CC BY
20
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
УДК 736.1(477.46) Викл. В.Д. Мазуренко, канд. бюл. наук -
Уманський НУ садгвництеа
ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В ТА ФОРМ РОДУ ROBINIA L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Проаналiзовано результати багатор1чних дослiджень щодо зимостiйкостi вид1в i форм роду Robinia L. за межами природного ареалу поширення. Дослщжено зимос-тiйкiсть видiв i форм роду Robinia L. в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни.
Ключовг слова: види, форми, Robinia L., зимостшгасть, Правобережний .i-состеп Украши.
Одним Í3 основних критерпв устшносп штродукцп е стшюсть рослин до комплексу несприятливих фактор1в в осшньо-зимовий перюд i особливо до екстремальних низьких температур. Здатнють рослин протистояти вам цим факторам називають зимостшюстю.
Мета роботи. Проанал1зувати зимостшюсть вид1в i форм роду Robinia в рiзних осередках штродукцп, зокрема, на основi власних дослщжень, виз-начити 1х зимостiйкiсть в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни.
Об'екти досл1дження. Види та форми роду Robinia: R. pseudoacacia, R. p. 'Piramidalis', R. p. 'Umbraculifera', R. p. 'Decaisneana', R. p. 'Unifoliola', R. luxurians, R. viscosa, R. holdtii.
Методика дослщжень. Стшюсть видiв i форм роду Robinia до низьких температур в умовах дослщжень визначали за методикою С.Я. Соколова [1].
Результати дослщження. Зимостшюсть багатьох видiв i форм роду Robinia визначае перспектившсть 1х штродукцп в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни. На думку авторiв [2], вимерзання рослин залежить вiд ве-личини низьких температур i природи протоплазми кштин, а морозос-тiйкiсть - вiд спадково! структури органiзму. Передумовою устшно! зимiвлi е вчасне закiнчення вегетацп та достатне здерев'яншня пагошв, що пов'язане з процесом лшшфжацп клiтинних оболонок деревини. За даними В.€. Свири-денка i А.Й. Швиденка [2], представники роду Robinia в твшчнш частит Укра!ни не вкладаються в строки тривалосп вегетацп, внаслiдок чого !хш па-гони обмерзають. За шкалою теплолюбност деревних порiд С.С. П'ятницько-го (1960), автори [3] зараховують R. pseudoacacia до вщносно холодостшких порщ, iншi [4] - до теплолюбних. Порiвнюючи умови природного ареалу поширення з умовами культурних ареалiв, можна констатувати про устшне культивування деяких видiв набагато твшчшше сво!х природних ареалiв, що свщчить про високу екологiчну пластичшсть та значнi потенцiйнi можливос-т рослин.
Вiдомий селекцiонер 1.В. Мiчурiн звертав увагу на значення фотоперь одизму для зимостiйкостi деревних рослин [5]. Деревш породи пiвденного походження не витримують умов крайньо! пiвночi насамперед через пору-шення ритмжи росту [6].
Серед нинi вщомих видiв роду Robinia лише R. pseudoacacia набула значного поширення майже у всьому свт. Результатом устшно! штродукцп
Поглибленi бiологiчнi дослiдження
301
виду е отримання холодостiйких форм. Нинi культурний ареал R. pseudoacacia в Свразп проходить по лшп Санкт-Петербург (де школи цвiте) - Hi-кольськ (Вологодська обл.) - Горький - Казань - Уфа - Оренбург [7]. За да-ними А.1. Колесшкова [8] масове розповсюдження R. pseudoacacia, як тепло-любно! породи, не поширюеться пiвнiчнiше лшп Гомель - Курськ - Воро-нiж - Саратов, однак окремi ll морозостiйкi екземпляри цвiтуть i плодоносять швшчшше ще! лшп. Як зазначае Ф.Н. Харитонович [9], у степових i люосте-пових районах европейсько! частини СНД R. pseudoacacia без сильного об-мерзання витримуе температури до -30...-35 °С. Зокрема 1.В. Мiчурiн селек-цiйним добором морозостшких форм поширив R. pseudoacacia до 60° пн. ш. Завдяки значнш адаптацiйнiй здатностi iнтродукцiя R. pseudoacacia i ll форм стала можливою в Сибiру (Барнаул), де у безсшжш зими вимерзала до рiвня Грунту, проте вiдновлювалась паростю, на Далекому Сходi, де обмер-зае, але плодоносить, у Смоленську, Москвi, Санкт-Петербурзi, де трапля-ються квiтучi i плодоноснi екземпляри у виглядi кущiв чи невеликих дерев [10]. Найбшьш пiвнiчним пунктом R. pseudoacacia, де вона здатна плодоно-сити, вважаеться Нжольськ Вологодсько! обл. (60° пн. ш.) [8, 11].
R. viscosa, яка у залученш в штродукцшний процес посiдае друге мю-це пiсля R. pseudoacacia, характеризуеться меншою зимостiйкiстю. За дани-ми А.А. Качалова [12], R. viscosa зимостшка в культурi на сход^ пiвнiчнiй i середнiй частит Укра!ни i в Закарпаттi. В умовах Киева витримуе морози до 35 °С. У Молдовi (Кишенев) R. viscosa зимостiйка, плодоносить, в Санкт-Пе-тербурзi - вимерзае. В умовах Латвп трапляються поодинокi, кущеподiбнi екземпляри R. viscosa, в Бшоруи спостерiгали обмерзання однорiчних пагошв рослин за температури -24 °С [11].
Щодо штродукцп R. luxurians у лггературних джерелах знаходимо, що вид вважаеться досить зимостiйким i здатним до плодоношення в умовах Киева, Криму, Ташкенту (Середня Азiя); випробовуеться в Санкт-Петербурзi [8]. В умовах Бшоруш у 1975 р. зимостшюсть виду становила 3 бали. На тв-ночi кра!ни в зимовий перюд 1978-1979 рр. за температури - 30,5 °С обмерзали однорiчнi пагони, тодi як у швшчно-схщнш частинi кра!ни дерева усшш-но зимували [8].
Для виявлення стiйкостi видiв i форм роду Robinia до низьких температур в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни були залучеш рiзновiковi насадження ЯоЫша, якi ростуть у дендропарку "Софпвка", Уманському нащ-ональному ушверситеп садiвництва, на вулицях та околицях м. Умаш. Визрь вання пагошв визначали вiзуально за ступенем здерев'яншня, кольором i роз-витком захисних поверхневих тканин. У дорослих особин R. p. 'Decaisneana' та R. p. 'Unifoliola' за роки дослщжень здерев'яншня пагошв на кшець вегета-цп становило 95-98 %, на пагонах вщзначали пошкодження верхiвок з 12 бруньками. У R. p. 'Umbraculifera', R. p. ^ramidalis', як вiдрiзняються по-вiльнiшим визрiванням пагошв, здерев'яншня становить 80-90 %, пошкоджу-ються верхiвки пагона з 2-3 бруньками. У R. viscosa пагони характеризуются
302
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник М.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.5
затяжним ростом i дерев'яшють на 80-85 %, майже щорiчно пошкоджуються BepxÍBKH з 3-4 бруньками. В однорiчних оянщв i паростi видiв роду Robinia, пагони яких ростуть до третьоï декади вересня, пошкоджуються BepxiBm з 14 бруньками. Вщзначено, що посушливi умови 2007 р. сприяли прискорено-му завершенню росту й штенсившшому здерев'янiнню пагонiв. Так, станом на 20 вересня здерев'яншня пагошв становило: у 10-30-рiчних R. pseudoacacia - 98-100 %, у 16^чних R. viscosa - 90 %, в однорiчних сiянцiв R. pseudoacacia i R. viscosa - 80-95 %.
Справжшм випробуванням рослин на стшюсть до критичних низьких температур, як трапляються у цьому регiонi, був 2006 р. спостережень. У шчш Уманською метеостанщею було зафiксовано абсолютнi вiд'eмнi темпе-ратури 33-36 °С. За роки дослщжень R. pseudoacacia слугувала за типовий взiрець зимостiйкоï рослини - 1 бал (табл.).
Табл. Зимостштсть eudie i форм роду Robinia L. в умовах штродукцй
(середш бали), 2004-2008 рр.
Види, форми Роки спостережень Середнш бал
2004-2005 2005-2006 2006-2007 2007-2008
R. pseudoacacia 1 1 1 1 1,0
R. p. 'Decaisneana' 1 2 (1) 1 1 1,2
R. viscosa 2 2 ( 3) 2 ( 3) 2 2,3
R. p. 'Umbraculifera' R. p. 'PYramidalis', 1 (2) 2 2 1 (2) 1,6
R. ambigua, R. luxurians - 2 2 1 1,6
R. holdtii R. p. 'Unifoliola' 1 2 1 (2) 1 1,4
рослини - 2 (3) 2 (3) 1 (2) 2,2
Подiбною зимостшюстю характеризувалась декоративна форма R. p. 'Decaisneana' (1,2 бали), тодi як R. p. 'Umbraculifera', R. p. ^ramidalis' та ви-ди R. ambigua i R. luxurians мали нижчу зимостшюсть (1,6 балiв). Щороку значнi пошкодження однорiчних пагонiв вщзначали у R. viscosa - 2,3 бали i незначш у R. holdtii i R. p. 'Unifoliola' - 1,4 бали. Обстеження однорiчних рослин R. pseudoacacia, R. p. 'Decaisneana', R. p. 'Unifoliola', R. viscosa, R. luxurians показало, що зимостшюсть ïх пагошв становить 1-3 бали. Дворiчнi рослини вшх зазначених таксошв набувають бiльшоï стшкосп до низьких температур повггря. Це насамперед обумовлюеться змшами у покривних тканинах молодих рослин. Крiм цього, пiд час росту крона дерева виходить за межi приземного шару повиря, де спостершаються сильнi заморозки.
Було вщзначено, що рiзке похолодання до -13 °С, якому передували теплi волоп осiннi днi (жовтень 2006 р.), спричинило у R. viscosa значш пошкодження однорiчного приросту (3 бали). У наступному вегетацiйному перь одi, на дворiчних гiлках пошкоджених дерев розвивались сплячi бруньки, як дали початок молодим сильним пагонам. Це свщчення активного вщновлен-ня R. viscosa. Крiм безпосередньо зимових пошкоджень, деревнi рослини часто зазнають шкоди вiд раннiх осшшх i пiзнiх весняних заморозкiв. Так, щодо заморозкiв всi представники роду Robinia е дуже чутливими.
Поглиблеш бiологiчнi дослiдження
303
Висновки. 1шродуковаш види i форми роду Robinia в Правобережному Шсостепу Украши можуть без значних пошкоджешь витримувати температуру нижче вiд -32 °С. За роки спостережешь 1х зимостiйкiсть в умовах ш-тродукци сташовила 1-2 (3) бали. Зважаючи на показники зимостшкосп, мож-ша констатувати, що дослiджуваший регiош е цiлком придатним для культиву-вання зазначених видiв i форм роду Robinia.
Л1тература
1. Соколов С.Я. Современное состояние теории интродукции и акклиматизации растений / С.Я. Соколов // Тезизы совещания по теории интродукции растений. - М.-Л., 1953. - С. 10-18.
2. Свириденко В.С. Лгавництво : тдручник / В.С. Свириденко, А.Й. Швиденко. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвгга", 1995. - 364 с.
3. Щепотьев Ф.Л. Быстрорастущие древесные породы / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко. - М. : Изд-во с.-х. лит-ры, 1962. - 373 с.
4. Колесников А.И. Декоративне формы древесных пород / А.И. Колесников. - М. : Изд-во Мин-ва коммун. хоз-ва РСФСР, 1958. - 272 с.
5. Липа О. А. Дендролопя з основами акл1матизаци / О.А. Липа. - К. : Вид-во "Вища шк", 1977. - 205 с.
6. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гур-ский. - М. : Изд-во АН СССР, 1957. - 302 с.
7. Арифханов К. Т. Биология и экология видов рода Robinia L. в условиях оазиса : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 "Ботанжа" "Ботаника" / К.Т. Арифханов. - Ташкент, 1964. - 23 с.
8. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. -С. 289-369.
9. Харитонович Ф.Н. Биология и экология древесных пород / Ф.Н. Харитонович. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 304 с.
10. Встовская Т.Н. Древесные растения-интродуценты Сибири. Lonicera -Sorbus / Т.Н. Встовская. - Новосибирск : Изд-во "Наука", Сибир. отделение, 1986. - 205 с.
11. Мауринь А.М. Семеношение древесных экзотов в Латвийской ССР / А.М. Ма-уринь. - Рига : Изд-во "Эвайгене", 1967. - 206 с.
12. Качалов А.А. Деревья и кустарники : справ. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1970. -
408 с.
Мазуренко В.Д. Зимостойкость интродуцированных видов и форм рода Robinia L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Проанализированы результаты многолетних наблюдений зимостойкости видов и форм рода Robinia L. за границами природного ареала распространения. Изучена зимостойкость видов и форм рода Robinia L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: виды, формы, Robinia L., зимостойкость, Правобережная Лесостепь Украины.
Mazurenko V.D. A cold resistance of genus Robinia L., its species and forms under introduction conditions
The results of perennial investigations of cold resistance of genus Robinia L., its species and forms outside expansion of natural area are given. A cold resistance of genus Robinia L., its species and forms is investigated in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
Keywords: species, forms, Robinia L., cold resistance, Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.
304
Збiрник науково-техшчних праць
