Научная статья на тему 'Рослини роду Robinia як індикатор оптимізуючої дії зоогенного механізму екосистемних сервісів в умовах урбоекосистем'

Рослини роду Robinia як індикатор оптимізуючої дії зоогенного механізму екосистемних сервісів в умовах урбоекосистем Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
103
18
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
оптимізуюча дія / зоогенний механізм / урбоекосистеми / біорізноманіття / сталість екосистем / екосистемні сервіси / протекторна роль / optimizing action / animal environmental component / urban ecosystem / biodiversity / ecosystem stability / ecosystem services / protective role

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — О. М. Василюк

Досліджено видове різноманіття деяких наземних та водних екосистем на дослідних та контрольних майданчиках великого промислового місту степового Придніпров’я, Дніпро, за умов техногенного навантаження. Науковий експеримент виконували на території природного лісопарку «Дружба народів» (контроль), штучно створеного парку культури та відпочинку «Кирилівка» (дослід) та промисловій ділянці Дніпропетровського вагоноремонтного заводу, ДВРЗ (дослід). Виявлено оптимізуючу та протекторну дію зоогенного елементу на ріст та розвиток деревних культур (на прикладі роду Robinia, що домінує на даних територіях) за морфометричними показниками листової пластинки (довжина, ширина площа та маса), як елементу фотосинтетичного апарату y дослідних та контрольних об’эктах. Побудовано математичні моделі варіювання зазначених морфометричних ознак залежно від умов навколишнього середовища відносно контролю.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Robinia plants as an indicator of animal environmental component of urban ecosystem services

The species diversity of terrestrial and aquatic ecosystems (in experimental and control areas) in Dnipro, the large industrial city in the Steppe Dnieper region had been investigated. The scientific experiment was performed on the territory of a natural park “Druzhba” (control), artificial garden “Kirilivka” (experiment) and the industrial area of the Dnepropetrovsk Wagon Train Plant, WTP (experiment). The optimizing and protective effects of animal environmental component for the growth and development of wood crops (for example Robinia genus plant object which dominates in study area) by morphometric parameters of the leaf blade (length, width, area, and weight) as a part of the photosynthetic apparatus (in experimental and control objects) had been discovered. The mathematical models of a variation of these morphometric characteristics depending on environmental conditions have been constructed towards control

Текст научной работы на тему «Рослини роду Robinia як індикатор оптимізуючої дії зоогенного механізму екосистемних сервісів в умовах урбоекосистем»

Ukrainian Journal of Ecology

Ukrainian Journal of Ecology, 2017, 7(1), 77-83, doi: 10.15421/201711

ORIGINAL ARTICLE UDC599:574.4+577.15

Robinia plants as an indicator of animal environmental component of urban ecosystem services

O.M. Vasilyuk

Oles' Gon char Dnipropetrovs'k National University, Dnipropetrovsk, Ukraine E-mail: Vasilyuk.elena@mail.ru Submitted: 18.01.2017. Accepted:24.03.2017

The species diversity of terrestrial and aquatic ecosystems (in experimental and control areas) in Dnipro, the large industrial city in the Steppe Dnieper region had been investigated. The scientific experiment was performed on the territory of a natural park "Druzhba" (control), artificial garden "Kirilivka" (experiment) and the industrial area of the Dnepropetrovsk Wagon Train Plant, WTP (experiment). The optimizing and protective effects of animal environmental component for the growth and development of wood crops (for example Robinia genus plant object which dominates in study area) by morphometric parameters of the leaf blade (length, width, area, and weight) as a part of the photosynthetic apparatus (in experimental and control objects) had been discovered. The mathematical models of a variation of these morphometric characteristics depending on environmental conditions have been constructed towards control.

Key words: optimizing action, animal environmental component, urban ecosystem, biodiversity, ecosystem stability, ecosystem services, protective role

Рослини роду RobinianK ¡ндикатор оптимГзуючо!' дм зоогенного мехаызму екосистемних cepBiciB в умовах урбоекосистем

О.М. Василюк

Днiпропетровcький нацГональнийунгверситет ¡м. Олеся Гончара, Дн'гпро, Укра'на

E-mail: Vasilyuk. elena@mail. ru

Дослужено видове рiзноманiття деяких наземних та водних екосистем на дослгдних та контрольних майданчиках великого промислового мкту степового Приднмпров'я, Днмпро, за умов техногенного навантаження. Науковий експеримент виконували на територи природного лкопарку «Дружба народа» (контроль), штучно створеного парку культури та вщпочинку «КирилГвка» (дослщ) та промисловм дглянц Д-Мпропетровського вагоноремонтного заводу, ДВРЗ (дослщ). Виявлено оптимвуючу та протекторну дГю зоогенного елементу на ркт та розвиток деревних культур (на приклад¡ роду Robinia, що домЫуе на даних територтх) за морфометричними показниками листово!' пластинки (довжина, ширина площа та маса), як елементу фотосинтетичного апарату y дослгдних та контрольних об'эктах. Побудовано математичн модел¡ варГювання зазначених морфометричних ознак залежно вгд умов навколишнього середовища вщносно контролю.

Ключов1 слова: оптимвуюча дт, зоогенний механвм, урбоекосистеми, бюрвноманггтя, сталкть екосистем, екосистемн сервки, протекторна роль

Вступ

Вивчення cередовищетвiрноÏ ролi тварин, а саме ÏÏ зоогенних MexaHÍ3MÍB (Dzubak, Vasilyuk, 2009; Vasilyuk, Dzyubak , 2009), як складово'|' екосистемних cepBiciB, мае велике загально еколопчне значения в умовах абютичних та антропогенних (Vasilyuk, Grishchenko, 2008) чинниюв. Середовищетвiрну активнкть тварин, як бiотичного чинника, щодо збереження стану гомеостазу на оcновi екологiчних принципiв безпеки, не коштовносп, непрацевмicткоcтi та глобальноcтi треба розглядати як опосередкований чинник за умов напруженого техногенного тиску на довкГлля, а вивчення ÏÏ механiзмiв забезпечить принципи збереження, вГдновлення та збагачення природного видового бiорiзноманiття (Yatsenuk, Vorona, 2008).

Актуальнicть даноÏ проблеми мае фундаментальне значення, оскмльки забезпечуе життя на Землi. Використання функцiональноÏ дiяльноcтi тварин (трофiчного, механiчного, конструктивного та мiграцiйного типiв) у бiологiчному колообГгу речовин, в енергетичному баланci екосистем, у продуцмних процесах як валово'|' продукцп, так i вторинноÏ, у фунтотвфних процесах тощо (з використанням розгалужених ланцюпв бiотичних зв'язкiв), досить актуально та природно. Велике значення тварин придГляеться i оптимiзацiÏ навколишнього середовища за рахунок створення зоогенного еколопчного буферу, як то: зоогенне самоочищення вод (пiдтримка бiогеохiмiчних циклГв Землi, газового балансу та вологосп повiтря, cтабiлiзацiя клiматичних показникiв, формування спйкого гiдрологiчного режиму); як то: зоогенний захист природних та штучних лкових екосистем за умов техногенного впливу (з використанням механiзмiв рийно|' та екcкреторноÏ дiяльноcтей тварин у фунтотворних процесах, що формуе бюпродуктивнкть фунлв, нормалiзацiю фiзичних (аерацiя, порознкть, вологicть), мiкробiологiчних (наявнicть вiдповiдноÏ мГкрофлори) та бiохiмiчних (бiохiмiчна ензиматична активнкть показникiв фунлв), зберiгае, вiдновлюе та збагачуе рослинне бiорiзноманiття, зменшуе техногенне навантаження; як то: зоогенна еколопчна реабмлГтацГя вiдпрацьованих територiй (iз залученням споживчо'|', видiльноÏ, деcтруктивноÏ, рийноÏ, будiвноÏ, деcтруктивно-cтворювальноÏ, трансмГсивно-епiзоотичноÏ та трансмкивно-розповсюджувально'|' функцiональноÏ дiяльноcтей cередовищетвiрноÏ, ролi тварин), що забезпечуе бюлопчну переробку та знешкодженн вiдходiв за умов екзогенного забруднення. А виходячи з того, що кнування тварин можливо як у наземних, так i водних екосистемах, то зоогенний мехаызм здатний до оптимГзацп уах складових бюгеоценозу в умовах антропогенного тиску (Bulakhov, Pakhomov, 2010). Великого значення набувае з'ясування та конкретизацГя екосистемних послуг зооценозно'|' cкладовоÏ бiоти за умов антропогенного пресу та токсичний вплив важких металiв (ВМ) y локальних умовах (промиcловi мкта Степового Придыпров'я), ïх накопичення та розподiл (Tsvetkova, Gunko, 2015; Tsvetkova et al., 2016) на фон засолення природних екосистем (Kulik, Vasilyuk, 2010). Отже, пошук нових механiзмiв зоогенних екосистемних cервiciв (Vasilyuk, 2016a, 2016b, 2016c) за умов урбоекосистем, мае прикладне значення. Визначення видового рiзноманiття, як основоположного чинника надмносп та сталосп екосистем (Bulakhov, Pakhomov, 2006; Caceres et al., 2015; Sanyal et al., 2015a; Ao et al., 2016; Vanguelova et al., 2017), що запоб^ае (регулюючi екосистемн сервки) змГн клГмату (Dee, Ahn, 2014), забезпечуе (забезпечуючi екоcиcтемнi послуги) карбонатнi цикли (Tavakkoli et al., 2015; Garland et al., 2016; Hardy et al., 2016), досить актуально. Визначаеться вплив i землекористування на рослиннкть, фунт та воду (Sanyal et al., 2015b; Njue et al., 2016) та розраховуються платежi за користування екосистемними послугами.

Отже, значимicть cередовищетвiрноÏ функцп живо'|' природи взагалi та зооценозу як його бютично'|' складово'|' зокрема, мае ключову цiннicть, у зв'язку iз чим потребуе внесення до нацюнально'|' програми стратепчно'|' боротьби за збереження природного бiорiзноманiття та втiлення у життя ново'|' «екологоцентричноÏ» концепци природокористування (Pavlov, Bukvareva, 2007; Pavlov et al., 2010) на фон антропогенного забруднення. Створено мГжнародний проект «The Economics of Ecosystems and Biodiversity - TEEB» стосовно економiки екосистем та бiорiзноманiття (2007 р.), який отримав пГдтримку у текcтi «Потсдамская инициатива: Биоразнообразие-2010». Авторами проаналiзовано ефективнicть органiзацiйно-економiчного iнcтрументарiю для збереження ресурсного потенцГалу природи та зазначено (Zamolodchikov, 2010a, 2010b) аспекти органiзацiÏ нацiонального ринку екосистемних cервiciв.

Матер1али та методи

Об'екти доcлiдження: 1) визначено райони дослГдження: природний Лicопарк «Дружба народiв», м. ДнГпро (контроль), штучно створений парк культури та вщпочинку Парк «КирилГвка», АНД район у м. ДнГпро (дослГд), промисловий майданчик Вагоноремонтного заводу (ДВРЗ), АНД район у м. ДнГпро (дослГд); 2) визначено фгтоценотичний блок: рослини родин Salix, Robinia, U/mus, що розповсюдженГ на визначених територГях; та дослГджено оптимГзуючу дГю зоогенного механГзму на Гндикаторному видГ рослини роду Robinia; 3) визначено зооценотичний блок: тварини що домГнують на окреслених майданчиках, а саме представники герпетобюнлв (Coleoptera та Araneaé) та геобюнлв (Lumbricidae), наявнГсть пори|'в ссавцГв - фунтори|'в (Mammalia) та \х екскрецГй, що знаходяться на даних територГях. З метою вивчення видового бюрГзноманГття фауни (Paly, 1971; Fasulatti, 1971; Alekseeva, 2014) та визначення ÏÏ зооценотично! оптимiзуючоÏ' дм забезпечували вГдлов представникГв геобГонтГв та герпетобГонтГв за допомогою природозберГгаючих методГв, а саме пасток Бербера (Tsurikov, Tsurikov, 2001 ), як розташовували у фунт та спостерГгали упродовж тижня, перевГряючи щоденно. З метою вивчення оптимiзуючоÏ дм зооценотичного блоку на рослиннГ об'екти листки вГдбирали Гз пГвденного сходу середнього ярусу крони дерева (Ivanchenko et al., 2016) та визначали фГзюлого-морфометричнГ показники (довжина, ширина, площа та маса листових пластинок) даних деревних культур залежно вмд умов росту та розвитку у природних (контроль) та трансформованих (дослГд) екосистемах. ДостовГрнГсть та надмнГсть

pi3Hi^b ммж дослщом та контролем визначали за t-Kpi/rrep¡eM Стьюдента за Р< 0.05 (Dospekhov, 1985), кiлькiсть листов з кожного об'екту - 30, ктьюсть об'eктiв кожного виду - 5, повторысть триразова. Характеристика райоыв дослiдження

Лiсопарк «Дружба народiв» - великий зелений масив загальною площею бiльш нiж 100га. Частина парку утворена природним фггопокриттям багато стол^ь тому, а iнша висаджена у 1957 р та представлена деревними та чагарниковими видами рослин.

Фтоценотичний блок представлений природним покриттям та антропогенним насадженням деревних видiв: Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), Olea europaeaL. (1753), Tilia europaeaL., (1753), Populus nigra L, Querqus roburL., Acer platanoides (L., 1753), Acer negundo(L., 1753), Acer saccharum (Marsh., 1785), Gleditsia triacanthos L., Robinia pseudoacacia L., Morus nigra L., Fraxinus excelsior, Juglans regia L., представниками роду Betula, роду Ulmus, роду Salix, Crataegus, Catalpa Scop, iз чагарниковим ярусом, що представлений Sambucus nigra L. (1753), наывчагарниками Rubus fruticosus, Humulus upulus var. odiO^us, Daphne mezereum L., Parthenocissus quinquefolia, зi трав'яним покривом iз Geum urbanum L., Elytrigia repens(L.) Nevski), Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), Ambrosia artemisiifoiia L., (1753), Poa angustifolia L., Chelidonium majus L., Cichorium intybus L., Salvia nemorosa L., Melilotus officinalis (L.) Lam., (1779), Glechoma hederacea, (Arctium lappa L., (1753), Vicia cracca L., 91753), Trifolium pratense L., (1753), Heracleum sibiricum L., представниками роду Plantago, роду Carduus, роду Taraxacum F.H. Wigg., (1780). Вздовж озера розповсюджений Phragmitesaustralis(Cav.) Trin. ex Steudel). Зооценотичний блок характеризуеться представниками царства Animalia, ыдцарства Eumetazoa, типу Arthropoda, класу Insecta, пщкласу Pterygotaта класу Araneae. Клас Insectaпредставлений Мурахами (надклас Hexapoda), пщклас Neoptera, ряд Hymenoptera, ыдряд Aculeata, надродина Vespoidea, родина Formicidae, Latreille, (1809); бджолами (пщтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, ыдряд Apocrita, надродина Apoidea, вид Anthophila); осами (пщтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, пщряд Apocrita, вид Vespulagermanica) мухами (ряд Diptera, родина Muscidae, рщ Musca, вид Musca domestica Linnaeus, (1758), жуками-сонечками Онфраклас Neoptera, клас Insecta, пщклас Pterygota, ряд Odonata, надряд Holometabola, ряд Coleoptera, родина Coccineliidae, Latreille, 1807); червоноклопом червоним (тип Arthropoda, клас Insecta, ряд Hemiptera, пщряд Heteroptera, родина Pyrrhocoridae, рщ Pyrrhocoris, вид P. apterus (Linnaeus, (1758); представниками Комах (ряд Orthoptera, ыдряд Ensifera, надродина Tettigonioidea, родина Tettigoniidae, рщ Tettigonia, пщвид Tetigonia viridissima (Linnaeus, (1758); метеликами (ряд Lepidoptera), рщ Огороды бтянки, вид PierisbrassicaeL.,(758); представниками класу Павукоподiбнi (ряд Araneae, Clerck, 1757).

Визначено деяких представниюв типу Annelida (класу Clitellata, ряд Haplotaxida, ыдряд Lumbricina(Burmeister, 1837), вид Lumbricus terrestris. З птахiв (Chordata, Aves) розповсюджеы представники ряду Passeriformes (родина Corvidae, рщ Corvus) L., (1758), рщ Corvidae, вид Garrulusglandarius (Linnaeus, 1758); представники птахiв надряду Neognathae (ряд Passeriformes, родина Paridae Vigors, 1825). Клас ссав^в представлений надрядом Rodentia (ряд Muriformes, пщряд Sciuromorpha, родина Sciuridae, рщ Sciurus, ыдрщ Sciurus s. Str, вид Sciurus vulgaris L., 1758) та представниками Talpa europaea L., (1758), Insectívora [Soriciformes], Talpidae, Talpa.

Царина Гриби: Поверхы старих дерев укрит Bryophyta, Fomes fomentarius(L.) J.J. Kickx 1867), Phellinusigniarius(L.) Quél., 1886), Piptoporus betulinus (Bull.) P. Karst., 1881). На фунт також знаходяться також представники груп Успвних та неУспвних грибiв.

Парк «Кирилiвка» знаходиться на територп АНД району м. Дыпро та штучно створений як парк культури та вщпочинку. На територп парку е антропогенно забруднеы майданчики iз насипними, безструктурними фунтами, крiм того, територп, на яких збереглись залишки природного фтопокриття з вiдповiдним зооценозом та едафотопом, а також дтянки штучно насаджеы. На територп парку е природы та штучы акватори з вщповщними представниками фауни та флори.

Фтоценотичний блок представлений природним фiтопокриттям та антропогенним насадженням деревних видiв: Ailanthus altissima (Mill.) Swingle), Tilia europaea L., (1753), Populus pyramidalis Roz.) (P. nigra var. Pyramidalis Spach.), Acer platanoides L., (1753), Acer negundo L., (1753), Robinia pseudoacacia L., Morus nigra L., Fraxinus excelsior, Juglans regia L., представниками роду Betula, роду Ulmus, роду Salixiз чагарниковим ярусом, що представлений Sambucus nigra L. (1753), наывчагарником Rubus fruticosus, Humulus upulus var. odiO^us, Daphne mezereum L., Parthenocissus quinquefolia зi трав'яним покривом iз Geum urbanum L., Elytrigia repens (L.) Nevski), Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), Ambrosia artemisiifolia L., (1753), представниками роду Taraxacum) F.H.Wigg., (1780), Poa angustifolia L., Chelidonium majus L., Cichorium intybus L., Salvia nemorosa L., Melilotus officinalis(L.) Lam., (1779), Glechoma hederacea, Arctium lappa L., (1753), а також Vicia cracca L., (1753), Trifolium pratense L., (1753), Heracleum sibiricum L., представники роду Plantago та роду Carduus. Вздовж озера розповсюджеы Persicaria hydropiper (L.) Delarbre), Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel), Potamogeton crispus L., 1753), представники роду Glyceria, на поверхы води Ceratophyllum demersum Linnaeus, (1753). Зооценотичний блок характеризуеться представниками царства Animalia, пщцарства Eumetazoa, типу Arthropoda, класу Insecta (пщклас Pterygota) та класу Araneae.. Клас комах представлений Мурахами (надклас Hexapoda, пщклас Neoptera, ряд Hymenoptera, ыдряд Aculeata, надродина Vespoidea, родина Мурахи (Formicidae), Latreille, 1809); медоносними бджолами (пщтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, ыдряд Apocrita, надродина Apoidea, вид Anthophila); осами (пщтип Hexapoda, ряд Hymenoptera, пщряд Apocrita, Vespula germanica); мухами (ряд Diptera, родина Muscidae, рщ Musca, вид Musca domestica Linnaeus, (1758); жуками-сонечками (ыдклас Pterygota, Ыфраклас Neoptera, надряд Holometabola, ряд Coleoptera, родина Coccineliidae, Latreille, (1807); метеликами (ряд Lepidoptera, рщ Огороды бтянки, вид Pierisbrassicae L., (1758); представниками класу Павукоподiбнi (ряд Araneae, Clerck, 1757).

Визначено представниюв типу Annelida (клас Clitellata, ряд Haplotaxida, ыдряд Lumbricina (Burmeister, 1837), вид Lumbricus terrestris. Поблизу водойми зусфчаеться представники Chordata (клас Amphibia, ряд Anura, родина Жаб'ячi

(Ranidae), рщ Зелена жаба, вид Ставкова жаба (Pelophylax lessonae Camerano, 1882) та Жаба озерна (ряд Anura, пщряд Neobatrachia, надродина Ranoidea, родина Жаб'ячi (Ranidae), рщ Зелена жаба (Pelophylax), вид Жаба озерна (Rana ridibunda Pallas, 1771). По поверхн води мешкають представники типу Arthropoda (клас Insecta, пщклас Pterygota, Ыфраклас Neoptera, надряд Paraneoptera, ряд Hemiptera, родина Gerridae) та представники типу Arthropoda (надклас Hexapoda, клас Insecta, пщклас Pterygota, ряд Odonata). На березi був знайдений плазун типу Chordata (пщтип хребетн, клас Зауропсиди, рт Черепахи (Testudines Batsch, 1788) з довжиною панцера до 20 см. Клас ссав^в представлени представниками Talpa europaea L., (1758), Insectívora [Soriciformes], Talpidae, Talpa. З птахiв (Aves) розповсюдженi представники роду Corvus, L., (1758), тип Chordata, ряд Passeriformes, родина Corvidae. Царина Гриби - представлений трутовиками справжнiми (Fomes fomentarius (L.) J.J. Kickx, 1867).

Вагоноремонтний завод знаходиться на територп АНД району у м. Дыпро. Об'ект мае значення у машинобудiвнiй та ремонтнiй галузях промисловостi. Наявн емiсií органiчних та неорганiчних сполук (C3H6O, C6H6O, C7H8, C6H6, CgHw, CwHs, SO2, CO2, NO2. H2S, солi важких металiв Zn2+, Pb2+, Cd2 тощо), що негативно впливае на атмосферну, водну, едафотопну складовi бюти та íх бiорiзноманiття, хоча проводяться роботи щодо очищення та зменшення викидiв. Територiя антропогенно трансформована.

Фтоценотичний блок представлений насадженнями Ailanthusaltissima(Mill.) Swingle, представниками роду Betula, роду Ulmus, роду Salix, а також Tilia europaea L., (1753), Populuspyramidalis Roz.) (P. nggravar. PyramidalisSpach.), Castanea sativa, Parthenocissus quinquefolia, Acer negundo L., (1753), Robinia pseudoacacia L.. 1^м того, наявн дерева плодовi культури Prunus armeniaca L. (1753), Prunus cerasus L., (1753), Morus nigra L., Juglans regia L. Трав'янистий покрив представлений Elytrigia repens(L.) Nevski) та Ambrosia artemisiifolia L., (1753).

Зооценотичний блок характеризуеться представниками безхребетних тварин, як то родина Muscídae-Кiмнатна муха (Musca domestica Linnaeus, 1758) та родина Дрозофти Drosophilinae (Carl Frederick Fallén, 1823), зус^чаеться крилата жалка комаха ряду Hymenopteraоса (Vespulagermanica) та деяк представники Araneae(Clerck 1757). Царина Гриби вщсутня.

Результати та !'х обговорення

Оцiнюючи результати вар^вання ознаки довжини листово' пластинки у Robinia pseudoacacia, що розповсюджена на територп Днтропетровщини, залежно вщ умов росту, з'ясовано, що у контрольних рослин (ТПсопарк «Дружба народiв») варiювання довжини листка представлено рiвнянням апроксимаци полiному шостого ступеню: y = -0,041 x6 + 1,354x5 - 16,73x4 + 98,23x2 - 280,1 x2 + 364,1 x- 166,7 (R2 = 0,939)

нормального розподту з лiвостороннiм скосом (коеф. акс. -0,11), модальний та медiальний класовi iнтервали становлять 55 мм та 52 мм вщповщно.

Подiбний розподiл характеризуе варiацiю довжини листово' пластинки i для рослин з промислового майданчика ДВРЗ (дослщ). Модальний (Мо) та медiальний (Ме) класовi iнтервали вiдповiдають 110 мм та 113 мм. Розподт ознаки довжини листово' пластинки описаний рiвнянням полiному шостого ступеню:

y = -0,03x6 + 1,032x5 - 13,66x4 + 87,03x3 - 272,6^ + 388,7x- 191,2 (R2 = 0,812) з лiвостороннiм скосом (коеф. аксц. -0, 86). У варiантi з парку «Кирилiвка» (дослiд) модальний та медiальнi показники довжини листових пластинок рослин зб^аються та становлять 50 мм, що бтьш наближено до контролю. Графк розподiлу довжини листка дае лiвостороннiй скос (коеф. акс. -0,36), варiацiя ознаки описуеться рiвняннм апроксимацп полiному шостого ступеню: y = 0,001 x6 - 0,022x5 + 0,006x4 + 1,038x2 - 3,358x2 + 4,282x- 1,966, (R2 = 0,958).

Довжина листово' пластинки Robinia pseudoacacia досл\дних зразкiв достовГрно перевищуе контроль на 12% (t 0.05 = 1,94) та 11% (t 0.05 = 2,10), що спростувало нульову ппотезу (Щ) про несуттевiсть вiдмiнностей мГж дослГдом та контролем на 0,05% рГвнГ значущостi за t-критерiем Стьюдента. Довжина листово' пластинки Robinia pseudoacacia L. залежить вщ умов росту (рис. 1).

Варiацiя ширини листовоУ пластинки Robinia pseudoacacia для контрольних рослин (ТМсопарк «Дружба народа») та тих, що ростуть на промисловому майданчику ДВРЗ подiбна, площа покриття майже зб^аеться, класовi показники Мо та Ме становлять вщповщно 22/23 мм та 20/25 мм. Варiацiя ознаки описуеться графками нормального розподту з правостороннiм скосом (коеф. ас. 0,83 та 0,23) рiвняннями виду полному п'ятого ступеню:

y = -6,25а5 + 114,1 x4 - 778,5а3 + 2424л2 - 3334x+ 1581; R2 = 1 (контроль) та y = -4,875а5 + 88,70а4 - 603,0а3 + 1 872а2 - 2573x+ 1220; R2 = 1 (ДВРЗ) вщповщно.

Для рослин, що з парку „Кирилiвка", розподт ширини пластинки пщкоряеться нормальному, графк мае лiвостороннiй сюс, (коеф. ас. (-0,68) та представлений рiвнянням полiному п'ятого ступеню:

y = 2,791 x5 - 47,62л4 + 298,6л3 - 846,3л2 + 1077x- 485; з коефiцiентом достовiрностi апроксимацп R2 = 1. Нульова ппотеза (Но) про несуттевiсть вiдмiнностей мiж дослiдом та контролем на 0,05% рiвнi значущостi за t- критерiем Стьюдента по ширинi листовоУ пластинки Robinia pseudoacacia не спростована (t о.об = 0,07 та t о.об = 0,28). Ширина листовоУ пластинки Robinia pseudoacacia L. не залежить вщ умов росту (рис. 2).

Площа листовоУ поверхы Robinia pseudoacacia достдних рослин збтьшена достовiрно на 17% (t о.об = 11,15) та 9% (t о.об = 6,99) вiдносно контролю, що спростувало Но про вщсутысть суттевих вiдмiнностей мiж дослiдом та контролем. Площа листовоУ пластинки даноУ деревноУ культури залежить вiд умов росту та розвитку (табл. 1)

Ко нтр оль

Класовий штервал варiацГi о:

Рис. 2. Розподт ширини листовоУ пластинки Robinia pseudoacacia залежно вщ умов росту

Таблиця 1 Площа листовоУ поверхнi Robinia pseudoacacia L. залежно вщ умов росту

120

100

80

60

40

20

-20

Варiанти дослщу Х ± SD Спiввiдношення дослiд/контроль, %

Контроль (парк «Дружба народiв») 900,02±51,141 -

Дослiд (парк «Кирилiвка») 1052,77±45,528 117*

Дослiд (завод ДВРЗ)_977,64±57,448_109*_

Примтка. Х - еередне; SD - стандартне вщхилення;* - достовфнкть вщмшност мнж дослщним вар1антом та контролем; Р< 0.05.

Маса листовоУ пластинки Robinia pseudoacacia у дослщних зразках недостовiрно (t о.об = 0,63 та t о.об = 0,17) знижена вiдносно контролю, на 27% та 7% вщповщно, тобто даний показник не залежить вщ змЫи чинникiв навколишнього середовища, (Но) не спростована (табл. 2).

Таблиця 2 Маса листовоУ пластинки Robinia pseudoacacia залежно вщ умов росту

Варiанти дослщу Х ± SD Сыввщношення дослiд/контроль, %

Контроль (парк «Дружба народiв») 0,56±0,062 -

Дошд (парк «Кирилiвка») 0,41±0,049 73

Дошд (завод ДВРЗ)_0,52±0,048_93_

Прим irка: див. табл. 1.

Висновки

На прикладi Robinia pseudoacacia визначено, що таю морфометричн показники фотосинтетичного значення як довжина та площа листовоУ пластики залежать вщ чинниюв навколишнього середовища, а зоогенний мехаызм

забезпечуе оптиммзуючу д^ для нормального функцiонування фтоценотичного блоку бюсистеми та отримання валовоУ

продукцп (запасаюча функцiя бiосистeмних cepBiciB) в умовах урбосистем.

Ширина та маса листка Robinia pseudoacacia не залежать вщ умов навколишнього середовища.

Використання зоогенних мeханiзмiв для оптимiзацií антропогенних тeриторiй дае позитивнi результати в умовах Степового Приднтров'я.

References

Alekseeva, T.N. (2014). Bioindication as a method of environmental assessment of the natural environment. Bulletin of Krasnodar State University, 2(85), 166-171 (in Russian).

Ao, T., Seb, J., Ajungla, T., Deb, C.R. (2016). Diversity of Wild Mushrooms in Nagaland, Indiа. Open Journal of Forestry, 6, 404419. DOI: 10.4236/ojf.2016.65032.

Bulakhov, V.L., Pakhomov, О.Е. (2006). Biological diversity of Ukraine. Dnipropetrovs'k region. Mammals (Mammalia). Dnipropetrovs'k, Dnepropetrovsk University Press (in Ukrainian).

Bulakhov, V.L, Pakhomov, O.E., (2010). Functional Zoology. Dnepropetrovsk: Dniepropetr. Univ. Press (in Russian) Chupahina, G.N. (2000). The physiological and biochemical plant analysis methods. Kaliningrad (in Russian) Caceres, D.M., Tapella, E., Quetier, F., Diaz, S. (2015). The social value of biodiversity and ecosystem services from the perspectives of different social actors. Ecology and Society, 20(1): 62. http://dx.doi.org/10.5751/ES-07297-200162. Dee, S.M., Ahn, C., 2014. Plant tissue nutrients as a descriptor tissue nutrients as a descriptor of plant productivity of created mitigation wetlands. Ecological Indicators, 45, 68-74.

Dospekhov, B.A. (1985). Methods of flied research. Moscow. Agroprom Press (in Russian).

Fasulati, K.K (1971). Polevoe izuchenie nazemnykh bespozvonochnykh [Field research of terrestrial invertebrates]. Moscow: Vysshaya shkola (in Russian).

Dzyubak, O.I., Vasilyuk, O.M. (2009). The influence of chloride salinity on morphometric and biochemical parameters in the dynamics of plant growth and development. Proceed. Int. Conf. "Fundamental and applied research in biology". Donetsk , Veber (in Ukrainian).

Garland, G., E. K. BQnemann, E.K., Six, J. (2016). New methodology for soil aggregate fractionation to investigate phosphorus transformations in iron oxide-rich tropical agricultural soil. European Journal of Soil Science, DOI: 10.1111 /ejss.12396. Hardy, B., Cornelis, J.-T. Houben, D., Leifeld, J., Lambert, R., Dufey, J.E. (2016). Evaluation of the long-term effect of biochar on properties of temperate agricultural soil at pre-industrial charcoal kiln sites in Wallonia, Belgium. European Journal of Soil Science, DOI: 10.1111 /ejss.12395.

Ivanchenko, O.E., Bessonova, V.P., Kapelyush, N.V. (2016). Content of heavy metals in leaves of woody plants parks of Dnipropetrovs'k. Bulletin of Lviv University. Series Biological, 72, 82-92 (in Russian)

Kulik, A.F., Vasilyuk, O.M. (2010). The Invertase and Urease enzymes soil activity of the natural forest ecosystems in the Samara River Region. Issues of Steppe Forestry and Forest Reclamation of Soils. Collected scientific papers. Dnipropetrovsk, 39, 56-61 (in Russian)

Njue, N. Koech, E., Hitimana, J., Sirmah, P. (2016). Influence of Land Use Activities on Riparian Vegetation, Soil and Water Quality: An Indicator of Biodiversity Loss, South West Mau Forest, Kenya. Open Journal of Forestry, 6, 373-385. DOI: 10.4236/ojf.2016.65030.

Paly, V.F (1970). Methods of studying the fauna and phenology of insects. Voronezh (in Russian)

Pavlov, D.S, Bukvareva, E.N. (2007). Biodiversity eeosistemnie function and livelihood of mankind. Bull of the Russian Acad. Sci., 11(79), 974-986 (in Russian)

Pavlov, D.S, Striganova, B.R, Bukvareva, E.N. (2010). Ecological concept of environmental management. Bull of the Russian Acad. Sci ., 80(2), 131 -141 (in Russian)

Sanyal, P., Bhattacharya, N., Chakraborty, S.K. (2015a). Biomonitoring of Four Contrasting Wetlands of Kolkata, West Bengal Based on Zooplankton Ecodynamics and Biotic Indices Journal of Environmental Protection, 6, 683-699. DOI: 10.4236/jep.2015.67062.

Sanyal, P., Chakraborty, S.K., Ghosh, P.Bh. (2015b). Phytoremediation of Sewage-Fed Wetlands of East-Kolkata, India - A Case Study Int. Res. J. Environment Sci., 4(1), 80-89.

Tavakkoli, E., Rengasamy, P., Smith E., McDonald, G. K. (2015). The effect of cation-anion interactions on soil pH and solubility of organic carbon. European Journal of Soil Science, DOI: 10.1111 /ejss.12294, 1054-1062.

Tsvetkova, N.M., Pakhomov, A.Ye., Serdyuk, S.M., Yakyba, M.S. (2016). Biological Diversity of Ukraine. The Dnipropetrovsk region. Soils. Metalls in the soils. Dnipropetrovsk: Dnipropetr. Univ. Press (in Russian)

Tsvetkova, N.M., Gunko, S. (2015). Correlative characteristics of cadmium in soils of steppe Dnieper. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series: Biology. Ecology, 23(2), 190-196 (in Russian)

Tsurikov, M.N, Tsurikov, S.N. (2001). Environmentally methods of invertebrates research in the reserves of Russia:

Proceedings of the Association of protected areas of the Central Chernozem region of Russia (in Russian)

Vanguelova, E. I., Pitman, R., Benham, S., Perks, M., Morison J. I. L. (2017). Impact of Tree Stump Harvesting on Soil Carbon and

Nutrients and Second Rotation Tree Growth in Mid-Wales, UK. Open Journal of Forestry, 7, 58-78. DOI::

10.4236/ojf.2017.71005.

Vasilyuk , O.M ., Dzyubak , О.1. (2009). Physiological and biochemical parameters of plants a s m arkers of a condition of environment. Proceed. Int. Conf. "Fundamental and applied research in biology". Donetsk . Veber.

Vasilyuk, O.M. (2015). Morpho-physiological characteristics of growth and development of plants in condition of high salinity. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 5(3), 18-31 DOI: http://dx.doi.org/10.15421 /20150503. (in Ukrainian)

Vasilyuk, O.M. (2016a). Effect of protective function of Vermiculture products on morphological and physiological characteristics of growth and development of plants in the condition of abiotic factors. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(1), 342-360. DOI: http://dx.doi.org/10.15421/20160601. Vasilyuk O.M. (2016b). Effect of plant growth regulators in the conditions of anthropogenic environmental factors Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(2), 268-276. DOI: http://dx.doi.org/10.15421 /2016062.

Vasilyuk, O.M. (2016c). Effect of plant growth regulators on antioxidant enzymes protection under anthropogenic emissions. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (3), 80-87. DOI: http://dx.doi.org/10.15421 /2016063.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Vasilyuk, O.M., Grishchenko, P.V. (2008). Vpliv regulyatoriv rostu na aktivnist fermentiv pereaminuvannya v listi ta korenyah Salix alba L. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol., 16(1), 34-40 (in Ukrainian).

Yatsenyuk, Y.V., Vorona, S.I. (2008). The fauna in the projected regional landscape park "Murafa". Library of Ukrainian environmental League. "The environmental situation»», 8, 17-20 (in Ukrainian).

Zamolodchikov, D.G (2010a). The approaches to the organization of the national market for ecosystem services. "TEEB Project - Economics of Ecosystems and Biodiversity: participation prospects for Russia and other NIS countries". Moscow: Publishing house of the Biodiversity Conservation Center.

Zamolodchikov, D.G. (2010b). Carbon function of Russian forests as a mechanism for economic valuation of ecosystem services. "TEEB Project - Economics of Ecosystems and Biodiversity: participation prospects for Russia and other NIS countries". Moscow: Publishing House of the Biodiversity Conservation Center.

Citation:

Vasilyuk, O.M. (2017). Robinia plants as an Indicator of animal environmental component of urban ecosystem services.

Ukrainian Journal of Ecology, 7^1), 77-83. I ("OE^^MIThk work Is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0. License

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.