CC BY
34
Научный обзор
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 617.55-089-089.87 DOI: 10.22141/2224-0586.7.78.2016.86107
ПАВЛОВ О.О., МИРОНОВА Н.В.
Харювська медична академ'я пслядипломноi осв'пи, м. Харюв, Укра'/на
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ РОЗРАХУНКУ ВИХ1ДНОГО НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ ПАЦ1СНТ1В ПРИ РОЗШИРЕНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ В АБДОМ1НАЛЬН1Й Х1РУРГ11
Резюме. В оглядi лтератури наведет актуальт дат про сучасний стан розрахунку вихiдного нутритивного статусу пацieнтiв при розширених оперативних втручаннях. У багатьох сучасних долдженнях доведено, що пащенти з патологieю шлунково-кишкового тракту мають нутритив-ну недостаттсть i термт и виявлення та строки початку лкування е важливим фактором, що впливае на одужання. Усучастй клшчтй практищ немае чтких та однозначних критерив визна-чення метаболiчних порушень, що, у свою чергу, призводить до зниження ефективностiлкування, збыьшення кiлькостi тфекцшних ускладнень, термшу перебування у реатмаци. Оцтка ефектив-ностi та доцiльностi нутритивног тдтримки складаеться з суми об'ективних i суб'ективних па-раметрiв. Розробка единих простих i зрозумыих критерив дозволить оцшити ефективтсть лжу-вання, вибiр i спосбуведення препаратiв нутритивног тдтримки.
Ключовi слова: нутритивний статус; нутритивна тдтримка; оперативт втручання; абдом— нальна хiрургiя; огляд
Близько 30 % вск пащентш, яю перебувають на стащонарному л1куванш, мають дефщит маси тша. Серед них у 10 % дефщит маси тша спостер1гаеться на момент прибуття в клшжу, а у 20 % розвиваеться пщ час перебування в стащонар1 [22].
Переб1г захворювання 1 х1рурпчне л1кування у пащенпв з патолопею шлунково-кишкового тракту завжди пов'язаш з1 змшою метабол1чних процес1в. Дослвдження показали, що при х1рурпч-ному л1куванш пащенпв ще! групи може розви-нутися 1 розвиваеться стан, що характеризуеться посиленим розпадом бшюв, жир1в 1 вуглевод1в [1]. У таких хворих нутритивна тдтримка показана у зв'язку з вираженими катабол1чними процесами 1 збшьшенням споживання енергетичного субстрату. У рандом1зованих досл1дженнях доведено зниження летальност1 та терм1н1в перебування в ста-ц1онар1 на фон адекватно! нутритивно! п1дтримки у хворих з полггравмою, оп1ками, онколог1чними захворюваннями, сепсисом 1з пол1органною недо-статшстю [17].
© «Медицина невiдкладних стаыв», 2016 © Видавець Заславський О.Ю., 2016
бвропейська асоц1ац1я кл1н1чного харчування та метабол1зму, створена в 1980 р., визначае нутри-тивну недостатшсть як стан внасл1док вщсутнос-т1 прийому гш, що призвело до змши складу т1ла 1 порушення функц1й орган1зму, як1 спричинюють хворобу [14]. Хоча це визначення 1 вщображае суть проблеми, воно не мютить в соб1 ч1тких 1 загально-прийнятих критерив. Через те, що виснаження завжди поеднуе втрату бшка та енергп, було прийнято р1шення об'еднати !х в один стан — бшково-енер-гетичну недостатн1сть. II кл1н1чн1 характеристики постшно зм1нюються з часом, але прийняп един1 д1агностичн1 критери [12].
Ощнщ поживного статусу у х1рург1чних хворих сьогодш прид1ляеться велика увага. Доведено необхвдшсть застосування р1зних комб1нац1й соматометричних, б1ох1м1чних та 1мунолопчних показник1в. Останн1ми десятил1ттями були роз-роблен1 к1лька шкал, до яких вдаються в сучасн1й л1карськ1й практищ. Щ шкали м1стять приблиз-но одш й т1 сам1 змшш, наприклад терм1ни по-
© «Emergency Medicine», 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Павлов О.О., кафедра анестезюлогп, штенсивно''' терапп, гематологи та трансфузюлогп, XapKiBCbKa медична академiя пклядипломно''' освiти, вул. Амосова, 58, м. Харюв, 61176, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: O. Pavlov, Department of anesthesiology, intensive therapy, hematology and transfusiology, Kharkiv State Medical Academy of Postgraduate Education, Amosova str., 58, Kharkiv, 61176, Ukraine; e-mail: [email protected]
чатку втрати маси тша, шдекс маси тша (1МТ), зниження апетиту й ознаки, що характеризують тяжкiсть захворювання. Найчастiше використо-вують такi шкали, як Subjective Global Assessment, Malnutrition Universal Screening Tool (MUST), Nutritional Risk Screening (NRS 2002), MNA (elderly) [19]. NRS 2002, скриншг нутритивного ризику, був розроблений для визначення факту недо'Хдання або ризиюв штрагосттально'х втрати маси тiла. Ця шкала включае в себе таю критери, як 1МТ, наявнiсть втрати маси тша протягом трьох мюящв, тяжкiсть стану пацiента i рiвень спожи-вання ïжi за останнш тиждень. Mini Nutritional Assessment була розроблена з метою ушфжацп експрес-ощнки стану харчування лiтнiх пацiентiв у пол^шжах, лiкарнях i будинках престарших. Глобальна суб'ективна оцiнка нутритивного статусу е шструментом, що використовуе 5 компо-нентiв анамнестичних даних (змши маси тiла, дiе-тичне харчування, шлунково-кишковi симптоми, функцiональнi можливосп, хвороба та ïï вплив на харчування) i 3 компоненти швидкого обстежен-ня пацiента (наявнiсть жирового депо i м'язовоï маси, тривалють промiжку м1ж прийомами œi, кшьюсть вживаноï œi та рiдини) для ощнки стану харчування. Всi вони дуже схожi мiж собою, але в той же час абсолютно рiзнi. Наприклад, Subjective Global Assessment визначае наявшсть або вщсут-шсть нутритивноï недостатностi, але не визначае ïï стутнь так, як NRS. Неможливють i недоцшь-нiсть використання лише однiеï з цих шкал зна-чно ускладнюе роботу лжаря. Вiдсутнiсть единих критерИв не дозволяе ощнити ефективнiсть лжу-вання, вибiр i спосiб уведення препаратiв нутри-тивноï пiдтримки [24].
Поживна недостаттсть повинна бути визнана серйозним клшчним ризиком, що призводить до значних ускладнень i зниження якостi життя па-цiента. У сучаснiй клтчнш практицi це не е мож-ливим через вiдсутнiсть простих i однозначних дiа-гностичних критерИв. Ушф^вання термiнологïï для Мiжнародноï класифiкацïï хвороб (МКХ) спри-ятиме формулюванню единого правильного д!агно-зу, тим самим полегшить заповнення документацïï у щоденнш практицi [26].
У с1чн1 2013 р. ESPEN створила ком1с1ю з 40 краш-члешв, представниками яких були фах!вщ з р1зних галузей медицини — х!рурги, онкологи, л1-кар! iнтенсивноï терапïï та 1н., метою я^ була роз-робка единих критерив дiагностики нутритивноï недостатностi. Основними етапами дослщження були:
— визначення шдивщуальних критерïïв, що охоплюють основш компоненти стану вс1х пащ-енпв;
— прийняття рiшення про об'еднання к1лькох показникiв для бшьш висо^ специфiчностi;
— розробка порогових значень лабораторних показникiв у р1зних груп пащенпв з огляду на по-пуляцïï, вих1дний стан, основне захворювання тощо;
^т
— термти початку, способи введения i типи вживаних сумiшей, зважаючи на ттерпретащю даних за цими критершми [27].
Згiдио з отриманиим даними, було вирiшеио присвоХти власний код у МКХ, тому що несвоечас-на оцiика ризику нутритивноХ недостатностГ сприяе погiршеиию результатiв лiкуваиия i збiльшуе ле-тальиiсть на 27 % [5].
Критери нутритивноХ недостатносп класифжу-ють як аитропометричиi показники, лабораториi (бiохiмiчиi) показники i фактори, пов'язат з потен-цiйиим обмеженням прийому Хж [3].
У сучасшй клiиiчиiй практицi застосовуеться кiлька антропометричних показиикiв. Показник 1МТ, зрiст, маса тша, товщина шюрно-жировоХ складки — одт з иайбiльш простих i доступних критерив [8].
Показник 1МТ — величина, що дозволяе ощнити стутнь вщповщносп маси тша людини ц зросту i визначае, чи е маса недостатньою, нормальною або иадмiриою (ожирiиия). Його ощнку можна прово-дити за допомогою формули: I = m/h2, де m — маса в кГлограмах, h — зрiст у метрах — або стандартноХ номограми [10].
Дииамiка втрати маси тша не е критерГем пере-бпу захворювання, однак прогресивне зниження ваги е значущим предиктором негативного результату незалежно вщ ступеня, швидкостГ та причини. Природно, що швидка втрата маси тiла при раковш кахексГХ збшьшуе можливiсть розвитку ускладнень порiвняно з повГльною i, у свою чергу, е дииамiчиим показником, що повною мГрою може вщобразити негативний енергетичний баланс, тобто недостат-нГсть споживання нутрГентГв або збГльшення витрат енергГХ [9].
Вiдиошеиия пластичних i енергетичних ресурсГв органГзму можна визначити за допомогою розра-хунку худоХ маси тГла, що е показником бГлкового обмГну та жировоХ маси тГла i вГдображае енерге-тичний обмГн. Визначення жировоХ маси тГла за допомогою аналГзу бюелектричного опору, бюГм-педансноХ комп'ютерноХ томографГХ, ультразвуко-вох дГагностики i магштно-резонансно'Х томографГХ дороге и вимагае високотехнолопчного оснащення клГнГки [4].
Важливим критерГем е i втрата апетиту. Незалежно вГд причин (побГчний ефект прийому лжарсько'Х терапГХ, психГчнГ розлади, обтурацш пухлиною стра-воходу та ш.) зниження апетиту е одшею з основних причин втрати маси тша [11].
У пащентГв, яю потребують хГрургГчного лГкуван-ня, поряд з ощнкою хГрургГчного та анестезюлопч-ного ризикГв необидно враховувати i метаболГчний стан. Одним Гз запропонованих засобГв е прогнос-тичний нутритивний Гндекс, що розраховуеться з огляду на товщину шюрно-жировоХ складки, рГвш альбумГну, трансферину i шюрно'Х реактивностГ на будь-який мГкробний антиген [12].
У наш час розроблено ряд лабораторних мето-дГв, що дозволяють ощнити вмют в органГзмГ практично будь-якого нутрГенту. БГльшГсть з них не
ш
використовуеться в рутиннiй клiнiчнiй прaктицi. Якщо антропометричнi вимiрювання дозволяють визначити в першу чергу периферичний запас бш-кiв, то бiохiмiчнi показники вiдображають стан вь сцерального пулу [18].
Встановлення рiвня транспортних бiлкiв, синте-зованих печшкою, е чутливим тестом щодо бокового статусу хворого. Але на шформативнють бiохiмiч-них маркерiв значно впливають чимало чинникiв, у першу чергу тривалють життя цих бшюв. Тiльки ко-роткоiснуючi маркери здатш оперативно вщобрази-ти динамiку змши бiлково-синтетичних процесiв в органiзмi [13].
Загальний бшок як сумарний показник за-лежить вiд велико! кшькосп рiзних складових, е низькочутливим i може давати хибнонегативнi ре-зультати при тдвищенш фракцп глобулiнiв i деп-дратацп [6].
В ощнщ нутритивного статусу альбумiн набу-вае значення як надiйний прогностичний маркер. На шформативнють його як маркера вюцерального пулу бшка впливае досить тривалий час iснування та можливють перемiщення iнтерстицiального аль-бумiну у внутршньосудинний пул [12].
Представник фракцп Р-глобулшв трансферин, що бере участь у транспорта залiза, живе до 7—8 дшв i тому також не може вважатися показником, швидко реагуе на змши в харчуванш. Крiм того, вмiст трансферину може тдвищуватися при дефь цитi залiза, що супроводжуе, як правило, бшкову недостатнiсть, що також впливае на його вiрогiд-нiсть [19].
Бшьш точними iндикаторами стану вюце-рального пулу бшка вважаються короткоiснуючi транспортш бiлки: преальбумiн (тривалiсть життя 2 дш) i ретинолзв'язуючий бiлок (тривалють життя 10—12 год). Вони оперативно вщображають змiни в надходженнi бшюв, але 1х величини можуть по-мiтно змiнюватися внаслiдок iнтеркурентних захво-рювань, що зменшуе значущiсть цих показниюв як маркерiв бшкового дефщиту [21].
Практично будь-який бiлок, який синтезуеться в оргашзм^ може розглядатися як нутритивний маркер. Так, останшм часом великого значення набувае iнсулiноподiбний фактор росту [22].
Крiм того, в оперованих пацiентiв природним шляхом розвиваються процеси запалення, що вщ-грають як захисну, так i патологiчну роль при оду-жаннi. Запалення внаслiдок основного захворю-вання або хiрургiчного лiкування — найбшьш часта причина, що лежить в основi недостатностi харчу-вання, i е однiею з головних причин зниження рiвня сироваткових бшюв [25]. Запалення вiдiграе про-вщну роль в етюлогп катаболiзму i е невiд'емною рисою раково! кахексп. Отже, запалення повинно розглядатися бшьше як етiологiчний фактор, н1ж як дiагностична ознака недо!дання. Те ж саме сто-суеться i думки про iнсулiноподiбний фактор росту. Тобто дослщження окремих факторiв запалення може розглядатися як один з непрямих критерпв метаболiзму [26].
Серед iнших показникiв, що вщображають ме-таболiчний статус оперованих пащенпв, доцшь-но розглядати креатинiн i 3-метилгiстидин, який екскретуеться з сечею, — показники катаболiзму в м'язовш тканинi. Креатинiн е продуктом розпаду високоенергетичного креатинфосфату, а 3-метил-гютидин — побiчний продукт обмiну бшюв у ске-летних м'язах. Екскрец1я !х пропорцiйна наявнiй м'язовiй маа, проте на цi маркери значно впливае стутнь м'язово! активностi, змши в дiетi та пору-шення функцп нирок. Зазвичай визначаеться про-центне вiдношення видiленого за 24 год креатиншу до рiвня його оптимально! екскрецп [10]. Як показник м'язово! тканини можна використовувати вщ-ношення «креатинш/зрют» (креатинiн-зростовий шдекс).
Iмунодефiцит е невiд'емною частиною бшко-во-енергетично! недостатностi. Ураження iмун-но! функцп вiдбуваеться вже на раншх етапах порушення харчування органiзму: знижуеться за-гальна кiлькiсть Т-клiтин, !х диференцiацiя, функ-цiя Т-хелперiв. Змшюеться активнiсть полшукле-арних клiтин, системи комплементу, секрецiя 1§А. 1зольований дефщит таких нутрiентiв, як цинк, за-лiзо, магнiй, пiридоксин, фолiева кислота, вгтамши А i Е, також може машфестувати iмунодефiцитом. Найпростiший метод ощнки стану iмунно! системи — шдрахунок абсолютно! кiлькостi лiмфоцитiв у периферичнiй кровi [6].
Поширеним тестом оцiнки стану iмунно! системи е визначення шюрно! реактивност при введеннi антигену, що рашше зустрiчався в ор-ганiзмом. Результати внутршньошюрно! проби мають високу кореляцш з такими показника-ми бшково! недостатностi, як зниження рiвня альбумшу. Найбiльш часто використовуеться iнтрадермальне введення туберкулшу, стрепто-кiнази, кандидину, правцевого, дифтершного антигенiв у стандартних дозах, що ощнюеть-ся через 24—48 год. При тлумаченш результатiв необхвдно пам'ятати, що велика кiлькiсть сташв може впливати на результати внутршньошюрно! проби, оскiльки самi по собi викликають шкiрну алергiю: шфекцп, метаболiчнi порушення, он-кологiчнi процеси, вживання деяких лжарських препаратiв (стеро'шв, iмунодепресантiв, цимети-дину i, можливо, астрину), недавне використан-ня загально! анестезп [7].
Швидкiсть базального метаболiзму (основного обмшу) мае важливе значення при ощнщ нутритивного статусу. Розрахунок за допомогою формули Харрюа — Бенедикта дозволяе ощнити щоденну потребу в енергп (ккал). Оцiночна кшь-кiсть базального метаболiзму помножуеться на число, яке вщповвдае рiвню рухово! активностi пацiента. Отримане значення (у ккал) рекомен-дуеться для щоденного вживання з метою тд-тримки поточно! маси тша. Близько 70 % енергп витрачаеться органами тша; 20 % витрачаеться на фiзичну активнють i ще 10 % на термогенез (тдтримання температури тша) або переварю-
вання '!ж1. Вс1 ц1 процеси потребують кисню 1 кофермент1в для вироблення енергп (як правило, макроелемент1в, вуглевод1в, жир1в 1 б1лк1в) 1 виведення вуглекислого газу. Але як показало опитування, проведене в 2005 р., у зв'язку з1 зна-чними змшами способу життя людей в останне стор1ччя, точшсть даних, отриманих за допомо-гою формули, знизилася на 5 % [17].
Визначення ф1зично! працездатносп та функ-ц1онального стану орган1в як вщображення зм1ни адаптацп орган1зму е одшею з форм виявлення ознак бшково-енергетично! недостатност1. Зм1на толерантност1 орган1зму до ф1зичного навантажен-ня визначаеться за допомогою р1зних проб: дина-мометрп, проб 1з прис1даннями, з1 сходами, ди-хальних проб Штанге 1 Генча, велоергометрп та 1н. [13]. На жаль, ф1зичш проби не можуть бути пато-гномон1чним критер1ем нутритивно! недостатнос-т1, тому що у пац1ент1в 1з супутньою патолопею вони не завжди в1рог1дн1 (наприклад, при захворю-ваннях кардюресшраторно! системи).
За останш роки у численних дослвдженнях в1дображаеться тенденц1я до концептуал1защ! 1 глибшого вивчення проблеми нутритивно! не-достатност1, 11 форм, можливост д1агностики та л1кування. Загальноприйнятою стае думка про необхвдшсть визначення нутритивного статусу як при гострих, так 1 при хрошчних захворюваннях, незалежно ввд вжу пац1ента та етюлогп. Набувае актуальност1 формування груп ризику для виявлення ос1б, яю в подальшому будуть потребувати додатково! нутритивно! п1дтримки, з метою запо-б1гання пог1ршенню основного захворювання 1 полшшенню якост1 життя пац1ент1в у данш груп1 [12]. Недавн1 дослвдження показують, що рання д1агностика поживно! недостатност1 зменшуе к1льк1сть ускладнень 1 покращуе результат л1ку-вання. Також необхщно враховувати 1 специф1ч-н1сть розробки шкал для конкретних популяцш. Нутритивний статус повинен визначатися перед початком комплексно! терапп будь-якого хворого, який пребувае у груш ризику. Ощнка ефек-тивност1 та доц1льност1 нутритивно! п1дтримки складаеться з суми об'ективних 1 суб'ективних па-раметр1в; одного параметра, що використовуеть-ся для вс1х хворих, не юнуе. 1деальний параметр ощнки нутритивно! недостатност1 повинен мати досить високу чутлив1сть 1 специф1чн1сть щодо фактор1в гшотрофп (але не щодо шших факто-р1в ризику), а також корелювати з ефектившстю проведено! нутритивно! терапп. Жоден метод не задовольняе цим вимогам. На даному етат сто!ть гостра необх1дн1сть розробки простих 1 доступних метод1в визначення складу тша в ус1х медичних установах, починаючи з первинно! медично! до-помоги [20].
Оц1нка метабол1зму — це детальний д1агностич-ний процес, який характеризуе ступ1нь недостатнос-т1 та ризик ускладнень, пов'язаний 1з призначенням препарат1в для додаткового харчування. Ощнка нутритивного статусу — бшьш складний процес, н1ж
^т
простий скрин1нг, 1 розробка единих прогностич-них критерив допоможе виявити пац1ент1в, як1 зна-ходяться в зон1 ризику, 1 дозволить почати адекватне застосування метабол1чно! п1дтримки якомога раш-ше в ситуац1ях, що загрожують життю пащента.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кту 1нтерес1в при пщготовщ дано! статт1.
Список лггератури
1. Коваленко З.А. Концепция ранней реабилитации («/азИгаск») в абдоминальной хирургии / З.А. Коваленко // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. — 2013. — № 4. — С. 53-56.
2. Бондарев В.1. Хiрургiя: тдручник / В.1. Бондарев, Р.В. Бондарев, О.О. Васильев та т. / За ред. проф. П.Г. Кон-дратенка. — К..: Медицина, 2009. — 968с.
3. Колосович 1.В. Профшактика кишкових ускладнень ентерального зондового харчування враншй тсляоперацтний перюд / 1.В. Колосович // Быь, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2012. — № 1. — С. 48-52.
4. Короткий В.М. Ентеральне зондовехарчування вран-ньому тсляоперацтному перiодi та профшактика його кишкових ускладнень / В.М. Короткий, 1.В. Колосович, П.В. Чемоданов // Клтчна хiрургiя. — 2012. — № 4. — С. 23.
5. Марино П.М. Интенсивная терапия: Монография / П.М. Марино; пер. с англ. / под общ. ред. А.П. Зильбера. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. — 768с.
6. Снеговой А.В. Нутритивная недостаточность и методы ее лечения у онкологических больных / А.В. Снеговой, А.И. Салтанов, Л.В. Манзюк, В.Ю. Сельчук // Практическая онкология. — 2009. — Т. 10, № 1.
7. Салтанов А.И. Основы нутритивной поддержки в онкологической клинике / Под ред. чл.-кор. РАМН А.И. Салта-нова. — М., 2009. — С. 239.
8. Короткий В.М. До^дження всмоктувальног здат-ностi початкового вiддiлу тонкого кишечника як критерт для визначення стротв для проведення ентерального харчування в ранньому тсляоперацшному перiодi / Короткий В.М., Сидоренко Р.А., Солярик С.А. // Быь, знеболювання i ттенсивна тератя. — 2009. — № 4. — С. 45-47.
9. Короткий В.Н. Ранне ентеральне зондове харчування та внутршньочеревна гiпертензiя/В.Н. Короткий, Р.А. Сидоренко // Ытчна хiрургiя. — 2009. — № 7/8. — С. 77-79.
10. Салтанов А.И. Рекомендации по нутритивной поддержке при химиотерапии и/или лучевой терапии. Совет экспертов онкологов-химиотерапевтов (ВиББСО) / А.И. Салтанов, С.А. Тюляндин. — М., 2012. — 18с.
11. Салтанов А.И. Основные принципы и технологии клинического питания в онкологии: Рук-во для врачей / А.И. Салтанов, А.В. Снеговой, В.Ю. Сельчук. — М., 2009. — 48 с.
12. Лейдерман И.Н. Искусственное питание в поддерживающей терапии онкологических больных / А.И. Салтанов, И.Н. Лейдерман, А.В. Снеговой // Медицинское информационное агентство. — 2012. — 408 с.
13. Барановский А.Ю. Современная диетология: организационно-правовые основы: Учеб.-метод. пособие/А.Ю. Барановский, Н.В. Семенов. — 2-е изд., испр. и доп. — СПб.: Издательский дом СПбМАПО, 2010.— 380 с.
14. Лекманов А.У. Раннее энтеральное питание при критических состояниях / А.У. Лекманов, Ю.В. Ерпуле-ва // Вестник интенсивной терапии. — 2012. — № 1. — С. 65-67.
15. Цветков Д.С. Раннее энтеральное питание: эффективность и безопасность применения у хирургических больных /Д.С. Цветков//Хирургия. Журн. им. Н.И. Пирогова. — 2011. — № 11. — С. 74-81.
16. Koretz R.L Does enteral nutrition affect clinical outcome?/ R.L. Koretz, A. Avenell, T.O. Lipman etal.//J. Gastroenterol. — 2007. — № 102. — Р. 412.
17. Koretz R.L. American Gastroenterological Association. AGA technical review on parenteral nutrition / R.L. Koretz, T.O. Lipman, S. Klein // Gastroenterology. — 2011. — Vol. 121. — Р. 970.
18. Howard L. Home parenteral nutrition: survival, cost, and quality of life / L. Howard // Gastroenterology. — 2006. — № 130. — Р. 52.
19. Nitenberg G. Nutritional support of the cancer patient: issues and dilemmas/ G. Nitenberg, B. Raynard// Crit. Rev. Oncol. Hematol. — 2010. — Vol. 34. — Р. 137.
20. Lees J. Incidence of weight loss in head and neck cancer patients on commencing radiotherapy treatment at a regional oncology centre/ J. Lees//Eur. J. Cancer Care (Engl.). — 2009. — Vol. 8. — Р. 133.
21. Dewys W.D. Prognostic effect of weight loss prior to chemotherapy in cancer patients. Eastern Cooperative Oncology Group/ W.D. Dewys, C. Begg, P.T. Lavin et al. //Am. J. Med. — 2008. — Vol. 69. — Р. 491.
22. Andreyev H.J. Why do patients with weight loss have a worse outcome when undergoing chemotherapy for gastrointestinal malignancies? /H.J. Andreyev, A.R. Norman, J. Oates, D. Cunningham // Eur. J. Cancer. — 2008. — Vol. 34. — P. 503.
23. Senesse P. Nutritional support during oncologic treatment of patients with gastrointestinal cancer: who could benefit?/P. Senesse, E. Assenat, S. Schneider et al. // Cancer Treat. Rev. — 2008. — Vol. 34. — P. 568.
24. Jagoe R.T. The influence of nutritional status on complications after operations for lung cancer / R.T. Jagoe, T.H. Goodship, G.J. Gibson //Ann. Thorac. Surg.. — 2011. — Vol.71. — P. 936.
25. Rey-Ferro M. Nutritional and immunologic evaluation of patients with gastric cancer before and after surgery / M. Rey-Ferro, R. Castaño, O. Orozco et al. // Nutrition. — 2007. — Vol. 13. — P. 878.
26. Barret M. Nutritional status affects treatment toler-ability and survival in metastatic colorectal cancer patients: results of an AGEO prospective multicenter study / M. Barret, D. Malka, T. Aparicio et al. // Oncology. — 2011. — Vol. 81. — P. 395.
27. Salas S. Nutritional factors as predictors of response to radio-chemotherapy and survival in unresectable squamous head and neck carcinoma / S. Salas, J.L. Deville, R. Giorgi et al. // Radiother. Oncol. — 2008. — № 87. — P. 195.
28. Aslani A. The predictive value of body protein for chemotherapy-induced toxicity / A. Aslani, R. C. Smith, B.J. Allen et al. // Cancer. — 2000. — Vol. 88. — P. 796.
OTpuMaHO 01.10.2016 ■
Павлов A.A., Миронова H.B.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ РАСЧЕТА ИСХОДНОГО НУТРИТИВНОГО СТАТУСА ПАЦИЕНТОВ ПРИ РАСШИРЕННЫХ ОПЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВАХ В АБДОМИНАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ
Резюме. В обзоре литературы представлены актуальные данные о современном состоянии расчета исходного нутритивного статуса пациентов при расширенных оперативных вмешательствах. Во многих современных исследованиях доказано, что пациенты с патологией желудочно-кишечного тракта имеют нутритивную недостаточность. Срок ее выявления и начала лечения является важным фактором, влияющим на выздоровление. В клинической практике нет четких и однозначных критериев, определяющих метаболические нарушения, что, в свою очередь, приводит к снижению эффектив-
ности лечения, увеличению количества инфекционных осложнений и срока пребывания в реанимации. Оценка эффективности и целесообразности нутритивной поддержки состоит из суммы объективных и субъективных параметров. Разработка единых простых и понятных критериев позволит своевременно оценивать эффективность лечения, выбор и способ введения препаратов ну-тритивной поддержки.
Ключевые слова: нутритивный статус; нутритивная поддержка; оперативные вмешательства; абдоминальная хирургия; обзор
Pavlov A.A., Mironova N.V.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
TOPICAL ISSUES OF CALCULATING THE INITIAL NUTRITIONAL STATUS OF PATIENTS AT ADVANCED SURGICAL INTERVENTIONS IN THE ABDOMINAL SURGERY
Abstract. The review of literature presents relevant data on the current state of the calculating the initial nutritional status in patients at advanced surgical procedures. Many current studies have shown that patients with disorders of the gastrointestinal tract have a nutritional deficiency, and the time of its detection and early treatment is an important factor influencing the recovery. In modern clinical practice, there are no clear and unambiguous criteria for determining metabolic disorders that, in, turn leads to a decrease in the effectiveness of treatment, in-
crease in the number of infectious complications, length of stay in intensive care units. Evaluating the effectiveness and appropriateness of nutritional support is the sum of objective and subjective parameters. Development of common simple and clear criteria will allow to evaluate the effectiveness of the treatment, the choice and route of administration of drugs for nutritional support.
Keywords: nutritional status; nutritional support; surgery; abdominal surgery; review
