CC BY
36
Мамчур В.В. Семенное размножение Ailanthus altissima Mill
Исследовано семенное размножение вида Ailanthus altissima (Mill). Приведены данные по срокам заготовки и высева в открытую и закрытую почву, условий хранения, энергии прорастания и глубины заделки семян. Установлено, что сбор семян Ailanthus altissima можно проводить осенью, непосредственного после естественного созревания крылаток, а также в весенний период. Хранить семена в течение зимнего периода лучше в бумажных мешках при температуре +5-7 °С. Дружные всходы семян при высеве в открытую почву появляются после заделки на глубину не более 1-2 см. Всхожесть семян в условиях Центрально-Приднепровской возвышенной области Украины составляет 87,3-89,5 %.
Ключевые слова: Ailanthus altissima (Mill), семена, размножения, лабораторная всхожесть, почвенная всхожесть.
Mamchur V. V. Seed Propagation of Ailanthus Altissima Mill.
The seed propagation of the species Ailanthus altissima (Mill) has been studied. The data on periods of harvesting and seeding in the open and covered soil, storage conditions, germination energy and depth of seeding are given. It is determined that the seed collection of Ailanthus altissima can be carried out in autumn, directly after the natural maturation of samaras, and also in spring. In winter it is better to keep the seeds in paper bags at a temperature of + 5-7°C. The neighbourly seedlings under sowing in the open soil appear after wrapping to a depth of no more than 1.5-2 cm. Germination of seeds in terms of Central Dnieper highland area of Ukraine is 87.3-89.5 %.
Keywords: Ailanthus altissima (Mill), seed, propagation, laboratory germination, soil germination.
УДК 581.44:582.635.1(4774)
ОСОБЛИВОСТ1 СЕЗОННОГО РОСТУ ПАГОН1В ВИД1В I ФОРМ РОДУ
ШМШ Ь. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ С.А. 'Масловата1, В.П. ШлапаК
Дослщжено особливост структури i розвитку пагошв вищв i форм роду Ulmus Ь. На шдсташ узагальнення багатс^чних фенолопчних спостережень вивчено сезонний рют та розвиток вегетативних оргашв упродовж вегетацп в умовах Правобережного Люос-тепу Украши. Встановлено, що лшшний рют пагошв у вах представниюв роду Ulmus розпочинаеться майже одночасно в П-Ш декадi кв^ня i тривае вщ 109 до 162 дiб. Вияв-лено так типи пагошв: ростовий, силептичний, бiчний, верхiвковий та генеративний, як розвиваються з вщповщних тишв бруньок. Максимальний прирют пагошв видш i форм роду Штш простежено з третьо! декади кв^ня по другу декаду липня, а на ю-нець липня пагони сягають 77-83 % вщ загально! !х довжини за вегетацшний перiод.
Ключовi слова: види та форми роду Ulmus Ь., лшшний рют, динамика росту, пагони, симподiальне галуження, прирiст.
Вступ. Як вважае Л.1. Сергеев [9], рiст пагошв е одним iз найважливiших перiодiв у рiчному циклi морфоперiодичних змш деревних рослин у помiрному i континентальному клшатах. Сезонний рiст пагошв тiсно пов'язаний з ктма-тичними умовами мiсцезростання та змiнами метеоролопчних факторiв. В оп-тимальних умовах швидккть росту е максимальною. Встановлено, що зимос-тiйкi види характеризуются раншм i порiвняно коротким перюдом росту, нези-мостiйкi - починають рости значно пiзнiше i мають бiльш тривалий рiст.
1 acnip. С.А. Масловата - Уманський НУ садвництва;
2 проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУ сад1вництва
Кожна життева форма рослини, як стверджують Л.Е. Гатцук та 1.П. Серебряков [2, 10], передуам характеризуеться складом патент, а також закономГр-ностями 1х розвитку та структурою вае1' пагоново'' системи. Видiлення пагоно-вих систем рiзниx тишв дае змогу роздшити крону дерева на конструктивн еле-менти, що дае змогу описати будову рослини та виявити особливоста ii' життедь яльностi, яю пов'язанi з характером росту, гшкування, формування габiтусу та плодоношения.
Причиною труднощш у вивченнi онтогенезу багаторiчниx деревних рос-лин, як зазначае I.A. Грудзинська [4], е тривалкть 1'х життя. Але вирiшения цих завдань частково полегшуеться тим, що життевий цикл рослин складаеться з щорiчно повторюваного циклу, утворення структурних одиниць - елементар-них пагошв. У зв'язку з цим велике значення мае вивчення органогенезу цих елементарних одиниць у рiзновiковиx рослин. Вивчення органогенезу паготв, 1'х щорiчного формування та росту, дае змогу встановити багато закономГрнос-тей його розвитку, утворення органiв i окремих структур.
Об'ект дослiдження - види та форми роду Ulmus: U. pumila L., U. glabra Huds., U. minor Mill., U. laevis Pall., U. g. 'Pendula', U. g. 'Pendula', U. g. 'Albo -Variegata' та U. g. 'Crispa Pyramidalis', ят зростають на територц Уманського на-щонального унiверситету садiвництва та Нацiонального дендролопчного парку "Софивка" НАН Украши.
Мета дослщження. Проаналiзувати особливостi структури та розвитку па-гонiв видав i форм роду Ulmus. Встановити динамшу 1'х сезонного росту впро-довж вегетацп в умовах Правобережного ЛГсостепу Украши.
Матерiали i методи дослщження. Лшшний рiст патент визначено за методикою A.A. Молчанова та ВВ. Смiрнова [7]. Зпдно з методикою на модель-них деревах вибирали 10 плок, яю вимiрювали в перiод iнтенсивного росту кожш 2-3 днi, а в перюд затухання росту - через 4-5 дшв. Довжину пагона вимь рювали лiнiйкою кожнi 5 дiб вiд основи (вiдгалуження чи рубчика торшньо! бруньки) до верх1вки з точнктю до 0,1 см.
Результати дослщження. Пагонова система формуеться завдяки верхшко-вим, бiчним або пазушним, а iнколи й додатковим брунькам. Стушнь галужен-ня, напрямок росту пагошв i 1х розмiри визначають зовнiшнiй вигляд рослини -ii' габиус. Будучи за своею природою системним утворенням, пагiн е тальки час-тиною пдлого, iнакше кажучи, пiдсистемою системи, яку становить весь орга-нiзм рослини. Однак, незважаючи на це, пагонова пiдсистема, з позицш системного пiдxоду, водночас, складаеться iз дрiбнiшиx системних одиниць, яю структурно й функщонально пов'язанi мiж собою та iз системою рослинного оргашз-му загалом. Дослiдження структури пагонових систем скелетних плок здшсню-вали СМ. Зиман, СЛ. Мосякiн, О.В. Булах, ОМ. Царенко, Л.М. Фельбаба-Клу-шина та Ю.О. Рум'янков.
Для патент видiв i форм роду Ulmus характерним е симподiальне галужен-ня, коли бГчна гiлка, яка утворюеться шд верх1вкою головно'' гшки, перевершуе головну гшку, зсовуе ii' вбж i розвиваеться так, що приймае ii' напрямок та ii' зовшшнш вигляд. Такий процес може повторюватися досить часто. Унаслщок цього утворюеться вкь, що зовн нагадуе моноподш, але складаеться Гз велико'' кшькоста бГчних плочок.
Пiд час дослщження основного складу пагошв крони видiв i форм роду Ulmus виявлено так типи пагошв: ростовий, силептичний, бiчний, верхiвкoвий та генеративний, якi розвиваються з вщповвдних тишв бруньок. Ростовий пaгiн ут-ворюе стовбур та скелетнi плки й розвиваеться з бiчнoi вегетативно!' бруньки верхшкового пагона. До кшця вегетацп - це товсте прямостояче стебло 1,62±0,31 м довжини. Ростовий пагш характеризуеться розвитком великих листав, розмщених почергово.
Верхнвкова брунька не закладаеться, oскiльки ркт пагона зупиняють першi приморозки. У пазухах листюв ростового пагона сформован вегетaтивнi бруньки, деякi з них проростають в цьому ж рощ, утворюючи силептичнi пагони. Силептичний пагш - це стебло другого порядку галуження ростового пагона, який розмщуеться шд гострим кутом до головно!' oсi. Такий пагш утворюеться дов-жиною 0,63м21 м, мае велит листки, у пазухах яких розташоваш вегетативш бруньки, але верхнвкова брунька не закладаеться. Особливкть його формування полягае в тому, що вiн вiдрoстaе з бiчнoi бруньки середньо!' частини материнсь-кого пагона без перюду спокою. У такому випадку, силептичний пагш разом з ростовим пагоном е единим елементарним пагоном.
Бiчний пагт - це коротке oднoрiчне стебло з нетривалим перюдом росту, на якому закладаеться верхнвкова брунька. Бiчний пaгiн несе на сoбi сформова-нi листки, в пазухах яких закладаються генеративш бруньки, якi дають початок генеративним пагонам.
BepxieKoeuü пагт - стебло другого порядку галуження ашкально!' частини ростового пагона, який розвиваеться з останньо!' живо!' бруньки та досягае 27,1±5,6 см довжини. У медiaльнiй та ашкальнш частинах верхнвкового пагона закладаються вегетативш бруньки, яш пiд час наступного вегетативного сезону дадуть початок новому ростовому пагону. А в його базальнш чaстинi - генера-тивш, з яких формуються генерaтивнi пагони, ят представляють собою коротке стебло, що несе на сoбi спочатку квии, а пoтiм - плоди. Ркт такого пагона по-чинаеться у II-III декaдi квiтня та завершуеться до Ш декади травня.
У природних умовах рiст в^в у дiaметрi продовжуеться впродовж всього життя i е досить рiвнoмiрним. Основний рiст у висоту ввдбуваеться в першi десять ротв, а пoтiм спoвiльнюеться. У вщ 60 рoкiв середня висота тшьки на 1 м бшьша, шж у 10-рiчнoму вiцi, тобто в першi роки життя в'яз досягае певно!' ви-соти i зупиняеться на цiй межi. Це ввдбуваеться внaслiдoк вiдмирaння основно!' вершини та зaмiни ii боковою плкою. Зaмiнa головного пагона вiдбувaеться приблизно на висoтi 4-5 м.
Дослщженнями сезонного росту пагонш U. pumila, U. glabra, U. minor, U. laevis та U. g. 'Pendula' доведено, що в умовах Правобережного Лкостепу Ук-ра'ни вони мають тривалий рiст - вiд 109 до 162 дiб. Тривaлiсть ростових процесс залежить вiд бюлопчних особливостей виду чи форми. Лшшний рiст па-гoнiв у всх предстaвникiв роду Ulmus розпочинався майже одночасно - на початку третьо!' декади квiтня. Рiчний приркт пaгoнiв видав i форм роду Ulmus за-лежно вiд вку рослин наведено в табл. 1.
Табл. 1. Рiчний прирiст паготв представниюв роду Штж (2016 р.), I
Вид та форма роду Ш1тж
3
Середшй вш рослин, роюв
12
±0,42
70
±U,2U
U. pumila L.
124,8±
99,2
19,6
U. glabra Huds.
120,9±
106,4±
25,3±
U. minor Mill.
115,1±
80,9±
17,9±
U. laevis Pall.
148,8±0,69 96,1±0,39
94,5±
21,4±
U. g. 'Pendula'
114,3±
Iнтенсивнiсть росту пагошв упродовж всього перiоду неоднакова. Найбшь-ший прирiст у дослiджуваних видiв спостережено до II декади липня, потiм ростовi процеси значно сповшьнювалися. Показники рiчного приросту пагонiв видш, якi вивчали, пов'язанi з вшом екземплярiв, на яких проводили замiри. У рослин трирiчного вiку цей показник у 6,5-7, а в 10-15^чних у 4,5-5 разiв бшь-ший, нiж у 60-80- рiчних рослин.
Рiзницю iнтенсивностi росту пагошв у дорослих та молодих рослин можна пояснити тим, що молода оянщ поживнi речовини використовують тшьки на рiст та розвиток пагошв, доро^ - весь лiтнiй перюд формують генеративнi ор-гани, плоди та наання, що i е найiмовiрнiшою причиною змiщення максимального приросту пагошв. Передчасна зупинка росту пагошв дорослих рослин сприяе кращому дозрiванню деревини, i порiвняно з молодими особинами, кра-щу пристосовашсть до осiнньо-зимових знижень температури.
Приркт однорiчних пагонiв видiв i форм роду Штт, що ростуть в умовах Правобережного Лкостепу Украши, подано в табл. 2.
Табл. 2. Приркт однорiчних паготв (м. Умань) 2013-2016 рр.
Вид, форма
PiK
Абсолютний прирют, см
максимальний
мiнiмальний
середнiй
2014
76,8
18,9
47,8
U. pumila
2015
101,5
22,5
62,0
2016
204,3
45,2
124,8
Середне за три роки
127,5
28,9
78,2
U. glabra
2014
89,1
18,1
53,6
2015
92,8
21,6
57,2
2016
173,6
120,9
Середне за три роки
118,5
35,9
77,2
U. minor
2014
73,8
17,2
45,5
2015
,1
16,3
50,2
2016
167,8
62,4
115,1
Середне за три роки
108,6
32,0
70,3
U. laevis
2014
82,0
10,5
46,3
2015
102,6
28,3
65,5
2016
248,1
49,6
148,8
Середне за три роки
144,2
29,5
,9
U. g. 'Pendula'
2014
152,9
48,5
100,7
2015
151,4
46,3
98,8
2016
149,0
43,2
96,1
Середне за три роки
151,1
46,0
98,5
2
U. g. 'Crispa Pyramidalis' 2014 19,8 5,8 12,8
2015 20,4 6,1 13,2
2016 17,3 4,7 11,0
Середне за три роки 19,2 5,5 12,3
U. g. 'Rubra' 2014 58,8 8,9 33,8
2015 59,2 9,3 34,2
2016 47,6 7,1 27,4
Середне за три роки 55,2 8,4 31,8
U. g. 'Albo - Variegata' 2014 25,4 8,6 17,0
2015 26,4 9,8 18,1
2016 23,8 5,5 14,6
Середне за три роки 25,2 7,9 16,6
Н1Р05 4,7 1,2 2,9
Максимальний прирют пагошв (див. табл. 2.) виявлено в U. laevis -144,2 см та плакучо! форми U. g. 'Pendula' - 151,1 см. Найменший максимальний прирют однорiчних пагонiв зафiксовано у декоративних форм U. g. 'Crispa Pyramidalis' - 19,2 см та U. g. 'Albo - Variegata' - 25,2 см. Мммальний прирiст спостережено також у декоративних форм U. g. 'Crispa Pyramidalis' - 5,5 см та U. g. 'Albo - Variegata' - 7,9 см, який ютотно вiдрiзняeться вщ показниюв плакучо!' форми U. g. 'Pendula'. Середш показники щодо максимального приросту от-римано в U. g. 'Pendula' - 46,0 см. Також варто зазначити, що за найкоротшого терм^ сезонного росту однорiчних пагошв, спостережено найбтьший прирiст в U. g. 'Pendula', а найменший - U. g. 'Crispa Pyramidalis'. 1нтенсившсть приросту пагошв видiв i форм роду Ulmus показано на рис. ЗОп- „
кв1тень травень червень липень серпень вересень
Рис. 1нтенсивтсть приросту пагошв вuдiв i форм роду Штив, см
Аналiз динамки росту пагошв видiв i форм роду и1тш доводить, що в хо-дi росту пагони утворюють одновершинну криву. Максимальний прирют у всi роки простежено з третьо' декади квiтня по другу декаду липня. Так, вже на ю-нець липня пагони Ытш сягають 77-83 % вщ загально' !х довжини за вегета-цiйний перiод. За серпень пагони виростають на 17,3 та 21,1 %. У вересш при-
picT пагошв знижуеться i становить 2,9 % вщ загального приросту за вегета-цiйний перiод. Висновки:
1. У вид1в i форм роду Ulmus виявлено TaKi типи пагошв: ростовий, силептич-ний, бiчний, верхiвковий та генеративний, яы розвиваються з вщповщних ти-шв бруньок.
2. Встановлено, що в умовах Правобережного Лкостепу Украши лiнiйний рiст пaгонiв у вих представник1в роду Ulmus розпочинаеться майже одночасно у II-III декад! кштня i тривае в1д 109 до 162 д16.
3. Тривалкть ростових процешв залежить в1д бюлопчних особливостей виду чи форми, в1д погодних умов вегетaцiйного перiоду та в1д в1ку рослин.
4. Максимальний прир1ст пaгонiв вид1в i форм роду Ulmus простежено з третьо1 декади кштня по другу декаду липня. На ынець липня пагони сягають 7783 % в1д загально1 1х довжини за вегетацшний перiод.
Лiтература
1. Жмылев П.Ю. Биоморфология растений: Иллюстрированный словарь / П.Ю. Жмылев, Ю.Е. Алексеев, Е.А. Карпухина, С. А. Баландин. - М. : Изд-во МГУ, 2002. - 240 с.
2. Гатцук Л.Е. Растительный организм: опыт построения иерархической системы его структурно-биологических единиц / Л.Е. Гатцук // Современные подходы к описанию структуры растения : сб. науч. тр. - Киров, 2008. - С. 27-47.
3. Грудзинская И.А. Семейство Ulmaceae Mirb. (систематика, география, вопроси органогенеза) : автореф. дисс. на соискание учен. степени / И.А. Грудзинская. - Ленинград, 1980. - 39 с.
4. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гурский. - М. : Изд-во АН СССР, 1957. - 302 с.
5. Зиман С.М. 1люстрований довщник з морфологи кв^кових рослин : навч.-метод : пойбн. / С.М. Зиман, С.Л. Мосякш, О.В. Булах, О.М. Царенко, Л.М. Фельбаба-Клушина. - Ужгород : Вид-во "Медiум", 2004. - 156 с.
6. Михалевская О.Б. Элементарный побег у силептически ветвящихся древесных растений / О.Б. Михалевская // Успехи экологической морфологии растений и ее влияние на смежные науки : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1994. - С. 57-58.
7. Молчанов А.А. Методика изучения прироста древесных растений / А.А. Молчанов, В.В. Смирнов. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - 95 с.
8. Рум'янков Ю.О. Структурна оргашзацш пагонових систем скелетних гшок видш роду Celtis L. / Ю.О. Рум'янков // Автохтонш та штродуковаш рослини : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Либвдь". - 2014. - Вип. 10. - С 149-155.
9. Сергеев Л.И. Морфофизиологическая периодичность и зимостойкость древесных растений / Л.И. Сергеев, К.А. Сергеева, В.К. Мельников. - Уфа : Изд-во Башкир. фил. АН СССР, 1961. - 223 с.
10. Серебряков И.П. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных / И.П. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1962. - 337 с.
Надшшла до редакцп 11.10.2016 р.
Масловатая С.А., Шлапак В.П. Особенности роста побегов видов и форм Ulmus L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы особенности структуры и развития побегов видов и форм рода Ulmus L. На основании обобщения многолетних фенологических наблюдений изучены сезонный рост и развитие вегетативных органов в течение вегетации в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что линейный рост побегов у всех представителей рода Ulmus начинается почти одновременно во II-III декаде апреля и длится от 109 до 162 суток. Выявлены следующие типы побегов: ростовой, силептичный, боковой, верхушечный и генеративный, которые развиваются из соответствующих типов почек. Максимальный прирост побегов видов и форм рода Ulmus прослеживается с
третьей декады апреля по вторую декаду июля, а на конец июля побеги достигают 7783 % от общей их длины за вегетационный период.
Ключевые слова: виды и формы рода Ulmus L., линейный рост, динамика роста, побеги, симподиальное ветвление, прирост.
Maslovata SA., Shlapak V.P. The Features of Seasonal Shoot Growth of Types and Forms of the Genus Ulmus L. in the Conditions of Right Bank Forest-steppe of Ukraine
Some features of the structure and development of shoots of species and forms of Ulmus L. genus are studied. Based on the synthesis of long-term phenological observations, the seasonal growth and development of vegetative organs during the growing season under conditions of Right Bank Forest-Steppe of Ukraine are considered. It is found that the linear growth of shoots of Ulmus genus begins almost simultaneously in the second and third weeks of April and lasts ranging from 109 to 162 days. The following types of shoots are discovered: growth, sylleptic, lateral, apical and generative shoots developing from the appropriate types of buds. The maximum growth of shoots of species and forms of Ulmus genus is evident from the third week of April until the second week of July. At the end of July shoots reach 77-83 % of their total length during the growing period.
Keywords: types and forms of the genus Ulmus L., linear growth, growth rates, shoots, sympodial branching, amount of growth.
УДК 630 *[644+23+174.754]
ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА ВМ1СТ П1ГМЕНТ1В ХВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В БОРОВИХ УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
М.М. Михайленко1, С.Л. Копш2,1.В. Фiзик3, М.Л. Копш4, В.М. Гончар5, Л.1. Копш6
Проан^зовано особливост поширення соснових насаджень у борових умовах За-хщного Полюся. Дослщжено вплив доглядових рубок рiзноl штенсивност на змшу так-сацшних показнигав соснових молодняюв i динамшу шгментш у хво! сосни звичайно! в умовах свiжого бору. Встановлено, що вмют хлорофшу "Ь" у хво! дерев сосни зви-чайно! на секщях експерименту та соснового шдросту шд наметом материнського дере-востану е меншим за вмют хлорофшу "а". Вщзначено iстотне зменшення вмiсту хлорофшу "а", "Ь" та сшввщношення хлорофшу "а+Ь" i каротино'лдав у хво! дерев сосни зви-чайно! на секцiях з iнтенсивнiстю прочищення вiд 15 до 20 %. Визначено, що наймен-ший (0,149 мг/г) вмiст каротино'лдав мае хвоя сосни звичайно! на секцн з штенсившстю проведення прочищення 25 % за кшьюстю дерев.
Ключовi слова: боровi умови, сосновi лiси, доглядовi рубки, iнтенсивнiсть осв^ле-ностi, шгменти.
Вступ. У швшчшй частин1 Украши, де зосереджен1 верхн1 частини Во-линсько!, Р1вненсько1, Житомирсько!, Кшвсько!, Чершпвсько! та Сумсько! областей розташована л1согосподарська область Пол1сся, що далиться на три лко-господарських округи: Захщне Пол1сся, Центральне Пол1сся та Киево-Черш-пвське Пол1сся. На шдвищених елементах рельефу Зах1дного Пол1сся поширеш
1 здобувач М.М. Михайленко - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 доц. С. Л. Копш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 докторант 1.В. Ф1зик, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 асшр. М.Л. Копш - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
5 наук. сп1вроб. В.М. Гончар, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
6 проф. Л.1. Копш, д-р. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
