CC BY
51
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6719
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.145.4:636.087.8
PicT i розвиток бджолиних амей при використаннi органiчних кислот
i пробiотикiв
Другий облж кiлькостi запечатаного розплоду, який було здтснено 15 травня показав, що споживання перги з буршти-новою кислотою сприяло збыьшенню кiлькостi вирощеного розплоду на 11,2% (р < 0,001) у I до^дтй грут. Годiвля бджт з використання лимонног кислоти позитивно впливае на кыьюсть розплоду у II до^днт грут. Порiвняно з контролем, кыь-юсть розплоду е вищою на 7,5% (Р < 0,001). Використання у годiвлi бджт III до^дног групи молочнокислих бактерт сприяло збыьшенню розплоду на 10,0% (Р < 0,001).
Рiзниця на 27 травня мiж ктьюстю тдрахованих квадратiв контрольног i I до^дног групи становить 16,3% (Р < 0,001), II до^дно! групи 11,5% (Р < 0,001), III до^дног групи 13,4% (Р < 0,001). У перiод, який припав на 8 червня розвиток бджолиних амей посилився, так рiзниця мiж ктьюстю тдрахованих квадратiв контрольног i I до^дно! становить 22,2% (Р < 0,001), IIдосл1дног групи 17,8% (Р < 0,001), IIIдосл1днт групи 18,9% (Р < 0,001).
На 20 червня зафжсовано найкращi показники розвитку тддо^дних груп, рiзниця мiж кыьюстю тдрахованих квадра-тiв контрольной i I до^дног групи становить 23,1% (Р < 0,001), II до^дног групи 18,3% (Р < 0,001), III до^дног групи 19,3% (Р < 0,001).
Порiвняно з темпом яйценосностi 3 травня ттенсивтсть вiдкладання яець матками I до^дног групи на 27 травня зросла на 62,5%. Споживання перги бджолами П-ог до^дтй гр^ викликало збыьшення яйценосностi матки - на 56,3%, Ш-ог до^дтй грут - на 58,2%. Порiвняно з контролем, у тддо^дних амей виявлено збыьшення кiлькостi вирощеного розплоду на 18,2 - 23,1% (Р < 0,001).
Ключовi слова: бджола, матка, перга, розплiд, лактобактерп, бурштинова кислота, лимонна кислота, годiвля, яйцено-стсть, до^д.
Второй учет количества запечатанного расплода, совершенный 15 мая показал, что потребление перги с янтарной кислотой способствовало увеличению количества выращенного расплода на 11,2% (Р < 0,001) в I опытной группе. Кормление пчел c использованием лимонной кислоты положительно влияет на количество расплода во второй исследовательской группе. По сравнению с контролем, количество расплода выше на 7,5% (Р < 0,001). Использование в кормлении пчел III исследовательской группы молочнокислых бактерий способствовало увеличению расплода на 10,0% (Р < 0,001).
Разница на 27 мая между количеством подсчитанных квадратов контрольной и I опытной группы составляет 16,3% (Р < 0,001), II опытной группы 11,5% (Р < 0,001), III опытной группы 13,4% (Р < 0,001). В период, который пришелся на 8
Citation:
Dmitruk, I.V., Suhovuha, S.M. (2016). Growth and development of bees using organic acids and probiotics. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 85-89.
Дмитрук 1.В., Суховуха С.М. [email protected], [email protected].
Втницький нащональний аграрний умверситет, вул. Сонячна, 3, м. Вiнниця, 21008, Украша
Рост и развитие пчелиных семей при использовании органических кислот и пробиотиков
И.В. Дмитрук, С.М. Суховуха [email protected], [email protected].
Винницкий национальный аграрный университет ул. Солнечная, 3, г. Винница, 21008, Украина
июня развитие пчелиных семей усилился, так разница между количеством подсчитанных квадратов контрольной и I опытной составляет 22,2% (Р <0,001), IIопытной группы 17,8% (Р < 0,001), IIIопытной группы 18,9% (Р < 0,001).
На 20 июня зафиксировано лучшие показатели развития подопытных групп, разница между количеством подсчитанных квадратов контрольной и I опытной группы составляет 23,1% (Р < 0,001), II опытной группы 18,3% (Р < 0,001), III опытной группы 19,3% (Р < 0,001).
По сравнению с темпом яйценоскости 3 мая интенсивность откладки яиц матками I исследовательной группы на 27 мая выросла на 62,5%. Потребление перги пчелами II-й опытной группе вызвало увеличение яйценоскости матки - на 56,3%, III-й опытной группе - на 58,2%. По сравнению с контролем, у подопытных семей выявлено увеличение количества выращенного расплода на 18,2 - 23,1% (Р < 0,001).
Ключевые слова: пчела, матка, перга, расплод, лактобактерии, янтарная кислота, лимонная кислота, кормление, яйценоскость, опыт.
Growth and development of bees using organic acids and probiotics
IV. Dmitruk, S.M. Suhovuha [email protected], [email protected].
Vinnytsya National Agrarian University Soniachna Str., 3, Vinnytsya, 21008, Ukraine
The second record number of sealed brood, which took place on May 15 showed that consumption of succinic acid pergi helped increase the number of brood grown by 11.2% (P <0.001) and in the experimental group. Feeding bees use citric acid positively affects the amount of brood in the second experimental group. Compared with controls, the number of brood is higher by 7.5% (P < 0.001). Use offeeding bees III experimental group of lactic acid bacteria has increased the brood at 10.0% (P < 0.001).
May 27 The difference between the number of counted squares and the control and experimental group is 16.3% (P <0.001), the second experimental group 11.5% (P < 0.001), the third experimental group 13.4% (P < 0.001). In the period, which fell on June 8 development of bee colonies increased, so the difference between the number of counted squares and the control and development of 22.2% (P < 0.001), the second experimental group 17.8% (P < 0.001), the third research group 18.9% (P < 0.001).
June 20, recorded the best performance of the experimental group, the difference between the number of counted squares and the control and experimental group is 23.1% (P < 0.001), the second experimental group 18.3% (P < 0.001), the third experimental group 19.3 % (P < 0.001).
Compared with the rate on May 3 yaytsenosnosti intensity oviposition of the uterus and research group for 27 May increased by 62.5%. Consumption pergi bees II nd experimental group caused an increase yaytsenosnosti cancer - by 56.3%, the third second experimental group - by 58.2%. Compared to control subjects in increasing the number of families found grown brood on 18,2 -23,1% (P <0.001).
Key words: bee, queen, ambrosia, brood, lactobacilli, succinic acid, citric acid, feeding, egg production, research.
Вступ
Одним i3 основних показнишв господарськокори-сно! оцшки бджолиних ймей вважаеться медова про-дуктивнють. Мiж медовою продуктивною i льотною актившстю, навантаженням медового зобика, довжи-ною хоботка, масою бджш, кшьшстю вирощеного розплоду до медозбору спостериаеться позитивна корелящя. Матерiальною основою для виготовлення бджолиними йм'ями максимально! кшькосп медово! продукци можна вважати медоносш ресурси. Достат-ня !х шльшсть у продуктивному ращуа е запорукою одержання близько 100 кг меду на одну бджолину йм'ю (Szymas et al., 2012). Основним завданням бджшьництва у сучасних економiчних умовах е збь льшення рентабельносп пайки шляхом шдвищення продуктивносл бджолиних ймей.
У структурi аграрного виробництва бджшьництво пойдае вагоме мюце. Медоносш бджоли, вщ яких одержуемо пряму продукцш (мед, вюк, бджолине обнжжя, маточне молочко та ш.), здшснюють 80% запилення ентомофшьних культур.
Отримання максимально! продуктивносл можливе тшьки при наявносп велико! шлькосп бджш перед головним медозбором. Адже тшьки сильш йм'! змо-жуть повною мiрою проявити свш потенщал. Найбь льшу кшыасть нектару та квггкового пилку можуть
зiбрати бджоли, якщо в гнiздi нараховуеться не менше 50 000 особин. Таку кшьшсть бджш йм'я може виро-стити, споживаючи достатню шльшсть поживних i збалансованих кормiв. Для цього в рацюн бджолам почали додавати рiзноманiтнi бюлопчно активш добавки. Серед речовин, яш позитивно впливають на деяш фiзiологiчнi показники у бджш, е молочноки^ бактерп.
Польсьш науковщ проводили дослщження щодо використання деяких замшнишв пилку разом iз про-бютиками. Виявлено, що таке живлення викликае збшьшення продукування перетрофiчно!' мембрани в середньому вiддiлi кишкiвнику. Найбiлыш iнтенсивне живлення виявлено в травному тракп бджш у перюд iз 8 по 14 добу. Найбшыш змiни в будовi еттелио виявленi пiсля 14 доби. Автор припускае, що розвиток багаточисельних перетрофiчних мембран може спри-яти бiльш ефективному використанню поживних речовин корму. Щ процеси позитивно впливають на фiзiологiчний стан медоносних бджш.
Сдиним джерелом лiпiдiв, а також основним дже-релом бшкових речовин уважаеться перга. Годiвля бджолиних ймей квiтковим пилком може поповнити рацюн пластичними речовинами (Levchenko and Bondar', 1983). Поживна цiннiсть бджолиного обнiж-жя не забезпечуе нормального мжробюценозу кишко-вого тракту бджш. У нормi у гнiздi йм'! завжди наяв-
на перга. Перга при дозр1ванш проходить 4 стадп. Унаслвдок цього, пор1вняно з пилком, змшюсться не тшьки ф1зико-х1м1чний склад, але i сшввщношення м1кроорган1зм1в. Ввдомо, що перга у своему складi мютить молочнокислi бактерй' та стрептококк. Вони позитивно впливають на процеси травления в оргаш-змi бджш. Ц мiкроорганiзмi вiдiграють важливу роль у формування кишкового iмунiтету. Живлення лише квпжовим пилком зменшуе надходження в оргашзм корисних мiкроорганiзмiв.
У перюд нарощування живо! маси бдж1л проводились дослщження щодо можливостi застосування стимуляторiв росту. Зокрема, опублiковано результата про використання таких препаралв як: ашмш, бiлар, бiоспон, вiран, ендонуклеаза i ендоглюк1н, вь тамш-екдюстероновий стимулятор бдж1л, апiстарт, апiстим, ашстимулш, апiсоль, ераконд, люрастим, полiзин, рiал, стимовiт, пдрогемол, оксиметилураци-ла, хггозан, водний розчин екдистерону та ш.
Стимулюючi пiдгодiвлi здiйснюють вплив на фун-кцiональну активнiсть м'язово! тканини. У лигах робочих бджiл актившсть АТФ-ази мiозину привико-ристаннi мжровггаму з пробiотиками пiдвиIцуеться в 1,3 раза, АТФ-ази мггохондрш - в 1,23, сукцинатдеп-дрогенази - в 1,29 (Mishukovskaja, 2008). Таким чином, при сприятливому впливi рiзноманiтних екзо-генних i ендогенних факторiв у господарствах, де утримують повноцшш здоровi ам'!, бджоли добре розвиваються, ефективно запилюють сшьськогоспо-дарсьш культури, збирають в середньому по 50 - 70 кг меду.
Мета i завдання до^дження. Мета роботи - ви-вчення впливу органiчних кислот i пробiотикiв на показники росту та розвитку пщдослвдних сiмей та створення на !хнш основi ново! кормово! добавки. Завдання дослiджень полягае у вивченш впливу на рют i розвиток бджолиних сiмей згодовування перги з молочнокислими бактерiями i пробiотиками.
Матерiал i методи дослвдження
Дослiджения проводились в умовах приватно! пасши що розташована у Липовецькому районi, Вшни-цько! обласл. Для дослiджень ввдбирали бджолинi ам'!, сформованi за методом аиалогiв. Вони мали однакову силу, к1льк1сть розплоду. У шддослвдних сiмей завжди була однаково кшыасть корму. Меду у гшздах знаходилось в межах 6 - 8 кг, а пергу бджо-лом згодовували окремо. Матки шддослщних амей вирощеш вiд одше! материнсько! ам'!. Бджолинi ам'! карпатсько! породи утримувалися в вуликах-лежаках iз розмiром рамки 435*300 мм. Для дослвдження були взятi 32 бджолоам'!, пiдiбраиi за методом аналогiв. 1х роздiлили на 4 групи по 8 бджолиних амей у кожш. Динам^ розвитку розплоду вираховували за допо-могою рамки сiтки, шляхом тдрахунку квадратiв зайнятих розплодом. Розмiр квадратiв складав 5х5 см, це вщповвдае розмiру 100 комiрок у кожному квадрат! (Brovars'kyj and Bagrij, 1995). Силу ам'! визначали за кшьшстю зайнятих вуличок (простiр мiж рамками який займають бджоли), з розрахунку 1 вуличка - 250 г бдж1л. Розвиток ам'! дослiджувaли за кiлькiстю
вирощеного розплоду. Мaтерiaлом для бiохiмiчних дослiджень служив корм для бджш: мед, перга. Весь цифровий мaтерiaл дослвджень тддавали статистич-нiй обробцi (Progunkov, 2001; Koval's'kyj and Kyryliv, 2013). Ввдмшносп м1ж середнiми показниками бдж1л дослщно! групи до контрольно! вважали статистично
достовiрними при Р < 0,05 - *; Р < 0,01 - **; Р < 0,001 - ***
Господарство де проводились дослвдження було благополучне щодо шфекцшних та iнвaзiйних хвороб.
З 20 квггая було розпочато пiдгодiвлю бджолиних амей кормовою добавкою. Бджолиним ам'ях контрольно! групи у спльник за допомогою шпателя впре-совували по 300 г перги. Таку рамку помщали близь-ко стшьншав iз розплодом. Кiлы(iсть даванок стано-вила 4 рази, через кожш 6 дiб. Бджолинi сiм'! першо! дослiдно! групи споживали пергу до складу яко! включали бурштинову кислоту у кшькосп 2,5% в1д маси перги. У другш дослiднiй груш бджолиш сiм'! отримували лимонну кислоту у кшькосп 2,0% в1д маси перги. Третя дослвдна група отримувала у склaдi перги концентрат молочнокислих бaктерiй (живi бак-терiй штаму Lactobacillus). Концентрaцiя в 3% пдро-лiзaтi молока становить 20х1011 КУО/л. На 1 кг перги вносили 4 мл гiдролiзaту. Щоб виключити вплив сто-роннiх фaкторiв на показники розвитку на вулики вах трьох груп було встановлено пилковловлювaчi нaвiс-ного типу.
Використання бшкового корму i сприятливi умови довкшля сприяли швидкому росту сили бджолиних амей. Шд час першого облшу, який вiдбувся 3 травня, змш у кiлькостi розплоду м1ж пiддослiдними сiм'ями не виявлено. Розплвд розмiщувaвся у всiх пiддослiдних групах в середньому на 3 стшьниках займаючи площу 96 квaдрaтiв. Така незначна змiнa у кiлькостi розплоду е причиною того, що кшьшсть особин е незначною i вони не можуть виростити бi-льшу кiлькiсть розплоду. Тому у цей перюд вплив стимуляторiв росту е мшмальним. Бджоли обс1дають усього 9 - 10 вуличок, ввдбулась зaмiнa зимувалих бдж1л на народжених весною. Через 12 дiб 15 травня було здшснено другий облiк кiлькостi запечатаного розплоду. З даних дослiджень, яш покaзaнi у тaблицi 1, видно, що бджолиш ам'! I дослщно! групи протя-гом усього перюду мали нaйкрaщi показники розвитку. Зокрема, споживання перги з бурштиновою кислотою сприяло збшьшенню шлькосп вирощеного розплоду на 11,2% (Р < 0,001) порiвняно з показниками контрольно! групи. В груш виявлено нaйнижчi показники щодо вщхилення ввд середнiх даних. Годiвля бдж1л з використання лимонно! кислоти позитивно впливае на кiлькiсть розплоду у II дослвднш групi. Порiвняно з контролем, кiлькiсть розплоду е вищою на 7,5% (Р < 0,001). Використання у годiвлi бдж1л III дослiдно! групи молочнокислих бактерш сприяло збiльшенню розплоду на 10,0% (Р < 0,001).
Наступне вимiрювaння показало, що бджоли пiд-дослщних сiмей займають по 15 - 16 вуличок. Однак показники шлькосп запечатаного розплоду вже вiдрi-зняються бiльше. Зокрема, рiзниця м1ж шльшстю пiдрaховaних квaдрaтiв контрольно! i I дослвдно! групи становить 16,3% (Р < 0,001), II дослщно! групи
11,5% (P < 0,001), Ill gociigHoi rpynu 13,4% (P < 0,001). y nepiog, aKHft npunaB Ha 8 nepBHa po3BH-tok 6g®oiHHHx ciMeft nocuiHBca, TaK pi3HHua Mi® Ki-ibKicro nigpaxoBaHHx KBagpaTiB KoHTpoibHoi i I gociigHoi cTaHoBHTb 22,2% (P < 0,001), II gociigHoi rpynu 17,8% (P < 0,001), III gociigHoi rpynu 18,9% (P < 0,001). Ha 20 nepBHa 3a$iKcoBaHo HaftKpa^i noKa-3HHKH po3BHTKy niggociigHHx rpyn, pi3HHua Mi® Kiib-KicTio nigpaxoBaHHx KBagpaTiB KoHTpojibHoi i I gociig-Hoi rpynu cTaHoBHTb 23,1% (P < 0,001), II gociigHoi rpynH 18,3% (P < 0,001), III gociigHoi rpynu 19,3% (P < 0,001).
3a Becb nepiog gociig®eHb 3araibHa KiibKicTb bh-po^eHoro po3niogy y I gociigHift rpyni cTaHoBHTb y cepegHboMy 75408 KoMipoK. Ua KiibKicTb y nopiBHaHi 3 KoHTpoieM Ha 16,0% e bh^om.
BBegeHHa b pauioH pi3HoMaHiTHHx npenapaTiB Mae Ha MeTi 36iibmeHHa TeMny BigKiagaHHa MaTKoo aeub. y npoBegeHHx gociig®eHHax cno®HBaHHa kopmoboi go6a-bkh BHKiHKaio 36iibmeHHa cepegHbogo6oBoi aftueHoc-HocTi MaTOK. y gpyrift geKagi KBiTHa MaTKH niggociig-hhx ciMen BigKiagaiH npaKTHHHo ogHaKoBy KiibKicTb aeub. TaK 3 TpaBHa BnpogoB® go6u y niggociigHHx ciM'ax KiibKicTb aeub b cepegHboMy cTaHoBHTb 800 mTyK. y nepiog nicia Toro, aK ciM'i oTpuMaiu gogaTKo-By KiibKicTb KopMy, MaTKH nonaiu BigKiagaTH 6iibmy KiibKicTb aeub. 3oKpeMa y KoHTpoii go6oBa aftueHoc-HicTb 3pocia - Ha 20,8%, y I gociigHift rpyni - Ha 33,7%, b II gociigHift - Ha 29,7%, a b III gociigmft - Ha 32,0%.
3 gaHHx gociig®em>, aKi noKa3aHi y Ta6iuui 2, y®e 27 TpaBHa MaKcuMaibHa go6oBa aftueHocrncTb BHaBieHa y MaTOK I gociigHoi rpynu, BoHa cTaHoBHTb y cepegHboMy 1302 aftua. Pi3HHua b KiibKocTi BigKiageHHx aeub 3 KoHTpoibHoo rpynoo cTaHoBHTb 16,3% (P < 0,001). y nepiog uBiTiHHa cagiB Ta pinaKy 1 - 25 TpaBHa, MaTKH BigKiagaiH aftua Haft6iibm iureHcHBHo. nopiBHaHo 3 TeMnoM aftueHocHocTi 3 TpaBHa iHTeHcHBHicTb BigKia-gaHHa aeub MaTKaMH I gociigHoi rpynu 3pocia Ha 62,5%. Cno®HBaHHa nepru 6g®oiaMH II-oi gociigHift
flHHaMiKa Bupo^yBaHHa po3niogy y 6g®oiHHHx ciM'ax gociigHHx rpyn Ta KornpoibHoi 3a nepmux 12 gi6 gociig®eHb npaKTHHHo He Bigpi3HaeTbca. OgHaK, cTaHoM Ha 20 nepBHa b I rpyni, nopiBHaHo 3 KoHTpoibHoo, B®e 6yio Ha 23,1% 6iibme 3anenaTaHHx KoMipoK. Cno®HBaHHa kopmoboI go6aBKH 3 moiohhokhcihmh 6aKTepiaMH no3HTHBHo BniHBae Ha noKa3HHKH pocTy i po3BHTKy MegoHocHHx 6g®ii. nopiBHaHo 3 KoHTpoieM 6g®oiHHi ciM'i uiei rpynu bhpocthih Ha 19,3% 6iibmy KiibKicTb po3niogy. OcTaHHift nigpaxyHoK KiibKocTi Bupo^eHoro po3niogy 6yB 20 nepBHa. Pi3HHua, y nopiB-HaHi 3 KoHTpoieM cTaHoBHTb 27,9 - 35,3 KBagpara.
1
Та6мицм 2
rpyni BHKiHKaio 36iibmeHHa aftueHocHocTi MaTKH - Ha 56,3 %, III-oi gociigHift rpyni - Ha 58,2%. nopiBHaHo 3 KoHTpoieM, y niggociigHHx ciMeft BHaBieHo 36iibmeHHa KiibKocTi Bupo^eHoro po3niogy Ha 18,2 - 23,1% (P < 0,001).
Bhcmobkh
1. nig nac nepmoro o6iiKy, aKHft Big6yBca 3 TpaBHa, 3MiH y KiibKocTi po3niogy Mi® niggociigHHMH ciM'aMH He BHaBieHo. Po3niig po3Mi^yBaBca y Bcix niggociigHHx rpynax b cepegHboMy Ha 3 cTiibHHKax 3aftMaroHH nio^y 96 KBagpaTiB. ToMy y ueft nepiog BniHB cTHMy-iaTopiB pocTy e MiHiMaibHHM.
2. ^epe3 12 gi6 15 TpaBHa 6yio 3giftcHeHo gpyruft o6iiK KiibKocTi 3anenaTaHoro po3niogy. Cno®HBaHHa nepru 3 6ypmTHHoBoo khciotom cnpuaio 36iibmeHHM KiibKocTi Bupo^eHoro po3niogy Ha 11,2% (P < 0,001) nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH KoHTpoibHoi rpynu. TogiBia 6g®ii 3 BHKopucTaHHa ihmohhoi khcioth no3HTHBHo BniHBae Ha KiibKicTb po3niogy y II gociigHift rpyni. nopiBHaHo 3 KoHTpoieM, KiibKicTb po3niogy e bh^om Ha 7,5% (P < 0,001). BuKopucTaHHa y rogiBii 6g®ii III gociigHoi rpynu moiohhokhcihx 6aKTepift cnpuaio 36iibmeHHo po3niogy Ha 10,0% (P < 0,001).
3. Pi3HHua Ha 27 TpaBHa Mi® KiibKicTO nigpaxoBa-hhx KBagpaTiB KoHTpoibHoi i I gociigHoi rpynu cTaHoBHTb 16,3% (P < 0,001), II gociigHoi rpynu 11,5%
Та6мицм
JjiiiiiMiKa po3BHTKy niggociigHHx rpyn, KBagpaTiB (M ± m, n=8)_
flaTa o6iiKy Tpyna ciMeft
KornpoiLHa I gociigHa II gociigHa III gociigHa
03.05 95,75 ± 0,611 96,11 ± 0,521 95,91 ± 0,631 96,35 ± 0,478
15.05 115,62 ± 0,921 128,54 ± 0,832*** 124,32 ± 0,947*** 127,16 ± 0,735***
27.05 134,43 ± 1,120 156,28 ± 0,923*** 149,84 ± 1,420*** 152,45 ± 1,175***
08.06 151,71 ± 1,435 185,35 ± 1,231*** 178,68 ± 0,958*** 180,36 ± 1,205***
20.06 152,62 ± 1,063 187,95 ± 1,370*** 180,51 ± 1,459*** 182,05 ± 1,231***
^MMaMiua cepegiimuofioitoT gfl^MocMocTi Qgaco.ioMaioK niggociigHHx rpyn, hcui> 3a go6y (M ± m, n=8)
flaTa o6iiKy Tpyna ciMeft
KornpoiLHa I gociigHa II gociigHa III gociigHa
03.05 798 ± 5,1 801 ± 4,3 799 ± 5,3 803 ± 4,0
15.05 964 ± 7,7 1071 ± 6,9*** 1036 ± 7,9*** 1060 ± 6,1***
27.05 1120 ± 9,3 1302 ± 7,7*** 1249 ± 11,8*** 1270 ± 9,8***
08.06 1264 ± 12,0 1544 ± 10,3*** 1489 ± 8,0*** 1503 ± 10,0***
20.06 1272 ± 8,9 1566 ± 11,4*** 1504 ± 12,1*** 1517 ± 10,3***
npuMiTKa. BiporigHa pi3HHua Mi® KornpoiLHoro i gociigHoro rpynoro (*- p < 0,05;** - p < 0,01; *** - p < 0,001).
(Р < 0,001), III дослщно! групи 13,4% (Р <0 ,001) на користь дослщних груп.
4. У перюд, який припав на 8 червня розвиток бджолиних амей посилився, так р1зниця м1ж шльшс-тю пвдрахованих квадрапв контрольно! i I дослвдно! становить 22,2% (Р < 0,001), II дослвдно! групи 17,8% (Р < 0,001), III дослвдно! групи 18,9% (Р < 0,001).
5. На 20 червня зафжсовано найкращ показники розвитку шддослвдних груп, рiзниця мiж квдьшстю пiдрахованих квадратiв контрольно! i I дослвдно! групи становить 23,1% (Р < 0,001), II дослвдно! групи 18,3% (Р < 0,001), III дослвдно! групи 19,3% (Р < 0,001).
Перспективи подальших дослгджень. Проведення подальших дослвдження полягае у визначеннi показ-нишв продуктивностi бджолиних сiмей пiддослiдних груп.
Список використаноТ лiтератури
Brovars'kyj, V.D., Bagrij, I.G. (1995). Rozvedennja ta
utrymannja bdzhil. K.: Urozhaj (in Ukrainian). Koval's'kyj, Ju.V., Kyryliv, Ja.I. (2013). Rist, rozvytok i produktyvni pokaznyky bdzholynyh simej pry
vykorystanni probiotykiv. Metodychni rekomendacii'. L'viv (in Ukrainian). Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii', tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni. Dovidnyk. L'viv, SPOLOM. (in Ukrainian). Levchenko, I.A., Bondar', L.K. (1983). Belkovye podkormki pchelam. Pchelovodstvo.12, 9 (in Russian).
Mishukovskaja, G.S. (2008). Fiziologicheskie aspekti primenenija biostimuljatorov dlja reguljacii proces sov razvitija organizma pleli medonosnoj (Apis mellifera L.) v ontogeneze: dis. dok. biol. nauk: 03.00.13. Mishukovskaja Galina Sergeevna. Ufa (in Russian). Progunkov, V.V. (2001). Fiziologija nektarovydelenija.
Pchelovodstvo. 5, 26-27 (in Russian). Szymas, B., Landowska, A., Kazimierczak, M. (2012). Histological structure of the Midgut of honey bees ( Apis MelliferaL.) Feed Pollen Substitutes Fortified with Probiotics. Journal of Apicultural Science. 56(1), 5-12.
Cmammn nadiümna do peda^iï 3.09.2016
