CC BY
27
13. Falinski J.B., Pawlaczyk P. / Zarys ekologii. [W:] Jesion winiosly Fraxinus excelsior L., red.W. Bugala.Nasze Drzewa Lesne, 17, Sorus, Poznan-Kornik, 1995. - S. 217-305.
14. Fober Н. Czy istniej^ edafotypy drzew / Н. Fober // Elementu genetyki i hodowli selekczjnez dryew lesnsnych. Opracowanie zbiorowe pod redakcja Janusza Sabora. Centrum informaczjne lasow panstwowych. - Zabierzow : DRUKMAR, 2006. - S. 115-124.
15. Krahl-Urban J. Ergebnisse einer Kalkung gepflanzter Buchen. Sonderheft Forstkultur. Forst-u. Holzw., 1962. - Issue 17(5). - S. 95-97.
16. Sabor J. Zmiennosc wewnatrzgatunkowa drzew lesnych. Sosna zwyczajna i swierk pospolity / J. Sabor // Elementu genetyki i hodowli selekczjnez dryew lesnsnych. Opracowanie zbiorowe pod redakcja Janusza Sabora. Centrum informaczjne lasow panstwowych. - Zabierzow: DRUKMAR, 2006. -S. 127-142.
Надклано до редакци 22.02.2016 р.
Данчук А.Т. Значение "эдафотопов" в лесной селекции и лесном селекционном семеноводстве
Проведен теоретический анализ вопроса обоснованности выделения эдафических экотипов лесных пород и их практического применения в лесной селекции и лесном семеноводстве в контексте генотипической и фенотипической изменчивости древесных пород. Проблема исследована на регионально-популяционном уровне и в связи с теорией микроэволюции. Сделаны выводы о необходимости уточнения действующих норм при выделении групп типов лесорастительных условий как единиц для формирования партий семян и лесосеменной базы древесных пород.
Ключевые слова: эдафические экотипы, селекция, фенотипическая и генотипи-ческая изменчивость, лесное семеноводство, лесосеменная база, партия семян.
Danchuk O.T. On the Issue of Edafotypes Role in Tree Selection and Forest Seed Breeding
The theoretical analysis of the issue concerning the validity of tree species edafotypes selection and their practical application in tree selection and forest breeding in the context of genotypic and phenotypic variability is conducted. The issue is studied at the population level regionally and in connection with the theory of microevolution. The conclusions about the need for clarification of existing rules in the allocation of forest site type groups as units to form seed groups and forest seed base of tree species are made.
Keywords: edaphic ecotypes, selection, genotypic and phenotypic variability, forest seed breeding, forest seed base, seed group.
УДК 712.41:502.05
СТАН ВУЛИЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ М1СТА
ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Р.Б. Дудин1, Т.М. Левусь2, ММ Фтк33
На осж^ проведених упродовж 2015 р. дослщжень вуличних насаджень центрально! частини мюта Хмельницького вивчено 1х видову структуру, яка формуеться 35 видами та культиварами деревних рослин. 1х подшено на класи за часткою участ у насадженнях, причому переважають види, що трапляються рщко (менше 0,5 %). Вста-новлено вщсутшсть залежностi мiж довжиною вулицi та юльюстю рослин, що на нш зростають. Проведено санiтарне ощнювання насаджень i визначено найбшьш поширенi
1 доц. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 асист. Т.М. Левусь - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 асист. М.М. Фггак - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ураження та хвороби деревних рослин, серед яких омела бiла, каштанова мшуюча мшь, стовбурова гниль та мехашчш пошкодження.
Ключовг слова: вуличш насадження, швентаризацш насаджень, видова структура, саштарне оцшювання, шюдники та хвороби.
Вступ. Зелеш насадження вулиць у мiстах i селищах мiського типу ма-ють важливе екологiчне значения, оскiльки знижують температуру повiтря та швидкiсть в^у, зменшують ршень шуму та рiвень забруднення повiтря пилом i газами, видшяють фiтонциди, оздоровлюють нервову систему людини. Саме тому питання формування вуличних насаджень, !х стану та перспективи по-дальшого iснувания е на сьогоднi досить актуальними.
Мета роботи - дослвдження видово! структури та санiтарного стану вуличних насаджень центрально! частини Хмельницького для розроблення по-дальших заходiв з !х утримання.
Матерiали та методи дослщжень. За загальноприйнятими методиками проведено подеревну iнвентаризацiю деревних насаджень 14 вулиць центрально! частини Хмельницького, зокрема Проскурiвсько!, Володимирсько!, По-дшьсько!, Вайсера, Пушкiна, Примакова, Соборно!, Шевченка, Геро!в Майдану, Свободи, Гагарiна, Кам'янецько!, Проскурiвського пiдпiлля та Грушевського. Зроблено структурний аналiз деревних насаджень iз класифiкацiею видiв за часткою !х участi [3]: 1 клас - види з дуже низькою часткою участi (менш нiж 0,5 %); 2 клас - з низькою (вщ 0,5 до 1 %); 3 клас - iз середньою (вiд 1 до 5 % включно); 4 клас - з високою (вiд 5 до 10 %) i 5 клас - з дуже високою часткою участ (понад 10 %). Визначено саштарний стан та основнi ушкодження деревних рослин [1, 2, 4]. Дослщження проведено в рамках виконання господарських договорiв ГД № 08.11-04-15 - № 08.11-13-15 протягом червня-вересня 2015 р.
Узагальненi результати дослщжень видово! структури вуличних насаджень, а також частку участ деяких видiв дерев вiд !х загально! кiлькостi наведено у табл. 1. Як свщчать даш цiе! таблицi, видова структура вуличних насаджень центрально! частини Хмельницького формуеться 35 видами деревних рослин. Вагому частку серед них (32,23 %) становить пркокаштан звичайний, який досить поширений в озелененнi вулиць укра!нських мiст. Значну кiлькiсть особин виявлено у таких видш, як липа серцелиста (16,85 %), клен-явiр (13,32 %), липа широколиста (9,96 %), тополя чорна (5,62 %) та клен гостролис-тий ф. куляста (3,28 %). Окремi види (наприклад, клен срiблястий, абрикос звичайний, гледич1я триколючкова, тополя китайська, горiх сiрий, бук лiсовий) у вуличних насадженнях трапляються в одиничних екземплярах.
Найбшьше у вуличних насадженнях виявлено видш 1 класу участi у посадках (менше 0,5 %) - 20 видш; 2 клас - 6 видiв, 3 клас - 4 види, 4 клас - 2 види i 5 клас - 3 види. Кшьккть дерев на деяких вулицях практично не залежить вщ !х довжини. Наприклад, найбшьшу кшьккть дерев виявлено на вул. Пушкь на (723) за !! довжини всього 1,15 км, однак до не! ще прилягае зелена зона вздовж залiзнично!' коли, де й зростае основна маса дерев. Найдовша вулиця мкта - Кам'янецька (9,2 км) - налiчуе 449 дерев, Проскурiвська (4,5 км) -484 дерева, Подшьська (4,1 км) - 98 дерев, Володимирська (3,05 км) - 282 дерева, Геро!в Майдану (2,5 км) - 135 дерев i т. ш.
Табл. 1. Представництво деревнихрослин у вуличних насадженнях м. Хмельницького
Назва виду Вулиця Частка учасп виду вщ загально'1 кщькосп, %
а к ь с .S3 fr с о р П Володимирська Подшьська Вайсера а te 'S3 В £ Примакова Соборна Шевченка fr ад й а S •S3 'S р е Г Свободи Гагарша Кам'янецька Проскyрiвського пщтлля Грушевського Разом
Acer dasycarpum Ehrh. 1 1 0,03
Acer negundo L. - - 1 - б 1 - - 1 - 2 - - - 11 0,31
Acer platanoides L. 1 39 - - 42 - 2 7 2 7 47 2 22 - 171 4,7б
Acer platanoides 'Globosa' 2 - б - - 12 - - - 89 - 8 - 1 118 3,28
Acer pseudoplatanus L. - 23 - - 395 1 5 - 3 1 7 11 33 - 479 13,32
Acer pseudoplatanus Atropurpúrea' - - - - 9 - - - - 1 - - - - 10 0,28
Aesculus hippocasta-num L. 130 138 81 б5 50 15 83 74 118 1 28 137 22 217 1159 32,23
Armeniaca vulgaris Lam. 1 1 003
Betula pendula Roth. - - - - 4 8 - - 1 1 б - 1 - 21 0,58
Carpinus betulus L. - 2 - - - 2 - - - - - - - - 4 0,11
Cerasus avium L. - - - - 7 - - - - - - - - - 7 0,19
Cerasus vulgaris L. - - - - 8 - - - - - - - - - 8 0,22
Fagus sylvatica L. - 1 - - - - - - 2 - - - - - 3 0,08
Fraxinus excelsior L. - б 4 18 19 2 1 18 б - 1 1 11 24 111 3,09
Fraxinus lanceolata Borkh. - 4 4 0,11
Gleditsia triacanthos L. 1 1 0,03
Juglans cinerea L. - - - - - - - - - - 2 - - - 2 0,0б
Juglans regia L. - 2 - - 1 8 - 8 - 2 3 4 - 1 29 0,81
Malus sylvestris (L.) Mill. - 2 - - 31 - - - - - - - - - 33 0,92
Morus nigra L. - - - - 20 1 2 23 0,б4
Picea abies (L.) Karst. - - - - 82 - - - - 19 - - - - 101 2,81
Picea pungens 'Glauca' - 1б - б - - 3 - - 1 9 - - - 35 0,97
Populus berolinensis C. Koch 3 - 1 4 0,11
Populus nigra L. - 2 1 - - 1 - 18 - 2 9 59 110 - 202 5,б2
Populus nigra 'Fastigiata' 1 - - - - - - - - - - 10 - - 11 0,31
Populus simonii Carr. 1 1 0,03
Prunus divaricata L. - - 1 - 4 б - - - - - - - - 11 0,31
Pyrus communis L. - - - - 2 - - - - 1 - - - - 3 0,08
Quercus robur L. - 1 - - - 13 - - - - - - - - 14 0,39
Robinia pseudoacacia L. - 2 - - 7 2 - 2 - - - 2 5 - 20 0,5б
Salix alba 'Pendula' 11 11 0,31
Sorbus aucuparia L. 4 б - - - - - - - - 8 - - - 18 0,50
Tilia cordata Mill. 15 20 3 - 31 53 38 11 1 73 100 215 40 б б0б 1б,85
Tiliaplatiphyllos Scop. 328 18 - - - - - - - 12 - - - - 358 9,9б
Ulmus scabra L. - - - - 1 - - - - - 1 - 1 - 3 0,08
Всього 484 282 98 89 723 13б 132 138 135 210 223 449 245 252 359б 100,0
Дослiдження саштарного стану дерев у вуличних насадженнях проведено практично на вСх породах, за винятком тих, яю представленi одним екзем-пляром (клен срiблястий, абрикос звичайний, гледичия триколючкова, тополя китайська). Результати дослiджень наведено у табл. 2.
Табл. 2. Саштарний стан дереву вуличних насадженняхм. Хмельницького
Назва виду Кшьюсть дерев кожного виду, шт./%
За категоршми стану Всього
добрий задов. незадов.
Acer negundo L. 1/9 10/91 - 11/100
Acer platanoides L. 67/39 91/53 13/8 171/100
Acer platanoides 'Globosa' 68/58 44/37 6/5 118/100
Acer pseudoplatanus L. 144/30 310/65 25/5 479/100
Acer pseudoplatanus 'Atropurpurea' 7/70 3/30 - 10/100
Aesculus hippocastanum L. 2/0,2 1137/98,1 20/1,7 1159/100
Betula pendula Roth. 14/67 5/24 2/9 21/100
Carpinus betulus L. 2/50 2/50 - 4/100
Cerasus avium L. - 6/86 1/14 7/100
Cerasus vulgaris L. - 7/88 1/12 8/100
Fagus sylvatica L. 3/100 - - 3/100
Fraxinus excelsior L. 69/63 38/34 3/3 111/100
Fraxinus lanceolata Borkh. 2/50 2/50 - 4/100
Juglans cinerea L. - 2/100 - 2/100
Juglans regia L. 5/17 24/83 - 29/100
Malus sylvestris (L.) Mill. - 27/82 6/18 33/100
Morus nigra L. - 17/74 6/26 23/100
Picea abies (L.) Karst. 69/68 29/19 3/3 101/100
Picea pungens 'Glauca' 29/83 5/14 1/3 35/100
Populus berolinensis C. Koch - 3/75 1/25 4/100
Populus nigra L. 20/10 178/88 4/2 202/100
Populus nigra 'Fastigiata' 7/64 4/36 - 11/100
Prunus divaricata L. 2/18 8/73 1/9 11/100
Pyrus communis L. - 2/67 1/33 3/100
Quercus robur L. 4/29 10/71 - 14/100
Robinia pseudoacacia L. - 15/75 5/25 20/100
Salix alba 'Pendula' 10/91 1/9 - 11/100
Sorbus aucuparia L. 6/33 9/50 3/17 18/100
Tilia cordata Mill. 516/85 81/14 9/1 606/100
Tilia platiphyllos Scop. 307/86 48/13 3/1 358/100
Ulmus scabra L. 1/33 2/67 - 3/100
Як свдаать даш, найбшьше здорових особин (категор1я стану "добре") е у верби бiлоi ф. плакучо!' (91 %), липи серцелисто! (85 %) та широколисто!' (86 %), ялини колючо!' ф. сиза (83 %), ялини европейсько!' (68 %), берези повисло!' (67 %), ясена звичайного (63 %), клена гостролистого ф. куляста (58 %). Найгiрший стан (категор1я "незадовшьно") виявлено в особин робшп звичайно! (25 %), грушi звичайно! (33 %), шовковищ чорно!' (26 %) та горобини звичайно!' (17 %). Така ситуация свiдчить про бiльшу або меншу пристосованiсть деяких рослин до зростання у вуличних насадженнях, а також про характер середови-ща, в якому вони зростають.
Загалом у ходi саштарного оцiнювання було обстежено 3596 дерев. До найбшьш характерних виявлених ушкоджень та уражень можна ввднести каштанову мiнуючу мшь практично у Bcix особин пркокаштана звичайного (1159), серцевинну гниль та утворення дупел на стовбурах (534 особини), наявшсть сухих гшок (494) та суховершиннiсть (38), мехашчш пошкодження (277), уражен-ня омелою (78 особин). 82 дерева перебувають у сташ всихання або е сухос-тiйними, аварiйними i призначеш в рубку.
Висновки. За результатами подеревно! iнвентаризацiï вуличних наса-джень центрально!' частини Хмельницького встановлено ïх видову структуру, що сформована 35 видами деревних рослин. Найпоширешшими е пркокаштан звичайний, липи серцелиста та широколиста, клен-явiр, тополя чорна. Бшь-шiсть видiв (20 особин) трапляються у вуличних насадженнях досить рвдко (менше 0,5 % вiд загально! кiлькостi рослин). Кiлькiсть дерев на вулицях не за-лежить ввд 1'х довжини.
За санiтарним станом найбшьш стiйкими до уражень виявилися верба бi-ла ф. плакуча, липи серцелиста та широколиста, ялина колюча ф. сиза, ялина европейська, береза повисла, ясен звичайний. Вражаються рослини переважно каштановою мiнуючою мiллю, серцевинною гниллю, омелою бiлою, стихшни-ми мехашчними ушкодженнями.
Такий стан насаджень спричинений багатьма факторами: переважно не-достатшм i нерегулярним доглядом, високим антропогенним навантаженням, забрудненням середовища. Усунення цих факторiв дасть змогу пiдвищити життевкть рослин та 1'х фiтомелiоративну ефектившсть.
Лiтература
1. ГеникЯ.В. Систематична структура дендрофлори та санiтарний стан паркових насаджень мют Карпатського регюну Украши / Я.В. Геник, Р.Б. Дудин // Науковий вiсник НУБШ Украни : зб. наук. праць. - Сер.: .Шивництво та декоративне садшництво. - К. : Вид-во НУБШ Украни. - 2013. - Вип. 187, ч. 1. - 42-52.
2. Дудин Р.Б. Консерваторська дiяльнicть в юторичних парках / Р.Б. Дудин // Науковий вю-ник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Ландшафтна архiтектура в контекcтi сталого розвитку. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12. - С. 180-183.
3. Зiбцева О.В. Вуличш насаджень центрально!' частини м. Новгород-Сшерського / О.В. Зiбцева // Науковий вicник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лсшництво та декоративне садшництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2014. - Вип. 198 (1). - С. 160-164.
4. Наказ Державного комитету будшництва, архтектури та житлово! политики Украни вщ 24.12.2001 р., № 226 "Про затвердження 1нструкци з техшчно! iнвентаризацiï зелена насаджень у мютах та селищах мicького типу Украши".
Надклано до редакци 22.02.2016 р.
Дудын Р.Б., Левусь Т.М., Фитак М.М. Состояние уличных насаждений центральной части города Хмельницкого
На основании проведенных в 2015 г. исследований уличных насаждений центральной части города Хмельницкого изучена их видовая структура, которая формируется 35 видами и культиварами древесных растений. Они разделены на классы по долевому участию в насаждениях, причем преобладают виды, встречающиеся редко (менее 0,5 %). Установлено отсутствие зависимости между длиной улицы и количеством растений, растущих на ней. Проведена санитарная оценка насаждений и определены наиболее распространенные поражения и болезни древесных растений, среди которых омела белая, каштановая минирующая моль, стволовая гниль и механические повреждения.
Ключевые слова: уличные насаждения, инвентаризация насаждений, видовая структура, санитарная оценка, вредители и болезни.
Dudyn R.B., Levus' T.M., Fitak M.M. The State of Outdoor Spaces in Khmelnitsky Downtown
Species composition which is formed by 35 species and cultivars of woody plants is researched on the basis of studies of outdoor spaces in Khmelnitsky downtown conducted in 2015. They are divided into classes according to their share of participation in the plantations, and are dominated by species that are rare (less than 0.5 %). The relationship between the length of the street and the number of plants growing in it isn't found. Sanitary spaces are evaluated, and the most common lesions and diseases of woody plants, including mistletoe, horse-chestnut leaf miner, stem rot and mechanical damage are determined.
Keywords: outdoor spaces, inventory of vegetation, species structure, health assessment, pests and disease.
УДК 634.017
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ПЕР10ДУ СПОКОЮ MORUS ALBA L.
TA II ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
В.А. Bi/пенко1
Дослщжено особливост nepe6iry перюду спокою Morus alba L. та ii декоративних форм: M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica' таM. a. 'Macrophylla' в умовах Правобережного Люостепу Украши (Уманського нащ-онального унiверситету садiвнидтва та Нацiонального дендрологiчного парку "Софив-ка" НАН Украши). Встановлено, що рослини, якi зростають на цш територи, мають короткий перюд вимушеного спокою, але пiд дieю зовнiшнiх чинникiв (низько1 темпера-тури повiтря, зниження освiтлення) вш переходить у вимушений тривалий. Визначено, що найкоротший перiод вимушеного перiоду спокою притаманний М. а., а найдов-ший -M. a. 'Macrophylla'таM. a. 'Pyramidalis'.
Ключовi слова: вимушений перюд спокою, декоративш форми, оргашчний або фiзiологiчний Morus alba L., M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica', M. a. 'Macrophylla'.
Вступ. У ходi еволюцшного розвитку 6araTOpi4Hi рослини (зокрема пло-довi) виробили пристосування для переживання несприятливих умов середови-ща в рiзнi перюди року. Таким пристосуванням е перюд спокою рослин. Трива-лiсть перюду спокою iнтродукованих рослин з рiзних родин i родiв напряму за-лежить вiд 1хнього природного ареалу. Деревш рослини i3 субтропiчноi зони, iнтродукованi в умовах помiрноi клiматичноi зони, переносять несприятливi по-годш умови (зиму), вступаючи у вимушений перюд спокою.
Шд час переходу у стан спокою утворюються тканини, яю iзолюють рослину чи ii орган вщ зовнiшнього середовища, а також ввдбуваються фiзiоло-гiчнi i бiохiмiчнi змiни у клiтинах, що призводять до вiдокремлення ix протоп-лазми, збагачення лiпiдами, вуглеводами, зневоднення цього рослинного орга-нiзму, змши спiввiдношення мiж iнгiбiторами i стимуляторами росту [1]. До вступу плодових рослин у перiод спокою упродовж року вони проходять перiод
1 ст. викл. В.А. BiTeHKO, канд. бюл. наук - Уманський НУ саздвництва
