчiвському НВЛК
Необхщно актив1зувати роботи з впровадження штродуценлв у л1сов1 культури Страдч1вського НВЛК, як тих, щодо перспективност яких немае сумшв1в, так 1 нових, експериментальних. Така робота ведеться кафедрою ль сових культур УкрДЛТУ: упродовж кшькох останшх роюв у культури введено сосну жорстку з метою дослщження росту ще! породи в умовах Розточчя.
Першочерговим завданням е негайний облж дшянок з участю стиглих дерев дугласп, веймутки та модрини, створення генних резерват1в чи насшне-вих дшянок на !х основ1 та селекцшна робота, спрямована на вщб1р плюсових дерев цих порщ. Особливо актуальним це уявляеться для сосни Веймута, де-кшька дерев котро! збереглося у кварталах 49-50 Страдч1вського люництва.
Л1тература
1. Гринюк Ю.Г. Характеристика лшв Яшвського Розточчя// Тези м1жнар. наук.-практ. конференци "Проблеми та перспективи розвитку лювничо! осв1ти, науки та виробниц-тва", Льв1в, 14-16 кв1тня 1999 р., Льв1в, 1999. - С. 41-42.
2. Лювницькч дослщження на Розточчь В-во "Каменяр." Л. - 1972.
3. Лггопис природи, зведений том 10-лгттх дослвджень 1985-1995/ Природний запо-вщник "Розточчя". - 1вано-Франкове, 1996. - Книга 9.
4. Пясецький А.Л. Про побудування 1 бюлопчний розвиток ряду титв украшського люу. Украшське Вид-во, 1942. - 117 с.
5. Швадчак 1.М., Бондаренко В.Д., Чернявський М.В. Короткий пупвник по на-уково-дослщних об'ектах Льв1в, 1995. - 48 с.
0
УДК 712.253 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
тж. Н.Д. Кондрат - УкрДЛТУ
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В
РОДУ PARTHENOCISSUS
Висв1тлено необхвдшсть збереження та охорони деяких штродукованих, цшних для вертикального озеленення вид1в роду РагШепоаББШ. Описано основш представ-ники цього роду та перспективи штродукцп рослин для потреб садово-паркового господарства.
Ключов1 слова: охорона, штродукщя, в'юню рослини, вертикальне озеленення.
