CC BY
19
КЛШ1ЧНА МЕДИЦИНА
УДК 614.253.2-055-092.1:347.151
О.М. Лазаренко, Г.П. Кузьмта
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1 (part 2).126940
РОЛЬ ОЦ1НКИ
ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я З 1НДЕКСОМ ЖИТТеД1ЯЛЬНОСТ1 У ПАЩеНТШ З АРТЕР1АЛЬНОЮ
Г1ПЕРТЕНЗ1СЮ в поеднАнш
З ПОДАГРОЮ В ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ Украти» кафедра терапИ, кардюлоги та Ымейно! медицини ФПО (зав. - д. мед. н., проф. В.А. Потабаштй)
вул. 30^ччя Перемоги, 2, Кривий Рiг, Днinроnетровсъка область, 50000, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of therapy, cardiology and family medicine of FPE 30-richchja Peremogi str., 2, Krivoy Rog, Dnipropetrovsk region, 50000, Ukraine e-mail: lazarenkohelga@bigmir.net
Ключовi слова: артерiалъна гiпертензiя, подагра, яюстъ життя, урат-знижувалъна терапiя Key words: hypertension, gout, quality of life, urat-lowering therapy
Реферат. Роль оценки качества жизни и здоровья с индексом жизнедеятельности у пациентов с артериальной гипертензией в сочетании с подагрой в практике семейного врача. Лазаренко О.Н., Кузьмина А.П. Количество исследований, которые оценивают качество жизни пациентов с различными коморбидными заболеваниями, растет ежегодно. Артериалъная гипертензия и подагра не являются исключением. Существуют трудности в ведении данной категории болъных на первичном этапе согласно современным рекомендациям. Целъю исследования было проанализироватъ эффективностъ исполъзования семейным врачом анкет для оценки качества жизни (SF-36) и здоровъя (HAQ) с индексом нарушения жизнедеятелъности (DI) у пациентов с артериалъной гипертензией в сочетании с подагрой в повседневной клинической практике; оценитъ правилъностъ ведения данной категории пациентов в соответствии с современными рекомендациями (EULAR, 2016). Осуществлялся социологический опрос врачей общей практики-семейной медицины (n=30) по специалъно разработанной анкете, состоящей из трех разделов. Было обнаружено, что не все врачи назначают адекватную дозу колхицина при обострении подагрического артрита, а болъше половины врачей не исполъзуют профилактическое назначение колхицина в течение 3-6 месяцев после приступа. Болъшая частъ врачей не исполъзует анкету оценки качества жизни (SF-36) и здоровъя (HAQ) с индексом нарушения жизнедеятелъности (DI) на приеме, однако болъшинство считает, что резулътаты данных анкет содержат важную информацию о состоянии пациента и перспективностъ в исполъзовании анкет на амбулаторном этапе.
Abstract. The role of assessment of quality of life and health with the index of vital activity in patients with arterial hypertension combined with gout in the family doctor practice. Lazarenko O.M., Kuzmina A.P. The
number of studies that assess the quality of life of patients with various comorbid diseases is increasing annually. Arterial hypertension and gout is no exception. There are difficulties in managing this category of patients at the primary stage in accordance with current recommendations. The purpose of the study was to analyze the effectiveness of use of questionnaires for assessing the quality of life (SF-36) and health (HAQ) with disability index (DI) in patients with arterial hypertension combined with gout in everyday clinical practice by the family doctor; to assess the correctness of maintaining this category of patients in accordance with current recommendations (EULAR, 2016). A sociological survey of general practitioners (n=30) was carried out by a specially developed questionnaire consisting of three sections. It was found that not all doctors prescribe an adequate dose of colchicine for exacerbation of gouty arthritis, and more than half of the doctors do not use preventive colchicine for 3-6 months after the attack. Most doctors do not use the assessment quality of life (SF-36) and Health Assessment Questionare (HAQ) with a disability index (DI) at admission, but most believe that the results of these questionnaires contain important information on the patient's condition and the prospects for their using at the outpatient stage.
Останшм часом вщбуваеться зростання ш-тересу до поеднання артерiально! гшертензи та подагри, що пов'язано, в першу чергу, з появою нових даних щодо впливу сечово! кислоти на патогенез артерiально! гшертензи, а також 3i зростанням показникiв поширеностi подагри в розвинених кра!нах свiту, що пояснюеться бiльш ефективними методами дiагностики та зростанням тривалостi життя [2].
Як артерiальна гiпертензiя, так i подагра по-в'язаш з пiдвищеним ризиком захворюваностi та смертносп вiд серцево-судинних захворювань [7].
За даними останшх епiдемiологiчних до-слiджень у Коре!, загальна кшьюсть хворих на подагру збiльшилася з 169,796 у 2007 рощ до 383,471 у 2015 рощ ^чна поширешсть: 0,35% у 2007 рощ до 0,76% у 2015 рощ). Слщ зауважити, що частка призначення урат-знижувально! тера-пп знизилася порiвняно з тенденцiею до зростання поширеност подагри [6].
У нордичних кра!нах (Норвегiя, Швецiя, Фш-ляндiя, Данiя, Iсландiя та Гренланщя) у перiод з 1990 по 2015 роки на 30% збшьшилася кшьюсть випадкiв подагри та на 12,9% - швалщшсть при пода^ [5].
Зростае кiлькiсть дослiджень, яю оцiнюють якiсть життя пацiентiв з рiзними коморбiдними захворюваннями. В останш роки було продемон-стровано, що показники якост життя пацiентiв з артерiальною гiпертензiею та подагрою нижч^ нiж популяцiйнi [3].
На жаль, у сучасних умовах життя лiкарi звертають недостатню увагу на психолопчш i соцiальнi проблеми пацiентiв, яю пов'язанi iз захворюваннями. Важливою перевагою ощнки якостi життя та здоров'я пащента е можливiсть визначити вплив захворювання та лiкування на показники фiзичного, психологiчного та сощаль-ного функщонування хворого.
Мета дослiдження - проаналiзувати ефектив-нiсть використання шмейним лiкарем анкет для оцiнки якост життя (SF-36) та здоров'я (HAQ) з iндексом порушення життедiяльностi (DI) у па-цiентiв з артерiальною гiпертензiею в поеднаннi з подагрою в повсякденнш клiнiчнiй практицi; ощ-нити правильнiсть ведення ще! категори па-цiентiв вiдповiдно до сучасних рекомендацш (EULAR, 2016).
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Здiйснювалося соцiологiчне опитування ль карiв загально! практики-шмейно! медицини (n=30) за спецiально розробленою анкетою, яка складалася з трьох роздшв: I. Самостiйна оцiнка
учасниками рiвня знань щодо подагри; II. Знання учасника щодо подагри; III. Використання методу анкетування пацiентiв у практищ лiкаря. Всi запитання мали варiанти вiдповiдей. Статис-тична обробка отриманих результатiв прово-дилася за допомогою програми Ехсе1-2010 та STATISTICA 6.1.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При самостiйному оцiнюваннi учасниками рiвня сво!х знань щодо подагри, бшьшють т-карiв (67%) вiдповiла, що !х знання недостатнi. При аналiзi фактичних знань щодо захворювання було виявлено, що 60% лiкарiв правильно штер-претують виникнення загострення подагри не лише при високих рiвнях сечово! кислоти кровi.
Слiд звернути увагу, що лише 43% лiкарiв правильно обрали три групи препара^в (несте-ро!дш протизапальнi засоби, колхщин, корти-костеро!ди), якi використовуються при лшуванш гострого подагричного артриту, а 60% лiкарiв при загостреннi подагричного артриту призна-чають колхiцин по 1 мг негайно, 0,5 мг через годину, наступного дня 0,5 мг двiчi на день, 20% -0,5 мг двiчi на добу.
Урат-знижувальну тератю при гострому по-дагричному артритi використовують 57% лша-рiв, 77% не вщмшяють урат-знижувальну тера-пiю в гострому перiодi захворювання. Бiльша час-тина опитуваних (60%) прагне досягти цiльового рiвня сечово! кислоти кровi <360 мкмоль/л, а 33% - <300 мкмоль/л, хоча такий рiвень досягаеться лише в пащенпв з тяжкою подагрою (тофуси, част загострення, хрошчна артропатiя). На жаль, лише 33% лiкарiв призначають профiлактичну дозу колхщину 0,5 мг на добу для попередження чергового загострення протягом 3-6 мюящв.
Для контролю артерiального тиску в пащенпв з подагрою 50% лiкарiв використовують основнi групи антигшертензивних препаратiв першо! лiнi! з доведеним гiпоурикемiчним ефектом.
Результати цього дослщження вiдповiдають даним закордонних джерел. В Австрали пра-вильне дозування колхщину при лiкуваннi загострення подагри призначають 34,9% лiкарiв, а 20,5% застосовують 1 мг двiчi на добу. Крiм того, лише незначна частина лiкарiв дотри-муеться настанов профшактики чергового загострення [9].
За даними лтератури, навт у розвинених кра!нах свiту в шмейних лiкарiв iснують труд-нощi щодо тактики ведення та лшування тако! категори хворих вiдповiдно до сучасних рекомендацш [8], адже урат-знижувальна тератя
18/ Том XXIII/1 ч. 2
45
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
призначаеться менше шж половиш пацiентiв з подагрою, а мошторинг рiвня сечово! кислоти протягом перюду лiкування проводиться лише в 38% пащенпв [4].
Бiльшiсть лiкарiв не використовуе анкету ощнки якостi життя (SF-36) на прийом^ i лише 17% лiкарiв використовують анкету ощнки здоров'я (HAQ) та iндекс порушення жит-тедiяльностi (DI). Незважаючи на це, 63% вва-жають, що результати даних анкет мiстять важливу iнформацiю щодо стану пацiента для лiкарiв, 63% вiдмiчають перспективнiсть у вико-ристаннi анкет на амбулаторному еташ. На думку 40% лiкарiв, основними причинами, якi можуть завадити використовувати метод анкету-
вання, е брак часу на прийомi й небажання пацieнта заповнювати данi анкети.
ЩДСУМОК
Неналежне дотримання iснуючих стандарт тактики ведення та лiкування пащенпв з арте-рiальною гiпертензiею в поеднанш з подагрою залишаеться проблемою не лише в нашш кра!ш, а й за кордоном. Це може бути зумовлено тим, що в лiкарiв немае доступу до нових англо-мовних рекомендацiй. Крiм того, iснуе необхщ-нiсть використання методу анкетування на амбулаторному прийомi з метою отримання бшьш детально! шформаци впливу коморбiдноï патологи на яюсть життя пащенпв, а також ощнки ефективносп призначеного лiкування.
СПИСОК ЛIТЕPAТУPИ
1. Амирджанова В.И. Вопросы методологи ва-лидация русско-язычиой версии Health Assessment Questionnaire (HAQ) / В.И. Амирджанова, Г.М. Койлу-баева, Д.В. Горячев // Науч.-практ. ревматология. -2004. - № 2. - С. 59-64.
2. Якименко И.Л. Особенности артериальной ги-пертензии при сочетании с подагрой у мужчин / И.Л. Якименко // Укр. ревматол. журнал. - 2014. -№ 1 (55). - С. 62-65.
3. Chandratre P. Health-related quality of life in gout: a systematic review / P. Chandratre, Е. Roddy, L. Clarson // Rheumatology. - 2013. - Vol. 52, N 11. -Р. 2031-2040.
4. Jeyaruban A. Management of gout in general practice: a systematic review / A. Jeyaruban, S. Larkins, M. Soden // J. Clin. Rheumatol. - 2015. - Vol. 34. - Р. 9-16.
5. Kiadaliri A. Burden of gout in the Nordic region, 1990-2015: findings from the Global Burden of Disease Study 2015 / A. Kiadaliri, T. Uhlig, M. Englund // Scand. J. Rheumatol. - 2018. - P. 1-8. doi: 10.1080/03009742.2017.1405461.
6. Kim J. Prescription pattern of urate-lowering therapy in Korean gout patients: data from the national health claims database / J. Kim, S. Kwak, S. Park // Korean J. Intern. Med. - 2018. - N 33. - P. 228-229.
7. Pan A. Bidirectional association between self-reported hypertension and gout: The Singapore Chinese Health Study / A. Pan, G. Teng, J. Yuan // PLoS One. - 2015. - Vol. 10, N 10. - P. e0141749. doi: 10.1371/journal.pone.0141749.
8. Richette P. 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout [Electronic resourc] / P. Richette, M. Doherty, E. Pascual // Ann. Rheum Dis. - 2016. - Access mode: http://ard.bmj.com/-content/early/2016/07/25/annrheumdis-2016-209707.full.pdf+html.
9. Terrill M. A survey of the assessment and management of gout in general practitioners and medical officers within the Illawarra Network, Australia / M. Terrill, J. Riordan // Int. J. Rheum. Dis. - 2017. -Vol. 20, N 8. - P. 990-995.
REFERENCES
1. Amirdzhanova VI. [Methodological issues validation of the Russian-language version Health Assessment Questionnaire (HAQ)]. Nauchno-prakticheskaya revmato-logiya. 2004;2:59-64. Russian.
2. Yakimenko IL. [Features of arterial hypertension combined with gout in men]. Ukraïns'kiy revmato-logichniy zhurnal. 2014;1(55):62-65. Russian.
3. Chandratre P, Roddy E, Clarson L. Health-related quality of life in gout: a systematic review. Rheumatology. 2013;52(11):2031-40.
4. Jeyaruban A, Larkins S, Soden M. Management of gout in general practice: a systematic review. J. Clin. Rheumatol. 2015;34:9-16.
5. Kiadaliri A, Uhlig T, Englund M. Burden of gout in the Nordic region, 1990-2015: findings from the Global Burden of Disease Study 2015. Scand. J. Rheumatol. 2018;1-8. doi: 10.1080/ 03009742.2017.1405461
6. Kim J, Kwak S, Park S. Prescription pattern of urate-lowering therapy in Korean gout patients: data from
the national health claims database. Korean J. Intern. Med. 2018;33:228-9.
7. Pan A, Teng G, Yuan J. Bidirectional association between self-reported hypertension and gout: The Singapore Chinese Health Study. PLoS One. 2015;10(10):e0141749. doi: 10.1371/journal.pone.0141749
8. Richette P, Doherty M, Pascual E. 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the mana-
gement of gout. Annals of the Rheumatic Diseases; 2016. Available from: http://ard.bmj.com/content/early/-2016/07/25/annrheumdis-2016-209707.full.pdf+html
9. Terrill M, Riordan J. A survey of the assessment and management of gout in general practitioners and medical officers within the Illawarra Network, Australia. Int. J. Rheum. Dis. 2017;20(8):990-95.
♦
УДК 616.8-036-053.31 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1 (part 2).126942
Т.К. Мавропуло НЕВРОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1
НОВОНAРОДЖЕНИX Д1ТЕЙ, AСОЦIЙОВAНI З «^AHHIM ДОНОШЕНИМ» ^РОДЖЕННЯМ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни»
кафедра nediampii 3 та неонатологп
(зав. - д. мед. н., проф. Ю.К. Болъбот)
вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Pediatrics 3 and Neonatology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: mavropulotk@ukr.net
Ключовi слова: новонароджет, «раннi доношенi», центральна нервова система Key words: newborn, early term birth, central nervous system
Реферат. Неврологические особенности новорожденных детей, ассоциированные с «ранним доношенным» рождением. Мавропуло Т.К. Новорожденные дети, родившиеся в сроке 37-38 недель беременнности, подвергаются более высокому риску заболеваемости по сравнению с детьми с гестационным возрастом 39-40 недель. Целью нашого исследования было изучение частоты проявлений транзиторных неврологических изменений в первые месяцы жизни у доношенных новорожденных детей в зависимости от гестационнного возраста. Были выявлены более высокая частота факторов риска беременности, более частая потребность в оксигенотерапии после рождения и отличия показателей гемоликвородинамики в возрасте 2-3 месяцев.
18/ Том XXIII/1 ч. 2
47
