CC BY
21
HayKoBun BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegnnnHn Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.12:086.8:577.12:664
Умкт мжроелемен^в у тканинах медоносних бджш за згодовування цукрового сиропу, борошна со*1 i цитратiв Со та Ni
А.Г. Пащенко, Л.1. Романiв, Р.С. Федорук, 1.1. Ковальчук ecology@inenbiol.com.ua
1нститут бюлогп тварин НААН, вул. В. Стуса, 38, м. Львгв, 79034, Украта
Подано результати дослгджень впливу пгдгодгвлг бджгл цукровим сиропом з додаванням борошна з бобгв сог сорту Чер-швецька-9, а також ргзних кыькостей «наноаквацитратгв» Со г Мг в умовах термостату на вмгст Ее, Со, Си, 2п, Мг, Cd та РЬ у тканинах оргатзму медоносних бджгл. У першому перюдг дослгджень встановлено вгроггдно вищий вмгст Со г 2п на тлг зниження Си у тканинах бджгл Ш-о'г групи, яким згодовували борошно з бобгв сог (25 г) г цитрату Со (СоНЦ) в дозг 2 мг Со, а також 2п в П-ш грут. За впливу борошна сог з додаванням цитрату Мг (МгНЦ) в дозг 1 мг Мг у IV -ш грут зни-жувався вмгст у тканинах Ее, Со, Си г 2п та тдвищувався - Мг г РЬ. Комплекте поеднання цитрат1в Со г Мг в дозах 2 мг Со г 1 мг Мг у V-ш дослгднгй груш супроводжувалось зниженням вмгсту Ее г Си у тканинах бджгл на тлг зростання вмгсту Со та Мг. За умов додавання до цукрового сиропу (ЦС) борошна сог (II гр.) г «наноаквацитратгв» Со та Мг (III, IV г V гр.) у 2-ий перюд дослгджень у тканинах бджгл II гр. зменшився ргвень Ее, Со г Мг, а III -ог (2мг Со) групи зргс вмгст 2п г РЬ на тлг зниження вмгсту Мг. Вгдзначено нижний вмгст Ее, Со г 2п у тканинах бджгл IV г V груп та Си - тыьки V групи на тлг зростання у цих групах вмгсту Мг.
Ключовi слова: бджоли, тканини, соя, мгкроелементи, цукровий сироп, цитрати кобальту г нгкелю.
Содержание микроэлементов в тканях медоносных пчел при скармливании сахарного сиропа, муки сои и цитратов Со и №
А.Г. Пащенко, Л.И. Романив, Р.С. Федорук, И.И. Ковальчук, ecology@inenbiol.com.ua
Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина
Представлены результаты исследований влияния подкормки пчел сахарным сиропом с добавлением муки с бобов сои сорта Черновицкая-9, а также различных количеств «наноаквацитратов» Со и Мг в условиях термостата на содержание Ее, Со, Си, 2п, Мг, Cd и РЬ в тканях организма медоносных пчел. В первом периоде исследований установлено достоверно высшее содержание Со и 2п на фоне снижения Си в тканях пчел III -й группы, которым скармливали муку с бобов сои (25 г) и цитрата Со (СоНЦ) в дозе 2 мг Со, а также 2п во II -й группе. При влиянии муки сои с добавлением цитрата Мг (МгНЦ) в дозе 1 мг Мг в IV-й группе снизилось содержание в тканях Ее, Со, Си и 2п и повысилось содержание - Мг и РЬ. Комплексное сочетание цитратов Со и Мг в дозах 2 мг Со и 1 мг Мг в V -й опытной группе сопровождалось снижением содержания Ее и Си в тканях пчел на фоне роста содержания Со и Мг. При добавлении к сахарному сиропу (ЦС) муки сои (II гр.) и «наноаквацитратов» Со и Мг (III, IV и V гр.) во 2-ом периоде исследований в тканях пчел II гр. уменьшился уровень Ее, Со и Мг, а III - ей (2 мг Со) группы увеличилось содержание 2п и РЬ на фоне снижения содержания Мг. Отмечено низшее содержание Ее, Со и 2п в тканях пчел IV и Vгрупп и Си - только в Vгруппе на фоне увеличения в этих группах содержания Мг.
Ключевые слова: пчелы, ткани, соя, микроэлементы, сахарный сироп, цитраты кобальта и никеля.
Citation:
Paschenko, A.G., Romaniv, L.I., Fedoruk, R.S., Kovalchuk, I.I. (2016). Some trace element content in tissues honeybees under feeding, sugar syrup, meal soya and citrate Co and Ni. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 51-55.
Some trace element content in tissues honeybees under feeding, sugar syrup,
meal soya and citrate Co and Ni
A.G. Paschenko, L.I. Romaniv, R.S. Fedoruk, I.I. Kovalchuk ecology@inenbiol.com.ua
Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine
The results of studies of the effect feeding bees sugar syrup with the addition offlour from soybeans varieties Chernivtsi-9, and various amounts of «nanoakvatsytrats» Co and Ni in terms thermostat on the content of Fe, Co, Cu, Zn, Ni, Cd and Pb in tissues honeybees. In the first period studies found significantly higher levels of Co and Zn Cu amid falling in the tissues of bees III —term groups fed meal from soybeans (25 g) and citrate Co (CoNTs) at a dose of 2 mg Co and Zn in II —s group. Under the influence soybean meal with addition of citrate Ni (NiNTs) at a dose of 1 mg Ni in group IV —s reduced content in tissues Fe, Co, Cu and Zn and rose — Ni and Pb. Citrate complex combination of Ni and Co in doses of 2 mg 1 mg Co and Ni in the V —s experimental group was accompanied by a decrease in content of Fe and Cu in tissues of bees against the background of the content of Co and Ni. Given the addition to the sugar syrup (SS) soybean meal (II gr.) and «nanoakvatsytrats» Co and Ni (III, IV and V g.) in the second period of research in the tissues of bees II gr. decreased levels ofFe, Co and Ni, and III of th (Co 2 mg) increased the content of Zn and Pb on the background of reduction of Ni. Noted lower content of Fe, Co and Zn in the tissues of bees IV and V groups and Cu — V group only against the back ground of these groups content Ni.
Key words: bees, tissues, soy, minerals, sugar syrup, citrate cobalt and nickel.
Вступ
У бдж^ницта широко використовують штучш замшники природного корму (меду i перги), додаючи з цукровим сиропом в пiдгодiвлю бджолам стимулю-ючi протешово-лшвдш добавки i мшеральш елементи з метою полшшення умов живлення бджолиних амей i корекци метаболiчних процеав в !хньому органiзмi (Taranov, 1986; Mishukovskaja et al., 2004; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011; Sadovnikova et al., 2012; Fedoruk and Romaniv, 2014). Ввдомо, що для полшшення живлення бджш до компоненпв пiдгодiвлi вносяться окремi мпсроелементи, в т. ч. неоргашчш солi Со, J, Fe, Se (Bogdanov et al., 2004; Jaroshevich, 2008; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011). Застосовуються й штучш замшники протешв перги компонентами тваринного i рос-линного походження, зокрема сухе молоко, дрiжджi, сироватка кровi ссавщв, борошно деяких злашв, яш додають з метою тдвищення життездатносп i резис-тентносп бджш та штенсивносп ввдкладання матками яець (Taranov, 1986; Mishukovskaja et al., 2004; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011). Однак, у стимулюю-чш пiдгодiвлi бджш найбшьш повноцшними замшни-ками е ri компоненти, що комплексно поеднують необхвдш протеши, незамшш амшокислоти, мшрое-лементи, вггамши, лшвди, у. т. ч. ПНЖК i проявляють коригуючу дш на метаболiчнi процеси в органiзмi бджш (Jaroshevich, 2008; Sadovnikova et al., 2012). Макро- i мжроелементи в органiзмi тварин, у. т. ч. бджш, входять до активних центов ензимiв у склащ кофакторiв бiохiмiчного каталiзу в реакцiях метаболь зму протеiнiв, лiпiдiв i вуглеводiв (Bogdanov et al., 2004; Hartfelder et al., 2013). Однак ввдомо (Taranov, 1986; Es'kov et al., 2008; Fedoruk and Romaniv, 2014; Koval'chuk, 2015), що надмiрно високе надходження окремих важких металiв - Pb, Cu та Fe до оргашзму робочих бджш знижуе кшьшсть домiнуючих катюн-йонiв К (r= - 0,44; - 0,82) i Mg (r= - 0,63; - 0,72) в циркуляторнш системi гемолiмфи бджiл. У цьому контекстi доцшьне вивчення впливу наноаквакарбок-
силапв макро- i мшроелеменлв, що одержат з вико-ристанням нанобiотехнологiчного методу Косшо-ва М.В. i Каплуненка В.Г. (Kosinov and Kaplunenko, 2009). Застосування у макро - i мжроелементнш пвд-годiвлi бджолиних сiмей цих сполук, зокрема цитра-тiв таких мжроелеменпв як Cr, Se, Ge, не викликае «сольового» токсикозу i пвдвищуе життездатнiсть бдж1л (Koval'chuk, 2015). У зв'язку з цим метою дос-лвджень було вивчити вплив роздально! та поеднано! пiдгодiвлi бджш цукровим сиропом, борошном со! та «наноцитратами» Со i Ni на вмют окремих мжроеле-ментiв у тканинах бджш за лабораторних умов.
MaTepiai i методи досл1дження
Дослвдження проведено в умовах iзольованого утримання медоносних бдж1л в термостатi лабораторп за t +27 °C з пiдгодiвлею !х цукровим сиропом (ЦС), борошном со! (БС) i наноаквацитратами Co i Ni (СоНЦ i №НЦ). У I-ший перiод дослвджень було сформовано 5-ть груп, по 44-45 бджш у кожнш: I група - контрольна (К), пiдгодiвля 25 мл 50% цукровим сиропом; II - дослвдна (Д), до 25 мл 50% ЦС+25 г борошна со!; III - дослвдна (Д), 25 мл 50% ЦС + 25 г БС + 2 мг Со у виглядi цитрату Со; IV - дослвдна (Д), 25 мл 50% ЦС + 25 г БС + 1 мг Ni у цш же сполуцц V гр. - дослвдна (Д), 25 мл 50% ЦС + 25 г БС + 2 мг Со i 1 мг Ni у виглядi цитрату. У II-ий перюд дослвджень, проведених на контрольнш (I) i 4-ох досл1дних гру-пах бджш, вивчали вплив згодовування !м ЦС з борошном со! та наноаквацитратами Со i Ni на вмют окремих мiкроелементiв у тканинах !х органiзму порь вняно до I - контрольно! групи за схемою: I гр. (К) -25 мл 50% ЦС; II гр. (Д) - 25 мл 50% ЦС + 50 г БС; III гр. (Д) - 25 мл 50% ЦС + 2 мг Со з СоНЦ; IV гр. (Д) -25 мл 50% ЦС + 1 мг Ni з №НЦ; V гр. (Д) - 25 мл 50% ЦС + 2 мг Со з СоНЦ + 1 мг Ni з №нЦ. шсля завер-шення пiдгодiвлi (ч/з 14 дiб) ввдбирали по 30-35 бджш з кожно! групи i розподмли !х на 3 паралельш зразки по 1 г медоносних бджш для дослвдження вмь
сту окремих мiкроелементiв ^е, Со, Си, 2п, Ni, Cd, РЬ) у тканинах усього оргашзму на атомно-абсорбцiйному спектрофотометрi СФ-115 ПК з комп'ютерною програмою et а1., 2012). За ре-
зультатами дослщжень визначали середнi величини М, !хш ввдхилення ±т i ступiнь вiрогiдностi мгжгру-пових рiзниць з використанням коефiцieнта Стьюден-та (Р).
Результата та 1х обговорення
Встановлено, що внесення до цукрового сиропу борошна со! i цитрату № (IV гр.) та !х комплексного поеднання (СоНЦ+NiНЦ) у V гр. зумовлювало вiрогi-дне (р<0,05-0,01) зниження вмiсту Fe, Со, Си i 2п у тканинах бджш IV групи (на 119,48; 0,18; 0,57 i 1,43 мг/кг ) зi зростанням вмiсту Ni (на 2,58 мг/кг) як у IV, так i V - ш (на 2,23 мг/кг) дослвдних групах (табл. 1).
Таблиця 1
Умкт окремих мiкроелементiв у тканинах усього оргашзму медоносних бджш у перший першд дослвджень за умов 1х пiдгодiвлi борошном соТ, цукровим сиропом та цитратами Со i №, мг / кг сироТ маси
М!кро-елементи Група медоносних бджш
I-К, 25 мл 50% ЦС П-Д, 25г БС + 25 мл ЦС Ш-Д, 25г БС + 25 мл ЦС+2мг Со (CoHLQ IV-Д, 25г БС + 25 мл ЦС+1мг Ni (№НЦ) V-Д, 25г БС + 25 мл ЦС+2мг Cо +1мг Ni (СоНЦ+МНЦ)
Fe 345,04 ± 12,48 343,63 ± 10,96 338,38 ± 6,66 225,56 ± 8,06** 254,16 ± 16,41*
Co 0,53 ± 0,015 0,44 ± 0,034 1,76 ± 0,20** 0,35 ± 0,017** 1,89 ± 0,18**
Cu 1,82 ± 0,12 2,17 ± 0,11 1,29 ± 0,13* 1,25 ± 0,12* 1,36 ± 0,11*
Zn 5,50 ± 0,34 3,90 ± 0,30* 9,28 ± 0,24*** 4,07 ± 0,30* 5,26 ± 0,21
Ni 1,73 ± 0,15 1,63 ± 0,18 1,30 ± 0,30 4,31 ± 0,19*** 3,96 ± 0,25**
Cd Слщ. конц. Слiд. конц. Слiд. конц. Слвд. конц. Слiд. конц.
Pb 1,62 ± 0,13 1,26 ± 0,10 0,55 ± 0,034** 2,32 ± 0,23** 1,67 ± 0,13
Примтка: у цш i наступнш таблиц вiрогiднi р1знищ за вмктом мiкроелементiв у тканинах усього бджш II, III, IV та V - до^дних груп порiвняно до I контрольноI групи; * — Р < 0,05-0,02, ** — Р < 0,
оргашзму медоносних 01, *** — Р<0,001.
У той час як внесення СоНЦ (2мг Со) до ЦС i борошна со! в III гр. зумовлювало вiрогiдне зростання вмюту Со i Zn (на 1,23 i 3,78 мг/кг, Р < 0,01 - 0,001) на rai зниження рiвня Cu i Pb (на 0,53 i 1,07 мг/кг, Р < 0,05 - 0,01) i не вiрогiдно - Ni порiвняно до i'x вмюту у бджш контрольно! групи (I). Однак, включения цитрапв Co та Ni до ЦС у поеднанш з борошном со! у бджш V групи зберп-ало вiрогiдно вищий вмют Co (на 1,36 мг/кг, Р < 0,01) порiвняно з контрольною групою. За даними окремих авторiв (Grigorjan, 1969; Mishukovskaja et al., 2004) додавання до цукрового сиропу 50% концентрацп СоSO4 в дозi 2 мг/л впливае на показники вмiсту загального бiлка та його окремих фракцш з пiдвищенням рiвня ß- i у-глобулiнiв у гемолiмфi бдж1л (Grigorjan, 1969; Avcyn and Zhavoronkov, 1991). Вiдомо, що йони Со активш-ше зв'язуються з альбумшовою фракцiею сироватки кровi ссавцiв, вмiст яко! е нижчим, нiж глобулiнiв. Тодi як у пилку i маточному молочку бджш вмют альбумшово! фракцй' е вищим порiвняно з глобулшо-вою. Це шдтверджуеться дослвдженнями (Es'kov et al., 2008) про те, що альбумшова i глобулiнова фракцй загального бшка у маточному молочку мiстяться у сшвввдношенш 2:1. Однак, за даними шших дослщ-ник1в (Jaroshevich, 2008; Hartfelder et al., 2013) у ств-вщношенш бiлкових фракцiй маточного молочка переважають глобулiни. Вказуеться на високу iмуно-i резистентну здатнють органiзму бдж1л, яка бiльше проявляеться у молодих бдж1л i маток, що може зумо-влюватися впливом глобулшових фракцiй бiлкових компонентiв молочка.
Встановлеш змiни вмiсту окремих мжроелеменпв у тканинах бдж1л II групи зi зниженням вмiсту Zn на 1,60 мг/кг, Р < 0,05 проти !хнього рiвня у контрольнш групi, зумовленi, очевидно, згодовуванням !м БС.
Зниження вмiсту 2п у тканинах бджш II i IV груп може вказувати на шпбуючий вплив антипоживних речовин со! на його засвоення з перги i бджолиного обнiжжя в !х оргашзм^ що нiвелюеться цитратом Со у бджш III групи. Ведомо, що 2п мiститься у великш шлькосп у маточному молочку i квггковому пилку, тодi як у нектарi рослин його вмiст е незначним. Личинки бджолиних маток тд час iнтенсивного росту вiдзначаються високим вмiстом 2п у тканинах, тодi як у робочих бдж1л його вмют знижуеться на 6-8 добу iмагiнального розвитку, коли бджоли-годувальницi починають додавати у пiдгодiвлю личинкам вже старшого вшу сумiш меду i перги (Taranov, 1986; Pshenichnaja and Sinicyn, 2011). Високi концентрацп 2п у маточному молочку можуть стимулювати розви-ток яечнишв i яйцевих трубочок, що характерно для нормального фiзiологiчного функцiонування статево! системи бджолиних маток (Avcyn and Zhavoronkov, 1991). Отже, введення цитрату Со значно пвдвищуе вмiст Zn у тканинах бджш III групи, що може вказувати на синерпчну даю Со в органiзмi на обмш Zn з пiдвищенням рiвня його засвоення та стимулюючий вплив на штенсивнють оогенезу i вщкладання яець.
Аналiз отриманих результатiв з пiдгодiвлi бдж1л борошном со! i цитратами Со та Ni без со! у другому перiодi дослщжень вказуе на вираженi вiрогiднi рiз-ницi за вмiстом окремих мжроелеменпв у тканинах бдж1л II, III, IV i V дослвдних груп порiвняно до пока-зник1в контрольно! групи (I), що ввдображено в табл. 2.
Встановлено вiрогiдне зниження вмюту Fe у тканинах бджш II (на 109,3 мг/кг, Р < 0,01), а також IV i V (на 81,34 i 92,87 мг/кг, Р < 0,05 - 0,02) досладних груп порiвняно до його вмюту у зразках тканин бджш контрольно! групи. Найнижчим вмютом Fe у ткани-
Hax opraHi3My Big3Hanagucb 6g®ogu II rpynu, ^o goga-tkobo, KpiM ЦС oTpuMyBagu b nigrogiBgro 6opomHo HaTypagbHoi coi' y cniBBigHomeHHi coa (2h.) : ^kpobhh cupon (1h.). BiporigHi 3MiHH ^ogo cyrreBoro 3HH®eHHa BMicTy Fe Mo®yrb 6yTH noB'a3aHi 3 HaaBHicrro $rraTiB, aKi MicTaTbca b 6o6ax coi' i npoaBgaroTb iHri6yBagbHHH BnguB Ha 3acBoeHHa oKpeMux MiKpoegeMeHTiB, 3oKpeMa Fe, Zn, Cu, yTBoproronu Ba®Kopo3HHHHi xegaTH 3 noHa-
Та6мицм 2
yMicT OKpeMHx MiKpoegeMeHTiB y TKainiiiax yctoro opram3My Meg0H0CHMx b 2-My nepiogi gocrng^eHt
mh цнx MeTagiB b opraHi3Mi TBapuH (Sadovnikova et al., 2012; Fedoruk and Romaniv, 2014). OgHaK, noegHaHHa ЦС 3 EC y cniBBigHomeHHi 1:1 b 1-My nepiogi gocgi-g®eHb He BuaBgago TaKoro BiporigHo Bupa®eHoro Bngu-By Ha BMicT Fe y TKaHHHax 6g®ig II rpynu. y toh Hac aK gia NiHЦ b IV i V rpynax Ha piBeHb Fe y TKaHHHax e aHagorinHoro (guB. Taög.1) ^ogo noro 3HH®eHHa.
MiKpo-egeMeHTH rpyna MegoHocHux 6g®ig
I-K, 25 Mg 50% UC II-fl, 25 Mg UC+50r EC III-fl, 25 Mg UC+2Mr Co (CoHU) IV-fl, 25 Mg UC+lMr Ni (NiHU) V-fl, 25 Mg UC+2MT Co+lMr Ni (CoHU+NiHU)
Fe 345,04 ± 12,48 235,74 ± 17,09** 355,61 ± 14,07 263,70 ± 19,68* 252,17 ± 18,24*
Co 0,53 ± 0,015 0,22 ± 0,06** 0,72 ± 0,08 0,35 ± 0,07 0,24 ± 0,05**
Cu l,82 ± 0,12 l,87 ± 0,2l l,43 ± 0,ll l,67 ± 0,13 l,04 ± 0,14*
Zn 5,50 ± 0,34 5,14 ± 0,42 12,83 ± 0,35*** 3,8l ± 0,24* 5,4l ± 0,2l
Ni l,73 ± 0,15 l,0l ± 0,ll* l,04 ± 0,19 4,24 ± 0,19*** 5,73 ± 0,15***
Cd Cgig. кoнц. Cgig. кoнц. Cgig. кoнц. Cgig. кoнц. Cgig. кoнц.
Pb l,62 ± 0,13 l,47 ± 0,28 2,76 ± 0,15** 2,56 ± 0,34 l,8l ± 0,27
BcTaHoBgeHo BiporigHi piзннцi 3HH®eHHa BMicTy Co y TKaHHHax 6g®ig II i V (Ha 0,31 i 0,29 Mr/Kr, P < 0,01) rpyn nopiBHaHo go noro noKa3HHKiB y 3pa3Kax TKaHHH 6g®ig KoHTpogbHoi rpynu. BigoMo, ^o Co nigBH^ye 6iocuHTe3 6igKiB i KoH^mpa^ro y-rgo6ygiHiB y |paK-цiax 3aragbHoro 6igKa reMogiM$H, ginigiB, reMogiM$o-reHe3 i 3acBoeHHa Fe. А6cop6цia Co b opraHi3Mi npoxo-guTb Ha BH^oMy piBHi y TBapuH 3 cuMnroMaMH ge^u^u-Ty Fe (Grigorjan, 1969; Avcyn and Zhavoronkov, 1991; Bogdanov et al., 2004). BiporigHe 3HH®eHHa Ha 0,78 Mr/Kr (P < 0,02) TaKo® 6ygo BcTaHoBgeHo 3a BMic-tom Cu b TKaHHHax 6g®ig V gocgigHoi rpynu nopiBHaHo go noKa3HHKiB KoHTpogbHoi' rpynu. Цe Mo®e 6yTH 3yMo-BgeHo aHTaroHicTHHHHM BngHBoM noegHaHoro BBegeHHa go cupony Co i Ni ^ogo piBHa Cu b opraHi3Mi 6g®ig V rpynu. BigoMo, ^o Cu 6epe aKTHBHy ynacTb b 6ioxiMin-hhx пpoцecax aK cKgagoBa HacTHHa egeKTpoHnepeHoc-hhx 6igKiB, aKi 3gincHroroTb peaKqii oKucHeHHa opraHiH-hhx cy6cTpariB MogeKygapHHM KucHeM, a TaKo® bxo-guTb go aKTHBHux цeнтpiв aMrnooKcuga3. KpiM Toro, 3a noegHaHoro BngHBy Co i Ni Mo®guBo 3MeHmugacb ynacrb Cu b KaTa6ogi3Mi Ta rnaKTHBa^i hh3kh |i3iogo-rinHo aKTHBHux 6ioreHHHx aMiHiB, a caMe - ricTaMiHy, cepoToHiHy. OcKigbKH goBegeHo, ^o ricTaMiH MicTHTbca y BegHKin KigbKocTi y 6g®ogHHin oTpyTi (Hartfelder et al., 2013). BcTaHoBgeHo TaKo® BiporigHe 3pocTaHHa BMicTy Zn y TKaHHHax 6g®ig III rpynu (Ha 7,33 Mr/Kr, p < 0,001), Togi aK y TKaHHHax 6g®ig IV rpynu cnocTe-piragocb 3HH®eHHa noro BMicTy (Ha 1,69 Mr/Kr, P < 0,02) nopiBHaHo 3 KoHTpogbHoro rpynoro. flocgig®eHHaMH BcTaHoBgeHo 3HH®eHHa BMicTy Ni (Ha 0,68 Mr/Kr, P < 0,02) y TKaHHHax 6g®ig II i He BiporigHo - III rpyn, a TaKo® BiporigHoro (P < 0,001) 3pocraHHa (Ha 2,55 i 4,04 Mr/Kr) b IV i V gocgigHux rpynax nopiBHaHo 3 noro BMicroM y TKaHHHax 6g®ig KoHTpogbHoi rpynu. BcTaHoBgeHo TaKo® BiporigHe 3pocraHHa BMicTy Pb y TKaHHHax 6g®ig III (Ha 1,14 Mr/Kr, P < 0,01) i He BiporigHe - IV gocgigHux rpyn nopiBHaHo go KoHTpogbHoi rpynu, ^o BKa3ye Ha Mo®gHBo nocugroroHHn BngHB NiHЦ Ha 3a-
cBoeHHa Pb b opraHi3Mi 6g®ig, ocKigbKH Big3HaneHo bh^hh piBeHb Pb y TKaHHHax 6g®ig цiei rpynu b 1-My eTani (gHB.Ta6g.l).
Bmchobkm
1. nigrogiBga 6g®ig 6opomHoM 3 6o6iB coi, ^Kpo-bhm cuponoM i цнтpaтaмн Co Ta Ni b yMoBax TepMocTa-Ty npoTaroM 14 gi6 nepmoro nepiogy gocgig®eHb 3yMo-Bgroe BiporigHe (P < 0,00l i P < 0,0l) 3HH®eHHa BMicTy Fe y TKaHHHax opraHi3My 6g®ig (IV, V) i Cu (III; IV Ta V) gocgigHux rpyn Ha Tgi 3pocTaHHa (P < 0,0l) BMicTy Co y 6g®ig III i V rpyn, aKi ogep®yBagu ^kpobhh cupon, coeBe 6opomHo i Co Ta Ni 3 CoHЦ Ta NiHU.
2. nigrogiBga 6g®ig 6opomHoM coi i цyкpoвнм ch-ponoM 3 gogaBaHHaM 2 Mr Co (CoHU,) y III rpyni i цнт-paTiB Co Ta Ni (b go3ax 2 Mr Co i l Mr Ni) y V gocgigmn rpyni 3yMoBgroBagu nigBH^eHHa BMicTy Co y ix TKaHHHax Ha l,23 i l,36 Mr/Kr BignoBigHo Ha Tgi 3HH®eHHa b IV rpyni nopiBHaHo go noro piBHa y TKaHHHax 6g®ig KoHTpogbHoi rpynu.
3. 3a yMoB nigrogiBgi 6g®ig цyкpoвнм cuponoM i 6opomHoM coi (II rpyna), a TaKo® gogaTKoBoro BBegeHHa цнтpary Ni b go3i l Mr (IV rpyna), Big3HaneHo BiporigHe 3HH®eHHa BMicTy Zn y TKaHHHax (Ha l,60 i l,43 Mr/Kr), Togi aK gogaBaHHa цнтpaтy Co cynpoBo-g®yBagocb BiporigHHM 3pocTaHHaM BMicTy Zn y TKaHHHax 6g®ig III-oi gocgigHoi rpynu Ha 3,78 Mr/Kr, P < 0,00l nopiBHaHo 3 KoHTpogbHoro rpynoro.
4. 3rogoByBaHHa 6opomHa coi (2 h.) i ^KpoBoro cupony (l h.) 6g®ogaM II gocgigHoi rpynu y 2-My nepiogi gocgig®eHb BiporigHo 3HH®yBago BMicT Fe y TKaHHHax Ha 109,3 Mr/Kr, a Co i Ni - Ha 0,31 i 0,68 Mr/Kr, Togi aK gogaBaHHa go UC 2 Mr Co 6e3 coi y III rpyni cynpo-Bog®yBagocb 3pocraHHaM BMicTy Zn i Pb (Ha 7,33 i l,l4 Mr/Kr) nopiBHaHo 3 KoHTpogbHoro rpynoro.
5. yBegeHHa go UC l Mr Ni 3 NiHU 6g®ogaM IV gocgigHoi rpynu BiporigHo 3HH®yBago y ix TKaHHHax BMicT Fe i Zn (Ha 8l,34 i l,69 Mr/Kr) 3i 3pocTaHHaM BMic-
ту Ni на 2,51 мг/кг пopiвнянo дo пoкaзникiв y rampo-льнiй гpyпi.
6. Кoмплeкcнe пoeднaння «aквaнaнoцитpaтiв» Co i Ni з цyкpoвим cиpoпoм y пiдгoдiвлi бдж1л в дoзax 2 мг Co i 1 мг Ni зyмoвлювaлo вipoгiднe знижeння вмicтy Fe, Co та Cu y ткaнинax бдж1л V дocлiднoï гpyпи (на 4,00; 92,87; 0,29 та 0,78 мг/кг) на rai зpoc-тання piвня Ni пopiвнянo з вмicтoм y ткaнинax бдж1л кoнтpoльнoï гpyпи.
Перспективи подальших дослгджень. З'яcyвaти вплив oкpeмиx aнтипoживниx кoмпoнeнтiв з coeвиx бoбiв i цитpaтiв Co та Ni на мeтaбoлiзм мaкpo- i мж-poeлeмeнтiв в opгaнiзмi бдж1л.
Бiблiографiчнi посилання
Avcyn A.P., Zhavoronkov A.A. (1991). Mikrojelementozy cheloveka. M.: Izd. Medicina (in Russian).
Bogdanov, G O., Polishhuk, V.P., Lokutova, O.A. (2004). Mineral'ni elementy v konteksti ekologichnoi' ocinky kvitkovogo pylku (bdzholyne obnizhzhja) / G. O. Bogdanov, // Naukovo-tehnichnyj bjuleten' Instytutu biologii' tvaryn. L'viv. 5(3), 133-140 (in Ukrainian). Grigorjan, G.A. (1969). Vlijanie kobal'ta na pchel.
Pchelovodstvo. 12, 19-22 (in Russian). Es'kov, E.K., Jaroshevich, G.S., Es'kov, M.D., Kostrova, G.A., Rakipova, G.M. (2008). Akkumuljacija tjazhelyh mettalov v tele pchel. Pchelovodstvo. 2, 1416 (in Russian). Koval'chuk, I.I. (2015). Vazhki metaly ta lipidy tkanyn i produkcii' bdzhil za umov tradycijnogo j organichnogo bdzhil'nyctva ta sposoby korekcii' i'hnih rivniv. Avtoref. dys.. dok. vet. nauk. L'viv (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I. B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii',
tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni [Tekst]: dovidnyk L'viv: SPOLOM (in Ukrainian).
Mishukovskaja, G.S., Mannapov, A.G., Cikolenko, S.P., Mamaev, V.P. (2004). Podkormki pche. Pchelovodstvo. 7, 16-18 (in Russian).
Kosinov, M.V., Kaplunenko, V.G. (2009). Patent na korysnu model' 38391 Ukrai'na. Sposib otrymannja karboksylativ metaliv «Nanotehnologija otrymannja karboksylativ metaliv». Zajavl. 08.09.2008; Opubl. 12.01.2009. Bjul. № 1. (in Ukrainian).
Petibskaja, V.S. (2012). Soja: Himicheskij sostav i ispol'zovanie. Majkop: OAO «Poligraf-JuG», 20-23 (in Russian).
Pshenichnaja, E.A., Sinicyn, V.M. (2011). Vljanie BAV na soderzhanie nekotoryh himicheskih elementov v tele pchel i mede [Tekst]. Pchelovodstvo. 5, 15-18 (in Russian).
Sadovnikova, E.F. Zaharchenko, I.P., Chupahina, O.K., Vilichinskaja, S.S. (2012). Primenenie belkovo-mineral'nyh dobavok v kormlenii pchel. Uchenye zapiski uchrezhdenija obrazovanija «Vitebskaja gosudarstvennaja akademija veterinarnoj mediciny». Vitebsk: UOVGAM. 48(2), 2, 143-145 (in Russian).
Taranov, G.F. (1986). Korma i kormlenie pchel [Tekst]. M.: Rossel'hozizdat, 115-132 (in Russian).
Fedoruk, R.S., Romaniv, L.I. (2014). Vazhki metaly u tkanynah medonosnyh bdzhil pry pidgodivli boroshnom natyvnoi' ta transgennoi' soi'. Tvarynnyctvo Ukrai'ny. 8-9, 52-57 (in Ukrainian).
Jaroshevich, G.S. (2008). Ispol'zovanie biologicheski aktivnyh veshhestv v pchelovodstve. Sb. materialov Mezhdunarodnoj nauchno-proizvodstvennoj
konferencii. Brjansk, 164-167 (in Russian).
Hartfelder, K., Bitondi, M., Brent, C.S., Guidugli-Lazzarini, K.R., Simoes, Z.L., Stabeniner, A. (2013). Physiology and biochemistry of honey bees. Journal of Apicultural Research. 504-508.
Cmammn Hadiurnm dopedaKijii3.09.2016
