CC BY
21
фирмам, которые заинтересованы в развитии местного и международного экологического туризма. Предлагается осуществить мероприятия для проведения инвентаризации вековых деревьев на территории всех лесных хозяйств, в первую очередь в национальных парках. Вековые деревья необходимо взять под особую охрану, придав им статус объектов заповедного фонда местного или высшего ранга. Эти деревья необходимо отнести в специальный список объектов, требующих дополнительной охраны при проведении лесохозяйственных работ. Таким образом, будут созданы условия для избегания нелегальных рубок тех деревьев, которые представляют большой интерес для охраны природы и развития экологического туризма.
Ключевые слова: вековые деревья, экологический туризм, лесохозяйственный сектор, заповедные территории.
Gorban I.M., Gorban O.I. Forest ecotourism objects under threat of illegal logging
Regional problems of ecotourism in forest sector are considered. Proposals to forestry enterprises, travel agency's interested in development of local and international tourism are grounded. Fastest inventory of hundred year trees is proposed, especially on territory of national parks. Hundred-year trees mast be taken under special protection, providing them by status of environmental object of local or highest rang, and to include them to list of objects that need extra conservation measures during forestry works. This will allow to create a preconditions to avoid cases of illegal hundred-years trees logging, that have high ecotourism value.
Keywords: hundred-years trees, ecotourism, forestry sector, nature reserves territories.
УДК 630*907+634.017 Доц. Ю.Г. Гринюк, канд. с.-г. наук -НУБПБАТ1; наук. ствроб. Я.Я. Бтик - Страдчiвська лкодо^дна станцш ботатчного
саду НЛТУ Украти
ПРО ДОСВ1Д ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗБАГАЧЕННЯ ДЕНДРОРВНОМАНГГТЯ Л1С1В РОЗТОЧЧЯ
Коротко представлено ютор^ боташчних та лiсiвничих дослщжень на Укра-шському Розточч^ хронолопю люових штродукцшних робгг в околицях смт 1вано-Франкове, проаналiзовано 1х результати, наведено деяю порiвняльнi даш щодо пер-спективносп окремих екзотсв у люовому та садово-парковому господарствах региону. Використано результати роботи Страдчiвського навчально-виробничого люо-комбшату, люогосподарського факультету та люодослщно! станцп боташчного саду Нацюнального люотехшчного ушверситету Украши.
Ключов1 слова: Розточчя, акшматизащя, штродукщя, арборетум, лiсовi культури.
Ятвсью люи Украшського Розточчя вщдавна перетворилися на дос-лщницький полной експериментальних вишукувань. Ще у 1940 р. видатний украшський вчений-лшвник А. П'ясецький у Яшвському люнищш заснував люодослщну станцш. У 1945 р. люництво перетворено на учбово-дослщний люокомбшат - базовий люгосп практик Льв1вського люотехшчного шститу-ту. Одним з прюритетних напрям1в дослщницьких робгг було впровадження та випробування в умовах Украшського Розточчя р1зномаштних деревних та чагарникових екзот1в, що могли би полшшити продуктившсть наших лшв або використовуватись як декоративш породи в озелененш. 1963 р. закладено Страдч1вський дендропарк, де за час його юнування ведеться апробащя по-над 300 вид1в та вщмш деревно-чагарникових порщ [1]. 1нтенсивно досль джувалися також \ м1сцев1 види [2].
Метою вщтворено! у 1998 р. Страдчiвськоl люодослщно! станцй е вивчення лiсових насаджень Розточчя, шдвищення !х продуктивностi, стшкосл та бiорiзноманiття, сприяння проведенню навчальних практик сту-дентiв лiсогосподарського факультету, екопросвггня робота серед мiсцевих жшешв тощо. Але прiоритетним напрямком роботи ЛДС е збереження та по-повнення колекцшних насаджень арборетуму, акшматизащя, вивчення росту та розвитку деревно-чагарникових екзо^в, збагачення видового складу роз-точанських лiсiв за рахунок перспективних штродуцент1в.
Методиками дослiджень обрано загальноприйнят лiсотаксацiйнi ме-тоди обмiрiв рослин, дендролопчний опис та класифiкацiю, визначення бюеколопчних та аклiматизацiйних властивостей тощо. Ступеш акшматиза-цй визначали за О.Л. Липою [4]. Методом акшматизацй прийнято метод без-посереднього вишвання насiння на мiсцi штродукцй.
Лiсовi культури Страдчiвського навчально-дослiдного лiсокомбiнату, як впродовж десятилiть створювалися з урахуванням передово! науково! думки, е одним iз найважливiших об,ектiв дослiджень люодослщно! станцй. Найбiльш перспективними деревними штродуцентами на Розточчi е дугласiя, дуб червоний, горiхи, сосни та модрини рiзних видiв, деякi види американсь-ких кленiв, багато декоративних порщ.
Зазначимо, що ведення лiсового господарства як в Австро-Угорщиш, так i у довоеннiй Польщi перебувало на традицiйно високому рiвнi. У спадок науковцям ЛЛТ1 у 1945 р., коли було створено навчально-дослщний люоком-бiнат, дiсталися високопродуктивнi насадження, здебшьшого штучного похо-дження, що вирiзнялися високим видовим складом, доброю вщповщшстю до умов зростання, вже на той час у склад насаджень Яшвського Розточчя було введено багато нових видiв дерев, переважно дугласй Мензиса, сосон Веймута та Банкса, смереки, модрини европейсько! (польсько!). Залишки цих культур й досi збереглися в насадженнях СНВЛК та заповщника "Розточчя", сягаючи вь ку 100-120 роюв, вони вирiзняються добрим ростом та таксацшними показни-ками й слугують найкращим прикладом доцiльностi впровадження перелiче-них видiв до лiсiв Розточчя i заходу Укра!ни загалом. Так, запас модринових культур у кварталi 28 Ставчанського лiсництва заповщника "Розточчя" сягае 600 м на гектару аналогiчнi показники демонструе дугласiя у кв. 27 Лелехiвсь-кого лiсництва Страдчiвського навчально-виробничого люокомбшату.
Ще бiльш активне впровадження штродуценпв за планами дослщ-ницьких робгг учених лiсогосподарського факультету розпочалося у 50-т роки. Закладено багато експериментальних дiлянок з участю модрин сибiрсь-ко!, европейсько! та японсько!, кедрових сосон (европейсько!, сибiрськоl), дугласй, сосон Веймута та Банкса, дугласй, смереки. Почалися експерименти та промислове вирощування таких листяних екзо^в, як дуб червоний, горiхи чорний, Ырий та iншi, оксамитник амурський, робшя й iн. На жаль, практично не збереглося документацй щодо цих дослiдiв, але багато висаджених по-рiд добре прижилися й збагатили рiзноманiття Янiвських лiсiв.
На кшець ХХ ст. у складi насаджень Страдчiвського НВЛК та заповщника "Розточчя" нараховувалися такi лiсовi культури з перевагою перспек-
136
Природничi дослiдження на Розточчi
тивних штродуценпв: смереки - 43 га, модрини - 42 га, дуба червоного -51 га, дугласй - 5 га, сосни Веймута - 1 га, оксамитника амурського - 1 га.
Шсля початку роботи Стра^всько! люодослщно! станцй головну увагу придшяють вивченню штродуценлв, що зумовлено специфжою плашв науково! роботи ботсаду, тдроздшом котрого е станцiя.
У табл. 1 подано результати дослщження росту люових культур, ство-рених за участю штродуценпв. З наведених даних видно, що люорослинш умови на вЫх дiлянках сприяють доброму росту представлених тут деревних порщ, що посилюе напруження конкурентно! боротьби мiж ними.
На стацiонарi МС-16-В9 сформувався головуючий ярус з швидкорос-лих модрини, дугласй, поодиноких дерев смереки i самоЫвних сосни i бере-зи, причому модрина займае наддомшантну роль, далеко обiгнавши в росл всi iншi породи. Другий ярус складаеться з дуба, бука, явора, граба та шших автохтонних видiв. На всiх секцiях стащонару МС-11-С29 також домiнують швидкорослий штродуцент дуб пiвнiчний та модрина. Сосна практично пов-нiстю випала з насадження, хоча екземпляри, що залишилися, характеризуются добрим ростом. В головному ярус опинилися також клени.
Табл. 1. Зведеш дат таксацшних показнишв мошторингових стацiонарiв
Ставчанського л^ництва
Шифр Тип лшу Склад насадження Вiк Кшьшсть дерев/га Запас (м /га)
МС-11 С29 а С2ГСД С4Дч4КлГ 40 1360 293.5
МС-11С29 б С2ГСД 6Дч2Кл2Г+С, Влч, Лп, Бр, Бк 40 1300 236.0
МС-11 С29 в С2ГСД 7Мд2КлДч+ С, Г, Бр 40 1248 429.16
МС-16В9 а С2БС 2БкМдДгС2КлЯв2Г+Б, Лп 30 3876 154.0
МС-16В9 б С2БС 5БкМдКлСЯвГ+Б, Дг 30 3268 141.0
МС-16В9 в С2БС 4Мд2С2ДгБкГ+Д, Кл 30 3032 226.0
З метою порiвняльного дослщження особливостей росту культур сосни звичайно", дуба черешкового, бука люового, модрини японсько" (гiбридна форма), дуба червоного та оксамитника амурського в умовах Украшського Розточчя закладено лiсiвничий стащонар (Страдчiвське л-во, кв. 40 вид. 10, 11, 13, урочище "Палатки").
Надзвичайно штенсивний рют модрини в умовах Розточчя потребуе специфiчного ïï впровадження у культури. Так, дерева модрини на пробi № 1 за вели^ загальноï маси вирiзняються поганою технiчною якiстю: висо-ким зб^ом стовбура, сучкатiстю. В таких умовах, коли модрина буде вщчу-вати конкуренцш сво'х же швидкорослих родичiв, прискориться ïï рiст у ви-соту, значно покращуватиметься техшчна якiсть стовбурiв, краще буде вщбу-ватись очищення вiд сучкiв тощо. Це ж характерно для дуба звичайного. В дослщжених культурах вш демонструе високу штенсившсть росту, проте вщ-стае вiд сосни i модрини. Тому доцiльнiше вводити його широкими кулюами, де дуб отримав би змогу в першi критичш роки розвитку насадження уникну-ти пригшчення з боку швидкорослих видiв. Добрий рiст показуе явiр, який заслуговуе на збшьшення вiдсотка участ в новостворюваних культурах.
Табл. 2. Основш таксацшш показники л'шових культур стацюнару "Палатки"
Деревна Таксацшнй показники Яшст показники
Порода см Н1.3, м Усер, м3 п/га, шт. ярус тех. яшсть перспект.
Пробна площа № 1
Модрина 36,9 23 1,05 245 1 сучкат1 домшант
Сосна зв. 24,1 21,5 0,44 290 1 добра ствдомш.
Дуб черв. 24,0 21 0,46 120 1 д. добра ствдомш.
Дуб звич. 17,0 18 0,21 115 2 добра другоряд.
Граб зв. 8,9 10 0,04 85 3 - тдгш
Пробна площа № 2
Бархат ам. 21,3 17 0,32 115 2 низька другоряд.
Сосна зв. 27,0 21 0,51 365 1 добра домшант
Дуб черв. 23,1 20 0,41 180 1 д. добра домшант
Дуб звич. 22,4 18,5 0,34 85 1 добра другоряд.
Граб зв. 8,6 9 0,03 35 3 - тдгш
Пробна площа № 3
Сосна зв. 23,2 21,0 0,44 1 добра домшант
Дуб черв. 20,7 20,5 0,34 1 д. добра домшант
Дуб звич. 16,0 14 0,15 2 добра другоряд.
Граб зв. 11,8 11 0,06 3 - тдгш
Експеримент з оксамитником амурським (ПП № 2) показав, що ця порода цшком адаптувалась в умовах Розточчя i може впроваджуватись в лiсовi культури. Зазначимо, що оксамитник амурський не варто садити разом iз сосною звичайною, яка ютотно випереджае його в рост i згодом починае пригш-чувати. Найкращими супутниками оксамитника на Розточчi е дуб звичайний, липа дрiбнолиста та граб звичайний.
Як висновок, варто зазначити, що таю породи, як горiхи чорний та сь рий, дуглаЫя, модрини европейська й японська, смерека, сосна кедрова евро-пейська, дуб червоний (на бщних едатопах) позитивно себе проявили в умовах Украшського Розточчя i заслуговують на якнайширше впровадження в мiсцевi лiси [3].
Л1тература
1. Бутейко Л.Ф. Дендрарш Iвано-Франкiвського учбово-виробничого люгоспу / Л.Ф. Бутейко, Ф.В. Прокоп'юк // Лшвницью дослщження на Розточчя - Льв1в : Вид-во "Каменяр", 1972. - С. 211-228.
2. Герушинський З.Ю. Рют географ1чних культур сосни звичайно'1 на Льв1вському Розточч1 / З.Ю. Герушинський, Г.Т. Криницький. - Льв1в, 1995. - 18 с.
3. Гринюк Ю.Г. Характеристика лю1в Яшвського Розточчя / Ю.Г. Гринюк // Проблеми та перспективи розвитку лю1вничо1 осв1ти, науки та виробництва : тези Мгжнар. наук.-практ. конф., м. Льв1в, 14-16 квггня 1999 р. - Льв1в, 1999. - С. 41-42.
4. Липа О.Л. Дендрология з основами акл1матизаци / О. Л. Липа. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1977. - 224 с.
Гринюк Ю.Г., Билык Я.Я. Об опыте и перспективах повышения дендроразнообразия лесов Расточья
Коротко представлена история ботанических и лесоводческих исследований на Украинском Расточьи, хронологию лесных интродукционных работ в окрестностях смт Ивано-Франково, проанализированы их результаты, приведены некоторые сравнительные данные касательно перспективности отдельных древесных экзотов в лес-
138
Природничi дослвдження на Розточчi
ном и садово-парковом хозяйствах региона. Использованы результаты работы Страдчевского учебно-производственного лесокомбината, лесохозяйственного факультета и лесоопытной станции ботанического сада Национального лесотехнического университета Украины.
Ключевые слова: Расточье, акклиматизация, интродукция, арборетум, лесные культуры.
Hrynyuk Yu.G., Bilyk Ya.Ya. About experience and prospects of increase of Rostochya forest's dendrodiversity
The paper is represented the shortly history of botanical and forestry researches in the Ukrainian Rostochya region, the ^ronology of tree-introduction and acclimatization in Rostochya woods too. There are analysed the results of experimental works and presented some comparative information about concerning perspective of some exotic tree species for it's application in park and garden design and forestries of region. There was used the long-term job performances of the Stradch wood production combine, Forestry faculty and forest research station of the National Forestry Technical University of Ukraine.
Keywords: Rostochya, acclimatization, introduction, arboretum, tree-planting.
УДК 630*587.5 Доц. О. Т. Данчук, канд. с.-г. наук;
доц. О.Г. Часковський, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. nbsis; наук. ствроб. Л. Б. Косик, канд. геогр. наук. - Природний заnовiдник "Розточчя"; мол. наук. ствроб. I.A. Бтьський - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ13 3М1Н Л1СОВОГО ВКРИТТЯ ТЕРИТОРП УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ НА ОСНОВ1 СУПУТНИКОВИХ ЗН1МК1В LANDSAT ЗА ПЕР1ОД 13 1988 ПО 2006 РОКИ
Описано метод використання 3aco6iB дистанцшного зондування землi з метою вивчення змши площ люового вкриття. Оброблено супутниковi зшмки Landsat за пе-рюд i3 1988 по 2006 рр. на територп регюну Украшського Розточчя. Отримаш результата пщтверджують мождивють використання супутникових зшмюв для мошто-рингу стану люових земель. Наведено приклад створення карт розмщення дшянок, на яких вщбудась змша переходу люових дшянок у нелiсовi та навпаки.
Ключов1 слова: Украшське Розточчя, супутниковi зшмки, методи, люистють.
Збшьшення антропогенного навантаження на навколишне середовище актив1зуе змши його стану i порушуе еколопчну р1вновагу природних ком-плекЫв [3]. Як вщомо, лю виконуе одну з найважливших функцш у збере-женнi 6iорiзноманiття, мае вирiшальний вплив на кшматичш та пдрорегуля-цiйнi умови. Люи в Укра!нському Розточчi завжди слугували основою для формування унiкального сощально-культурного середовища. Проте лiс сам зазнае змш унаслiдок впливу на нього природних факторiв та господарсько! дiяльностi людини. Тому вивчення динамiки люистост в Розточчi мае важли-ве прикладне значення.
Регiон Розточчя вщграе стратегiчну роль для збереження еколопчно! ста6iльностi у басейнах Чорного та Балтшських морiв. Одним iз можливих варiантiв простеження змiн цiлого регюну е аналiз супутникових знiмкiв.
Дослщження з упровадження сучасних цифрових супутникових тех-нологiй у лiсовому господарствi регiону розпочали у 90-х роках на базi Природного заповедника "Розточчя" М.П. Горошко (1998), С.1. Миклуш (1999),
