CC BY
30
М. В. Матусяк УДК 630:712.253(477.44)
здобувач
Вшницького нацюналы-юго аграрного университету mikhailol988@mail.ru
ОЦ1НКА ВИДОВОГО БЮР13НОМАН1ТТЯ ТА СУЧАСНОГО СТАНУ ДЕРЕВНИХ АСОЦ1АЦ1Й ПАРКУ 1М. ГОРЬКОГО М. В1ННИЦ1
Анотащя. М/сью парки е рекреащйними об'ектами, а також вщ/грають велике значения у збереженн\ бюр/зномангття. Парк \м. Горького у м. В/нниц/' був закпадений у 1936 роц/ /' протягом наступнихрок/в доповнювався та переплановувався. Найбшьш /нтенсивна розбудова парку в'щбувалася у середин/' минулого стол'птя. У парку були створен! деревн! асощацн та висаджен/' окрем/' дерева, як/' представляли не тшьки флору Под'шля, Карпат, Пол/сся, але й Сполучених Штат ¡в /' Канади.
Поряд 31 створенням велико)' к'шькост/ асоц/ац/й деревно/' рослинносл та окремих дерев у парку ¡и. Горького (¡х нал/чуеться близько 6,5 тис. шт), стан окремих /з них суттево попршився. Бшьш/сть дерев перебувае на стадп старшня або представляв малоцшн/' та сильно ушкоджен/' деревн\ види. Частина парку представлена залишками старов1ково'1' д/брови в ¡ком понад 130 рок/в. Проте б'тьша частина дерев дуба перебувае у незадовшьному стан'! та на стадш вщмирання. У зв'язку ¡з цим виникае необхщн/сть у дослщженш особливостей видово) структури, сучасного стану деревостан/в /' запровадження заход/в щодо вщтворення деревних асоц/ац/й та реконструкцп парку. Збереження б/ор/зноман/ття деревних вид/в - це одне /з найважпив/ших завдань сучасност¡, яке мае еколопчне, сощальне, науковета просв/тницьке значения. За умов ¡нтенсивного л/сокористування парков/ та л/сопарков/ насадження збер/гаються в якосл центр 'т збереження бюр/зноман/ття, а '¡х роль у цьому контекст/' /з часом буде все актуальн/шою. На сьогодн1шнШ час дендрофлора бтьшосл парюв е надто збщненою, а представництво видШ е незначним чи таким що мае низьку ц/нн/сть. Значне антропогенне навантаження, зокрема, рекреащйне та аеротехногенне, на деревн/' фпоценози призводить до попршення Ух стану та всихання, а також втрати ц/нних аборигенних та ¡нтродукованих деревних пор'щ. У зв'язку ¡з цим питания сучасного стану деревних насаджень парюв, (х збереження та вщтворення залишаються актуальними.
Дослщженнями було передбачено: анал'в планово-картограф/чного материалу та документа парковпорядкування; проведения загального обстеження парку; детальне обстеження вщ/браних дшянок; картування розташування дерев; вим/рювання висот, д'/аметр 'ш та параметр/в крон дерев; визначення стану дерев; планування проведения заход'/в щодо в 'щновлення деревостан 'т, оздоровления та покращення фпоценотично)' структури парку.
Досл'щжено видову структуру деревних асощацм парку ¡м. Горького м. В/нниц/'. Вивчено особливост/ сучасного стану та природного вщновлення асоц/ацм. Запропоновано комплекс заход/в щодо покращення видово/' структури та стану деревних порщ, а також в 'щновлення особливо ц/нних старов/кових деревостан/в. Ключов/ слова: деревн/' асоц/ацп, видове р/зноман/ття, сучасний стан, вщновлення.
М. В. Матусяк
соискатель
Винницкий национальный аграрный университет
ОЦЕНКА ВИДОВОГО БИОРАЗНООБРАЗИЯ И СОВРЕМЕННОГО СОСТОЯНИЯ ДРЕВЕСНЫХ АССОЦИАЦИЙ ПАРКА ИМ. ГОРЬКОГО Г. ВИННИЦЫ
Аннотация. Городские парки являются рекреационными объектами, а также могут выступать в роли сохранения биоразнообразия и представляют значительное количество растительных видов. Парк им. Горького в г. Виннице изначально был заложен в 1936 году и в последующие годы дополнялся и переплановувався. Наиболее интенсивное развитие парка происходило в середине прошлого века. В парке были заложены древесные ассоциации и высажены отдельные деревья, которые представляли не только флору Подолья, Карпат, Полесья, но и Соединенных Штатов, Канады. Наряду с созданием большого количества ассоциаций древесной растительности и отдельных деревьев в парке им. Горького (их насчитывается около 6,5 тыс. шт), состояние некоторых из них существенно ухудшилось. Большинство деревьев находится в стадии старения или представляют малоценные, сильно поврежденные древесные виды. Часть парка представлена остатками старовозрастных дубрав возрастом более 130 лет. Однако, большее количество деревьев дуба находится в неудовлетворительном состоянии и на стадиии отмирания. В связи с этим возникает необходимость в исследовании особенностей видовой структуры, современного состояния древостоев и внедрения мероприятий по воспроизводству древесных ассоциаций и реконструкции парка.
Сохранение биоразнообразия древесных видов это одно из важнейших заданий современности, которое имеет экологическое, социальное, научное и просветительское значение. В условиях интенсивного лесопользования парковые и лесопарковые насаждения сохраняются в качестве центров сохранения биоразнообразия, а их роль в этом контексте со временем будет все более актуальной. На сегодняшнее время дендрофлора большинства парков слишком обедненной, а представительство видов незначительно, или имеет низкую ценность. Значительная антропогенная нагрузка, в частности, рекреационная и аеротехногенная, на древесные фитоценозы приводит к ухудшению их состояния и усыханию, а также потери ценных аборигенных и интродуцированных древесных пород. В связи с этим вопросы современного состояния древесных насаждений парков, их сохранения и воспроизводства остаются актуальными.
Исследованиями было предусмотрено: анализ планово-картографического материала и документов по благоустройству парка; проведения общего обследования парка; детальное обследование отобранных участков; картирование расположения деревьев, измерения высоты, диаметров и параметров крон деревьев, определение состояния деревьев, планирование проведения мероприятий по восстановлению древостоев, оздоровление и улучшение фитоценотической структуры парка.
Исследовано видовую структуру древесных ассоциаций парка им. Горького г. Винницы. Изучены особенности
современного состояния и естественного восстановления ассоциаций. Предложен комплекс мероприятий по улучшению видовой структуры и состояния древесных пород, а также восстановления особо ценных старовозрастных древостоев. Ключевые слова: древесные ассоциации, видовое разнообразие, современное состояние, восстановление.
М. V. Matusyak
Applicant
Vinnitsya National University of Agreculture
EVALUATION AND BIODIVERSITY AND CURRENT STATE OF TREE SPECIES ASSOCIATION OF PARK NAMED BY HORKIY IN VINNYTSYA
Abstract. Urban parks are recreational facilities and can act as biodiversity and represent a significant number of plant species. Park them. Gorky in. Winery was originally founded in 1936 and over the next years supplemented. The most intensive development of the park took place in the middle of the last century. The park is laid wood created associations and planted some trees, representing not only the flora skirts, Carpathian, Polesie but the United States and Canada. Along with the creation of a large number of associations of woody vegetation and some trees in the park. Gorky (there are about 6.5 thousand, pieces), the condition of some of them significantly deteriorated. Most trees at the stage of aging or are severely damaged and low-value wood species. Part of the park is represented by the remnants of old-growth oaks older than 130 years. However, a lot of oak trees are in poor condition and the stadiyiyi extinction. Therefore there is a need to study the characteristics of species structure, the current state of forest stands and the introduction of measures to reproduction wood associations and the reconstruction of the park.
Biodiversity conservation tree species is one of the most important tasks of our time, which has environmental, social, scientific and educational value. Given the intense forest parks and forest park plantations kept as centers of biodiversity and their role in the context of the future will be all the more urgent. At present time dendroflora most parks are too lean of a species is insignificant or that such a low value. Significant human pressure, including recreational and aerotechnogenic on woody plant communities leads to deterioration and shrinkage and loss of native and exotic trees. In this regard, the current state parks, tree plantations, conservation and reproduction remain relevant.
Research has been provided: Analysis planning and cartographic material and documents ordering parks; an overall survey of the park; detailed examination of selected areas; mapping the location of trees; measurement of heights, diameters and parameters of tree crowns; determine the condition of trees; planning of measures to restore stands, rehabilitation and improvement of structures phytocoenotic park.
The species structure of tree associations park. Gorky m. Vinnytsya was carried out. The features of the current state and the restoration of natural associations was investigated. The propose of a range of measures to improve the structure and status of species of trees and restoration of valuable old-growth stands. Keywords: wood associations, species diversity, the current state of recovery.
Постановка проблеми. М1ськ1 парки е рекреацш-ними об'ектами, а також можуть виступати у рол! збере-ження бюр^номашття та представляють значну кшьюсгь рослинних видш. Парк ¡м. Горького у м. Вшниц! був за-кладений у 1936 роц1 \ протягом наступних рокш до-повнювався та переплановувався. Найбшьш ¡интенсивна розбудова парку вщбувалася у середин! минулого стол1ття. У парку були акладеш деревш асошацита виса-джеш окрем! дерева, яю представляли не тшьки флору Подшля, Карпат, Полюся, але й Сполучених Штатш, Канади.
Поряд з1 створенням велико! кшькосп асошацш дерев-ноТ рослинносп та окремих дерев у парку ¡м. Горького (Тх налнуеться близько 6,5 тис.шт), стан окремих ¡3 них суттево попршився. Бшьцмсть дерев перебувае на стади старшня або представляв малоцшш та сильно ушкоджеш деревш види. Частина парку представлена за-лишками старовковоТ д1брови вком понад 130 рок1в. Проте бшьша частина дерев дуба перебувае у незадо-вшьному стаж та на стадГм вщмирання. У зв'язку ¡3 цим виникае необхщшсть у дослщженш особливостей видо-воТ структури, сучасного стану деревосташв I запрова-дження заходш щодо вщтворення деревних асоц1ацш та реконструкци парку.
Анал1з останшх дослщжень I публшацш. Збере-ження бюр1зномашття деревних видш - це одне ¡з най-важливших завдань сучасносп, яке мае еколопчне, соц1альне, наукове та просв1тницьке значения [4, 6]. За умов ¡нтенсивного люокористування парков! та люо-парков1 насадження збер1гаються в якосп центрш збере-ження бюр1зномашття, а Тх роль в цьому контексп ¡3 часом буде усе актуальшшою. На сьогодшшнш час дендрофлора бшьшосп паркш е надто збщненою, а пред-ставництво видш е незначним чи таким що мае низьку цшшсть. Значне антропогенне навантаження, зокрема, рекреацшне та аеротехногенне, на деревш ф1тоценози призводить до попршення Тх стану та всихання, а також втрати цшних аборигенних та ¡нтродукованих деревних порщ [2, 4]. У зв'язку ¡3 цим питания сучасного остану деревних насаджень паркш, Тх збереження та вщтворення
залишаеться актуальним.
Мета доел¡дження. Доел¡дити сучасний стан деревноТ рослинносп та розробити заходи щодо оздоровления, вщновлення та покращення видовоТ структури парку.
Об'екти дослщжень - деревш ф1тоценози парку ¡м. Горького м. Вшниц!.
Методика доел ¡дження. Доел ¡дженнями було перед-бачено: анал1з планово-картографнного матер1алу та документ^ парковпорядкування; проведения загального обстеження парку; детальне обстеження в1д1браних дЬ лянок; картування розташування дерев; вимфювання висот, д1аметр1в I параметра крон дерев; визначення стану дерев; планування проведения заходш щодо вщнов-лення деревосташв, оздоровления та покращення ф1то-ценотичноТ структури парку. Роботи виконаш за загаль-новщомими методами, як1 використовуються у парко-впрядкуванш, лювництв1 та люовш таксаци [1, 3, 8, 10]. Стан дерев визначався за шкалою, модиф1кованою на баз1 шкал категорш життездатносп дерев та саштарного стану [7, 9].
Основш результати дослщження. Парк культури I вщпочинку ¡м. Горького розташований у середм1сп Вш-ниц1 - м1ж вулицями Соборною (центральна), Першо-травневою I Хмельницьким шосе. Площа парку становить близько 40 га. Дослщження проводили на вах дшянках парку, а бшьш детальш дослщження - на дшянках парку №14-16.
За розподшом дерев за породами та вком, можна вщм1тити переважання листяних дерев та незначне пред-ставництво хвойних дерев. Найбшьше представництво хвойних дерев було характерним для дшянок 5, 14, 16, 17. Проте, з огляду на план парку, деревш насадження представлен! переважно молодими деревами (до 40 рокш). Найбшыиа концентрацЫ дерев старших 100 роюв вщмнена на дшянках 12-17. Ц! дшянки зосереджеш у твденно-захщнш частиш парку. Представництво моло-дих дерев (в1ком до 40 роюв) мае групове або куртинне розташування на дшянках 7, 10, 12. Дан! щодо розподшу дерев за вщдшами та класами у розрЫ в!кових груп представлен! у таблиц! 1.
Таблиця 1
Роз под ¡л деревно! росл и н hoi за вщдшами та класами у po3pi3i bíkobhx д1апазошв (дшянки 14-16)
парку ¡м. Горького м. Вшниц1
Bíkobí д1апазони Розподш дерев за вщдшами та класами деревно! рослинносл
noKpHTOHaciHHi (Magnoliophyta), дводольш (Magnoliopsida) голонасшш (Pinophyta), хвойш (Pinopsida)
к-сть, шт. частка, % к-сть, шт. частка, %
до 40 poKÍB 2824 43,0 743 11,3
40-100 poKÍB 2403 36,6 55 0,8
понад 100 poKÍB 452 6,9 87 1,3
Всього 5679 86,5 885 13,5
За даними таблиц^ загальна юльюсть лисгяних деревних nopifl становить 5679 шт. або 86,5%. Бтьцмсть ¡3 них належать до покритонасшних (Magnoliophyta), дводоль-них (Magnoliopsida). Юльюсть хвойних (Pinopsida) дерев становить 885 шт. (13,5%). Як у листяних, так i хвойних переважають дерева BiKOM до 40 роюв (2824 або 43,0% та 743 шт. або 11,3% вщповщно). Серед листяних деревних nopifl найменша юльюсть старовкових дерев - 452 шт. (6,9%) а серед хвойних - найменше середньовкових -55 шт. (0,8%). Загальна юльюсть дерев BiKOM 40-100 ро-KiB у листяних становить 2403 шт. (36,6%), а загальна юльюсть ста ров ¡ко в их дерев у хвойних становить 87 шт. (1,3%).
Всього налнуеться 28 видш листяних та 3 види хвойних дерев. Серед листяних виявлено наступш: алича розлога (Prunus divaricata Ledeb), бархат амурський (Phellodendron am. Rupr.), береза бородавчаста (Betula pendula Ehrh.), вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.), гледичт колюча (Gleditsia triacanthos), ropix грецький (Juglans regia L.), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), груша звичайна (Pyrus communis L.), дуб звичайний (Quercus robur L.).
Хвойш деревш породи представлен! лише 3-ма де-ревними видами: Сосна звичайна (Pinus silvestris, L.), ялина звичайна (Picea A. Dietr.), ялина колюча (Picea pungens Engelm.). Даш щодо розподту юлькосп дерев за фтогенетичною системою класифкаци рослин наведеш у таблиц! 2.
За даними таблиц^ хвойш породи належать до порядку CocHOBi (Pinaceae Lindl.), вщносяться до двох pofliB - сосна (Pinus) та ялина (Picea). Pifl сосна (Pinus) представлена лише одним видом - сосною звичайною (Pinus silvestris L.). Загальна ктьюсть дерев даного виду - 1 дерево. Рщ ялина (Picea) представлений двома видами: ялина звичайна (Picea A. Dietr.) та ялина колюча (Picea pungens Engelm.). Загальна ктьюсть дерев ялини звичайноТ (Picea A. Dietr.) становить 21 шт., а ялини ко-лючоТ (Picea pungens Engelm.) - 1 шт. Результата таблич-них даних вказують на вкрай низьке р1зномашття хвойних деревних видш, зокрема представництво Сосно-вих. BicyTHiCTb ¡нших видш даного роду значно знижуе науково-тзнавальну та естетичну цшшсть парку. Незнач-не представництво безпосередньо сосни звичайноТ с достатньо обгрунованим, осюльки цей деревний вид с породою-ол1готрофом, що в даних люорослинних умовах призводить до передчасного випадання таких дерев ¡з складу деревосташв. Низьким також е представництво роду Ялина (лише 2 види). Даш щодо представництва листяних nopifl наведено у таблиц! 3.
За даними таблиц^ листяш деревш породи належать до
10 порядюв, зокрема це Березоцвт (Betuiales), Букоцвт (Faga/es), Гор1хоцвт (Jugiandaies) Вербоцвт (Saiicales), Мальвоцвт (Maivaies), Сатндоцвт (Sapindales), Ру-тоцвт (Rutales), Бобовоцвт (Fabales), Маслиноцвт (Oleales). Найбтьше представництво родш у родини розових (Rosaceae) - 6. До них належать таю роди як Вишня (Cerasus), Горобина (Sorbus), Груша (Pyrus), Слива (Prunus), Черемха (Padus), Яблуня (Malus.). По два роди представлен! такими родинами як 6epe30Bi (Betulaceae) та бобов! (Fabaceae Lindl.). Yci ¡hluí родини представлен! одним родом. Поряд !з тим найбтьша юльюсть дерев таких родин як березов! (Betulaceae), липов1 (Tiliaceae) та кленов! (Aceraceae Lindl.). Загальна i'x юльюсть становить понад 70 дерев або близько 20%. Найбтьша юльюсть дерев таких вид!в як липа (Tilia) - 74 шт (20,5%), клен (Acer) - 74 шт (20,5 %), граб (Carpinus) - 65 шт (18,0%). Pifl пркокаштан (Aesculus) нал1чуе 37 дерев (10,2%). 1нш! роди представлеш незначною юльюстю дерев та низькою i'x дольовою часткою в!д загального представництва.
3 огляду на проведений анал1з наявнихдеревнихвид!в, cnifl в!дм1тити i'x незначне представництво. У бтьшосп випадюв деревн! породи належать до малоцшних за естетичними характеристиками дерев. Сюди можна в!д-нести таю роди як граб (Carpinus), липа (Tilia), poöiHis (Robinia). Переважання дерев таких вид!в значно знижуе pieeHb б!ор1зноман!ття та естетичш характеристики пар-кових насаджень. Частка родини Розових (Rosaceae) е також надто низькою. Саме представництво ц!еТ родини мае займати найбтьшу часгку. Проте юльюсть дерев ycieí родини розових (Rosaceae) становить лише 10 шт. або 9,6%. HeoöxiflHO значно збтыиити представництво родин, що характеризуються наявними декоративними формами, яю мають ¡нтенсивне та тривале цвтння, естетичш та науково-тзнавальш переваги серед ¡нших деревних nopifl.
Одшею ¡3 основних характеристик е морфометричш параметри деревних вид1в. Дан1 щодо морфометричних характеристик дерев наведеш у таблиц! 4.
За даними таблиц!, у вщ! до 40 роюв найвищими д!а-метрами характеризуються таю види як: алича розлога (Prunus divaricata Ledeb.), вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.) - 23-25 см. Для цих видш характерна найбтьша ширина крони - до 7 м.
Розмфи крон дерев bíkoboí групи 40-100 рою в за-лежали вщ д1аметрш та змшювалися у межах 6-14 м. Найширцм крони були у ropixa грецького (Juglans regia L.) - 14 м, rpyiiii звичайноТ (Pyrus communis L.) - 12 м., бархата амурського (Phellodendron amurense Rupr.), граба звичайного (Carpinus betulus L.), дуба звичайного
Таблиця 2
Розподш хвойних дерев за фшогенетичною системою родин_
Клас Порядок Родина ГИдродина Pifl Вид kmbkictb дерев виду, шт
Хвойш (Pinopsida) пщклас (Pinidae) Cochobí (Pinales) Cochobí (Pinaceae Lindl.) Cochobí (Pinoideae) Сосна (Pinus) Сосна звичайна (Pinus silvestris, L.) 1
Ялицев1 (Abietoideae) Ялина (Picea) Ялина звичайна (Picea A. Dietr.) 21
Ялина колюча (Picea pungens Engelm.) 1
Таблиця 3
Роз под ¡л покритонасшних (MagnoHophyta) дводольних (Magnoliopsida) дерев _за фшогенетичною системою родин_
Порядок Родина Pi д П редста в н и цтво дерев роду
шт %
Вишня (Cerasus Juss.) 5 1,4
Горобина (Sorbus L.) 6 1,7
Розоцвт (Rosales) P030BÍ (Rosaceae) Груша (Pyrus L.) 2 0,6
Слива (Prunus Mill.) 10 2,8
Черемха (Padus Mill.) 1 0,3
Яблуня (Malus Mill.) 10 2,8
Всього для роду 34 9,6
Березоцвт (Betulales) Березов1 (Betulaceae) Береза (Betula L.) 8 2,2
Граб (Carpinus L.) 65 18,0
Всього для роду 73 20,0
Букоцвт (Fagales) Буков! (Fagaceae A. Br.) Дуб (Quercus L.) 16 4,4
ropixouBÍTi (Juglandales) TopixoBi (Juglandaceae) Topix (Juglans L.) 5 1,4
Вербоцвт (Salicales) BepöoBi (Salicaceae) Тополя (Populus L.) 5 1,4
Мальвоцвт (Malvales) JlnnoBi (Tiliaceae) Липа (Tilia L.) 74 20,5
Сагмдоцвт (Sapindales) Кленов! (Aceraceae Lindl.) Клен (Acer L.) 74 20,5
П рко ка шта н о в i (Hippocastanaceae) Пркокаштан (Aesculus L.) 37 10,2
PyTOUBiTi (Rutales) PyTOBi (Rutaceae) Бархат (Phellodendron Rupr.) 2 0,6
Бобовоцвт (Fabales) Bo6ob¡ (Fabaceae Lindl.) Гледич1я (Gleditschia L.) 1 0,3
PoöiHifl (Robinia L.) 16 4,4
Всього для роду 17 4,7
Маслиноцвт (Oleales) Маслш-iOBÍ (Oleaceae Lindl.) Ясен (Fraxinus L.) 24 6,6
Всього 361 100
Таблиця 4
3ведеhí даш щодо морфометричних параметр1в вид1в дерев, переважаючих bíkobhx груп _(дтянки 14-16) парку ¡м. Горького м Вшниц1_
Pifl Переважаюча BiKOBa група, pokíb Середш параметри дерев
д1аметр сто в бура, см д1аметр крони, м
Алича розлога (Prunus divaricata Ledeb.) до 40 23 7
Бархат амурський (Phellodendron amurense Rupr.) 40-100 35 10
Береза бородавчаста (Betula pendula Ehrh.) 40-100 30 8
Вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.) до 40 25 4
Гледич1я колюча (Gleditsia triacanthos L.) понад 100 45 12
Topix грецький (Juglans regia L.) 40-100 40 14
Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) до 40 10 4
Граб звичайний (Carpinus betulus L.) 40-100 34 10
Груша звичайна (Pyrus communis L.) 40-100 35 12
Дуб звичайний (Quercus robur L.) понад 100 128 14
Дуб червоний (Quercus borealis Michx.) 40-100 40 11
Каштан юнський (Aesculus hippocastanum L.) 40-100 38 9
Клен американський (Acrer negundo L.) 40-100 30 8
Клен гостролистий (Acrer platanoides L.) 40-100 33 8
Клен польовий (Acrer campestre L.) 40-100 36 8
Клен татарський (Acrer tataricum L.) до 40 8 4
Клен-яв1р (Acrer pseudoplatanus L.) 40-100 70 10
Липа др1бнолиста (Tilia cordata Mill.) понад 100 52 11
Акац1я бша (Robinia pseudoacacia L.) 40-100 36 9
Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) понад 100 40 10
Тополя бша (Populus alba L.) 40-100 58 10
Тополя трамщальна (Populus pyramidalis Roz.) 40-100 47 5
Черемха тзня (Padus racemosa Lam.) до 40 25 5
Черешня (Cerasis avium L.) 40-100 35 9
Яблуня сливолиста (Malus prunifolia Willd.) 40-100 28 7
Ялина звичайна (Picea abies L.) до 40 9 3
Ялина колюча (Picea pungens Engelm.) до 40 15 6
Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) понад 100 80 13
Таблиця 5
Вщсотковий роз под ¡л вид1в дерев (°/о) за станом та пошкодженнями (дшянки 14-16)
парку ¡м. Горького м. Вшниц1
Вид 1ндекс стану, бал Розподш дерев за категор!ями стану, %
I II III IV V
Алича розлога (Prunus divaricata Ledeb.) 1,5 70 20 10 0 0
Бархат амурський (Phellodendron amurense Rupr.) 1,5 50 50 0 0 0
Береза бородавчаста (Betula péndula Ehrh.) 2,2 38 24 38 0 0
Вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.) 1,0 100 0 0 0 0
Гледич1я колюча (Gleditsia triacanthos L.) 1,0 100 0 0 0 0
Topix грецький (Juglans regia L.) 1,0 100 0 0 0 0
Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) 3,0 0 0 100 0 0
Граб звичайний (Carpinus betulus L.) 1,3 94 0 2 3 1
Груша звичайна (Pyrus communis L.) 1,5 50 50 0 0 0
Дуб звичайний (Quercus robur L.) 1,5 50 50 0 0 0
Дуб червоний (Quercus borealis Michx.) 1,0 100 0 0 0 0
Каштан кшський (Aesculus hippocastanum L.) 1Д 97 3 0 0 0
Клен американський (Acrer negundo L.) 1,0 100 0 0 0 0
Клен гостролистий (Acrer platanoides L.) 1,9 70 15 6 8 2
Клен польовий (Acrer campestre L.) 1,8 67 17 0 8 8
Клен татарський (Acrer tataricum L.) 2,5 0 50 50 0 0
Клен-яв1р (Acrer pseudoplatanus L.) 3,0 50 0 0 0 50
Липа др1бнолиста (Tilia cordata Mill.) 1,6 82 9 1 5 1
Акац1я 6ma (Robinia pseudoacacia L.) 1,1 94 6 0 0 0
(Quercus robur L.), дуба червоного (Quercus borealis Michx.), клена-явора (Acrer pseudoplatanus L.), топол1 6moT (Populus alba L.).
У Biui понад 100 рок1в д1аметри дерев змшювалися вщ 45 до 128 см. Найбшьил д1аметри у дуба звичайного (Quercus robur L.) - 128 см та каштана кшського (Aesculus hippocastanum L.) - 120 см. Дещо нижч1 д1аметри у таких вид1в як ялина звичайна (Picea abies L.) та ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) - по 80 см.
Дерева парку перебувають у р1зному стаж, що зумов-лено впливом як абютичних, так i бютичних факторш.
Середнш ¡ндекс стану дерев у po3pi3i вид1в знахо-дився у межах 1,0-3,0. Найкращим станом за середнш показником стану характеризувалися дерева наступних вид1в: вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.), гледич1я колюча (Gleditsia triacanthos L.), ropix грецький (Juglans regia L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб червоний (Quercus borealis Michx.), клен американський (Acrer negundo L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), тополя трамщальна (Populus pyramidalis Roz.), черемха тзня (Padus racemosa Lam.), ялина колюча (Picea pungens Engelm.). Середнш ¡ндекс стану таких дерев становив 1,0.
Найпршим станом за середшм показником вщр1зня-лися дерева наступних видш: горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), клен-явф (Acrer pseudoplatanus L.) - ¡ндекс стану 3,0, клен татарський (Acrer tataricum L.) - ¡ндекс стану 2,5, береза бородавчаста (Betula pendula Ehrh.) -¡ндекс стану 2,2, яблуня сливолиста (Malus prunifolia Willd.) - ¡ндекс стану 2,0.
Висновки. Дендрофлора парку ¡м. "Горького" м. Вш-ниц1 характеризуеться збщненим видовим складом, який не вщповщае вимогам щодо збереження видового 6io-р1зномашття. Бшьшсть видш належить до малоцшних та похщних деревних nopifl, яю перебувають у задовтьному та незадовшьному стаж. Найпршим станом за середшм показником вщр1зняються дерева наступних видш: горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), клен-явф (Acrer pseudoplatanus L.) - ¡ндекс стану 3,0, клен татарський (Acrer tataricum L.) - ¡ндекс стану 2,5, береза бородав-
часта (Betula pendula Ehrh.) - ¡ндекс стану 2,2, яблуня сливолиста (Malus prunifolia Willd.) - ¡ндекс стану 2,0. У задовтьному стаж перебувае acouiaum старов1кових дерев дуба звичайного, що вимагае проведения заходш ¡3 ïx природного вщтворення.
Л ¡те ра тура
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин . - М.: Лесная промышленность, 1982. - 552 с.
2. Бондарук М.А. ОцЫка ctmkoctî люових екосистем до рекреацмних на-вантажень / М.А. Бондарук, // Лювництво та агролюомелюрацт. - XapKiB: Майдан, 2006. Вип. 109. - 89-97 с.
3. Жохов П.И. Зеленые зоны и лесопарки. / П.И. Жохов, В.Т. Николаенко,
B.Д. Пряхин. - М.: ЦБНТИлесхоз, 1972. - 48 с.
4. Калинин Г.С. Рекреационное использование лесов в странах Европы. /
C.Г. Калинин - М.: ЦБНТИлесхоз, 1981. - 17 с.
5. Кучерявий В.П. Зеленая зона города / В.П. Кучерявий - К.: Наук. - К. : Наук, думка, 1977. - 272 с
6. Методичы рекомендаци з ведения моыторингу люв Укра'1'ни I р1вня. -XapKiB, 2001. - 26 с.
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - Киев: Урожай, 1987. - 560 с.
8. CaHiTapHi правила в л|сах Укра'1'ни. - К.: Мастерство л1сового господар-ства Укра'1'ни, 1995. - 20 с.
9. Цурик 6.1. Таксацмы ознаки i будова насаджень: Навчальний поабник / 6.1. Цурик. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
References
1. N. P. Anuchin Lesnaya taksatsya: Textbook for Universities / NP Anuchin. -M.: Forest Industry, 1982. - 552 p.
2. Bondaruk M. A. Assessment of the stability of forest ecosystems for recreational loads / M. A. Bondaruk. - Forestry and Agroforestry. - Kharkiv Square, Vol. 109 - 2006. - 89-97 pp.
3. Zhohov P. I. Green zone and forest parks. / P.I. Zhohov, V.T. Nykolaenko, V. D. Pryakhin. - M .: TsBNTYIeshoz, 1972. - 48 p.
4. Kalynyn G. S. Using recreation forests in the countries of Europe. / G.S. Kalynyn - M .: TsBNTYIeshoz, 1981. - 17 p.
5. Curly V. P. Green area of the city / V.P. Curly. - K .: Science. L. I. Rubtsov. -K: Science, opinion, 1977. - 272 p/
6. Guidelines for monitoring forests of Ukraine. - Kharkiv, 2001. - 26 p.
7. Regulatory and reference materials for the forest inventory Ukraine and Moldova. - Kiev: Vintage, 1987. - 560 p.
8. Sanitary rules in forests of Ukraine. - K .: The Ministry of Forestry of Ukraine, 1995. - 20 p.
9. E. I. Tsuryk. Taksatsiyni signs and plantings structure / E. I. Tsuryk. - Lviv: UkrDLTU, 2001. - 362 p.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2016
