CC BY
49
Научный обзор
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 617.55-089-089.87 DOI: 10.22141/2224-0586.6.77.2016.82181
ПАВЛОВ О.О., МИРОНОВА Н.В.
Харювська медична академм п'слядипломно! осв'пи, м. Харюв, Укра'/на
СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМ НУТРИТИВНО'' П|ДТРИМКИ В ПАЩвНПВ 3 ЖРУРПЧНОЮ АБДОМНАЛЬНОЮ ПАТОЛОПвЮ
Резюме. В оглядiлтератури подан сучасн уявлення про стан проблем нутритивног'тдтримки в пащ-eнтiв зхiрургiчною абдомнальною патологieю. Урезультатi численних до^джень, проведених остан-нш часом, було выявлено, що в пацieнтiв, яким була призначена своечасна нутритивна тдтримка, значно нижчий показник ускладнень тд час хiрургiчного лкування, наприклад шфекцшних, зменшено кыьккть дшв знаходження в стацiонарi, краща переносимстьхiмiотерапii i, нарештi, значно нижчий вiдсоток летальностi. Сучасш уявлення про нутритивну тдтримку базуються на такт принциповш позици: харчування, що призначаеться хворому, мае бути адаптоване за хiмiчним складом, енерге-тичною цшшстю дieти, технологieю приготування, режимом харчування до клшко-патогенетичних особливостей хвороби й стадп захворювання. Актуальним залишаeться питання щодо шляху, виду, часу початку, термну призначення додатково'1' терапп та способу харчування пацieнтiв з хiрургiчною абдомнальною патологieю, воно важливе у зв'язку з виршенням складно'1' проблеми прискорення оду-жання оперованих пацieнтiв.
Ключовi слова: нутритивна тдтримка, хiрургiя, абдомнальна патолог1я.
Понад 50 % пащенпв, яш надходять у стащонар, мають нутритивну недостатшсть. Велику роль у и формуванш вщграють соцiально-економiчнi фак-тори, наявшсть хрошчних захворювань. У хворих, яю перебувають у стащонар^ за даними ESPEN, частота розвитку нутритивно1 недостатност ста-новить: у х1рургИ — 27—48 %, терапИ — 46—59 %, педiатрiï — 27—57 %, ортопедИ — 39—45 %, онколо-riï — 46—88 %, шфектологИ — 59 %, пульмонологи — 33—63 %, гастроентерологИ — 46—60 %, у хворих, яю перебувають на гемодiалiзi, — 31—59 % [7].
Вщповщно до даних Malnutrition Advisory Group of the British Association for Parenteral and Enteral Nutrition, нутритивною недостатшстю вважаеть-ся нутритивний статус, при якому дефщит енергИ, бглка або шших ну^енпв викликае вимiрюванi по-61чш ефекти в тканинах, формi тгла й функщональ-ному сташ [9]. Нутритивна недостатшсть виникае в 40—80 % хворих хiрургiчного профшю i е головною причиною захворюваносп та смертностi в пащенпв i3 захворюванням у запущенш стадИ. Така частота недостатност харчування найб1льш типова для хворих i3 пухлинами травного тракту. Нутритивна недостатшсть може бути пов'язана з нездатшстю переварювати або всмоктувати нущенти внасль док проблем з боку шлунково-кишкового тракту при первинному захворюванш (наприклад, при об-структивному раку стравоходу) або протираковому
лiкуваннi (комбшоване лiкування раку голови й шт, що може викликати тяжк1 оральш мукозити), а також може виникнути внаслщок анорексИ/кахек-riï, викликано1 пухлиною [11].
Нутритивна пiдтримка е складовою частиною терапИ х1рург1чних пацiентiв. Застосування комплексного, комбiнованого п1дходу до формування л1-кувальних рацiонiв у даний час стало обов'язковою умовою ефективного лiкування та реабштацИ. У результата впровадження нутритивно1 пщтримки в практичну охорону здоров'я штенсивний розвиток отримали нов1 технологи дiетичного (л!кувального й профiлактичного) харчування, що забезпечують життездатнють i адаптивнi властивостi оргашзму людини за допомогою контрольованого введення до складу добового харчового ращону незамiнних нутрiентiв [15].
Сучасне поняття нутритивно1 п1дтримки ба-зуеться на принциповш позицИ: харчування, що призначаеться хворому, мае бути адаптоване за хь
Адреса для листування з авторами: Павлов О.О. E-mail: redact@i.ua
© Павлов О.О., Миронова Н.В., 2016 © «Медицина невщкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
мiчним складом, енергетичною щншстю дieти, тех-нологieю приготування, режимом харчування до клшжо-патогенетичних особливостей хвороби й стадп захворювання [23].
Нутритивна пщтримка в хiрургiчних пацieнтiв за останш роки зазнала ряду значних змш. Поява парентерального й ентерального харчування поруч iз розширенням знань у галузi клггинно! бюлогп та бюымп дозволила лiкарям покращити результати лжування. 1снуе загальна думка, що поживна не-достатнiсть асоцiюeться в тяжкохворих пацieнтiв з порушенням 1мунно! функцп, вентиляцп легень та збiльшенням шфекцшних ускладнень та смертнос-тi. Активна нутритивна пщтримка зменшуе метабо-лiчну вiдповiдь органiзму на стрес i модулюе iмунну систему [28].
За останш 10 роюв нутритивна пщтримка штен-сивно розвивалася, тому що недощання було вiдзна-чено як незалежний фактор ризику ускладнень, що призводять до збшьшення темпiв iнфекцiй, зрос-тання тривалост перебування в стацiонарi, штен-сивно! терапп та вентиляцп легешв, бшьш складного загоення ран i, нарештi, збшьшення смертностi. Були досягнул значнi результати в галузi розробки хiмiчних сумiшей, а також удосконалення методiв доступу [30].
У дослщженнях европейських учених, прове-дених останшм часом, з'явився термiн «гостталь-не голодування», тому що хвор^ якi перебувають у хiрургiчному стащонар^ протягом 8—10 дiб втра-чають до 15—20 % маси тша. Саме в цьому випадку ставиться питання про проведення штучного (ентерального, парентерального) живлення iз застосу-ванням спецiальних сумiшей [6]. З'явилося понят-тя нутрицiйного догляду, що передбачае корекщю метаболiчних порушень i повноцiнне забезпечення енергопластичних потреб оргашзму [2].
Пацiенти пiсля оперативного втручання в абдо-мiнальнiй х1рургп шддаються особливому ризику розвитку живильно! недостатносп, що вiдбуваеться в 40 % випадюв. Зм1ни о6м1ну речовин, що вщбува-ються у вщповщь на основне захворювання й опе-рацшний стрес, призводять до збiльшення катабо-л1зму бшка, у результатi чого вщзначаеться значна втрата маси тша, що, у свою чергу, призводить до збшьшення числа ускладнень, особливо шфекцшних, неспроможносп шв1в i анастомозiв [1].
Основними ц1лями нутритивно! п1дтримки е: 1) забезпечення необхщно! к1лькост1 макро- i м1-кроелеменпв, виходячи з розрахунково! дози й ви-м1ряних показникiв вих1дного стану; 2) зниження к1лькост1 ускладнень, пов'язаних з живильною не-достатнiстю; 3) модулювання запально! реакцп за рахунок використання р1зних компонентiв нутри-тивних сумшей [26, 30].
Як правило, надходження калорiй у пацiентiв тсля оперативного втручання набагато нижче вщ належного. S. Robinson та ствавт. у своему досль дженнi 2011 року виявили взаемозв'язок м1ж спожи-ванням калорiй нижче в1д 25 % вщ рекомендовано! дози i збiльшенням захворюваностi на бактерiемiю
[11]. У дослiдженнi M. Cristian, проведеному в тому ж рош, виявлено ще бiльшу недостатнiсть — змен-шення споживання калорiй вщ 33 до 66 % вщ реко-мендованого рiвня. З цього випливае, що не iснуe однозначно! думки про необхщну кiлькiсть калорш, споживаних пiсля оперативного втручання в абдо-мiнальнiй хiрургi!, i до цього часу це питання зали-шаеться спiрним [15].
Таким чином у пашенпв з абдомшально! пато-логiею формуються всi передумови для нутритив-но! недостатностi, що служить предиктором при-значення нутрiентiв на рiзних етапах одужання пацiентiв.
Класичними шляхами надходження в органiзм рiзних поживних речовин е парентеральний, ен-теральний i змiшаний [18]. Отримаш в численних дослщженнях данi [1, 23, 26, 31] дають пщстави припускати, що парентеральне харчування (ПХ) зменшуе шсляоперацшш ускладнення у хворих, якi пщдаються хiрургiчному втручанню з приводу раку, але не мае суттевого впливу на виживашсть при до-брояюсних захворюваннях (синдром коротко! кишки тощо), а також у пашенпв з неоперабельною не-прохiднiстю кишечника. Бiльше того, юнуе ризик септичних ускладнень, пов'язаний iз застосуванням ПХ роздшьними компонентами (окреме введення амiнокислот, жирових емульсiй тощо).
Одним iз загрозливих станiв, що виникають при застосуваннi ПХ, е розвиток рефщинг-синдрому, який характеризуеться потенцшно небезпечними порушеннями, що загрожують життю. Запобiгання рефiдинг-синдрому та його л^вання включають застосування тiамiну, солей фосфапв i адекватну корекцiю водно-електролiтного балансу та глюко-зи [24].
У дослщженш, що включае 395 хворих з нутри-тивною недостатнiстю, яким була виконана лапа-ротомiя або торакотомiя (некардiохiрургiчнi па-цiенти, з яких 65 % хворих на рак), пашенти були рандомiзованi на двi групи: одна отримувала повне ПХ (Total Parenteral Nutrition — TPN) протягом 7 дшв до операцп i 3 днiв тсля не!, друга не отримувала повного ПХ. У хворих, яю отримували повне ПХ, вщзначено незначне зниження 30-денно! смертностi (7,3 проти 4,9 %). Крiм того, у пашенпв з вираженою нутритивною недостатнiстю, у яких застосовували повне ПХ, було менше нешфекцш-них ускладнень, нiж у контрольнiй груш (43 проти 5 %) [14].
В шшому дослщженш, що включае 124 хворих з гепатоклггинною карциномою, яю зазнали част-ково! гепатектомп, пацiенти були розподiленi на двi групи. Одна група протягом 14 дшв до операцп отримувала повне ПХ, а шша — ш В обвдв групи входили хворi з помiрною недостатнiстю харчування (< 20 % хворих у кожнш груш мали > 10% зменшення маси тша), а середнш вмют альбумiну в плазмi кровi становив > 40 г/л в обох групах. Не встановлено статистично значущих вщмшностей у смертност при порiвняннi з контрольною групою, але додаткове ПХ було пов'язано з меншою тс-
144
Медицина неотложных состояний, p-ISSN 2224-0586, e-ISSN 2307-1230
№ 6(77) • 2016
ляоперацшною захворювашстю (34 проти 54 %), кращим функцiональним станом печiнки, мен-шим асцитом i зменшенням необхщносп введення дiуретикiв [13].
Данi дослщжень щодо застосування тiльки по-вного ПХ шсля неонкологiчних операцiй були менш оптимiстичними. Метааналiз, що включав 2211 тяжких нехiрургiчних та хiрургiчних (без онко-лопчно! патологи) хворих, яю перебувають у вщдь ленш штенсивно! терапп, не показав вiрогiдних вщ-мiнностей у смертностi й частой ускладнень, хоча результати були кращими в групi повного ПХ [17].
Отже, зазначеш данi однозначно свщчать про доцiльнiсть та переваги парентераного харчування порiвняно з голодуванням пацieнтiв у перюперацш-ному перюдь
У то же час до недолЫв повного парентерального харчування можна вщнести: ризики iнфекцiйних катетерних ускладнень, iндивiдуальну непереноси-мiсть поживних сумiшей, атрофiю слизово'1 кишечника й високу вартiсть вказаних препарапв. Отже, логiчним е шлях впровадження або широкого застосування раннього ентерального харчування, тшьки якщо це дозволяе х1рурпчна ситуацiя [26].
У хворих з нутритивною недостатнiстю, у яких плануються великi операци на органах шлунково-кишкового тракту з приводу раку, можливий роз-виток ряду ускладнень, коли нутритивна пiдтримка супроводжуеться переважно повним ПХ за вщсут-шстю ентерального шляху надходження нутрiентiв, що, можливо, призведе до ймовiрних труднощiв одужання [24].
Традицiйно харчування пащеипв, як1 перенесли операци на шлунково-кишковому трактi, почина-ють пiсля прояву активност кишечника (вщходжен-ня газiв, аускультативнi ознаки перистальтики). Однак останшми роками висловлюеться думка, що нутритивну пщтримку необхiдно починати якомога рашше [16].
З огляду на очевидш труднощi в проведеннi ран-домiзованих клiнiчних випробувань у пацiентiв, особливо якщо вони знаходяться в загрозливих для життя станах, на основi фактичних даних не виста-чае керiвних принцитв для ентерального або парентерального харчування.
Сучасна концепц1я нутритивною пiдтримки пе-редбачае и раннiй початок — протягом перших 24—36 годин (бшьш ефективно, н1ж пiзнiше; рiвень доказовостi В), раннш перехщ на ентеральне харчування, «метабол1чне л^вання» синдрому кишково'1 недостатностi як провщного чинника в розвитку та пiдтримцi полюрганно! недостатност й лiмiтуе можливостi ентерального харчування; харчування мае бути адаптоване до функщонального стану оргашв травлення та органно'1 (полюрганно!) патологи. Сьогоднi вже не розглядаеться якийсь один метод або якась одна сумш, ниш на рiзних етапах лкування застосовують рiзнi пiдходи (парентераль-ний, ентеральний, змiшаний) iз використанням рiзних сумiшей, що мiстять фармаконущенти, нутритивна цiннiсть i обсяг яких залежать вщ тяжкостi
метабол!чних розлад!в i ступеня ураження шлунко-во-кишкового тракту.
Так, у дослiдженнi, що включало 317 хворих з нутритивною недостатшстю, було сформовано дв1 групи пащенпв, як1 отримували подовжене парен-теральне або ранне ентеральне харчування. Обидв! групи починали харчування вранщ п1сля операци й продовжували його до тих тр, поки не ставало мож-ливим повноцiнне пероральне харчування. Хоча частота поб!чних ефекпв, пов'язаних з харчуванням (здуття живота та спазми), була вищою при енте-ральному харчуваннi (35 проти 14 %), частота тс-ляоперацшних ускладнень була нижчою в цш груп1 (34 проти 49 %), а тривалють перебування в стащо-нарi — 61льшою (15,0 проти 13,4 дня) [25].
За даними D.K. Heyland, ентеральне харчування пов'язане з1 значно бшьш високою частотою за-тримки спорожнення шлунка (57 проти 16 %), великою тривалютю використання шлункового зонда й перебування в стащонар!, але не знижуе частоту пiсляоперацiйних ускладнень [29].
Питання нутритивно! п1дтримки дуже важливi при лiкуваннi хворих на рак стравоходу, тому що багато хто з цих пацiентiв мае виражену нутритивну недостатшсть внаслщок прогресуючо! дисфаги. Нутритивну недостатнiсть р!зного ступеня враженостi виявляють у 80 % хворих на рак стравоходу. Пащ-енти, у яких проводять мультимодальну тератю, включаючи хiрургiчне л!кування, часто мають значно прш! нутритивн1 параметри, нгж т1, як1 пщда-ються т1льки оперативному втручанню. По61чними ефектами хiмiотерапii е нудота, блювання й дiарея, а застосування променево! терапи часто провокуе або загострюе вже наявну дисфагго. Нутритивна недостатшсть знижуе ймов!ршсть проведення повного курсу хiмiотерапГi. Це особливо важливо у хворих, у яких плануеться езофагектомiя п1сля проведення курсу хТмютерапи. Застосування перорального до-даткового живлення незначно покращуе х1рурпч-ний результат, але покращуе перюперацшне збшь-шення маси тiла [3].
При ретроспективному огляд! 30 хворих на рак стравоходу, яю були нездатш пiдтримувати пероральну дiету й отримували повне ПХ п1д час неоад'ювантно! хiмiотерапГi, було виявлено перено-симють 61льш високих доз протипухлинних препарата, нгж у тих пащеипв, як1 не отримували повного ПХ, а результати х1рурпчного лiкування були такими ж, як i в тих хворих, яю були здатш пщтримувати пероральне харчування. Значний позитивний ефект продемонстрований при використанш повного ПХ у хворих з недостатшм харчуванням з планованою операщею з приводу раку. Час початку нутритивно! п1дтримки також може мати важливе значення в ще! категори пацiентiв [9].
Ще одним важливим фактором, за результатами дослщжень, е раннi строки початку живильно! п1дтримки. Це е керiвним принципом кл^чно! практики лiкування пацiентiв з нутритивною недостатшстю в абдомшальнш хТрурги, юльюсть таких пацiентiв становить близько 50 %. Раннш початок
терапИ пов'язують з1 значним зниженням смертнос-т1 пацiентiв [10].
Вщповщно, недостатнiсть харчування е проявом змши складу тiла, що призводить до зниження кль тинно1 маси й дисфункцИ вс1х органiв i систем. Потреба в харчуванш хворих, яю перенесли операцiю на черевнш порожнин1, аналогiчна такiй в шших тяжкохворих пацiентiв, хоча сл1д взяти до уваги, що саме оперативне втручання може викликати як за-пальнi, так i метаболiчнi змши. Пащенти дано1 ка-тегорïï мають бшьш високий ризик iнфекцiйних та кардюресшраторних ускладнень, що можуть при-звести до тривалого перебування в ктшщ [19].
Ранне пiсляоперацiйне харчування е ефектив-ним i добре переноситься навиъ за наявностi киш-ково1 непрохiдностi та при шдозр! на неспромож-н1сть анастомозiв. У раз! ентерального харчування рекомендують введення катетера дистальнiше в1д анастомозу. За даними британських авторiв, додат-кове парентеральне харчування необхiдно призна-чати за два дш до оперативного втручання [29].
З огляду на юторичну еволюцiю живильно1 пщ-тримки слщ зазначити, що ïï розробка була прин-ципово заснована на таких трьох елементах: 1) роз-робка практичних, ефективних i безпечних систем доступу для введення живильних речовин; 2) збшь-шення к1лькост1 позитивних ефектiв нутритивно1 пщтримки; 3) розробка бшьш складних поживних розчин1в як для парентерального, так i для ентерального харчування, що мютять ряд поживних речовин з1 спещальними властивостями, такi як глутамш, аргiнiн, мононенасиченi жирн1 кислоти, риб'ячий жир, таурин, нуклеозиди та нуклеотиди, а також широкий ви61р жир1в, мiкроелементiв i анти-оксиданпв [25].
Отже, сучасний стан проблем нутритивно! пщ-тримки в пащенпв з х1рург1чною абдомiнальною патологiею становить низку проблем як теоретичного, так i суто практичного значення й потребуе визначення подальших шлях1в вирiшення складно1 проблеми прискорення одужання оперованих паць енпв.
Список л1тератури
1. Малышева В.Д. Интенсивная терапия: Руководство для врачей / В.Д. Малышева, С.В. Свиридова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицинское информационное агентство, 2009. — 712 с.
2. Гельфанд Б.Р. Интенсивная терапия: Национальное руководство: В 2 т. / Федерация анестезиологов и реаниматологов // Б.Р. Гельфанд, А.И. Салтанов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — Т. 1.
3. Гельфанд Б.Р. Анестезиология и интенсивная терапия: Практическое руководство / Б.Р. Гельфанд. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Литтерра, 2010. — 640 с.
4. Салтанов А.И. Основы нутритивной поддержки в онкологической клинике/А.И. Салтанов, В.Ю. Сельчук, А.В. Снеговой. — М.:МЕДпресс-информ, 2009. — 240с.
5. Полевиченко Е.В. Развитие принципов доказательной медицины в области клинического питания: новые клинические рекомендации / Е.В. Полевиченко // Лечащий врач. — 2009. — № 9. — С. 63-65.
6. Луфт В.М. Клинические аспекты нутритивной поддержки больных в интенсивной медицине: идеология, возможности,
cmaHdapmbi/B.M. ïïyjim, A.B. ïïyfym //POCCUÜCKUÜ Meöu^HCKuü rnypHan. — 2009. — № 5. — C. 8-14.
7. npuHwnbt HympumueHoü noööeprnKu // ffemcKan oHKono-гин: Ha^oHanbHoe pyKoeoöcmeo /A.M. CanmaHoe. — M.: E3Öam. грyппa POH.2012. — C. 312-329.
8. ffuöupoe M.fl. napeHmepanbHoe u 'jHmepanbHoe numa-Hue e nocneonepa^oHHOM nepuode / M.fl. ffuöupoe // Consilium medicum. — 2009. — T. 11, № 8. — C. 80-84.
9. Xyöymuü M.ffl. napeHmepanbHoe u 'àHmepanbme numa-Hue: Ha^oHanbHoe pyKoeoöcmeo / M.№. Xyöymuü, T.C. noHoea, A.M. CanmaHoe. — M.: WOTAP-Meöua, 2014. — 800 c.
10. August D.A. American Society for Parenteral and Enteral Nutrition (A.S.P.E.N.) Board of Directors. A.S.P.E.N. clinical guidelines: nutrition support therapy during adult anticancer treatment and in hematopoietic cell transplantation/D.A. August, M.B. Huhmann// JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. — 2009. — V. 33. — P. 472.
11. Arends J. ESPEN Guidelines on Enteral Nutrition: Nonsurgical oncology / J. Arends, G. Bodoky, F. Bozzetti et al. // Clin. Nutr. — 2006. — V 25. — P. 245.
12. Bauer J.D. Evidence-based guidelines for the nutritional management of cancer cachexia and chronic kiendy disease/ J.D. Bauer, S. Ash, W.L. Davidson et al. // Nutr. Dietetics. — 2006. — V. 63. — P. 81.
13. Robien K. American Dietetic Association: standards of practice and standards ofprofessional performance for registered dietitians (generalist, specialty, and advanced) in oncology nutrition care / K. Robien, R. Levin, E. Pritchett et al. // J. Am. Diet. Assoc. — 2006. — V 106. — P. 946.
14. Shang E. The influence of early supplementation of parenteral nutrition on quality of life and body composition in patients with advanced cancer/ E. Shang, C. Weiss, S. Post, G. Kaehler// JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. — 2006. — V. 30. — P. 222.
15. Hasenberg T. Early supplementation of parenteral nutrition is capable of improving quality of life, chemotherapy-related toxicity and body composition in patients with advanced colorectal carcinoma undergoing palliative treatment: results from a prospective, randomized clinical trial / T. Hasenberg, M. Essenbreis, A. Herold et al. // Colorectal. Dis. — 2010. — V. 12. — P. 190.
16. Baldwin C. Oral nutritional interventions in malnourished patients with cancer: a systematic review and meta-analysis/ C. Baldwin, A. Spiro, R. Ahern, P. W. Emery // J. Natl. Cancer Inst. — 2012. — V. 104. — P. 371.
17. Elia M. Enteral (oral or tube administration) nutritional support and eicosapentaenoic acid in patients with cancer: a systematic review/ M. Elia, M.A. Van Bokhorst-de van der Schueren, J. Garvey et al. //Int. J. Oncol. — 2006. — V. 28. — P. 5.
18. Halfdanarson T.R. Does dietary counseling improve quality of life in cancer patients? A systematic review and meta-analysis / T.R. Halfdanarson, E. Thordardottir, C.P. West, A. Jatoi// J. Support. Oncol. — 2008. — V. 6. — P. 234.
19. Gregg J.R. Effect of preoperative nutritional deficiency on mortality after radical cystectomy for bladder cancer / J.R. Gregg, M.S. Cookson, S. Phillips et al. // J. Urol. — 2011. — V 185. — P. 90.
20. Kathiresan A.S. Malnutrition as a predictor of poor postoperative outcomes in gynecologic cancer patients / A.S. Kathiresan, K.F. Brookfield, S.I. Schuman, J.A. Lucci 3rd//Arch. Gynecol. Obstet. — 2011. — V. 284. — P. 445.
21. Garth A.K. Nutritional status, nutrition practices and postoperative complications in patients with gastrointestinal cancer / A.K. Garth, C.M. Newsome, N. Simmance, T.C. Crowe// J. Hum. Nutr. Diet. — 2010. — V. 23. — P. 393.
22. Sungurtekin H. The influence of nutritional status on complications after major intraabdominal surgery /H. Sungurtekin, U. Sun-gurtekin, C. Balci et al. // J. Am. Coll. Nutr. — 2004. — V. 23. — P. 227.
23. Brennan M.F. A prospective randomized trial of total pa-renteral nutrition after major pancreatic resection for malignancy / M.F. Brennan, P.W. Pisters, M. Posner et al. //Ann. Surg. — 2014. — V. 220. — P. 436.
24. Detsky A.S. Perioperative parenteral nutrition: a meta-ana-lysis/A.S. Detsky, J.P. Baker, K. O'Rourke, V. Goel//Ann. Intern. Med. — 2009. — V. 107. — P. 195.
25. Smith R.C. Fine bore jejunostomy feeding following major abdominal surgery: a controlled randomized clinical trial/R.C. Smith, R.J. Hartemink, J.W. Hollinshead, D.J. Gillett//J. Surg. — 2010. — V. 72. — P. 458.
26. Müller J.M. Indications and effects of preoperative parenteral nutrition / J.M. Müller, H.W. Keller, U. Brenner et al. // World J. Surg. — 2006. — V. 10. — P. 53.
27. Müller J.M. Preoperative parenteral feeding in patients with gastrointestinal carcinoma / J.M. Müller, U. Brenner, C. Dienst, H. Pichlmaier//Lancet. — 2012. — V. 1. — P. 68.
28. Bozzetti F. Perioperative total parenteral nutrition in malnourished, gastrointestinal cancer patients: a randomized, clinical trial /
F. Bozzetti, C. Gavazzi, R. Miceli et al. // JPEN J. Parenter. Enteral. Nutr. - 2011. - V. 24. - P. 7.
29. Heyland D.K. Total parenteral nutrition in the critically ill patient: a meta-analysis / D.K. Heyland, S. MacDonald, L. Keefe, J.W. Drover // JAMA.. - 2008. - V. 280. - Р. 213.
30. Marinella MA. Refeeding syndrome: an important aspect of supportive oncology / MA. Marinella // J. Support. Oncol. - 2009. - V. 7. - Р. 11.
31. Bozzetti F. Postoperative enteral versus parenteral nutrition in malnourished patients with gastrointestinal cancer: a randomized mul-ticentre trial / F. Bozzetti, M. Braga, L. Gianotti et al. // Lancet. -2011. - V. 358. - Р. 1487.
Отримано 10.10.16 ■
Павлов A.A., Миронова H.B.
Харьковская медицинская академия последипломного образования, г. Харьков, Украина
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМ НУТРИТИВНОЙ ПОДДЕРЖКИ У ПАЦИЕНТОВ С ХИРУРГИЧЕСКОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. В обзоре литературы представлен взгляд на состояние проблем нутритивной поддержки у пациентов с хирургической абдоминальной патологией. В результате многочисленных исследований, проведенных за последнее время, было обнаружено, что у пациентов, которым была назначена своевременная нутритивная поддержка, значительно ниже показатель осложнений, например инфекционных, во время хирургического лечения уменьшено количество дней пребывания в стационаре, улучшена переносимость химиотерапии и, наконец, значительно ниже процент летальности. Современные представления о нутритивной поддержке базируются на такой принципиальной позиции:
питание, которое назначается больному, должно быть адаптировано по химическому составу, энергетической ценности диеты, технологии приготовления, режиму питания с учетом клинико-патогенетических особенностей болезни и стадии заболевания. Актуальным остается вопрос относительно пути, вида, времени начала, срока назначения дополнительной терапии и способа питания пациентов с хирургической абдоминальной патологией, он важен в связи с решением сложной проблемы ускорения выздоровления оперированных пациентов.
Ключевые слова: нутритивная поддержка, хирургия, абдоминальная патология.
PavlovA.A., Mironova N.V.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
THE CURRENT STATE OF PROBLEMS OF NUTRITIONAL SUPPORT IN PATIENTS WITH ABDOMINAL SURGICAL PATHOLOGY
Summary. The review of literature presents a view of the state of nutritional support problems in patients with abdominal surgical pathology. After numerous studies conducted in recent years, it has been found that patients, who were prescribed timely nutritional support, had significantly lower rate of complications during surgeries, such as infections, a reduced number of days of hospital stay, an improved tolerability of chemotherapy and, finally, a significantly lower percentage of mortality. The modern idea of the nutritional support is based on the following principled position: nutrition, which is prescribed
to the patient, should be adapted in terms of chemical composition, energy value of the diet, preparation technology, dietary regimen to the clinical and pathogenetic features of the disease and its stage. The question of the way, type, date of a start, the term of additional therapy and method of nutrition of patients with abdominal surgical pathology remains topical, it requires further determination of the ways to solve the complex problem of accelerating the recovery of the operated patients.
Key words: nutritional support, surgery, abdominal pathology.
