Научная статья на тему 'Mineral and lipid composition the body of the honeybees organism and the biological value of honey in the summer-autumn period under the conditions of feeding honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticles'

Mineral and lipid composition the body of the honeybees organism and the biological value of honey in the summer-autumn period under the conditions of feeding honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticles Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
120
65
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
HONEY BEES / TISSUES / HONEY / MICROELEMENTS / COMMON LIPIDS / CITRATES / SILVER / COPPER / NANOPARTICLES / МЕДОНОСНі БДЖОЛИ / ТКАНИНИ / МЕД / МіКРОЕЛЕМЕНТИ / ЗАГАЛЬНІ ЛІПІДИ / ЦИТРАТИ / КУПРУМ / АРГЕНТУМ

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Dvylyuk I.

The article presents the results of investigations of individual mineral elements Fe, Zn, Cu, Cr, Co, Pb, Cd in the tissues of the honeybees, common lipids and the ratio of their classes in the body of honey bees and the biological value of honey under the conditions of feeding of honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticlescitrates. The research was conducted on the honey bees of the Carpathian race on the basis of the apiary of the Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in the summer-autumn period in 5 groups of bee colonies, formed on the principle of analogues, by three bees colony in each group. Control group (I) received a sugar syrup in 1:1 concentration (1000 ml/bee/week). Experimental group (II) additionally added to the syrup Ag in the amount of 0.5 mg/l of sugar syrup, the third experimental group under similar conditions received Ag in the amount of 1 mg/l, IV group received 0.5 mg of sugar Cu syrup/l and V-Cu in the amount of 1 mg/l of sugar syrup. The trace elements were injected into a sugar syrup in the form of citrates obtained by the nanotechnology method from LLC Nanomaterials and Nanotechnologies, Kyiv. Research period lasted 28 days at a feeding interval of 7 days. According to the research data, certain intergroup differences in the content of mineral elements in the bee organism have been established: the increase of Fe, Co, Cr content in the background of a probable decrease Zn in the samples of the whole body tissues of the IV and V experimental groups. Pb decrease in the content of the tissues of the body of all experimental groups with a high probability in the IV and V experimental groups (P < 0.02) was observed, as well as a tendency to decrease the level of Cd in the tissues of the whole organism in all experimental groups compared with the control group. According to the results of the conducted studies, the growth of the content of common lipids in the whole of the bees is observed and the probable differences in the fractional distribution of lipids are expressed. In particular, in the tissues of bees of all experimental group, higher levels of phospholipids and triacylglycerols were observed against the background of a decrease in the relative content of monodiacylglycerols, cholesterol. Feeding with sugar honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticles in the summer-autumn period was characterized by certain differences in the content of individual trace elements in honey in all experimental groups, in particular, higher content of Fe, Cu, Co in samples of honey IV and V experimental groups and decrease in the concentration of Cr, Pb, Cd. According to physico-chemical parameters, in honey of experimental groups, there were probably higher differences in the content of amino acids of proline, diastase activity, and a decrease in pH, water. The content of proline in samples of honey III and IV experimental groups was higher on 22.6% and 16.9% (P < 0.05-0.001) compared to control. In samples of honey II-V in experimental groups, diastase activity increased in 1.7-2.2 times (P < 0.01-0.001), while fluctuations of pH of honey by 4.0-5.0% (P < 0.001) were comparatively to control. Thereby, feeding with sugar syrup citrate-capped silver and copper nanoparticles, in doses of 0.5 and 1 mg, caused a certain corrective effect on the content of Fe, Zn, Cu, Cr, Co, and antagonistic effects on Pb, Cd in tissues and production of honey bees.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по животноводству и молочному делу , автор научной работы — Dvylyuk I.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Mineral and lipid composition the body of the honeybees organism and the biological value of honey in the summer-autumn period under the conditions of feeding honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticles»

HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy

BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro

Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies

ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online

doi: 10.32718/nvlvet8917 http://nvlvet.com.ua/

UDC 638.12:612.397:57.086.8

Mineral and lipid composition the body of the honeybees organism and the biological value of honey in the summer-autumn period under the conditions of feeding honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticles

I. Dvylyuk

Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine

Article info

Received 17.09.2018 Received in revised form 18.10.2018 Accepted 19.10.2018

Institute of Animal Biology of NAAS, Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine. Tel.: +38-050-370-74-11 E-mail: dvylyuk_ivanna@ukr.net

Dvylyuk, I. (2018). Mineral and lipid composition the body of the honeybees organism and the biological value of honey in the summer-autumn period under the conditions offeeding honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticles. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 89-94. doi: 10.32718/nvlvet8917

The article presents the results of investigations of individual mineral elements - Fe, Zn, Cu, Cr, Co, Pb, Cd in the tissues of the honeybees, common lipids and the ratio of their classes in the body of honey bees and the biological value of honey under the conditions of feeding of honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticlescitrates. The research was conducted on the honey bees of the Carpathian race on the basis of the apiary of the Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv in the summer-autumn period in 5 groups of bee colonies, formed on the principle of analogues, by three bees colony in each group. Control group (I) received a sugar syrup in 1:1 concentration (1000 ml/bee/week). Experimental group (II) additionally added to the syrup Ag in the amount of 0.5 mg/l of sugar syrup, the third experimental group - under similar conditions received Ag in the amount of 1 mg/l, IV group received 0.5 mg of sugar Cu syrup/l and V-Cu in the amount of 1 mg/l of sugar syrup. The trace elements were injected into a sugar syrup in the form of citrates obtained by the nanotechnology method from LLC Nanomaterials and Nanotechnologies, Kyiv. Research period lasted 28 days at a feeding interval of 7 days. According to the research data, certain intergroup differences in the content of mineral elements in the bee organism have been established: the increase of Fe, Co, Cr content in the background of a probable decrease Zn in the samples of the whole body tissues of the IV and V experimental groups. Pb decrease in the content of the tissues of the body of all experimental groups with a high probability in the IV and V experimental groups (P < 0.02) was observed, as well as a tendency to decrease the level of Cd in the tissues of the whole organism in all experimental groups compared with the control group. According to the results of the conducted studies, the growth of the content of common lipids in the whole of the bees is observed and the probable differences in the fractional distribution of lipids are expressed. In particular, in the tissues of bees of all experimental group, higher levels of phospholipids and triacylglycerols were observed against the background of a decrease in the relative content of monodiacylglycerols, cholesterol. Feeding with sugar honey bees by citrate-capped silver and copper nanoparticles in the summer-autumn period was characterized by certain differences in the content of individual trace elements in honey in all experimental groups, in particular, higher content of Fe, Cu, Co in samples of honey IV and V experimental groups and decrease in the concentration of Cr, Pb, Cd. According to physico-chemical parameters, in honey of experimental groups, there were probably higher differences in the content of amino acids of proline, diastase activity, and a decrease in pH, water. The content ofproline in samples of honey III and IV experimental groups was higher on 22.6% and 16.9% (P < 0.05-0.001) compared to control. In samples of honey II-V in experimental groups, diastase activity increased in 1.7-2.2 times (P < 0.01-0.001), while fluctuations of pH of honey by 4.0-5.0% (P < 0.001) were comparatively to control. Thereby, feeding with sugar syrup citrate-capped silver and copper nanoparticles, in doses of 0.5 and 1 mg, caused a certain corrective effect on the content of Fe, Zn, Cu, Cr, Co, and antagonistic effects on Pb, Cd in tissues and production of honey bees.

Key words: honey bees, tissues, honey, microelements, common lipids, citrates, silver, copper, nano-particles.

Мшеральний i лiпiдний склад тканин оргашзму медоносних бджiл та бтлопчна цiннiсть меду в лiтньо-осiннiй пертд за пiдгодiвлi цитратами Аg I Си

1.1. Двилюк

Ыститут бгологИ тварин НААН, м. Льв1в, Украгна

У статт1 подано результаты досл^джень окремих мтеральних елемент1в - Вг, 2п, Си, Сг, Со, РЬ, Сй в тканинах оргатзму медоносних бджт, загальних лтд1в I ствв1дношення Чхтх клаЫв в оргатзм1 медоносних бджт та показники бюлоггчноЧ цтност1 меду за п(дгод(вл( цитратами Аргентуму та Купруму. Дослгдження проведет на медоносних бджолах карпатськог породи на баз1 пасти ЛНУВМБ 1м. С.З. Гжицького у л1тньо-остнШ перюд на 5 групах бджолосмей, що сформован за принципом аналог1в, по три бджолос1м'Чв кожнш грут. Контрольна (I) група отримувала цукровий сироп 1000 мл/бджолосм'ю/тиждень. Досл1днш (II) груш додатково до сиропу додавали Ag в ктькост1 0,5 мг/л цукрового сиропу, III досл1дна група - за аналоггчних умов отримувала Ag в ктькост11 мг/л, IVгрупа отримувала з цукровим сиропом Си в ктькост1 0,5 мг/л I V- Си в ктькост11 мг/л. Мжроелементи вводили до цукрового сиропу у форм1 цитрат1в, отриманих методом нанотехнологИ в1д ТОВ "Наноматер1али I нанотехнологи: м. Киева. Досл^дний перюд тривав 28 д1б з ттервалом п1дгод1вл1 7 д1б. За даними досл^джень встановлено певш м1жгрупов1 р1знищ вм1сту мтеральних елемент1в в оргашзмЬ бджт: зростання вм1сту Вг, Со, Сг на тл1 в1рог1дного зниження 2п у зразках тканин цтого оргашзму IVI V досл^дних груп в1дносно контролю. В1дм1чено зниження вм1сту РЬ у тканинах оргашзму всгх досл^дних груп з вираженою в1рог1дтстю у IVI V досл^дних групах (Р < 0,02), а також збер1галася тенденщя до зниження р1вня Сй у тканинах цтого оргатзму вЫх досл^дних груп пор1вняно з контрольною групою. За результатами проведених досл^джень спостеркалося зростання вм1сту загальних лтд1в у цтому оргатзм1 бджт та виражен в1рог1дю р1знищ фракцшного розподту лШд1в. Зокрема, у тканинах бджт уЫх досл^дних груп спостеркали вищий вм1ст фосфолШд1в та триацилглщерол1в на тл1 зниження в1дносного вмкту моно- I диацилглцерол1в, втьного холестеролу. Згодовування з цукровим сиропом цитрат1в Аg I Си у лШньо-остнш перюд характеризувалося певними р1зницями вмюту окремих мжроелементЬв у мед1 в уЫх досл^дних групах, зокрема, вищий вм1ст Вг, Си, Со у зразках меду IVI V досл^дних груп та зниження концентрацИ Сг, РЬ, Сй. За ф1зико-хт1чними показниками у мед1 досл^дних груп спостер1гали в1рог1дно вищ1 р1знищ вмкту амтокислоти пролгну, дгастазно'г активности та зниження рН, масовог частки води. Вмгст пролгну у зразках меду IIIIIV досл^дних груп був вищий на 22,6% та 16,9% (Р < 0,05-0,001) пор1вняно з контролем. У зразках меду II-V досл^дних групах д1астазна активтсть збтьшувалась у 1,7-2,2 разу (Р < 0,01-0,001), а рН меду на 4,0-5,0% (Р < 0,001) пор1вняно з контролем. Таким чином, згодовування з цукровим сиропом цитрат1в Ag I Си в дозах 0,5 11 мг, спричинило певну корегуючу дю на вм1ст Вг, 2п, Си, Сг, Со та антаготстичний вплив щодо РЬ, Сй в тканинах та продукци медоносних бджт.

Ключовi слова: медоносн бджоли, тканини, мед, мжроелементи, загальж лтди, цитрати, Купрум, Аргентум.

Вступ

В останш десятир1ччя вивчення особливостей впливу наночастинок метал1в на ф1зюлого-бюх1м1чш процеси в оргашзм! тварин е надзвичайно актуальним завданням. Його виршення ввдкривае нов! перспекти-ви, як у фундаментальному розумшш ди нанометал1в на стан та функцюнальну актившсть оргашзму, так 1 в практичному ефективному !'х застосуванш (Borysevych et а1., 2011; Borysevych, 2012; №тоуа. 2013).

Ниш особливо! уваги потребуе вивчення власти-востей мшеральних елеменпв, !'хнього бюлопчного впливу на оргашзм тварин та накопичення у продуктах харчування, зокрема, 1 у продуктах бдж1льництва (Bogos1ovskaja et а1., 2009; КоуаГЛик, 2014; Pashchen-ко et а1., 2016). Мжроелементи, яш мютяться в оргашзм! в незначних кшькостях, володшть високою бюло-пчною актившстю (Кш'тта, 1999). Будучи структу-рними компонентами ферменпв, вггашшв 1 гормошв, вони беруть активну участь в процесах обм1ну речо-вин (К^'т1па аМ Titov, 1986).

Застосування мжроелеменпв Аргентуму 1 Купруму розглядають як необхщну складову тканин тва-ринного оргашзму. Висока бюлопчна актившсть цих метал1в пов'язана, насамперед, з Гхньою участю в синтез! окремих ферменпв, вгташшв 1 гормошв (ВаЬшИкша et а1., 2014). Йони Ag беруть участь в обмшних процесах, залежно в1д концентрацИ' вони

можуть як стимулювати, так 1 пригшчувати актившсть ряду ферменпв (B1agytko аМ Burmystrov, 2004).

Ввдомо, що актившсть Купруму в оргашзм1 тварин пов'язана 1з включенням до складу активних центр1в окисно-вщновних ферменпв. Купрум е присутшм в систем! антиоксидантного захисту оргашзму як кофактору ферменту супероксиддисмутази. Важлива його роль у вуглеводневому обмш, що проявляеться у прискоренш процесу окиснення глюкози ! сповшь-ненш розщеплення глшогену (Kamauhova аЫ SЫljaeva, 2018).

Однак дониш залишаеться нез'ясованим вплив ш-дгод!вл! бджолиних амей цукровим сиропом !з цитратами Ag та Си на мшеральний, лшщний склад тканин оргашзму медоносних бджш, бюлопчну цшшсть ! яшсть бджолино!' продукци.

Метою дослвджень було дослвдити вмют окремих мшеральних елеменпв ! лшвдний склад тканин оргашзму медоносних бджш та яшсть !х продукци.

Матерiал i методи дослвджень

Досл!дження проведен! на пасщ ЛНУВМБ !м. С.З. Гжицького на 5 групах бджолиних амей, по три бджолоам'! у кожнш. Контрольна група (I) отримувала шдгод!влю цукровим сиропом (1000 мл/ тиждень/бджолоам'ю), II дослвдна група - за ана-лог!чних умов отримувала цукровий сироп з додаван-ням Ag 0,5 мг у вигляд! цитрату, III досл!дна група -

за аналопчних умов отримувала Ag у вигляд1 цитрату в дозах 1 мг на 1000 мл цукрового сиропу на бджо-лоам'ю на тиждень, а IV i V - ввдповвдно по 0,5 i 1 мг Си, у виглядi цитрату на 1000 мл цукрового сиропу. Дослвд проводили у лгтньо-осшнш перiод (серпень -вересень) тривалютю 28 дiб. Мiкроелементи додавали до цукрового сиропу у виглядi цитрапв, що отриманi вiд ТОВ "Наноматерiали i наиотехнологi!" м. Киева i виготовленi методом нанобютехнологп (Kosinov and Kaplunenko, 2009).

Для дослвдження вiдбирали зразки тканин оргашзму медоносних бдж1л з бджолосiмей контрольно! та дослвдних груп. У зразках гомогенапв тканин ор-ганiзму бджш визначали вмiст Fe, Cu, Zn, Co, Cr, Cd, Pb, а також вмют загальних лiпiдiв за методом Фолча та сшвввдношення окремих фракцш лiпiдiв: фос-фолiпiдiв (ФЛ), моно- i диацилглiцеролiв (МДГ), вшьного холестеролу (ВХ), неетерифiкованих жирних кислот (НЕЖК), триацилглiцеролiв (ТГ), етерифiко-ваного холестеролу (ЕХ) - за допомогою тонкошаро-во! хроматографи з використанням сил1кагелевих пластин Sоrbfil (ПТСХ-П-А) з подальшим вимiрюван-

За результатами дослвджень встановлено зниження вмiсту Феруму в гомогенатi тканин медоносних бджш IV - на 5,0% i V - 2,1% дослвдних груп на rai вищого вмiсту рiвня Купруму на 9,5% та 21,9% (Р < 0,05) ввдповвдно. Вмют Цинку характеризувався вищим вмiстом у зразках тканин оргашзму II i III дослвдних груп на тл1 вiрогiдно нижчого рiвня цього елементу у IV i V групi (Р < 0,05). Суттевих м1жгрупових рiзниць вмiсту Cr i Co у тканинах медоносних бджш у всiх дослвджуваних групах порiвняно з контролем не спо-стерiгалося. Варто ввдзначити певний антагошстич-ний вплив Аргентуму i Купруму у наноцитратнш формi на концентращю бiльш токсичних метал1в, зокрема Свинцю i Кадмш. Вмiст Pb знижувався у тканинах II i III дослвдних груп у 1,1-1,3 раза, а IV i V -в 1,2 i 1,4 (Р < 0,05) разу ввдповвдно. Тенденцiю до зниження спостертали для вмiсту Cd у тканинах щ-лого оргашзму бджш II-V дослвдних груп у 1,11,4 разу порiвняно з контролем.

Лшвди в органiзмi медоносних бджш е основним резервним компонентом, що депонуеться в тканинах жирового тша i активно використовуеться в процес метаморфоз (Kovalska et al., 2009). Жирове тiло являе собою важливий орган обмiну речовин i е визначаль-ним у якостi та активносл перебiгу фiзiолого-

ням показнишв оптично! густини у дослвдних зразках тканин на спектрофотометрi СФ-46 при довжиш хвилi 440 нм (Folch et al., 1957). Вмiст мшеральних еле-ментiв визначали атомно-абсорбцiйним методом на СФ-115 ПК (Vlizlo et al., 2012). Яюст показники згвдно iз загальноприйнятими методиками (Med natu-ralnyi, 2005)

Одержанi числовi даш опрацьованi за допомогою стандартного пакету статистичних програм Мiсrosoft EXCEL 7.

Результата та Тх обговорення

Потреба бджш у макро- i мшроелементах забезпе-чуеться !хшм надходженням з пилком рослин, водою i нектаром. За даними лгтератури, додавання до корму бджш сполук окремих мшроелеменпв як метаболiч-них стимуляторiв оргашчного та неорганiчного похо-дження, внесених у рiзних дозах, впливае на корекцш фiзiолого-бiохiмiчних процесiв i пвдвищуе продукти-внiсть медоносних бджiл (Shagun, 1982; Shagun, 1987; Romaniv, 2012, Fedoruk et al., 2014).

3)

* *

бiохiмiчних процесiв в органiзмi медоносних бдж1л. Саме тому стутнь розвитку жирового тiла е основним показником бюлопчного стану органiзму медоносних бджш та впливае на тривалють 1хнього життя (Larionova, 2005). Регулящя лiпiдного та вуглеводного обмiну в осшнш перiод мае важливе фiзiологiчне значения, оск1льки лiтнi бджоли в^^зняються вiд осiннiх як збiльшенням маси, так i тривалiстю життя (Yang et al., 2017). Це пов'язано iз збiльшенням маси таких внутршшх органiв, як глотковi залози i жирове тiло (Kovalskyi et al., 2017). В органiзмi бджiл у осшнш перюд активно накопичуються резервнi лiпiди, глiкоген, а також протеши, що необхвдш для забезпе-чення енергетичних i пластичних процеав в цей перi-од.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Аналiз результатiв дослiджень свiдчить про змши вмiсту загальних лiпiдiв у тканинах цшого органiзму медоносних бдж1л дослвдних груп порiвняно з контролем у перюд згодовування з цукровим сиропом цитратiв Ag i Cu (табл. 2). Зокрема, встановлено ви-щий вмiст загальних лiпiдiв у тканинах медоносних бджш уах дослвдних груп, що сввдчить про однако-вий стимулюючий вплив застосованих концентрацш добавок на обмiн лiпiдiв i lхнiй синтез у тканинах медоносних бджш.

Таблиця 1

Вмют мшеральних елеменпв в тканинах органiзму медоносних бджш, мг/кг натурально! маси (М ± m, n =

Мшеральш елементи

Групи медоносних бдж1л

II

III

IV

V

Fe 28,27 ± 1,55 29,47 ± 1,69 29,63 ± 1,14 26,87 ± 1,10 27,67 ± 1,33

Cu 6,85 ± 0,40 6,64 ± 0,25 6,70 ± 0,26 7,50 ± 0,33 8,35 ± 0,25

Zn 31,00 ± 1,14 32,11 ±0,79 32,41 ± 1,81 26,24 ± 1,0* 25,33 ±1,43

Cr 2,22 ± 1,14 2,06 ± 0,08 2,16 ±0,17 2,36 ± 0,03 2,44 ± 0,06

Co 1,21 ± 0,11 1,27 ±0,06 1,25 ± 0,05 1,34 ± 0,25 1,40 ±0,13

Pb 1,82 ± 0,15 1,76 ±0,08 1,56 ±0,09 1,22 ± 0,06* 1,11 ±0,05

Cd 0,24 ± 0,04 0,21 ±0,02 0,18 ±0,008 0,20 ± 0,01 0,17 ±0,00

Примтка: у цш i наступних таблицях * - Р < 0,05-0,02, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001

I

У тканинах медоносних бджш дослщних груп спо-стер1гали вищий вмют фосфолшщв та триацилглще-рол1в (Р < 0,05), що, очевидно, зумовлено стимулюю-чою д1ею добавки цитрапв на обмш фосфолшщв в оргашзм1 бдж1л цих груп. Встановлено нижчий вмют в1льного холестеролу (Р < 0,05-0,01) та НЕЖК у тканинах бдж1л дослщних груп пор1вняно з контролем.

Бюлопчна цшнють меду характеризуеться вмютом окремих бюлопчно активних речовин, таких як фер-менти, оргашчш кислоти, вггамши, ароматичш й азо-тисп сполуки, мшеральш елементи, що надходять з пилком 1 нектаром медоносних рослин, а також 1з секретом травних залоз бджш.

Таблиця 2 Вмiст загальних лшщв та окремих фракцiй в органiзмi медоносних бдж1л, % (М ± т, п = 3)

Класи лiпiдiв Групи бджш

I к II III IV V

Загальнi лiпiди, г% ФЛ МДГ ВХ НЕЖК ТГ ЕХ 3,50 ± 0,06 20,68 ± 0,69 14,67 ± 0,12 14,85 ± 0,32 17,89 ± 0,35 17,51 ± 0,77 14,41 ± 0,62 3,68 ± 0,09 20,78 ± 1,0 15,00 ±0,49 13,57 ±0,68 16,20 ± 0,68 19,15 ±0,33 15,29 ±0,56 3,60 ± 0,06 22,21 ± 0,93 12,84 ± 0,39* 12,99 ± 0,24** 18,36 ±0,07 18,54 ±0,33 15,05 ±0,16 3,76 ± 0,12 22,91 ± 0,21 14,41 ± 0,59 12,97 ± 0,54* 16,16 ± 0,34 19,18 ± 0,92 14,37 ± 0,08 3,80 ± 0,06 21,86 ±0,14 13,78 ±0,48 12,92 ± 0,25** 16,32 ±0,73 20,37 ± 0,27* 14,57 ±0,57

Таблиця 3

Вмют окремих мшроелеменлв в пол1флорному меда, мг/кг натурально! маси (М ± т, п = 3)

Групи медоносних бджш

Мжроелементи I II III IV V

Fe 4,92 ± 0,38 4,16 ±0,06 4,42 ± 0,43 5,68 ± 0,28 6,07 ±0,41

Си 1,96 ± 0,09 1,89 ±0,09 1,81 ±0,06 2,16 ± 0,12 2,22 ± 0,03

7п 0,87 ± 0,12 0,92 ±0,91 1,11 ±0,09 0,63 ± 0,03 0,85 ± 0,09

Со 0,32 ± 0,04 0,35 ± 0,05 0,33 ± 0,03 0,41 ± 0,03 0,38 ± 0,04

Сг 0,52 ± 0,04 0,48 ± 0,04 0,45 ± 0,04 0,44 ± 0,03 0,46 ± 0,05

РЬ 0,55 ± 0,04 0,45 ± 0,04 0,53 ± 0,06 0,47 ± 0,02 0,43 ± 0,03

Cd 0,10 ± 0,01 0,06 ±0,01 0,08 ± 0,02 0,04 ± 0,01* 0,05 ±0,01*

За результатами дослщжень згодовування з цукро-вим сиропом цитрапв Аргентуму 1 Купруму у лггньо-осшнш перюд зумовило певш р1зниц1 вмюту окремих мшроелеменпв у продукцп бджш, зокрема у мед1 в уах дослщних групах. Встановлено вищий вмют Фе-руму, Купруму, Кобальту у зразках меду IV 1 V досль дних груп на фош зниження у II 1 III дослщних групах. Так, концентращя Fe у мед1 ^дослщно! групи зросла на 15,4%, V - на 23,4% вщносно контролю, а вмют Си у медi — на 10,2%, V - на 13,26% вщповщ-но. У зразках меду бджш дослщних груп вщзначено

До бюлопчно активних речовин у медi вщносять пролiн (пiролiдин-a-карбонова кислота). Це - гетеро-циклiчна амшокислота, що входить до складу вах бiлкiв живих органiзмiв. Пролiн поряд з iншими амь нокислотами входить до складу меду. Вмют його значно перевищуе вмют шших амшокислот i колива-еться в межах вщ 170 до 770 мг/кг. Масова частка

вищий вмют 2п (^м III групи), Со на тл зниження Сг порiвняно з контролем. Варто вщзначити нижчi концентрацп РЬ та Cd - у 1,6 раза - II та у 1,25 раза -III, 2,5 раза - IV (Р < 0,05), 2,0 раза - V досладних групах (Р < 0,05) порiвняно з контролем.

Пiдгодiвля бджш цукровим сиропом з додаванням цитрапв Ag i Си зумовлювала вiрогiднi змiни фiзико-хiмiчних показник1в меду дослщних груп. Зокрема, у зразках меду П-У досладних груп дiастазна активнiсть збiльшувалась у 1,5-2,2 разу (Р < 0,01-0,001) вщпо-вщно.

4,3* 0,4*** 0,03*** 0,1_

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

пролшу е важливим критерiем якосп меду. К1льк1сть пролiну е показником зршосп i фальсифiкацil меду. За результатами дослщжень вмiст пролiну в медi був вищим у III i IV досладних групах на 22,6% та 16,9% (Р < 0,05-0,001) вщповщно. За рахунок цього тдви-щуеться кислотнiсть меду його стабшьнють щодо зберiгання, а також стшкють до бродiння. Коливання

Таблиця 4

Фiзико-хiмiчнi показники меду за умов згодовування наноаквацитрапв Ag i Си (М ± т, п = 3)

Показники

Групи медоносних бджш

I

II

III

IV

V

Пролш

^астазне число, од. Готе

рн

Масова частка води_

226,98 ± 2,1 7,86 ± 0,07 4,24 ± 0,006 18,33 ± 0,1

258,7 ± 5,8** 13,23 ± 1,1** 4,07 ±0,01** 18,07 ±0,1

278,3 ± 9,5** 12,27 ± 0,6*** 4,08 ±0,01** 17,67 ± 0,06**

265,2 ± 11,5* 17,3 ± 0,3*** 4,06 ± 0,01** 18,53 ± 0,06

243,5 ± 11,9 ± 4,0 ± 18,30 ±

показника рН меду в уах дослвджуваних зразках ха-рактеризувалося нижчим рiвнем у II-V дослвдних групах на 4,0-5,0% (Р < 0,001).

Як ввдомо, бджоли в процес переробки нектару фiльтрують i зменшують вмiст вологи, внаслвдок чого змiнюеться густина, консистенцiя i швидк1сть криста-л1зацд, що впливае на термш зберiгання i як1сть меду. У медi бдж1л, яким згодовували з цукровим сиропом цитрат Ag масова частка води була нижчою в II та III дослiдних групах(Р < 0,01) порiвняно з контролем.

Отже, пiдгодiвля бдж1л цукровим сиропом з цитратами Ag i Cu стимулюе синтез та збагачення меду пролшом, зростання дiастазного числа, що вказуе на доцшьшсть застосування цих добавок у пiдгодiвлi бджш в лггньо-осшнш перiод для пвдвищення бюлоп-чно! цiнностi меду.

Висновки

1. Додаткове згодовування бджолам з сиропом Ар-гентуму та Купруму у виглядi цитрату зумовлювало мiжгруповi рiзницi вмiсту окремих мiнеральних еле-ментiв, загальних лiпiдiв i вiрогiдно вираженi змiни спiввiдношення 1хшх клаав у тканинах органiзму i продукцп медоносних бдж1л.

2. Пiдвищення мшерального i лiпiдного живлення медоносних бджш з пiдгодiвлею у лiтньо-осiннiй перюд цитрапв Ag i Cu (0,5 i 1 мг/1000 мл цукрового сиропу) зумовлюе фiзiологiчно нижчий вмют вiльного холестеролу, НЕЖК, монодиацилглiцеролiв, Fe, Zn, Pb, Cd i зростання рiвня фосфолiпiдiв, триацилглiцеролiв i загальних лшвдв, Cu, Cr, Co у тканинах оргашзму медоносних бджш, а також Fe, Cu, Co, рiвня пролшу та дiастазноl активностi у медг

References

Babushkina, I.V., Gladkova, E.V., Mamonova, I.A., Norkin, I.A., & Puchin'jan, D.M. (2014). Biologicheskaja aktivnost' nanochastic medi v eksperimente. Fundamental'nye issledovanija, 6, 1204-1207. https://elibrary.ru/item.asp?id=21618787 (in Russian).

Blagytko, E.M., & Burmystrov, V.A. (2004). Silver in medicine. Novosibirsk, Nauka-Centr Publ. (in Russian).

Bogoslovskaja, O.A., Sizova, E.A., Poljakova, V.S., Miroshnikov, S.A., Lejpunskij, I.O., Ol'hovskaja, I.P., & Glushhenko, N.N. (2009). Izuchenie bezopasnosti vvedenija nanochastic medi s razlichnymi fiziko-himicheskimi harakteristikami v organizm zhivotnyh. Vestnik Orenburgskogo gosu-darstvennogo universi-teta, 2, 124-127. http://vestnik.osu.ru/2009_2/21.pdf (in Russian).

Borysevych, V.B. (2012). Nanomaterialy i nanotehnologii

v veterinarnoj praktike. K.: Avicena (in Ukrainian). Borysevych, V.B., Kaplunenko, V.H., & Kosinov, M.V. (2011). Zdobutky i problemy nanotekhnolohii u vet-erynarnii praktytsi. Zdorovia produktyvnykh tvaryn 10, 30-31. https://lib.dsau.dp.ua/book/83160 (in Ukrainian).

Fedoruk, R.S., Kovalchuk, I.I., Romaniv, L.I., & Khrabko, M.I. (2014). Vplyv tsytrativ Ge ta Se na vmist lipidiv i vazhkykh metaliv v orhanizmi medonosnykh bdzhil. Biolohiia tvaryn, 14(2), 141-149.

http://oaji.net/articles/2017/2722-1504274089.pdf (in Ukrainian).

Folch, J., Lees, M., & Sloane-Stanley, G.H. (1957). A simple method for the isolation and urification of total lipids from animal tissues. J. Biol. Chem., 226, 497500. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/13428781.

Karnauhova, I.V., & Shirjaeva, O.Ju. (2018). Issledovanie soderzhanija medi i aktivnosti med'-zavisimoj superoksiddismutazy v organizme cheloveka. Nauchnoe obozrenie. Biologicheskie nauki, 2, 10-14. https://science-biology.ru/ru/article/view?id=1096 (in Russian).

Kosinov, M.V., & Kaplunenko, V.H. (2009). Patent Ukrainy na korysnu model № 39392. Sposib otrymannia karboksylativ kharchovykh kyslot z vykorystanniam nanotekhnolohii. MPK (2009): SO7S 51/41, SO7F 5/00, SO7F 15/00, V82V 3/00. Opubl. 25.02.2009, biul. № 4/2009 (in Ukrainian).

Koval'chuk, I.I. (2014). Soderzhanie tjazhelyh metallov v tkanjah organizma pchel pri skarmlivanii citrata ger-manija. Mikrojelementy v medicine, 15(3), 42-47. https://elibrary.ru/item.asp?id=22255716 (in Ukrainian).

Kovalska, L.M., Kyryliv, Ya.I., & Kovalskyi, Yu.V. (2009). Lipidnyi sklad okremykh tkanyn medonosnykh bdzhil u vikovomu aspekti. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu biolohii tvaryn i Derzhavnoho nau-kovo-doslidnoho kontrolnoho instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok, 10(1-2), 51-56. http://archive.inenbiol.com.ua:8080/ntb/ntb3/pdf/1/9.pd f (in Ukrainian).

Kovalskyi, Yu.V., Kovalska, L.M., & Myronovych, H.M. (2017). Osoblyvosti obminu lipidiv v orhanizmi medonosnykh bdzhil (Apis mellifera l.) za vplyvu hipotermichnoho stresu. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 2, 129-139. http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdjukr_2017_2_17 (in Ukrainian).

Kuz'mina, Je.V. (1999). Soderzhanie mineral'nyh vesh-hestv v organizme i v otdel'nyh organah medonosnyh pchel. Sb. nauchn. tr. Problemy jentomologii i arahnologii. Tjumen', 80-82 (in Russian).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Kuz'mina, Je.V., & Titov, V.F. (1986). Vlijanie mineral'nyh podkormok na razvitie pchelinyh semej. Nauchno-tehnicheskij bjull. VNII vet. jentomologii i arahnologii. Tjumen', 3, 3-8 (in Russian).

Larionova, O.S. (2005). Dinamika soderzhanija zhira v organizme rabochih pchel v uslovijah estestvennoj sredy pri razlichnyh vidah podkormok i masse otvod-kov. Sovremennye problemy intensifikacii proizvod-stva v APK: tr. Vseros. NII kontrolja standartizacii i sertifikacii veterinarnyh preparatov, 88-89 (in Russian).

Med naturalnyi (2005). Tekhnichni umovy: DSTU 4497:2005 [Chynnyi vid 28 hrudnia 2005 r.]. K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 21 (in Ukrainian).

Nemova, T.V. (2013). Perspektyvy zastosuvannia prepar-ativ na osnovi nanotekhnolohii u veterynarnii

medytsyni. Veterynarna medytsyna Ukrainy. 1, 35-37 (in Ukrainian).

Pashchenko, A.H., Fedoruk, R.S., Romaniv, L.I., & Ko-valchuk, I.I. (2016). Umist mikroelementiv u tkanynakh medonosnykh bdzhil za zghodovuvannia tsukrovoho syropu, boroshna soi i tsytrativ So ta Ni. Naukovyi visnyk LNUVMB, 18, 2(67), 168-172. doi: 10.15421/nvlvet6738 (in Ukrainian).

Romaniv, L.I. (2012). Lipidnyi sklad tkanyn hrudei i cherevtsia medonosnykh bdzhil za zghodovuvannia do-bavky khlorydu ta tsytratu khromu. Naukovyi Visnyk LNUVMB im. S.Z. Hzhytskoho, 14, 3(3), 170-175. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_3%283%29_ _34 (in Ukrainian).

Romaniv, L.I., Kovalchuk, I.I., Pashchenko, A.G., & Fedoruk, R.S. (2018). Content of lipids in tissues of the melliferous bees additional fed with soybean meal,

sugar syrup and citrates of Co and Ni. Biol. Tvaryn, 20(3), 84-92. doi: 10.15407/animbiol20.03.084.

Shagun, L.A. (1982). Mineral'nye podkormki i fiziolog-icheskoe sostojanie pchel. Pchelovodstvo, 8, 15-16 (in Russian).

Shagun, L.A. (1987). Podkormka s mineral'nymi dobav-kami. Pchelovodstvo, 1, 11 (in Russian).

Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). La-boratorni metody doslidzhen u biolohii tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk. Lviv (in Ukrainian).

Yang, W., Tian, Y., Han, M., & Miao, X. (2017). Longevity extension of worker honey bees (Apis mellifera) by royal jelly: optimal dose and active ingredient. PeerJ., 28, 5:e3118. doi: 10.7717/peerj.3118.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.