CC BY
107
Науковий вкник, 2006, вип. 16.4
УДК: 398:392.5 Ст викл. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти РОСЛИНИ - СИМВОЛИ У П1СЕНН1Й ТВОРЧОСТ1
Дослщжено алегоричний змют зображень рослин у народних тснях Ключов1 слова: пiсня, дiвчина, краса, калина, береза, сосна, барвшок, кохання, журба, верба.
Senior teacher N. G. Luk'janchuk - NUFWT of Ukraine Plants - symbols in song creation
The allegoric meaning of plant images in folk songs is researched
Keywords: song, girl, beauty, snowball-tree, birch, pine, periwinkle, love, yearning, willow.
Рослини в украшських тснях - це чар1вний свгг поетично! алегори. Через рослини правдиво зображено особливост украшського свггобачення життя i смерт^ в1рност1 та зради, розлуки i любов^ щастя чи недоль Манливо ведучи через вiки й часовi простори, створенi образи примушують глибоко задуматися над iсторiею рiдного краю, призначенням Людини на землi бать-кiв, дiдiв та прадiдiв.
Зароджувалась пiсня у працi хлiбороба, у календарних обрядах та ри-туальних дiйствах наших далеких предкiв, до того ж весну, подiбно як i кохання, уособлювали ранньоквiтучi рослини:
Не стiй, вербо, над водою, рано-рано... та ранесенько. Розвий, вербо, ам сот квiток, рано-рано. та ранесенько. Що всiм хлопцям по квiтоньцi, рано-рано. та ранесенько. Тшьки Грицевi нема квiтки, рано-рано. та ранесенько. Не журися, милий Грицю, рано-рано. та ранесенько. Буде тобi красна Ганна рано-рано, Буде тобi Ганнусенька, та ранесенько. [1] Творцями шсень та постiйними ношями були переважно жiнки, якi особливо зворушливо та лагiдно описують красу молоденьких дiвчат: Ой на горi верба рясна, Там стояла дiвка красна -Хорошая та вродливая. [1] Ой по'1'хав я до млина, а там дiвка, як калина. [2] Ой любив та кохав, Собi дiвчину мав, Гей, як у саду вишня. [3] Найчастше молодих дiвчат на виданш часто порiвнювали iз бiлоко-рою ставною та пишною березою:
Хвалилася тая березонька: на меш кора, як бшь, бiла,
Ой на меш листя широченьке, ой на меш гшля високе.
Хвалилася дiвчина: в мене коса до пояса,
В мене личко як яблучко, в мене очки як терночок.
В мене брiвки як шнурочок. [3]
Про молодих хлопщв також створено чимало шсень:
Ой чий то парубочок, що набш чубочок,
Сидить коло столу, як з рожi цвггочок.
Сидить коло столу, як мак процв^ае,
Не одна дiвчина на нього чекае. [3]
На городi бша глина, сидить козак, як калина,
Не могла-м ся надивити, мусша-м 'го полюбити. [2]
1. Сощально-фшософсьш аспекти "дерева-символа" 105
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Запальне кохання молодi винятково влучно порiвняно iз палаючою дiб-ровою та палаючою сосною: Горша сосна, палала.. .тд нею дiвчина стояла... [4]
1шли д1вки через дв1р, на них сукш, як мак цв1в! Стали сукш сяяти, сяяти, стала д1брова палати, палати! Стали д1вки гасити, гасити, вщром воду носити, носити. Скшьки в в1др1 водищ, водищ, Стшьки в д1вчат правдищ, правдищ! Скшьки в решет водищ, водищ, Стшьки в хлопщв правдищ, правдищ... [3] Д1вочу цноту символ1зувала троянда чи вшок: Посаджу я ружу, та й поставлю сторожу. Не повная ружа - ой не в1рна сторожа. В1тер пов1вае, та й ружу розхиляе Ружу розхиляе - мати дочку лае. [3] Глибака керниця, глибоко копана -Там сто'1'ть Катруся, як намальована... Якби тя, Йвасику, на дш зобачила, То зараз би-м туди в криницю скочила... Найперше вкинула б цей гарний вшочок, Що я його сплела з рожевих ружечок... [2] ... Зачекай, сестричко, ще не вщдавай - си, На город1 ружа - урви, закв1тчай - си. На город1 ружа та ще й барвшочок; Под1воч, сестричко, ще хоч один рочок... [2] Замiжжя дiвчат змальовувалось, як пора косовицi, збору стиглого колосу, дозршо! калини:
Чи я в луз1 не калина була, чи я в луз1 не червона була -Взяли мене поламали, 1 в пучечки пов'язали, Така доля моя! Прка доля моя!
Чи я в пол1 не пшениця була, чи я в пол1 не густая була -Взяли мене та й пожали 1 в сншочки пов'язали, Така доля моя! Прка доля моя!
Чи я в степу не травиця була, чи я в степу не зелена була -Взяли мене покосили 1 в копищ положили, Така доля моя! Прка доля моя!
Чи я в батька не дитина була, чи я в батька не кохана була -Взяли мене повшчали 1 св1т меш зав'язали, Така доля моя! Прка доля моя! [3] Часто невдале замiжжя та злидарське життя бщняюв порiвнювали iз бур'янами та лободою:
Збудуй хату з лободи, а в чужую не веди. [4] Ци ти мене, Василечку, не знаеш, же ти мою хатинечку минаеш? Моя хата, моя хата край води, з високого дерева, з лободи. [2] I навпаки, охайшсть, чистоту уособлював барвшок: А в тому саду чисто метено, Ще й хрещатим барвшочком др1бно плетено, А в тому саду шхто не бував, Лиш молодий Андр1ечко коня попасав .. [2] Барвшок впштали у волосся молодш нареченш як ознаку вiрностi та чистоти: .. .Звила ж я вшочок вчора 1звечора з зеленого барвшочку.... Матуся вийшла, вшочка зняла, вшочка зняла та нелюбов1 дала. Коли б же я тее знала, я б його роз1рвала, Я б його роз1рвала, шж нелюбов1 дала!. [1]
106
Символ дерева у свгговш культурi та художнiй творчосл
Науковий iticniiK', 2006, вип. 16.4
Пpоте хpещaтий бapвiнок чaсто yособлюювaв i нешдсливу долю, втpa-чене життя i пpиpечених нa сaмотнiсть:
Ох i не стелися, хpещaтий бapвiнкy тa i по кpyтiй ropi. Гей, не втiшaйтеся, злп воpоженьки тa пpигодонцi мош... [1] Дiвчa синa поpодилa, бapвiночком обстелилa. Не йдт, дiвки, по кaлинy, не збудт менi дитину. Не pвiть, дiвки, бapвiночкy, не збyдiте дитиночку. .. [2] Ой ти козaче, ти, хpещaтий бapвiночкy, Хто ж to6í постеле у доpозi тa й постшочку. Ой стелеться менi ш^окий лист бypковинa... [2] Пpилетiлa пеpепiлонькa у зелену тa дiбpовонькy, ^илет^, зaжypилaся: "Ой зеленaя ж дiбpовонько, Ой бiднaя ти головонькa,
Що paно тебе спустошено, нa тpaвy - сiно покошено, Зостaлося лиш тpойзiллячко: Пеpше зiллячко - бapвiночок, Дpyге зiллячко - вaсилечки, Тpетe зiллячко - любисточок"... [З] Глибоку жypбy зaкохaних, смуток тa гоpе зpaджених змэльовують нaшi
обдapовaнi пpapодичi з допомогою aлегоpичних pослин, що гнуться, шумлять: Зелений дубочку, чого похилився, Молодий козaче, чого зaжypився -Чи кош ристали, чи з доpоги збився? Конi не ристали, з доpоги не збився -Тшьки зaжypився - без долi pодився. ... [2] Зaшyмiлa лiщинонькa, зaплaкaлa дiвчинонькa. Зaплaкaлa, зaтyжилa - немa того, що лю6илэ. .. [4] В кiнцi гpеблi шумлять веpби, що я нaсaдилa. Hемa того миленького, що я полю6илэ. .. [1] .. .Долита глибокa, кaлинa високэ, aж додолу гiлля гнеться. А тд тieю кaлиною дiвчинa pидae, свою долю ^о^итас... [1] Сумненьгая веpбa нa яp-водy схилилaся, Де дiвчинa жypилaся, що без долi pодилaся... [З] I хочa нapоднa пiсня мaлa спочaткy якогось конфетного aвтоpa слiв i музики, одшк нинi, нa жэль, достеменно невiдомi iменa тих дaвнiх пiсняpiв, як глибоко pозyмiли кpaсy piдноï' ^^оди. Пpоте минэли вiки, змiнювaлись суспшьш yстpоï, спyстошyвaли свiт нищiвнi вшни i голодомоpи, нa змiнy одним поколшням пpиходили iншi - i у кожного були своï' смaки тa уподо6эн-ня. А нapоднa пiсня зaлишaсться незмiненою чеpез свiй пеpвiсний чapyнок, нев'янучу молодють, обpaзне втiлення мpiй тa пpaгнень yкpaïнцiв пpо одну сдину мщну деpжaвy Укpaïнy, одну pяснy кэлину зa вiкном, пpо одну сдину стежину, якэ пpиведе кожного до його p^^ï хэти.
Лiтeрaтyрa
1. Пеpлини yкpaïнськоï нapодноï пiснi/ Шсенник. Упоpядник М.М. Гоpдiйчyк. - К.: В-во "Музичта Укpaïнa", 1991. - З82 с.
2. Жapтiвливi тэ сaтиpичнi пiснi/ Бiблiотекa y^arn^^'i' усно'1' нapодноï твоpчостi. - К.: В-во "Дн^о", 1988. - З2б с.
3. Чи я в лyзi не кэлинэ булг/ Укpaïнськi нapоднi aлегоpичнi пiснi. - К.: В-во "Веселкa", 1991. - 19G с.
4. Укpaïнськi нapоднi пiснi/ Пюенник. - К.: "Музичта Укpaïнa", 1989. - 175 с.
1. Сощально-фшософсьш аспекти "дерева-символа'
1G7
