CC BY
21
Ukrainian Journal of Ecology
Ukrainern Journal of Ecology, 2017, 7(2), 31 -36, doi: 10.15421/201718
ORIGINAL ARTICLE UDC502.75+504.062.2
Lichen diversity in anthropogenically transformed environment of
Krivyi Rig basin
V.V. Kachinskaya
Kriviy Rig Pedagogical University, Krivyi Rig, Ukraine E-mail: [email protected] Submitted:20.02.2017. Accepted: 15.04.2017
We observed the diversity of lichens at different levels of aerotechnogenic pollution of industrial mining - metallurgical complex of Krivyi Rig Basin. We registered the reduction of vegetation cover and reducing of the size of thallus in the highway area with undesirable living conditions to lichens. We suggested that specific composition and distribution patterns of cladinas is subject of the industrial loading. Most of lichen species are tolerant to urbanization and widely distributed in the built-up area of industrial mining, whereas only a few lichens sensitive to urbanization were recorded. We registered the domination of crustaceous cladinas with insignificant participation of fissile cladinas and complete absence of bushy forms that could be possible consequence of industrial influence.
Keywords: lichen, projective cover, floristic composition, lichenoindication.
Еколопчы особливост поширення лишайник1в антропогенно трансформованих територм Криворiжжя
В.В. Качинська
КриворГзький державний педагопчнийунверситет, Кривиiй Pir, УкраУна E-mail: [email protected]
Проанал1зовано промисловий вплив на стан талом1в, частоту трапляння та загальне проективне покриття еп1ф1тних лишайниюв в умова трансформованих терггорм Кривор1жжя. Встановлено, що еп1ф1тн1 лишайники характеризуются незначним зменшенням морфометричних показниюв талом1в. Основними еколопчними законом1рностями поширення еп1ф1тних лишайниюв е в1дпов1дн1сть характеру розвитку талому особливостям антропогенного використання територм. Встановлено, що видовий склад та законом1рносп розповсюдження лишайниюв детерм1нован1 типом 1ндустр1ального навантаження. Переважання в л1хенокомплексах накипних i листуватих лишайниюв та незначна кшьюсть кущистих форм е наслщком промислового впливу.
КлючовГ слова: лишайник, проективне покриття, флористичний склад, л1хеноЫдикацт.
Потужний розвиток прничо-металурпйноУ промисловост призводить до поступовоУ деградацм рослинних угруповань в ¡ндустр^льних репонах (Fenn et al., 2007; Gadsdon et al., 2010; Gaio-Oliveira et al., 2005). При цьому перюдичы обстеження стану рослинних угруповань в промислових умовах варто розглядати як зааб моыторингу стану довктля для розробки заходГв Ух охорони та збереження (Blett et al., 2003; Davies et al., 2007). Зокрема, використання еп^тних лишайниюв у якост ¡ндикаторГв стану середовища обумовлено Ух чутливою реакцию на стресовий подразник та здатнктю накопичувати значну ктьюсть забруднювачГв у своУй слаИ, формувати угруповання видГв, що вщбивають
рiзнi варiацiï вмкту важких металiв y cyбcтратi (Geiser et al.. 2Q1Q: Geiser. Neitlich. 2QQ7: Godinho et al.. 2QQ9: Gombert et al.. 2QQ3: lohansson et al. 2Q12: lovan. 2QQ8: lovan. McCune. 2QQ5). Саме оcобливоcтi цих органiзмiв дають змогу широко викориcтовyвати Ух як Ыдикатори cтанy навколишнього середовища (lovan et al.. 2Q12: McMurray et al.. 2Q13: Mitchell et al.. 2QQ5: Munzi et al.. 2Q1Q: Riddell et al.. 2QQ8: Kondratyuk, 2QQ8).
Зокрема, Криворiжжя e репоном з потужною гiрничовидобyвною, збагачyвальною, металyргiйною промиcловicтю. Окремi компоненти екосистем e досить добре вивченими, проте, етфггы лишайники e одним з найменш дослщжених компонентiв екосистем Кривбасу. При цьому формування лixенофлори вщ джерел iнтенcивного промислового забруднення прничо-метеларгуйного комплексу мicта Кривий Piг в значнм мiрi обумовлено надходженням техногенних мiнералiв та впливом полютантiв (Kachinskaya. 2Q11).
Питання збереження та охорони рослинних угруповань антропогенно трансформованих територм на Криворiжжi потребye вивчення рiзноманiтноcтi не тiльки судинних вищих рослин, якi створюють основу рослинного покриву, а й врахування безсудинних рослин — лишайниюв, як e невщ^мними компонентами екосистем. Використання етф^них лишайникiв у монiторинговиx доcлiдженняx даe змогу виявити Ух екологiчнi ампл^уди, загальнi оcобливоcтi поширення, що значно полегш^ бiомонiторинг та прогнозування стану екосистем (lovan et al.. 2Q12: Root et al.. 2Q15: Sigal. Nash. 1983: Sparrius. 2QQ7: van Dobben. ter Braak. 1999: van Herk et al.. 2QQ3: Vilsholm et al.. 2QQ9: Shershova. 2Q16). Тому, встановлення видового складу етф^них лишайниюв та Ух особливостей поширення в межах антропогенно трансформованих територм Криворiжжя e важливим завданням для бюмонггорингу та прогнозування стану екосистем.
Матер1али та методи досл1джень
Зокрема, лixенологiчнi доcлiдження проведено в межах Гyрiвcького лicництва■ Закладено 6 пробних дтянок на територiУ Гyрiвcького лicництва: 1 i 2 дiлянки - привододт iз насадженнями Fraxinus exceisior L., Qußrcus robur L., Acer tataricum L.; 3 i 4 - у верхнм чаcтинi схилу балки iз насадженнями Robinia pseudoacacia L., Quercus robur, Fraxinus excelsior, Ulmus carpinifolia S i 6 - в середнм частин схилу балки iз насадженнями Robinia pseudoacacia, Fraxinus exceisior. У якосп пробних дтянок було обрано територм паркових зон: 1 дтянка - парк Ювтейний, 2 дтянка - парк Б. Хмельницького, 3 дтянка - парк iм.газети «Правди» та 1 пробну дтянку на територм Криворiзького ботаычного саду. Для порiвняльноУ характеристики закладено 6 пробних дтянок на територм промислових дтянок прничо-збагачувальних комбмалв (ГЗК) Кривбасу. Видовий склад етфггних лишайниюв визначено за допомогою визначникiв (Oksner.1993).
Результати та ïx обговорення
На оcновi аналiзy лixенологiчниx доcлiджень встановлено, що загальна ктьюсть видового складу епiфiтниx лишайникiв промислових дтянок iз насадженнями Ulmus laevis i Populus nigra становить В видiв епiфiтниx лишайникiв, що вщносяться до 6 родiв, S родин (Kachinskaya. 2Q11). Переважання в лixенокомплекcаx накипних лишайникiв, незначна участь листуватих лишайниюв та повна вiдcyтнicть кущистих форм e можливим наcлiдком промислового впливу. Основу лixенокомплекciв складають види родини Physciaceae та Lecanoraceae. Провщы родини представлен родами Physcia та Lecanora. Найпоширеншими видами епiфiтниx лишайниюв e Xanthoria pareitina (L.) Th. Fr, Physcia orbicularis (Neck.) Moberg, Lecanora carpinea(L.) Vainio, Lecanora hagenii(Ach.) Види родин Bacidiaceae - Scoliciosporum chlorococcum (Graewe & Stenh.) Vezda, Caloplacaceae - Caloplaca lobulata (Florke) Hellbom., Buelliaceae - Rinodina pyrina (Ach.) Arn. представлен поодинокими екземплярами.
Серед вказаних видiв лишайниюв видiленi наcтyпнi групи за чутливктю до атмосферного забруднення: cередньочyтливi (4 види: Caloplaca lobulata, Candelariella aurella, Lecanora carpinea, Physcia tenella) спйю (Lecanora hagenii) токситолерантн (2 види: Xanthoriaparietina, Physcia adscendens) (Kachinskaya. 2Q11).
Найбтьша подiбнicть лixенокомплекciв cпоcтерiгаeтьcя у Populus nigra в умовах впливу cилiкатного залiзовмicного дтянки №2 та в умовах впливу граф^ового пилу дiлянки № 4 та в умовах забруднення вщ пило-газових викидiв дiлянки №5 (КЖ - 0,В0), найменша подiбнicть лixенокомплекciв cпоcтерiгаeтьcя в умовах епiзодичного впливу технолопчних засолених вод та нафтопродуклв дiлянки № 3. У Ulmus laevis в умовах впливу силкатного залiзовмicного пилу дробильно-сортувальноУ фабрики №1 та в умовах забруднення вщ пило-газових викидiв на територiУ дтянки №5 (КЖ -Q,8Q) (табл. 1).
Аналiз лixенологiчниx доcлiджень свщчить, що у cелiтебниx зонах найбтьш поширеними епiфiтними лишайниками e види роду Фк^я (Physcia). Так, поширення Phaeophyscia nigricans та Ph.orbicularis свщчить про переважання видiв, якi взнесено до синантропних, розповсюдження яких пов'язане iз значним пиловим забрудненням та зменшенням конкуренцм з боку мших видiв, i e характерною рисою yрбанiзованиx територiй. При цьому аналiз морфометричних показникiв талому cвiдчить, що основними бюлого-еколопчними особливостями епiфiтниx лишайниюв роду Physcia в умовах селп"ебних зон е незначне зменшення довжини талому у пор1вняш-п ¡з умовно-контрольною дтянкою. Так, максимальна середня довжина талому в умовах селп"ебних зон становить 2,80cmD0,28, тод1 як на умовно-контрольнм дтянц1 3,9см±0,38 (Kachinskaya. 2015).
Серед видiв лишайникiв у селггебних зонах видiленi наcтyпнi групи за чутливктю до атмосферного забруднення: cередньочyтливi (3 вида: Caloplaca lobulata, Lecanora carpinea, Phaeophyscia nigricans): токситолерантн (4 видiв: Xanthoria polycarpa, Xanthoria parietina, Physcia orbicularis, Scoliciosporum chlorococcum). Вiдмiченi види лишайниюв cвiдчать про здатнкть до icнyвання лише тих видiв, якi приcтоcованi до помiрно й дуже сильно забруднених територм.
Низьку видову pÍ3H0MaHÍTHÍCTb лишайниюв у селтебних зонах можна пояснити по-перше, одномаытнктю деревних порiд (переважно це UlmuscarpinifoliaTa Robiniapseudoacacia), що зумовлюе i одноманiтнiсть лишайникового покриву.
Таблиця 1. Подiбнiсть лiхенокомплексiв Populus nigra i Ulmus laevis промислових дiлянок Кривбасу за коефiцiентом Жакара
№ дтянки V Populus nigra Пробы дтянки
1 2 3 4 5 6 7
Число сптьних видiв / показник видовоУ сптьносп
1 6 х 4 4 4 4 6 5
2 4 0,66 х 3 4 4 4 5
3 5 0,57 0,50 х 4 3 4 3
4 5 0,57 0,80 0,66 х 4 4 4
5 5 0,57 0,80 0,42 0,66 х 4 4
6 6 0 0,60 0,57 0,57 0,57 х 5
7 9 0,50 0,62 0,27 0,40 Ulmus laevis 0,40 0,50 х
1 5 Х 2 3 3 4 3 4
2 3 0,33 х 2 2 2 2 2
3 4 0,50 0,40 х 2 2 2 3
4 4 0,50 0,40 0,33 х 2 3 3
5 4 0,80 0,40 0,33 0,33 х 2 3
6 4 0,50 0,40 0,33 0,60 0,33 х 4
7 8 0,44 0,22 0,37 0,33 0,33 0,50 х
V - ктьюсть видiв лишайникiв; Дтянки: 1 - дробильно-сортувальна фабрика ВАТ „1нгулецький ГЗК"; 2 - дробильно-сортувальна фабрика ВАТ „^вденний ГЗК"; 3 i 4 дiлянка - промисловi дтянки блюмiнгу та мартенiвського виробництва прничо-металурпйного комбiнату ВАТ „АрселорМiтал Кривий Р^"; 5 - теплосиловий цех ВАТ „^вычний ГЗК"; 6 -дробильно-сортувальна фабрика ВАТ „Центральний ГЗК"; 7 - умовно-контрольна дтянка на територп Криворiзького ботанiчного саду НАН УкраУни.
Видовий склад епiфiтних лишайникiв паркових зон свщчить, що епiфiтний комплекс складаеться з видiв, стiйких до нестачi вологи i забруднення пов^ря. Найбiльш поширеними видами епiфiтних лишайниюв за проективним покриттям паркових зон Криворiжжя складають види родини Teloschistaceae, що представлена родом Хап№ог1а, видами Хап№опа pariеtina (I..) ТК Рг та Хап^опа ро1усагра (Ehrh.) (табл. 2).
Таблиця 2 Види етфггних лишайниюв паркових зон Кривбасу
Вид пробы дтянки
12 3 4
Xanthoria parietina + + + +
Caloplaca lobulata - - + +
Physcia orbicularis + - - +
Phaeophyscia nigricans + + + +
Physcia adscendens - - - +
Physcia tenella - - - +
Lecanora carpinea +
Lecanora hagenii - - - +
Candelariella aurella - - - +
Scoliciosporum chlorococcum - + + +
Rinodina pyrina - - - +
(+) - частота трапляння виду; длянки (тут i надал^: 1 - парк Ювтейний, 2 - парк iменi Богдана Хмельницького, 3 - парк iме н газети «Правди», 4 - умовно-контрольна дтянка на територи Криворiзького ботаычного саду.
Як вщомо, видовий склад етфтв залежить вщ породи дерева, а саме вщ фiзичних та хiмiчних особливостей кори фороф^у. По-друге, пробнi дiлянки розташован в центральнiй частинi мiста, поблизу автомобтьних шляхiв, що призводить до зникнення чутливих до забруднення атмосферного пов^ря видiв. Вищi показники видовоУ рiзноманiтностi лишайникiв на умовно-контрольнiй дтянц пояснюються рiзноманiтнiстю деревних порiд, а також вщдаленктю вiд центрально!' частини мкта.
Особливу увагу варто звернути на поширення у паркових зонах Scoliciosporum chlorococcum (Graewe in Stenh.) Vezda., що може бути пояснено Ух здатнктю до iснування на помiрно та дуже забруднених територiях. Вид родини Caloplacaceae - Caloplaca lobulata (Florke) Hellbom. представлений поодинокими екземплярами. Кущисп форми лишайникiв вщсутнк У формуваннi лiхенофлори паркових зон основну роль грають родини Physciaceaeта Lecanoraceae (табл. 3).
Таблиця 3. Провщы за кiлькicтю видiв родини лixенофлори епiфiтниx лишайникiв паркових зон Криворiжжя
Родина Ктьюсть % вщ загальноУ
родiв видiв ктькосп видiв
1 Teloschistaceae 1 1 12,5
2 Caloplaceae 1 1 12.5
3 Physciaceae 1 3 37.5
4 Lecanoraceae 2 2 25
5 Buelliacea 1 1 12.5
Отриманi результати лixенологiчниx доcлiджень вказують на незначне збтьшення епiфiтниx лишайникiв в умовах Гyрiвcького лicництва Зокрема, визначено 16 видiв, якi належать до 7 родiв та 4 родин. Провiдне мicце серед родин становлять представники родин Physciaceae, Parmeliaceae, Teloschistaceae. Представники родини Verrucariaceae представлен поодинокими екземплярами (табл. 4).
Таблиця 4. Види етф^них лишайниюв Гyрiвcького лicництва
Види лишайниюв Дтянки
1 2 3 4 5 6
Physcia caesia + + + + + +
Xanthoria pariеtina + + + - - -
Parmelia caperata + + + + + +
Physcia grisea + + + + + +
Xanthoria рolycarpa - + + + + +
Physcia pulverulenta - + + + + +
Parmelia sulcata - + + + + +
Anaptychia ciliaris - - + + + +
Physcia hispida - - + + + +
Verrucaria nigrescens - - + + + +
Anaptychia speciosa - - - + + +
Physcia ciliata - - - + + +
Parmelia acetabulum - - - + + +
Candelaria concolor - - - - + +
Parmeliopsis pallescens - - - - + +
Parmelia olivacea - - - - - +
(+) - зус^чальнкть виду у мкцезростаннях: дтянки: 1 i 2 - привододт; 3 i 4 - у верхнм частин схилу балки; S i 6 - в середнм частин схилу балки.
За розподтом ви^в на Kopi деревних насаджень перевага у вибор1 субстрату для iснування вказаних епiфiтних лишайникiв належить в'язу граболистому (Ulmus carpinifolia Rupp. ex G. Suckow) та робЫи звичайнм (Robinia pseudoacacia L.) Проте, етфггний лишайник Ph. tenella вiдмiчено лише на тополях Болле (Populus bolleana Lauche.) та лит серцелистм (Tilia cordata Mill.).
На основi аналiзу отриманих результатiв встановлено, що провщну роль серед лiхенокомплексiв Гурiвського лiсництва займають види родин Physciaceae (46,2%), Parmeliaceae (30,8%), Teloschistaceae (15,4%). Види родини Verrucariaceae становлять (7,6%) (табл. 5).
Таблиця 5. Провщы за ктьюстю ви^в родини лiхенофлори етф^них лишайникiв rypiBCbKoro лкництва
Мкце Родина Ктьюсть % вiд загально!' кiлькостi
родiв видiв видiв
1 Teloschistaceae 1 2 15,4
2 Verrucariaceae 1 1 7,6
3 Physciaceae 2 6 46,2
4 Parmеliaceae 3 4 30,8
Аналiз подiбностi лiхенокомплексiв за коефiцieнтом Жакара свiдчить, що найбiльша подiбнiсть мiж лiхенокомплексами вiдмiчена в умовах чистого i не забрудненого пов^ря дтянки номер 5 та номер 6, що становить 0,93 одиниць сптьних видiв. Лiхенокомплекси помiрно забруднених умовах характеризуются незначною подiбнiстю, що становить 0,61 одиниць сптьних видiв. Лiхенокомплекси в забруднених умовах характеризуются досить малою подiбнiстю, що становить 0,57 одиниць сптьних видiв (табл. 6).
Таблиця 6. Подiбнiсть лiхенокомплексiв Гурiвськоголiсництва за коефiцieнтом Жакара
№ дтянки ктьюсть ви^в Пробнi дiлянки
1 2 3 4 5 6
Число сптьних ви^в / показник видово!' спiльностi
1 4 х 4,0 4,0 3,0 3,0 3,0
2 7 0,5 х 7,0 6,0 6,0 6,0
3 9 0,4 0,8 x 8,0 8,0 8,0
4 12 0,2 0,5 0,6 x 12,0 12,0
5 14 0,2 0,4 0,5 0,9 x 14,0
6 15 0,2 0,4 0,5 0,8 0,9 x
Загалом, основу лiхенокомплексiв антропогенно трансформованих територм Криворiжжя становлять види родин Physciaceae, Parmeliaceae та Lecanoraceae, як взнесено до синантропних, ix розповсюдження пов'язано i3 значним пиловим забрудненням та зменшенням конкуренцп з боку Ыших видiв, i е характерною рисою урбанiзованиx територiй.
Висновки
В антропогенно трансформованих територiяx Криворiжжя визначено 25 видiв епiфiтниx лишайникiв, як вiднесено до 12 родiв та 8 родин. Найбтьш поширеними е види родин Physciaceae (44% видiв) та Parmeliaceae (24% видiв). За проективним покриттям види родини Teloschistaceae характеризуются значним поширенням. Особливу увагу варто звернути на такий вид, як Xanthoria pariеtina, що може бути пояснено його здатнктю до кнування на помiрно та сильнозабруднених територiяx. Етфггы лишайники в цих функцюнальних типах використання територм е найбтьш толерантними до атмосферного забруднення. Серед них - Phaeophyscia nigricans, Ph. orbicularis, Xanthoria parгеtina, Scoliciosporum chlorococcum.
Видовий склад та еколопчы особливосп поширення етфггних лишайникiв КриворГжжя характеризуються переважанням в лixенокомплексаx накипних та листуватих лишайниюв i значним пригыченням кущистих форм, що може бути пояснено насл^ком промислового впливу. Для антропно-трансформованих територм характерним е переважання листуватих лишайниюв (64%) та накипних (28%), найменшу ктьюсть представляють кущистГ лишайники (8%).
Основы результати наукових дослщжень можуть бути використан для прогнозування стану екосистем за допомогою лiхеноiндикацiйних дослiджень в умовах Ыдус^альних регiонiв Укра'|'ни.
References
Blett, T., Geiser, L., Porter, E. (2003). Air pollution-related lichen monitoring in National Parks, Forests, and Refuges: Guidelines for studies intended for regulatory and management purposes. USDA National Park Service Air Resources Division and US Fish & Wildlife Service Air Quality Branch, USDA Forest Service. NPS D2202.
Davies, L., Bates, J.W., Bell, J.N.B., James, P.W., Purvis, O.W. (2007). Diversity and sensitivity of epiphytes to oxides of nitrogen in London. Environmental Pollution, 146(2), 299-310.
Fenn, M.E., Geiser, L., Bachman, R., Blubaugh, T.J., Bytnerowicz, A. (2007). Atmospheric deposition inputs and effects on lichen chemistry and indicator species in the Columbia River Gorge, USA. Environ. Pollut, 146, 77-91.
Gadsdon, S.R., Dagley, J.R., Wolseley, P.A., Power, S.A. (2010). Relationship between lichen community composition and concentrations of NO2 and NH3. Environmental Pollution, 158(8), 2553-2560.
Gaio-Oliveira, G., Dahlman, L., Palmqvist, K., Maguas C. (2005). Responses of the lichen Xanthoria parietina (L.) Th. Fr. to varying thallus nitrogen concentrations. The Lichenologist, 37(2), 171-179.
Geiser, L. (2004). Manual for Monitoring Air Quality Using Lichens on National Forests of the Pacific Northwest. USDA-Forest Service Pacific Northwest Region Technical Paper, R6-NR-AQ-TP-1-04.
Geiser, L.H., Jovan, S.E., Glavich, D.A., Porter, M.K. (2010). Lichen-based critical loads for atmospheric nitrogen deposition in western Oregon and Washington forests, USA. Environ. Pollut, 158, 2412-2421.
Geiser, L.H., Neitlich, P.N. (2007). Air pollution and climate gradients in western Oregon and Washington indicated by epiphytic macrolichens. Environ. Pollut, 145, 203-218.
Godinho R.M., Verburg T.G., Freitas M.C., Wolterbeek H.Th. (2009). Accumulation of trace elements in the peripheral and central parts of two species of epiphytic lichens transplanted to a polluted site in Portugal. Environmental Pollution, 157, 102-109.
Gombert S., Asta J., Seaward M.R.D. (2003). Correlation between the nitrogen concentration of two epiphytic lichens and the traffic density in an urban area. Environmental Pollution, 123, 281-290.
Johansson, O., Palmqvist, K., Olofsson, J. (2012). Nitrogen deposition drives lichen community changes through differential species responses. Global Change Biol, 18, 2626-2635.
Jovan, S. (2008). Lichen bioindication of biodiversity, air quality, and climate: Baseline results from monitoring in Washington, Oregon, and California. USDA-FS, PNW Research Station. General Technical Report: PNW-GTR-737. Jovan, S., McCune, B. (2005). Air-quality bioindication in the greater Central Valley of California, with epiphytic macrolichen communities. Ecological Applications, 15(5), 1712-1726. Jovan, S., Riddell, J., Padgett, P.E., Nash 3rd, T.H. (2012). Eutrophic lichens respond to multiple forms of N: implications for critical loads research. Ecol. Appl, 22, 1910-1922.
Kachinskaya, V. V. (2011). Epiphytic lichens as part of consortium of Ulmus and Populus in industrial areas of mining and metallurgical complex in Krivbas. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 19(2), 50-55. http://dx.doi.org/10.15421/011126 (in Ukrainian). Kachinskaya, V. V. (2015). Bioecological analysis of epiphytic lichens Physcia in terms of mining and industrial complex Kryvbas. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 5(1), 61-68. http://dx.doi.org/10.15421/2015004 (in Ukrainian). Kondratyuk, S.Ya. (2008). Indication of ecological condition in Ukraine by lichenoindication. Kiev, Naukova Dumka. (in Ukrainian). McMurray, J.A., Roberts, D.W., Fenn, M.E., Geiser, L.H., Jovan, S. (2013). Using epiphytic lichens to monitor nitrogen deposition near natural gas drilling operations in the Wind River Range, WY, USA. Air Water Pollut, 224, 1487. NADP [National Atmospheric Deposition Program]. National Trends Network Data, National Atmospheric Deposition Program, (http://nadp.sws.uiuc.edu/NTN/) (June 2012).
Mitchell, R.J., Truscot, A.M., Leith, I.D., Cape, J.N., van Dijk, N., Tang, Y.S., et al. (2005). A study of the epiphytic communities of Atlantic oak woods along an atmospheric nitrogen deposition gradient. Journal of Ecology, 93(3), 482-492.
Munzi, S., Pisani, T., Paoli, L., Loppi, S. (2010). Time-and dose-dependency of the effects of nitrogen pollution on lichens. Ecotoxicology and Environmental Safety, 73(7), 1785-1788.
Oksner, A.M. (1993). Flora of lichens in Ukraine. Kiev, Naukova Dumka. (in Ukrainian)
Riddell, J., Nash, T.H.III., Padgett, P. (2008). The effect of HNO3 gas on the lichen Ramalina menziesii. Flora, 203(1), 47-54.
Rogers, P., Moore, K.D., Ryel, R.J. (2009). Aspen succession and nitrogen loading: a case for epiphytic lichens as bioindicators in the Rocky
Mountains, USA. Journal of Vegetation Science, 20, 498-510.
Root, H.T., Geiser, L.H., Fenn, M.E., Jovan, S., Hutten, M.A., Ahuja, S., Dillman, K., Schirokauer, D., Berryman, S., Roota, T., Geiserb, H.L., Jovanc, S., Neitlich, P. (2015). Epiphytic macrolichen indication of air quality and climate in interior forested mountains of the Pacific Northwest, USA Heather. Ecological Indicators, 53, (2015) 95-105
Sigal L.L., Nash T.H. III. (1983). Lichen communities on conifers in southern California mountains: an ecological survey relative to oxidant air pollution. Ecology, 64, 1343-1354.
Shershova, N.V. (2016), Distribution of sensitive to air pollution lichens in small towns of Kiev Region. Ukr. Bot. J., 73(1), 56-60. https://doi.org/10.15407/ukrbotj73.01.056 (in Ukrainian)
Sparrius, L.B. (2007). Response of epiphytic lichen communities to decreasing ammonia air concentrations in a moderately polluted area of The Netherlands. Environmental Pollution, 146(2), 375-379.
van Dobben, H.F., ter Braak, C.J.F. (1999). Ranking of epiphytic lichen sensitivity to air pollution using survey data: a comparison of indicator scales. Lichenologist, 31(1), 27- 39.
van Herk, C.M., Mathijssen-Spiekman, E.A.M., de Zwart, D. (2003). Long distance nitrogen air pollution effects on lichens in Europe. Lichenologist, 35, 347-359.
Vilsholm, L.R., Wolseley P.A., S0chting U., Chimonides P.J. (2009). Biomonitoring with lichens on twigs. Lichenologist, 41, 189-202.
Citation:
Kachinaskaya, V.V. (2017). Lichen diversity in anthropogenically transformed environment of Krivyi Rig basin.
Ukrainian Journal of Ecology, 7[2), 31-36.
| work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
