CC BY
17
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6738
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.12:086.8:577.12:664
Умкт мжроелемен^в у тканинах медоносних бджш за згодовування цукрового сиропу, борошна со*1 i цитратiв Со та Ni
Подано результати до^джень впливу пiдгодiвлi бджш цукровим сиропом з додаванням борошна з бобiв со! сорту Чер-твецька—9, а також рiзних кыькостей «наноаквацитратiв» Со i М в умовах термостату на вмкт Ее, Со, Си, 2п, №, Cd та РЬ у тканинах оргатзму медоносних бджш. У першому перiодi до^джень встановлено вiрогiдно вищий вмкт Со i 2п на тлi зниження Си у тканинах бджш III -о! групи, яким згодовували борошно з бобiв со! (25 г) i цитрату Со (СоНЦ) в дозi 2 мг Со, а також 2п в II—т грут. За впливу борошна со! з додаванням цитрату М (МгНЦ) в дозi 1 мг М у IV —й грут зни-жувався вмкт у тканинах Ее, Со, Си i 2п та тдвищувався - М i РЬ. Комплексне поеднання цитратiв Со i М в дозах 2 мг Со i 1 мг М у V —й до^днт груш супроводжувалось зниженням вмiсту Ее i Си у тканинах бджш на тлi зростання вмiсту Со та №. За умов додавання до цукрового сиропу (ЦС) борошна со! (II гр.) i «наноаквацитратiв» Со та М (III, IV i V гр.) у 2—ий перюд до^джень у тканинах бджш II гр. зменшився рiвень Ее, Со i №, а III —о! (2мг Со) групи зрк вмiст 2п i РЬ на тлi зниження вмiсту №. Вiдзначено нижний вмiст Ее, Со i 2п у тканинах бджш IV i V груп та Си — тыьки V групи на тлi зростання у цих групах вмiсту №.
Ключовi слова: бджоли, тканини, соя, мжроелементи, цукровий сироп, цитрати кобальту i ткелю.
Содержание микроэлементов в тканях медоносных пчел при скармливании сахарного сиропа, муки сои и цитратов Со и №
Представлены результаты исследований влияния подкормки пчел сахарным сиропом с добавлением муки с бобов сои сорта Черновицкая—9, а также различных количеств «наноаквацитратов» Со и М в условиях термостата на содержание Ее, Со, Си, 2п, №, Cd и РЬ в тканях организма медоносных пчел. В первом периоде исследований установлено достоверно высшее содержание Со и 2п на фоне снижения Си в тканях пчел III —й группы, которым скармливали муку с бобов сои (25 г) и цитрата Со (СоНЦ) в дозе 2 мг Со, а также 2п во II —й группе. При влиянии муки сои с добавлением цитрата М (МгНЦ) в дозе 1 мг М в IV —й группе снизилось содержание в тканях Ее, Со, Си и 2п и повысилось содержание — М и РЬ. Комплексное сочетание цитратов Со и М в дозах 2 мг Со и 1 мг М в V —й опытной группе сопровождалось снижением содержания Ее и Си в тканях пчел на фоне роста содержания Со и №. При добавлении к сахарному сиропу (ЦС) муки сои (II гр.) и «наноаквацитратов» Со и Мг (III, IV и V гр.) во 2—ом периоде исследований в тканях пчел II гр. уменьшился уровень Ее, Со и №, а III — ей (2 мг Со) группы увеличилось содержание 2п и РЬ на фоне снижения содержания №. Отмечено низшее содержание Ее, Со и 2п в тканях пчел IV и Vгрупп и Си — только в Vгруппе на фоне увеличения в этих группах содержания №.
Ключевые слова: пчелы, ткани, соя, микроэлементы, сахарный сироп, цитраты кобальта и никеля.
Citation:
Paschenko, A.G., Romaniv, L.I., Fedoruk, R.S., Kovalchuk, I.I. (2016). Some trace element content in tissues honeybees under feeding, sugar syrup, meal soya and citrate Co and Ni. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 168-172.
А.Г. Пащенко, Л.1. Ромашв, Р.С. Федорук, I.I. Ковальчук [email protected]
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Льв1в, 79034, Украша
А.Г. Пащенко, Л.И. Романив, Р.С. Федорук, И.И. Ковальчук, [email protected]
Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина
Some trace element content in tissues honeybees under feeding, sugar syrup,
meal soya and citrate Co and Ni
A.G. Paschenko, L.I. Romaniv, R.S. Fedoruk, I.I. Kovalchuk [email protected]
Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
The results of studies of the effect feeding bees sugar syrup with the addition offlour from soybeans varieties Chernivtsi-9, and various amounts of «nanoakvatsytrats» Co and Ni in terms thermostat on the content of Fe, Co, Cu, Zn, Ni, Cd and Pb in tissues honeybees. In the first period studies found significantly higher levels of Co and Zn Cu amid falling in the tissues of bees III —term groups fed meal from soybeans (25 g) and citrate Co (CoNTs) at a dose of 2 mg Co and Zn in II —s group. Under the influence soybean meal with addition of citrate Ni (NiNTs) at a dose of 1 mg Ni in group IV —s reduced content in tissues Fe, Co, Cu and Zn and rose — Ni and Pb. Citrate complex combination of Ni and Co in doses of 2 mg 1 mg Co and Ni in the V —s experimental group was accompanied by a decrease in content of Fe and Cu in tissues of bees against the background of the content of Co and Ni. Given the addition to the sugar syrup (SS) soybean meal (II gr.) and «nanoakvatsytrats» Co and Ni (III, IV and V g.) in the second period of research in the tissues of bees II gr. decreased levels ofFe, Co and Ni, and III of th (Co 2 mg) increased the content of Zn and Pb on the background of reduction of Ni. Noted lower content of Fe, Co and Zn in the tissues of bees IV and V groups and Cu — V group only against the back ground of these groups content Ni.
Key words: bees, tissues, soy, minerals, sugar syrup, citrate cobalt and nickel.
Вступ
У бдж^ницта широко використовують штучш замшники природного корму (меду i перги), додаючи з цукровим сиропом в пiдгодiвлю бджолам стимулю-ючi проте!ново-лшвдш добавки i мшеральш елементи з метою полшшення умов живлення бджолиних амей i корекци метаболiчних процеав в !хньому органiзмi (Taranov, 1986; Mishukovskaja et al., 2004; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011; Sadovnikova et al., 2012; Fedoruk and Romaniv, 2014). Ввдомо, що для полшшення живлення бджш до компоненпв пiдгодiвлi вносяться окремi мпсроелементи, в т. ч. неоргашчш солi Со, J, Fe, Se (Bogdanov et al., 2004; Jaroshevich, 2008; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011). Застосовуються й штучш замшники проте!шв перги компонентами тваринного i рос-линного походження, зокрема сухе молоко, дрiжджi, сироватка кровi ссавщв, борошно деяких злашв, яш додають з метою тдвищення життездатносп i резис-тентносп бджш та штенсивносп ввдкладання матками яець (Taranov, 1986; Mishukovskaja et al., 2004; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011). Однак, у стимулюю-чш пiдгодiвлi бджш найбшьш повноцшними замшни-ками е ri компоненти, що комплексно поеднують необхвдш протеши, незамшш амшокислоти, мшрое-лементи, вггамши, лшвди, у. т. ч. ПНЖК i проявляють коригуючу дш на метаболiчнi процеси в органiзмi бджш (Jaroshevich, 2008; Sadovnikova et al., 2012). Макро- i мжроелементи в органiзмi тварин, у. т. ч. бджш, входять до активних центов ензимiв у склащ кофакторiв бiохiмiчного каталiзу в реакцiях метаболь зму проте!шв, лшщв i вуглеводiв (Bogdanov et al., 2004; Hartfelder et al., 2013). Однак ввдомо (Taranov, 1986; Es'kov et al., 2008; Fedoruk and Romaniv, 2014; Koval'chuk, 2015), що надмiрно високе надходження окремих важких металiв - Pb, Cu та Fe до оргашзму робочих бджiл знижуе кiлькiсть домiнуючих катюн-йонiв К (r= - 0,44; - 0,82) i Mg (r= - 0,63; - 0,72) в циркуляторнш системi гемолiмфи бджiл. У цьому
контекст! доцiльне вивчення впливу наноаквакарбок-силапв макро- i мiкроелементiв, що одержат з вико-ристанням нанобiотехнологiчного методу Косшо-ва М.В. i Каплуненка В.Г. (Kosinov and Kaplunenko, 2009). Застосування у макро - i мiкроелементнiй пвд-годiвлi бджолиних амей цих сполук, зокрема цитра-пв таких мiкроелементiв як Cr, Se, Ge, не викликае «сольового» токсикозу i пiдвищуе життездатнiсть бджiл (Koval'chuk, 2015). У зв'язку з цим метою дос-лiджень було вивчити вплив роздiльноi та поеднано! пiдгодiвлi бджiл цукровим сиропом, борошном со! та «наноцитратами» Со i Ni на вмют окремих мжроеле-менпв у тканинах бджiл за лабораторних умов.
MaTepiai i методи дослщження
Дослiдження проведено в умовах iзольованого утримання медоносних бджiл в термостап лабораторii за t +27 °C з пiдгодiвлею !х цукровим сиропом (ЦС), борошном со! (БС) i наноаквацитратами Co i Ni (СоНЦ i №НЦ). У I-ший перюд дослiджень було сформовано 5-ть груп, по 44-45 бджш у кожнш: I група - контрольна (К), пiдгодiвля 25 мл 50% цукровим сиропом; II - дослвдна (Д), до 25 мл 50% ЦС+25 г борошна со!; III - дослвдна (Д), 25 мл 50% ЦС + 25 г БС + 2 мг Со у виглядi цитрату Со; IV - дослвдна (Д), 25 мл 50% ЦС + 25 г БС + 1 мг Ni у цш же сполуцц V гр. - дослвдна (Д), 25 мл 50% ЦС + 25 г БС + 2 мг Со i 1 мг Ni у виглядi цитрату. У II-ий перюд дослвджень, проведених на контрольнш (I) i 4-ох дослiдних гру-пах бджiл, вивчали вплив згодовування !м ЦС з борошном со! та наноаквацитратами Со i Ni на вмют окремих мшроелеменпв у тканинах !х органiзму порь вняно до I - контрольно! групи за схемою: I гр. (К) -25 мл 50% ЦС; II гр. (Д) - 25 мл 50% ЦС + 50 г БС; III гр. (Д) - 25 мл 50% ЦС + 2 мг Со з СоНЦ; IV гр. (Д) -25 мл 50% ЦС + 1 мг Ni з №НЦ; V гр. (Д) - 25 мл 50% ЦС + 2 мг Со з СоНЦ + 1 мг Ni з №нЦ. шсля завер-шення пiдгодiвлi (ч/з 14 дiб) ввдбирали по 30-35
бджш з кожно! групи 1 розподшяли !х на 3 паралельш зразки по 1 г медоносних бджш для дослвдження вмь сту окремих мжроелеменпв (Fe, Со, Си, 2п, Ni, Cd, РЬ) у тканинах усього оргашзму на атомно-абсорбцшному спектрофотометр! СФ-115 ПК з комп'ютерною програмою (Vlizlo et а1., 2012). За результатами дослвджень визначали середш величини М, !хш ввдхилення ±т 1 стутнь в1рогвдност1 м1жгру-пових р1зниць з використанням коефщента Стьюден-та (Р).
Таблиця 1
Умкт окремих мшроелемен™ у тканинах усього оргашзму медоносних бджш у перший першд дослвджень за умов Тх пiдгодiвлi борошном соТ, цукровим сиропом та цитратами Со i Ni, мг / кг сироТ маси
Результати та Тх обговорення
Встановлено, що внесення до цукрового сиропу борошна со! i цитрату Ni (IV гр.) та !х комплексного поеднання (СоНЦ+№НЦ) у V гр. зумовлювало вiрогi-дне (р<0,05-0,01) зниження вмiсту Fe, Co, Cu i Zn у тканинах бджш IV групи (на 119,48; 0,18; 0,57 i 1,43 мг/кг ) 3i зростанням вмюту Ni (на 2,58 мг/кг) як у IV, так i V - ш (на 2,23 мг/кг) дослвдних групах (табл. 1).
М!кро-елементи Група медоносних бджш
I-К, 25 мл 50% ЦС П-Д, 25г БС + 25 мл ЦС Ш-Д, 25г БС + 25 мл ЦС+2мг Со (CoM) IV-Д, 25г БС + 25 мл ЦС+1мг Ni (№НЦ) V-Д, 25г БС + 25 мл ЦС+2мг Cо +1мг Ni (СоНЦ+МНЦ)
Fe 345,04 ± 12,48 343,63 ± 10,96 338,38 ± 6,66 225,56 ± 8,06** 254,16 ± 16,41*
Co 0,53 ± 0,015 0,44 ± 0,034 1,76 ± 0,20** 0,35 ± 0,017** 1,89 ± 0,18**
Cu 1,82 ± 0,12 2,17 ± 0,11 1,29 ± 0,13* 1,25 ± 0,12* 1,36 ± 0,11*
Zn 5,50 ± 0,34 3,90 ± 0,30* 9,28 ± 0,24*** 4,07 ± 0,30* 5,26 ± 0,21
Ni 1,73 ± 0,15 1,63 ± 0,18 1,30 ± 0,30 4,31 ± 0,19*** 3,96 ± 0,25**
Cd Слщ. конц. Слiд. конц. Слвд. конц. Слвд. конц. Слщ. конц.
Pb 1,62 ± 0,13 1,26 ± 0,10 0,55 ± 0,034** 2,32 ± 0,23** 1,67 ± 0,13
Примтка: у цш i наступнш таблиц вiрогiднi р1знищ за вмктом мiкроелементiв у тканинах усього бджы II, III, IV та V - до^дних груп nорiвняно до I контрольноI групи; * — Р < 0,05-0,02, ** — Р < 0,
оргашзму медоносних 01, *** — Р<0,001.
У той час як внесення СоНЦ (2мг Со) до ЦС i борошна со! в III гр. зумовлювало вiрогiдне зростання вмюту Со i Zn (на 1,23 i 3,78 мг/кг, Р < 0,01 - 0,001) на rai зниження рiвня Cu i Pb (на 0,53 i 1,07 мг/кг, Р < 0,05 - 0,01) i не вiрогiдно - Ni порiвняно до ix вмюту у бджш контрольно! групи (I). Однак, вклю-чення цитралв Co та Ni до ЦС у поеднанш з борошном со! у бджш V групи зберк'ало вiрогiдно вищий вмют Co (на 1,36 мг/кг, Р < 0,01) порiвняно з контрольною групою. За даними окремих авторiв (Grigorjan, 1969; Mishukovskaja et al., 2004) додавання до цукрового сиропу 50% концентрацп ^SO4 в дозi 2 мг/л впливае на показники вмiсту загального бiлка та його окремих фракцш з пiдвищенням рiвня ß- i у-глобулiнiв у гемолiмфi бдж1л (Grigorjan, 1969; Avcyn and Zhavoronkov, 1991). Вiдомо, що йони Со активнь ше зв'язуються з альбумшовою фракцiею сироватки кровi ссавцiв, вмiст яко! е нижчим, нiж глобулiнiв. Тодi як у пилку i маточному молочку бджш вмют альбумшово! фракцй' е вищим порiвняно з глобулшо-вою. Це шдтверджуеться дослвдженнями (Es'kov et al., 2008) про те, що альбумшова i глобулiнова фракцй загального бшка у маточному молочку мiстяться у сшвввдношенш 2:1. Однак, за даними шших дослвд-ник1в (Jaroshevich, 2008; Hartfelder et al., 2013) у сшвввдношенш бiлковиx фракцiй маточного молочка переважають глобулiни. Вказуеться на високу iмуно-i резистентну здатнють органiзму бдж1л, яка бiльше проявляеться у молодих бдж1л i маток, що може зумо-влюватися впливом глобулшових фракцiй бiлковиx компонентiв молочка.
Встановлеш змiни вмiсту окремих мжроелеменпв у тканинах бдж1л II групи зi зниженням вмiсту Zn на 1,60 мг/кг, Р < 0,05 проти !хнього рiвня у контрольнш
груш, зумовлеш, очевидно, згодовуванням !м БС. Зниження вмюту 2п у тканинах бджш II 1 IV груп може вказувати на шпбуючий вплив антипоживних речовин со! на його засвоення з перги 1 бджолиного обшжжя в !х оргашзм^ що швелюеться цитратом Со у бджш III групи. Ведомо, що 2п мютиться у великш шлькосп у маточному молочку 1 квггковому пилку, тод1 як у нектар1 рослин його вмют е незначним. Личинки бджолиних маток тд час штенсивного росту ввдзначаються високим вмютом 2п у тканинах, тод1 як у робочих бдж1л його вмют знижуеться на 6-8 добу 1магшального розвитку, коли бджоли-годувальнищ починають додавати у п1дгод1влю личинкам вже старшого вшу сумш меду 1 перги (Taranov, 1986; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011). Висок1 концентрацп 2п у маточному молочку можуть стимулювати розви-ток яечник1в 1 яйцевих трубочок, що характерно для нормального ф1зюлопчного функцюнування статево! системи бджолиних маток (Avcyn and Zhavoronkov, 1991). Отже, введення цитрату Со значно пвдвищуе вмют Zn у тканинах бджш III групи, що може вказувати на синерпчну даю Со в оргашзм1 на обмш Zn з пвдвищенням р1вня його засвоення та стимулюючий вплив на штенсивнють оогенезу 1 ввдкладання яець.
Анал1з отриманих результата з шдгод1вл1 бдж1л борошном со! 1 цитратами Со та № без со! у другому перюд1 дослвджень вказуе на виражеш в1рог1дн1 р1з-нищ за вмютом окремих мжроелеменпв у тканинах бдж1л II, III, IV 1 V дослвдних груп пор1вняно до пока-зник1в контрольно! групи (I), що ввдображено в табл. 2.
Встановлено в1рогвдне зниження вмюту Fe у тканинах бджш II (на 109,3 мг/кг, Р < 0,01), а також IV 1 V (на 81,34 1 92,87 мг/кг, Р < 0,05 - 0,02) дослвдних
груп пор1вняно до його вмюту у зразках тканин бджш контрольно! групи. Найнижчим вмютом Fe у тканинах оргашзму вщзначались бджоли II групи, що дода-тково, кр1м ЦС отримували в шдгод1влю борошно натурально! со! у сшввщношенш соя (2ч.) : цукровий сироп (1ч.). В1рог1дн1 змши щодо суттевого зниження вмюту Fe можуть бути пов'язаш з наявнютю фггапв, яш мютяться в бобах со! i проявляють шпбувальний вплив на засвоення окремих мжроелеменлв, зокрема
Таблиця 2
Умкт окремих мiкроелементiв у тканинах усього оргашзму медоносних бджш в 2-му nep^i дослвджень
Fe, Zn, Cu, утворюючи важкорозчиннi хелати з йона-ми цих металiв в органiзмi тварин (Sadovnikova et al., 2012; Fedoruk and Romaniv, 2014). Однак, поеднання ЦС з БС у сшввцщошенш 1:1 в 1-му перкда досль джень не виявляло такого вiрогiдно вираженого впли-ву на вмiст Fe у тканинах бджш II групи. У той час як дiя №НЦ в IV i V групах на рiвень Fe у тканинах е аналопчною (див. табл.1) щодо його зниження.
Мжро-елементи Група медоносних бджш
I-К, 25 мл 50% ЦС II-Д, 25 мл ЦС+50г БС Ш-Д, 25 мл ЦС+2мг Со (СоНЦ) IV-Д, 25 мл ЦС+1мг Ni (№НЦ) V-Д, 25 мл ЦС+2мг Cо+1мг Ni (СоНЦ+NiEЦ)
Fe 345,04 ± 12,48 235,74 ± 17,09** 355,61 ± 14,07 263,70 ± 19,68* 252,17 ± 18,24*
Co 0,53 ± 0,015 0,22 ± 0,06** 0,72 ± 0,08 0,35 ± 0,07 0,24 ± 0,05**
Cu 1,82 ± 0,12 1,87 ± 0,21 1,43 ± 0,11 1,67 ± 0,13 1,04 ± 0,14*
Zn 5,50 ± 0,34 5,14 ± 0,42 12,83 ± 0,35*** 3,81 ± 0,24* 5,41 ± 0,21
Ni 1,73 ± 0,15 1,01 ± 0,11* 1,04 ± 0,19 4,24 ± 0,19*** 5,73 ± 0,15***
Cd Слад. конц. Слiд. конц. Слiд. конц. Слад. конц. Слiд. конц.
Pb 1,62 ± 0,13 1,47 ± 0,28 2,76 ± 0,15** 2,56 ± 0,34 1,81 ± 0,27
Встановлено вiрогiднi рiзницi зниження вмiсту Co у тканинах бджш II i V (на 0,31 i 0,29 мг/кг, Р < 0,01) груп порiвняно до його показнишв у зразках тканин бджш контрольно! групи. Ввдомо, що Со шдвищуе бiосинтез бiлкiв i концентрацш y-глобулiнiв у фрак-щях загального бiлка гемолiмфи, лiпiдiв, гемолiмфо-генез i засвоення Fe. Абсорбщя Со в органiзмi проходить на вищому рiвнi у тварин з симптомами дефициту Fe (Grigorjan, 1969; Avcyn and Zhavoronkov, 1991; Bogdanov et al., 2004). Вiрогiдне зниження на 0,78 мг/кг (Р < 0,02) також було встановлено за вмю-том Cu в тканинах бджш V дослщно! групи порiвняно до показнишв контрольно! групи. Це може бути зумо-влено антагонютичним впливом поеднаного введення до сиропу Со i Ni щодо рiвня Cu в органiзмi бдж1л V групи. Ввдомо, що Cu бере активну участь в бiохiмiч-них процесах як складова частина електронперенос-них бiлкiв, якi здшснюють реакцп окиснення оргашч-них субстралв молекулярним киснем, а також входить до активних центрiв амшооксидаз. Крiм того, за поеднаного впливу Со i Ni можливо зменшилась участь Cu в катаболiзмi та iнактивацi! низки фiзiоло-гiчно активних бiогенних ашшв, а саме - гiстамiну, серотоншу. Оск1льки доведено, що гiстамiн мiститься у великий кiлькостi у бджолинш отрутi (Hartfelder et al., 2013). Встановлено також вiрогiдне зростання вмюту Zn у тканинах бдж1л III групи (на 7,33 мг/кг, р < 0,001), тодi як у тканинах бджш IV групи спосте-р^алось зниження його вмюту (на 1,69 мг/кг, Р < 0,02) порiвняно з контрольною групою. Дослщженнями встановлено зниження вмiсту Ni (на 0,68 мг/кг, Р < 0,02) у тканинах бджш II i не вiрогiдно - III груп, а також вiрогiдного (Р < 0,001) зростання (на 2,55 i 4,04 мг/кг) в IV i V дослщних групах порiвняно з його вмятом у тканинах бджш контрольно! групи. Встановлено також вiрогiдне зростання вмюту Pb у тканинах бджш III (на 1,14 мг/кг, Р < 0,01) i не вiрогiдне - IV дослщних груп порiвняно до контрольно! групи, що
вказуе на можливо посилюючий вплив №НЦ на засвоення Pb в органiзмi бдж1л, оск1льки ввдзначено вищий рiвень Pb у тканинах бджш ще! групи в 1-му еташ (див.табл.1).
Висновки
1. Пiдгодiвля бдж1л борошном з бобiв со!, цукро-вим сиропом i цитратами Co та Ni в умовах термостату протягом 14 дiб першого перiоду дослвджень зумо-влюе вiрогiдне (Р < 0,001 i Р < 0,01) зниження вмюту Fe у тканинах органiзму бджш (IV, V) i Cu (III; IV та V) дослщних груп на rai зростання (Р < 0,01) вмюту Co у бджш III i V груп, яш одерживали цукровий сироп, соеве борошно i Co та Ni з СоНЦ та NiНЦ.
2. Пiдгодiвля бдж1л борошном со! i цукровим сиропом з додаванням 2 мг Со (СоНЦ) у III груш i цит-ралв Со та Ni (в дозах 2 мг Со i 1 мг Ni) у V дослщнш груш зумовлювали пвдвищення вмiсту Co у !х тканинах на 1,23 i 1,36 мг/кг ввдповвдно на тлi зниження в IV груш порiвняно до його рiвня у тканинах бдж1л контрольно! групи.
3. За умов пiдгодiвлi бджш цукровим сиропом i борошном со! (II група), а також додаткового введення цитрату Ni в дозi 1 мг (IV група), вщзначено вiро-пдне зниження вмiсту Zn у тканинах (на 1,60 i 1,43 мг/кг), тодi як додавання цитрату Co супрово-джувалось вiрогiдним зростанням вмiсту Zn у тканинах бджш III-о! дослiдно! групи на 3,78 мг/кг, Р < 0,001 порiвняно з контрольною групою.
4. Згодовування борошна со! (2 ч.) i цукрового сиропу (1 ч.) бджолам II дослвдно! групи у 2-му перь одi дослвджень вiрогiдно знижувало вмiст Fe у тканинах на 109,3 мг/кг, а Со i Ni - на 0,31 i 0,68 мг/кг, тодi як додавання до ЦС 2 мг Со без со! у III груш супро-воджувалось зростанням вмюту Zn i Pb (на 7,33 i 1,14 мг/кг) порiвняно з контрольною групою.
5. Уведення до ЦС 1 мг Ni з №НЦ бджолам IV дослщно! групи вiрогiдно знижувало у !х тканинах
вмют Fe i Zn (та 81,34 i 1,69 мг/кг) зi зpocтaнням вмю-ту Ni та 2,51 мг/кг пopiвнянo дo пoкaзникiв y rampo-льнiй rpym.
6. Кoмплeкcнe пoeднaння «aквaтанoцитpaтiв» Co i Ni з цyкpoвим cиpoпoм y пiдгoдiвлi бдж1л в дoзax 2 мг Co i 1 мг Ni зyмoвлювaлo вipoгiднe знижeння вмicтy Fe, Co тa Cu y ткaнинax бдж1л V дocлiднoï гpyпи (та 4,00; 92,87; 0,29 тa 0,78 мг/кг) та rai зpoc-тaння piвня Ni пopiвнянo з вмютом y ткaнинax бдж1л кoнтpoльнoï ^упи.
Перспективи подальших до^джень. З'яcyвaти вплив oкpeмиx aнтипoживниx кoмпoнeнтiв з шевт бoбiв i цитpaтiв Co тa Ni нa мeтaбoлiзм мaкpo- i мж-poeлeмeнтiв в opгaнiзмi бджш.
Бiблiогрaфiчнi посилання
Avcyn A.P., Zhavoronkov A.A. (1991). Mikrojelementozy cheloveka. M.: Izd. Medicina (in Russian).
Bogdanov, G O., Polishhuk, V.P., Lokutova, O.A. (2004). Mineral'ni elementy v konteksti ekologichnoi' ocinky kvitkovogo pylku (bdzholyne obnizhzhja) / G. O. Bogdanov, // Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn. L'viv. 5(3), 133-140 (in Ukrainian). Grigorjan, G.A. (1969). Vlijanie kobal'ta na pchel.
Pchelovodstvo. 12, 19-22 (in Russian). Es'kov, E.K., Jaroshevich, G.S., Es'kov, M.D., Kostrova, G.A., Rakipova, G.M. (2008). Akkumuljacija tjazhelyh mettalov v tele pchel. Pchelovodstvo. 2, 14-16 (in Russian). Koval'chuk, I.I. (2015). Vazhki metaly ta lipidy tkanyn i produkcii' bdzhil za umov tradycijnogo j organichnogo bdzhil'nyctva ta sposoby korekcii' i'hnih rivniv. Avtoref. dys.. dok. vet. nauk. L'viv (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I. B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii',
tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni [Tekst]: dovidnyk L'viv: SPOLOM (in Ukrainian).
Mishukovskaja, G.S., Mannapov, A.G., Cikolenko, S.P., Mamaev, V.P. (2004). Podkormki pche. Pchelovodstvo. 7, 16-18 (in Russian).
Kosinov, M.V., Kaplunenko, V.G. (2009). Patent na korysnu model' 38391 Ukrai'na. Sposib otrymannja karboksylativ metaliv «Nanotehnologija otrymannja karboksylativ metaliv». Zajavl. 08.09.2008; Opubl. 12.01.2009. Bjul. № 1. (in Ukrainian).
Petibskaja, V.S. (2012). Soja: Himicheskij sostav i ispol'zovanie. Majkop: OAO «Poligraf-JuG», 20-23 (in Russian).
Pshenichnaja, E.A., Sinicyn, V.M. (2011). Vljanie BAV na soderzhanie nekotoryh himicheskih elementov v tele pchel i mede [Tekst]. Pchelovodstvo. 5, 15-18 (in Russian).
Sadovnikova, E.F. Zaharchenko, I.P., Chupahina, O.K., Vilichinskaja, S.S. (2012). Primenenie belkovo-mineral'nyh dobavok v kormlenii pchel. Uchenye zapiski uchrezhdenija obrazovanija «Vitebskaja gosudarstvennaja akademija veterinarnoj mediciny». Vitebsk: UOVGAM. 48(2), 2, 143-145 (in Russian).
Taranov, G.F. (1986). Korma i kormlenie pchel [Tekst]. M.: Rossel'hozizdat, 115-132 (in Russian).
Fedoruk, R.S., Romaniv, L.I. (2014). Vazhki metaly u tkanynah medonosnyh bdzhil pry pidgodivli boroshnom natyvnoi' ta transgennoi' soi'. Tvarynnyctvo Ukrai'ny. 8-9, 52-57 (in Ukrainian).
Jaroshevich, G.S. (2008). Ispol'zovanie biologicheski aktivnyh veshhestv v pchelovodstve. Sb. materialov Mezhdunarodnoj nauchno-proizvodstvennoj
konferencii. Bijansk, 164-167 (in Russian).
Hartfelder, K., Bitondi, M., Brent, C.S., Guidugli-Lazzarini, K.R., Simoes, Z.L., Stabeniner, A. (2013). Physiology and biochemistry of honey bees. Journal of Apicultural Research. 504-508.
Cmammn nadiuwna dopedaKijii 3.09.2016
