Особливості сезонного росту пагонів інтродукованих видів і форм роду Robinia L. Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 582.736.1:581.54(477.46) Викл. В.Д. Мазуренко, канд. бюл. наук -

Уманський НУС

ОСОБЛИВОСТ1 СЕЗОННОГО РОСТУ ПАГОН1В 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В I ФОРМ РОДУ ROBINIA L.

Дослiджено особливостi сезонного росту пагошв R. pseudoacacia, R. р. 'Pirami-dalis', R. р. 'Umbraculifera', R. luxurians та R. viscosa в умовах м. yMaHi. Визначено тривалють та динамiку росту пагошв у рiзновiкових представникiв роду Robinia L. Встановлено, що пагони вах видiв роду Robinia L. у перюд росту характери-зуються високою iнтенсивнiстю, а динамiка сезонного приросту утворюе круту од-новершинну криву.

Ключовг слова: види Robinia L., сезонний рют, пагони, iнтродукцiя.

Можливють культивування вид1в роду Robinia L. в умовах штродукцп визначаегься особливостями 1х сезонного росту i розвитку, яю сформувалися у ходi фшогенезу як пристосування до вiдповiдних ктматичних умов. Строки проходження основних фенолопчних фаз i загальний стан представниюв роду Robinia в умовах культури характеризують 1х адаптацiю та вщповщ-нiсть клiматичним умовам району штродукцп.

Мета роботи. На основi вивчення бiологiчних властивостей видiв роду Robinia та проведення вщповщних фенолопчних спостережень визначити особливосп сезонного росту пагошв в умовах штродукцп в Правобережному Люостепу Укра1ни.

Об'екти досл1дження. Iнтродукованi види та форми роду Robinia, а са-ме: R. pseudoacacia, R. p. 'Piramidalis', R. p. 'Umbraculifera', R. luxurians, R. viscosa.

Методика дослщжень. Динашку сезонного приросту пагошв визна-чали за методикою А.А. Молчанова i В.В. Смiрнова [1]. Зпдно з методикою на модельних деревах вибирали 10 гшок, якi вимiрювали в перюд штенсив-ного росту кожш 2-3 днi, а в перюд затухання росту - через 4-5 дшв. Довжи-ну пагона вимiрювали лiнiйкою кожнi 5 дiб вщ основи (вiдгалуження чи рубчика торшньо! бруньки) до верхiвки з точшстю до 1 мм.

Результати дослщження. Сезонний рiст пагонiв е важливим перiодом життeдiяльностi деревних рослин, пов'язаний з кшматичними умовами регь ону поширення. Л.1. Сергеев та його послщовники вважали рiст пагошв одним iз найважливiших перiодiв у рiчному циклi морфоперiодичних змш деревних рослин у помiрному i континентальному клiматах. Згiдно з висновка-ми багатьох вчених, тривалiсть перiоду росту пагонiв обумовлюе зимос-тiйкiсть рослин [2, 3].

Для пагошв видiв роду Robinia характерним е симподiальне галужен-ня. Перетворення бруньки у пагш починаеться з розростання листових зачат -кiв та росту мiжвузлiв. А.В. Гурський [4] вщносить види роду Robinia до рослин, у яких процеси закладання i розгортання складових пагона проходять одночасно. Так, 1х рiст може продовжуватися впродовж всього вегетацшного перiоду. У кiнцi вегетацп невизрша верхiвкова частина пагона разом iз моло-дими листочками всихае i з часом вщпадае. У наступному роцi рiст пагонiв може продовжуватись в тому ж напрямку за рахунок бiчних бруньок. В умовах з тривалим вегетацшним перюдом, за достатньо1 кiлькостi свiтла, тепла та оптимального агрофону енергiя росту пагошв зростае.

Поглиблеш бiологiчнi дослщження

273

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

Важливе бюлопчне значення мае пазушне розмiщення бруньок у ви-дiв роду Robinia. Криючий листок i пазушна брунька утворюють единий мор-фобiологiчний комплекс. Так, криючий листок надшно захищае молоду бруньку вiд механiчних пошкоджень i висихання i водночас штенсивно живить бруньку продуктами асимшяцп. Навеснi криючий листок стримуе зав-часне розкриття пазушно! бруньки, а в другш половинi лiта забезпечуе необ-хiднi умови для повного формування пагона наступного року. Для представ-никiв роду Robinia характерне унiсерiальне (однорядне) розмiщення пазуш-них бруньок, що найчастiше супроводжуеться низхщною послiдовнiстю !х закладання i розвитку на мiжвузлях [5].

Важливою властивютю деревних порiд е швидкiсть росту у висоту, рют крони у ширину та рют стовбура у товщину. За швидкiстю росту види роду Robinia належать до дуже швидкорослих рослин з рiчним приростом по-над один метр [6, 7]. Особливо швидкий рют вщбуваеться у першi 5-15 рокiв, тсля 20-25 рокiв життя вiн помино послаблюеться [6].

Особливостi росту пагошв, крони, стовбура видiв i форм роду Robinia дослщжували в умовах: Середньо! Азп, Сибiру, Москви (в ГБС iм. Н.В. Ци-цина), у швденних та центральних районах Укра!ни, Лiсостепу Республiки Молдова, у степових районах, у Республщ Бшорусь [4, 8, 9]. За даними А.В. Гурського [4], в оазисах Середньо! Азп (м. Сталшабад) види роду Robinia характеризуются прискореним розвитком, масовим цвтнням i плодоно-шенням, !хш поростевi пагони часто за один сезон виростають до 5-6 м. За такого швидкого розвитку затрачаеться значна кiлькiсть поживних речовин, що негативно впливае на майбутнш рют i довговiчнiсть рослин. До початку розкриття бруньок формуеться 15-20 % рiчного кiльця деревини, а до повного вкриття листям - вщкладаеться близько 40 % рiчного приросту деревини. Закшчення дiяльностi камбiю прослiдковуеться в серпш мiсяцi. Згiдно з дос-лщженнями авторiв [6, 7] види роду Robinia характеризуются тривалим ве-гетацшним перiодом i затяжним ростом. На !хню думку, тривалiсть росту пагошв не е величиною сталою i змшюеться залежно вщ температурного режиму вегетацшного перiоду та довжини свилового дня умов штродукцп.

Ми дослiдили сезоний рiст пагошв у R. pseudoacacia, R. p. 'Umbraculi-fera', R. p. ^ramidalis' та R. viscosa. Встановлено, що в умовах м. Умаш вони мають тривалий рiст - вщ 95 до 156 дiб (табл.). Лшшний рiст пагонiв у вшх представникiв роду Robinia розпочинаеться майже одночасно - II - III декади квиня. Найранiше припиняли рют пагони R. pseudoacacia - I - III декади сер-пня, дещо шзшше R. p. 'Umbraculifera' та R. p. 'Руramidalis' - III декада сер-пня - III декада вересня. Найтривалшим ростом характеризуются пагони R. viscosa - до III декади вересня - I декади жовтня.

Встановлено вплив ктматичних показникiв (температури, вологостi повiтря, опадiв) на рiст пагонiв. Так, критично посушливi погоднi умови травня-серпня 2007 р. призвели до зниження показниюв середнього рiчного приросту та зменшення тривалосп вше! фенофази на 7-9 дiб. Крiм цього, з табл. видно, що тривалють росту пагошв зменшуеться зi збiльшенням вiку деревних порщ

274

Збiрник науково-технiчних праць

Табл. Тривалсть росту та npupicm пагошв eudie роду Robinia L. _в умовах ттродукцп (м. Умань, 2005-2007 рр.)_

Рк Вж, роки Перюд росту пагошв, дтв Абсолютний прирют, см

початок кшець тривалють, AÍ6 максималь-ний мшмаль-ний серед-нш

R. pseudoacacia

2005 10 18.04 18.08 122 68 13,5 45

2006 22.04 24.08 124 70 14 47

2007 21.04 15.08 116 66 10 40

2005 55 18.04 01.08 105 17 3,5 10

2006 22.04 03.08 103 15 2 9

2007 21.04 25.07 95 12 1,5 7

R. p. 'Umbraculifera'

2005 2 19.04 12.09 146 75 16 51

2006 22.04 15.09 146 70 17 49

2007 21.04 07.09 139 74 12 47

2005 10 19.04 09.09 143 33 5 17

2006 22.04 13.09 144 30 4 15

2007 21.04 05.09 137 28 4 12

2005 30 19.04 31.08 133 13 6 10

2006 22.04 31.08 130 11 6 9

2007 21.04 27.08 128 7 2 4

R. p. 'Pуramidalis'

2005 2 - - - - - -

2006 22.04 17.09 148 255 107 235

2007 21.04 11.09 143 250 100 229

2005 5 - - - - - -

2006 22.04 16.09 147 222 15 99

2007 21.04 09.09 140 220 11 93

2005 10 18.04 10.09 140 147 42 84

2006 22.04 13.09 144 150 40 88

2007 21.04 05.09 137 140 35 76

R. viscosa

2005 3 19.04 22.09 156 121 10 57

2006 23.04 23.09 154 120 7 60

2007 21.04 15.09 147 117 6 48

2005 16 19.04 16.09 150 107 15 40

2006 23.04 20.09 150 115 13 45

2007 21.04 13.09 145 91 10 35

Як вщомо, рют пагона починаеться iз розгортання бруньки. Його вер-хiвка схована в листках, тому спочатку з брунькових лусок з'являються першi складш листочки зi складеними листковими пластинками. Першими розвива-ються бруньки в ашкальнш частинi минулорiчного приросту - спочатку бiч-нi, потiм верхiвкова (якщо не пошкоджена морозом), у базальнш частинi пагона - найшзшше. У R. viscosa (80 % бруньок) та в R. pseudoacacia (30 %) з одше! бруньки ростуть вщразу два пагони (рис. 1), однак продовжуе рют лише невелика кшькють з них, у решти - один з пагошв зупиняеться в рост на початкових етапах свого розвитку.

Поглиблеш бюлопчш дослiдження

275

Нацюнальний лкотехшчний yHÍBepcHTeT Украши

Г

Г

/

Рис. 1. Picm двох пагошв Í3 одниЛ бруньки у R. viscosa

В штродукцшному процесi особливо важливе значення вдаграе штен-сивнiсть росту пагонiв впродовж вегетацп. За даними А.В. Гурського [4], у пагошв зимостшких рослин перюд росту характеризуеться високою штен-сивнютю, а динамiка сезонного приросту утворюе круту одновершинну кри-ву, тодi як кривi приростiв незимостшких порiд часто утворюють двi або три вершини. Так, результати дослщження динамiки росту однорiчних пагонiв видiв роду Robinia засвiдчили, що найбшьш iнтенсивнiший 1х рiст спостерь гаеться в першш половинi вегетацiйного перюду (рис. 2). Sp50T

§ S40

-С CL

3=20 ■ За 10

а й

■д. 5 0

-

Ж —

/ \ —% R pseudoacacia -а~% R. viscosa

/ Vi

d " — п

кв]тень травень червень липень серпень вересень жовтень Мюяш Рис. 2. Динамка сезонного приросту пагошв R pseudoacacia та R viscosa у

2005-2007рр.

Анатз динашки росту пагошв видiв роду Robinia доводить, що в ходi росту пагони утворюють одновершинну криву. Максимальний прирют у всi роки прослiдковуеться з першо! декади травня до третьо! декади червня. Так, вже на початок липня пагони Robinia сягають 77-83 % вщ загально1 1х довжи-ни за вегетацiйний перюд. За липень та серпень пагони R. pseudoacacia та R. viscosa виростають на 17,0 та 20,5 %. У вересш прирют пагошв прослщко-вуеться лише у R. viscosa i становить 2,5 % вщ загального приросту за вегета-цiйний перiод.

Висновки. У ходi дослiдження особливостей росту пагонiв видiв i форм роду Robinia встановлено, що його представники в умовах м. Умаш ма-ють довготривалий рют - вiд 95 до 156 дiб. Так, тривалють ростових процесiв насамперед залежить вщ бiологiчних особливостей виду чи форми (найтрива-лiшим ростом характеризуеться R. viscosa), вщ погодних умов вегетацшного перiоду та вiд вiку рослин. Встановлено, що максимальний прирют пагошв припадае на першi два мюящ вегетацп. На нашу думку, саме така своерщна

276

Збiрник науково-техшчних праць

динашка приросту пагошв забезпечуе достатню зимостiйкiсть i водночас можливiсть культивування рослин цього роду в умовах дослщження.

Л1тература

1. Молчанов А. А. Методика изучения прироста древесных растений / А. А. Молчанов,

B.В. Смирнов. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 95 с.

2. Сергеев Л.И. Морфофизиологическая периодичность и зимостойкость древесных растений / Л.И. Сергеев, К.А. Сергеева, В.К. Мельников. - Уфа : Изд-во Башкир. фил. АН СССР, 1961. - 223 с.

3. Сергеев Л.И. Морфофизиологические годичные ритмы и акклиматизация древесных растений при интродукции / Л.И. Сергеев, К.А. Сергеева. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1969. - С. 25-46.

4. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гур-ский. - М. : Изд-во АН СССР, 1957. - 302 с.

5. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Сов. наука", 1952. - 392 с.

6. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. -

C. 289-369.

7. Лир Х. Физиология древесных растений / Х. Лир, Г. Польстер, Г.И. Фидлер : пер. с нем. Н.В. Лобанова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 420 с.

8. Кузевич В.С. Культуры дуба на вырубках акации белой в Лесостепи Молдавии : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.С. Кузевич. - Л., 1990. - 21 с.

9. Федорук А.Т. Интродуцированные деревья и кустарники западной части Белоруссии / А.Т. Федорук. - Минск : Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1972. - 188 с.

Мазуренко В.Д. Особенности сезонного роста побегов интродуци-рованных видов и форм рода Robinia L.

Исследованы особенности сезонного роста побегов R. pseudoacacia, R. р. 'Pira-midalis', R. р. 'Umbraculifera', R. luxurians та R. viscosa в условиях г. Умани. Определена длительность и динамика роста побегов у разновозростных представителей рода Robinia L. Установлено, что побеги всех видов рода Robinia L. имеют высокую интенсивность роста, а динамика их сезонного прироста формирует крутую одновершинную кривую.

Ключевые слова: виды Robinia L., сезонный рост, побеги, интродукция.

Mazurenko V.D. The seasonal growth of shoots of the genus Robinia L. species and forms under introduction conditions and its peculiarities

The seasonal growth of shoots of R. pseudoacacia, R. p. 'Piramidalis', R. p. 'Umbraculifera', R. luxurians and R. viscosa under conditions of Uman is investigated. A duration and dynamics of shoots growth of different age's representatives of genus Robinia L. is determined. These shoots are characterized high intensity.

Keywords: genus Robinia L., seasonal growth, shoots, introduction.

УДК 615.322:630*27 Магстр В.В. Мамчур;

ст. викл. С.С. Курка, канд. бюл. наук - Уманський НУ С

СИСТЕМАТИЗАЦ1Я, БОТАН1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА I ПРИРОДНИЙ АРЕАЛ КОПИТНЯКА ЕВРОПЕЙСЬКОГО (АБАШМ БиЯОРАБиМ Ь.)

На осжга л^ературних джерел визначено положення копитняка европейського (Asarum еигораеит Ь.) в системi рослин i стушнь родинних зв'язгав, подано боташч-ну характеристику, встановлено природний ареал походження i поширення на тери-тори Укра1ни та лжувальш властивостг

Ключовг слова: Asarum еигораеит Ь., систематика, родинш зв'язки, ареал.

Поглиблеш бюлопчш дослщження

277