Научная статья на тему 'Роль антропометрических показателей для оценки трофологического статуса больных с хроническим панкреатитом'

Роль антропометрических показателей для оценки трофологического статуса больных с хроническим панкреатитом Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
38
7
Читать
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ХРОНіЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ / АНТРОПОМЕТРИЧНі ПОКАЗНИКИ / ТРОФОЛОГіЧНИЙ СТАТУС / ПОЛіНУТРієНТНА НЕДОСТАТНіСТЬ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Бабинец Л. С.

В статье представлены результаты анализа ряда антропометрических показателей 218 пациентов с хроническим панкреатитом, которые позволяют объективно оценить состояние липидного и белкового компонентов трофологического статуса данных больных.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Предварительный просмотр
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Role of the anthropometric indexes for the trophological status'' estimation at the patients with the chronic pancreatitis

In the article the results of analysis the anthropometric indexes of the 218 patients with chronic pancreatitis are represented, which allow objectively to estimate the condition of the lipid and protein components of the trophological status of these patients.

Текст научной работы на тему «Роль антропометрических показателей для оценки трофологического статуса больных с хроническим панкреатитом»

ИИИИНЯЯИНИИЯЯЯИНВИтИ

УДК 616.37-002-036.2

Роль антропометричних показнимв для оцшки трофологiчного статусу хворих на хрошчний панкреатит

Л.С. Бабiнець

Тернотльський державный медичний утверситет iм. 1.Я. Горбачевського, Тернотль Ключовi слова: хронiчний панкреатит, антропометричш показники, трофологiчний статус, полiнутрieнтна недостатнють

Вступ

При хронiчному панкреатита (ХП) виникае порушення балансу мiж надходженням нутрiентiв (харчових речовин) в оргашзм хворого i його потребами в них. Формуеться полiнутрiентна недостатнкть (ПН) -дефiцит макрокомпонентiв (бшки, жири, вуглеводи) i мiкрокомпонентiв (виамши i деякi хiмiчнi елементи) оргашчного i неорганiчного складу, якi викори-стовуються органiзмом людини для забезпечення свое! життедiяльностi [1]. При ХП дефщит харчових речовин виникае як за екзогенним варiантом (недостатне споживання нутрiентiв з !жею - щадне харчування внаслiдок больового синдрому, нерацюнальне - при зловживаннi алкоголем, через сощально-економiчнi важелi та низьку медичну культуру), так i за ендогенним (порушення утилiзащí нутрiентiв в органiзмi хворого) [8]. Виникае i за певних умов поглиблюеться

трофологiчна недостатнiсть (ТН), полiнутрiентна за своею суттю, яка характеризуеться синдромами дефщиту енергп, бiлка, виамшв, мiкроелементiв i електролiтiв [3]. ТН поступово прогресуе вiд виснаження запаав нутрiентiв у тканинах до бiохiмiчних i функцiональних змiн, як1 призводять до ктшчних проявiв, багаточисленних i складних [3, 4]. В iндустрiально розвиненому суспiльствi бшково-енергетична, лшдна та iншi складовi ПН в бшьшосп випадк1в розвиваються вторинно як наслщок ХП, який призводить до порушення засвоення Гш, посилення катаболiзму i витрат нутрiентiв. При ХП можна окреслити наступнi фактори формування ендогенно! ТН з числа вщомих: порушення

всмоктування при наявностi зовтшньо-секреторно! недостатностi тдшлунково! залози (ЗСН ПЗ), спотворення харчово! поведiнки (найчастше в формi алкоголiзму); супутнi запальш захворювання кишечника та дисбiоз кишечника; порушення утилiзацil 1'ж1 при панкреатогенному цукровому дiабетi (ЦД); супутня дисбеталiпопротеiдемiя i метаболiчний синдром; пiдвищення потреби в нутрiентах внаслiдок вторинного iмунодефiциту, пiд час стресових ситуацiй; при наявност супутнiх тяжких хронiчних захворювань (серцева недостатнiсть та iн.) [4, 7, 9]. До найчастших симптсмв ТН у хворих на ХП вщносяться слабк1сть, анорексiя, схуднення, виснаження тдшюрного жирового шару i м^в, холелiтiаз, збiльшення печiнки, ахлоргiдрiя, дiарея. Можуть спостерiгатися змiни шкiри, збшьшення привушних слинних залоз, анемiя, остеомалящя (ОМ) та остеопороз (ОП), втрата лiбiдо у чоловiкiв, аменорея у жшок [2, 4].

Для бшково-енергетично! та лшдно! недостатностi при ХП притаманне виснаження соматичного i вкцерального пулу бiлка, а також запаав жиру в оргатзмь Встановлено, що втрата 35,040,0 % i бiльше маси тiла вважаеться фатальною. Виснаження бiлка скелетних м'язiв i внутрiшнiх органiв (печiнки, ШКТ, нирок i серця) звичайно розвиваеться пропорцшно втрат1 маси тiла i в поеднанш з енергетичною недостатнiстю обумовлюе порушення функцп органiв. Розвиток енергетично! недостатностi при тяжкому ХП пов'язаний iз зменшенням ролi вуглеводiв як джерела енергп i збiльшенням частки ж^в, особливо при супутньому панкреатогенному ЦД [3, 5]. Це обумовлено порушеним

перетравлюванням вуглеводав, зменшенням утворення глюкози печiнкою i зниженням запасiв глжогену. При прогресування ХП збiльшуються енергетичш витрати органiзму у споко!. Особливо швидко i глибоко манiфестуе ТН при алкогольному ХП [4]. Ендогенне виснаження, обумовлене ХП,

посилюеться екзогенним виснаженням внаслщок сощально! деградацп та нехтування елементарними дiетичними рекомендацiями i поповнення запасiв енергп «порожтми» алкогольними калорiями при пiдвищенiй потребi в харчових речовинах. Таким чином, для ХП в силу проаналiзованих причин притамант явища порушення трофологiчного статусу (ТС), яю ускладнюють клiнiчний перебiг [1, 2]. Ощнити ТС хворих на ХП можна, визначивши та аналiзуючи низку антропометричних показниюв, що у свою чергу дозволяе зробити висновки про стан лШдного i бшкового обмiну пацiентiв [3]. Це ж дозволить бшьш як1сно судити про загальний стан хворих на ХП, планувати комплекс програм корекцп його, ощнити яюсть диспансерного спостереження за такими пацiентами.

Мета дослвдження

- на основi визначення деяких антропометричних показник1в оцiнити стан лшщно! та бшково! складових трофоло-гiчного статусу хворих на ХП.

Матерiал i методи

Пiд спостереженням знаходилось 218 хворих на ХП, яю перебували на диспансерному облжу в полiклiнiчному вiддiленнi Тернопшьсько! мкько!

Табл. 1

Основн'1 показники лт'/дограми в хворих на ХП

Показник Група контролю Хворi з ХП

(п=20) (п=218)

Загальний холестерин, ммоль/л 4,72±0,11 5,17±0,09*

Триглщериди, ммоль/л 0,95±0,09 1,53±0,08*

Р-лтопротещи, од. 36,85±2,05 50,40± 1,96*

Загальн лiпiли, г/л 4,55±0,29 5,76± 0,16*

Примака: * - вiрогiдна вщмштсть стосовно групи контролю (р<0,05).

кштчноГ лiкарнi №2. Джерелом шформацп для клiнiко-анамнестичного аналiзу слугували «Медичт карти амбулаторного хворого» (ф. 025/о) i «Медичнi карти стацiонарного хворого» (ф. 003/о) дослiджуваних пацieнтiв з ХП протягом 2002-2006 рр. Серед проаналiзованих хворих було 140 жшок i 78 чоловiкiв. Вiк пащенпв коливався в1д 17 рокiв до 72. Переважали пацкнти працездатного вжу. Верифiкацiю дiагнозу проводили на пiдставi даних анамнезу, клiнiчних проявiв (наявнкть больового, диспептичного, зовнiшньосекреторноГ' недостатностi, алерпчного, астено-вегетативного, ентеропанкреатичного синдромiв та синдрому ендокринних

шкiрно-жирова складка над трицепсом, мм. Нормою вважали ОМП не менше 23 см у чоловтв i 21 см - у жшок [3]. Контрольна група складалася з 20 здорових осiб. Отриманi результата було оброблено статистично за допомогою персонального комп'ютера з

використанням стандартного пакета прикладних статистичних програм та ощнено за критерiями Стьюдента.

Результати та обговорення

Були проаналiзованi показники лЬ пiдного обмiну в хворих на ХП. Отримали наступн показники лшдограми (табл. 1), якi е достовiрно

Табл. 2

Досл1джуван1 антропометричнI показники хворих на ХП в групах пор/вняння за Iндексом маси т'/ла

Показник Група контролю (п=20) Всi хворi з ХП (п=218) Хворi на ХП з дефiцитом маси тша (п=52) Хворi на ХП з надлишком маси тша (п=42)

1МТ, кг/м2 24,88±0,71 22,39±0,33* 17,57±1,22** 27,96±0,55**

ШЖСТ, мм 16,77±0,13 15,95±0,10* 12,31±0,09** 23,41±0,12**

ОМП, см 32,78±1,62 29,42±1,33* 20,25±1,25** 28,49±2,01*

Примака: * - вiрогiдна вiдмiннiсть стосовно групи контролю (р<0,05); ** - вiрогiдна вщмштсть стосовно групи ветх хворих на ХП (р<0,05).

порушень), лабораторних даних, езофагогастродуоденоскопи, ультразвукового дослщження органiв черевноГ порожнини [6]. Для ощнки ТС хворих на ХП використовували визначення наступних антропометричних показникiв [3]. 1ндекс маси тiла (1МТ) визначали за формулою (1):

1МТ = М / Р2,

(1)

де М - маса тша, кг; Р - ркт, м. За норму вважали 1МТ вiд 18,5 до 24,9 [6].

Запаси жиру в органiзмi визначали шляхом вимiрювання шюрно-жировоГ складки над трицепсом (ШЖСТ). Значення ШЖСТ меншi 9,5 мм у чоловтв i 13 мм у ж1нок вказували на енергетичну недостатнкть [3].

Про соматичний пул бшка судили за окружнiстю м'язiв плеча (ОМП), що визначали за формулою (2):

ОМП = ОП - 0,314 X ШЖСТ,

(2)

де ОМП - окружнкть м^в плеча, см; ОП - окружнкть плеча, см; ШЖСТ -

вищими стосовно таких у здорових людей, однак в цшому не виходили за коридор норми.

У пацкнпв iз ХП виявлено рiзнi розлади живлення. В цшому в контингента хворих на ХП 1МТ становив (22,39±0,33) кг/м2. Хворих iз збереженою масою тша (1МТ у межах 18,5- 24,9 кг/м2) було 124 (56,88 %). Пацкнпв iз дефiцитом маси тша, в яких 1МТ становив до 18,5 кг/м2, було 52 (23,85 %). Серед хворих iз дефщитом маси тiла переважали чоловжи, яких було 33 (63,46 %). Рiзниця мiж питомою вагою чоловтв iз дефiцитом маси тiла i чоловiкiв серед загальноГ кiлькостi статистично досто-вiрна (р<0,05). Пацiентiв iз надлишком маси тiла (1МТ у межах 25,0-29,9 кг/м2) було 20 (9,17 %), з ожиршням 1-го ступеня (1МТ у межах 30,0-34,9 кг/м2) -18 (8,26 %) i 2-го ступеня (1МТ в межах 35,0-39,9 кг/м2) - 4 (1,84 %). Питома вага жшок у цш групi була вищою, нiж чоловiкiв - 29 з 42 (69,05 %). Серед хворих на ХП пацкнпв, у яких 1МТ перевищував 40,0 кг/м2 (3-й стутнь

ожирiння), не було. Серед хворих, що мали надлишок маси тша або ожиршня, 90,48 % (38 з 42) мали рiвень холестерину, вищий за 5,7 ммоль/л, тобто гiперхолестеринемiю, i пiдвищений ризик щодо атеросклерозу.

Серед хворих з надлишком маси тша було 16 пацкнйв iз супуттм ЦД (38,10 % в1д пацкнпв з надлишком маси тiла), ва вони мали гiперхолестеринемiю i супутш серцево-судиннi захворювання. Таким чином, у цих хворих з великою долею вiрогiдностi можна думати про наявнiсть метаболiчного синдрому [5]. В той же час серед хворих на ХП iз ЦД 21,88 % (7 з 32) мали дефщит маси тша (1МТ<18,5).

Крiм 1МТ, визначали також iншi антропометричнi показники, за якими судили про запаси жиру i соматичний пул бшка. Отримаш дат наводимо в таблиц 2.

Показник шюрно-жировоГ складки над трицепсом (ШЖСТ) в грут хворих iз надлишком маси тша був значно вищим, тж у групi здорових i вах хворих на ХП, i свщчив про надлишок запасiв жиру. В той же час ОМП при збшьшенш маа тiла був дещо нижчим такого в групi хворих на ХП, що свщчило про незначне збщнення соматичного пулу бшка (скелетних мМв). Таким чином, надлишок маси тша вщбувався в цш групi хворих на ХП за рахунок жирових надлишкiв при деякш втратi бiлка. В групi хворих iз дефiцитом маси тiла втрата ГГ вiдбувалась за рахунок як жирiв, так i запасiв соматичного бшка, осюльки i ШЖСТ, i ОМП були достовiрно нижчими, нiж в групi всiх хворих на ХП. Щ данi свiдчили про рiзноспрямоване порушення засвоення жирiв (як збшьшення, так i зменшення) при ХП, а також про наявнкть достсдарноГ бшковоГ недостатностi при ХП за соматичним пулом бшка. Це робить актуальним подальше дослщження ПН в хворих на ХП i взаемозв'язкiв рiзних складових ГГ.

Висновки

1. При хрошчному панкреатитi у хворих констатовано рiзноспрямоване порушення засвоення жирiв (як збiльшення, так i зменшення), а також наявнiсть достсдарноГ бiлковоГ недостатностi за соматичним пулом бшка.

2. У грут хворих на ХП iз збшьшенням маси тша воно в1дбувалось за рахунок жирових надлишюв при деякiй втрат бiлка.

3. У групi хворих на ХП iз дефiцитом маси тша втрата ГГ в1дбувалась за рахунок як жирiв, так i запасiв соматичного бiлка.

У перспективi подальших дослiджень вважаемо за доцшьне поглибити вивчення полiнутрiентноi' недостатностi в хворих на ХП i взаемозв'язкiв рiзних ГГ

складових. Лтература

1. Бабшець Л.С. Досегд застосуеання тераету для корекщ mpotftoAoziuHozo статусу при хротчному naHKpeamumi // 36ipHUK наук. праць miepoôimHUKie КМАПО м. ПЛ. Шупика. — Киге, 2005. - Вип. 14, книга 1. - С. 297-301

2. Бабтець Л.С. Зоеншньосекреторна недостатнкть тдшлункоеог залози як чинник порушення морального статусу при хротчному пaнкpeamиmi // М^ат^^али XLIX тдсумкоеог наук.-практ. конф.

ТДМУ гм. 1Я. Горбачееського "Здобутки клгнгчно'г i експериментальног медицини". — Тернопмь, 2006. — С. 7-9.

3. Буклис Э.Р. Трофологическая недостаточность при болезнях органое пищееарения // Клин. перспек-тиеы гастроэнтер., гепатол. — 2004. - №2. — С. 1015.

4. Губергриц Н.Б. Внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы: этиопатогенетиче-ские еарианты и лечение // Сучасна гастроентероло-гя — 2003. - №3(13). — С. 24-32.

5. Дука Р.В. Стан траелення у хеорих зускладне-ними формами хротчного панкреатиту / / Медичн

nepcneKmueu. — 2004. -№ 1. — C. 57-60.

6. Cyuacni KAacu0iKayii ma cmandapmu AiKyeannn posnoecwdwenux saxeopwearn enympmnix opzanie / 3a ped. b.M.n., npofi. №.M. Mocmoeozo. — 7-e eud., don. i nepepo6. — Bittttuqw, 2007. — 479 c.

7. Gullo L., Sipahi H.M., Pez^lli R. Pancreatitis in elderly / / J. Clin. Gastroenterol. — 1995. — Vol. 19, No 1. - P. 64-68.

8. Beglinger C. Chronic pancreatitis: diagnosis / / Ther. Umsch. - 1996. - Vol. 53, No 5. - P. 354-358.

9. Sidhu S., Tandon R.K. Chronic pancreatitis: Diagnosis and treatment / / Postgrad. Med. J. — 1996. -Vol. 72, No 848. - P. 327-333.

Роль антропометрических показателей для оценки трофологического статуса больных с хроническим панкреатитом

Л.С. Бабинец

В статье представлены результаты анализа ряда антропометрических показателей 218 пациентов с хроническим панкреатитом, которые позволяют объективно оценить состояние липидного и белкового компонентов трофологического статуса данных больных.

Role of the anthropometric indexes for the trophological status' estimation at the patients with the chronic pancreatitis

L.S. Babinets

In the article the results of analysis the anthropometric indexes of the 218 patients with chronic pancreatitis are represented, which allow objectively to estimate the condition of the lipid and protein components of the trophological status of these patients.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.